Постанова

від 23.10.2024 по справі 920/25/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2024 р. Справа№ 920/25/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Шапрана В.В.

секретар судового засідання - Чечотка В.Д.

учасники справи:

від позивача: Залізняк І.І.

від відповідача : не з`явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Райз Північ"

на рішення Господарського суду Сумської області від 24.04.2024

у справі №920/25/24 (суддя Жерьобкіна Є.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Вілмар Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Райз Північ"

про стягнення 724 430,02 грн, -

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду Сумської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Дельта Вілмар Україна" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Райз Північ" про стягнення 724 430,02 грн.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 24.04.2024 позовні вимоги задоволені повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Райз Північ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Вілмар Україна" 606 892,42 грн заборгованості, 109 307,14 грн пені, 8230,46 грн 3% річних; 10 866, 45 грн витрат зі сплати судового збору.

Рішення місцевого господарського суду обґрунтовано тим, що судом було встановлено факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати послуг, наданих позивачем на підставі укладеного між сторонами договору на транспортно-експедиційне обслуговування вантажу № 020123/2 від 01.01.2023.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Райз Північ" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просило скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 24.04.2024 у справі №920/25/24 та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційна скарга зокрема, обґрунтована тим, що на думку апелянта, місцевим господарським судом необґрунтовано було задоволено позовні вимоги. Так, апелянт стверджує, що Акт наданих послуг № 90081012 від 30.06.2023 не містить змісту та обсягу господарської операції за договором № 020123/2 від 02.01.2023, а отже не є первинним документом в розумінні ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" (Постанова Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 910/5226/17).

За твердженням відповідача, суд першої інстанції дійшов протиправного висновку, який відобразив в п. 2.13 оскаржуваного рішення суду, а також у абз. 3-7 розділу 4 оскаржуваного рішення, що наведеними вище Актами підтверджується факт надання Експедитором послуг Клієнту в загальній сумі 606 892,42 грн..

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2024 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Райз Північ" на рішення Господарського суду Сумської області від 24.04.2024 у справі №920/25/24 до провадження у визначеному складі суддів - головуючий суддя Андрієнко В.В., судді Буравльов С.І., Шапран В.В., розгляд справи №920/25/24 призначено на 23.10.2024.

15.07.2024 ТОВ "Дельта Вілмар Україна" через систему «Електронний суд» подало відзив на апеляційну скаргу у якому просило суд апеляційну скаргу залишити без змін, а рішення місцевого господарського суду - без задоволення. Позивач стверджує про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що 02.01.2023 року між ТОВ "Дельта Вілмар Україна" (Експедитор) та ТОВ "Райз Північ" (Клієнт) укладено Договір на транспортно-експедиційне обслуговування вантажу № 020123/2 (Договір).

Згідно із п. 1.1. Договору Експедитор від свого імені, але за дорученням Клієнта приймає на себе зобов`язання по організації робіт по транспортно-експедиційному обслуговуванню вантажу Замовника - олії рослинної українського походження ("Вантаж"), а Клієнт зобов`язується оплатити послуги Експедитора відповідно до умов даного Договору.

В силу п. 1.2. Договору Зобов`язання Експедитора по транспортно-експедиційному обслуговуванню Вантажу Клієнта включають наступні види послуг/робіт:

- прийом, накопичення, зберігання та відвантаження Вантажу на транспортні засоби, номіновані Клієнтом, у тому числі на судна, через причал № 4 ДП "Морський Торговельний Порт "Південний" (далі "Порт"), відповідно до письмових інструкцій Клієнта;

- здійснення або організація здійснення кількісного та якісного контролю та обліку Вантажу Клієнта, що надходить / відвантажується;

- організація робіт, пов`язаних з документальним супроводом і сертифікацією (за потреби) Вантажу Клієнта при відвантаженні.

Відповідно до п. 6.1, 6.2. Договору всі розрахунки за надані послуги за цим Договором Клієнт здійснює з Експедитором за ставками і в порядку, зазначених у Додатках /Доповненнях до даного Договору, які є невід`ємною частиною цього Договору. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на банківський рахунок Експедитора. Датою надання послуг вважається дата Акту виконаних робіт, що складається не рідше одного разу на календарний місяць.

Згідно п. 6.4. Договору оплата наданих послуг Експедитора здійснюється Клієнтом на підставі рахунку Експедитора протягом 3-х банківських днів з моменту отримання Клієнтом рахунку по електронній пошті.

Згідно п. 4.9.6. Договору сторони визначили такі адреси електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 ІНФОРМАЦІЯ_2

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.03.2023 включно (п. 11.1. Договору).

Відповідно до п. 11.5. Договору у разі наявності залишку Вантажу у резервуарах Експедитора після закінчення дії цього Договору, Клієнт повинен забрати Вантаж протягом 10 (десяти) днів після закінчення терміну дії Договору або продовжити термін дії Договору шляхом підписання Додаткової угоди до Договору.

Закінчення строку Договору не звільняє Сторони від відповідальності за порушення умов Договору, що мали місце під час дії Договору (п. 11.6. Договору).

Припинення терміну дії Договору не звільняє Сторони від повного і належного виконання Сторонами своїх зобов`язань і остаточних взаєморозрахунків (п. 11.7. Договору).

Всі Додатки/Доповнення, зміни до Договору є дійсними, якщо вони зроблені в письмовій формі та підписані обома Сторонами (п. 11.8. Договору).

Згідно додаткової угоди № 3 від 30.03.2023 до Договору від 02.01.2023 сторони узгодили внести зміни до п. 11.1. Договору та викласти його в наступній редакції: "11.1. Даний Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 20.06.2023".

Згідно з Актом надання послуг № 90081002 від 07.06.2023 підтверджується факт надання Експедитором послуг Клієнту на суму 500,00 грн., зокрема, переоформлення вантажу. Замовник претензій по об`єму, якості та строкам надання послуг (робіт) не має.

Згідно з Актом надання послуг № 90081003 від 08.06.2023 підтверджується факт надання Експедитором послуг Клієнту на суму 500,00 грн., зокрема, переоформлення вантажу. Замовник претензій по об`єму, якості та строкам надання послуг (робіт) не має.

Згідно з Актом надання послуг № 90081004 від 09.06.2023 підтверджується факт надання Експедитором послуг Клієнту на суму 500,00 грн., зокрема, переоформлення вантажу. Замовник претензій по об`єму, якості та строкам надання послуг (робіт) не має.

Згідно з Актом надання послуг № 90081005 від 12.06.2023 підтверджується факт надання Експедитором послуг Клієнту на суму 500,00 грн., зокрема, переоформлення вантажу. Замовник претензій по об`єму, якості та строкам надання послуг (робіт) не має.

Згідно з Актом надання послуг № 90081012 від 30.06.2023 підтверджується факт надання Експедитором послуг Клієнту на суму 604892,42 грн., зокрема, зберігання вантажу. Замовник претензій по об`єму, якості та строкам надання послуг (робіт) не має.

Позивачем на електронну адресу відповідача були направлені:

рахунок-фактура № 90081002 від 07.06.2023 на суму 500,00 грн.;

рахунок-фактура № 90081003 від 08.06.2023 на суму 500,00 грн.;

рахунок-фактура № 90081004 від 09.06.2023 на суму 500,00 грн.;

рахунок-фактура № 90081005 від 12.06.2023 на суму 500,00 грн.;

рахунок-фактура № 90081012 від 30.06.2023 на суму 604892,42 грн.

03.07.2023 усі вказані рахунки та акти наданих послуги на загальну суму 606892,42 грн. були направлені позивачем на електронну адресу відповідача

Отже, на підставі п. 6.4. Договору, з 07.07.2023 (на четвертий банківський день) у відповідача виник обов`язок з оплати наданих послуг.

Позивач звернувся до відповідача з вимогою погасити наявну заборгованість, що підтверджується претензіями від 02.08.2023 та від 07.12.2023. Заборгованість позивачем погашена не була, відповідь на претензії не надана.

У відповідності до п. 6.6. Договору у разі несвоєчасного здійснення Клієнтом оплати остаточних розрахунків Експедитора, останній має право вимагати від Клієнта оплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми затриманого платежу за кожен день прострочення, при цьому Клієнт не звільняється від зобов`язань по оплаті рахунків, виставлених Експедитором.

Позивач нарахував відповідачу пеню на загальну суму 109307 грн 14 коп. за період з 07.07.2023 до 18.12.2023 та 3% річних в розмірі 8320 грн 46 коп. за той же період.

Отже, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість на загальну суму 724430 грн 02 коп. за надане транспортно-експедиційне обслуговування вантажу згідно договору № 020123/2 від 02.01.2023.

Відповідно до частини першої статті 526 Цивільного Кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

За приписами частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно ст. 902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Згідно ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 905 Цивільного кодексу України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов`язки експедитора виконуються перевізником. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 930 Цивільного кодексу України Договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі. Клієнт повинен видати експедиторові довіреність, якщо вона є необхідною для виконання його обов`язків.

Відповідно до ст. 931 Цивільного кодексу України розмір плати експедитору встановлюється договором транспортного експедирування.

Відповідно до ст. 932 Цивільного кодексу України Експедитор має право залучити до виконання своїх обов`язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов`язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

Колегія суддів відзначає, що надання повивачем послуг на підставі укладеної між сторонами угоди підтверджується актами надання послуг № 90081002 від 07.06.2023, № 90081003 від 08.06.2023, № 90081004 від 09.06.2023, № 90081005 від 12.06.2023, № 90081012 від 30.06.2023.

При цьому судом встановлено, що підписані та скріплені печатками примірники актів № 90081002 від 07.06.2023, № 90081003 від 08.06.2023, № 90081004 від 09.06.2023, № 90081005 від 12.06.2023, № 90081012 від 30.06.2023 надання послуг на підставі Договору № 020123/2 від 02.01.2023 відповідач позивачу повернув, чим фактично підтвердив прийняття наданих послуг за вищевказаним Договором.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Частиною 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

Відповідна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 910/5226/17.

Оцінивши наявні в матеріалах справи акти надання послуг № 90081002 від 07.06.2023, № 90081003 від 08.06.2023, № 90081004 від 09.06.2023, № 90081005 від 12.06.2023, № 90081012 від 30.06.2023, колегія суддів відзначає, що вони оформлені відповідно до положень чинного законодавства, містять відомості про господарську операцію та не є підставою для визнання господарської операції не проведеною або недійсною, а тому суд приймає вказані акти в якості належних та допустимих доказів отримання відповідачем послуг за Договором № 020123/2 від 02.01.2023, визначеними цими актами та на суму, що в них зазначено.

Також колегія суддів вважає безпідставним твердження апелянта про те, що наданий суду Акт наданих послуг № 90081012 від 30.06.2023 не містить змісту та обсягу господарської операції за договором № 020123/2 від 02.01.2023, а отже не є первинним документом в розумінні ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

При цьому суд вважає за необхідне відзначити, що як зазначено у пункті 9 частини 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України", неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Вказаний перелік обов`язкових реквізитів документа кореспондується з п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, згідно з яким первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З огляду на викладене, колегія суддів відзначає, що надані позивачем акти надання послуг, копії яких містяться в матеріалах справи та досліджені судом, мають усі необхідні обов`язкові реквізити, визначені чинним законодавством для первинних документів, а отже твердження апелянта про неналежність вказаних доказів є необґрунтованими.

Також колегія суддів відзначає, що матеріали справи не містять доказів пред`явлення відповідачем позивачу претензій та зауважень щодо наданих послуг. Як вказано вище, акти були підписані сторонами без будь-яких зауважень, що свідчить про відсутність претензій замовника до виконавця.

Згідно розрахунку зберігання вантажу, що зберігається за договором № 020123/2 від 02.01.2023 на транспортно-експедиційне обслуговування, станом на 30.06.2023, вбачається, що вантаж: олія соняшникова високо олеїнова нерафінована невиморожена, клієнта ТОВ "Райз Північ", зберігається позивачем до 12.06.2023.

Як вказано вище, в силу п. 11.5. Договору у разі наявності залишку Вантажу у резервуарах Експедитора після закінчення дії цього Договору. Клієнт повинен забрати Вантаж протягом 10 (десяти) днів після закінчення терміну дії Договору або продовжити термін дії Договору шляхом підписання Додаткової угоди до Договору.

Отже, після завершення строку дії Договору, відповідач мав можливість забрати власний товар зі зберігання у позивача ще протягом 10 днів, тобто до 30.06.2023.

30.06.2023, підписавши акт надання послуг на загальну суму 604892 грн 42 коп. сторони зафіксували факт надання послуг позивачем протягом періоду з 10.01.2023 до 30.06.2023. Тобто послуги, що охоплюються Актом від 30.06.2023, надавалися позивачем відповідачу в період дії договору.

Проте, взяті на себе зобов`язання щодо оплати послуг відповідач належним чином не виконав. Доказів на спростування наявного боргу чи доказів його сплати відповідач суду не подав.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 606892,42 грн. основного боргу за надані послуги на підставі договору № 020123/2 від 02.01.2023.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

Згідно ст. 230, 231 Господарського кодексу України, штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п. 6.6. Договору у разі несвоєчасного здійснення Клієнтом оплати остаточних розрахунків Експедитора, останній має право вимагати від Клієнта оплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми затриманого платежу за кожен день прострочення.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до розрахунку позивача, за несвоєчасну оплату послуг, відповідачу нарахована пеня в загальному розмірі 109307 грн 14 коп.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені в розмірі 109307,14 грн за період з 07.07.2023 до 18.12.2023.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних в розмірі 8230,46 грн.

Колегія суддів відзначає, що всі інші обґрунтування учасників судового процесу відповідно залишені судовою колегією без задоволення і не приймаються до уваги як необґрунтовані та безпідставні.

При цьому судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтями 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі наявних матеріалів справи колегія суддів встановила, що обставини, на які посилається скаржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Райз Північ", в розумінні статті 86 ГПК України не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення Господарського суду Сумської області від 24.04.2024 у справі №920/25/24, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене, рішення Господарського суду Сумської області від 24.04.2024 у справі №920/25/24 відповідає матеріалам справи, є законним та обґрунтованим, підстави, передбачені ст.ст. 277-278 ГПК України для його скасування, відсутні.

Керуючись ст. ст. 129, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Райз Північ" на рішення Господарського суду Сумської області від 24.04.2024 у справі №920/25/24 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Сумської області від 24.04.2024 у справі №920/25/24 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Райз Північ".

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 30.10.2024.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді С.І. Буравльов

В.В. Шапран