Ухвала

від 30.10.2024 по справі 303/8568/24

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 303/8568/24

2/303/1816/24

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

30 жовтня 2024 року м. Мукачево

Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Заболотний А.М., розглянувши матеріали за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору служба у справах дітей Мукачівської міської ради, про стягнення аліментів та визначення місця проживання дитини,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом (сформований в системі «Електронний суд» 19.10.2024 року) до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору служба у справах дітей Мукачівської міської ради про стягнення аліментів та визначення місця проживання дитини.

Ухвалою судді від 23.10.2024 року заяву залишено без руху для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня отримання цієї ухвали. Ухвалу від 23.10.2024 року про залишення позовної заяви без руху отримано представником позивача 23.10.2024 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу до електронного кабінету, яка міститься в матеріалах справи.

Таким чином останнім днем усунення недоліків позовної заяви, відповідно, є 28.10.2024 року.

29.10.2024 року через канцелярію до суду від представника позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (сформована в системі «Електронний суд» 28.10.2024 року).

Однак, ознайомившись з наданими представником позивача матеріалами, встановлено, що ухвалу суду від 23.10.2024 року виконано не в повній мірі, зазначені в ухвалі недоліки позовної заяви не усунуто в повному обсязі.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 3 ст. 13 ЦПК України).

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Згідно із п. 6 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Статтею 120 ЦПК України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. При цьому документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2 ст. 126 ЦПК України).

Як зазначено в ухвалі суду від 23.10.2024 року про залишення позовної заяви без руху, що позовна заява сформована та подана до суду за допомогою системи «Електронний суд» проте докази надсилання листом з описом вкладення учасникам справи копій поданих до суду документів до позову не додано.

Так, до заяви про усунення недоліків позовної заяви від 29.10.2024 року додано три копії експрес-накладних від 28.10.2024 року та фіскальний чек від 28.10.2024 року.

Разом з тим, долучені до заяви копія фіскального чеку та експрес-накладні не є належними доказами відправлення заяви іншим учасникам справи з огляду на таке.

В силу ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Одночасно також визначено, що у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 року, розрахунковий документ - (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) видається відправникові з додержанням вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» і підтверджує факт надання послуги відділенням зв`язку.

Згідно з п.п. 59, 61 Правил надання послуг поштового зв`язку внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення.

Аналіз наведених положень Правил свідчить про те, що надсилання особою документа саме листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів, пов`язано, зокрема, зі специфікою приймання, надсилання та отримання такого виду поштових відправлень, зокрема перевіркою працівником поштового зв`язку та контролем з боку одержувача (іншого учасника справи) відповідності вкладення опису.

Таким чином, належним доказом направлення документів учасникам справи може бути лише бланк опису вкладення, завірений відповідним відділенням зв`язку із зазначенням номеру поштового відправлення, разом з фінансовим чеком про відправлення. Тільки такі докази в їх сукупності підтверджують, які саме документи пересилаються стороною.

Правові висновки щодо необхідності наявності номеру поштового відправлення на описі вкладення у цінний лист, викладені у постановах Верховного Суду від 18.04.2019 року у справі № 914/1955/17, від 13.01.2020 року у справі № 910/28408/15, від 26.03.2020 року у справі № 910/9962/16 та від 24.12.2020 року у справі № 916/2110/20.

З матеріалів справи встановлено, що додані копія фіскального чеку та експрес-накладні унеможливлюють ідентифікацію наданої послуги з відправлення позовної заяви з доданими документами іншим учасникам справи, оскільки відсутній відповідний опис вкладення.

Неотримання учасниками справи копії відповідної заяви з додатками порушує визначені законом засади змагальності, рівності учасників процесу перед законом і судом, а також позбавляє учасників справи можливості своєчасно ознайомитись з відповідними матеріалами, надати свої доводи і заперечення.

Конституційний Суд України у рішенні від 12.06.2007 року № 2-рп/2007 вказав, що необхідно відрізняти поняття «обмеження основоположних прав і свобод» від прийнятого у законотворчій практиці поняття «фіксація меж самої сутності прав і свобод» шляхом застосування юридичних способів (прийомів), визначаючи таку практику допустимою. При цьому, як слідує зі змісту Рішення Конституційного Суду України від 25.12.1997 року № 9-зп, не є порушенням права на судовий захист відмова суду в прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених не у відповідності до чинного законодавства.

Частиною 1 ст. 44 ЦПК України встановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

У своїх рішеннях ЄСПЛ також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до правової позиції, яка міститься у рішенні ЄСПЛ у справі «Каракуць проти України», будь-яке порушення права доступу до суду відсутнє, якщо особа не виявила належної зацікавленості у розгляді його справи. ЄСПЛ у рішенні у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав на те, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що його безпосередньо стосуються, утримуватися від використання методів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Згідно з ч.ч. 5, 6 ст. 185 ЦПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу.

Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що неусунення зазначених вище недоліків позовної заяви у строк, встановлений в ухвалі суду про залишення позову без руху, має наслідком повернення позовної заяви.

В свою чергу повернення повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.

Керуючись ст.ст. 185, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суддя,-

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору служба у справах дітей Мукачівської міської ради, про стягнення аліментів та визначення місця проживання дитини повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.

Копію ухвали про повернення позовної заяви та позовну заяву і додані до неї документи надіслати позивачу.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя А.М.Заболотний