Постанова

від 28.10.2024 по справі 910/14412/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" жовтня 2024 р. Справа№ 910/14412/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Кравчука Г.А.

Вовка І.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотрейд Компані"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 04.07.2024 (повний текст складено та підписано 12.07.2024)

у справі № 910/14412/21 (суддя С.О. Турчин)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотрейд Компані"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алєс"

про стягнення 121 293,22 грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автотрейд Компані" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алєс" про стягнення 121 293,22 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач поставив за договором підряду №04/06 від 04.06.2020 товар неналежної якості, внаслідок чого позивачу завдані реальні збитки у сумі 121293,22 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.07.2024 у справі №910/14412/21 у задоволенні позову відмовлено.

Судове рішення мотивовано тим, що висновки судових експертиз від 05.04.2023 та від 26.04.2024, наявні у матеріалах справи докази, у їх сукупності підтверджують факт виготовлення відповідачем продукції - рідке мило "Охайна", належної якості, а також те, що позивачем не надано належні докази протиправної поведінки відповідача, наявності причинно-наслідкового зв`язку між поведінкою відповідача та спричиненням позивачу матеріальної шкоди, а також розміру такої шкоди, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог позивача.

Не погодившись із вказаним рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю "Автотрейд Компані" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення від 04.07.2024 у справі №910/14412/21 скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Підставою для скасування оскаржуваного рішення апелянт зазначив невідповідність висновків, викладених у рішенні, встановленим обставинам справи. При цьому скаржник стверджував, що жодний із наявних у справі висновків експертів не вказує на те, що товар про який йдеться, є належної якості. Також апелянт зазначив, що в матеріалах справи наявні висновки експертів, складених за результатами проведення експертиз на замовлення позивача, які є чіткими та зрозумілими. До того ж апелянт вказав, що власна аргументація суду першої інстанції стосовно викладених експертами висновків (№3510/21-21 від 17.06.2021 та №742/07/2021 від 23.07.2021) виходить за межі юридичних знань та потребує спеціальних експертних знань.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.07.2024 апеляційну скаргу у справі №910/14412/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Кравчук Г.А., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.07.2024 витребувано матеріали справи з суду першої інстанції та відкладено вирішення питання щодо подальшого руху справи.

15.08.2024 матеріали справи №910/14412/21 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 21.08.2024, у зв`язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/14412/21.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.08.2024, справу №910/14412/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Кравчук Г.А., Вовк І.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду 26.08.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотрейд Компані" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2024 у справі № 910/14412/21. Апеляційний перегляд оскаржуваного рішення підлягає здійсненню без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

03.09.2024 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив доводи викладені в ній, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду - без змін.

05.09.2024 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в якій останній заперечив доводи відповідача наведені у відзиві та підтримав свою позицію викладену в апеляційній скарзі.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи слідує та встановлено судом, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Автотрейд Компані" (замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Алєс" (підрядник, відповідач) укладений договір підряду №04/06 від 04.06.2020 (надалі - договір), відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується на власний ризик виконати роботу (виготовлення етикетки на продукцію; роботи по присвоєнню штрих-кодів для продукції; виготовлення та розфасовку продукції), а замовник зобов`язується прийняти у підрядника виконану роботу та оплатити її згідно відповідної Специфікації.

Відповідно до п.3.1. договору предметом підряду (результатом виконаних робіт за чинним договором) є: виготовлена підрядником у відповідності з п.2.1. чинного договору та згідно Специфікації, етикетка або роботи по присвоєнню штрих-кодів

Згідно з п. 5.1. договору вартість робіт визначається в Специфікації, яка складається на кожну партію продукції або на кожен вид робіт, передбачених п. 2.1.

У п. 8.1. договору сторони погодили, що здача-приймання предмету підряду відбувається на складі підрядника за адресою: Київська обл., Броварський район, с. Семиполки, Київське шосе, 2-г, за участю уповноважених представників. Місцем поставки вважається склад підрядника.

З матеріалів справи вбачаєтся, що сторонами не було укладено Специфікацію до договору.

На підставі договору №04/06 від 04.06.2020, згідно із видатковою накладною №РНк-001396 від 31.08.2020 відповідач поставив, а позивач прийняв продукцію (рідке мило ТМ "Охайна" та засіб для миття туалетів ТМ "Охайна") загальною вартістю 280 302,24 грн.

Відповідач виставив рахунок №Счт-00000656 від 28.08.2020 на оплату 280 302,24 грн.

За договором підряду за виконані роботи та виготовлену продукцію позивач сплатив 382 028,64 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №4990 від 31.08.2020, №5001 від 10.09.2020, №4887 від 03.07.2020.

Спір у справі виник між позивачем та відповідачем щодо стягнення з відповідача вартості поставленої позивачу продукції неналежної якості на суму 121 293,22 грн.

Розглядаючи спір, місцевий суд у задоволенні позову відмовив, з чим колегія суддів погоджується з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Спірні правовідносини у цій справі щодо виконання робіт (виготовлення етикетки на продукцію; роботи по присвоєнню штрих-кодів для продукції; виготовлення та розфасовку продукції) виникли на підставі укладеного сторонами договору підряду №04/06 від 04.06.2020.

Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 37 Цивільного кодексу України).

Положеннями ч.ч.1-3 статті 857 Цивільного кодексу України передбачено, що робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором (ч. 1 ст. 858 ЦК України).

Згідно із ч. 2 ст. 858 Цивільного кодексу України підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов`язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе.

У ч. 3 ст. 858 Цивільного кодексу України, якою встановлена відповідальність підрядника за неналежну якість роботи, передбачено, що якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 859 Цивільного кодексу України якщо договором або законом передбачено надання підрядником замовникові гарантії якості роботи, підрядник зобов`язаний передати замовникові результат роботи, який має відповідати вимогам статті 857 цього Кодексу протягом усього гарантійного строку. Гарантія якості роботи поширюється на все, що становить результат роботи, якщо інше не встановлено договором підряду.

Перебіг гарантійного строку починається з моменту, коли виконана робота була прийнята або мала бути прийнята замовником, якщо інше не встановлено договором підряду. До обчислення гарантійного строку за договором підряду застосовуються положення статті 676 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 860 ЦК України).

Гарантійний строк починається з моменту передання товару покупцеві, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу (ч. 1 ст. 676 ЦК України).

Як слідує з предмету укладеного сторонами договору, відповідач зобов`язався виконати роботу: виготовити етикетки на продукцію; роботи по присвоєнню штрих-кодів для продукції; виготовити та розфасувати продукцію.

У ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно із видатковою накладною №РНк-001396 від 31.08.2020, підписаною сторонами без зауважень і застережень, відповідач передав позивачу готову продукцію - рідке мило ТМ "Охайна" та засіб для миття туалетів ТМ "Охайна" загальною вартістю 280 302,24 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено сторонами, на товар відповідачем надано гарантію якості 24 місяці, про що зазначено на кожній партії продукції.

Укладений між сторонами договір не містить посилання щодо вимог до якості продукції. Водночас, на підтвердження якості продукції (мила рідкого) відповідач надав позивачу висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 28.09.2020 №212.2-18-1/22317.

У зазначеному висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи вказано, що відповідно до протоколу досліджень та №5844 рідке мило ТМ "Охайна" виготовлене відповідачем на підставі ТУ У 25408216.003-2000 "Мила туалетні рідкі".

Відповідно до листа ДП "УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ" від 17.05.2021 №20-57/209 власником вказаних ТУ є відповідач - ТОВ "Алєс".

Позивач стверджує, що частина виготовленої та переданої відповідачем продукції, виявилася неналежної якості, а саме: "Рідке мило "Охайна" Молоко та мед об`єм, з дозатором, 460 мл" у кількості 2313 шт; "Рідке мило "Охайна" Оливкове об`єм, з дозатором, 460 мл" у кількості 1058 шт; "Рідке мило "Охайна" Мигдаль об`єм, з дозатором, 460 мл" у кількості 2346 шт; "Рідке мило "Охайна" Кокос об`єм, з дозатором, 460 мл" у кількості 1073 шт; "Рідке мило "Охайна" Молоко та мед об`єм, з дозатором, 1л" у кількості 673 шт; "Рідке мило "Охайна" Оливкове об`єм, з дозатором, 1л" у кількості 286 шт; "Рідке мило "Охайна" Мигдаль об`єм, з дозатором, 1л" у кількості 655 шт; "Рідке мило "Охайна" Кокос об`єм, з дозатором, 1л" у кількості 312 шт; "Рідке мило "Охайна" Молоко та мед об`єм, запаска, 1л" у кількості 275 шт; "Рідке мило "Охайна" Оливкове об`єм, запаска, 1л" у кількості 288 шт; "Рідке мило "Охайна" Мигдаль об`єм, запаска, 1л" у кількості 347 шт; "Рідке мило "Охайна" Кокос об`єм, запаска, 1л" у кількості 283 шт. Загальна сума товару неналежної якості становить 121 293,22 грн.

З матеріалів справи вбачається, що на замовлення позивача експертними установами було проведено товарознавчу та фізико-хімічну експертизи речовин хімічних виробництв.

Згідно із висновком експерта Вінницького науково-дослідного інституту судових експертиз №3510/21-21 від 17.06.2021 за результатами проведення товарознавчої експертизи продукція не відповідає вимогам нормативної документації.

Згідно із висновком експерта ТОВ "Експертно-дослідна служба" №742/07/2021 від 24.03.2021 за результатами проведення фізико-хімічної експертизи речовин хімічних виробництв причиною виникнення дефекту товару у вигляді білого осаду (розшарування) рідкого мила є недодержання виробником технології виготовлення продукції (виконання виробником неналежної сировини); рідке мило не відповідає хімічному складу, зазначеному на упаковках; виникнення дефекту товару у вигляді білого осаду (розшарування) рідкого мила зумовлено виробничими дефектами хімічного складу, що не пов`язані з умовами зберігання.

Згідно з ч.3, 4 ст.853 Цивільного кодексу України якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза.

Наведена правова норма передбачає у випадку недосягнення згоди між замовником і підрядником щодо недоліків робіт необхідність проведення експертизи з метою встановлення характеру та причин недоліків підрядних робіт.

З огляду на викладене, під час розгляду даної справи судом першої інстанції за відповідним клопотанням відповідача ухвалою від 20.01.2022 було призначено судову товарознавчу та фізико-хімічну експертизу на вирішення якої було поставлено наступні питання:

- чи відповідає якість товару, поставленого Товариству з обмеженою відповідальністю "АВТОТРЕЙД КОМПАНІ" по договору підряду №04/06 від 04.06.2020 згідно із видатковою накладною №РНк-001396 від 31.08.2020 ("Рідке мило "Охайна" Молоко та мед об`єм, з дозатором, 460 мл" у кількості 2313 шт; "Рідке мило "Охайна" Оливкове об`єм, з дозатором, 460 мл" у кількості 1058 шт; "Рідке мило "Охайна" Мигдаль об`єм, з дозатором, 460 мл" у кількості 2346 шт; "Рідке мило "Охайна" Кокос об`єм, з дозатором, 460 мл" у кількості 1073 шт; "Рідке мило "Охайна" Молоко та мед об`єм, з дозатором, 1л" у кількості 673 шт ; "Рідке мило "Охайна" Оливкове об`єм, з дозатором, 1л" у кількості 286 шт; "Рідке мило "Охайна" Мигдаль об`єм, з дозатором, 1л" у кількості 655 шт; "Рідке мило "Охайна" Кокос об`єм, з дозатором, 1л" у кількості 312 шт; "Рідке мило "Охайна" Молоко та мед об`єм, запаска, 1л" у кількості 275 шт; "Рідке мило "Охайна" Оливкове об`єм, запаска, 1л" у кількості 288 шт; "Рідке мило "Охайна" Мигдаль об`єм, запаска, 1л" у кількості 347 шт; "Рідке мило "Охайна" Кокос об`єм, запаска, 1л" у кількості 283 шт.) вимогам стандартів, технічних умов, в т.ч. ТУ У 25408216.003:2000, за органолептичними показниками?

- чи наявний осад та помутніння мила рідкого поставленого Товариству з обмеженою відповідальністю "АВТОТРЕЙД КОМПАНІ" по договору підряду №04/06 від 04.06.2020 згідно із видатковою накладною №РНк-001396 від 31.08.2020 (перелік продукції наведений у першому питанні)?

- які причини виникнення осаду та помутніння мила рідкого, поставленого Товариству з обмеженою відповідальністю "АВТОТРЕЙД КОМПАНІ" по договору підряду №04/06 від 04.06.2020 згідно із видатковою накладною №РНк-001396 від 31.08.2020 (перелік продукції наведений у першому питанні)?

За результатами проведення судової експертизи Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України надано висновок експертів №19840/22-53/29553/22-34 від 05.04.2023, в якому зазначено таке:

"1. Якісні характеристики, наданих на дослідження об`єктів 1-12, з органолептичними показниками, а саме: кольором та запахом, відповідають вимогам ТУ У 25408216.003-2000 "Мила туалетні рідкі".

Визначити відповідність, наданих на дослідження об`єктів 1-12, за якісними (органолептичними) показниками, а саме: зовнішнім виглядом (помутніння, осад) не виявляється за можливе, у зв`язку з відсутністю в ТУ У 25408216.003-2000"Мила туалетні рідкі" критеріїв визначення допустимих норм незначного помутніння та незначного осаду.

Визначити відповідність, наданих на дослідження об`єктів 1-12, вимогам стандарту не виявляється за можливе у зв`язку з тим, що ДСТУ 5009:2008 "Вироби парфумерно-косметичні. Правила приймання, відбирання проб, методи органолептичних випробувань" втратило чинність.

2. У наданих на досліджування об`єкти 1-12 наявний осад та помутніння.

3. Встановити причини випадіння осаду не видається за можливе у зв`язку із втраченим фактором часу та неможливістю відтворити умови виробництва та зберігання наданого на дослідження мила рідкого.

Для емульсій характерно утворення осаду з часом.

Причина випадіння осаду ймовірно: неналежні умови зберігання, виявлена при дослідженні наявність сировини, що не зазначена в ТУ У 25408216.003-2000 "Мила туалетні рідкі" (хоча в ТУ вказано, що дозволено використовувати інші види сировини) або недотримання рецептури.

Не виключається як причина випадіння осаду і сукупність факторів зберігання та виробництва (як вказаних, так і неврахованих).

Визначити причину помутніння не виявляється за можливе у зв`язку з відсутністю нормативно-технічної документації".

Одночасно, зі змісту висновку судової експертизи вбачається, що до складу мила рідкого входять хлор, натрій, а також за результатами дослідження встановлено, що ІЧ-спектри осадів об`єктів дослідження містять смуги поглинання, характерні для styrene-ethylene-butylene-styrene block copolymer (стирол-етилен-бутилен-стирольний блок сополімер), sodium laureth sulfate (натрію лауретсульфат).

Судовими експертами достеменно не зазначено, наявність у складі досліджуваних об`єктів styrene-ethylene-butylene-styrene block copolymer, sodium laureth sulfate, як і не зазначено, що виявленні у складі мила речовини відповідають чи не відповідають вимогам стандартів, технічних умов, в т.ч. ТУ У 25408216.003:2000.

При цьому у висновку судовим експертами вказано, що ймовірною причиною випадіння осаду могла бути виявлена при дослідженні наявність сировини, що не зазначена в ТУ У 25408216.003-2000 "Мила туалетні рідкі".

Оскільки, висновок судової експертизи в частині виявленої при дослідженні сировини, що не зазначена в ТУ У 25408216.003-2000 "Мила туалетні рідкі" та її впливу на випадіння осаду та помутніння мила рідкого, а також відповідності виявлених у складі мила речовин вимогам стандартів, технічних умов, в т.ч. ТУ У 25408216.003:2000, є неповним та неясним, суд першої інстанції ухвалою від 06.07.2023 призначив у справі №910/14412/21 додаткову судову експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. На вирішення експертизи поставлено такі питання:

- чи входить до складу мила рідкого, поставленого Товариству з обмеженою відповідальністю "АВТОТРЕЙД КОМПАНІ" по договору підряду №04/06 від 04.06.2020 згідно із видатковою накладною №РНк-001396 від 31.08.2020 ("Рідке мило "Охайна" Молоко та мед об`єм, з дозатором, 460 мл" у кількості 2313 шт; "Рідке мило "Охайна" Оливкове об`єм, з дозатором, 460 мл" у кількості 1058 шт; "Рідке мило "Охайна" Мигдаль об`єм, з дозатором, 460 мл" у кількості 2346 шт; "Рідке мило "Охайна" Кокос об`єм, з дозатором, 460 мл" у кількості 1073 шт; "Рідке мило "Охайна" Молоко та мед об`єм, з дозатором, 1л" у кількості 673 шт ; "Рідке мило "Охайна" Оливкове об`єм, з дозатором, 1л" у кількості 286 шт; "Рідке мило "Охайна" Мигдаль об`єм, з дозатором, 1л" у кількості 655 шт; "Рідке мило "Охайна" Кокос об`єм, з дозатором, 1л" у кількості 312 шт; "Рідке мило "Охайна" Молоко та мед об`єм, запаска, 1л" у кількості 275 шт; "Рідке мило "Охайна" Оливкове об`єм, запаска, 1л" у кількості 288 шт; "Рідке мило "Охайна" Мигдаль об`єм, запаска, 1л" у кількості 347 шт; "Рідке мило "Охайна" Кокос об`єм, запаска, 1л" у кількості 283 шт.), styrene-ethylene-butylene-styrene block copolymer (стирол-етилен-бутилен-стирольний блок сополімер), sodium laureth sulfate (натрію лауретсульфат), хлор, натрій?

Якщо так, то чи відповідає наявність зазначених речовин у складі мила рідкого вимогам стандартів, технічних умов, в т.ч. ТУ У 25408216.003:2000?

Які причини виникнення осаду та помутніння мила рідкого, поставленого Товариству з обмеженою відповідальністю "АВТОТРЕЙД КОМПАНІ" по договору підряду №04/06 від 04.06.2020 згідно із видатковою накладною №РНк-001396 від 31.08.2020 (перелік продукції наведений у першому питанні)?

За результатами проведення додаткової комісійної судової експертизи матеріалів, речовин та виробів Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України надано висновок експертів №20885/23-34/21660/23-34 від 26.04.2024, в якому зазначено таке:

1. "До складу мила рідкого, наданого на дослідження, входить styrene/acrylates copolymer, sodium laureth sulfate, сполука хлору та натрію (імовірно сіль - хлорид натрію). Наявність зазначених компонентів передбачена згідно п.3.3. ТУ У 25408216.003-2000 "Мила туалетні рідкі".

Сполука styrene-ethylene-butylene-styrene block copolymer за результатами додаткових досліджень не виявлена у складі мила рідкого, наданого на дослідження.

2. Категорично встановити причини випадіння осаду не видається за можливе із причин зазначених у дослідницькій частині висновку експерта."

У дослідницькій частині висновку додаткової експертизи експерти зазначили, що однозначно встановити причини випадіння осаду не видається за можливе у зв`язку з відсутністю документально підтвердженої інформації про умови зберігання досліджуваної продукції, спливанням заявленого терміну її придатності, та неможливістю відтворити умови виробництва та зберігання наданого на дослідження мила рідкого. Водночас, експерти зазначили, що для емульсій характерно утворення осаду з часом, а ймовірною причиною випадіння осаду могли стати неналежні умови зберігання або недотримання рецептури. Також експерти вказали, що не виключається як причина випадіння осаду і сукупність факторів зберігання та виробництва (як вказаних, так і неврахованих). Визначити причину помутніння не виявляється за можливе у зв`язку з відсутністю нормативно-технічної документації.

Отже, за результатами проведення судових експертиз встановлено загалом таке:

- якісні характеристики, наданих на дослідження об`єктів, за органолептичними показниками, а саме: кольором та запахом, відповідають вимогам ТУ У 25408216.003-2000 "Мила туалетні рідкі";

- до складу мила рідкого, наданого на дослідження, входить компоненти: styrene/acrylates copolymer, sodium laureth sulfate, сполука хлору та натрію (імовірно сіль - хлорид натрію), наявність яких у складі мила рідкого передбачена згідно п.3.3. ТУ У 25408216.003-2000 "Мила туалетні рідкі";

- для емульсій характерно утворення осаду з часом;

- наявність незначного осаду допускається ТУ У 25408216.003:2000 та не є недоліком.

Відповідність мила рідкого "Охайна" державним санітарно-епідеміологічним вимогам підтверджується Висновком санітарно-епідеміологічної експертизи від 28.09.2020 №212.2-18-1/22317, складеним згідно протоколу експертизи №5845 від 26.08.2020.

Згідно із Висновком санітарно-епідеміологічної експертизи від 28.09.2020 №212.2-18-1/22317 об`єкт експертизи рідке мило "Охайна":

- виготовлене відповідачем на підставі ТУ У 25408216.003-2000 "Мила туалетні рідкі";

- відповідає, зокрема, встановленим медичним критеріям безпеки/показникам: ДСанПіН 2.2.9.027-99 "Державні санітарні правила і норми безпеки продукції парфумерно-косметичної промисловості".

Також згідно ТУ У 25408216.003-2000 "Мила туалетні рідкі" (стор. 14 таблиця 3.1. пункт 1 та пункт 2) зовнішній вигляд мила у нормі - однорідна в`язка речовина, допускається незначне помутніння та наявність осаду. Отже, наявність незначного помутніння та осаду є недоліком продукції, про що прямо зазначено в ТУ.

Отже, склад мила ТМ "Охайна", виготовленого відповідачем та переданого позивачу по договору підряду №04/06 від 04.06.2020 згідно із видатковою накладною №РНк-001396 від 31.08.2020, а також якісні характеристики зазначеної продукції за органолептичними показниками відповідали ТУ У 25408216.003:2000.

Апеляційний суд, дослідивши результати проведених експертних досліджень за призначеними під час розгляду справи судовими експертизами, враховуючи висновок санітарно-епідеміологічної експертизи від 28.09.2020 №212.2-18-1/22317, умови ТУ У 25408216.003-2000 "Мила туалетні рідкі", погоджується з висновком місцевого суду, що відповідач виготовив продукцію - рідке мило "Охайна", склад якої не суперечать вимогам ТУ У 25408216.003-2000 "Мила туалетні рідкі". Таким чином, наведені позивачем обставини щодо поставки відповідачем неякісної продукції не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду спору між сторонами.

Водночас, колегія суддів вважає правомірним висновком суду першої інстанції про те, що відсутність у висновках судових експертиз однозначного висновку щодо причин випадіння осаду, за умови встановлених вище обставин недоведення неналежної якості продукції, не дає підстав для висновку про виготовлення відповідачем неякісної продукції.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч. 1 ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

За приписами ч. 1 ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що у випадку якщо особі завдано матеріальну шкоду внаслідок неналежного виконання іншою особою своїх обов`язків за договором, то такий вид шкоди охоплюється поняттям збитки, а не шкода, як про це зазначає позивач у позовній заяві.

Частиною 2 ст. 22 ЦК України визначено, що збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

До складу збитків включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків унаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (утрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ст. 225 ГК України).

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №920/715/17 вказано, що збитки це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Реальні збитки характеризують зменшення наявного майна потерпілого (проведені витрати, знищення і пошкодження майна тощо), а в разі упущеної вигоди наявне майно не збільшується, хоча й могло збільшитися, якби не було вчинено цивільне (господарське) правопорушення. Тобто упущена вигода відображає різницю між реально можливим у майбутньому потенційно отриманим майном та вже наявним майном.

Відшкодування збитків є однією з форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною в силу правил ст. 22 ЦК України, адже частиною першою цієї статті визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Оскільки відшкодування збитків є однією з форм цивільно-правової відповідальності, застосування цієї відповідальності можливе лише за наявності чотирьох умов складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки боржника; збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданими збитками, вини боржника.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 30.09.2021 у справі №922/3928/20.

Згідно із частинами 1, 2, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Водночас, у частині 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Верховний Суд звертається до власних висновків у постанові від 02.10.2018 у справі №910/18036/17.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками експертів.

Приписами ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи, що висновки судових експертиз від 05.04.2023 та від 26.04.2024, наявні у матеріалах справи докази, у їх сукупності підтверджують факт виготовлення відповідачем продукції - рідке мило "Охайна", належної якості, за відсутності в матеріалах справи належних доказів протиправної поведінки відповідача, наявності причинно-наслідкового зв`язку між поведінкою відповідача та спричиненням позивачу матеріальної шкоди, а також розміру такої шкоди, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог позивача.

Стосовно посилань скаржника, викладених в апеляційній скарзі, на наявні в матеріалах справи експертні висновки, складені за результатами проведення експертиз на замовлення позивача (№3510/21-21 від 17.06.2021 та №742/07/2021 від 23.07.2021), колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Враховуючи що надані позивачем до матеріалів справи експернті висновки (№3510/21-21 від 17.06.2021 та №742/07/2021 від 23.07.2021) під час їх дослідження судом першої інстанції викликали у судді сумніви у їх достовірності, суд дійшов правомірного висновку про призначення у справі судової експертизи, що не суперечить положенням чинного законодавства.

Таким чином, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, місцевий господарський суд, дійшов обґрунтованого висновку, що заявлені позивачем вимоги не підлягають задоволенню.

Колегія суддів зазначає, що покладені в основу апеляційної скарги доводи позивача щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, повністю дублюють його позицію викладену у заявах по суті спору, поданих в суді першої інстанції, відповідно зводяться до переоцінки доказів, яким суд першої інстанції надав належну оцінку, з огляду на що, та враховуючи що апеляційний суд погодився з висновками місцевого господарського суду щодо відсутності підстав для задоволення позову в силу викладеного вище, доводи апелянта наведені в апеляційній скарзі не спростовують встановлених судом під час розгляду справи обставин.

Викладені в апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотрейд Компані".

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення від 04.07.2024 відсутні.

Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, скарга задоволенню не підлягає.

Колегія суддів погоджується із здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України покладаються судом на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 267-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотрейд Компані" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2024 у справі №910/14412/21 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Автотрейд Компані".

Матеріали справи №910/14412/21 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді Г.А. Кравчук

І.В. Вовк