Постанова

від 29.10.2024 по справі 910/4678/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" жовтня 2024 р. Справа№ 910/4678/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Андрієнка В.В.

за участю секретаря судового засідання Місюк О.П.

та представників:

позивача - Сидорчука О.Є.;

відповідача - Курдюмова М.М.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2024

у справі №910/4678/24 (суддя - Усатенко І.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Енергоінвест"

до Державного підприємства "Гарантований покупець"

про стягнення заборгованості.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Солар Енергоінвест" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Гарантований покупець" про стягнення 10301238,84 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив свої зобов`язання за договором №653/01 від 04.09.2019 та не у повному обсязі розрахувався за електричну енергію, поставлену за "зеленим тарифом", у зв`язку з чим Товариством з обмеженою відповідальністю "Солар Енергоінвест" заявлено до стягнення 9721253,97 грн основної заборгованості, 31737,37 грн 3% річних та 9679,90 грн інфляційних втрат (з урахуванням заяви про уточнення суми позовних вимог від 10.06.2024).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.07.2024 позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Державне підприємство "Гарантований покупець" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно якої просить скасувати оскаржуване рішення повністю та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, та неправильно застосовано норми матеріального права.

Зокрема, апелянт зазначає, що до спірних правовідносин мають застосовуватися накази Міністерства енергетики України №140 від 28.03.2022 «Про розрахунки на ринку електричної енергії» та №206 від 15.06.2022 «Про розрахунок з виробниками за «зеленим тарифом», якими врегульовано здійснення Державним підприємством "Гарантований покупець" розрахунків з виробниками електричної енергії за "зеленим" тарифом, в тому числі й з позивачем, на період дії воєнного стану в Україні.

Також відповідач вказує на невірність розрахунків 3% річних та інфляційних втрат.

Насамкінець скаржник зазначив, що суд першої інстанції необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання про зменшення розміру 3% річних, не застосувавши до спірних правовідносин висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 18.03.2020 року у справі №902/417/18 та Верховного Суду у постанові від 09.03.2021 року у справі №924/441/20.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 26.07.2024 апеляційну скаргу у справі №910/4678/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Палій В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Сибіга О.М., Кравчук Г.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.08.2024 витребувано матеріали справи №910/4678/24 з суду першої інстанції, а розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху відкладено до надходження матеріалів справи до апеляційного суду.

15.08.2024 матеріали справи №910/4678/24 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду №09.1-08/2723/24 від 16.08.2024, у зв`язку з перебуванням судді Кравчука Г.А. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/4678/24.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 16.08.2024 апеляційну скаргу у справі №910/4678/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Палій В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Сибіга О.М., Вовк І.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.08.2024 відмовлено у задоволенні клопотання Державного підприємства "Гарантований покупець" про відстрочення сплати судового збору, апеляційну скаргу залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України, надано скаржнику строк на усунення недоліків.

Після усунення недоліків апеляційної скарги, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2024 відкрито апеляційне провадження у справі №910/4678/24 та призначено її до розгляду на 02.10.2024.

20.09.2024 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Енергоінвест" надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно якого позивач просить відмовити в її задоволенні, та стверджує, що наказ №206 не обмежує право позивача на отримання повної вартості відпущеної енергії, встановленої укладеним між сторонами договором. Вказаний наказ обмежує розмір виплат, які передбачені п. 10.1 Порядку, проте не обмежує розмір виплат, які підлягають перерахуванню продавцям енергії за "зеленим тарифом" при здійсненні ними остаточних розрахунків згідно з п. 10.4 Порядку. Відповідна позиція підтверджується у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 21.06.2024 у справі №910/4439/23.

Також позивач вказує на вірність розрахунків 3% річних та інфляційних втрат та заперечує проти клопотання скаржника про зменшення їх розміру з огляду на їх правову природу (не є штрафними санкціями, тоді як в силу приписів ст. 551 ЦК України та ст. 230 ГК України суду надано право зменшувати лише штрафні санкції).

02.10.2024 до суду від Державного підприємства "Гарантований покупець" надійшло клопотання про закриття провадження в частині вимог позивача про стягнення заборгованості в сумі 145663,80 грн за електроенергію, відпущену в жовтні 2021 року, у зв`язку зі сплатою боргу.

На підставі службової записки секретаря судової палати та розпорядження Північного апеляційного господарського суду №09.1-07/602/24 від 02.10.2024, у зв`язку зі звільненням головуючого судді ОСОБА_1 у відставку, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/4678/24.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2024 справу №910/4678/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2024 справу №910/4678/24 прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду та призначено до розгляду на 29.10.2024.

У призначене судове засідання 29.10.2024 з`явилися представники сторін та надали пояснення по суті спору. Представник скаржника вимоги апеляційної скарги підтримав, просив суд скасувати оскаржуване рішення та відмовити в задоволенні позовних вимог. Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив суд залишити без змін оскаржуване рішення.

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, з огляду на викладені скаржником доводи та вимоги апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як слідує з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 04.09.2019 між Державним підприємством "Гарантований покупець" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Солар Енергоінвест" (продавець за "зеленим" тарифом) укладено договір №653/01, відповідно до умов якого, в редакції додаткової угоди №309/01/20 від 26.02.2020, продавець за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП №641 від 26.04.2019 (далі - Порядок), або порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13.12.2019 №2804 (далі - Порядок продажу електричної енергії споживачами).

Відповідно до п. 2.1 договору сторони визнають свої зобов`язання згідно з Законом України "Про ринок електричної енергії", "Про альтернативні джерела енергії", Порядком продажу електричної енергії споживачами, Правилами ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №307, Правилами ринку "на добу наперед", та внутрішньодобового ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №308 та керуються їх положеннями та положеннями законодавства України при виконанні цього договору.

У п. п. 2.2, 2.3 договору визначено, що купівля-продаж електричної енергії за цим договором здійснюється за умови членства виробника за "зеленим" тарифом в балансуючій групі гарантованого покупця. Продавець за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць продавця за "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до тарифу.

Умовами п. п. 2.4 та 2.5 договору сторонами погоджено, що продавець за "зеленим" тарифом продає гарантованому покупцеві електричну енергію відповідно до Порядку, якщо продавець є виробником за "зеленим" тарифом, або порядку продажу електричної енергії споживачами, у разі, якщо продавець є споживачем за "зеленим" тарифом, за тарифами величини яких для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом встановлені регулятором, у національній валюті України. Вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці.

Обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку або глави 5 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави Порядку або глави 4 Порядку продажу електричної енергії споживачами (п. 3.1 договору).

Відповідно до п. п. 3.2 та 3.3 договору розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок продавця за "зеленим" тарифом, з урахуванням ПДВ. Оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у виробників за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами.

Пунктом 4.1 договору узгоджено, що продавець за "зеленим" тарифом має право вимагати від гарантованого покупця повну та своєчасну оплату товарної продукції відповідно до глави 3 цього договору.

Відповідно до п. 4.5 договору гарантований покупець зобов`язаний купувати у виробника за "зеленим" тарифом вироблену електричну енергію за винятком обсягів електричної енергії, необхідних для власних потреб, а також у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену в позивача електричну енергію.

Якщо виробник за "зеленим" тарифом є суб`єктом господарювання, який має ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії і регулятор вже встановив "зелений" тариф виробнику, договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє на строк дії "зеленого" тарифу (до 01.01.2030) (п. 7.4 договору).

Як убачається з матеріалів справи, на виконання умов договору №653/01 від 04.09.2019 позивач у жовтні 2021 року, та у періоді часу лютий 2022 року - серпень 2022 року продав, а Державне підприємство "Гарантований покупець" купило відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за "зеленим" тарифом на загальну суму 17601366,86 грн, що підтверджується підписаними сторонами актами купівлі-продажу електроенергії: - за жовтень 2021 року від 31.10.2021 на суму 2484678,44 грн; - за лютий 2022 року від 28.02.2022 на суму 1426000,88 грн; - за березень 2022 року від 31.03.2022 на суму 1196446,20 грн; - за квітень 2022 року від 30.04.2022 на суму 1822288,31 грн; - за травень 2022 року від 31.05.2022 на суму 2278039,61 грн; - за червень 2022 року від 30.06.2022 на суму 2069161,46 грн; - за липень 2022 року від 31.07.2022 на суму 3390874,19 грн; - за серпень 2022 року від 31.08.2022 на суму 2933877,77 грн.

Поряд з цим, відповідачем за вказаними актами було сплачено лише 7921470,06 грн за поставлену електричну енергію.

З огляду на вищевикладене, з урахуванням підписаних між сторонами актів коригування, станом на дату пред`явлення позову відповідач належним чином не виконав обов`язки щодо повноти та своєчасності проведення розрахунків за відпущену позивачем електричну енергію за жовтень 2021 року, лютий 2022 року - серпень 2022 року, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість у розмірі 9721253,97 грн.

Наведені обставини слугували підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Енергоінвест" з даним позовом до суду про стягнення вказаної суми заборгованості, а також 31737,37 грн 3% річних та 9679,90 грн інфляційних втрат.

Відповідач, у свою чергу, проти задоволення позову заперечував, вказуючи на те, що ним здійснюються розрахунки за 2022 рік з повним урахуванням положень наказів Міністерства енергетики України №140 від 28.03.2022 "Про розрахунки на ринку електричної енергії" та №206 від 15.06.2022 "Про розрахунок з виробниками за "зеленим тарифом". Зазначеними наказами Міністерством енергетики України встановлені коефіцієнти (відсоткові значення), на підставі яких здійснюється оплата вартості переданої електричної енергії з метою виконання зобов`язання. При цьому, правомірність наказу №206 встановлена у рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.12.2022 у справі №640/10894/22, залишеному без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2023. Неврахування положень наказів, на переконання відповідача, порушує правовий порядок в умовах воєнного стану та покладає додатковий фінансовий тягар на нього, як у вигляді стягнення суми боргу, так і неустойки, 3% річних та інфляційних втрат за такі порушення.

Ухвалюючи судове рішення про задоволення позову, суд першої інстанції визнав позовні вимоги обґрунтованими і доведеними, відхиливши посилання відповідача на накази №140 від 28.03.2022 та №206 від 15.06.2022, вказавши, що останні встановлюють мінімальні розміри оплати вартості переданої електричної енергії, однак не звільняють відповідача від обов`язку повного розрахунку за договором. Відтак, вказані вище накази не можуть бути обставиною, з урахуванням якої відповідач може не виконувати грошове зобов`язання, передбачене умовами договору.

Колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду щодо наявності підстав для задоволення заявленого позову та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В ч. 1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Укладений між сторонами договір №653/01 від 04.09.2019 за своїм змістом та правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, який підпадає під правове регулювання норм §5 глави 54 ЦК України, §3 глави 30 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та Закону України "Про ринок електричної енергії".

Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з п. 18 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом.

Слід зазначити, що за загальним правилом покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Водночас, закон містить застереження, що договором або актом цивільного законодавства може бути встановлений інший строк оплати (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Так, Закон України "Про ринок електричної енергії", наділяючи виробника електричної енергії правом на своєчасне та у повному обсязі отримання коштів за продану ним електричну енергію (п. 2 ч. 3 ст. 30 Закону), водночас містить припис, що порядок купівлі гарантованим покупцем електричної енергії за "зеленим" тарифом, порядок визначення вартості та сплати послуги за механізмом ринкової премії, що надається гарантованому покупцю суб`єктами господарювання, яким встановлено "зелений" тариф або які за результатами аукціону набули право на підтримку, визначається порядком купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, що затверджується Регулятором (ч. 6 ст. 65 Закону).

Порядок купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом затверджено постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641, відповідно до п. 10.1 якого (в редакції, чинній на момент існування спірних правовідносин) до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію. До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

Згідно з п. 10.4 Порядку №641 (в редакції, чинній на момент існування спірних правовідносин) після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.

У разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії продавець здійснює таку оплату протягом двох робочих днів з дати отримання від гарантованого покупця підписаного КЕП уповноваженої особи акта купівлі-продажу.

Джерелом коштів, якими гарантований покупець здійснює оплати виробникам електричної енергії за «зеленим» тарифом, є кошти, які ОСП (НЕК "Укренерго") сплачує гарантованому покупцю за послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за розрахунковий місяць. Зазначений механізм розрахунку відображений в главі 12 Порядку №641.

Так, у п. 12.5 Порядку №641 вказується, що ОСП протягом двох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, здійснює остаточний розрахунок із гарантованим покупцем із забезпеченням йому 100 % оплати фактично наданої послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за розрахунковий місяць відповідно до розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, затвердженої Регулятором, з урахуванням попередньо сплачених авансових платежів.

При розгляді даного спору колегія суддів враховує висновки наведені Об`єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 21.06.2024 у справі №910/4439/21 в аналогічних правовідносинах, стосовно того, що аналіз п. 10.1, 10.4 Порядку №641 дає підстави для висновку, що гарантований покупець здійснює оплати виробникам електричної енергії за «зеленим» тарифом, в тому числі й позивачу, в 3 етапи: (1) до 15 числа розрахункового місяця (абз. 1 п. 10.1); (2) до 25 числа розрахункового місяця (абз. 2 п. 10.1); (3) протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення НКРЕКП щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці (п. 10.4).

Водночас у п. 2.5 укладеного між сторонами договору міститься відсильна норма, відповідно до якої вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку №641.

Отже, строк остаточного розрахунку за електричну енергію відповідного періоду, сторони, в тому числі керуючись і принципом свободи договору, визначили з вказівкою на подію, яка має неминуче настати (затвердження вартості послуги Комісією) з посиланням на п. 10.4 Порядку №641.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно матеріалів справи, в рамках виконання договору мало місце постачання позивачем електричної енергії відповідачу у жовтні 2021 та у період з лютого 2022 по серпень 2022, яке супроводжувалось підписанням щомісячних актів купівлі-продажу електроенергії.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 09.09.2022 №1117 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у січні - травні, липні, жовтні 2021 року та у лютому - червні 2022 року.

Постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 20.09.2022 №1190 та від 14.03.2022 №473 затверджено розмір вартості послуги із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої Державному підприємству "Гарантований покупець" за липень та серпень 2022 року, відповідно.

Відтак, ураховуючи вимоги ст. 65 Закону України "Про ринок електричної енергії", ст. 530 ЦК України, п. 10.4 Порядку, а також п. 3.3 договору відповідач зобов`язаний здійснити оплату за придбану ним електричну енергію в обсязі 100% протягом трьох робочих днів з моменту затвердження розміру вартості послуг та отримання акту.

З огляду на викладене, відповідач зобов`язаний був провести з позивачем остаточний розрахунок за поставку електричної енергії за жовтень 2021 року, лютий-серпень 2022 року у строк протягом 3 робочих днів з дати оприлюднення постанови НКРЕКП щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.

Отже, станом на день розгляду спору судом першої інстанції строк оплати за отриманий відповідачем товар настав.

Натомість, відповідач умови договору не виконав, отриману електричну енергію оплатив частково, посилаючись на положення наказів Міністерства енергетики України №140 від 28.03.2022 "Про розрахунки на ринку електричної енергії" та №206 від 15.06.2022 "Про розрахунок з виробниками за "зеленим тарифом".

Щодо твердження відповідача, про відсутність прострочення виконання зобов`язання, з огляду на положення наказів Міністерства енергетики України від 28.03.2022 року №140 "Про розрахунки на ринку електричної енергії" та від 15.06.2022 року №206 "Про розрахунок з виробниками за "зеленим тарифом", якими врегульовано здійснення Державним підприємством "Гарантований покупець" розрахунків з виробниками електричної енергії за "зеленим" тарифом, в тому числі й з позивачем, на період дії воєнного стану в Україні, колегія суддів відзначає наступне.

Так, метою наказів №140 та №206 визначено забезпечення безпеки постачання електричної енергії споживачам та уникнення ризиків призупинення діяльності виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії в умовах воєнного стану.

У свою чергу, правову оцінку змісту вказаних наказів, надала Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №910/4439/23, яка у постанові від 21.06.2024 виснувала, що вказані накази, які до дня їх скасування 01.04.2024 встановлювали регуляторні механізми щодо розміру розподілу грошових коштів у ці періоди, були видані з метою забезпечення безпеки постачання електричної енергії споживачам та уникнення ризиків призупинення діяльності виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії в умовах воєнного стану. Отже, Міненерго змінило відсоткове співвідношення розподілу коштів між виробниками за «зеленим» тарифом з метою збереження можливості для всіх виробників здійснювати виробництво електричної енергії з альтернативних джерел. Обов`язок розподілу було покладено на Державне підприємство «Гарантований покупець» у залежності від коштів, що наявні на його поточному рахунку, та надходять від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії.

Наказ Міненерго №206, як і попередній наказ №140, ніяким чином не обмежує право позивача як виробника електричної енергії за «зеленим» тарифом на отримання повної вартості проданої електричної енергії, встановленої укладеним сторонами договором, а також не змінює терміни виникнення та виконання грошових зобов`язань гарантованого покупця щодо проведення остаточних розрахунків за договором та згідно з п. 10.4 Порядку №641, тобто названі накази Міненерго не змінюють і не припиняють обов`язок відповідача здійснити своєчасний розрахунок відповідно до вимог чинного законодавства та Порядку №641, тому не є підставою для гарантованого покупця не виконувати грошове зобов`язання, передбачене умовами договору.

Враховуючи наведені висновки Верховного Суду, Об`єднана палата погодилась з висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 21.03.2024 у справі №910/6185/23 та від 11.04.2024 у справі №910/9100/22 щодо застосування положень ч. 8 ст. 16 Закону України "Про ринок електричної енергії", п. 10.4 Порядку №641, наказу №206, згідно з якими положення наказу №206 не змінюють і не припиняють обов`язок Державного підприємства "Гарантований покупець" здійснити своєчасний розрахунок відповідно до вимог чинного законодавства та Порядку №641.

Поряд з цим, колегія суддів звертає увагу на те, що Міністерство енергетики наказом №136 від 01.04.2024 скасувало дію наказу №206 від 15.06.2022, яким встановлювались для Державного підприємства "Гарантований покупець" мінімальні відсотки виплат виробникам електроенергії з ВДЕ (відновлювальні джерела електроенергії) вартості отриманої електроенергії.

Отже, наразі відсутні будь-які законодавчі обмеження щодо розміру виплат, які передбачені п. 10.1 Порядку №641.

З огляду на викладене, не знайшли свого підтвердження доводи скаржника про необхідність врахування під час розгляду даного спору наказів №140 та №206. Суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що до правовідносин, що склалися між позивачем та відповідачем, підлягає застосуванню саме Порядок купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.09.2019 №641, і такі висновки зроблені з урахуванням наведеної вище правової позиції Об`єднаної палати у справі №910/4439/23.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 9721253,97 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо поданого відповідачем клопотання про закриття провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості на суму 145663,80 грн, з огляду на сплату вказаної суми після прийняття рішення у даній справі, колегія суддів звертається до висновків Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 30.08.2024 у справі №916/3006/23.

Так, у постанові від 30.08.2024 Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду відмітив таке.

Статтею 231 ГПК України визначено підстави для закриття провадження у справі. Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення по суті спору у зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Отже, суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору існував на момент виникнення останнього, але припинив існування в процесі розгляду справи на час (до) ухвалення судом першої інстанції судового рішення.

При цьому протилежне, зокрема скасування рішення суду з тих підстав, що сторона спору на стадії апеляційного перегляду рішення вчинила дії, які направлені, по суті, на вирішення питання шляхом фактично позапримусового виконання зобов`язання, хоча і за наслідками встановлення судом першої інстанції обставин та ухвалення рішення про зобов`язання вчинення дій на користь позивача, означало б скасування законного та обґрунтованого рішення, яке ухвалене за результатами встановлення фактичних обставин справи, надання оцінки доказам, правильного застосування норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду виснував, що суд закриває провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору існував на момент виникнення останнього, але припинив існування в процесі розгляду справи на час (до) ухвалення судом першої інстанції рішення по суті спору. У випадку виникнення обставин припинення існування предмета спору на стадії апеляційного (касаційного) перегляду справи, відсутні підстави для застосування п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України та скасування судового рішення по суті спору лише з мотивів виникнення зазначених обставин, якщо законність та обґрунтованість судового рішення не спростована за наслідками апеляційного (касаційного) розгляду справи.

Водночас у разі, якщо при апеляційному перегляді рішення суду першої інстанції встановлено наявність підстав, за яких судове рішення підлягає скасуванню, оскільки є незаконним і необґрунтованим, то, у разі встановлення також і обставин припинення існування предмета спору, які (обставини) виникли вже після ухвалення рішення судом першої інстанції, таке рішення підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України. Подібний підхід застосовний відповідно до ч. 3 ст. 278 ГПК України, згідно із якою у разі, якщо настала смерть фізичної особи - сторони у спорі чи припинення юридичної особи - сторони у спорі, що не допускає правонаступництво (п. 6 ч. 1 ст. 231 ГПК України) після ухвалення судового рішення, застосуванню підлягають положення ст. 231 ГПК України у разі, якщо судом першої інстанції ухвалено, відповідно, незаконне і необґрунтоване рішення.

У тому разі, коли суд першої інстанції ухвалив законне і обґрунтоване рішення, то встановлені апеляційним судом обставини припинення існування предмету спору, які (обставини) виникли вже після ухвалення рішення судом першої інстанції, не можуть бути підставою для скасування судового рішення згідно зі ст. 278 ГПК України та закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Отже, враховуючи наведені висновки Верховного Суду та зважаючи на те, що сплата основної заборгованості за спірним договором у сумі 145663,80 грн здійснена відповідачем після ухвалення рішення судом першої інстанції, відсутні підстави для скасування судового рішення та закриття провадження у вказаній частині.

Щодо позовних вимог в частині стягнення 31737,37 грн 3% річних та 9679,90 грн інфляційних втрат, колегія суддів відзначає наступне.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Колегія суддів перевіривши розмір 3% річних та інфляційних витрат за період прострочення з 02.05.2024 по 10.06.2024 погоджується з висновком суду першої інстанції, що даний розрахунок є арифметично вірним, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

При цьому, суд апеляційної інстанції критично оцінює твердження відповідача, що суд першої інстанції повинен був зменшити розмір процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до ст. 625 ЦК України, оскільки 3% річних за своєю правовою природою не є штрафними санкціями, в розумінні ст. 549 ЦК України та ч. 1 ст. 230 ГК України, з огляду на що відсутні підстави для зменшення розміру нарахованих позивачем 3 % річних та інфляційних втрат, які підлягають стягненню з відповідача.

Стосовно посилань скаржника на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18 та Верховного Суду у постанові від 09.03.2021 у справі №924/441/20, колегія суддів відзначає, що викладена правова позиція у вказаних справах щодо права суду зменшувати розмір процентів річних, нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України, у даному випадку не може бути застосована, оскільки у зазначених постановах судами була надана оцінка правовідносинам, в яких сторони в договорі збільшили розмір відсотків річних, передбачених ст. 625 ЦК України. У той же час у даній справі розмір відсотків річних сторонами у договорі не збільшувався, порівняно з розміром, визначеним у ст. 625 ЦК України, застосування позивачем відповідальності за порушення грошового зобов`язання відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України здійснено з урахуванням 3% річних, що відповідає чинному законодавству України.

З урахуванням наведеного доводи апелянта по суті його скарги свого підтвердження не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для його скасування.

Доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, з урахуванням наведеного у цій постанові, беруться до уваги судом апеляційної інстанції як такі, що узгоджуються із застосуванням норм права судом першої інстанції.

Статтею 276 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищевикладені обставини справи у їх сукупності, Північний апеляційний суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2024 у справі №910/4678/24 прийнято з повним та усебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Державного підприємства "Гарантований покупець" не підлягає задоволенню.

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги та відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2024 у справі №910/4678/24 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк двадцять днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 30.10.2024.

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді С.І. Буравльов

В.В. Андрієнко