Ухвала

від 23.10.2024 по справі 757/23045/24-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №757/23045/24 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/5491/2024 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2

Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2024 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою, з доповненнями представника власників майна ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , - адвоката ОСОБА_9 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23 травня 2024 року, -

за участю:

прокурора ОСОБА_10 ,

представника ОСОБА_9 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23 травня 2024 року задоволено частково клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_11 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024000000000465 та накладено у кримінальному провадженні № 12024000000000465 арешт на наступне рухоме майно, а саме:

- транспортний засіб марки Mercedes-Benz GLS 450 2023, державний номерний знак НОМЕР_1 , що на праві власності належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

- транспортний засіб марки Jeep Cherokee 3239 2018, державний номерний знак НОМЕР_3 , що на праві власності належать ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ;

- транспортний засіб марки Lexus ES 350 3456 2013, державний номерний знак НОМЕР_5 , що на праві власності належить ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_6 (дата набуття 16.09.2023);

- транспортний засіб марки Porsche Cayenne 3604 2015, державний номерний знак НОМЕР_7 , що на праві власності належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_8 ;

- транспортний засіб марки Yamaha Drag Star 400 399 2001, державний номерний знак НОМЕР_9 , що на праві власності належить ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_10 ;

- транспортний засіб марки Suzuki Grand Vitara 2736 2007, державний номерний знак НОМЕР_11 , що на праві власності належить ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_12 ;

- транспортний засіб марки Mercedes-Benz G63 AMG 2024, державний номерний знак НОМЕР_13 , що на праві власності належать ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_14 , шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування означеним майном.

В іншій частині клопотання залишено без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, представник власників майна ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , - адвокат ОСОБА_9 , подала апеляційну скаргу, з доповненнями в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23 травня 2024 року та її скасувати в частині накладення арешту на майно, а саме:

- транспортний засіб марки Mercedes-Benz GLS 450 2023, державний номерний знак НОМЕР_1 , що на праві власності належить ОСОБА_7 ;

- транспортний засіб марки Porsche Cayenne 3604 2015, державний номерний знак НОМЕР_7 , що на праві власності належить ОСОБА_6 ;

- транспортний засіб марки Mercedes-Benz G63 AMG 2024, державний номерний знак НОМЕР_13 , що на праві власності належать ОСОБА_8 .

В цій частині відмовити у задоволенні клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_11 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024000000000465 та негайно повернути його власнику, а саме:

- транспортний засіб марки Mercedes-Benz GLS 450 2023, державний номерний знак НОМЕР_1 , що на праві власності належить ОСОБА_7 ;

- транспортний засіб марки Porsche Cayenne 3604 2015, державний номерний знак НОМЕР_7 , що на праві власності належить ОСОБА_6 ;

- транспортний засіб марки Mercedes-Benz G63 AMG 2024, державний номерний знак НОМЕР_13 , що на праві власності належать ОСОБА_8 .

На обґрунтування вимог апеляційної скарги, з доповненнями, апелянт зазначає, що оскаржуванаухвала слідчого судді не відповідає вимогам ст. 370 КПК України, прийнята з істотними порушення вимог кримінального процесуального закону, судовий розгляд проведено неповно, висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, а тому вона підлягає скасуванню.

Апелянт вказує на те, що слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі зазначив, що обставини розслідуваного можливого кримінального правопорушення підпадають під період з 2020-2024 роки, що в свою чергу вже було підставою для відмови в накладенні арешту на транспортний засіб Jaguar , який був зареєстрований в органах ГСЦ МВС 18.08.2018 року.

В свою чергу транспортний засіб PORSCHE CAYENNE 3604 2015 державний номер НОМЕР_7 , номер кузова автомобіля НОМЕР_15 , належить на праві приватної власності ОСОБА_6 ще з 24.03.2015 року, тобто майже за 9 років до обставин розслідуваного кримінального правопорушення.

Відповідно до договору купівлі - продажу № 777 від 23.03.2015 року укладеним між TOB «Прайм-Авто ЛТД» та ОСОБА_17 було придбано автомобіль Porsche CAYENNE GTS номер кузова - НОМЕР_15 , а тому враховуючи час набуття власності, підтверджуючи документи та володіння транспортним засобом з 2015 року, доводи прокурора про набуття ОСОБА_6 майна за грошові кошти, отримані в результаті протиправної діяльності його сина, є необґрунтованими та видуманими.

В ухвалі слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 12.07.2024 про надання дозволу на обшук транспортного засобу PORCHSE CAYENNE 3604 2015 вказано, що ОСОБА_6 придбав вищенаведений автомобіль 12.01.2024 року, однак такі твердження не відповідають дійсності, оскільки 12.01.2024 було здійснено перереєстрацію транспортного засобу при заміні номерного знаку авто.

Щодо транспортного засобу марки Mercedes-Benz G63 AMG 2024, який належить на праві приватної власності ОСОБА_8 , то він був придбаний 30.03.2024 та використовувався власницею.

Проте в клопотанні прокурора зазначається, що даним автотранспортним засобом користується ОСОБА_7 , проте на підтвердження даної інформації прокурором не було надано будь-яких підтверджуючий документів, а тому такі твердження прокурора є його власною думкою та припущеннями, які нічим не підтверджуються. До того ж ОСОБА_8 не входить до організованої групи осіб відповідно до тверджень прокурора, а також не є підозрюваною, обвинуваченою в цій справи.

Щодо транспортного засобу марки Mercedes-Benz GLS 450 2023, який належить на праві приватної власності ОСОБА_7 , який був зареєстрований 12.01.2024 та використовується власницею, то в клопотанні прокурора не зазначається, що з метою легалізації коштів було придбане вищенаведене майно. До того ж чоловіком ОСОБА_7 - ОСОБА_6 у 2020 році було укладено договір відчуження та набуття власності нерухомого майна (квартири). ОСОБА_6 було продано квартиру за 150 000 тисяч доларів США. З отриманих коштів за продаж квартири ОСОБА_6 було придбано автомобіль, а у зв`язку з тим, що та людина яка вносить кошти за купівлю автомобіля автоматично оформлюється на нього та йде первинна реєстрація транспортного засобу, тому автомобіль було придбано ОСОБА_6 та в якості подарунку дружині ОСОБА_7 здійснено перереєстрацію на неї 12.01.2024.

При цьому, 26.07.2016 року ОСОБА_18 подарував своєму сину ОСОБА_6 2 500 000 (два мільйона п`ятсот тисяч грн.) млн гривень, 05.10.2021 подарував 200 000 (двісті тисяч) доларів США, 08.10.2021 подарував 200 000 (двісті тисяч) Євро.

Таким чином, грошові кошти на які було придбано Mercedes-Benz GLS 450 мають чисту та підтверджену документами історію походження, це і договір продажу квартири так і договори дарування між батьком та сином.

Також апелянт зазначає, що клопотання про арешт майна не відповідає вимогам п. 3 ч. 2 ст. 171 КПК України. Прокурор не навів доводів та не надав жодних доказів слідчому судді, які б підтверджували факт того, що це майно є: об`єктом кримінально протиправних дій; придбаним за рахунок коштів, набутих внаслідок кримінального правопорушення; знаряддям вчинення кримінального правопорушення.

Отже, арештоване майно не відповідає критеріям речових доказів, визначеним у ст. 98 КПК України та не може бути використане в якості доказів у кримінальному провадженні.

При цьому, в основу оскаржуваної ухвали покладені нічим не підтверджені дані, а викладені в ній висновки суду мають суперечливий характер та не узгоджуються між собою.

В доповненнях до апеляційної скарги апелянт вказує на те, що адвокатом ОСОБА_9 18.09.2024 року був зроблений адвокатський запит до Територіального сервісного центру № 1242 (далі - ТСЦ МВС № 1242) щодо реєстраційних дій транспортного засобу Porsche Cayenne номер кузова НОМЕР_15 .

24.09.2024 року у відповідь на адвокатський запит ТСЦ МВС № 1242 (відповідь надається) вказано, що 24.03.2015 первинна реєстрація Б/В ТЗ придбаного в торгівельній організації, який ввезено з-за кордону, автомобіля Porsche Cayenne, 2015 р.в., об`єм 3604 см3, кузов НОМЕР_15 на ОСОБА_17 .

24.03.2015 р. Зняття з обліку для реалізації.

16.09.2015 р. Вторинна реєстрація ТЗ, придбаного в торгівельній організації автомобіля Porsche Cayenne, 2015 р.в., об`єм 3604 см3, кузов НОМЕР_15 на ОСОБА_7 .

16.09.2015 р. Зняття з обліку для реалізації.

13.01.2017 р. Вторинна реєстрація ТЗ, придбаного в торгівельній організації автомобіля Porsche Cayenne, 2015 р.в., об`єм 3604 см3, кузов НОМЕР_15 на ОСОБА_6 .

07.08.2018р. Перереєстрація при заміні номерного знаку.

12.01.2024р. Перереєстрація при заміні номерного знаку.

Більш того, 12.09.24 року адвокатом ОСОБА_19 був зроблений адвокатський запит до Територіального сервісного центру N 1242 (відповідь надається) щодо всіх ТЗ які були зареєстровані за ОСОБА_6 .

З відповіді від 20.09.2024 року вбачається, що транспортний засіб Porsche Cayenne номер кузова НОМЕР_15 був зареєстрований на ОСОБА_6 ще з 16.09.2015 року.

Враховуючи час набуття власності, підтверджуючи документи та володіння транспортним засобом з 2015 року, доводи прокурора про набуття ОСОБА_6 майна за грошові кошти, отримані в результаті протиправної діяльності його сина, є необґрунтованими.

З відповіді ТСЦ МВС № 1242 вбачається, що автомобіль Mercedes-Benz GLS 450 2023 року з номером кузова НОМЕР_21 був зареєстрований 12.01.2024 року на ОСОБА_6 , а вже 13.01.2024 року той самий автомобіль з номером кузова НОМЕР_21 вже перереєстрований на ОСОБА_7 .

Таким чином, вказаний вище автомобіль було придбано ОСОБА_6 на кошти від продажу квартири, що підтверджується наданими до апеляційної скарги доказами. Тому твердження прокурора, що ОСОБА_7 сама придбала собі цей транспортний засіб спростовується відповідями ТСЦ МВС № 1242.

Більш того, апелянт звертає увагу колегії суддів на те, що ОСОБА_6 у вищенаведеному кримінальному проваджені не є, а ні підозрюваним, а ні обвинуваченим.

Також в апеляційній скарзі зазначалось, що транспортний засіб Mercedes- Benz G63 AMG 2024 року належить на праві приватної власності ОСОБА_8 , який був придбаний 30.03.2024 року та використовувався власницею.

За період служби у 93 ОМБР чоловік ОСОБА_8 отримав майже - 1 500 000,00 грн. грошового забезпечення. До того ж, ОСОБА_8 була офіційно працевлаштована на посаді головного бухгалтеру КЗ « Дніпропетровський фаховий коледж спорту » і в період з 01.01.2022 по 31.07.2023 отримала сумарно - 608 097 тис. грн. грошового забезпечення.

Апелянт звертає увагу суду, що ОСОБА_8 не входить до організованої групи осіб відповідно до тверджень прокурора, а також не є підозрюваною, обвинуваченою в цій справі.

Підсумовуючи, викладене апелянт вважає, що походження коштів за які були придбані вищенаведені транспортні засоби мають підтверджене походження і не мають жодного відношення до розслідуваного ймовірного злочину.

На обґрунтування вимог клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт зазначає, що 23.05.2024 року ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує та не було надіслано на адреси заінтересованих осіб, власники майна, щодо майна якого вирішується питання про арешт дізнались зі слів слідчого лише 30.07.2024, тому останній день для подання апеляційної скарги є - 04.08.2024. При цьому ні ОСОБА_6 , ні ОСОБА_20 та ОСОБА_8 до сьогодні так і не отримали оскаржувану ухвалу суду

Заслухавши доповідь судді, доводи представника власників майна, яка підтримала апеляційну скаргу, з доповненнями в повному обсязі та просила задовольнити її, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, з доповненнями, вважаючи ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, з доповненнями, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга, з доповненнями представника власників майна ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , - адвоката ОСОБА_9 , не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до вимог пункту 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Згідно абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Строк апеляційного оскарження може бути поновлений, якщо причини його пропуску є поважними.

Згідно з ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

З урахуванням обставин, щодо пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23 травня 2024 року, які викладені в клопотанні представника власників майна ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , - адвоката ОСОБА_9 ,колегія суддів вважає їх поважними, на підставі чого приходить до висновку щодо поновлення строку на апеляційне оскарження вказаної ухвали.

Як вбачається з наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів справи, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024000000000465 від 28.02.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.

В ході досудового розслідування досліджуються обставини вчинення групою осіб злочину, спрямованого на привласнення коштів іноземців (переважно країн Європи) під виглядом їх участі в нібито інвестиційних проектах «Danvel» («ІНФОРМАЦІЯ_13») та «ІНФОРМАЦІЯ_14», які мають ознаки міжнародних фінансових пірамід.

Для реалізації протиправних намірів ОСОБА_17 разом з ОСОБА_21 організували шайхрайський механізм привласнення грошових коштів осіб під виглядом інвестування, до якого залучили ОСОБА_22 , призначивши його директором компанії «ІНФОРМАЦІЯ_16».

За допомогою ОСОБА_23 , яка відповідальна за налагодження комунікації між проектами та аудиторією, займалась формуванням громадської думки, підготовкою доповідей для спікерів компанії, організацією та проведенням презентацій, прес-конференцій, фотосесій, було сформовано хибну картину щодо діяльності та мети проектів.

Також встановлено, що просуванням попиту на проекти, аналізом ринку, контентом, створенням та зміцненням бренду компанії, управлінням репутацією у соціальних мережах займався ОСОБА_12 .

Крім того, враховуючи фіктивність діяльності ОСОБА_17 та ОСОБА_15 , виникла необхідність у особі, яка б здійснювала юридичний супровід проектів, реєстрацію вітчизняних юридичних осіб та компаній-нерезидентів, особі яка б надавала способи та ідеї щодо конспірації та ухилення від кримінальної відповідальності, такою особою стала мати ОСОБА_17 - ОСОБА_7 .

Так, за допомогою вищевказаних осіб, створено попит та інтерес громадян до фіктивної дільності компанії «ІНФОРМАЦІЯ_15» та в подальшому «ІНФОРМАЦІЯ_16», якою фактично управляли ОСОБА_17 та ОСОБА_15 .

Згідно відомостей інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та листа Головного сервісного центру МВС України у власності причетних до вчинення кримінального правопорушення осіб, перебуває рухоме та нерухоме майно, а саме:

- у власності ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , перебуває нежитлова будівля літ. А-1, загальною площею 40,9 кв.м.; нежитлова будівля літ. Б-1, загальною площею 45,1 кв.м.; споруди АДРЕСА_1 ;

- у власності ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 в (кадастровий номер земельної ділянки: 1221455400:02:008:0117) та транспортний засіб Mercedes-Benz GLS 450 2023, державний номер НОМЕР_1 ;

- у власності ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебувають: квартира за адресою: АДРЕСА_3 ; квартира за адресою: АДРЕСА_4 ; земельні ділянки з кадастровими номерами: 4824880401:04:041:0007, 3223186803:02:004:0062, 3223186801:01:007:0057; квартира за адресою: АДРЕСА_5 ; домоволодіння за адресою: АДРЕСА_6 ; транспортний засіб Jaguar XJ 2998 2012, державний номер НОМЕР_19 ; транспортний засіб Jeep Cherokee 3239 2018 , державний номер НОМЕР_3 ;

- у власності ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуває транспортний засіб Lexus ES 350 3456 2013, державний номер НОМЕР_5 .

З метою легалізації коштів, здобутих від діяльності вказаних так званих фінансових пірамід, батько ОСОБА_17 - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , придбав 08.10.2021 квартиру за адресою: АДРЕСА_7 , 04.02.2022 земельні ділянки, кадастрові номери: 1221455400:02:008:0067, 1221455400:02:008:0157, 12.01.2024 автотранспортний засіб Porsche Cayenne 3604 2015, державний номер НОМЕР_7 .

Крім того, з метою легалізації коштів, здобутих від діяльності вказаних так званих фінансових пірамід, батько ОСОБА_15 - ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , придбав 26.10.2021 земельну ділянку, кадастровий номер: 1210100000:08:053:0002, 26.10.2021 будинок за адресою: АДРЕСА_8 , 14.04.2023 автотранспортний засіб Yamaha Drag Star 400 399 2001, державний номер НОМЕР_9 .

Матір ОСОБА_15 - ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , 30.11.2021 придбала автотранспортний засіб Suzuki Grand Vitara 2736 2007, державний номер НОМЕР_11 .

Встановлено, що до протиправної діяльності залучено ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_14 , яка є керівником благодійної організації «БФ «Данвел груп» (ЄДРПОУ 44682193), відкрита 09.04.2022 для прикриття протиправної діяльності та співвласниками якої є ОСОБА_17 та ОСОБА_15 .

ОСОБА_8 30.03.2024 придбала автотранспортний засіб Mercedes-Benz G63 AMG 2024, державний номер НОМЕР_13 , використовується ОСОБА_7 .

Сторона обвинувачення вважає, що вказане майно придбано за грошові кошти, здобуті внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Постановою слідчого групи слідчих Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_24 від 17.05.2024 означене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

21.05.2024 прокурор другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_11 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва із клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024000000000465.

На обґрунтування вимог поданого клопотання прокурор, з посиланням на обставини кримінального провадження, зазначив, що організована група осіб до складу якої входять ОСОБА_17 , ОСОБА_7 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_23 , ОСОБА_12 , ОСОБА_22 , а також інші невстановлені особи у період з 2020 року по теперішній час впровадили механізм направлений на заволодіння шахрайським шляхом коштами громадян України та іноземців шляхом вчинення інвестицій у неіснуючі проекти із «крипто трейдингу», що являється штучною пірамідою, внаслідок чого заволоділи коштами указаних осіб. Розподіл ролей наступний: ОСОБА_17 та ОСОБА_15 з метою особистого збагачення створили фінансову піраміду з крипто валюти, шляхом залучення коштів громадян України та іноземців. Указаними особами розроблено відповідні проекти під назвами « ІНФОРМАЦІЯ_12 », «ІНФОРМАЦІЯ_13» та «ІНФОРМАЦІЯ_14», які фактично являються фінансовими пірамідами, що функціонують виключно за рахунок надходження коштів інших осіб без виплати обіцяних доходів/прибутку, а також створено юридичні особи для реалізації злочинної діяльності «ІНФОРМАЦІЯ_15» та «ІНФОРМАЦІЯ_16». З метою реалізації указаної злочинної діяльності ними було залучено ОСОБА_7 , яка являється адвокатом, матір`ю одного з учасників організованої групи та на яку покладено обов`язок юридичного супроводу злочинної діяльності. Також залучено ОСОБА_13 , яка являється цивільною дружиною ОСОБА_17 та на яку покладено обов`язок залучення осіб, щодо вкладання коштів у створені фінансові піраміди. За допомогою ОСОБА_23 , котра відповідальна за налагодження комунікації між проектами й аудиторією, займалась формуванням громадської думки, підготовкою доповідей для спікерів компанії, організацією та проведенням презентацій, прес-конференцій, фотосесій, тощо, було сформовано хибну картину щодо діяльності та мети проектів. Також встановлено, що просуванням попиту на проекти, аналізом ринку, контентом, створенням та зміцненням бренду компанії, управлінням репутацією у соціальних мережах займався ОСОБА_12 . ОСОБА_22 залучено у якості підставної особи, що начебто являється розробником указаних проектів та їх власником, також організаторами призначено його директором компанії «ІНФОРМАЦІЯ_16». З метою приховування своїх прибутків, а також незаконно отриманих коштів вказані особи залучають своїх родичів, знайомих та близьких осіб, а саме: ОСОБА_6 - батько ОСОБА_17 ; ОСОБА_14 - батько ОСОБА_15 ; ОСОБА_15 - мати ОСОБА_15 ; ОСОБА_8 - директор БО «БФ «ДАНВЕЛ ГРУП», засновниками якого є ОСОБА_17 та ОСОБА_15 , а також власниця транспортного засобу, яким користується ОСОБА_7 . Вказане в клопотанні майно одержано внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна. Грошові кошти отримані внаслідок вчинення шахрайських дій, були повністю або частково перетворені в майно на яке сторона обвинувачення звернулась з клопотанням про накладення арешту на майно. Додатковою підставою для арешту майна прокурор вказував також забезпечення спеціальної конфіскації.

23.05.2024 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва вказане клопотання прокурора задоволено частково та накладено у кримінальному провадженні № 12024000000000465 арешт на наступне рухоме майно, а саме:

- транспортний засіб марки Mercedes-Benz GLS 450 2023, державний номерний знак НОМЕР_1 , що на праві власності належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

- транспортний засіб марки Jeep Cherokee 3239 2018, державний номерний знак НОМЕР_3 , що на праві власності належать ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ;

- транспортний засіб марки Lexus ES 350 3456 2013, державний номерний знак НОМЕР_5 , що на праві власності належить ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_6 (дата набуття 16.09.2023);

- транспортний засіб марки Porsche Cayenne 3604 2015, державний номерний знак НОМЕР_7 , що на праві власності належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_8 ;

- транспортний засіб марки Yamaha Drag Star 400 399 2001, державний номерний знак НОМЕР_9 , що на праві власності належить ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_10 ;

- транспортний засіб марки Suzuki Grand Vitara 2736 2007, державний номерний знак НОМЕР_11 , що на праві власності належить ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_12 ;

- транспортний засіб марки Mercedes-Benz G63 AMG 2024, державний номерний знак НОМЕР_13 , що на праві власності належать ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_14 , шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування означеним майном.

В іншій частині клопотання залишено без задоволення.

Оскільки ухвалу слідчого судді оскаржено лише в частині накладення арешту на: транспортний засіб марки Mercedes-Benz GLS 450 2023, державний номерний знак НОМЕР_1 , що на праві власності належить ОСОБА_7 ;транспортний засіб марки Porsche Cayenne 3604 2015, державний номерний знак НОМЕР_7 , що на праві власності належить ОСОБА_6 ; транспортний засіб марки Mercedes-Benz G63 AMG 2024, державний номерний знак НОМЕР_13 , що на праві власності належить ОСОБА_8 , то колегія суддів, відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, переглядає ухвалу слідчого судді в межах апеляційної скарги, а щодо іншого майна, на яке накладено арешт вказаною ухвалою слідчого судді, то в цій частині питання законності та обґрунтованості накладення арешту на майно колегією суддів не вирішується.

Задовольняючи частково дане клопотання, внесене в межах кримінального провадження за №12024000000000465 від 28.02.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, слідчий суддя виходив з того, що були достатні підстави вважати, що майно, на яке просив накласти арешт слідчий, придбано за рахунок коштів, отриманих внаслідок вчинення розслідуваних злочинів, а відтак є доказом злочину, підпадає під ознаки, визначені ч. 1 ст. 96-2 КК України, та з огляду на кваліфікацію правопорушення за ч. 5 ст. 190 КК України в провадженні можливе застосування спеціальної конфіскації, відтак, слідчий суддя дійшов до висновку, що з метою збереження речових доказів; забезпечення можливої спеціальної конфіскації наявні підстави для накладення арешту на майно, оскільки стороною обвинувачення доведено, що у разі незастосування такого заходу забезпечення існують ризики приховування, зникнення та відчуження цього майна.

З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

З ухвали слідчого судді вбачається, що наведені в клопотанні прокурора доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції. При цьому були досліджені матеріали судового провадження, а також з`ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, всупереч твердженням апелянта обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на вище зазначене майно, з тих підстав, що воно у встановленому законом порядку визнано речовим доказом в рамках вказаного кримінального провадження та відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, а також воно може підлягати спеціальній конфіскації.

Так, слідчим суддею враховано серед іншого, що постановою слідчого групи слідчих Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_24 від 17.05.2024 означені транспортні засоби визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 12024000000000465 /а.с. 66-70/.

Відтак, ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Тому, з огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

З огляду на наведене та враховуючи, що в засіданні суду першої інстанції ретельно перевірено майно і його відношення до матеріалів кримінального провадження, а також встановлено мету арешту майна відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, а саме збереження речових доказів та можливість застосування спеціальної конфіскації, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вилучене майно, з вищевказаних підстав.

Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на майно.

Підстав сумніватися в співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження колегія суддів не вбачає. Обставини кримінального провадження на час прийняття рішення вимагали вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту.

Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегією суддів не встановлено.

Щодо доводів апелянта, що транспортний засіб PORSCHE CAYENNE 3604 2015 державний номер НОМЕР_7 , номер кузова автомобіля НОМЕР_15 , належить на праві приватної власності ОСОБА_6 ще з 24.03.2015 року, тобто майже за 9 років до обставин розслідуваного кримінального правопорушення, то колегія суддів зауважує, що з матеріалів провадження, долучених до клопотання прокурора, не вбачається, що на момент прийняття слідчим суддею рішення про арешт вищевказаного майна йому було відомо про дані обставини, натомість з наданої інформації Головного сервісного центру МВС від 13.05.2024 вбачається, що транспортний засіб марки Porsche Cayenne 3604 2015, державний номерний знак НОМЕР_7 , на праві власності належить ОСОБА_6 , а датою набуття є 12.01.2024. А тому, враховуючи, що апеляційний суд переглядає рішення суду першої інстанції на момент прийняття ним рішення, то на переконання колегії суддів, слідчий суддя встановив належні правові підстави, передбачені ст. 170 КПК України, для накладення арешту на майно, на момент прийняття такого рішення.

При цьому, колегія суддів зауважує, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Твердження апелянта, що транспортний засіб марки Mercedes-Benz G63 AMG 2024 належить на праві приватної власності ОСОБА_8 та був придбаний 30.03.2024 та використовувався власницею, а також, що прокурором не було надано будь-яких підтверджуючий документів, що даним автотранспортним засобом користується ОСОБА_7 , то колегія суддів вважає, що дана інформація має бути перевірена під час подальшого досудового розслідування та на даний момент судом враховується те, що за версією сторони обвинувачення до протиправної діяльності залучено ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_14 , яка є керівником благодійної організації «БФ «Данвел груп» (ЄДРПОУ 44682193), відкрита 09.04.2022 для прикриття протиправної діяльності та співвласниками якої є ОСОБА_17 та ОСОБА_15 .

При цьому, посилання апелянта на те, що ОСОБА_8 та ОСОБА_6 не є підозрюваними, обвинуваченими в цій справі, не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали, так як арешт на вищевказане майно накладено зокрема з метою збереження речових доказів, а з огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Також, арешт майна з підстав передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.

Враховуючи всі обставини в їх сукупності, слідчий суддя дійшов вірного висновку, що в даному конкретному випадку, накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, забезпечить справедливу рівновагу між суспільним інтересом та правомірною метою, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовують - арешт та метою, яку прагнуть досягти, зокрема збереження речових доказів та можливе застосування спеціальної конфіскації, оскільки існують обставини, які підтверджують, що їхнє незастосування може призвести до незворотних наслідків.

Зважаючи на вищевикладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на вказане майно, діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи апеляційної скарги стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.

Всі інші підстави підлягають з`ясуванню судом під час розгляду справи по суті.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без зміни, а апеляційну скаргу, з доповненнями - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,

п о с т а н о в и л а:

Поновити представнику власників майна ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , - адвокату ОСОБА_9 , строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23 травня 2024 року.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23 травня 2024 року, в частині задоволення клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_11 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024000000000465 та накладення у кримінальному провадженні № 12024000000000465 арешт на наступне рухоме майно, а саме:

- транспортний засіб марки Mercedes-Benz GLS 450 2023, державний номерний знак НОМЕР_1 , що на праві власності належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

- транспортний засіб марки Porsche Cayenne 3604 2015, державний номерний знак НОМЕР_7 , що на праві власності належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_8 ;

- транспортний засіб марки Mercedes-Benz G63 AMG 2024, державний номерний знак НОМЕР_13 , що на праві власності належать ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_14 , шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування означеним майном, - залишити без змін, а апеляційну скаргу, з доповненнями представника власників майна ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , - адвоката ОСОБА_9 , - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4