Постанова

від 28.10.2024 по справі 910/17565/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" жовтня 2024 р. Справа№ 910/17565/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Скрипки І.М.

Кравчука Г.А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тракт"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 18.03.2024

у справі №910/17565/23 (суддя Сташків Р.Б.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВГАЗТРЕЙД"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тракт"

про стягнення 58 945,24 грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КИЇВГАЗТРЕЙД" звернулось з позовом до Господарського суду міста Києва з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тракт" про стягнення 58 945,24 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані ненаоежним виконанням відповідачем його договірних зобов`язань в частині повної та своєчасної оплати за спожитий ним газ за січень 2022 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тракт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВГАЗТРЕЙД" 38 533 грн 95 коп. боргу, 7 381 грн 46 коп. пені, 2 125 грн 07 коп. 3% річних, 10 904 грн 76 коп. інфляційних втрат та 2 684 грн судового збору.

Не погодившись із вказаним рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю "Тракт" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення від 18.03.2024 у справі №910/17565/23 скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення ухвалене при неправильному встановленні обставин, що мають значення для справи. При цьому скаржник вказав, що весь обсяг природного газу, спожитого в січні 2022 року оплачений ним за плановою ціною; умови договору передбачають, що підставою для оплати вартості недобору газу є отримання відповідачем від позивача акту приймання-передачі природного газу за відповідний період; відповідач не отримав від позивача оригіналів акту приймання-передачі природного газу за січень 2022 року, підписаних уповноваженим представником позивача, а також оригіналу "Розрахунку остаточної ціни фактично спожитого газу", у зв`язку з чим відсутні підстави для оплати суми боргу в розмірі 38 533,95 грн, що є вартістю недобору природного газу відповідно до умов договору.

Також, апелянтом долучено до апеляційної скарги додаткові докази, а саме: копію листа від АТ "Укрпошта" від 16.01.2024 №1853-Т-2024010310307-В, скріншот з електронної пошти директора ТОВ "Тракт" про отримання 25.03.2024 листа, копію поштового конверту відправника АТ "Укрпошта", які з огляду на приписи частини третьої статті 269 ГПК України, не враховуються колегією суддів під час апеляційного перегляду, оскільки відповідачем не наведено вагомої причини неподання відповідних доказів у суді першої інстанції.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.04.2024 апеляційну скаргу у справі №910/17565/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Тищенко А.І., Скрипка І.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 витребувано матеріали справи з суду першої інстанції та відкладено вирішення питання щодо подальшого руху справи.

23.05.2024 матеріали справи №910/17565/23 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2024, у зв`язку з перебуванням судді Тищенко А.І. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/17565/23.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 29.05.2024, справу №910/17565/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Тищенко О.В., Скрипка І.М.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2024, у зв`язку з перебуванням судді Скрипки І.М. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/17565/23.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 03.06.2024, справу №910/17565/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Тищенко О.В., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Тракт" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 у справі №910/17565/23. Апеляційний перегляд оскаржуваного рішення підлягає здійсненню без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

07.06.2024 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив доводи викладені в ній, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду - без змін.

Через канцелярію суду 17.06.2024 відповідачем подано відповідь на відзив, в якій останній заперечив доводи позивача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Також відповідачем подано клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін, у задоволенні якого колегією суддів відмовлено, з підстав викладених в ухвалі суду від 19.08.2024.

27.06.2024 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких останній підтримав свою позицію наведену у відзиві на апеляційну скаргу.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 02.08.2024, у зв`язку з перебуванням судді Тищенко А.І. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/17565/23.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 02.08.2024, справу №910/17565/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Тищенко О.В., Кравчук Г.А.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 19.08.2024, у зв`язку з перебуванням судді Тищенко О.В. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/17565/23.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 19.08.2024, справу №910/17565/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Скрипка І.М., Кравчук Г.А.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи слідує та встановлено судом, що 31.12.2021 між позивачем як постачальником та відповідачем як споживачем було укладено договір №221272/Т постачання природного газу (для не побутових споживачів) (далі - Договір), за умовами п. 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити (передати) природний газ (код за ДК 021-2015:09123000-7 природний газ) споживачу, а споживач зобов`язується приймати та своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу, а також виконувати інші зобов`язання передбачені цим договором, у розмірі та строки й у порядку, що визначені цим договором.

У п.2.1 Договору визначено, що плановий об`єм (обсяг) постачання/споживання природного газу у 2022 становить 18010 м.куб.

Добові та місячні планові об`єми постачання/споживання газу у 2022 році становлять, зокрема, у січні місяці 4500 м.куб. (місячний) та 145,16 м.куб. (добовий).

Сторонами погоджено, що у розумінні Договору газовий місяць (М) - це газовий місяць, в якому здійснюється постачання природного газу. Газовий місяць розпочинається з першої газової доби поточного місяця і триває до початку першої газової доби наступного місяця. Газовий місяць (М+1) - газовий місяць, наступний за звітним місяцем (М). Газовий місяць (М-1) - газовий місяць, який передує газовому місяцю (М).

За умовами п.3.6 Договору фактичний об`єм поставленого у розрахунковому періоді газу підтверджується підписаним між постачальником та споживачем актом приймання-передачі газу, що складається на підставі даних оператора ГРМ.

У п. 4.6 Договору визначено, що оплата вартості планового обсягу газу на газовий місяць (М), визначеного у п. 2.2 договору, здійснюється споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника до 25 числа газового місяця (М-1) на умовах оплати 100% попередньої оплати, за ціною планового обсягу газу, встановленою у п. 4.1 договору.

Згідно п. 4.8 Договору остаточні розрахунки за фактичний об`єм (обсяг) спожитого природного газу у газовому місяці (М) здійснюється споживачем за остаточною вартістю та остаточною ціною природного газу, які визначені п.п. 4.4, 4.5 Договору у строк до 15 числа (включно) газового місяця (М+1).

Додатковою угодою №2 від 24.01.2022 сторонами було припинено дію Договору з 31.01.2022.

Як вбачається з матеріалів справи, в межах Договору позивачем було поставлено, а відповідачем спожито у січні 2022 року природний газ об`ємом 3314 м.куб., що не заперечується обома сторонами. Позивачем розраховано ціну за фактичний обсяг споживання з ПДВ та тарифом на транспортування за 1 м.куб. 71,79155 грн.

Відповідачем було сплачено за спожитий об`єм газу у січні 2022 року по ціні 60163,8912 грн. Як зазначає відповідач, оплата ним здійснювалася з урахування інформації вказаної позивачем у листі №423/01 від 30.12.2021.

За твердженням позивача, ним було направлено акт приймання-передачі газу на електронну адресу відповідача, вказану у п. 11.12 Договору у строки, встановлені п. 3.7.2 Договору, що підтверджується роздруківкою з електронної пошти позивача від 10.02.2022, проте відповідачем не підписаний та не повернутий на адресу позивача акт приймання-передачі природного газу за січень 2022 року.

До того ж, з наданих позивачем пояснень вбачається, що за іншим договором постачання природного газу від 29.12.2018 №221272/Т, укладеним з відповідачем, станом на 31.12.2021 останній мав переплату за спожитий природний газ у розмірі 36820,56 грн, яка врахована позивачем в рахунок передплати за газ спожитий у січні 2022 року за Договором, у зв`язку з частковою оплатою відповідачем 199383,13 грн за спожитий у січні 2022 року газ, за останнім у позивача рахується борг на суму 38533,95 грн.

Відповідач листом від 12.08.2022 №12/08/22-1 повідомив позивача про відмову у погашенні заборгованості та просив надати інформацію про період виникнення заборгованості для вирішення питання щодо подальшої оплати. Позивач листом від 02.09.2022 №538/01 надав витребувану інформацію та документи (розрахунок остаточної ціни газу) на підтвердження заборгованості за фактично спожитий природний газ у січні 2022 року.

28.08.2023 №304/01 позивач направив відповідачу вимогу про погашення заборгованості.

Відповідач листом від 11.09.2023 №11/09/23-1 повідомив позивача про необхідність надання інформації про період виникнення заборгованості для вирішення питання щодо подальшої оплати, у відповідь на що позивач листом від 04.10.2023 №332/01 надав споживачу відповідну інформацію та документи.

Позивач із супровідним листом від 06.10.2023 №336/01 повторно направив на адресу відповідача акт приймання-передачі природного газу за січень 2022 року, який станом на дату подання цього позову відповідачем не підписано та не повернуто на адресу позивача. Мотивована відмова від підписання акту приймання-передачі газу відповідачем не надана.

Фактично спір виник між сторонами через ціну по якій відповідач має оплатити спожитий ним об`єм газу 3314 м.куб. за січень 2022 року та у який строк має бути здійснена така оплата.

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив, з чим колегія суддів погоджується з огляду на таке.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

З матеріалів справи вбачається, що обсяг природного газу спожитий відповідачем у січні 2022 року є меншим за плановий обсяг в 4500 м. куб. встановлений Договором.

За умовами пункту 4.1 Договору на момент укладання цього Договору ціна планового обсягу природного газу, що поставляється в межах об`ємів, встановлених згідно з пунктом 2.2 цього Договору (з урахуванням змін, здійснених відповідно до пункту 3.10 Договору), з урахуванням тарифу на послуги транспортування природного газу для внутрішніх точок входу і точок виходу в/з газотранспортну(ої) систему(и) ТОВ "Оператор ГTC України" становить 31719,9093 гривень за 1000 (одну тисячу) куб.м, крім того ПДВ 20% - 6343,9819 гривень, разом з ПДВ 38063,8912 гривень (тридцять вісім тисяч шістдесят три грн. 89,12 коп.) за 1000 (одну тисячу) куб.м.

До ціни планового обсягу газу включено тариф ТОВ "Оператор ГТС України", визначений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 24.12.2019 № 3013, з застосуванням коефіцієнту 1.10 (коефіцієнт при замовленні потужності на добу наперед), який складає 136,5760 гривень, крім того ПДВ 20% - 27,3152 гривень, разом з ПДВ 163,8912 грн.

Ціна природного газу за цим Договором, змінюється у разі ринкового коливання цін на природний газ, зміни вартості (ціни) послуг газотранспортного підприємства, змін у податковому законодавстві та інших чинників, що впливають на формування ціни природного газу.

Сторони домовились, що ціна газу може бути змінена постачальником в односторонньому порядку шляхом письмового повідомлення споживача про нову ціну природного газу та дату початку її застосування.

За умовами п. 4.3 Договору у разі здійснення споживачем протягом газової доби недобору (недоспоживання) добового обсягу природного газу, згідно з пунктом 2.2 цього Договору, споживач, на підставі акту приймання-передачі природного газу за відповідний розрахунковий період, сплачує на користь постачальника вартість добового обсягу недобору природного газу, яка визначається за відповідною формулою.

Відповідно до умов п. 4.4 Договору остаточна вартість фактично спожитого обсягу природного газу впродовж Газового місяця (М) складається із суми скорегованих, відповідно до пунктів 4.2., 4.3., 8.2., 8.3 Договору, планових вартостей спожитих протягом Газової доби (D) обсягів природного газу у Газовому місяці (М):

Востаточна = Вдобового обсягу (1)+ Вдобового обсягу (2) + ... + Вдобового обсягу (n),

де:

Востаточна - остаточна вартість фактично спожитого обсягу природного газу впродовж Газового місяця (М), грн. з ПДВ 20%;

Вдобового обсягу - остаточна вартість фактично спожитого обсягу природного газу впродовж відповідної Газової доби (D) Газової місяця (М), розрахована згідно пунктів 4.2., 4.3.,8.2.,8.3. Договору, грн. з ПДВ20%;

(1), (2).... - календарні дати усіх діб Газового місяця (М) в яких відбувалося споживання Газу за цим Договором;

(п) - останній календарний день відповідного Газового місяця (М).

У пункті 4.5 Договору вказано, що остаточна ціна за 1000 (одна тисяча) м.куб. фактично спожитого обсягу природного газу впродовж Газового місяця (М) визначається наступним чином:

Цостаточна Востаточна

Цостаточна - остаточна ціна за 1000 м3 у конкретному газовому місяці, грн з ПДВ 20%;

Востаточна - остаточна вартість природного газу визначена відповідно до п. 4.4 Договору, грн. з ПДВ 20%;

V фактичний - фактичний обсяг Газу спожитий Споживачем у відповідному газовому місяці, куб. м, відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС станом на 09 число Газового місяця (М+1).

За умовами п. 4.8 Договору остаточні розрахунки за фактичний об`єм (обсяг) спожитого природного газу у газовому місяці здійснюється споживачем за остаточною вартістю та остаточною ціною природного газу, які визначені пунктами 4.4, 4.5 Договору у строк до 15 числа (включно) газового місяця.

Як вбачається з довідки №74 від 14.10.2023 та розрахунку остаточної ціни фактично спожитого обсягу газу, яка була направлена відповідачу з листом від 02.09.2022 ціна фактичного обсягу споживання з ПДВ та тарифом на транспортування за 1 куб. складає 71,79155 грн.

Заперечуючи проти вимог позову, відповідач стверджував, що ним не було отримано відповідного акта приймання-передачі природного газу за спірний період.

З матеріалів справи вбачається, що підписаний зі свого боку акт приймання-передачі природного газу за січень 2022 року із визначеною позивачем ціною було направлено відповідачу з листом від 06.10.2023 №336/01, що підтверджується описом вкладення в лист з відбитком штемпеля пошти 09.10.2023 (0110314586140), який було вручено відповідачу 12.10.2023, що підтверджується інформаційною довідкою з сайту Укрпошти по відстеженню номеру трекінгу.

Враховуючи викладене, місцевий суд правомірно відхилив доводи відповідача стосовно неотримання ним вказаного листа разом з актом приймання-передачі природного газу за січень 2022 року.

Стосовно доводів відповідача про те, що вартість спожитого у січні 2022 року газу за ціною 60 163,8912 грн останній оплатив самостійно, колегія суддів зазначає наступне.

Позивач зазначає, що відповідач при оплаті спожитого у січні 2022 року газу, помилково взяв до уваги інформацію по цінам за газ з листа №423/01 від 30.12.2021, оскільки відповідний лист стосується умов іншого договору, тоді як у січні 2022 року відповідач отримував газ за договором №221272/Т постачання природного газу (для не побутових споживачів) від 31.12.2021.

Так, у листі №423/01 від 30.12.2021 позивач повідомляв відповідача про зміну ціни з січня 2022 року на постачання природнього газу з посиланням на договір який є чинним на момент надання інформації цим листом. Разом з тим, лист датовано 30.12.2021, тоді як спірні правовідносини стосуються Договору, який було укладено 31.12.2021 та відповідно він не був чинним 30.12.2021.

Позивачем було долучено до справи копію іншого договору постачання природного газу (для споживачів, що не є побутовими) від 29.12.2018 №221272/Т, укладеного між сторонами, відповідно твердження позивача, що ціни наведені у листі №423/01 від 30.12.2021 стосуються саме того договору, а не Договору №221272/Т постачання природного газу (для не побутових споживачів) від 31.12.2021 є очевидним.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що відповідачем помилково було взято до уваги ціну з листа №423/01 від 30.12.2021 як належну для оплати об`єму отриманого газу у січні 2022 року саме за спірним Договором.

Стосовно заперечень відповідача щодо строків оплати за Договором, то, як правомірно зазначив суд першої інстанції, умови Договору встановлюють конкретний строк оплати (до 15 (п`ятнадцятого) числа (включно) газового місяця (М+1)), який не залежить від дати підписання актів чи дати їх отримання відповідачем.

Умовами Договору сторони погодили порядок нарахування вартості та ціни природного газу.

Таким чином, відповідач має сплачувати вартість спожитого об`єму газу за розрахунками погодженими умовами Договору.

Відповідачем зі свого боку не спростовано жодними доказами того, що розрахована позивачем ціна газу за спірний період не відповідає формулам розрахунків визначених умовами Договору.

Позивачем було нараховано за спожитий відповідачем об`єм газу 3314 куб.м. у січні 2022 року за Договором 237917,21 грн (71,79155 грн за 1 куб.м.).

З наданої позивачем довідки №02-01/01/4321 від 13.11.2023 вбачається, що відповідачем було здійснено оплату за спожитий у січні 2022 року за Договором природний газ 75000 грн - 13.01.2022, 48000 грн - 14.01.2022, 30000 грн 27.01.2022 та 9562,70 грн - 19.07.2022. Також позивачем в рахунок погашення було зараховано здійснену відповідачем переплату за іншим договором у сумі 36820,56 грн, що не заперечується останнім.

За наведених обставин, враховуючи що факт наявності у відповідача непогашеної заборгованості у сумі 38 533,95 грн належними доказами позивачем доведено, а відповідачем не спростовано, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про законність та обґрунтованість вимоги позивача до відповідача про стягнення 38 533,95 грн.

Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем його договірних зобов`язань, позивач також просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тракт" 7 381,46 грн пені, нарахованої за період з 16.02.2022 по 16.08.2022, 2 125,07 грн 3% річних, нарахованих за період з 16.02.2022 по 10.11.2023 та 10 904,76 грн інфляційних втрат, нарахованих за період з 15.03.2022 по 15.10.2023.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафних санкцій надано сторонам частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України.

Так, розмір штрафних санкцій відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 8.6 договору від 30.12.2021, у разі порушення споживачем строків розрахунків за природний газ, встановлений цим договором, споживач сплачує на користь постачальника (крім суми заборгованості) пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення та нараховується до дати остаточного погашення заборгованості.

Колегія суддів перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені дійшла висновку про його правильність. Таким чином, розмір пені за прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати вартості поставленого природного газу за договором від 30.12.2021 становить 7 381,46 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат та трьох процентів річних на суму боргу входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, постанови Верховного Суду від 04.10.2019 у справі № 915/880/18, від 26.09.19 у справі № 912/48/19, від 18.09.2019 у справі № 908/1379/17 тощо).

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (постанова Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18). Визначене частиною 2 статті 625 ЦК України право стягнення трьох процентів річних є мінімальними гарантіями, які надають кредитору можливість захистити згадані вище інтереси; позбавлення кредитора можливості реалізувати це право порушуватиме баланс інтересів і сприятиме виникненню ситуацій, за яких боржник повертатиме кредитору грошові кошти, які, через інфляційні процеси, матимуть іншу цінність, порівняно з моментом, коли такі кошти були отримані (у тому числі у вигляді прострочення оплати відповідних товарів та послуг).

Суд першої інстанції встановивши, що відповідач допустив прострочення з оплати вартості поставленого природного газу, дійшов правильного висновку про наявність підстав для застосування до нього відповідальності, передбаченої частиною 2 статті 625 ЦК України.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд апеляційної інстанції встановив, що він є обґрунтованим та арифметично вірним, у зв`язку з чим погоджується з судом першої інстанції, що позовна вимога про стягнення 2 125,07 грн 3% річних та 10 904,76 грн інфляційних втрат підлягає задоволенню.

Колегія суддів зазначає, що покладені в основу апеляційної скарги доводи відповідача щодо наявності підстав для відмови у задоволенні позовних вимог, повністю дублюють його позицію викладену у заявах по суті спору, поданих в суді першої інстанції, відповідно зводяться до переоцінки доказів, яким суд першої інстанції надав належну оцінку, з огляду на що, та враховуючи що апеляційний суд погодився з висновками місцевого господарського суду щодо наявності підстав для задоволення позову в силу викладеного вище, доводи апелянта наведені в апеляційній скарзі не спростовують встановлених судом під час розгляду справи обставин.

Викладені в апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Тракт".

Відповідно до ст.ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі рішення від 18.03.2024 відсутні.

Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, скарга задоволенню не підлягає.

Колегія суддів погоджується із здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України покладаються судом на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 267-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тракт" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 у справі №910/17565/23 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Тракт".

Матеріали справи №910/17565/23 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді І.М. Скрипка

Г.А. Кравчук