Рішення

від 29.10.2024 по справі 904/3259/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.2024м. ДніпроСправа № 904/3259/24

Господарський суд Дніпропетровської області

у складі судді Дупляка С.А.,

без повідомлення (виклику) учасників справи,

дослідивши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи №904/3259/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

"СТАРОКОСТЯНТИНІВНАФТОПРОДУКТ"

до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ДЕРЖАВНОЇ КАЗНАЧЕЙСЬКОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ,

про стягнення грошових коштів,

в с т а н о в и в:

1. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Товариство з обмеженою відповідальністю "СТАРОКОСТЯНТИНІВНАФТОПРОДУКТ" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою від 25.07.2024 за вих. №б/н до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (далі - відповідач) у якій просить стягнути з Державного бюджету України 11.772,51 грн, з яких: 4.392,00 грн трьох процентів річних, 7.380,51 грн інфляційних втрат, у зв`язку із невиконанням рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2023 у справі №904/985/23.

Судові витрати позивач просить суд стягнути з відповідача.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/3259/24 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.07.2024.

Ухвалою від 26.07.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та без виклику учасників справи за наявними у ній матеріалами (в порядку письмового провадження).

Через відділ загального забезпечення 07.08.2024 від відповідача надійшов відзив.

Ухвалою від 04.10.2024 залучено ДЕРЖАВНУ КАЗНАЧЕЙСЬКУ СЛУЖБУ УКРАЇНИ (код ЄДРПОУ 37567646 01601, Україна, місто Київ, вулиця Бастіонна, будинок, 6) до участі у справі в якості третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача (далі - третя особа-1). Зобов`язано позивача невідкладно направити на адресу третьої особи-1 копію заяви по суті (позовної заяви, відповіді на відзив тощо та додані до них документи листом з описом вкладення), докази чого негайно надати суду. Зобов`язано відповідача невідкладно направити на адресу третьої особи-1 копії заяв по суті (відзиву, заперечень тощо та додані до них документи) листом з описом вкладення, докази чого негайно надати суду. Зобов`язано третю особу надати суду письмові пояснення, зокрема щодо того, чи був пред`явлений до виконання наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2023 у справі № 904/985/23 (якщо так, коли саме), та повідомити про стан такого виконання та надати відповідні докази (документи) на підтвердження таких обставин.

Через систему «Електронний суд» від третьої особи надійшли письмові пояснення.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийняв рішення у справі.

З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Дніпрі у Господарському суді Дніпропетровської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.

Стислий виклад позиції позивача

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконує рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14 червня 2023 року у справі №904/985/23. На звернення позивача 21 червня 2024 року до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області з метою з`ясування стану виконання рішення, відповіді не надійшло. Незважаючи на примусове виконання рішення та обізнаність відповідача Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про наявність боргу, рішення так і не було виконано. У зв`язку з цим, позивач вважає, що має право на стягнення 3% річних та інфляційних витрат за період з 15 червня 2023 року до 24 липня 2024 року через невиконання рішення суду.

Стислий виклад позиції відповідача

Відповідач зазначає, що свої позовні вимоги позивач підтверджує копіями рішення Господарського суду, постанови Центрального апеляційного господарського суду, судового наказу, виданого господарським судом, та запитом про стан виконання судового рішення.

Відповідач звертає увагу суду на те, що рішення про стягнення коштів з державного бюджету виконуються виключно органами Казначейства на підставі виконавчих документів у порядку черговості надходження. Відповідно до Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» Державна казначейська служба України виконує рішення суду про стягнення коштів у межах відповідних бюджетних призначень.

З з Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного бюджету, стягувачі подають виконавчі документи до органу Казначейства, де обслуговується боржник, у даному випадку - ГУНП.

Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області вважає, що не є належним відповідачем у даній справі. Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, але встановлення належності відповідачів та обґрунтування позову - це обов`язок суду.

Відповідач просить суд врахувати наведені заперечення та відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Стислий виклад позиції третьої особи

Казначейство зазначає, що діяло в рамках чинного бюджетного законодавства, дотримуючись відповідних процедур щодо виконання судового рішення. Виконання судового рішення залежить від наявних бюджетних призначень за відповідною програмою. Оскільки коштів на цю мету на 2024 рік передбачено менше, ніж необхідно для виконання всіх судових рішень, їх виконання обмежене наявністю відповідного фінансування.

Після отримання виконавчих документів Казначейство вжило заходів щодо виконання рішення, зокрема, подало пропозиції до Мінфіну щодо змін у бюджеті або виділення додаткових коштів з резервного фонду. Однак, без внесення змін до закону про державний бюджет, виконання рішення неможливе.

Казначейство також зазначає, що затримка у виконанні рішення становила менше шести місяців, що відповідає практиці ЄСПЛ щодо розумного строку виконання судових рішень.

Оскільки Казначейство не має права самостійно змінювати бюджетні призначення або ініціювати законодавчі зміни, його дії щодо виконання рішення обмежені чинним законодавством та можливостями державного бюджету.

Таким чином, третя особа вважає позовні вимоги необґрунтованими, а затримка у виконанні рішення не порушує права позивача, з огляду на наявні законодавчі обмеження та практику ЄСПЛ.

Разом з тим, третя особа зазначає, що позивач також неправомірно посилається на статтю 625 ЦК України, оскільки вказані правовідносини не регулюються цивільним законодавством. Це пов`язано з тим, що спірні відносини виникли з виконання судового рішення щодо стягнення коштів з державного бюджету. Цивільне законодавство не поширюється на податкові та бюджетні відносини, які регулюються спеціальними законами.

Крім того, державний бюджет України не передбачає асигнувань для виплати інфляційних втрат і процентів річних за стверджуване прострочення виконання судового рішення, що також підтверджено положеннями Бюджетного кодексу України та Порядком №845.

2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14 червня 2023 року у справі № 904/985/23 встановлені такі обставини.

01.10.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю Старокостянтинівнафтопродукт (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МУЛЬТИ-ТОП СВ (покупець) було укладемо Договір поставки нафтопродуктів (далі - Договір).

У відповідності до п.1.1. Договору ТОВ Старокостянтинівнафтопродукт зобов`язалось поставити покупцю нафтопродукти (товар) на умовах та в строки, що передбачені даним договором.

Відповідно до п. 4.2. Договору постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві у власність товар належної якості в кількості, асортименті і за ціною узгодженою сторонами.

Відповідно до пункту 6.1. Договору постачання за цим Договором здійснюється окремими партіями, на підставі даних замовлення Покупця. Згідно п.6.4 Постачальник вважається, що виконав своє зобов`язання з поставки товару з моменту передачі товару покупцеві або транспортній організації, залежно від умов поставки. Факт передачі товару підтверджується підписаною належним чином товаротранспортною накладною або видатковою накладною або актом приймання-передачі.

У відповідності до заяви № б/н від 18 листопада 2022 до Договору поставки від 01.10.2020 постачальник повинен був поставити покупцеві паливо дизельне EURO 5 в кількості 25 138 літрів на загальну суму 1 317 985,34 грн з урахуванням ПДВ. Строк поставки в замовленні покупця був вказаний 23.11.2022.

Позивач вказує, що для виконання вказаного замовлення (заявки) 21.11.2022 Товар Паливо дизельне EURO 5 кількості 25 138 літрів було завантажено у пункті навантаження згідно товарно-транспортної накладної №20 для подальшого його постачання ТОВ МУЛЬТІ-ТОП СВ.

Під час руху до місця призначення 23.11.2022 о 13:30 год. в м. Павлоград, вул. Дніпровська, буд.74 співробітником Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області було зупинено автомобіль, що перевозив Товар Паливо дизельне EURO 5 в кількоєті.25 138 літрів та складемо, протокол про адміністративне правопорушення №456994 серії ВАВ згідно якого водій ТОВ "Старокостянтинівнафтопродукт" Клим С.М. керував транспортним засобом марки MAN TGX 26.440, державний номерний знак НОМЕР_1 , з спеціалізованим ніпівпричепом (цистерна) марки ППЦ 28, державний номерний знак НОМЕР_2 , та здійснював переміщення пального, а саме дизельного палива в кількості 25138 літрів без зареєстрованої накладної в Єдиному реєстрі акцизних накладних (надалі ЄРАН) відповідно до вимог ст.ст. 228, 230, 3, (31.6 ПК України і правопорушення фінансування на ВКВС 01829. Також згідно акту прийому передачі на відповідальне збереження від 23.11.2022 під час складання протоколу було вилучено транспортний засіб - марки MAN TGX 26.440, державний номерний знак НОМЕР_1 , з причепом марки ППЦ 28, державний номерний знак НОМЕР_2 та вантажем у вигляді 25138 літрів дизельного палива, який належить на праві власності ТОВ Старокостянтинівнафтопродукт.

Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09.12.2022 по справі №185/9976/22 адміністративне провадження у відношенні ОСОБА_1 за ст.164 ч.4 Кодексу України про адміністративне правопорушення було закрито у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Повернено ТОВ Старокостянтинівнафтопродукт (код ЄДРПОУ 38618476) вилучені: транспортний засіб - марки MAN TGX 26.440, державний номерний знак НОМЕР_1 , з причепом марки ППЦ 28, державний номерний знак НОМЕР_2 та вантажем у вигляді 25138 літрів дизельного палива.

Позивач стверджує, що по факту транспортний засіб із вантажем незаконно та безпідставно 17 днів співробітниками Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області, що призвело до порушення Позивачем строків поставки партії товару Товариству з обмеженою відповідальністю "МУЛЬТИ-ТОП СВ" за договором поставки нафтопродуктів від 01.10.2022.

Відповідно до п.7.7. Договору у випадку порушення строків поставки товару більше ніж на 5 днів від узгодженої дати поставки, Покупець має право відмовитись від отримання Товару поставленого із затримкою. В такому випадку Постачальник на вимогу Покупця сплачує Покупцеві штраф у розмірі 10 %, від вартості партії непоставленого товару або товару, поставленого з порушенням строків. Суми штрафу повинна бути оплачена Постачальником на протязі 10 днів з моменту отримання вимоги (претензії) про сплату.

Товариство з обмеженою відповідальністю "МУЛЬТИ-ТОП СВ 23.11.2022 направило . ТОВ Старокостянтинівнафтопродукт вимогу (вих.№.23/11) , в якій зазначило про те, що у разі прострочення постачання Товару більше ніж на 5 днів залишає за собою право відмовитись від партії замовленого товару згідно умов договору.

29.11.2022 ТОВ МУЛЬТИ-ТОП СВ направило ТОВ Старокостянтинівнафтопродукт вимогу (вих.№29/11), повідомивши про те, що в зв`язку з порушенням строків поставки партії товару більше ніж на 5 днів відмовляється від отримання товару та вимагає у відповідності до п.7.7 договору сплатити штраф в розмірі 10% від суми поставки Товару, що не був поставлений у відповідності до заявки на поставку партії товару від 18.11.2022 та складає 131798,53 грн.

03.02.2023 Позивачем було оплачено на розрахунковий рахунок ТОВ МУЛЬТИ-ТОП СВ штраф в сумі 131 798,53 грн.

Позивач вважає, що неправомірні дії відповідача, призвели до невиконання ТОВ Старокостянтинівнафтопродукт своїх зобов`язань за договором поставки нафтопродуктів від 01.10.2022, що призвело до збитків у вигляді оплати штрафу, в сумі 131 798,53 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2023 у справі №904/985/23 позов задоволено; стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Старокостянтинівнафтопродукт" 131.798,53 грн в рахунок відшкодування шкоди, завданої Павлоградським районним відділом поліції Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області; стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Старокостянтинівнафтопродукт" витрати по сплаті судового збору у розмірі 2.684,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Старокостянтинівнафтопродукт" посилається на не виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14 червня 2023 року у справі №904/985/23.

Також позивач зазначає, що на звернення позивача 21 червня 2024 року до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області з метою з`ясування стану виконання рішення, відповіді не надійшло. Незважаючи на примусове виконання рішення та обізнаність відповідача Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про наявність боргу, рішення так і не було виконано.

У зв`язку з цим, позивач вважає, що має право на стягнення 3% річних та інфляційних витрат за період з 15 червня 2023 року до 24 липня 2024 року через невиконання рішення суду.

Наведені вище обставини і зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.

3. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Предметом позову позивач визначив 4.392,00 грн трьох процентів річних, 7.380,51 грн інфляційних втрат, у зв`язку із невиконанням рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2023 у справі №904/985/23.

Приписами частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з положеннями частин першої та другої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Таким способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Тобто, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, до особи, яка порушила це право, з метою його захисту.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2018 у справі №910/2062/18.

Відповідно до вимог статті 14 Господарського процесуального кодексу України, яка встановлює диспозитивність господарського судочинства, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Частиною 1 статті 45 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторонами в судовому процесі є позивач і відповідач.

При цьому суд при розгляді справи має виходити зі складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред`явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів.

Статтею 162 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.

Належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом. Тобто, відповідач - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №278/1258/16-ц та від 25.11.2020 у справі №233/1950/19.

При цьому, пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України. Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно специфіки спірних правовідносин), суд відмовляє у задоволенні позову.

Таким чином, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 у справі №905/386/18 та від 13.10.2020 №640/22013/18.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2023 у справі № 904/985/23 позов задоволено; стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Старокостянтинівнафтопродукт" 131.798,53 грн в рахунок відшкодування шкоди, завданої Павлоградським районним відділом поліції Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області; стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Старокостянтинівнафтопродукт" витрати по сплаті судового збору у розмірі 2.684,00 грн.

Статтею 56 Конституції України передбачено, що матеріальна та моральна шкода, завдана незаконним рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується за рахунок Держави.

Конституційний суд України у рішенні від 03.10.2001 № 12-рп/2001 у справі про відшкодування шкоди державою вказує таке.

В Основному Законі держави розмежовуються такі поняття, як держава, органи державної влади, посадові і службові особи (статті 3, 5, 6, 13, 38, 55, 56, 62 та інші).

Матеріальна та моральна шкода, завдана громадянам незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується за рахунок держави.

Державні органи як юридичні особи несуть юридичну відповідальність лише за своїми договірними зобов`язаннями. Держава не відповідає по зобов`язаннях державних організацій, які є юридичними особами, а ці організації не відповідають по зобов`язаннях держави.

Зокрема, таке розмежування відповідальності за зобов`язаннями держави та створених нею юридичних осіб здійснено у статті 176 ЦК України.

Отже, стаття 56 Конституції України та тотожні їй за змістом норми статті 1174 ЦК України регламентують особливий випадок відповідальності безпосередньо Держави Україна, котрий полягає в тому, що саме держава бере на себе зобов`язання здійснити майнове відшкодування на користь фізичних або юридичних осіб за рахунок коштів бюджету.

Стаття 129-1 Конституції України визначає, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Стаття 25 Бюджетного кодексу України передбачає, що Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Згідно з пунктом 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 №, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку, зокрема, здійснює безспірне списання коштів на підставі рішення суду.

Згідно з пунктом 9 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» БК України, відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою за рахунок коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) в межах бюджетних призначень за рішенням суду у розмірі, що не перевищує суми реальних збитків, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників.

Згідно з пунктом 1 Порядку № 845 цей акт визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.

Пункт 6 Порядку № 845 передбачає, що виконання судового рішення здійснюється на підставі оригіналу виконавчого документа згідно із заявою стягувача.

Відповідно до Порядку № 845 Казначейство та його органи за різними (нетотожними) алгоритмами виконують декілька категорій рішень, зокрема, здійснюють: безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам (механізм виконання регламентований пунктами 35 40 розділу «Безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам»).

Алгоритм виконання рішень суду про стягнення шкоди з державного бюджету регламентований пунктами 35 40 розділу «Безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам».

Відповідно до пункту 35 Порядку № 845, Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації), зокрема, шкоди, заподіяної громадянинові незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що провадить оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, органу прокуратури або суду; шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень.

Для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 35 цього порядку в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок. Безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється Казначейством за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених у державному бюджеті на зазначену мету (пункт 38 Порядку № 845).

Згідно з пунктом 3 Порядку № 845, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства.

Тобто в даному випадку, виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження документів виконуються рішення про стягнення коштів з державного бюджету, а не Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області.

Враховуючи вищевикладене, Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області не є належним відповідачем у даній справі.

Водночас, належним відповідачем у даній категорії спорів є саме Державна Казначейська служба України, що підтверджується усталеною судовою практикою, викладеною зокрема у постановах Верховного Суду від 05.09.2024 у справі №910/4317/23, від 06.06.2024 у справі № 910/6595/23, від 11.01.2024 у справі №910/479/21.

Частинами 1-2 статті 48 ГПК України передбачено, що суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Отже, заміна неналежного відповідача та залучення співвідповідача, у відповідності до приписів господарського процесу, можлива лише за клопотанням позивача.

Позивач під час розгляду справи клопотання про заміну первісного відповідача належним чи про залучення до участі у справі іншої особи як співвідповідача не заявляв.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Належних доказів на підтвердження своїх доводів відповідач суду не надав.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Суд також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Беручи до уваги наведене, всі інші аргументи учасників справи суд з урахуванням п. 5 ч. 4 ст. 238 ГПК України відхиляє як такі, що не стосуються предмета спору, є явно необґрунтованими та неприйнятними з огляду на законодавство та усталену судову практику.

Згідно вимог статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Позивачем не було надано суду належних і допустимих доказів, у розумінні ст.ст. 76, 77 ГПК України, на підтвердження того, яке саме відповідач порушив право позивача і чому він має відповідати за даним позовом.

З огляду на наведені вище норми чинного законодавства та обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги заявлені до неналежного відповідача, що має наслідком відмову в позові.

При цьому, оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, у зв`язку з його пред`явленням до неналежного відповідача, обґрунтованість підстави для стягнення з відповідача заборгованості, судом не перевіряється.

Аналогічний правовий висновок висловив Верховний Суд у постанові від 11.06.2020 у справі №761/7719/18.

Судові витрати

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 73 - 79, 86, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Судові витрати зі сплати судового збору покласти на позивача.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.А. Дупляк