Рішення

від 16.10.2024 по справі 909/457/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.10.2024 м. Івано-ФранківськСправа № 909/457/24

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді Рочняк О. В.

секретар судового засідання Михайлюк А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Акціонерного товариства "Українська залізниця"

вул. Єжи Гедройця, буд.5, м. Київ, 03680

ел. пошта: lnuvk4@ln.railway.lviv.ua

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротранстелеком"

вул. В`ячеслава Липинського, буд. 5, м. Київ, 01030

про встановлення з моменту набрання рішенням суду законної сили на користь ТОВ "Євротранстелеком" безстрокового оплатного земельного сервітуту площею 0,5376 га стосовно земельної ділянки загальною площею 13,3811 га кадастровий номер: 2610100000:07:002:0019 та зобов`язання ТОВ "Євротранстелеком" внести відомості про земельний сервітут земельної ділянки

за участю представників:

від позивача: Войцеховська Наталія Ярославівна;

від відповідача: Хитрук Наталія Ігорівна

ВСТАНОВИВ: Акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротранстелеком" про:

- встановлення з моменту набрання рішенням суду законної сили, на користь ТОВ "Євротранстелеком" безстрокового оплатного земельного сервітуту площею 0,5376 га стосовно земельної ділянки загальною, загальною площею 13,3811 га кадастровий номер: 2610100000:07:002:0019, що знаходиться на території м. Івано-Франківськ Івано-Франківської області, цільове призначення земельної ділянки - для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту, правовий режим земельної ділянки - на праві постійного користування АТ "Укрзалізниця", оплата сервітуту - 18 974 грн 92 коп. з ПДВ в місяць або 227 698 грн 98 коп. з ПДВ в рік на користь АТ "Укрзалізниця", вид сервітуту - для експлуатації та обслуговування волоконно-оптичного кабелю/ ліній зв`язку ТОВ "Євротранстелеком";

- зобов`язання ТОВ "Євротранстелеком" внести відомості про земельний сервітут ділянки з кадастровим номером 2610100000:07:002:0019, що знаходиться на території м. Івано-Франківськ Івано-Франківської області до Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 20.05.2024, суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначив на 10.06.2024, встановив сторонам строки для надання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечення.

03.06.2024 через систему "Електронний суд" до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 03.06.2024 (вх.№9171/24).

10.06.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив від 10.06.2024 (вх.№9486/24).

В судовому засіданні 10.06.2024 представниця відповідача заявила клопотання про відкладення підготовчого засідання для надання можливості скористатися правом на надання заперечення на відповідь на відзив, яке суд задовольнив та відклав підготовче засідання на 01.07.2024, про що постановив протокольну ухвалу.

12.06.2024 через систему "Електронний суд" до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив від 11.06.2024 (вх.№9695/24).

За наслідками підготовчого засідання 01.07.2024 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 07.08.2024, про що постановив ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.

В судовому засіданні 07.08.2024 суд оголосив перерву до 19.09.2024.

У зв`язку з перебуванням судді Рочняк О.В. у відпустці, судове засідання, призначене на 19.09.2024 не відбулося.

Відповідно до ухвали від 30.09.2024, суд призначив розгляд справи по суті на 16.10.2024.

ПОЗИЦІЇ СТОРІН

Позиція позивача. Позов мотивовано тим, що через земельну ділянку, яка знаходиться в постійному користуванні позивача, у відповідності до раніше укладених угод, прокладені волоконно-оптичні лінії зв`язку (кабелі), що є власністю відповідача. Згідно із здійсненими замірами представниками позивача під час комісійного обстеження частини вказаної земельної ділянки, площа земельної ділянки в ґрунті якої прокладено волоконно-оптичні лінії зв`язку ЄТТ становить 0,5376 га. Позивач вказав на те, що всупереч вимогам п.6.1. Генеральної угоди про співробітництво №589/1 від 27.12.2001 та Угоди про співробітництво від 17.01.2002, ТОВ "Євротранстелеком" не укладено жодних додаткових договорів щодо використання ним вищезазначеної частини земельної ділянки. На думку позивача, ТОВ "Євротранстелеком" мало б ініціювати укладення відповідного договору сервітуту земельної ділянки для чого надати Укрзалізниці відповідний пакет документів для узгодження істотних умов договору та його укладення. Натомість, на неодноразові звернення позивача до відповідача про укладення договору про встановлення земельного сервітуту, відповідач не реагував. При цьому, ненадання згоди на укладення договору про встановлення сервітуту з боку відповідача та заперечення його встановлення в судовому порядку порушує права залізниці на ефективне використання своєї власності та задоволення своїх потреб, зокрема, невизначенням взаємних прав та обов`язків щодо користування цією ділянкою і встановленими обмеженнями щодо наявності охоронних зон в межах прокладеного кабеля, необхідності сплати податку з урахуванням коефіцієнта індексації тощо.

Як зазначив позивач, розмір плати за сервітут визначено, виходячи з даних зазначених в Порядку укладення договору про встановлення земельних сервітутів, затвердженого наказом начальника регіональної філії "Львівська залізниця" № 584/од від 12.11.2018, - 12% від нормативної грошової оцінки. Тому, враховуючи нормативно-грошову оцінку (39 357 595,26 грн) та площу земельної ділянки, на яку поширюється сервітут (0,5376 га.), розмір плати за сервітут позивачем визначено у сумі 227 698 грн 96 коп. з ПДВ на рік, або 18974 грн 92 коп. з ПДВ на місяць.

Площу частини земельної ділянки, щодо якої позивач просить встановити сервітут визначено з урахуванням абзацу 2 пункту 2 Правил охорони ліній електрозв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 1996 р. N 135, за яким на трасах кабельних і повітряних ліній електрозв`язку і навколо випромінюючих споруд електрозв`язку встановлюються охоронні зони: для підземних кабельних і повітряних ліній електрозв`язку - це смуга землі, обмежена паралельними лініями, віддаленими від траси підземних кабелів або від крайніх проводів повітряних ліній на відстані 2 метрів з кожного боку.

Позиція відповідача. Відповідач проти позову заперечив, мотивуючи тим, що:

- ТОВ "Євротранстелеком" було створено для забезпечення інтересів АТ "Українська залізниця" у власній мережі зв`язку і з цією метою Фонд державного майна України в інтересах Центральної станції зв`язку Державної адміністрації залізничного транспорту України виступав одним із засновників відповідача;

- підстави прокладання волоконно-оптичної лінії зв`язку та інші відносини між відповідачем та позивачем врегульовані Генеральною угодою про співробітництво №589/01 від 27.12.2001 та Угодою про співробітництво від 17.01.2002. Водночас питання технічного обслуговування та аварійного відновлення ліній зв`язку врегульоване сторонами Договором № 280/Ш на технічне обслуговування і аварійне відновлення від 01.08.2005 року. Таким чином, питання прокладання волоконно-оптичної лінії зв`язку та експлуатації ліній зв`язку врегульоване вищезазначеними договорами та не потребує встановлення сервітуту. При цьому відповідач зазначив, що на виконання п. 4.1.1. Генеральної Угоди № 589/01 він за власні кошти побудував Мережу і надав в користування позивачу чотири оптичні волокна на всій протяжності магістральної мережі на термін її експлуатації. Плата за надання в користування такого волокна, яка була встановлена з 2006 року та не змінювалась відповідачем, є пільговою та неринковою, оскільки фактично це є вкладом відповідача у співпрацю сторін. Водночас вкладом позивача виступало надання доступу відповідачу на прокладення та експлуатацію волоконно-оптичного кабелю в межах земель транспорту та інфраструктури позивача на весь термін експлуатації мережі. Тобто встановлення сервітуту призведе до зміни істотних умов співпраці сторін та фактично спричинить виникнення односторонніх обов`язків відповідача за відсутності кореспондуючих обов`язків позивача. Оскільки позивач не буде здійснювати жодного вкладу у співпрацю за Генеральною угодою № 589/01, користуючись, за таких обставин, оптичними волокнами відповідача на пільгових умовах;

- позивач не правильно визначив площу прокладання волоконно-оптичного кабелю та інші істотні умови сервітуту, встановлення якого ініціює позивач, а також не дотримано процедури встановлення сервітуту, передбаченого законодавством та практикою Верховного Суду стосовно передумов укладення договору сервітуту. При цьому відповідач зазначив, що термін експлуатації мережі та, відповідно, Генеральної угоди про співробітництво № 589/01 закінчується у 2033 році, що унеможливлює встановлення сервітуту безстроково, оскільки господарські відносини сторін будуть припиненими. Також відповідач зазначив, що заміри, проведені позивачем, не підтвердженні жодними належними доказами, які б свідчили про фактичну площу, яку займає волоконно-оптичний кабель, прокладений в спірній земельній ділянці. Крім того, розрахунок плати за сервітут, наданий позивачем, є некоректним на несправедливим, оскільки відповідач з моменту введення в експлуатацію Мережі самостійно не здійснює жодної діяльності на земельних ділянках позивача, саме позивач обслуговує мережу;

- відсутні порушення прав та законних інтересів позивача, не обґрунтовано обраний спосіб захисту. При цьому зазначив, що відповідач здійснив прокладання волоконно-оптичного кабелю не свавільно, а в межах співпраці з позивачем на погоджених з ним територіях.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, давши оцінку доказам у відповідності до ст.86 Господарського процесуального кодексу України, які мають значення для справи, суд встановив таке.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Згідно з Інформаційною довідкою № 57313937 від 13.04.2016 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" (на даний час Акціонерне товариство "Українська залізниця" згідно з п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 31.10.2018 №938 "Деякі питання акціонерного товариства «Українська залізниця") є землекористувачем на праві постійного користування земельної ділянки площею 13,3811 га, яка розташована в м. Івано-Франківську, кадастровий номер земельної ділянки 2610100000:07:002:0019 (далі земельна ділянка). Підставою для державної реєстрації права постійного користування зазначеною земельною ділянкою є державний акт на право постійного користування земельною ділянкою б/н, виданий 30.10.2008 Івано-Франківською міською радою. Номер запису про інше речове право: 7481373.

Земельна ділянка має цільове призначення: для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту і відноситься до державної форми власності, уповноважений державний орган через який держава реалізує своє право власності Івано-Франківська обласна державна адміністрація.

27.12.2001 між Державною адміністрацією залізничного транспорту України (універсальним правонаступником є АТ "Укрзалізниця") (далі - Укразалізинця) та ТОВ "Євротранстелеком" (далі - ЄТТ) укладено Генеральну угоду про співробітництво №589/01 (далі - Генеральна угода № 589/01).

Відповідно до п. 2 Генеральної угоди №589/01, предметом Угоди є співробітництво сторін з будівництва і експлуатації Мережі зв`язку для задоволення потреб Укрзалізниці і надання послуг зв`язку з використанням ресурсів Мережі.

Мережа означає сукупність засобів і споруд зв`язку ЄТТ, об`єднаних у єдиному технологічному процесі для забезпечення пропуску телекомунікаційного трафіка на базі волоконно-оптичних ліній зв`язку в межах земель транспорту, що встановило і використовує ЄТТ (п.1 Генеральної угоди №589/01).

В п. 3 Генеральної угоди № 589/01 сторони врегулювали свої зобов`язання, в тому числі визначили, що ЄТТ бере на себе зобов`язання щодо фінансування проектування, будівництва і експлуатації Мережі (п.3.1.2.); організацію постачання необхідного обладнання, кабельної продукції, вимірювальної техніки, витратних матеріалів для створення Мережі і її подальшої експлуатації (п.3.1.3), а Укрзалізниця зобов`язується надати Залізницям України право визначення у взаємовідносинах з ЄТТ в будівництві та експлуатації Мережі відповідно до пункту 3.3 даної угоди (п.3.2.1); забезпечити координацію Залізниць України та інших підприємств Укрзалізниці у взаємодії з ЄТТ в будівництві та експлуатації Мережі та виконання відповідних окремих двосторонніх договорів, передбачених пунктом 3.3 (п. 3.2.2).

Згідно з п.3.3 Генеральної угоди №589/01, Залізниці України та Центральна станція зв`язку Укрзалізниці за окремими договорами з ЄТТ в рамках Угоди: надають право прокладення волоконно-оптичного кабелю в межах земель транспорту, яке буде оформлене сторонами відповідними актами (п. 3.3.1); забезпечують технічну експлуатацію лінійно-кабельних споруд, установок електроживлення і проведення відповідних ремонтно-відновлювальних робіт при пошкодженнях (п. 3.3.7).

За змістом п. 4.1 Генеральної угоди №589/01, ресурс лінійних споруд зв`язку Мережі у кількості 4-х оптичних волокон на всій протяжності магістральної мережі виділяється Залізницям України в безоплатне користування на термін її експлуатації і використовується Залізницями відповідно до їх технологічних потреб для створення власної корпоративної мережі без права продажу та передачі в користування третім особам (п.4.1.1). Ресурс лінійних споруд Мережі використовується ЄТТ для комерційних цілей (п. 4.1.2).

У п. 4.2 Генеральної угоди №589/01 сторони врегулювали питання щодо розподілу канального ресурсу.

Так, згідно з п.4.2.1 Генеральної угоди №589/01, канальний ресурс ЄТТ використовується для комерційних цілей.

Відповідно до п. 4.2.2 Генеральної угоди №589/01, канальний ресурс Залізниць України може бути використаний для власних технологічних потреб.

За змістом п.6.1 Генеральної угоди №589/01, після закінчення будівництва Мережі взаємовідносини з питань експлуатації будуть здійснюватися на підставі додаткових договорів, укладених сторонами.

Генеральна угода №589/01 набирає сили з моменту підписання уповноваженими представниками сторін і діє протягом терміну будівництва та експлуатації Мережі (п.9.1).

Згідно з Доповненням від 05.07.2004 № 1 до Генеральної угоди про співробітництво від 27.12.2001 №589/01, сторони, серед іншого, доповнили розділ 1 Генеральної угоди №589/01 поняттям Термін експлуатації Мережі - інтервал часу з моменту введення в експлуатацію однієї з споруд Мережі до моменту припинення експлуатації всіх споруд і засобів Мережі в результаті фізичного зношування, але не менше розрахункового строку служби волоконно-оптичного кабелю - 25 років.

У відповідності до Доповнення № 2 від 24.03.2006 до Генеральної угоди про співробітництво №589/01 від 24.03.2006, підпункт 4.1.1 Генеральної угоди №589/01 викладено в такій редакції: Лінійний ресурс Мережі у кількості 4-х оптичних волокон на всій протяжності магістральної мережі виділяється Залізницям України в довгострокову оренду по фіксованій платі 5 копійок без ПДВ за 1 км. ВОЛЗ на термін її експлуатації і використовується Залізницями відповідно до їх технологічних потреб для створення власної корпоративної мережі без права продажу та передачі в користування третім особам.

Крім того, 17 січня 2002 року між Державним територіально-галузевим об`єднанням "Львівська державна залізниця" (далі - Залізниця) та ТОВ "Євротранстелеком" ( далі - ЄТТ) укладено Угоду про співробітництво (далі - Угода від 17.01.2002), предметом якої є співробітництво сторін з будівництва і експлуатації корпоративних мереж Укрзалізниці, Залізниці та Мережі ЄТТ для задоволення потреб Укрзалізниці, Залізниці та для комерційних цілей ЄТТ з використанням ресурсів Мережі (п. 2 Угоди від 17.01.2002).

За п. 1 Угоди від 17.01.2002, Мережа означає сукупність засобів і споруд зв`язку ЄТТ, об`єднаних у єдиному технологічному процесі для забезпечення пропуску телекомунікаційного трафіка на базі волоконно-оптичних ліній зв`язку в межах земель транспорту, що встановив і використовує ЄТТ.

Відповідно до п. 3.1 Угоди від 17.01.2002, ЄТТ взяло на себе зобов`язання фінансування проектування, будівництва і експлуатації Мережі (п.3.1.2.); організації постачання необхідного обладнання, кабельної продукції, вимірювальної техніки, витратних матеріалів для створення Мережі і її подальшої експлуатації (п.3.1.3).

За змістом пп. 3.2.1 п. 3.2 Угоди від 17.01.2002, Залізниця за окремими договорами з ЄТТ та в рамках цієї Угоди надає право прокладання волоконно-оптичного кабелю в межах земель транспорту, яке буде оформлене сторонами відповідним актом.

В пп. 3.2.8 Угоди від 17.01.2002 визначено, що Залізниця забезпечує технічну експлуатацію лінійно-кабельних споруд, установок електроживлення та кондиціонерів і проведення відповідних ремонтно-відновлювальних робіт при пошкодженнях.

Згідно з п. 6.1. Угоди від 17.01.2002, після закінчення будівництва Мережі взаємовідносини з питань експлуатації будуть здійснюватися на підставі додаткових договорів, укладеними сторонами.

Актом вибору траси прокладання волоконно-оптичного кабелю зв`язку на дільниці Долина-Івано-Франківськ-Коломия-Чернівці, передбачено прокладення кабелю по землях транспорту в смузі відведення залізниці, в тому числі від станції Івано-Франківськ по лівій стороні до станції Коршів по лівій стороні.

Відповідно до акта про надання права на прокладання ВОЛЗ від 17.07.2004, складеного до Угоди від 17.01.2002, Львівська залізниця надала право ТОВ "Євротранстелеком" на проведення робіт з прокладання волоконно-оптичних ліній зв`язку в межах земель транспорту на весь термін будівництва мережі зв`язку.

За змістом акта державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта від 12.02.2009, прийнято в експлуатацію Волоконно-оптичну лінію зв`язку Львів Чернівці (лінійні споруди), в тому числі дільниці Івано-Франківськ - Коломия, з такими технічними характеристиками: захисна поліетиленова труба ЗПТ 40/33 тип кабелю ВОК-18 (9 пар оптичних волокон), протяжність - 57,33 км., прокладену в смузі відводу земель залізниці на глибину 1,2 м., вартість будівельно-монтажних робіт з урахуванням ПДВ становить 5 257 489,34 грн.

Згідно з договором №280 від 01.08.2005, ТОВ "Євротранстелеком" (замовник) та Львівська державна залізниця (виконавець) погодили, що у відповідності з Угодою про співробітництво від 17.01.2002 виконавець приймає на себе зобов`язання щодо виконання робіт з технічного обслуговування і аварійного відновлення ліній зв`язку (оптичних волокон волоконно-оптичної лінії зв`язку), надалі за текстом ВОЛЗ, перелік яких наводиться в Додатку № 1, а замовник сплачує вартість цих робіт.

Відповідно до додаткової угоди № 1 від 31.12.2009 до договору № 280, сторони виклали в новій редакції п. 1.1 договору № 280, а саме: у відповідності з Угодою про співробітництво від 17.01.2002, що сторони уклали між собою, виконавець приймає на себе зобов`язання щодо виконання робіт з технічного обслуговування і аварійного відновлення ліній зв`язку (оптичних волокон волоконно-оптичної лінії зв`язку ), надалі за текстом ВОЛЗ, перелік яких наводиться в додатках № 1 та № 1А, а замовник сплачує вартість цих робіт.

Згідно з додатком № 1А до договору № 280, у перелік волокон ВОЛЗ, що підлягають технічному обслуговуванню, включені оптичні волокна на дільниці Івано-Франківськ Коломия, довжиною 57,331 км., кількість пар волокон 9.

28.12.2005 між ТОВ "Євротранстелеком" (орендодавець) та Львівська державна залізниця (орендар) укладено договір оренди майна № Л/Ш-051674/НЮ, відповідно до п. 2.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування майно - оптичні волокна волоконно-оптичної лінії зв`язку у кількості 2-х оптичних пар (4-х оптичних волокон), які прокладені на всій протяжності Мережі, що побудована згідно з Генеральною угодою про співробітництво Укрзалізниці та ТОВ "Євротранстелеком" від 27.12.2001 № 589/01, дільниці якої визначені у Додатку №1 (Акти приймання-передачі волокон), у якому вказані назва дільниці, номер та колір модулю, де знаходяться волокна, довжина волокон, і який є невід`ємною частиною цього договору.

За змістом п. 4.1 цього договору, розмір орендної плати становить 0,05 грн за один кілометр волокон за місяць без ПДВ.

Додатковою угодою № 1 від 19.08.2009 сторони виклали в новій редакції п. 2.1 договору оренди майна № Л/Ш-051674/НЮ від 28.12.2005, а саме, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування майно оптичні волокна волоконно-оптичної лінії зв`язку у кількості 2-х оптичних пар (4-х оптичних волокон), які прокладені на всій протяжності Мережі, що побудована згідно з Генеральною угодою про співробітництво Укрзалізниці та ТОВ Євротранстелеком від 27.12.2001 № 589/01, дільниці якої визначені у Додатках № 1, № 1а, які є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно з Додатком 1а до договору оренди майна № Л/Ш-051674/НЮ від 28.12.2005, ТОВ "Євротранстелеком" передало, а ДТГО "Львівська державна залізниця" прийняло в оренду оптичні волокна, в тому числі на дільниці Івано-Франківськ-Коломия довжиною 57,331 кв.м., кількістю 2 пари волокон.

Як вбачається з акта комісійного обстеження частини земельної ділянки, що знаходиться в постійному користуванні АТ "Укрзалізниця", з метою укладення договору про встановлення земельного сервітуту від 15.11.2019, в окремих місцях земельної ділянки, щодо якої позивач просить встановити сервітут, знаходиться волоконно-оптична лінія зв`язку служби "Ш", тобто АТ "Українська залізниця".

За цим же актом, орієнтовна площа сервітуту становить 5376 м2, бажана мета сервітуту - доступ працівників ТОВ "Євротранстелеком" до мереж ВОЛЗ, який знаходиться від 141 км + 008 м до км. 142+305 м. з лівої сторони по ходу кілометра на відстані 6-17 від крайньої рейки, від 142 км + 352 м до 143 +008м - правої сторони на відстані 4-6 м від крайньої рейки.

АТ "Укрзалізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" зверталась до ТОВ "Євротранстелеком" листами №НЗІ-10/5735 від 04.11.2019, №НКМ-12/5 від 25.01.2024 з пропозицією укласти з АТ "Укрзалізниця" договори про встановлення земельних сервітутів з метою прокладення та експлуатації ліній зв`язку.

Відповідно до листа №81 від 15.02.2024, ТОВ "Євротранстелеком" залишило звернення АТ "Укрзалізниця" без задоволення, мотивуючи відсутністю правових підстав для укладення договорів про встановлення земельних сервітутів, оскільки прокладання волоконно-оптичних ліній зв`язку здійснено на підставі Генеральної угоди про співробітництво від 27.12.2001 №589/01 та Угоди про співробітництво від 17.01.2002.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Предметом дослідження у цій справі є питання щодо наявності/відсутності підстав для встановлення на користь ТОВ «Євротранстелеком» безстрокового оплатного земельного сервітуту стосовно земельної ділянки, що належать позивачу на праві постійного користування для експлуатації та обслуговування волоконно-оптичного кабелю/ліній зв`язку ТОВ «Євротранстелеком».

Сервітут є речовим правом на чуже майно, яке полягає в обмеженому користуванні чужим майном для задоволення потреб, які не можуть бути задоволені іншим шляхом (ст. 395 ЦК України).

Згідно зі ст. 401 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки або особою, яка використовує земельну ділянку на праві емфітевзису, суперфіцію. У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту (ч. 1-3 ст. 402 ЦК України).

Нормами ч. 1-6 ст. 403 ЦК України передбачено, що сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном. Сервітут може бути встановлений на певний строк або без визначення строку. Особа, яка користується сервітутом, зобов`язана вносити плату за користування майном, якщо інше не встановлено договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут не підлягає відчуженню. У разі встановлення земельного сервітуту для спорудження лінійного об`єкта енергетичної інфраструктури, іншого об`єкта законом або договором про встановлення земельного сервітуту може бути встановлена умова щодо переходу права земельного сервітуту до нового власника такого об`єкта при переході права власності на нього. Сервітут не позбавляє власника майна, щодо якого він встановлений, права володіння, користування та розпоряджання цим майном. Сервітут зберігає чинність у разі переходу до інших осіб права власності на майно, щодо якого він встановлений.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 98 Земельного кодексу України право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими. Строк дії земельного сервітуту, що встановлюється договором між особою, яка вимагає його встановлення, та землекористувачем, не може бути більшим за строк, на який така земельна ділянка передана у користування землекористувачу. Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею. Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.

За ч. 1, 2 ст. 100 ЗК України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут). Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (землекористувачем) земельної ділянки. Земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 11 статті 79-1 Земельного кодексу України, державна реєстрація прав суборенди, сервітуту, які поширюються на частину земельної ділянки, здійснюється після внесення відомостей про таку частину до Державного земельного кадастру.

Згідно з ч. 6 статті 21 Закону України "Про державний земельний кадастр", відомості про межі частини земельної ділянки, на яку поширюється право суборенди, сервітуту, вносяться до Державного земельного кадастру на підставі затвердженої технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право суборенди, сервітуту, а також на підставі інших видів документації із землеустрою, за якою здійснюється формування земельної ділянки.

Отже, підставою встановлення сервітуту є відсутність у будь-якої особи, у тому числі і у власника майна, можливості задовольнити свої потреби іншим способом, як встановлення права користування чужим майном - сервітуту.

Стаття 649 ЦК України не обмежує власника земельної ділянки, відносно якої планується встановити сервітут або фактично складаються сервітутні відносини, в можливості ініціювання як укладення договору, так і у випадках, встановлених законом або за домовленістю сторін, звернутись за вирішенням спору до суду.

Речове право у вигляді сервітуту дає змогу власникові повною мірою реалізувати надані йому правомочності щодо належного цій особі майна і забезпечити його ефективне використання, а також передбачає право на задоволення немайнових інтересів інших осіб, речове право яких на чужу річ не пов`язано зі здійсненням майнових прав.

Таку позицію висловив Верховний Суд у постанові від 15.12.2021 у справі №918/303/21.

Вирішуючи питання щодо наявності у цьому випадку підстав для встановлення земельного сервітуту, суд встановив таке.

За встановлених судом обставин справи, правовідносини сторін щодо виконання Генеральної угоди № 589/01 та Угоди про співробітництво від 17 січня 2002 підпадають під правове регулювання глави 77 Цивільного кодексу України "Спільна діяльність".

Так, відповідно до статті 1130 ЦК України, за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов`язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об`єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об`єднання вкладів учасників.

Згідно з статтею 1131 ЦК України, договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

За умовами Генеральної угоди № 589/01 та Угоди про співробітництво від 17 січня 2002 року передбачалось надання ДТГО "Львівська державна залізниця", правонаступником якого є позивач, права ТОВ "Євротранстелеком" на прокладення волоконно-оптичного кабелю в межах земель транспорту, водночас виділення для ДТГО "Львісвська залізниця" 4-х оптичних волокон на всій протяжності магістральної мережі, згідно з первинною редакцією угод - на праві безоплатного користування, а після внесення змін - на умовах оренди зі сплатою 0,05 грн за 1 км. волокон в місяць.

Вказані угоди укладені на весь строк експлуатації мережі та є чинними на час розгляду справи.

Роботи з технічного обслуговування і аварійного відновлення ліній зв`язку виконує позивач за договором № 280.

Таким чином, волоконно-оптичний кабель ТОВ "Євротранстелеком", для експлуатації та обслуговування якого позивач просить встановити сервітут, прокладений в інтересах обох сторін в межах правовідносин за договором про спільну діяльність, узгоджених між позивачем та відповідачем в Генеральній угоді № 589/01 та Угоді про співробітництво від 17 січня 2002 року, а також у інших правочинах, що укладались в рамках цих угод.

За приписами статті 395 ЦК України, сервітут полягає в обмеженому користуванні чужим майном для задоволення потреб, які не можуть бути задоволені іншим шляхом.

Сторони у справі, укладаючи Генеральну угоду № 589/01 та Угоду про співробітництво від 17 січня 2002 року, договір № 280 та інші правочини в рамках цих угод врегулювали між собою правовідносини щодо прокладання та наступного використання, експлуатації, технічного обслуговування та ремонту волоконно-оптичних ліній зв`язку.

При укладенні цих угод сторони врахували, що волоконно-оптичні лінії зв`язку прокладаються на земельних ділянках, що перебувають в постійному користуванні АТ "Укрзалізниця", яка буде здійснювати їх технічне обслуговування та аварійний ремонт та не передбачали встановлення сервітуту в інтересах ТОВ "Євротранстелеком".

З огляду на те, що в результаті укладення між сторонами договорів в межах їх спільної діяльності, сторони узгодили між собою умови прокладення, технічного обслуговування та аварійного відновлення волоконно-оптичних ліній зв`язку, зокрема виконання робіт з технічного обслуговування та аварійного відновлення самим позивачем, який є землекористувачем земельної ділянки, позивач не довів суду необхідності встановлення сервітуту для відповідача та не довів неможливості задоволення потреб відповідача в інший спосіб, ніж як через встановлення сервітуту, що є підставою для відмови в позові.

Твердження позивача про те, що відповідно до п. 6.1 Угоди про співробітництво від 17.01.2002 після закінчення будівництва мережі взаємовідносини сторін з питань експлуатації будуть здійснюватися на підставі додаткових договорів, укладених сторонами, відтак і можливість встановлення сервітуту, критично оцінюється судом, оскільки вказаний пункт договору стосується укладення сторонами додаткових договорів саме з питань експлуатації мережі, а не використання земельних ділянок.

Крім того, суд зазначає, що позивач не надав суду належних доказів визначення площі та меж тієї частини земельної ділянки, щодо якої просить встановити сервітут, а саме: документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту, чи іншої технічної документації, з якої можна було б встановити межі, площу тієї частини земельної ділянки, на яку встановлюється сервітут (акт комісійного обстеження земельної ділянки не є таким доказом), а також не довів суду обґрунтованість визначеного ним розміру плати за встановлення сервітуту в розмірі 12% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що також є підставою для відмови у позові.

З огляду на те, що суд дійшов висновку відмовити в задоволенні позовних вимог про встановлення сервітуту, в задоволенні похідних вимог про зобов`язання відповідача внести відомості про сервітут до Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень також належить відмовити.

Відповідно до ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст. 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Трофимчук проти України" вказав, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін; Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа "Руїс Торіха проти Іспанії").

Враховуючи викладене, у задоволенні позову Акціонерного товариства "Українська залізниця" належить відмовити у зв`язку з необґрунтованістю.

Судовий збір, у відповідності до ст. 129 ГПК України, суд покладає на позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 20, 73, 74, 76-78, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

у задоволенні позову відмовити.

Судовий збір покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 30.10.2024

Суддя О.В. Рочняк