Ухвала

від 30.10.2024 по справі 522/18828/24

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження у справі

30.10.2024

Справа № 522/18828/24

Провадження №2-о/522/538/24

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Ярема Х.С. розглянув заяву Громадської організації «Осіб з інвалідністю «Військобуд35» про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа Міністерство охорони здоров`я України.

ВСТАНОВИВ:

25.10.2024 керівник Громадської організації «Осіб з інвалідністю «Військобуд35» Погібко О.О. звернувся до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення. Заінтересованою особою визначив Міністерство охорони здоров`я України.

Заявник просить суд:

-визнати російську федерацію державою, яка винна у розповсюдженні у 2020 році особливо небезпечної вірусної хвороби Covid-19 Sars-CoV-2.

Заявник мету встановлення даного факту заявник взагалі не визначає. Заяву обгрунтована лише тим, що заявник вважає російську федерацію державою, яка винна у розповсюдженні у 2020 році особливо небезпечної вірусної хвороби Covid-19 Sars-CoV-2, оскільки росія поширювала фейки щодо походження, розповсюдження і без результативності щеплення проти особливо небезпечної коронавірусної інфекції, що мало на меті приховати свою причетність до походження інфекції.

Вирішуючи питання про прийняття заяви до розгляду, суд вважає, що наявні підстави для відмови у відкритті провадження за цією заявою.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Стаття 124 Конституції України передбачає, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Це означає, що суди розглядають не просто будь-які спори, а лише юридичні. І вчинюване, і вимога мають існувати саме в правовому полі, а не будь-якому іншому, тобто регулюватись нормами права. Отже, якщо особа, видячи тільки з своїх власних міркувань, бажань, вважає, що її вимоги повинні розглядатись судом, від цього спір не стає безумовно правовим.

Тобто, вирішуючи питання чи підлягає спір розгляду судами, суд повинен брати це до уваги.

Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що висловлювання «заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» (пункт 1 частини першої статті 186 ЦПК України), «справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України) стосуються як позовних вимог, які не можуть розглядатися за правилами цивільного судочинства, так і тих вимог, які взагалі не можуть розглядатися судами (близькі за змістом висновки Велика Палата Верховного Суду сформулювала, зокрема, у пункті 66 постанови від 21.11.2018 у справі № 757/43355/16-ц, у пункті 59 постанови від 13.06.2018 у справі № 454/143/17-ц, у пункті 37 постанови від 13.03.2019 у справі № 331/6927/16-ц).

ГО «Осіб з інвалідністю «Військобуд35» звертається зі заявою, якою фактично просить визнати іншу державу винною в чомусь (в даному разі поширенні інфекції).

Частиною 1 ст. 293 ЦПК України передбачено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Перелік фактів, що мають юридичне значення та які встановлюються в судовому порядку передбаченому у частинами 1, 2 статті 315 ЦПК України. Так, суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. У судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (частина 2 статті 315 ЦПК України).

Згідно з статтею 319 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Під юридичними фактами розуміють обставини, з якими норми права пов`язують настання правових наслідків - установлення, зміну, припинення або інші трансформації правовідносин. Встановлені й зафіксовані належним чином юридичні факти набувають відповідного значення - правовстановлюючого, правозмінюючого і правоприпиняючого. Отже, факти багатоманітної дійсності стають юридичними за умови, що вони породжують певні правові відносини або приводять їх у рух.

Життєві обставини, перш ніж вони набудуть юридичного значення, мають бути належним чином встановлені.

Встановити юридичний факт означає підтвердити або з`ясувати істину. Під істиною розуміється те саме, що й правда. Це достовірне знання, яке об`єктивно відображає реальну дійсність.

Отже, надаючи життєвій обставині чи явищу юридичного значення, суд або інший уповноважений на це орган підтверджує правдивість конкретної обставини чи явища, доводить, що вона насправді відбулася або реально існує. Юридичні факти повинні обов`язково бути зафіксованими, оформленими у встановленому порядку, викликати передбачені законом правові наслідки. Оформлення фактів означає не тільки реєстрацію, а й їх встановлення за передбаченою законом процедурою чи процесуальною формою. Законодавством визначені органи, до компетенції яких входить фактозакріплювальна діяльність.

Юридичними фактами можуть виступати лише такі соціальні обставини, наявність чи відсутність яких можна з точністю встановити і закріпити формально.

Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду в порядку окремого провадження за таких умов: факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні.

Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи за заявоюфізичних осіб про встановлення фактів, якщо встановлення фактів не пов`язується із наступним вирішенням спору про право, і чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Хоча зазначений у частині 1 статті 315 ЦПК України перелік справ, не є вичерпним, проте за змістом вищенаведених норм процесуального права суд може встановлювати факти, які тягнуть для заявника певні правові наслідки, а відтак їх можна визнати юридичними.

Отже, і факт, який просить визнати заявник має уже існувати як правовий (потрібне лише його підтвердження), заявник повинен мати певну мету, а не будь-яку абстрактну (породжує виникнення, зміну чи припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій), і заявник має бути належним.

За змістом заяви її предметом є визнання вини російської федерації як державою, яка винна у розповсюдженні у 2020 році особливо небезпечної вірусної хвороби Covid-19.

Проте, щоб факт вважався юридичним, він повинен відповідати певним вимогам. По-перше, це має бути факт реальної дійсності, не вигадана подія, а явище матеріального світу. По-друге, юридичний факт повинен бути відображений у нормі права і визначати її гіпотезу. Саме завдяки правовим нормам з усієї безлічі соціальних фактів виділяється певна їх частина, яким і надається юридичне значення (правовий критерій). Третя ознака юридичного факту (сутнісний критерій) характеризується тим, що з їх появою виникають, змінюються або припиняються правові відносини, і це у кінцевому результаті призводить до відповідних юридичних наслідків.

Отже, в контексті законодавчого розуміння про факти, які підлягають встановленню, суд приходить до висновку, що «визнання російської федерації державою, яка винна у розповсюдженні у 2020 році особливо небезпечної вірусної хвороби Covid-19» взагалі не є фактом, який підлягає встановленню в судовому порядку та не є юридичним фактом.

Вимогу ГО «Осіб з інвалідністю «Військобуд35» про визнання юридичним фактом, що російська федерація є державою, яка винна у розповсюдженні у 2020 році особливо небезпечної вірусної хвороби Covid-19, суд вважає його власним оціночним судженням,. Натомість оціночні судження грунтуються не на правових, а на будь-яких інших інтересах, в основі яких бувають емоції та власні бажання про визнання певних обставин саме юридичними.

Як висновок, ці обставини не є такими, щоб визнавати їх юридичними фактами.

Також у кожному разі особа повинна навести належну аргументацію в чому полягає ця правова необхідність, як в результаті це призведе до виникнення, зміни чи припинення прав або інтересів, в якій правовій сфері.

У той же час, справи, що підлягають розгляду в порядку окремого провадження передбачають не вирішення спорів, а розраховані на безспірні правовідносини, встановлення фактів, за зверненням особи, яка має щодо них інтерес. Проте заінтересованість повинна мати правовий характер, який виявляється в тому, що рішення суду повинно мати правові наслідки для заявника. Заінтересованість повинна мати об`єктивну основу. Юридична заінтересованість не випливає з факту звернення до суду, а повинна передувати йому. Тому для відкриття провадження у справі чи розгляду справи по суті недостатньо лише твердження заявника, наведеного у заяві, про порушення права, свободи або законного інтересу.

При цьому заявник не зазначає, яка конкретно у нього мета встановлення такого факту, яке виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав у громадської організації настане.

Поставлені заявником вимоги не підвідомчі розгляду судами.

Керуючись ст. ст. 293, 294, 315 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою Громадської організації «Осіб з інвалідністю «Військобуд35» про встановлення факту, що має юридичне значення - визнати російську федерацію державою, яка винна у розповсюдженні у 2020 році особливо небезпечної вірусної хвороби Covid-19 Sars-CoV-2.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення.

Суддя Ярема Х.С.