Рішення

від 23.10.2024 по справі 476/382/24

ЄЛАНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 476/382/24

Провадження № 2/476/158/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.10.2024 року с.м.т. Єланець

Єланецький районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого - судді Чернякової Н.В.

за участю секретаря Минаєвої Н.П.

позивачки ОСОБА_1 , представника позивачки Вишневського А.А. , представника третьої особи Оганесян О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , треті особи - орган опіки та піклування виконавчого комітету Вознесенської міської ради Вознесенського району Миколаївської області, орган опіки та піклування виконавчого комітету Єланецької селищної ради Вознесенського району Миколаївської області про позбавлення батьківських прав

В С Т А Н О В И В :

08.05.2024 року представник позивачки, адвокат Вишневський А.А., звернувся в суд з позовом в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа - орган опіки та піклування виконавчого комітету Вознесенської міської ради Вознесенського району Миколаївської області, про позбавлення батьківських прав.

Позовні вимоги мотивує тим, що позивачка є матір`ю неповнолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком якої є відповідач. Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області шлюб між сторонами розірвано. Після розірвання шлюбу відповідач не займався її вихованням. Донька проживає разом з нею, відповідач не бере участі у її вихованні, утриманні, не проявляє до неї турботи, піклування та любові, не виявляє бажання спілкуватися з нею.

Посилаючись на те, що відповідач ухиляється від виконання батьківських обов`язків, просив суд позбавити ОСОБА_4 батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги підтримали, просили задовольнити їх повністю.

Відповідач у судове засідання не з`явився, до суду направив заяву про слухання справи в його відсутність, позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Представник третьої особи - органу опіки та піклування виконавчого комітету Вознесенської міської ради Вознесенського району Миколаївської області в судове засідання не з`явився.

Представник третьої особи - органу опіки та піклування виконавчого комітету Єланецької селищної ради Вознесенського району Миколаївської області в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позову.

Вислухавши позивачку, її представника, свідків, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд прийшов до слідуючого висновку.

Так, Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року (далі - Декларація), у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю (батьком).

Положеннями ст. 3 Конвенції про права дитини (ратифікована Україною 27.02.1991 року) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава до позбавлення батьківських прав можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Статтею 164 СК України передбачено вичерпний перелік обставин, за яких матір або батька може бути позбавлено батьківських прав щодо усіх дітей або когось з них. Батьки можуть бути позбавленні батьківських прав у разі, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

За змістом статті 164 СК України позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей (пункт 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав").

Відповідно до ст. 150 СК України, ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства" виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Згідно ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства" батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Із матеріалів справи слідує, що 14 березня 2014 року позивачка зареєструвала шлюб з ОСОБА_4 у відділі реєстрації актів цивільного стану по місту Вознесенську реєстраційної служби Вознесенського міськрайонного управління юстиції у Миколаївській області, актовий запис № 50.

Під час шлюбу у сторін ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася донька ОСОБА_5 , про що 25.03.2015 року виконкомом Шевченківської сільської ради Братського району Миколаївської області, складено відповідний актовий запис №2 (а. с. 11).

Рішенням Вознесенського міськрайонного суду від 02.06.2022 року шлюб між сторонами розірвано.

Заочним рішенням Єланецького районного суду Миколаївської області від 18.12.2023 року визначено місце проживання малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з разом з матір`ю - ОСОБА_1 (а.с. 11-13).

Судом встановлено, що після розірвання шлюбу і по теперішній час неповнолітня ОСОБА_5 проживає разом зі своєю матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Наразі ОСОБА_5 є ученицею 4-Б класу Вознесенської ЗОШ І-ІІІ ст. № 2 Вознесенської міської ради Миколаївської області.

Із матеріалів справи слідує, що відповідач жодного разу не поцікавився навчанням доньки. Позивачка займається вихованням дитини, допомагає їй у навчанні, приділяє належну увагу вихованню, забезпечує необхідними речами для навчання.

Відповідач ОСОБА_4 не приділяв належної уваги доньці, не займався її вихованням та утриманням, не піклувався про неї, аліменти не сплачував. З дитиною не спілкувався, не цікавився її життям, станом здоров`я, її вподобаннями, захопленнями, переживаннями, планами на майбутнє життя.

Висновком органу опіки та піклування Єланецької селищної ради Вознесенського району Миколаївської області від 03.10.2024 року визнано доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , по відношенню малолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв`язку з ухиленням від виконання батьківських обов`язків.

Також суд бере до уваги ту обставину, що відповідач у повному обсязі визнав позов і не заперечив проти позбавлення його батьківських прав відносно доньки ОСОБА_5 (а.с. 81). До того ж, відповідач не надав суду доказів, які підтверджують належне виконання батьківських обов`язків і спростовують доводи позивачки.

Згідно приписів ч. 1 ст. 206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Суд, у відповідності до ч. 5 ст. 206 ЦПК України, приймає визнання позову відповідачкою у даній цивільній справі, і вважає, що таке визнання позову не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Вказані фактори як кожен окремо, так і в сукупності, перебувають в причинному зв`язку з винною поведінкою відповідача і розцінюються судом як свідоме ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню доньки.

Відповідно до роз`яснень пунктів 15, 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і позбавлення батьківських прав та поновлення батьківських прав" позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу.

Згідно судової практики Європейського суду з прав людини, між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага, і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які у залежності від природи та важливості можуть переважати над інтересами батьків (справа "Хант проти України", п. 54).

Статтею 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ передбачено, що, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Виходячи з наведеного, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який застосовується при наявності негативного впливу батьків (одного з батьків) на розвиток дітей.

Суд враховує, що відповідач не займається вихованням, навчанням та утриманням своєї доньки, не піклується про її фізичний і духовний розвиток, не цікавиться її життям, станом здоров`я, інтересами та вподобаннями, не спілкується з нею в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не проявляє ініціативи до зустрічей, і це є свідченням того, що відповідач не займається вихованням своєї неповнолітньої доньки та свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків щодо неї.

З огляду на викладене, з метою захисту інтересів дитини, суд прийшов до висновку про необхідність позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_4 по відношенню до доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 12, 81, 263, 264, 265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , треті особи - орган опіки та піклування виконавчого комітету Вознесенської міської ради Вознесенського району Миколаївської області, орган опіки та піклування виконавчого комітету Єланецької селищної ради Вознесенського району Миколаївської області про позбавлення батьківських прав задовольнити.

Позбавити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Єланецький районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення буде виготовлено 25.10.2024 року.

Суддя Н.В.Чернякова