Постанова

від 09.10.2024 по справі 640/11087/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2024 року

м. Київ

провадження № 22-ц/824/14034/2024

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Євграфової Є. П. (суддя-доповідач),

суддів: Писаної Т. О., Гаращенка Д. Р.

при секретарі Мудрак Р. Р.

за участі: позивача ОСОБА_1 ,

представника ТОВ «Капитал» (Медичний центр «Універсальна клініка «Оберіг») Шевченко-Корженецького І. Г.,

представника Департаменту охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - Гладун А. І.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційними скаргами Департаменту охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Товариства з обмеженою відповідальністю «Капитал» (Медичний центр «Універсальна клініка «Оберіг»)

на рішення Шевченківського районного суду міста Києва у складі судді Волошина В. О.

від 20 травня 2024 року

у цивільній справі № 640/11087/19 Шевченківського районного суду міста Києва

за позовом ОСОБА_1

до Департаменту охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_2 ,

та треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Начальник відділу медико-соціальної допомоги населенню Управління лікувально-профілактичної допомоги Департаменту охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ОСОБА_3 ,

Товариство з обмеженою відповідальністю «Капитал» (Медичний центр «Універсальна клініка «Оберіг»),

Міністерства охорони здоров`я,

Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві

про визнання недійсним висновку за результатами клініко-експертної оцінки якості і обсягів медичної допомоги; стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

В червні 2019 р. позивач ОСОБА_1 звернувся, в порядку адміністративного судочинства, до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Департаменту охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Управління ліцензування та контролю якості медичної допомоги Міністерства охорони здоров`я України, Медичний центр «Універсальна клініка «Оберіг» ТОВ «Капитал» про визнання протиправним та скасування «Висновку за результатами клініко-експертної оцінки якості та обсягів наданої медичної допомоги ОСОБА_4 в умовах Медичного центру «Універсальна клініка «Оберіг» ТОВ «Капитал», ухваленого Департаментом охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 26 грудня 2018 р.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 лютого 2020р. позов задоволено частково. Зобов`язано Департамент охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради в особі Клініко-експертної комісії повторно розглянути питання якості наданої медичної допомоги ОСОБА_4 в умовах Медичного центру «Універсальна клініка «Оберіг» ТОВ «Капитал» з дотриманням вимог пункту 2 розділу IV Положення про Клініко-експертну комісію Міністерства охорони здоров`я України, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України № 69 від 05 лютого 2016р.) і пункту 7 Порядку контролю якості медичної допомоги, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України № 752 від 28 вересня 2012р. (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2012 р. за №1996/22308). У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2020 р., апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення суду першої інстанції скасовано, провадження у справі закрито.

Постановою Верховного Суду від 21 грудня 2021 р., касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2020 р. скасовано, а справу направлено на новий апеляційний розгляд до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2022 р., апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 лютого 2020 р. - скасовано. Провадження у справі - закрито. Роз`яснено позивачу, що даний спір підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства та про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним даної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією із зазначенням відповідного суду.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2022 р., клопотання ОСОБА_1 про передачу за підсудністю справи - задоволено та передану справу №640/11087/19 за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва.

26 липня 2022р. на виконання ухвал Шевченківського районного суду м. Києва від 08 липня 2022 року та 28 липня 2022 року, надійшла виправлена редакція позовної заяви ОСОБА_1 до Департаменту охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_2 , та треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Начальник відділу медико-соціальної допомоги населенню Управління лікувально-профілактичної допомоги Департаменту охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ОСОБА_3 , ТОВ «Капитал» (Медичний центр «Універсальна клініка «Оберіг»), Міністерства охорони здоров`я, Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, про визнання недійсним висновку за результатами клініко-експертної оцінки якості та обсягів наданої медичної допомоги ОСОБА_4 в умовах Медичного центру «Універсальна клініка «Оберіг» ТОВ «Капитал», ухвалений клініко-експертною комісією відповідача; стягнення з відповідача на користь позивача в грошовому еквіваленті нанесену позивачу моральну шкоду розміром - 1 500 000,0 грн та стягнення з відповідача понесених судових витрат.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказував, що його мати - третя особа ОСОБА_2 , будучи донькою ОСОБА_4 , що померла, ініціювала подання скарги до Міністерства охорони здоров`я України, з підстав надання неякісних медичних послуг покійній ОСОБА_4

26 грудня 2018р. відповідач, в особі створеної ним тимчасової клініко-експертної комісії, провів виїзну клініко-експертну оцінку якості надання медичної допомоги його бабусі - ОСОБА_4 в умовах Медичного центру «Універсальна клініка «Оберіг» ТОВ «Капитал». Того ж дня, було складено висновок за результатами клініко-експертної комісії якості та обсягів надання медичної допомоги ОСОБА_4 в умовах Медичного центру «Універсальна клініка «Оберіг» ТОВ «Капитал».

ОСОБА_4 померла у реанімаційному відділенні зазначеного медичного закладу ІНФОРМАЦІЯ_2. За фактом смерті ОСОБА_4 в грудні 2018 року порушено кримінальну справу за ЄРДР № 12018100100012899.

Вважає, що оскаржуваний висновок клініко-експертної оцінки якості та обсягів наданої медичної допомоги ОСОБА_4 складений неповно та містить недостовірну інформацію, від якої залежить обґрунтованість та неупередженість цього висновку.

Також вважає, що при проведенні клініко-експертної оцінки, не були опрацьовані всі медичні документи, та порушенні Положення про Клініко-експертну комісію Міністерства охорони здоров`я України, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України № 69 від 05 лютого 2016р. та положення Порядку контролю якості медичної допомоги, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України № 752 від 28 вересня 2012р.

Позивач також зазначає, що до складу тимчасової клініко-експертної комісії відповідач не повинен був включати ОСОБА_5 , який на час складання висновку клініко-експертної оцінки, був працівником (лікарем - анестезіологом) Медичного центру «Універсальна клініка «Оберіг» ТОВ «Капитал», отримував заробітну плату в цьому Медичному центрі та приймав участь, як лікар центру в проведенні лікування покійної ОСОБА_4 . Вважає, що за обставин входження працівника (лікар) медичного центру до складу клініко-експертної комісії, яка оцінює якість надання медичної допомоги пацієнту цього ж медичного центру, існував «конфлікт інтересів».

Внаслідок неналежного проведення клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги померлій ОСОБА_4 , позивачу спричинена моральна шкода, яку він оцінив в 1 500 000,0 грн.

Посилаючись на те, що в досудовому порядку вирішити спір не можливо внаслідок чого позивач вимушений був звернутись до суду з вказаним позовом.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 20 травня 2024 року позов задоволено частково.

Визнано недійсним Висновок за результатами клініко-експертної оцінки якості та обсягів наданої медичної допомоги ОСОБА_4 в умовах Медичного центру «Універсальна клініка «Оберіг» ТОВ «Капитал», ухвалений Клініко-експертною комісією Департаменту охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 26 грудня 2018р.

Стягнуто з бюджету міста Києва через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди - 20 000,00 грн.

Стягнуто з Департаменту охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3 735 грн 25 коп.

В решті позову відмовлено.

В апеляційній скарзі Департамент охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права й неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Стягнути з позивача сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 4 108,78 грн.

Апелянт вважає, що суд, при ухваленні оскаржуваного рішення, неповною мірою оцінив подані докази, не оцінив їх повноту, достатність та допустимість, а також діяв упереджено, надаючи перевагу стороні позивача. Зазначає про те, що відповідно до норм законодавства України експертний висновок складається експертом (у раз залучення такого), а кінцевим результатом клініко-експертної комісії є висновок КЕО, який ухвалюється простою більшістю голосів присутніх на засіданні членів КЕК та підписується всіма членами КЕК.

Також, вказував на те, що районний суд не прийняв до уваги справжню причину шестирічного терміну розгляду позовної заяви та винесення рішення по суті, тому розмір компенсації за спричинену моральну шкоду визначив невірно, у даному випадку відсутній причинно-наслідковий зв`язок, оскільки Департамент охорони здоров`я не може нести відповідальність за завдану моральну шкоду позивачу, враховуючи, що суд прийшов до висновку про задоволення компенсації за спричинену позивачу моральну шкоду виходячи з того, що позивач, як родич покійної ОСОБА_4 , понад шість років не в змозі отримати інформацію чи належної якості та обсягу отримала його бабуся ОСОБА_4 медичну допомогу. Однак, причини тривалості судового розгляду понад шість років затягувались саме з вини позивача.

В апеляційній скарзі ТОВ «Капитал» (Медичний центр «Універсальна клініка «Оберіг»), посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апелянт вказує, що судом було встановлено, що комісія була створена у межах повноважень, у належний спосіб та у відповідності до вимог Положення про Клініко-експертну комісію Міністерства охорони здоров`я України № 69 від 05 лютого 2016 року та положенням Порядку контролю якості медичної допомоги № 752 від 28 вересня 2012 р., тобто оскаржуваний висновок складено у відповідності до вимог чинного законодавства. Разом з тим, посилання суду про те, що члени сім`ї ОСОБА_4 не були запрошені завчасно на засідання комісії та

начебто висновок не містить підпис члена комісії ОСОБА_6 повністю спростовуються матеріалами справи.

На думку апелянта, у членів КЕК не було ніякого конфлікту інтересів. КЕК, що призначена наказом ДОЗ КМДА діяла в межах та у спосіб, що передбачений законодавством України. ОСОБА_5 , на момент подій, що розглядається судом, не був ректором НМУ ім. О. О. Богомольця. Також він ніколи не був штатним працівником клініки та не працював лікарем-анестезіологом Медичного центру «Універсальна клініка «Оберіг». У лікувальному закладі було розташовано кафедру НМУ ім. О. О. Богомольця, зокрема кафедра хірургії, анестезіології та інтенсивної терапії та кафедра внутрішньої медицини.

Вважає, що відсутні підстави для відшкодування позивачу моральної шкоди, оскільки члени КЕК не є посадовими або службовими особами органу державної влади, органу місцевого самоврядування. Клініко-експертна комісія МОЗ є консультативно-дорадчим органом, що утворюється для колегіального розгляду звернень. Позивач, одразу після засідання КЕК, отримав копію висновку комісії. А щодо тривалого судового розгляду даної справи, то вказана обставина сталась виключно з вини самого позивача.

У поданих відзивах на апеляційні скарги ТОВ «Капитал» (Медичний центр «Універсальна клініка «Оберіг») та Департаменту охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), позивач ОСОБА_1 зазначає, що рішення суду першої інстанції прийнято з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а вимоги викладені в апеляційних скаргах є безпідставними та необґрунтованими.

У поданій відповіді на відзив на апеляційну скаргу Департаменту охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), останній, посилаючись на безпідставність доводів, викладених у відзиві, поданого позивачем, просить апеляційну скаргу Департаменту задовольнити в повному обсязі.

У поданому відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Капитал» (Медичний центр «Універсальна клініка «Оберіг»), Головне управління Державної казначейської служби України в м. Києві просить в задоволенні позовних вимог позивача відмовити у повному обсязі, задовольнити апеляційну скаргу ТОВ «Капитал» (Медичний центр «Універсальна клініка «Оберіг»). Вказувало, що зважаючи на відсутність заподіяння позивачу моральної шкоди, відсутні правові підстави для задоволення позовної вимоги про стягнення моральної шкоди за рахунок коштів, стягнених з бюджету міста Києва через Головне управління Казначейства.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник ТОВ «Капитал» (Медичний центр «Універсальна клініка «Оберіг») Шевченко-Корженецький І. Г. підтримав подану Товариством апеляційну скаргу з підстав та доводів, викладених в ній, проти апеляційної скарги відповідача не заперечував.

Представник Департаменту охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - Гладун А. І. підтримав подану Департаментом апеляційну скаргу з підстав та доводів, викладених в ній, проти апеляційної скарги третьої особи не заперечував.

Позивач ОСОБА_1 подані апеляційні скарги не визнав, просив залишити їх без задоволення, а рішення суду залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді Євграфової Є. П., пояснення позивача, представника відповідача Гладун А. І. , представника третьої особи - ТОВ «Капитал» (Медичний центр «Універсальна клініка «Оберіг») Шевченко-Корженецького І. Г., дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, відзивів до них, колегія суддів виходить з наступного.

Частиною першою статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Законодавець у статті 4 ЦПК України встановив, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, а також запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків (пункти 4, 5 частини п`ятої статті 12 ЦПК України).

Як вбачається з матеріалів справи і це було встановлено судом, що третя особа на стороні позивача ОСОБА_8 , яка є матір`ю позивача і донькою ОСОБА_4 , а також покійна ОСОБА_4 були ініціаторами скарг до Міністерства охорони здоров`я України про неякісну медичну допомогу ОСОБА_4

ОСОБА_4 у своєму зверненні до МОЗ України зазначала про залучення ОСОБА_1 та ОСОБА_8 до проведення клініко-експертної комісії. (а.с. 55-56, т. 1)

З матеріалів справи вбачається, що за результатами розгляду Міністерством охорони здоров`я звернення ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , було доручено Департаменту охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради провести ОСОБА_9 . клініко-експертну оцінку якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування на місці конкретного випадку, а саме в умовах Медичного центру «Універсальна клініка «Оберіг» ТОВ «Капитал» із залученням ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 22, т. 1).

26 грудня 2018 р. Департамент охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) провів виїзну клініко-експертну оцінку якості надання медичної допомоги ОСОБА_4 в умовах Медичного центру «Універсальна клініка «Оберіг» ТОВ «Капитал».

Також судом встановлено й підтверджується матеріалами справи, що наступного дня, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла.

26 грудня 2018 р. клініко-експертна комісія відповідача діяла на підставі наказу від 22 грудня 2018 р. № 1336 «Про створення тимчасової клініко-експертної комісії», виданого Департаментом охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Відповідно до «Висновку за результатами клініко-експертної комісії якості та обсягів надання медичної допомоги ОСОБА_4 в умовах Медичного центру «Універсальна клініка «Оберіг» ТОВ «Капитал» (а.с. 155-157 т. 4), який складено на підставі наказу МОЗ України № 752, було опрацьовано:

1. Звернення ОСОБА_2 від 18 грудня 2018р. №061/КО-6054;

2. Копію медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_4 № 2121 Медичного центру «Універсальна клініка «Оберіг» ТОВ «Капитал»;

3. Клінічний протокол «Порядок надання медичної допомоги при проведенні реконстуктивно-відновлювальних втручань на кишківнику» Медичного центру «Універсальна клініка «Оберіг» ТОВ «Капитал»;

4. Клінічний протокол надання медичної допомоги при перитоніті та внутрішньочеревному абсцесі Медичного центру «Універсальна клініка «Оберіг» ТОВ «Капитал»;

5. Протокол надання медичної допомоги в гострому періоді ішемічного інсульту у дорослих Медичного центру «Універсальна клініка «Оберіг» ТОВ «Капитал»;

6. Клінічний протокол «Порядок надання медичної допомоги хворим з кишковими норицями Медичного центру «Універсальна клініка «Оберіг» ТОВ «Капитал»;

7. Ліцензію на медичну практику Медичного центру «Універсальна клініка «Оберіг» ТОВ «Капитал»;

8. Акредитаційний сертифікат Медичного центру «Універсальна клініка «Оберіг» ТОВ «Капитал»;

9. Сертифікати лікарів-спеціалістів Медичного центру «Універсальна клініка «Оберіг» ТОВ «Капитал», що надавали медичну допомогу ОСОБА_4 .

Висновки:

1. Медична допомога громадянці ОСОБА_4 в умовах Медичного центру «Універсальна клініка «Оберіг» ТОВ «Капитал» надана у відповідності до клінічних протоколів «Порядок надання медичної допомоги при проведенні реконструктивно-відновлювальних втручань на кішківнику» Медичного центру «Універсальна клініка «Оберіг» ТОВ «Капитал».

2. Ускладнення, а саме ятрогенне пошкодження селезінки (спленктомія 21 листопада 2018р.), множинні десерозації тонкої кишки в процесі вісцеролізу були обумовлені основним захворюванням та спайковим процесом у черевній порожнині, як наслідок оперативного втручання з приводу гострої кишкової непрохідності. Подальший післяопераційний перебіг ускладнився серозно-фібринозним перитонітом, що призвело до динамічної кишкової непрохідності та розвитку інтоксикаційного синдрому, з наступним розвитком полі органної недостатності.

3. Під час першого оперативного втручання у зв`язку з виявленими змінами у черевній порожнині оперуючим хірургом ОСОБА_10 було змінено план оперативного втручання без узгодження з завідувачем хірургічного відділення, керівництвом Медичного центру «Універсальна клініка «Оберіг» ТОВ «Капитал» та родичами пацієнтки.

4. У медичній картці стаціонарного хворого ОСОБА_4 № 2121 Медичного центру «Універсальна клініка «Оберіг» ТОВ «Капитал» наявна форма «003-6/о «Інформована добровільна згода пацієнта на проведення діагностики, лікування та на проведення операції та знеболення, яка підписана пацієнткою.

Виявлені недоліки: Лікарем - хірургом ОСОБА_10 не було об`єктивно оцінено характер післяопераційних змін у черевній порожнині, в зв`язку з чим обрано невірну тактику оперативного втручання.

Також судом першої інстанції встановлено, що під час засідання клініко-експертної комісії Департаменту охорони здоров`я від 26 грудня 2018 р. (копія протоколу - а.с. 150-154 т. 4), на засіданні комісії були присутні сім членів комісії, включаючи голову ( ОСОБА_3 , ОСОБА_11 , ОСОБА_6 , ОСОБА_12 , ОСОБА_5 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ), а також члени сім`ї пацієнта ОСОБА_4 без зазначення хто саме.

За змістом цього протоколу встановлено, що члени сім`ї ОСОБА_4 не були запрошені завчасно на засідання комісії.

Водночас матеріалами справи підтверджено, що Міністерством охорони здоров`я було доручено провести клініко-експертну оцінку якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування на місці конкретного випадку, а саме в умовах Медичного центру «Універсальна клініка «Оберіг» ТОВ «Капитал» саме із залученням ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 22, т. 1).

Судом першої інстанції було також встановлено, що ОСОБА_5 входив до складу членів Комісії, працював на посаді лікаря та отримував дохід від ТОВ «Капітал», одночасно здійснював лікування ОСОБА_4 , що підтверджується медичною документацією, а саме: стаціонарними картками пацієнта №2121 від 4 грудня 2018 року, 7 грудня 2018 року, 12 грудня 2018 року і 14 грудня 2018 року.

Задовольняючи позов у частині визнання недійсним Висновку від 26.12.2018 року за результатами клініко-експертної оцінки якості та обсягів наданої медичної допомоги ОСОБА_4 , суд першої інстанції виходив із того, що мав місце реальний конфлікт інтересів, оскільки ОСОБА_5 є заінтересованої особою, оскільки одночасно перебував в трудових відносинах з товариством та входив до складу комісії, яка перевіряла якість та обсяги наданої медичної допомоги ОСОБА_4 , в умовах Медичного центру «Універсальна клініка «Оберіг» цього товариства.

Задовольняючи частково вимогу про стягнення моральної шкоди, суд посилаючись на положення ст. 1167 та ст. 1174 ЦК України, враховуючи свої висновки щодо недійсності Висновку за результатами клініко-експертної оцінки якості та обсягів наданої медичної допомоги комісії, вважав, що позивач, як родич покійної ОСОБА_4 , понад шість років не в змозі отримати інформацію чи належної якості та обсягу отримала його бабуся ОСОБА_4 медичну допомогу, та ураховуючи тривалість судового розгляду справи, дійшов висновку про те, що розмір компенсації за спричинену позивачу моральну шкоду, який буде відповідати характеру спричиненої шкоди, глибині душевних страждань позивача та наслідкам, які настали для позивача становить 20 000,0 грн, що є справедливою сатисфакцією.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, наказом Міністерства охорони здоров`я України від 28 вересня 2012 р. № 752, затверджено Порядок контролю якості медичної допомоги (далі - по тексту Порядок № 752), який було розроблено з метою впровадження та організації роботи щодо управління якістю медичної допомоги.

Згідно із пунктом 2 Порядку № 752 він спрямований на забезпечення одержання пацієнтами медичної допомоги належної якості.

За приписами пунктів 7 та 8 Порядку № 752, контроль якості надання медичної допомоги здійснюється за такими складовими: структура, процес та результати медичної допомоги; організація надання медичної допомоги; контроль за реалізацією управлінських рішень; відповідність кваліфікаційним вимогам медичних працівників, у тому числі керівників закладів охорони здоров`я; вивчення думки пацієнтів щодо наданої медичної допомоги; забезпечення прав та безпеки пацієнтів під час надання їм медичної допомоги.

Контроль якості наданої медичної допомоги проводиться у випадках смерті пацієнтів, первинного виходу на інвалідність осіб працездатного віку, розбіжності встановлених діагнозів, недотримання закладами охорони здоров`я стандартів медичної допомоги (медичних стандартів), клінічних протоколів, табелів матеріально-технічного оснащення, а також у випадках, що супроводжувалися скаргами пацієнтів та/або близьких осіб, які доглядають за пацієнтами, шляхом клініко-експертної оцінки якості та обсягів медичної допомоги.

Клініко-експертна оцінка якості та обсягів медичної допомоги здійснюється шляхом експертизи клінічних питань діагностики, лікування та реабілітації медичними радами закладів охорони здоров`я, клініко-експертними комісіями Міністерства охорони здоров`я України та/або управлінь охорони здоров`я протягом 30 днів з дня надходження відповідного звернення або з ініціативи Міністерства охорони здоров`я України, про що складається висновок за результатами клініко-експертної оцінки за формою, наведеною в додатку до цього Порядку.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України «Про організацію клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування» від 05 лютого 2016 р. № 69 (далі по тексту - Наказ № 69) було затверджено Положення про клініко-експертну комісію Міністерства охорони здоров`я України (далі по тексту - Положення про КЕК МОЗ) та Положення про клініко-експертну комісію Міністерства охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій (далі по тексту - Положення про КЕК відповідного органу охорони здоров`я).

Відповідно до цих Положень робота КЕК (МОЗ та відповідного органу охорони здоров`я) забезпечується ідентично.

Відмінним є те, що КЕО якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування КЕК МОЗ проводиться після розгляду скарг КЕК відповідного органу охорони здоров`я. Також КЕО якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування КЕК МОЗ проводиться у разі незгоди заявника з висновком за результатами КЕО КЕК відповідного органу охорони здоров`я.

МОЗ здійснює координаційну, консультативну та дорадчу функції з питань організації роботи КЕК чи відповідного органу охорони здоров`я.

За загальними принципами указаних Положень затверджених Наказом №69, КЕК (КЕК МОЗ) є консультативно-дорадчим органом, діючим на постійній (без виїзду на місце конкретного випадку) або тимчасовій основі (у разі виїзду на місце конкретного випадку), що утворюється для колегіального розгляду звернень фізичних та юридичних осіб, правоохоронних органів щодо клініко-експертних питань профілактики, діагностики, медичного лікування, реабілітації, оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування за конкретними випадками у закладах охорони здоров`я незалежно від форми власності та підпорядкування (далі - ЗОЗ) та фізичних осіб - підприємців, що провадять господарську діяльність у сфері охорони здоров`я у відповідній адміністративно-територіальній одиниці України (далі - ФОП ).

Підставою для розгляду КЕК (КЕК МОЗ) відповідних клінічних питань профілактики, діагностики, медичного лікування та реабілітації у ЗОЗ та ФОП і здійснення клініко-експертної оцінки якості медичної допомоги та медичного обслуговування відповідно до цього Положення є наказ відповідного органу (МОЗ/відповідний орган охорони здоров`я).

Рішення про утворення або ліквідацію КЕК (КЕК МОЗ), її кількісний та персональний склад затверджуються наказами відповідного органу (МОЗ/відповідний орган охорони здоров`я).

Основним завданням КЕК (КЕК МОЗ) є проведення експертної оцінки запитуваної КЕК (КЕК МОЗ) документації, яка передбачає клініко-експертну оцінку якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування шляхом експертизи первинної облікової документації, клінічних питань профілактики, діагностики, лікування та реабілітації, наявності відповідної кваліфікації спеціалістів за напрямом надання медичної допомоги та медичного обслуговування відповідно до вимог клінічних протоколів надання медичної допомоги, нормативно-правових актів у сфері охорони здоров`я.

Клініко-експертна оцінка якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування проводиться у випадках смерті пацієнтів, розбіжності встановлених діагнозів, недотримання ЗОЗ або ФОП стандартів медичної допомоги та медичного обслуговування, клінічних локальних протоколів, табелів матеріально-технічного оснащення, а також у випадках, що супроводжувалися скаргами заявника та/або особи, яка представляє інтереси заявника.

Клініко-експертна оцінка якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування проводиться протягом 30 календарних днів з дня надходження запиту чи звернення фізичної або юридичної особи. У разі неможливості прийняття рішення за цей час строк розгляду може бути продовжений на 15 календарних днів.

За результатами проведеної клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування складається Експертний висновок за формою, наведеною у додатку до цього Положення, який затверджується висновком за результатами клініко-експертної оцінки КЕК (КЕК МОЗ) за формою, наведеною у додатку до Порядку контролю якості медичної допомоги, затвердженого наказом МОЗ України від 28 вересня 2012р. № 752, зареєстрованого в МЮ України 28 листопада 2012р. за № 1996/22308 (далі по тексту - висновок КЕО).

Повторна клініко-експертна оцінка якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування одного й того самого громадянина з одного й того самого питання КЕК (КЕК МОЗ) не проводиться.

Висновок КЕО, складений за результатами проведення клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування, підписується всіма членами КЕК (КЕК МОЗ).

Висновок КЕО ухвалюється простою більшістю голосів присутніх на засіданні членів КЕК (КЕК МОЗ). У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос головуючого на засіданні.

КЕК (КЕК МОЗ) подає копію висновку (висновок) КЕО до структурного підрозділу МОЗ України, що є відповідальним за організацію та координацію діяльності КЕК (КЕК МОЗ), який контролює виконання рекомендацій, вказаних у висновку КЕО.

Під час розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 , в порядку адміністративного судочинства по справі № 640/11087/19, Верховний Суд в постанові від 21 грудня 2021р. звернув увагу, що при розгляді по суті спору у справах, у яких оспорюються висновок КЕК, суд не може здійснювати власну оцінку обґрунтованості прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка висновку КЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суди вправі перевіряти законність висновку КЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів Наказу № 69, затверджених ним Положення про КЕК МОЗ, Положення про КЕК відповідного органу охорони здоров`я та Порядку № 752.

З`ясуванню підлягає саме правомірність винесення відповідачем оскаржуваного висновку у відповідності до вимог чинного законодавства, тобто в межах повноважень та у спосіб, передбачений відповідними нормативно-правовими актами.

Отже, висновок КЕО КЕК органу охорони здоров`я не може бути скасований. Одночасно, передбачена законодавством можливість оскарження такого висновку не виключає підстав для визнання його недійсним судом - у разі виявлення фактів порушення процедури перевірки якості, а КЕК Міністерства - у разі виявлення невідповідності приписам пункту 2 розділу IV Положення про КЕК МОЗ та пункту 7 Порядку № 752.

Погоджуючись із судом першої інстанції у питанні наявності підстав для визнання висновку недійсним з огляду на наявність конфлікту інтересів члена комісії, колегія суддів виходить з наступного.

У пунктах 1-3 розділу IV Положень затверджених Наказом № 69 зазначено, що до складу КЕК (КЕК МОЗ) входять працівники відповідного органу охорони здоров`я (МОЗ), спеціалісти, які мають відповідну кваліфікацію за спеціальністю, а також можуть входити інші фахівці та представники громадських організацій, асоціацій у сфері охорони здоров`я, представники професійних спілок, їх об`єднань у сфері охорони здоров`я, організацій роботодавців, їх об`єднань у галузі охорони здоров`я (за їх згодою).

Відповідно до пунктів 7, 8, 9,12, 13 Розділу IV Положень затверджених Наказом № 69 до складу КЕК (КЕК МОЗ) входять: голова, заступники голови (не більше двох), секретар та члени комісії.

Члени КЕК (КЕК МОЗ) беруть участь у засіданнях КЕК (КЕК МОЗ) особисто та повинні забезпечувати конфіденційність отриманої інформації.

У разі відсутності члена КЕК (КЕК МОЗ) (відрядження, хвороба, відпустка) на засіданні КЕК повинна бути особа, кандидатуру якої надає відсутній член КЕК за погодженням голови комісії.

Персональний склад КЕК (КЕК МОЗ) затверджується наказом відповідного органу охорони здоров`я (МОЗ).

Голова КЕК (КЕК МОЗ), що очолює комісію: контролює підготовку документів до засідання КЕК (КЕК МОЗ) та дотримання строків їх розгляду; визначає строк роботи експерта; визначає дату, час, місце проведення та порядок денний засідання; контролює питання щодо уникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів членів КЕК (КЕК МОЗ). У випадку відсутності голови КЕК (КЕК МОЗ) роботу організовує один із його заступників.

Відповідно до п. 6 Наказу № 69 терміни, що використовуються у цьому Положенні, вживаються у значеннях, наведених в Законі України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» та Законі України «Про запобігання корупції».

За визначенням Закону України «Про запобігання корупції» під реальним конфліктом інтересів розуміється суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень (абзац тринадцятий частини першої статті 1 Закону).

Встановлено, що ОСОБА_5 входив до складу членів Комісії, працював на посаді лікаря та отримував дохід від ТОВ «Капітал», одночасно здійснював лікування ОСОБА_4 , що підтверджується медичною документацією, а саме: стаціонарними картками пацієнта №2121 від 4 грудня 2018 року, 7 грудня 2018 року, 12 грудня 2018 року і 14 грудня 2018 року, а також відомостями декларації особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2018 рік (а.с. 205-219, т. 1)

Отже, під час проведення клініко-експертної оцінки якості та обсягів наданої медичної допомоги ОСОБА_4 , член комісії ОСОБА_5 приймав рішення за наявності реального конфлікту інтересів, оскільки одночасно перебував в трудових відносинах з ТОВ «Капитал» та входив до складу комісії, яка перевіряла якість та обсяги наданої медичної допомоги ОСОБА_4 , в умовах Медичного центру «Універсальна клініка «Оберіг» цього товариства. Такі обставини можуть свідчити про заінтересованість члена комісії у приховуванні медичних помилок та, відповідно, викликають сумніви в об`єктивності результатів роботи комісії.

Незалежність - один з ключових принципів будь-якої експертизи. Участь безпосереднього виконавця в оцінці власної роботи суперечить цьому принципу.

Матеріали справи не містять доказів врегулювання конфлікту інтересів, адже Висновок за результатами клініко-експертної оцінки якості та обсягів наданої медичної допомоги ОСОБА_4 , підписаний у тому числі ОСОБА_5 .

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується, із тим, що процедура перевірки якості медичної допомоги яка на ОСОБА_4 , була порушена, адже склад комісії не відповідав вимогам п. 6 розділу IV Положень затверджених Наказом № 69, що є підставою для визнання Висновку від 26.12.2018 року недійсним.

Щодо відшкодування моральної шкоди колегія суддів виходить з наступного.

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (частини перша, друга статті 23 ЦК України).

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (частина перша статті 1167 ЦК України).

Відповідно до ст. 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

У пункті 32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 р. у справі № 920/715/17 (провадження № 12-199гс18) зроблений висновок про те, що застосовуючи статті 1173, 1174 ЦК України, суд має встановити: по-перше, невідповідність рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування чи відповідно їх посадової або службової особи вимогам закону чи іншого нормативного акта; по-друге, факт заподіяння цим рішенням, дією чи бездіяльністю шкоди фізичній або юридичній особі. За наявності цих умов є підстави покласти цивільну відповідальність за завдану шкоду саме на державу, Автономну Республіку Крим або орган місцевого самоврядування.

По своїй суті зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є досить специфічним зобов`язанням, оскільки не на всіх етапах свого існування характеризується визначеністю змісту, а саме щодо способу та розміру компенсації. Джерелом визначеності змісту обов`язку особи, що завдала моральної шкоди, може бути: (1) договір особи, що завдала моральної шкоди, з потерпілим, в якому сторони домовилися зокрема, про розмір, спосіб, строки компенсації моральної шкоди; (2) у випадку, якщо не досягли домовленості, то рішення суду в якому визначається спосіб та розмір компенсації моральної шкоди (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року у справі № 180/1735/16-ц (провадження № 61-18013сво18).

Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди. У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Завдання моральної шкоди - явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов`язання з її відшкодування. Покладення обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року в справі № 487/6970/20 (провадження № 61-1132св22).

Гроші виступають еквівалентом моральної шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та відновлення стану потерпілого. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року в справі № 487/6970/20 (провадження № 61-1132св22).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша - третя статті 89 ЦПК України).

У справі, що переглядається, ОСОБА_1 з підстав визначених ст. 1167 ЦК України, пред`явив позовну вимогу про стягнення з відповідача в на його користь моральної шкоди у розмірі 1 500 000,00 грн, що полягає у душевних стражданнях, приниженні честі й гідності, у глибокому відчутті несправедливості, розчаруваннях й незручностях, завданої йому наданням недостовірного висновку у зв`язку із порушенням комісією порядку перевірки якості надання медичних послуг.

Встановивши порушення встановленого законодавством порядку перевірки якості наданих медичних послуг та наявності підстав для визнання Висновку від 26 грудня 2018 року за результатами клініко-експертної оцінки якості та обсягів наданої медичної допомоги ОСОБА_4 недійсним, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення моральної шкоди, адже як обґрунтовано виснував суд позивач ОСОБА_1 , як родич покійної ОСОБА_4 , понад шість років позбавлений можливості отримати інформацію чи належної якості та обсягу отримала його бабуся ОСОБА_4 медичну допомогу, та керуючись принципами розумності, виваженості та справедливості визначив компенсацію за спричинену позивачу моральну шкоду у розмірі 20 000,00 грн.

Доводи апеляційної скарги відповідача, про те, що суд, при ухваленні оскаржуваного рішення, неповною мірою оцінив подані докази, не оцінив їх повноту, достатність та допустимість, а також діяв упереджено, надаючи перевагу стороні позивача не знайшли підтвердження, адже висновок суду про наявність у члена комісії конфлікту інтересів, що ґрунтується на наявних у справі доказах, що підтверджують обставини лікування ті отримання матеріальної винагороди, спростовані не були.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд не прийняв до уваги справжню причину шестирічного терміну розгляду позовної заяви визначаючи розмір компенсації за спричинену моральну шкоду, колегія суддів вважає необґрунтованими, адже спричинення моральної шкода перебуває у причинному зв`язку саме із неможливістю отримання позивачем упродовж всього часу об`єктивної і достовірної інформації щодо якості наданих медичних послуг.

Доводи апеляційної скарги ТОВ «Капитал» про те, що оскаржуваний висновок складено у відповідності до вимог чинного законодавства є безпідставними й не спростовують висновків суду про наявність конфлікту інтересів у члена комісії ОСОБА_5 , як підстави для визнання висновку недійсним.

Доводи скарги щодо відсутності підстави для відшкодування позивачу моральної шкоди, оскільки члени КЕК не є посадовими або службовими особами органу державної влади, органу місцевого самоврядування, клініко-експертна комісія МОЗ є консультативно-дорадчим органом, що утворюється для колегіального розгляду звернень, колегія суддів вважає безпідставним, адже підставою для стягнення моральної шкоди є доведене порушення порядку перевірки якості наданої медичної допомоги й складання недійсного Висновку, який за своїм правовим характером та юридичним змістом є підсумком вжиття суб`єктом владних повноважень управлінських дій з приводу контролю за якістю надання медичної допомоги.

Доводи щодо тривалості розгляду справи колегія відхиляє, адже як зазначено вище спричинення моральної шкода перебуває у причинному зв`язку саме із неможливістю отримання позивачем упродовж всього часу об`єктивної і достовірної інформації щодо якості наданих медичних послуг, із моменту отримання висновку 26.12.2018 р. Ані на час звернення до суду, ні під час розгляду справи й ухвалення рішення, ні відповідач ні третя особа не забезпечили позивачу реалізацію права на отримання достовірної інформації щодо якості медичних послуг.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів апелянтів по суті спору та їх відображення в оскаржуваному судовому рішенні, питання вмотивованості висновків суду, колегія суддів виходить з того, що у справі, яка розглядається, сторонам надано мотивовану відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені у апеляційних скаргах, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду першої інстанції.

Отже оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду відповідають встановленим обставинам, підстави для зміни чи скасування судового рішення та задоволення апеляційних скарг не встановлені.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги Департаменту охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Капитал» (Медичний центр «Універсальна клініка «Оберіг») залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 20 травня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 17 жовтня 2024 року.

Судді Є. П. Євграфова

Т. О. Писана

Д. Р. Гаращенко