Ухвала

від 29.10.2024 по справі 541/3825/24

МИРГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/3825/24

Провадження № 2/541/1378/2024

У Х В А Л А

29 жовтня 2024 року м.Миргород

Суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області Морозовська О.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства Державної акціонерної Компанії «Хліб України» Миргородський Комбінат хлібопродуктів № 1 про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду із вищевказаною позовною заявою. Дослідивши зміст поданої заяви та доданих до неї документів, суд доходить висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 175 та ст. 177 ЦПК України та має недоліки, що перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 184 ЦПК України позов пред`являється шляхом подання позовної заяви до суду.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Дослідивши зміст поданої позовної заяви та доданих до неї документів, суд приходить до висновку, що подана позовна заява не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України, а саме: подана позовна заява не містить зазначення ціни позову, обґрунтованого розрахунок сум, що стягуються та попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Суд звертає увагу позивача, що згідно п. 3 Постанови Пленуму ВСУ № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» - під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Згідно положень ч. 3, 4 ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб; моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Порядок та підстави відшкодування моральної шкоди визначено ст.ст. 23, 1167 ЦК України.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду визначені ст. 1167 ЦК України. Зокрема, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Як роз`яснено в п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до ЦПК України у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Виходячи з цих обставин, сума заявленої позивачем моральної шкоди в розмірі 50000,00 грн, в позові не обґрунтовано: якими міркуваннями керувалася позивач при визначенні розміру моральної шкоди; чи можна вважати розумними вимоги в частині відшкодування моральної шкоди в такій сумі, виходячи з вимог ст. 23 ЦК України; якими доказами підтверджується завдання позивачу моральної шкоди саме в такому розмірі.

Згідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Із позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено 3 (три) позовні вимоги, а саме:

- стягнути з Державної акціонерної Компанії «Хліб України» Миргородський Комбінат хлібопродуктів № 1 на його користь заборгованість по нарахованій і невиплаченій заробітній платі в період з травня 2020 року по вересень 2020 року у сумі 58953,78 гривень;

- стягнути з Державної акціонерної Компанії «Хліб України» Миргородський Комбінат хлібопродуктів № 1 на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 03.09.2020 року по 01.07.2022 року у розмірі 378954 гривень;

- стягнути з Державної акціонерної Компанії «Хліб України» Миргородський Комбінат хлібопродуктів № 1 на його користь моральну шкоду у розмірі 50000 грн.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Разом з тим, відповідно до пп. 1 п. 1. ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у своїй постанові від 28 листопада 2018 року у справі № 761/11472/15-ц дійшов до висновку, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди, яка визначена у грошовому вимірі, є майновою вимогою.

Враховуючи вище викладене, позивачу необхідно сплатити судовий збір в дохід державного бюджету за позовну вимогу про стягнення моральної шкоди, як за позовну вимогу майнового характеру, у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 01.01.2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028,00 грн.

Таким чином, позивачу при зверненні до суду із вказаним позовом необхідно було сплатити судовий збір в дохід державного бюджет у розмірі 1211,20 грн за позовну вимогу про стягнення моральної шкоди.

Разом з тим, до позовної заяви не додано документи, що підтверджують сплату судового збору.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року «Про судовий збір».

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору в гривнях, Отримувач коштів ГУК у Полт.обл/Миргород р-н/22030101 , Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37959255 , Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.) , Код банку отримувача (МФО) 899998 , Рахунок отримувача UA768999980313181206000016305 , Код класифікації доходів бюджету 22030101 , Призначення платежу *;101;

---

( реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Миргородський міськрайонний суд Полтавської області (назва суду, де розглядається справа)Зважаючи на вищевикладене позивачу необхідно усунути недоліки своєї позовної заяви шляхом приведення останньої до вимог діючого Цивільно-процесуального кодексу України.

Вказані обставини перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки, дана позовна заява оформлена з порушенням вимог статей 175 і 177 ЦПК України відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України її необхідно залишити без руху, а позивачу надати строк, що не перевищує 10 днів з дня вручення йому ухвали, для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України,-

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства Державної акціонерної Компанії «Хліб України» Миргородський Комбінат хлібопродуктів № 1 про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди залишити без руху, встановивши позивачу строк 10 днів з моменту отримання ухвали для усунення вказаних недоліків.

Інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: О. А. Морозовська