Ухвала

від 30.10.2024 по справі 465/8495/24

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/8495/24

2/465/3441/24

У х в а л а

про залишення без руху

"30" жовтня 2024 р.суддя Франківського районного суду м. Львова Мартьянова С.М. вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Львівське територіальне медичне об`єднання «Клінічна лікарня планового лікування, реабілітації та паліативної допомоги» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, наказу про внесення змін, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Через систему «Електронний суд» 27.10.2024 звернувся до суду ОСОБА_1 , в особі свого представника з позовом до Комунального некомерційного підприємства «Львівське територіальне медичне об`єднання «Клінічна лікарня планового лікування, реабілітації та паліативної допомоги» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, наказу про внесення змін, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди.

Згідно з ч. 1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Позовна заява підлягає залишенню без руху, так як не відповідає вимогам статтей175,177 ЦПК України.

Так, відповідно до ч. 4ст. 177 ЦПК Українидо позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як встановлено судом, до позовної заяви не додано документу, що підтверджує сплату позивачем судового збору. При цьому, позивач посилається як на підставу звільнення від сплати судового збору на пункт 1 частини 1статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно якої від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Разом з тим, за змістомстатті 2 Закону України «Про оплату праці»заробітна плата складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінністатті 2 Закону України «Про оплату праці».

Відтак, пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першоїстатті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивача про визнання протиправними та скасування розпорядження та наказу про звільнення та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу.

Зазначене узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, що викладена в постанові від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16.

Так, згідно з ч. 1ст. 4 Закону України «Про судовий збір»судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Оплата судового збору за подання до суду позовної заяви здійснюється у розмірах визначенихЗаконом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору»яким внесено зміни доЗакону України «Про судовий збір»та у відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 4 якого, за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 211,20 грн.).

Отже, подана позовна заява містить дві вимоги майнового характеру (стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, та стягнення моральної шкоди).

Крім цього, слід зазначити, що моральна шкода є втратою немайнового характеру, натомість відшкодування моральної шкоди відбувається в майновій (грішми, іншим майном) або немайновій формах (публікація спростування недостовірної інформації, публікація рішення суду у засобах масової інформації, інші форми відновлення морального стану особи).

Отже, за змістом ч. 3ст. 23 ЦК Українипозовна вимога про відшкодування моральної шкоди є майновою вимогою, якщо вона визначена у грошовому або іншому майновому вимірі, правовим наслідком відшкодування якої є грошове або інше майнове стягнення на користь позивача (стягнення грошових коштів, витребування майна, визнання права на майно тощо).

Вимога про відшкодування моральної шкоди, визначена у грошовому вимірі, є майновою вимогою, а, отже, судовий збір підлягає стягненню як за вимогу майнового характеру.

Окрім цього, вимоги щодо скасування наказу про звільнення та скасування наказу про внесення змін є вимогами немайнового характеру, та відповідно до ч.3 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір» встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Таким чином, судом встановлено, що позивач звернувся до суду з вимогами про скасування наказу про звільнення, наказу про внесення змін, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди.

Отже, позивачем заявлено п`ять вимог, чотири з яких підлягають оплаті судовим збором.

Враховуючи наведене вище, позивачу необхідно: виходячи із ціни позову сплатити судовий збір за вимоги майнового характеру (стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, та стягнення моральної шкоди), а також за дві вимоги немайнового характеру (за кожну вимогу окремо) судовий збір на відповідний рахунок із зазначенням необхідних реквізитів, а саме: одержувач коштів ГУК Львів/Франківський р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38008294, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA168999980313141206000013953, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу - *;101; судовий збір, за позовом «П.І.Б», Франківський районний суд м. Львова та надати суду оригінал квитанції.

Вищенаведені недоліки позовної заяви унеможливлюють відкриття провадження у справі.

Згідно з частинами 1, 2ст. 185 ЦПК Українисуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, позовна заява підлягає залишенню без руху.

Частиною 3ст. 185 ЦПК Українипередбачено, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями175і177цьогоКодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись стст. 175, 177, 185ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Львівське територіальне медичне об`єднання «Клінічна лікарня планового лікування, реабілітації та паліативної допомоги» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, наказу про внесення змін, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди - залишити без руху.

Надати позивачу строк у десять днів з дня отримання ним копії ухвали, для усунення зазначених недоліків.

Роз`яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків у встановлені строки, заява буде вважатися неподаною і повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Мартьянова С.М.