Постанова

від 09.10.2024 по справі 925/733/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2024 р. Справа№ 925/733/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Гаврилюка О.М.

Майданевича А.Г.

при секретарі судового засідання : Шевченко Н.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Капуловський А.В.;

від відповідача : Чернілевський В.Г. (поза межами приміщення суду),

розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Черкаської області від 03.03.2023 року (повний текст складено 17.03.2023 року)

у справі № 925/733/22 (суддя Кучеренко О.І.)

за позовом ОСОБА_1

до Приватного підприємства "Агротрейд Групп"

про зобов`язання надати інформацію про діяльність товариства,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Приватного підприємства "Агротрейд Групп (далі - відповідач) про зобов`язання надати інформацію про діяльність товариства.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням Приватним підприємством "Агротрейд Групп" Закону України "Про товариства з обмеженою відповідальністю та додатковою відповідальністю" та Статуту підприємства, які полягають в ухиленні відповідача від обов`язку з надання документів на вимогу його учасника, і порушенням корпоративного права ОСОБА_1 , як учасника Приватного підприємства "Агротрейд Групп" на отримання інформації про господарську діяльність товариства.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 03.03.2023 року у справі № 925/733/22 позовні вимоги задоволено частково. Зобов`язано Приватне підприємство "Агротрейд Групп" надати фізичній особі ОСОБА_1 належним чином засвідчені копії: протоколів загальних зборів Приватного підприємства "Агротрейд Групп", які затверджувалися (підписувалися) за період з 2017 до 2022 років, статутів та корпоративного договору Приватного підприємства "Агротрейд Групп", які затверджувалися (підписувалися) за період з 2017 до 2022 років; актів (довідок) про результати перевірок контролюючих органів, які проводилися за період з 2017 до 2022 років; рішення (рішень) загальних зборів учасників Приватного підприємства "Агротрейд Групп", яким (ми) визначено порядок, строки та форму внесення додаткових вкладів учасників згаданого підприємства до статутного капіталу Приватного підприємства "Агротрейд Групп" з 2017 року; фінансових звітів, у тому числі баланс Приватного підприємства "Агротрейд Групп" за кожен рік, починаючи з 2017 року до 2022 років; первинних документів на підтвердження наявності на балансі Приватного підприємства "Агротрейд Групп" основних засобів та оборотних активів станом на 31 грудня кожного року, починаючи з 2017 до 2022 років; поданих Приватним підприємством "Агротрейд Групп" до уповноважених органів декларацій з податку на прибуток за 2017-2021 років. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням місцевого господарського суду, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просив рішення Господарського суду Чернігівської області від 03.03.2023 року у справі №925/733/22 скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд Черкаської області, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, зокрема ст. 236 Господарського процесуального кодексу України.

Так, скаржник вказав, що оскільки Приватне підприємство "Агротрейд Групп" засноване на приватній власності кількох осіб (учасників), а його статутний капітал поділений між учасниками на частки, правильним є застосування до спірних правовідносин положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

Так, керуючись відповідними положеннями законодавства України, ОСОБА_1 вжив заходи спрямовані на реалізацію ним корпоративних прав учасника підприємства на отримання інформації і документів, а також обставин, які вказують на протиправність безпідставного ненадання ОСОБА_1 та його представнику запитуваної ними інформації та копій документів.

А тому, враховуючі відповідні положення законодавства України, права учасника ОСОБА_1 підлягають захисту шляхом спонукання Приватного підприємства "Агротрейд Групп" до виконання його обов`язку, визначеного Цивільним і Господарським кодексами України та Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» - надання позивачу доступу до інформації і копій документів про господарську діяльність підприємства.

При цьому, за твердженням скаржника є безпідставна відмова відповідача в наданні позивачу запитуваної ним інформації з визначених у позовній заяві питань господарської діяльності Приватного підприємства "Агротрейд Групп", як і безпідставним є незадоволення позовних вимог щодо зобов`язання відповідача надати вказану у позовній заяві інформацію позивачу, з підстав відсутності такої інформації в переліку визначеному ч. 1 ст. 43 Закону України «Про товариства з обмеженою відповідальністю».

Разом з тим, з оскаржуваного рішення Господарського суду Черкаської області від 03.03.2023 року не вбачається, якого рішення дійшов суд з приводу позовних вимог про надання копій: виписки про рух коштів на банківських рахунках Приватного підприємства "Агротрейд Групп" у фінансових установах за період з 2015 року по лютий 2022 року включно; документів, які впливають на стан активів Приватного підприємства "Агротрейд Групп", що підписувалися від такого підприємства в період з 2003 року по 2022 рік. Господарським судом Черкаської області не розглядалися та не досліджувалися вимоги про зобов`язання відповідача надати такі документи.

Крім того, за твердженням скаржника, є цілком безпідставною відмова відповідача в наданні позивачу запитуваних ним копій документів бухгалтерського обліку та тих документів, що підтверджують права Приватного підприємства "Агротрейд Групп" на майно, як і безпідставним є незадоволення позовних вимог щодо зобов`язання відповідача надати вказані копії документів позивачу, з підстав відсутності визначення в ч. 1 ст. 43 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» таких документів.

13.06.2024 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від представника відповідача до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого представник відповідача просив в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Черкаської області від 03.03.2023 року у справі № 925/733/22 відмовити в повному обсязі.

При цьому, представник відповідача, зокрема зазначив, що ні Закон України «Про підприємство в Україні» ні інший закон України не містить норми, що вказує, що організаційно-правова форма підприємства може автоматично змінитися при зміні форми власності на статутний капітал підприємства.

В свою чергу, і Закон України «Про підприємство в Україні», і Цивільний кодекс України містять положення, що зміна організаційно правової форми підприємства відбувається шляхом перетворення.

З урахуванням положень норм ст. 108 Цивільного кодексу України, ст. 34 Закону України «Про підприємства в Україні» приватне підприємство не є господарським товариством, яке може бути перетворено в господарське товариство лише шляхом перетворення (реорганізації).

Тобто, за твердженням представника відповідача, з врахуванням ст. 108 Цивільного кодексу України, допоки Приватне підприємство не буде перетворено у Товариство з обмеженою відповідальністю - Приватне підприємство за організаційно-правовою формою залишається Приватним підприємством.

Крім того, представник відповідача зауважив, що позивач звернувся до суду за захистом прав, які у нього не виникли. За допомогою суду позивач намагається набути права за аналогією закону.

Постановою Північного апеляційного господарського суду 27.09.2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Черкаської області від 03.03.2023 року у справі № 925/733/22 задоволено частково. Рішення Господарського суду Черкаської області від 03.03.2023 року у справі № 925/733/22 змінено в частині п. 2 резолютивної частини рішення. Викладено п. 2 резолютивної частини рішення Господарського суду Черкаської області від 03.03.2023 у справі № 925/733/22 в такій редакції: зобов`язати Приватне підприємство "Агротрейд Групп" надати фізичній особі ОСОБА_1 належним чином засвідчені копії: протоколів загальних зборів Приватного підприємства "Агротрейд Групп", які затверджувалися (підписувалися) за період з 2015 до 2022 років; статутів та корпоративного договору Приватного підприємства "Агротрейд Групп", які затверджувалися (підписувалися) за період з 2015 до 2022 років; актів (довідок) про результати перевірок контролюючих органів, які проводилися за період з 2015 до 2022 років; рішення (рішень) загальних зборів учасників Приватного підприємства "Агротрейд Групп", яким (ми) визначено порядок, строки та форму внесення додаткових вкладів учасників згаданого підприємства до статутного капіталу Приватного підприємства "Агротрейд Групп" з 2015 року;

фінансових звітів, у тому числі баланс Приватного підприємства "Агротрейд Групп" за кожен рік, починаючи з 2015 року до 2022 років; первинних документів на підтвердження наявності на балансі Приватного підприємства "Агротрейд Групп" основних засобів та оборотних активів станом на 31 грудня кожного року, починаючи з 2015 до 2022 років; поданих Приватним підприємством "Агротрейд Групп" до уповноважених органів декларацій з податку на прибуток за 2015-2021 років.

В іншій частині рішення Господарського суду Черкаської області від 03.03.2023 року у справі № 925/733/22 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.01.2024 року відмовлено Приватному підприємству "Агротрейд Групп" у задоволенні клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, касаційну скаргу Приватного підприємства "Агротрейд Групп" задоволено частково, постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2023 року скасовано, а справу № 925/733/22 передано на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Відправляючи справу № 925/733/22 на новий розгляд Верховний Суд у постанові від 16.01.2024 року зазначив, що позивач, оскаржуючи рішення суду першої інстанції, пропустив строк на апеляційне оскарження на двадцять сім днів, а суд апеляційної інстанції помилково зазначив, що позивачем не було пропущено строк на апеляційне оскарження і відкрив апеляційне провадження за його скаргою, не розглянувши клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження та не надавши мотивованої оцінки доводам заявника щодо поважності причин пропуску строку.

Верховний Суд зазначає, що за обставин одночасного оскарження рішення суду першої інстанції обома сторонами повернення апеляційної скарги одній стороні, у зв`язку з пропуском одного дня для усунення недоліків, і прийняттям апеляційної скарги іншої сторони, якою пропущено строк на апеляційне оскарження на двадцять сім днів без вмотивованого обґрунтування такої дії ані в ухвалі про відкриття апеляційного провадження, ані в постанові суду, є недотриманням принципу рівності сторін, оскільки свідчить про різний підхід до учасників судового процесу (різне застосування ст.ст. 119, 260 Господарського процесуального кодексу України). Наведені недоліки не були усунені судом апеляційної інстанції під час повторного звернення Підприємства з апеляційною скаргою для забезпечення права сторони на апеляційне оскарження рішення суду.

Такі обставини підтверджують обґрунтованість сумнівів Підприємства у безсторонності колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у вирішенні питання щодо відкриття апеляційного провадження за обома скаргами (пропуск строку було допущено обома сторонами, однак за однією зі скарг було відкрито апеляційне провадження, а за іншою - ні). Різне ставлення до сторін під час вирішення питання щодо наслідків пропуску строку на апеляційне оскарження без наведення мотивованого обґрунтування своїх рішень (стороні, яка допустила пропуск строку на один день повернули апеляційну скаргу, а іншій, яка пропустила двадцять сім днів, відкрили апеляційне провадження) породжують сумніви щодо безсторонності суду, що підтверджує доводи Підприємства про упередженість колегії суддів під час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що вказує на суб`єктивну складову у безсторонності суду.

Отже, доводи Підприємства, з урахуванням всіх обставин апеляційного провадження у їх сукупності, щодо наявності обґрунтованого сумніву у неупередженості суддів підтвердились. Наведене є порушенням п. 5 ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, що в силу п. 2 ч. 1 ст. 310 Господарського процесуального кодексу України є підставою для обов`язкового скасування судового рішення з направленням справи на новий розгляд.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 у справі № 925/733/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Шапран В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.02.2024 року справу №925/733/22 прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду та призначено до розгляду на 02.04.2024 року.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.04.2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Черкаської області від 03.03.2023 року у справі № 925/733/22 залишено без руху на підставі ч. 3 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.05.2024 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Черкаської області від 03.03.2023 року у справі № 925/733/22.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.07.2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 02.05.2024 року у справі №925/733/22 скасовано. Справу №925/733/22 направлено до Північного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.

Постанова Верховного Суду від 15.07.2024 року, зокрема, була мотивована тим, що Верховний Суд постановою від 16.01.2024 року скасував постанову суду апеляційної інстанції з тих мотивів, що вона була ухвалена колегією суддів, якій було заявлено обґрунтований відвід, а справу направив до суду апеляційної інстанції для її нового розгляду у складі іншої колегії суддів. Разом з тим, Верховний Суд не скасував ухвалу про відкриття апеляційного провадження та не зазначив у постанові про необхідність повторного вирішення питання щодо наявності підстав для відкриття апеляційного провадження.

За таких обставин, висновки суду апеляційної інстанції, зроблені за наслідком вирішення питання щодо наявності підстав для відкриття апеляційного провадження, про залишення апеляційної скарги ОСОБА_1 без руху та, в подальшому, відмову у відкритті апеляційного провадження є помилковими.

Протоколом передачі судової справи від 05.09.2024 року апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Сулім В.В.(головуючий суддя (суддя-доповідач)), Гаврилюк О.М., Майданевич А.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2024 року призначено до розгляду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Черкаської області від 03.03.2023 року у справі № 925/733/22 на 09.10.2024 року.

Представник скаржника в судовому засіданні 09.10.2024 року Північного апеляційного господарського суду підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задоволенні, рішення господарського суду скасувати в частині незадоволення позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні 09.10.2024 року Північного апеляційного господарського суду заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив відмовити в її задоволенні.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням загальних зборів учасників Приватного підприємства «Агротрейд Групп», яке оформлено протоколом №17/09 від 18.09.2015 року, вирішено вивести ОСОБА_2 зі складу учасників Приватного підприємства «Агротрейд Групп» з передачею належної йому частки у статутному капіталі підприємства у розмірі 9 500 000,00 грн, що складає 100% статутного капіталу підприємства у рівних частинах ОСОБА_3 та ОСОБА_1 по 50% статутного капіталу кожному. У зв`язку із торгово-виробничою необхідністю вирішено збільшити розмір статутного капіталу підприємства до 19 500 000,00 грн (том 1, а.с. 126-127).

Рішенням загальних зборів учасників Приватного підприємства «Агротрейд Групп», яке оформлене протоколом №08/07/17 від 08.07.2017 року затверджено нову редакцію статуту Приватного підприємства «Агротрейд Групп» (далі - статут), відповідно до умов якого, останній визначає загальні правові, економічні та соціальні основи організації і діяльності Приватного підприємства «Агротрейд Групп», яке є правонаступником Приватного підприємства «КОЛО».

Відповідно до п. 1.2 статуту учасниками та власниками підприємства є громадяни України: ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

Підприємство створене і діє у відповідності до Конституції, чинного законодавства України, а також даного Статуту (п. 1.3 статуту).

Згідно п. 1.5 статуту підприємство є юридичною особою, володіє відокремленим майном, має самостійний баланс, розрахункові та інші рахунки в установах банків України, інших кредитних установах, круглу печатку з власною назвою, штампами, бланки з власним найменуванням, власний товарний знак (знак обслуговування) та інші реквізити.

Відповідно до п.п. 5.1, 5.2 статуту статутний капітал підприємства складається з внесків учасника у грошовій формі або майновій формі і може бути збільшений за рахунок додаткових внесків. Статутний капітал підприємства складає 19 500 000,00 грн. Частки у статутному капіталі розподіляються таким чином: ОСОБА_3 грошовий внесок у національній валюті у розмірі 9 750 000,00 грн, що відповідає 50% статутного капіталу підприємства та дорівнює 500 рівним часткам; ОСОБА_1 - грошовий внесок у національній валюті в розмірі 9 750 000,00 грн, що відповідає 50% статутного капіталу підприємства та дорівнює 500 рівним часткам.

Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 22.07.2022 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є учасниками Приватного підприємства «Агротрейд Групп» та володіють рівними частками у статутному капіталі приватного підприємства у розмірі 50% кожен, що становить 9 750 000,00 грн. Керівником відповідача зазначено ОСОБА_4 .

03.11.2021 року позивач звернувся до керівника відповідача з вимогою, у якій посилаючись на положення п. 5 ст.116 Цивільного кодексу вимагав надати копії документів, що стосуються інформації про діяльність Приватного підприємства «Агротрейд Групп», у тому числі річних балансів, звітності товариства про його діяльність, що надається до податкових органів, органів статистики тощо, протоколів зборів, статуту та корпоративного договору, актів (довідок) про результати перевірок контролюючих органів, господарських договорів, в тому числі придбання та/або оренди земельних ділянок та основних засобів, судових рішень, документів стосовно розподілу дивідендів та інших документів, які стосуються фінансово-економічної діяльності підприємства і впливають на стан його активів за період з 2003 року по теперішній час.

Дане звернення було вручено представнику відповідача 24.11.2021 року, що підтверджується трекінгом відправлення Акціонерного товариства «Укрпошта» №0303514666116.

Відповідач в свою чергу вищевказане звернення позивача залишив без відповіді та задоволення.

04.02.2022 року представник позивача адвокат Романюк Христина Петрівна звернулась до відповідача із адвокатським запитом від 03.02.2022 року, у якому просила у порядку ст.ст. 20, 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» надати відповідну інформацію та копії документів, які позивач просить суд витребувати під час розгляду даної справи.

03.02.2022 року відповідач у відповідь на адвокатський запит надіслав представнику позивача лист №10 від 23.02.2022 року, у якому зазначив, що господарська діяльність Приватного підприємства «Агротрейд Групп» здійснюється у відповідності до вимог чинного законодавства, з дотриманням договірних відносин, порядку ведення господарським операцій, звітності, сплати податків та зборів до бюджетів. Запитувані адвокатом документи стосуються безпосередньо господарської діяльності Приватного підприємства «Агротрейд Групп», доступу до даних документів учаснику господарського товариства чинним законодавством не передбачено, а тому можливості надати такі документи на адвокатський запит в його інтересах Приватне підприємство «Агротрейд Групп» не має права.

30.06.2022 року відповідач звернувся до відповідача із заявою від 27.06.2022 року, у якій посилаючись на отримання актуальної інформації щодо стану фінансової діяльності Приватного підприємства «Агротрейд Групп» і отриманих таким підприємством прибутків, просив надати інформацію та копії документів, які пов`язані з господарською діяльністю підприємства.

Дана заява була вручена представнику відповідача 12.07.2022 року, що підтверджується трекінгом відправлення Акціонерного товариства «Укрпошта» №03035151455946, проте була залишено відповідачем без відповіді та без задоволення.

При цьому, колегія суддів приймає до уваги, що позивачем неодноразово ініціювались скликання загальних зборів Приватного підприємства «Агротрейд Групп» з можливістю ознайомитись з документами необхідними для розгляду питань порядку денного, шляхом направлення на адресу відповідача відповідних листів, про що є відомості у матеріалах справи. У своїх листах позивач також пропонував включити до порядку денного загальних зборів питання звіт директора про фінансову діяльність підприємства, проведення аудиту господарської діяльності Приватного підприємства «Агротрейд Групп», визначенням розмірів прибутку та розмірів дивідендів учасників, що не заперечується відповідачем.

У зв`язку із неможливістю позивача отримати запитувану інформацію, які пов`язані з господарською діяльністю відповідача, позивач і звернувся із даним позовом до суду для захисту своїх прав з вимогою витребувати таку інформацію і документи за рішенням суду.

Так, предметом спору у цій справі є вимога позивача про зобов`язання відповідача надати учаснику приватного підприємства інформації та копій документів про господарську діяльність цього підприємства.

Згідно з положеннями ст.62 Господарського кодексу України, підприємство - самостійний суб`єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб`єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами. Підприємства можуть створюватись як для здійснення підприємництва, так і для некомерційної господарської діяльності.

Підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту або модельного статуту. Підприємства незалежно від форми власності, організаційно-правової форми, а також установчих документів, на основі яких вони створені та діють, мають рівні права та обов`язки. Підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків та може мати печатки.

Відповідно до ст. 63 Господарського кодексу України, залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства таких видів: приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб`єкта господарювання (юридичної особи) приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб`єкта господарювання (юридичної особи); підприємство, що діє на основі колективної власності (підприємство колективної власності); комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади; державне підприємство, що діє на основі державної власності; підприємство, засноване на змішаній формі власності (на базі об`єднання майна різних форм власності); спільне комунальне підприємство, що діє на договірних засадах спільного фінансування (утримання) відповідними територіальними громадами - суб`єктами співробітництва.

Залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного капіталу в Україні діють підприємства унітарні та корпоративні.

Унітарне підприємство створюється одним засновником, який виділяє необхідне для того майно, формує відповідно до закону статутний капітал, не поділений на частки (паї), затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який призначається (обирається) засновником (наглядовою радою такого підприємства у разі її утворення), керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства. Унітарними є підприємства державні, комунальні, підприємства, засновані на власності об`єднання громадян, релігійної організації або на приватній власності засновника.

Корпоративне підприємство утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об`єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства. Корпоративними є кооперативні підприємства, підприємства, що створюються у формі господарського товариства, а також інші підприємства, в тому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.06.2019 у справі №917/1338/18 (провадження №12-23гс19) зазначає, що характеристика юридичної особи як приватного підприємства - це характеристика того, на підставі якої власності його створено.

Залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного капіталу в Україні діють підприємства унітарні та корпоративні.

Корпоративне підприємство утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об`єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства. Корпоративними є кооперативні підприємства, підприємства, що створюються у формі господарського товариства, а також інші підприємства, в тому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб.

З аналізу зазначених норм закону слідує, що приватне підприємство створюється виключно на основі приватної власності однієї або кількох фізичних осіб чи юридичної особи.

Згідно ст. 83 Цивільного кодексу України, яка визначає організаційно-правові форми юридичних осіб, юридичні особи, у тому числі і приватні підприємства, можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом.

Разом із цим за ознакою наявності чи відсутності учасників юридичні особи поділяються на товариства та установи, у зв`язку із чим приватне підприємство є товариством, оскільки воно має хоча б одного учасника.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 Цивільного кодексу України товариства, які здійснюють підприємницьку діяльність з метою одержання прибутку та наступного його розподілу між учасниками (підприємницькі товариства), можуть бути створені лише як господарські товариства (повне товариство, командитне товариство, товариство з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерне товариство) або виробничі кооперативи чи сільськогосподарські кооперативи, сільськогосподарські кооперативні об`єднання, що діють з метою одержання прибутку. Отже, якщо приватне підприємство створене для ведення підприємницької діяльності й розподілу прибутку між учасниками (засновниками), то таке приватне підприємство є підприємницьким товариством.

Встановлення виду підприємницького товариства, до якого належить приватне підприємство, а саме, що приватне підприємство є господарським товариством (зокрема, товариством з обмеженою або додатковою відповідальністю) або кооперативом (зокрема, сільськогосподарським кооперативом, сільськогосподарським кооперативним об`єднанням), у кожному конкретному випадку зумовлюватиме застосування до спірних правовідносин відповідного законодавства, зокрема, законів України «Про господарські товариства», «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», «Про кооперацію», «Про сільськогосподарську кооперацію».

Так, відповідно до п. 2.1 статуту, приватне підприємство «Агротрейд Групп» створено з метою організації комерційної, виробничо-господарської, консультативної, наукової та іншої діяльності, спрямованої на надання послуг, виробництво промислової продукції і товарів народного споживання, їх реалізації, координації діяльності з іншими підприємствами, організаціями, залучення інвестицій в розвиток виробничої сфери та сфери послуг, а також здійснення зовнішньоекономічної діяльності і одержання прибутку

Приватне підприємство «Агротрейд Групп» має статутний капітал, поділений на частки, та не встановлено наявності в його статуті положень, які передбачають, що один член кооперативу має один голос у вищому органі, зокрема, з можливістю мати додаткову кількість голосів, а також що його учасники несуть відповідальність за зобов`язаннями приватного підприємства.

Приватне підприємство «Агротрейд групп» не випускає акції, тому воно не може бути акціонерним товариством. Згідно ч. 3 ст. 96 Цивільного кодексу України учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов`язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов`язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.

Отже, за загальним правилом учасники (засновники) не несуть відповідальності за зобов`язаннями приватного підприємства (якщо інше не встановлено статутом). У такому випадку приватне підприємство не є повним або командитним товариством чи товариством з додатковою відповідальністю, а відповідно до ст. 84 Цивільного кодексу України в чинній редакції, яка встановлює вичерпний перелік підприємницьких товариств, таке підприємство може бути лише товариством з обмеженою відповідальністю або виробничим кооперативом (сільськогосподарським кооперативом, сільськогосподарським кооперативним об`єднанням).

Визначальною ознакою кооперативу є те, що один член кооперативу має лише один голос у вищому органі (абзац 4 ст. 4 Закону України «Про кооперацію», абзац 1 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію»), з можливістю мати у певних випадках додаткову кількість голосів (абзац 2 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію»). Отже, оскільки статутом Приватного підприємства «Агротрейд групп» не встановлено, що один член (засновник, учасник) має один голос у вищому органі, зокрема, з можливістю мати додаткову кількість голосів, то останнє не є кооперативом.

При цьому суд враховує, що в Державному класифікаторі України ДК 002:2004 «Класифікація організаційно-правових форм господарювання», затвердженому наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.05.2004 року № 97 (далі - Класифікатор), приватне підприємство поіменовано окремою організаційно-правовою формою господарювання, однак вважає за необхідне звернути увагу, що відповідно до абзацу другого розділу 1 (Вступ) Класифікатора об`єктом класифікації є, зокрема, визначені чинним законодавством організаційно-правові форми юридичних осіб. Тобто Класифікатор самостійно не визначає організаційно-правові форми юридичних осіб, а лише містить їх систематизований виклад, який має бути заснований на формах, визначених законодавством.

Аналогічне встановлення виду підприємницького товариства стосовно приватного підприємства здійснено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 29.06.2021 у справі №916/2813/18:

- приватне підприємство - це не окрема організаційно-правова форма юридичної особи, а класифікуюча ознака юридичних осіб залежно від форми власності;

- за ознакою наявності чи відсутності учасників юридичні особи поділяються на товариства та установи, у зв`язку із чим приватне підприємство є товариством, оскільки воно має хоча б одного учасника;

- якщо приватне підприємство створене для ведення підприємницької діяльності й розподілу прибутку між учасниками (засновниками), то таке приватне підприємство є підприємницьким товариством;

- встановлення виду підприємницького товариства, до якого належить приватне підприємство, а саме, що приватне підприємство є господарським товариством або кооперативом, у кожному конкретному випадку зумовлюватиме застосування до спірних правовідносин відповідного законодавства, зокрема: законів України "Про господарські товариства", "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", "Про кооперацію", "Про сільськогосподарську кооперацію";

Тобто, Велика Палата Верховного Суду сформувала висновок, що приватне підприємство - це класифікуюча ознака юридичних осіб залежно від форми власності, а не окрема організаційно-правова форма юридичної особи. У разі, коли підприємство створене для ведення підприємницької діяльності, то воно є підприємницьким товариством і в залежності від виду (господарське товариство чи кооператив) здійснюється застосування відповідного законодавства. Визначення виду підприємницького товариства залежить від конкретних обставин (мета діяльності, визначення розміру часток та права голосу).

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що за всіма визначальними ознаками Приватне підприємство «Агротрейд групп» є товариством з обмеженою відповідальністю і застосуванню підлягають законодавчі норми, що стосуються товариства з обмеженою відповідальністю на час розгляду спору - Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», а також відповідні норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 113 Господарського кодексу України приватним підприємством визнається підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці, а також підприємство, що діє на основі приватної власності суб`єкта господарювання - юридичної особи.

Для створення приватного підприємства його учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками).

В установчих документах повинні бути зазначені найменування підприємства, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації.

Установчими документами приватного підприємства є рішення про його утворення або засновницький договір, а також статут (положення) підприємства.

Статут приватного підприємства повинен містити відомості про його найменування, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації підприємства, інші відомості, що не суперечать законодавству. Статут (положення) затверджується власником майна (засновником) підприємства чи його представниками, органами або іншими суб`єктами відповідно до закону.

Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» визначає правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю (далі товариство), порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов`язки їх учасників (п. 1 ч. 1 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»).

Відповідно до ч.ч. 5, 6 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» учасники товариства мають такі права: брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому цим Законом та статутом товариства; отримувати інформацію про господарську діяльність товариства; брати участь у розподілі прибутку товариства; отримати у разі ліквідації товариства частину майна, що залишилася після розрахунків з кредиторами, або його вартість. Учасники товариства зобов`язані: дотримуватися статуту; виконувати рішення загальних зборів учасників товариства. Учасники можуть мати обов`язки, встановлені законом та статутом товариства.

При цьому, колегія суддів відзначає, що статут Приватного підприємства «Агротрейд Групп» не містить положень, якими визначені права та обов`язки учасників підприємства.

Відповідно до ч. 3 ст. 961 Цивільного кодексу України учасники (засновники, акціонери, пайовики) юридичної особи мають право у порядку, встановленому установчим документом та законом: брати участь в управлінні юридичною особою у порядку, визначеному установчим документом, крім випадків, встановлених законом; брати участь у розподілі прибутку юридичної особи і одержувати його частину (дивіденди), якщо така юридична особа має на меті одержання прибутку; у випадках, передбачених законом та установчим документом, вийти з юридичної особи; здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, паїв та інших об`єктів цивільних прав, що засвідчують участь у юридичній особі, у порядку, встановленому законом; одержувати інформацію про діяльність юридичної особи у порядку, встановленому установчим документом; одержати частину майна юридичної особи у разі її ліквідації в порядку та у випадках, передбачених законом, установчим документом (право на ліквідаційну квоту).

Частиною 1 ст. 961 Цивільного кодексу України визначено, що права учасників юридичних осіб (корпоративні права) - це сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та статуту товариства.

Корпоративними відносинами є відносини між учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) юридичних осіб, у тому числі які виникають між ними до державної реєстрації юридичної особи, а також відносини між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) щодо виникнення, здійснення, зміни і припинення корпоративних прав.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 116 Цивільного кодексу України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом.

Згідно з ст. 43 Закону "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" товариство зобов`язано зберігати такі документи: 1) протокол зборів засновників товариства (рішення одноосібного засновника); 2) статут товариства та зміни до статуту; 3) протоколи загальних зборів учасників; 4) документи товариства, що регулюють діяльність органів товариства, та зміни до них; 5) положення про філії (представництва) товариства у разі їх створення (відкриття); 6) протоколи засідань наглядової ради товариства та колегіального виконавчого органу товариства, накази і розпорядження виконавчого органу товариства; 7) аудиторські висновки та результати надання інших аудиторських послуг; 8) річну фінансову звітність; 9) документи звітності, що подаються відповідним державним органам; 10) документи, пов`язані з випуском емісійних цінних паперів; 11) інші документи, передбачені законодавством, статутом товариства, рішеннями загальних зборів учасників, наглядової ради та виконавчого органу товариства; 12) документи, що підтверджують права товариства на майно; 13) документи бухгалтерського обліку.

Відповідальність за зберігання документів товариства покладається на виконавчий орган товариства та на головного бухгалтера (у разі призначення) - щодо документів бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Документи, передбачені частиною першою цієї статті, підлягають зберіганню протягом усього строку діяльності товариства, крім документів бухгалтерського обліку, строки зберігання яких визначаються відповідно до законодавства.

Товариство забезпечує кожному учаснику (його представнику) доступ до документів, визначених частиною першою цієї статті.

Протягом 10 днів з дня надходження письмової вимоги учасника товариства виконавчий орган товариства зобов`язаний надати такому учаснику копії відповідних документів, визначених частиною першою цієї статті. За підготовку копій документів товариство може встановлювати плату, розмір якої не може перевищувати розмір витрат на виготовлення копій документів та витрат, пов`язаних з пересиланням документів поштою.

Одержання учасником господарського товариства інформації про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом та законом, є необхідним для реалізації таким учасником своїх корпоративних прав, зокрема, правомочностей на участь в управлінні господарською організацією. Внаслідок невиконання товариством свого обов`язку з надання учаснику товариства на його вимогу для ознайомлення документів, передбачених положеннями закону та статуту, можуть бути визнані порушеними як право учасника товариства на інформацію так і його корпоративні права.

Аналогічна правова позиція, зокрема, викладена в постановах Верховного Суду від 21.01.2020 року у справі № 906/157/19, від 24.12.2020 року у справі № 911/73/20).

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про господарські товариства» учасники товариства мають право: одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов`язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів.

З огляду на викладене, колегія суддів критично оцінює твердження відповідача викладене у відзиві на апеляційну скаргу, що позивач звернувся до суду за захистом прав, які у нього не виникли.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, який є учасником Приватного підприємства «Агротрейд Групп» неодноразово звертався до відповідача як особисто, так і через свого представника з вимогами щодо надання як для ознайомлення, так і копій документів щодо діяльності відповідача.

Обов`язок зберігати та надати на вимогу учасника товариства відповідні документи щодо діяльності товариства не міститься у Статуті Приватного підприємства «Агротрейд групп», проте прямо передбачений законодавством України, зокрема, Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

З огляду на викладене та враховуючи, що позивач є учасником підприємства (його частка становить 50 % статутного капіталу підприємства), який реалізував своє корпоративне право шляхом звернення до відповідача з вимогою витребування відповідних документів, а підприємство не надало витребуваних документів, що є порушенням приписів ст. 43 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та корпоративних прав позивача, як учасника підприємства на одержання документів про діяльність відповідача, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, про обґрунтованість позовних вимог позивача в частині зобов`язання відповідача надати учаснику протоколи загальних зборів Приватного підприємства «Агротрейд Групп»; статут та корпоративний договір Приватного підприємства «Агротрейд Групп», які затверджувалися (підписувалися); акти (довідки) про результати перевірок контролюючих органів, які проводилися; рішення загальних зборів учасників Приватного підприємства «Агротрейд Групп», яким (ми) визначено порядок, строки та форму внесення додаткових вкладів учасників згаданого підприємства до статутного капіталу Приватного підприємства «Агротрейд Групп»; фінансові звіти, у тому числі баланс Приватного підприємства «Агротрейд Групп» за кожен рік; первинні документи на підтвердження наявності на балансі Приватного підприємства «Агротрейд Групп» основних засобів та оборотних активів станом на 31 грудня кожного року; поданих Приватним підприємством «Агротрейд Групп» до уповноважених органів декларацій з податку на прибуток,

Тобто, суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання відповідача надати договори оренди земельних ділянок, які укладалися Приватним підприємством «Агротрейд групп» як орендарем з 2003 року по теперішній час, додаткових угод, судових рішень та інших документів, на підставі яких здійснювалося розірвання договорів оренди земельних ділянок, що укладалися Приватним підприємством «Агротрейд групп» за період з 2017 року по теперішній час, документів на підтвердження відкриття Приватним підприємством «Агротрейд групп» рахунків в банках чи інших фінансових і кредитних установах, документів на підтвердження способів використання Приватним підприємством «Агротрейд групп» орендованих та власних земельних ділянок протягом 2017-2021 років та документів на підтвердження виконання укладених цивільно-правових чи господарсько-правових договорів між засновниками (учасниками) Приватного підприємства «Агротрейд групп», їх близькими родичами чи пов`язаними з ними юридичними особами та Приватним підприємством «Агротрейд групп», за виключенням документів які не відносяться до документів звітного характеру та інформації фінансового характеру, як це передбачено вимогами ст. 5, 43 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

Враховуючи вищевикладене, твердження скаржника, що з оскаржуваного рішення Господарського суду Черкаської області від 03.03.2023 року не вбачається, якого рішення дійшов суд з приводу позовних вимог про надання копій: виписки про рух коштів на банківських рахунках Приватного підприємства "Агротрейд Групп" у фінансових установах за період з 2015 року по лютий 2022 року включно; документів, які впливають на стан активів Приватного підприємства "Агротрейд Групп", що підписувалися від такого підприємства в період з 2003 року по 2022 рік. Господарським судом Черкаської області не розглядалися та не досліджувалися вимоги про зобов`язання відповідача надати такі документи, колегія суддів не визнає переконливими доводами.

При цьому, колегія суддів не приймає як наладжене твердженням скаржника, що суд першої інстанції безпідставно відмовив в наданні позивачу запитуваних ним копій документів бухгалтерського обліку та тих документів, що підтверджують права Приватного підприємства "Агротрейд Групп" на майно.

Так, права учасника на отримання інформації про діяльність підприємства не повинно трактуватися настільки широко аби невілювати самостійність юридичної особи здійснювати свою діяльність через обрані засновниками виконавчі органи в інакший спосіб ніж визначено статутом підприємства або Законом "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та Цивільний кодекс України.

Водночас, колегія суддів відзначає, що статутом підприємства не передбачено надання його учасникам інформації або документів в інший спосіб ніж шляхом проведення ревізії фінансової діяльності (п. 11.4 статуту) або звіту директора підприємства перед зборами учасників (п. 8.13 статуту).

Разом з тим, висновок суду першої інстанції з приводу того, що учасник товариства не може вимагати від товариства інформацію про господарську діяльність товариства за період, що передував вступу до товариства і набуття ним корпоративних прав, є хибним, адже Закон "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та Цивільний кодекс України таких обмежень не містить, а отже рішення суду в частині підлягає зміні, шляхом зобов`язання відповідача надати документи за період з 2015 року по 2022 роки, оскільки зазначений період міститься у заяві апелянта від 27.06.2022 року про надання підприємством документів.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи вказане, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Черкаської області від 03.03.2023 року у справі № 925/733/22, та зміну рішення в частині п.2 резолютивної частини рішення.

При цьому, колегія суддів частково погоджується з твердженнями відповідача викладеними у відзиві на апеляційну скаргу.

В силу ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача у справі, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 277 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Черкаської області від 03.03.2023 року у справі № 925/733/22 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 03.03.2023 року у справі № 925/733/22 змінити в частині п.2 резолютивної частини рішення.

3. Викласти п.2 резолютивної частини рішення Господарського суду Черкаської області від 03.03.2023 у справі № 925/733/22 в такій редакції:

Зобов`язати Приватне підприємство «Агротрейд Групп» надати фізичній особі ОСОБА_1 належним чином засвідчені копії:

- протоколів загальних зборів Приватного підприємства «Агротрейд Групп», які затверджувалися (підписувалися) за період з 2015 до 2022 років;

- статутів та корпоративного договору Приватного підприємства «Агротрейд Групп», які затверджувалися (підписувалися) за період з 2015 до 2022 років;

- актів (довідок) про результати перевірок контролюючих органів, які проводилися за період з 2015 до 2022 років;

- рішення (рішень) загальних зборів учасників Приватного підприємства «Агротрейд Групп», яким (ми) визначено порядок, строки та форму внесення додаткових вкладів учасників згаданого підприємства до статутного капіталу Приватного підприємства «Агротрейд Групп» з 2015 року;

- фінансових звітів, у тому числі баланс Приватного підприємства «Агротрейд Групп» за кожен рік, починаючи з 2015 року до 2022 років;

- первинних документів на підтвердження наявності на балансі Приватного підприємства «Агротрейд Групп» основних засобів та оборотних активів станом на 31 грудня кожного року, починаючи з 2015 до 2022 років;

- поданих Приватним підприємством «Агротрейд Групп» до уповноважених органів декларацій з податку на прибуток за 2015-2021 років.

4. В іншій частині рішення Господарського суду Черкаської області від 03.03.2023 року у справі № 925/733/22 залишити без змін.

5. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на відповідача.

Стягнути з Приватного підприємства «Агротрейд Групп» (20000, Черкаська обл. Уманський р-н, м. Христинівка, вул. Стадіонна, буд. 2, код ЄДРПОУ 32588017) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) 3721 (три тисячі сімсот двадцять одна) грн 50 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

6. Видачу наказу доручити Господарському суду Черкаської області.

7. Матеріали справи №925/733/22 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді О.М. Гаврилюк

А.Г. Майданевич

Дата складення повного тексту 28.10.2024 року у зв`язку з перебуванням судді Майданевича А.Г. на лікарняному.