Ухвала

від 17.10.2024 по справі 760/18247/22

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження № 2/760/3345/24

Справа № 760/18247/22

УХВАЛА

про призначення експертизи

та зупинення провадження у справі

17 жовтня 2024 року Солом`янський районний суд міста Києва в складі головуючого - судді Зуєвич Л.Л., за участю:

секретаря судового засідання - Гуцало М.В.,

представника позивача - ОСОБА_1 (ордер від 28.11.2022),

представника відповідача - ОСОБА_4 (ордер від 17.03.2023),

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в місті Києві матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_2 /далі - ОСОБА_2 / (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ; адреса представника: АДРЕСА_2 ; e-mail представника: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП представника /для пошуку в системі «Електронний суд»/: НОМЕР_2 ) до ОСОБА_3 /далі - ОСОБА_3 / (РНОКПП: НОМЕР_3 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ; e-mail представника: ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП представника відповідача для пошуку в системі «Електронний суд»: 2664816596), третя особа: приватний нотаріус Шевкова Оксана Вікторівна (адреса: 03189, м. Київ, вул. Успішна, буд. 28; e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_3 ), про визнання договору недійсним та скасування державної реєстрації,

В С Т А Н О В И В:

Рух справи

01.12.2022 до Солом`янського районного суду міста Києва надійшла вказана позовна заява, за підписом представника позивача - адвоката Цимейка Г.О. (діє на підставі ордеру), в якій він просить суд:

- визнати недійсним укладений ОСОБА_3 та ОСОБА_2 договір купівлі-продажу від 20.12.2021, посвідчений та зареєстрований приватним нотаріусом Шевковою Оксаною Вікторівною за № 10225;

- скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевкової Оксани Вікторівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 62410652 від 20.12.2021, яким здійснена державна реєстрація права власності земельної ділянки, кадастровий номер 8000000000:72:287:0044, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , за ОСОБА_3 ;

- судові витрати покласти на відповідача.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.12.2022 для розгляду зазначеної позовної заяви визначено суддю Зуєвич Л.Л. Фактично матеріали позову передано судді по реєстру 13.12.2022.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 16.12.2022 справу було прийнято до розгляду в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 01.06.2023.

У судовому засіданні 01.06.2023 представник позивача попросив перерву для надання можливості врегулювання спірних питань між сторонами мирним шляхом, у зв`язку з чим підготовче засідання було перенесено на 31.08.2023.

З урахуванням клопотання позивача про відкладення судового засідання та з огляду на значну затримку в розгляді справ у цей день, 31.08.2023 підготовче засідання було перенесено на 19.10.2023.

З огляду на клопотання позивача про відкладення судового засідання з метою надання висновку експертизи підпису на договорі, яка проводилась в межах кримінальної справи, 19.10.2023 підготовче засідання було перенесено на 08.02.2024.

08.02.2024 судове засідання не відбулось у зв`язку з проходженням головуючим суддею у період з 05.02.2024 по 09.02.2024 періодичного навчання у Національній школі суддів України (із відстороненням від здійснення правосуддя), та було перенесено на 29.02.2024.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 29.02.2024 задоволено клопотання відповідача про витребування доказів у справі, у підготовчому засіданні оголошено перерву до 18.04.2024.

18.04.2024 судове засідання не відбулось у зв`язку з перебуванням головуючого судді у відпустці (у зв`язку з госпіталізацією) та було перенесено на 13.06.2024

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 13.06.2024витребувано докази у Головного слідчого управління Національної поліції України, у зв`язку з чим у підготовчому засіданні оголошено перерву до 25.07.2024.

У судовому засіданні 25.07.2024 судом було розпочато розгляд клопотання представника відповідача про призначення експертизи у справі. Проте, у зв`язку з необхідністю отримання доказів на підтвердження заперечень сторони позивача (зокрема, щодо перебування позивача закордоном, у зв`язку з чим неможливість надати зразки почерку), у підготовчому засіданні було оголошено перерву до 10.10.2024.

За клопотанням представник відповідача для ознайомлення з доказами, наданими представимо позивача у судовому засіданні 10.10.2024, у підготовчому засіданні 10.10.2024 було оголошено перерву до 17.10.2024.

У підготовче засідання, призначене на 17.10.2024, з`явились представники сторін.

На початку судового засідання 17.10.2024 судом розглянуто заяви представника відповідача про витребування доказів, повернення доказів, наданих стороною позивача, а також клопотання представника позивача щодо порядку обміну процесуальними документами у справі.

Щодо доводів клопотання про призначення судової експертизи

25.07.2024 до суду надійшла заява представника відповідача, датована 20.07.2024, в якій заявник просить суд:

- призначити в даній судовій справі почеркознавчу експертизу, надати експерту для проведення експертизи наявний у відповідача оригінал договору купівлі-продажу земельної ділянки, кадастровий номер 8000000000:72:287:0044, від 20.12.2022, посвідчений приватним нотаріусом Шевковою О.В. на нотаріальному бланку, та поставити на вирішення експерта питання: чи підписаний даний договір від імені позивача по справі ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ОСОБА_2 ?

- для проведення експертизи відібрати у ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 вільні зразки підписів та передати в експерту установу зразки підписів ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , відібрані судом в даній судові справі та наявний у відповідача оригінал договору купівлі-продажу земельної ділянки, кадастровий номер 8000000000:72:287:0044, від 20.12.2022, посвідчений приватним нотаріусом Шевковою О.В., на нотаріальному бланку;

- проведення експертизи доручити в державній установі Київському науково- дослідному інституті судових експертиз або в іншій державній експертній установі на розсуд суду.

В обґрунтування вимог такої заяви вказується на наступне:

-Позивач, як підставу для задоволення позову, заявив, що ним не підписувався даний договір. Отже, для з`ясування обставин того, чи підписував позивач даний договір або ні потрібні спеціальні знання. Тобто, існує підстава для призначення експертизи, передбачена ч. 1 ст. 103 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України);

- Згідно ч. 1 та 2 ст. 106 ЦПК України, «1. Учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. 2. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз.» Отже, учасник справи - позивач не подав до суду висновок експерта, складений на його замовлення, в порядку, передбаченому ч. 1 та 2 ст. 106 ЦПК України. Таким чином, існує умова, передбачена ч. 2 ст. 103 ЦПК України, для призначення експертизи;

- При цьому, позивач подав до суду копію іншого висновку експерта у кримінальному провадженні, але у кримінальному провадженні проводилася експертиза не нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу земельної ділянки, кадастровий номер 8000000000:72:287:0044, від 20.12.2022, посвідчений приватним нотаріусом Шевковою О.В., а його копії, яка була у нотаріуса.

Представник позивача щодо такого клопотання заперечував, вказуючи, зокрема, на наявність висновку експертизи з відповідного питання, проведеного у межах кримінального провадження, неможливість явки наразі позивача на територію України для надання зразків підписів, затягування стороною відповідача розгляду справи по суті тощо.

Мотиви, з яких виходив суд при розгляді клопотання про призначення судової експертизи, та застосовані ним норми права

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд, зокрема, вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Тобто у контексті положень одного із основоположних принципів цивільного судочинства - принципу змагальності сторін, вирішальним фактором є те, що подання доказів та доведення перед судом їх переконливості - є обов`язком сторін. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, суд робить висновок про її недоведеність.

Як зауважує Європейський суд з прав людини, принцип процесуальної рівності сторін передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (Dombo Beheer B.V. v. The Netherlands» від 27.10.1993, заява № 14448/88).

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів та показаннями свідків.

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Разом із тим у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" від 01.06.2006 зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.

Відповідно ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Згідно з ч. 1 ст. 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручення проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

З урахуванням положень ч. 1 ст. 103 ЦПК України, суд може призначити експертизу для з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Аналіз зазначених норм права свідчить, що для з`ясування обставин, що мають значення у справі і потребують спеціальних знань, суд має право призначити експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи і поданих доказів.

Як визначено у ст. 1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.

Необхідність судової експертизи в цивільному судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза - це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи.

Як зазначено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 20.04.2023 у справі № 904/4982/20 предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Аналіз зазначених норм права свідчить про те, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для з`ясування та встановлення фактичних обставин, що мають значення для справи (фактичних даних, що входять до предмета доказування), без яких встановити відповідні обставини неможливо, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, наявні у справі докази є взаємно суперечливими. При цьому, неприпустимо ставити перед судовими експертами питання, вирішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі. Крім того, призначення експертизи є правом, а не обов`язком суду. При цьому, питання призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи. Подібні висновки Верховного Суду містяться у постановах від 16.12.2020 у справі № 916/2740/19, від 06.09.2022 у справі № 924/898/21, від 02.11.2022 у справі № 915/442/21.

У справі, що є предметом вивчення, предметом спору є визнання недійсним укладеного ОСОБА_3 та ОСОБА_2 договору купівлі-продажу від 20.12.2021, посвідченого та зареєстрованого приватним нотаріусом Шевковою Оксаною Вікторівною за № 10225.

При цьому, позивач вказує, що вказаний договір він не підписував, підпис виконаний на договорі від 20.12.2021 від імені ОСОБА_2 вчинений не ОСОБА_2 , а іншою особою.

Установлення факту непідписання договору як правило можливе за допомогою відповідної судово-почеркознавчої експертизи (див. постанову Верховного Суду від 24.05.2023 у справі № 567/792/22, провадження № 61-431св23).

Щодо доводів сторони позивача про наявність висновку експертизи з відповідного питання, проведеного у межах кримінального провадження № 42021000000000675, то суд зауважує на тому, що наразі вказане кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, а тому суд у межах даної цивільної справи не правомочний надати оцінку відповідному доказу (висновку експерта) за відсутності вироку у межах зазначеного кримінального провадження.

Щодо посилань представника позивача на те, що наразі позивач не має можливості з`явитись на територію України для відібрання зразків підписів, суд звертає увагу на наступне.

Як зазначено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18.09.2024 у справі № 2-6470/11 (провадження № 61-11382св23), якщо вільні зразки підпису сторони та її почерку відібрані в іншій країні містять штамп «Апостиль», то на підставі ч. 2 ст. 1 Гаазької конвенції надані стороною для проведення почеркознавчої експертизи апостильовані документи є офіційними документами, на них поширюються вимоги цієї Конвенції та не розповсюджується вимога легалізації іноземних офіційних документів. У зв`язку з чим безпідставні є доводи, що висновки почеркознавчих експертиз проведені на підставі вільних зразків підпису позивача та її почерку, які відібрані за межами території України, не легалізовані в Україні.

Отже, явка позивача на територію України для відібрання зразків підписів для проведення експертизи є бажаною, проте не обов`язковою, оскільки існують засоби легалізації зразків підписів, відібраних у особи за межами території України.

Разом з тим, суд нагадує, що у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні (ст. 109 ЦПК України)»

У постанові Верховного Суду від 03.08.2022 у справі № 695/318/20 (провадження № 61-1833св22) зазначено, що «стаття 109 ЦПК України встановлює процесуальні наслідки для осіб, які ухиляються від участі в експертизі. Суд може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні лише у разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо. Застосування наслідків ухилення від участі в експертизі можливе лише після постановлення ухвали про призначення експертизи та підтвердження факту ухилення особи від участі в експертизі. Ухиленням від участі в експертизі є умисні дії особи, яка бере участь у справі, метою яких є неможливість проведення експертизи. Схожий за змістом висновок міститься у постанові Верховного Суду від 06.05.2020 у справі № 201/11183/16 (провадження № 61-23601св18)».

Враховуючи зазначене, предмет доказування у даній справі, а також те, що обставини цивільних справ з`ясовуються судом на засадах змагальності, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання представника відповідача про призначення судової почеркознавчої експертизи, оскільки для вирішення відповідного питання необхідні спеціальні знання, а експертиза, проведена в межах кримінального провадження № 42021000000000675, з огляду на стадію відповідного кримінального провадження наразі не може бути прийнята до уваги.

При цьому, суд враховує, що як зазначено у Науково-методичних рекомендаціях з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (літерних та цифрових) і підпису. Такою експертизою вирішуються і деякі неідентифікаційні завдання (установлення факту виконання рукописного тексту під впливом будь-яких факторів, що заважають (природних: хворобливий стан, хронічні захворювання, вікові зміни; тимчасових зовнішніх: незвичне тримання засобу для писання, незвична поза, обмеження зорового контролю тощо; тимчасових внутрішніх: алкогольне сп`яніння, фармакологічні, наркотичні засоби тощо; штучних: викривлення письма зміненими рухами); визначення статі виконавця, а також належності його до певної групи за віком тощо).

Об`єктом почеркознавчої експертизи є почерковий матеріал, в якому відображені ознаки почерку певної особи у тому обсязі, в якому їх можна виявити для вирішення поставлених завдань. Для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів.

Для проведення досліджень орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації.

Вільними зразками є рукописні тексти, рукописні записи (літерні та цифрові), підписи, достовірно виконані певною особою до відкриття кримінального провадження, провадження у справах про адміністративні правопорушення, цивільних, адміністративних чи господарських справах і не пов`язані з їх обставинами; умовно-вільними є зразки почерку та (або) підпису, виконані певною особою до відкриття провадження у справі, але пов`язані з обставинами цієї справи або виконані після відкриття провадження у справі та є як пов`язаними зі справою, так і не пов`язаними з її обставинами; експериментальні зразки почерку та (або) підпису, що виконані за завданням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у зв`язку з призначенням такої експертизи. Експериментальні зразки посвідчуються органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта). У посвідчувальному написі зазначаються прізвище, ім`я та по батькові виконавця, а також особливості зразка (написані лівою рукою, спеціальним шрифтом тощо).

Достовірність вільних і в ряді випадків умовно-вільних зразків забезпечується шляхом пред`явлення відповідних рукописів особам, від імені яких вони значаться або належність яким припускається; достовірність експериментальних зразків - виконанням відповідних рукописів конкретною особою в присутності слідчого або суду. У випадку сумніву експерта в достовірності зразків останні повертаються органу, яким було призначено експертизу, для з`ясування їх походження. Під належною якістю зразків розуміється їхня порівнянність із досліджуваним об`єктом по ряду своїх характеристик. А саме: зразки повинні бути виконані тією ж мовою, що і досліджуваний документ, тому що інша мова передбачає іншу писемність із своєрідною будовою букв; розрив у часі виконання зразків та досліджуваного документа був мінімальним; вільні зразки за своїм змістом і цільовим призначенням належали до того ж виду документів, що і досліджуваний документ (див. постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18.09.2024 у справі № 2-6470/11 (провадження № 61-11382св23).

З огляду на зазначене суд вважає за необхідне зобов`язати надати до суду для проведення експертизи:

-позивача: оригінали документів, які містять достовірні вільні зразки підпису ОСОБА_2 за періоди з 2020 по 2023 (за кожний рік), які містяться у офіційних документах, а саме: у заяві про отримання паспорта (форма № 1), різного роду посвідченнях, на яких є власноручний підпис; у виписках та актах цивільного стану (про шлюб / про розірвання шлюбу/ реєстрації батьками дітей, тощо); різного роду банківських документах (заявах, договорах, угодах, тощо); посвідчених нотаріальних документах (договорах, довіреностях, заявах, тощо); різного роду (деклараціях та документах, що подаються до органів ДФС) не менш ніж у 10-15 документах; експериментальні зразки підпису та почерку (довільного рукописного тексту) ОСОБА_2 , виконаних на аркушах паперу формату А4, - не менше ніж на 5-7 арк (відібраних безпосередньо у приміщенні суду, або легалізованих шляхом апостилювання);

- відповідача: оригінал договору купівлі-продажу земельної ділянки від 20.12.2021, укладеного між ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_5) та ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_4), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевковою О.В.;

Згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 106 ЦПК України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Від позивача у справі пропозицій щодо питань, які слід поставити на розгляд експерта, та щодо експертної установи не надійшло.

Враховуючи предмет позову та обставини справи, суд вважає за доцільне поставити на вирішення судового експерту питання в наступній редакції:

1.Чи виконаний підпис у договорі купівлі-продажу земельної ділянки від 20.12.2021, укладеному між ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_5) та ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_4), посвідченому приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевковою О.В., від імені ОСОБА_2 , тією особою, від імені якої він зазначений - ОСОБА_2 чи іншою особою?»

Суд вважає, що визначене формулювання в цілому відображає питання, без встановлення якого повно та об`єктивне з`ясування відповідної обставини у даній справі буде ускладнено. При цьому для встановлення таких обставин необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право.

Відповідно до ч. 3 ст. 103 ЦПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

За умови відсутності пропозицій інших учасників судового процесу щодо експертної установи, суд вважає за можливе доручити проведення експертизи у даній справі експертній установі, запропонованій відповідачем - Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ: 02883096; адреса: 03057, місто Київ, вулиця Бродських Сім`ї, будинок 6).

У випадку призначення судом експертизи, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі (п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України). В такому разі провадження у справі зупиняється на час проведення експертизи (п. 9 ч. 1 ст. 253 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 125 ЦПК України зупинення провадження у справі зупиняє перебіг процесуальних строків.

Також, суд бере до уваги, що як зазначено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14.08.2019 у справі справа № 509/105/14-ц провадження № 61-13577св18) витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести сторона, яка заявила клопотання про проведення судової експертизи, а якщо таке клопотання заявлено двома сторонами, то витрати несуть обидві сторони порівну. Тому в ухвалі про призначення експертизи суд вправі зобов`язати відповідну сторону перерахувати, у тому числі шляхом здійснення попередньої оплати, суму витрат на проведення експертизи експертній установі (судовому експерту, який не є працівником державної спеціалізованої установи) (стаття 7 Закону України «Про судову експертизу»). Після закінчення розгляду справи витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи, підлягають розподілу судом на загальних підставах.

У п.п. 12, 14 ч. 1 ст. 353 ЦПК України законодавець передбачив право оскаржувати в апеляційному порядку окремо від рішення суду ухвали суду першої інстанції про призначення експертизи та зупинення провадження у справі.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 81, 103-104, 139, 252, 253, 260, 353-355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання представника відповідача про призначення судової почеркознавчої експертизи у цивільній справі № 760/18247/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Шевкова Оксана Вікторівна, про визнання договору недійсним та скасування державної реєстрації, - задовольнити.

Призначити у справі № 760/18247/22 почеркознавчу експертизу, проведення якої доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ: 02883096; адреса: 03057, місто Київ, вулиця Бродських Сім`ї, будинок 6; info@kndise.gov.ua).

На вирішення експертів поставити наступне питання:

2.Чи виконаний підпис у договорі купівлі-продажу земельної ділянки від 20.12.2021, укладеному між ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_5) та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), посвідченому приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевковою О.В., від імені ОСОБА_2 , тією особою, від імені якої він зазначений - ОСОБА_2 чи іншою особою?»

Попередити експертів, що безпосередньо будуть проводити дослідження, про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.

Витрати, пов`язані з проведенням експертизи, покласти на відповідача - ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_3 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ; e-mail представника: ІНФОРМАЦІЯ_2

На час проведення експертизи провадження у справі № 760/18247/22 зупинити.

З метою проведення експертизи зобов`язати надати до суду у межах розумних строків та не пізніше трьох місяців з дня винесення даної ухвали суду:

- відповідача ( ОСОБА_3 ): оригінал договору купівлі-продажу земельної ділянки від 20.12.2021, укладеного між ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_5) та ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_4), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевковою О.В.;

-позивача ( ОСОБА_2 ): оригінали документів, які містять достовірні вільні зразки підпису ОСОБА_2 за періоди з 2020 по 2023 (за кожний рік), які містяться у офіційних документах, а саме: у заяві про отримання паспорта (форма № 1), різного роду посвідченнях, на яких є власноручний підпис; у виписках та актах цивільного стану (про шлюб / про розірвання шлюбу/ реєстрації батьками дітей, тощо); різного роду банківських документах (заявах, договорах, угодах, тощо); посвідчених нотаріальних документах (договорах, довіреностях, заявах, тощо); різного роду (деклараціях та документах, що подаються до органів ДФС) не менш ніж у 10-15 документах; експериментальні зразки підпису та почерку (довільного рукописного тексту) ОСОБА_2 , виконаних на аркушах паперу формату А4, - не менше ніж на 5-7 арк (відібраних безпосередньо у приміщенні суду, або легалізованих шляхом апостилювання).

Попередити сторін про наслідки ухилення від участі в експертизі, передбачені ст. 109 ЦПК України та наслідки ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, передбачені ст. 148 ЦПК України.

Ухвалу направити учасникам судового провадження та Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ: 02883096; адреса: 03057, місто Київ, вулиця Бродських Сім`ї, будинок 6).

В розпорядження експертної установи - Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ: 02883096; адреса: 03057, місто Київ, вулиця Бродських Сім`ї, будинок 6) надати: копію цієї ухвали; матеріали цивільної справи № 760/18247/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Шевкова Оксана Вікторівна, про визнання договору недійсним та скасування державної реєстрації; та витребувані судом даною ухвалою документи (які необхідно використовувати під час проведення експертизи) після їх отримання судом.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (ч. 2 ст. 354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).

Суддя Л. Л. Зуєвич