Справа №766/9950/24 н/п 2/766/10745/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30"жовтня 2024 року м. Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого суддіКузьміної О.І.,
за участю секретаря Савицького В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Херсоні в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Паллада Шип`ярд» про стягнення заборгованості по заробітної плати та стягнення компенсації,-
встановив:
Позивач звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Паллада Шип`ярд» про стягнення заборгованості по заробітної плати та стягнення компенсації, посилаючись на те, що позивач перебуває у трудових відносинах з відповідачем з 23.07.1980 року та працює до цього часу, на час дії воєнного стану призупинено трудовий договір. В період з 01.08.2021року по 28.02.2022 року відповідач не виплатив йому заробітну плату, посилаючись на відсутність коштів. В лютому 2024 року він звернувся до відповідача з вимогою виплатити належні їй кошти, проте на сьогодні заборгованість по заробітній платі так і залишається невиплаченою. У зв`язку із чим просить стягнути з ТОВ «Паллада Шип`ярд» на його користь нараховану, але не виплачену заробітну плату за період з 01.08.2021 року по 28.02.2022 року у розмірі 54099,00грн. та компенсацію за втрату частини доходів у випадку порушення строків їх виплати за період з серпня 2021 року по квітень 2024 року у розмірі 75424,82грн.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 26.06.2024 року відкрито провадження у даній справі в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.
Позивач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовільнити.
Представник відповідача в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі, вимоги позивача визнав частково в частині заборгованості із заробітної плати, в іншій частині позовних вимог просив відмовити у зв`язку з необґрунтованою сумою нарахування компенсації.
За приписами ч. 2ст. 247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 перебуває у трудових відносинах з відповідачем Товариства з обмеженою відповідальністю «Паллада Шип`ярд» з 23.07.1980 року на посаді слюсаря ремонтника 6 розряду у корпусному цеху з малярною дільницею №54, що підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_1 .
Відповідно до довідки ТОВ «Паллада Шип`ярд» №0000-000003 від 06.03.2024 року ОСОБА_1 працює в ТОВ «Паллада Шип`ярд» та має заборгованість за період з 01.08.2021 року по 28.02.2022 року у розмірі 54099,00грн.
Відповідно до листа №200 від 28.05.2024 року ТОВ «Паллада Шип`ярд» повідомила ОСОБА_1 , що на підставі наказу №80 від 16.03.2022 року з працівниками ТОВ Паллада Шип`ярд» були призупинені трудові відносини без збереження заробітної плати до закінчення воєнного стану та повідомив у разу неможливості своєчасної виплати заробітної плати внаслідок ведення бойових дій, або інших форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства.
Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
За статтею 4 КЗпП України законодавство про працю складається з цього Кодексу та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.
Згідностатті 115 КЗпП, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Устатті 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором. Роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати. Роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили. Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов`язку виплати заробітної плати. У разі неможливості своєчасної виплати заробітної плати внаслідок ведення бойові дії, строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства.
При цьому, роботодавець не надав будь-яких належним доказів, які б підтверджували відсутність його вини у зв`язку з невиплатою заробітної плати.
Тому, враховуючи наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що з боку відповідача дійсно існували порушення щодо виплати заробітної плати.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.
Тягар доказування відсутності вини у вчиненні такого порушення покладається на роботодавця. Такого висновку дійшов КЦС у складі ВС у постанові від 27 січня 2020 року у справі №682/3060/16-ц, провадження № 61-23170сво18.
Метою такого законодавчого регулювання є захист майнових прав працівника у зв`язку з його звільненням з роботи, зокрема, захист права працівника на своєчасне одержання заробітної плати за виконану роботу, яка є основним засобом до існування працівника, необхідним для забезпечення його життя.
Однак, встановлений статтею 117 КЗпП України механізм компенсації роботодавцем працівнику середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не передбачає чітких критеріїв оцінки пропорційності щодо врахування справедливого та розумного балансу між інтересами працівника і роботодавця.
Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком.
Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку обчислення середньої заробітної плати нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться, виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Згідно п. 3 Розділу ІІІ Порядку при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку. Суми нарахованої заробітної плати враховуються у тому місяці, за який вони нараховані та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі. Премії та інші виплати, які виплачуються за два місяці або більш тривалий період, при обчисленні середньої заробітної плати включаються шляхом додавання до заробітку кожного місяця розрахункового періоду частини, що відповідає кількості відпрацьованих робочих днів періоду (місяців), за які такі премії та інші виплати нараховані. Така частина визначається діленням суми нарахованих премій та інших виплат на кількість відпрацьованих робочих днів періоду, за який вони нараховані, та множенням на кількість відпрацьованих робочих днів кожного місяця, що відноситься до розрахункового періоду для обчислення середньої заробітної плати. При обчисленні середньої заробітної плати для оплати за час відпусток або компенсації за невикористані відпустки, крім зазначених вище виплат, до фактичного заробітку включаються виплати за час, протягом якого працівнику зберігається середній заробіток (за час попередньої щорічної відпустки, виконання державних і громадських обов`язків, службового відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю.
Згідно з пунктом 8 розділу IV Порядку обчислення середньої заробітної плати нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац третій пункту 8 розділу IV Порядку обчислення середньої заробітної плати).
Статтею 34 Закону України «Про оплату праці»передбачено, що у зв`язку із порушенням строків виплати заробітної плати працівникам провадиться компенсація втрати частини заробітної плати відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.
Відповідно до ст.ст.1,2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати»підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам.
Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати затвердженийпостановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р. № 159. Згідно п. 3 вказаного Порядку, компенсації підлягає грошовий дохід (разом із сумою індексації), який одержується у гривнях на території України та не має разового характеру, зокрема, заробітна плата.
Компенсація проводиться за рахунок тих самих джерел, що й виплати, за невиплату яких вона нараховується (п. 7 Порядку № 159).
Пунктом 5 Порядку закріплено, що нарахування компенсації проводиться один раз перед виплатою заборгованості із заробітної плати. Виплачується компенсація в місяці, у якому проводиться виплата заборгованості із заробітної плати за відповідний місяць.
За приписами Порядку, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованої, але вчасно невиплаченої заробітної плати за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 02 жовтня 2020 року у справі № 911/19/19 зазначив, що суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок.При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).
Згідно наданих позивачем розрахунків, вбачається, що розмір компенсації за втрату частини доходів у випадку порушення строків їх виплати за період з серпня 2021 року по квітень 2024 року становить 75424,82 грн. За даними Міністерства фінансів України індекс споживчих цін за роки серпень 2021- квітень 2024 складає 139,42грн. Отже СК=(Д н/в * Приріст Іі)/ 100, деСК сума компенсації, Дн/в невиплачений дохід, Іі індекс інфляції. Тобто (54099,00 *139,42)/100 = 75424,82 грн.
Суд погоджується із поданим розрахунком. В той же час, відповідач був наділений правом подати контррозрахунок, проте, не зробив цього. Враховуючи зазначене, суд доходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовної вимоги про стягнення компенсації у зв`язку з порушенням строків їх виплати у розмірі 75424,82 грн.
Відповідно до встановлених судом обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Доводи відповідача не приймаються судом до уваги, як такі, що спростовані встановленими в судовому засіданні обставинами.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», а тому у відповідності дост. 141 ЦПК України, судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід держави в розмірі 1295,24грн.
Керуючись Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», ст. ст. 4, 116, 117 КЗпП України, ст. ст. 4, 12, 76, 80, 81, 141, 259, 263-265, 274, 354-355 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Паллада Шип`ярд» про стягнення заборгованості по заробітної плати та стягнення компенсації задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Паллада Шип`ярд» (ЄДРПОУ24961253, місцезнаходження: 73003, м. Херсон, Карантинний острів, буд. 1) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації АДРЕСА_1 ) заборгованість з нарахованої, але не виплаченої заробітної плати при звільненні з 01.08.2021 року по 28.02.2022 року включно в розмірі 54099,00 грн. (п`ятдесят чотири тисячі дев`яносто дев`ять гривень 00 копійок).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Паллада Шип`ярд» (ЄДРПОУ24961253, місцезнаходження: 73003, м. Херсон, Карантинний острів, буд. 1) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації АДРЕСА_1 ) компенсацію за втрату частини доходів у випадку порушення строків їх виплати за період з серпня 2021 року по квітень 2024 року у розмірі 75424,82грн. (сімдесят п`ять тисяч чотириста двадцять чотири гривні 82 копійок).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Паллада Шип`ярд» (ЄДРПОУ24961253, місцезнаходження: 73003, м. Херсон, Карантинний острів, буд. 1) в дохід держави судовий збір в розмірі 1295,24 грн.(одна тисяча двісті дев`яносто п`ять гривень 24 копійок).
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів безпосередньо до Херсонського апеляційного суду з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У відповідності до п.п.15.5 ч.1 РозділуХІІІПерехідних положень ЦПК Українив новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяО. І. Кузьміна
Суд | Херсонський міський суд Херсонської області |
Дата ухвалення рішення | 30.10.2024 |
Оприлюднено | 01.11.2024 |
Номер документу | 122676538 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них про виплату заробітної плати |
Цивільне
Херсонський міський суд Херсонської області
Кузьміна О. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні