Вирок

від 29.10.2024 по справі 522/17336/24

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 522/17336/24

Провадження № 1-кп/522/3306/24

29.10.2024 м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості у кримінальному провадженні за ЄРДР № 72024161000000071 від 30.09.2024, відносно :

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, офіційно не працевлаштованого, місце проживання: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205-1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , не маючи реальної мети щодо здійснення фінансово-господарської діяльності, у березні 2024 року знаходячись у м. Одеса, більш точне місце, дату та час в ході слідства встановити не надалось можливим, надав згоду на пропозицію невстановленої особи стати засновником і директором ТОВ «ІНВОЛФ» (код за ЄДРПОУ 45502447), достовірно усвідомлюючи при цьому, що здійснювати господарську діяльність, яка передбачена статутом товариства, виконувати функції (обов`язки) засновника та директора товариства і займатися підприємницькою (господарською) діяльністю, пов`язаною з виробництвом товарів, виконанням робіт та/або наданням послуг, постачання товарів він не буде, вносити грошові кошти у статутний капітал, орендувати офісні приміщення та знаходитись за юридичною адресою підприємства він також не буде. У свою чергу невстановлена особа пообіцяла ОСОБА_4 , що за надані послуги він отримає грошову винагороду. Згідно домовленості між ОСОБА_4 та невстановленою слідством особою, остання повинна була виготовити проекти документів, які необхідні для державної реєстрації юридичної особи - ТОВ «ІНВОЛФ» (код за ЄДРПОУ 45502447), у свою чергу, ОСОБА_4 , виконуючи свою роль у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, повинен був підписати вищевказані виготовлені невстановленою особою документи з завідомо неправдивими відомостями (таким чином надавши їм статусу документів), з метою їх подальшої подачі державному реєстратору для проведення державної реєстрації юридичної особи. З цією метою ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, у березні 2024 року, знаходячись у м. Одеса, більш точне місце, дату та час встановити не вдалося за можливе, надав невстановленій особі свої особисті документи для фотографування (копіювання), зокрема: паспорт громадянина України серія НОМЕР_1 , виданий Приморським РВ УМВС України в Одеській області 20.03.1996 та реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 . На час надання своїх документів, що містять його персональні дані, які необхідні для складання реєстраційних і інших документів, ОСОБА_4 розумів, що він надає їх для внесення неправдивих відомостей в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи - ТОВ «ІНВОЛФ» (код за ЄДРПОУ 45502447), оскільки фактично директором та засновником вказаної юридичної особи він не буде, а фінансово-господарською діяльністю будуть займатися інші особи, офісне приміщення за юридичною адресою він не орендуватиме та не використовуватиме. У подальшому, невстановлена слідством особа на виконання попередньої змови з ОСОБА_4 , поєднаної єдиними умислом, у березні 2024 року, більш точно встановити дату та час, не виявилося за можливе, за невстановлених слідством обставин, у невстановленому слідством місці, виготовила проекти документів з завідомо неправдивими відомостями, які необхідні для здійснення державної реєстрації юридичної особи, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, а саме:

- заяву щодо державної реєстрації юридичної особи - ТОВ «ІНВОЛФ» від 18.03.2024;

- рішення № 1/24 засновника (учасника) ТОВ «ІНВОЛФ» від 18.03.2024;

- модельний статут ТОВ «ІНВОЛФ».

У подальшому, 18.03.2024 у денний час доби, більш точний час встановити не виявилось можливим, ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з невстановленою особою, з метою реалізації свого злочинного умислу, знаходячись у приміщенні приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , достовірно розуміючи, що попередньо виготовлені у встановленій законом формі проекти реєстраційних та інших документів ТОВ «ІНВОЛФ» містять завідомо неправдиві відомості, у присутності приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6 , особисто підписав наступні документи: заяву щодо державної реєстрації юридичної особи - ТОВ «ІНВОЛФ» від 18.03.2024 та рішення № 1/24 засновника (учасника) ТОВ «ІНВОЛФ» від 18.03.2024, надавши їм статусу документів. При цьому, підписуючи вказані документи, ОСОБА_4 достеменно розумів, що він не формував статутний капітал ТОВ «ІНВОЛФ» у сумі 100 000 грн., що становить 100 % статутного капіталу вказаного товариства, що юридична особа не знаходиться та не буде знаходитись за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 , та він не орендував і не буде орендувати будь-яких інших приміщень, що він не буде виконувати функції (обов`язки) засновника та директора, не буде здійснювати господарську діяльність, види якої передбачені установчими документами ТОВ «ІНВОЛФ», а тому ці відомості, які внесено у реєстраційні документи є завідомо неправдивими.

У подальшому, з метою доведення свого злочинного наміру до кінця, ОСОБА_4 18.03.2024, у денний час доби, більш точний час слідством встановити не виявилось можливим, перебуваючи у приміщенні приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , особисто подав вищевказані документи державному реєстратору (приватному нотаріусу) ОСОБА_6 , яка не будучи обізнаною про злочинні наміри невстановленої особи та ОСОБА_4 , на підставі отриманих від останнього документів із завідомо неправдивими відомостями, 18.03.2024 провела державну реєстрацію створення юридичної особи - ТОВ «ІНВОЛФ» за реєстраційним № НОМЕР_3 та внесла відповідні дані до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до яких засновником та директором ТОВ «ІНВОЛФ» є ОСОБА_4 , місцезнаходження юридичної особи: АДРЕСА_3 . Разом з тим, ОСОБА_4 , будучи засновником та директором ТОВ «ІНВОЛФ», не здійснював будь-якої фінансово-господарської діяльності, не орендував офісних приміщень за юридичною адресою, не укладав та не виконував господарських договорів із контрагентами, не керував розрахунковими рахунками, не вів бухгалтерський облік, не підписував та не подавав податкову звітність та не здійснював будь-яких інших дій щодо ведення фінансово-господарської діяльності зазначеним підприємством.

Діяння обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфіковано за:

- ч. 2 ст. 205-1 КК України, як: внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, а також умисне подання для проведення такої реєстрації документів, які містять завідомо неправдиві відомості, вчинені за попередньою змовою групою осіб.

Відповідно до ст. 472 КПК України, 30.09.2024 між прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , у присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , укладено угоду про визнання винуватості.

Так, згідно з умовами зазначеної угоди обвинувачений ОСОБА_4 зобов`язався беззастережно визнати в судовому провадженні свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205-1 КК України, в обсязі обвинувачення, при цьому сторона обвинувачення і сторона захисту погодили призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання за ч. 2 ст. 205-1 КК України у виді штрафу у розмірі 8000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 136000 грн. з позбавленням права обіймати певні посади, пов`язані з виконанням організаційно розпорядчих та адміністративно господарських обов`язків на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності на строк 3 роки.

Обставини, якими керувались сторони при досягненні згоди є: щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

У судовому засіданні прокурор просив затвердити угоду про визнання винуватості.

Обвинувачений ОСОБА_4 під час розгляду справи у суді свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205-1 КК України за вказаних обставин, визнав повністю та підтвердив, що угода про визнання винуватості укладена ним добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді та погодився із призначенням узгодженого сторонами покарання.

При цьому, обвинувачений ОСОБА_4 зазначив, що він розуміє надані йому законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, характер пред`явленого обвинувачення та вид покарання, який буде застосований в результаті затвердження угоди та наполягав на її затвердженні.

Захисник адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні не заперечувала проти затвердження зазначеної угоди.

Вивчивши угоду про визнання винуватості, надані матеріали кримінального провадження, вислухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 474 КПК України якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Відповідно до ч.ч. 4,5 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні, у тому числі щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів. Укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Згідно зі ст. 472 КПК України в угоді про визнання винуватості зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов`язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце), умови часткового звільнення підозрюваного, обвинуваченого від цивільної відповідальності у вигляді відшкодування державі збитків внаслідок вчинення ним кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, умови застосування спеціальної конфіскації, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди.

Вирішуючи питання щодо можливості затвердження угоди про визнання винуватості суд виходить з наступного.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення,передбаченого ч. 2 ст. 205-1КК України, що відповідно до ст. 12 КК України відноситься до нетяжкого злочину.

Діяння обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 205-1 КК України, як: внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, а також умисне подання для проведення такої реєстрації документів, які містять завідомо неправдиві відомості, вчинені за попередньою змовою групою осіб.

Під час розгляду справи обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчинені кримінального правопорушення визнав у повному обсязі, при цьому судом з`ясовано, що останній цілком розуміє права, визначені п.п. 1-4 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

З урахуванням викладених обставин, суд вважає, що зазначена угода про визнання винуватості в цілому відповідає вимогам КПК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, узгоджені вид та міра покарання відповідають загальним засадам призначення покарання, визначеним ст. 65 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Згідно з ч. 5 ст.65КК України у випадку затвердження вироком угоди про примирення або про визнання вини суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.

За таких обставин угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим підлягає затвердженню вироком суду.

Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався.

Цивільний позов у кримінальному провадженні - не пред`являвся.

Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 376, 394, 468, 469, 473- 475, 392, 394, 395 532 КПК України,

УХВАЛИВ:

Угоду провизнання винуватостіукладену 30.09.2024 між прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участю захисника ОСОБА_5 - затвердити.

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205-1 КК України та призначити покарання у виді штрафу у розмірі 8000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 136000 гривень, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов`язків на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності на строк 3 роки.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням положень ч. 4 ст. 394 КПК України.

Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші часники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1