Ухвала

від 29.10.2024 по справі 541/3822/24

МИРГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/3822/24

Провадження № 2/541/1375/2024

У Х В А Л А

29 жовтня 2024 року м.Миргород

Суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області Морозовська О.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Миргородської міської ради про визнання права власності на будинок за набувальною давністю,

в с т а н о в и в:

До Миргородського міськрайонного суду Полтавської області надійшла вказана позовна заява, яка оформлена з порушеннями вимог ст. 175 та 177 ЦПК України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 184 ЦПК України позов пред`являється шляхом подання позовної заяви до суду.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

В порушення вимог п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України подана позовна заява не містить відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін.

В порушення вимог п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України подана позовна заява не містить зазначення доказів, що підтверджують викладені позивачем обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

В порушення вимог п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України подана позовна заява не містить перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.

Позивач вказав ціну позову 56028 грн, але з позовної заяви не вбачається даних щодо вартості майна право власності на яке просить визнати позивач чи проведення будь-якої оцінки цього майна.

Згідно п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» № 20 від 22 грудня 1995 року, вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості. Тягар доказування вартості майна несе позивач.

Окрім того, вартість майна визначається відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

За статтею 3 зазначеного Закону незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання.

Документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»). Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

За порядком проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов`язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства, затвердженому постановою КМУ від 4 березня 2013 року № 231 зазначено, що термін дії звіту про оцінку нерухомого майна становить не більш як шість місяців з моменту оцінки, адже ціна позову має бути визначена у наведені строки.

Отже, позивачем для визначення правильної ціни позову необхідно надати докази на підтвердження вартості спірного майна на момент звернення з позовом до суду, на підставі яких можливо буде визначити ціну позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

В порушення вимог ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивачем не додано до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї для відповідача.

Згідно з ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Суд звертає увагу, що подання доказів є обов`язком учасника справи і самостійне збирання (витребування) доказів судом без відповідного мотивованого клопотання сторони, діючим законодавством не передбачено.

В порушення вимоги ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивачем не додано до позовної жодного доказу, що підтверджує обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Згідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Із позовної заяви вбачається, що позивачами заявлено одну позовну вимогу майнового характеру.

Частино 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду у відповідному співвідношенні до ціни позову у фіксованому розмірі.

Згідно ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2024 рік» з 1 січня 2023 року встановлений показник прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3028 грн.

Згідно п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою судовий збір справляється в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного, позивач повинен визначити ціну позову, яка повинна відповідати дійсній вартості спірного майна на час звернення із позовом, і позивачем повинно бути сплачено судовий збір, який обчислюється з урахуванням загальної суми позову в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (15140 грн.) за заявлену вимогу майнового характеру.

Позивачем не надано доказів сплати судового збору, а також не надано підтвердження того, що позивач звільнений від сплати судового збору.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору в гривнях, Отримувач коштів ГУК у Полт.обл/Миргород р-н/22030101 , Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37959255 , Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.) , Код банку отримувача (МФО) 899998 , Рахунок отримувача UA768999980313181206000016305 , Код класифікації доходів бюджету 22030101 , Призначення платежу *;101;

---

( реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Миргородський міськрайонний суд Полтавської області (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Вказані обставини перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.

Зважаючи на вищевикладене позивачам необхідно усунути недоліки своєї позовної заяви шляхом приведення останньої до вимог діючого Цивільно-процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки, дана позовна заява оформлена з порушенням вимог статей 175 і 177 ЦПК України відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України її необхідно залишити без руху, а позивачу надати строк, що не перевищує 10 днів з дня вручення йому ухвали, для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України,-

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Миргородської міської ради про визнання права власності на будинок за набувальною давністю залишити без руху, встановивши позивачу строк 10 днів з моменту отримання ухвали для усунення вказаних недоліків.

Інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: О. А. Морозовська