Постанова

від 22.10.2024 по справі 910/2446/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2024 р. Справа № 910/2446/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Демидової А.М.

суддів: Ходаківської І.П.

Владимиренко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Котенка О.О.

за участю представників учасників справи:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Родіонова О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай.Хотел Груп"

на рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2024 (повний текст рішення складено 29.07.2024) (суддя Маринченко Я.В.)

у справі № 910/2446/24 Господарського суду міста Києва

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай.Хотел.Груп"

до Акціонерного товариства "Укртелеком"

про визнання договору укладеним на той самий строк і на тих самих умовах

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог

У лютому 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Ай.Хотел.Груп" (далі - ТОВ "Ай.Хотел.Груп", позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Укртелеком" (далі - АТ "Укртелеком", відповідач) про визнання договору оренди нерухомого майна від 08.10.2020 № 104-КМФ/20, укладеного між АТ "Укртелеком" та ТОВ "Ай.Хотел.Груп" (далі - Договір), продовженим на той самий строк, на який він був укладений, а саме на 2 роки 10 місяців 22 дні, тобто до 23.07.2026, на тих самих умовах.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що листом вих. № 290623/2 від 29.06.2023 позивачем було своєчасно (не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії Договору) повідомлено відповідача про наміри щодо подальшої оренди орендованого майна за Договором. Також, позивач зазначив про наявність у нього переважного права на укладення договору на новий строк. Крім того, позивач зазначив про відсутність заперечень відповідача протягом місяця після закінчення строку Договору щодо поновлення Договору на той самий строк і на тих самих умовах.

З урахуванням викладеного, позивач вважає обґрунтованою вимогу щодо автоматичного продовження Договору в силу ст. 284 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та ст. 764 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) до 23.07.2026.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.07.2024 у справі № 910/2446/24 у задоволенні позову ТОВ "Ай.Хотел.Груп" відмовлено.

Суд першої інстанції виходив із того, що відповідач скористався своїм правом та в установлений строк повідомив позивача про відсутність бажання у продовженні строку дії Договору, рішенням Господарського суду міста Києва від 10.04.2024 у справі № 910/19175/23 встановлено факт припинення дії Договору з 31.08.2023, позивач без правових підстав продовжував займати орендоване за Договором приміщення та за рішенням суду у справі № 910/19175/23 був виселений з орендованого приміщення, яке орендував за Договором.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із рішенням Господарського суду міста Києва від 09.07.2024 у справі № 910/2446/24, ТОВ "Ай.Хотел.Груп" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує, зокрема, на:

- те, що суд першої інстанції не з`ясував обставини, що мають значення для справи: не встановив, чи міг бути поновлений Договір на той самий строк і на тих самих умовах; у ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) відсутні повноваження вчиняти дії від імені АТ "Укртелеком", які стосуються спірного Договору, без згоди уповноважених органів та осіб АТ "Укртелеком"; відсутні докази, що Київській міській філії було передано на баланс спірне майно, а, відповідно, що ОСОБА_1 міг вчиняти дії, які стосуються Договору оренди в цій справі; що орендар (позивач) не отримував листи, направлені орендодавцем (відповідачем), а відтак заперечення орендодавця є неналежним; докази направлення листів та інших документів, які наявні в матеріалах справи, поганої якості, а також зазначені неправильні реквізити (номер телефону);

- недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими: не доведено належним чином відправлення листів та повноваження такого відправлення; не доведено припинення Договору, враховуючи, що Договір автоматично не було продовжено;

- невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи: вказані порушення вказують на невідповідність рішення суду обставинам справи, а суд належним чином їх не встановив;

- порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права: суд у порушення норм процесуального права фактично визнав належними та допустимими доказами, які не є такими; судом не надано належної оцінки всім фактам та взагалі не встановлено їх, а зроблено лише посилання на справу, в якій начебто були встановлені факти, що не відповідає дійсності.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2024 (колегія суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого, Ходаківської І.П., Владимиренко С.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Ай.Хотел.Груп" на рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2024 у справі № 910/2446/24; призначено розгляд апеляційної скарги на 22.10.2024 о 10:00; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 09.10.2024.

Позиції учасників справи

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу проти апеляційної скарги заперечує і просить суд апеляційної інстанції залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

Явка представників учасників справи

У судове засідання 22.10.2024 з`явився представник відповідача. Представник позивача в судове засідання не з`явився. Усі учасники справи належним чином повідомлені судом про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

Клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду не надходило.

Зважаючи на викладене та враховуючи, що явка представників сторін у судове засідання обов`язковою не визнавалась, а нез`явлення в судове засідання представника позивача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи аргументи апеляційної скарги і доказове наповнення матеріалів справи, колегія суддів вважає за можливе здійснити перегляд оскаржуваного судового акта в апеляційному порядку без участі в судовому засіданні представника позивача.

Представник відповідача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував і просив суд залишити її без задоволення.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

08.10.2020 між Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" в особі директора Київської міської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" ОСОБА_1 (Орендодавець) та ТОВ "Ай.Хотел.Груп" (Орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна № 104-КМФ/20 (Договір), відповідно до умов якого Орендодавець передає, а Орендар бере в строкове платне користування наступне майно: нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Оболонська, на четвертому поверсі чотириповерхового будинку № 29-А, загальною площею 670,80 м2 (приміщення № 1-6, 9, 10, ХІІ, ХІV) (далі - орендоване майно) для використання під готель та ведення господарської діяльності (п. 1.1 Договору).

Згідно з п. 11.1 Договору цей Договір набирає чинності після його підписання сторонами і діє до 31.08.2023 включно та до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Не пізніше ніж за 60 календарних днів до закінчення строку дії цього Договору Орендар зобов`язаний повідомити Орендодавця про наміри щодо подальшої оренди орендованого майна.

Листом від 09.05.2023 № 2147-ВИХ-KV-82Е100-2023 АТ "Укртелеком" повідомило ТОВ "Ай.Хотел.Груп" про те, що відповідач не має наміру продовжувати термін дії Договору, який спливає 31.08.2023, та вимагало повернути орендоване майно за актом приймання-передачі не пізніше ніж термін завершення Договору (тобто 31.08.2023). Також, у вказаному листі відповідач зазначив, що станом на 01.05.2023 у позивача за Договором обліковується дебіторська заборгованість.

Вказаний лист було направлено відповідачем на адресу місцезнаходження позивача (м. Київ, вул. Нагірна, 25-27) з рекомендованим повідомленням про вручення, що підтверджується, зокрема, копіями фіскального чеку поштової установи від 17.05.2023, списку згрупованого поштового відправлення від 17.05.2023 та поверненням конверта на адресу відправника.

Листом від 29.06.2023 за вих. № 290623/2 позивач пропонував відповідачу укласти договір на новий строк.

Листом від 19.07.2023 № 2163-ВИХ-KV-82Е100-2023 АТ "Укртелеком" повідомило ТОВ "Ай.Хотел.Груп" про те, що укладення договору на новий строк є неможливим, оскільки відповідач буде використовувати приміщення (орендоване майно) для власних потреб і ведення господарської діяльності, та повторно повідомило про відсутність наміру на продовження орендних відносин. Тому відповідач вимагав повернути орендоване майно за актом приймання-передачі майна не пізніше останнього дня строку дії Договору (тобто до 31.08.2023). Надсилання зазначеного листа підтверджується копіями фіскального чеку поштової установи від 20.07.2023, поштової накладної № 0311011056720 від 20.07.2023 та опису вкладення у цінний лист.

Листами від 27.09.2023 № 2172-ВИХ-KV-82Е100-2023 та від 17.10.2023 № 2182-ВИХ-KV-82Е100-2023 відповідач повідомив позивача про відсутність в останнього прав користування нежитловими приміщеннями, вимагав термінового повернення спірного майна та повідомив ТОВ "Ай.Хотел.Груп" про нарахування неустойки за прострочення повернення майна, що підтверджується копіями фіскальних чеків поштової установи від 28.09.2023 та від 19.10.2023, поштових накладних № 0311011013690 від 28.09.2023 та № 0311011110067 від 19.10.2023, описів вкладення у цінний лист та рекомендованого повідомлення про вручення 20.10.2023.

Як встановлено місцевим господарським судом і перевірено судом апеляційної інстанції, вищевказані обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами, а також були встановлені в рішенні Господарського суду міста Києва від 10.04.2024 у справі № 910/19175/23 за позовом АТ "Укртелеком" до ТОВ "Ай.Хотел Груп" про виселення з нерухомого майна.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.04.2024 у справі № 910/19175/23, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2024 та постановою Верховного Суду від 11.09.2024, позов АТ "Укртелеком" задоволено у повному обсязі. Усунуто перешкоди АТ "Укртелеком" у здійсненні права власності шляхом виселення ТОВ "Ай.Хотел Груп" з нерухомого майна загальною площею 670,80 кв.м, а саме: - приміщення № 1-6, 9, 10, ХІІ, ХІV, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Оболонська на 4 поверсі 4-поверхового будинку № 29-А.

Відповідно ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У постановах Верховного Суду від 24.05.2018 у справі № 922/2391/16, від 08.07.2019 у справі № 908/156/18, від 10.10.2019 у справі № 910/2164/18, від 15.10.2019 у справі № 908/1090/18, від 26.11.2019 у справі № 922/643/19, від 26.11.2019 у справі № 902/201/19, від 10.12.2019 у справі № 910/6356/19, від 11.12.2019 у справі № 320/4938/17, від 17.12.2019 у справі № 641/1793/17, від 19.12.2019 у справі № 520/11429/17, від 16.12.2020 у справі № 914/554/19, від 30.08.2022 у справі № 904/1427/21, від 13.12.2022 у справі № 910/10564/20 та від 06.08.2024 у cправі № 917/924/23, від 13.08.2024 у справі № 902/1253/22 викладено такі загальні висновки щодо застосування частини четвертої статті 75 ГПК України: "Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу.". Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Правила про преюдицію сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі, оскільки у випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку.

Суди у рішеннях у справі № 910/19175/23 встановили, що про своє небажання продовжувати з ТОВ "Ай.Хотел.Груп" орендні правовідносини за договором оренди нерухомого майна № 104-КМФ/20 від 08.10.2020, АТ "Укртелеком" як Орендодавець повідомило ТОВ "Ай.Хотел.Груп" ще до дати закінчення строку дії Договору.

Також, у вказаній справі № 910/19175/23 судами встановлено, що строк дії договору оренди нерухомого майна № 104-КМФ/20 від 08.10.2020 закінчився 31.08.2023, а тому Договір припинив свою дію у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Статтею 129 Конституції України унормовано, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За ст. 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 ГПК України).

Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Частиною першою статті 283 ГК України в редакції, яка діяла на час укладення Договору, встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України в редакції, яка діяла на час укладення Договору, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною першою статті 764 ЦК України визначено, що якщо наймач продовжує володіти та/або користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Згідно із ч. 2 ст. 291 ГК України договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Частиною четвертою статті 284 ГК України передбачено, що строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Суть поновлення договору оренди у розумінні наведених норм полягає у тому, що орендар продовжує користуватися орендованим майном після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує протягом одного місяця після закінчення строку договору у його поновленні. Відсутність такого заперечення може мати прояв у "мовчазній згоді" і у такому випадку орендар, у силу закону, може розраховувати, що договір оренди вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 11.09.2024 у справі № 910/19175/23.

У постанові Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 910/9949/20 містяться такі висновки: "…заява орендодавця про припинення договору оренди за закінченням строку договору є одностороннім правочином, який відображає волевиявлення орендодавця у спірних правовідносинах, що не потребує узгодження з орендарем в силу прямої норми закону, і є підставою для припинення відповідних зобов`язальних правовідносин. Повідомлення орендодавцем орендаря про припинення договору є юридично значимою дією, яка засвідчує наявність такого волевиявлення та забезпечує своєчасну обізнаність з ним іншої сторони, є передумовою для настання обумовлених таким одностороннім правочином наслідків також для іншої особи за правилами абзацу 3 частини 3 статті 202 Цивільного кодексу України (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19). Відповідна вимога (заява) про припинення чи зміну договору оренди може бути направлена однією із сторін у формі листа, телеграми, факсограми тощо. Істотне значення у цьому випадку має зміст такої заяви, оскільки вона обов`язково повинна бути спрямована на припинення або зміну умов договору оренди, та факт її отримання іншою стороною. Отже, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.".

Зі змісту статей 759, 763 і 764 ЦК України, частини другої статті 291 ГК України вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

Таких правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 19.05.2020 у справі № 903/543/19.

У даному випадку відповідач скористався своїм правом і до закінчення строку дії Договору попередив позивача, що не має наміру продовжувати дію цього Договору. Тобто на дату закінчення строку Договору мали місце заперечення Орендодавця щодо поновлення Договору на новий строк, що відповідає приписам законодавства. Крім того, у подальшому АТ "Укртелеком" додатково направляло позивачу листи від 27.09.2023 та 17.10.2023, в яких повідомляло про відсутність у ТОВ "Ай.Хотел.Груп" прав користування нежитловими приміщеннями, а також про нарахування неустойки за прострочення повернення Орендарем майна.

При цьому, місцевим господарським судом обґрунтовано відхилено доводи позивача про те, що директор Київської міської філії АТ "Укртелеком" ОСОБА_1 не мав права без узгодження з директором дирекції та наглядової ради відповідача направляти та підписувати рахунки, листи про відмову у поновлені договору, акти повернення майна, з огляду на таке.

Пунктом 2.2 Положення про Київську міську філію АТ "Укртелеком" (далі - Положення про філію), затвердженого 28.04.2021 рішенням наглядової ради АТ "Укртелеком" № 915, передбачено, що Київська міська філія здійснює діяльність від імені Товариства. Усі права та обов`язки, що виникають внаслідок діяльності Філії, отримує та несе Товариство.

Управління поточною діяльністю Філії та її керівництво здійснює директор Філії, що визначено пунктом 4.1 Положення про філію.

Відповідно до п. 4.5 Положення про філію компетенція та повноваження директора Філії визначаються статутом Товариства, цим Положенням, виданою йому довіреністю, внутрішніми документами Товариства, трудовим договором (контрактом) та законодавством України.

Відповідно до п. 33.14.20 статуту АТ "Укртелеком" надання керівнику Філії довіреності на право вчиняти правочини, підписувати (укладати) договори (угоди, контракти) відноситься до спільної компетенції генерального директора та фінансового директора Товариства.

Генеральний директор АТ "Укртелеком" Курмаз Юрій Павлович спільно з фінансовим директором Коцюмбасом Любомиром Йосиповичем видали довіреність № 7974 від 21.12.2022, якою уповноважили директора Київської міської філії АТ "Укртелеком" ОСОБА_1 вчиняти від імені Товариства, визначені цією довіреністю дії з питань діяльності філій Товариства Центрального макрорегіону, а саме: Вінницької, Житомирської, Черкаської філій, а також Київської міської філії АТ "Укртелеком".

Пунктом 17 довіреності № 7974 від 20.12.2022 директора Київської міської філії АТ "Укртелеком" ОСОБА_1 уповноважено із дотриманням процедур, передбачених статутом та внутрішніми документами Товариства, одноособово, без обмеження по сумі представляти інтереси Товариства в усіх органах державної влади та місцевого самоврядування, перед юридичними та фізичними особами, суб`єктами господарювання усіх форм власності, об`єднаннями громадян тощо, з правами засвідчувати копії документів, підписувати листи, заяви, скарги, претензії позови, довідки, документацію із землеустрою та будь-які інші документи, які не є правочинами, у тому числі представляти інтереси Товариства як учасника процедур закупівлі з правом підписувати, подавати та отримувати відповідні документи.

Зазначені обставини встановлені судовими рішеннями у справі № 910/19175/23 та підтверджуються матеріалами справи № 910/2446/24, яка розглядається.

Судовими рішеннями у справі № 910/19175/23 встановлено наявність у директора Київської міської ради філії АТ "Укртелеком" ОСОБА_1 повноважень на вчинення дій щодо припинення договору оренди нерухомого майна № 104-КМФ/20 від 08.10.2020.

Відтак у силу приписів ч. 4 ст. 75 ГПК України зазначені обставини не підлягають доказуванню при розгляді даної справи № 910/2446/24.

Отже, оскільки відповідач скористався своїм правом і до закінчення строку дії Договору попередив позивача, що не має наміру продовжувати дію цього Договору, тобто на дату закінчення строку Договору мали місце заперечення Орендодавця щодо поновлення Договору на новий строк, що відповідає приписам законодавства, рішенням Господарського суду міста Києва від 10.04.2024 у справі № 910/19175/23 встановлено факт припинення дії Договору з 31.08.2023, позивач без правових підстав продовжував займати орендоване за Договором приміщення та за рішенням суду у справі № 910/19175/23 був виселений з орендованого приміщення, яке орендував за Договором, з урахуванням наявних у справі доказів та встановлених судами обставин у справі № 910/19175/23, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

У рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки ЄСПЛ у справі "Проніна проти України" (рішення від 18.07.2006), де зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У справі "Трофимчук проти України" ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

У даній справі скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Доводи скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування ухваленого у справі рішення.

Саме лише прагнення скаржника ще раз розглянути та оцінити ті самі обставини справи і докази в ній не є достатньою підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно зі ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладені обставини, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2024 у справі № 910/2446/24 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, і підстав для його скасування або зміни не вбачається.

За таких обставин, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Судові витрати

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати за її розгляд відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай.Хотел Груп" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2024 у справі № 910/2446/24 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 29.10.2024.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді І.П. Ходаківська

С.В. Владимиренко