Рішення

від 29.10.2024 по справі 750/9364/24

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІГОВА

Справа № 750/9364/24

Провадження № 2/750/1893/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2024 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова в складі судді Логвіної Т.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом заступника керівника Чернігівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України, Чернігівської міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,

третя особа Комунальне некомерційне підприємство «Чернігівська міська лікарня №2» Чернігівської міської ради,

в с т а н о в и в :

У липні 2024 року до суду надійшов позов заступника керівника Чернігівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України, Чернігівської міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (стягнення витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину).

Позов обґрунтовано тим, що ухвалою Деснянського районного суду м.Чернігова від 15.01.2024 ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за ч.1 ст 286 КК України, у зв`язку з примиренням його з потерпілим ОСОБА_2 . Вказаним судовим рішенням встановлено, що ОСОБА_1 24.09.2023 о 18:27 керуючи автомобілем марки «Toyota Corolla», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись головною дорогою - вул. Преображенська м. Чернігова в напрямку від перехрестя з вул. Тарновського до перехрестя з просп. Миру та вул. Єлецька, здійснюючи поворот ліворуч на вул. Музична на перехресті нерівнозначних доріг - вул.Преображенська, Гонча та Музична, не дав дорогу водію мотоцикла марки «Viper V250F-2», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який рухався рівнозначною дорогою прямо - вул.Преображенська в напрямку від перехрестя з просп.Миру та вул.Єлецька до перехрестя з вул.Тарновського, у результаті чого допустив зіткнення з вказаним транспортним засобом, унаслідок якого водій мотоцикла ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження, що згідно висновку експерта відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості. У зв`язку з отриманими тілесними ушкодженнями ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Чернігівська міська лікарня №2» Чернігівської міської ради в період з 24.09.2023 по 03.10.2023, що становить 9 ліжко-днів та підтверджується довідкою про витрати КНП «Чернігівська міська лікарня №2» №47 від 04.12.2023. Невідшкодування витрат, здійснених КНП «Чернігівська міська лікарня № 2» за рахунок державного та місцевого бюджетів на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 , негативно впливає на фінансування хворих, внаслідок чого порушуються інтереси держави у сфері дотримання прав і свобод людини і громадянина в галузі охорони здоров`я, забезпечення пов`язаних з ними державних гарантій Цивільний позов про стягнення коштів на користь держави в особі Національної служби здоров`я України (далі НСЗУ) та Чернігівської міської ради, витрачених на лікування потерпілого, в межах даного кримінального провадження не заявлявся. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров`я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній. Предметом позовних вимог відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 , який перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «Чернігівська міська лікарня №2» Чернігівської міської ради внаслідок отримання тілесного ушкодження, неповернення яких і спричинило порушення інтересів держави, які потребують захисту в судовому порядку та свідчить про порушення економічних інтересів, ускладнює належну реалізацію державної політики в галузі охорони здоров`я, оскільки кошти, залишаються до цього часу не відшкодовані, що згідно зі ст.23 Закону України «Про прокуратуру» потребує втручання органів прокуратури шляхом подання позовної заяви.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з вимогами статей 280-281 ЦПК України, суд вважає за можливе вирішити справу в заочному порядку.

Дослідивши наявні у справі матеріали, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 15.01.2024 ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за ч.1 ст 286 КК України, у зв`язку з примиренням його з потерпілим ОСОБА_2 .

Ухвалою встановлено, що ОСОБА_1 24.09.2023 о 18:27, керуючи автомобілем марки «Toyota Corolla», реєстраційний номер НОМЕР_1 , лаючись головною дорогою - вул. Преображенська м.Чернігова в напрямку від перехрестя з вул. Тарновського до перехрестя з просп.Миру та вул.Єлецька, здійснюючи поворот ліворуч на вул.Музична на перехресті нерівнозначних доріг - вул.Преображенська, Гонча та Музична, не дав дорогу водію мотоцикла марки «Viper V250F-2», реєстраційний номер НОМЕР_3 , який рухався рівнозначною дорогою прямо - вул.Преображенська в напрямку від перехрестя з просп.Миру та вул.Єлецька до перехрестя з вул.Тарновського, у результаті чого допустив зіткнення з вказаним транспортним засобом, унаслідок якого водій мотоцикла ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження, що згідно висновку експерта відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості.

У зв`язку з отриманими тілесними ушкодженнями ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Чернігівська міська лікарня №2» Чернігівської міської ради в період з 24.09.2023 по 03.10.2023, що становить 9 ліжко-днів та підтверджується довідкою про витрати КНП «Чернігівська міська лікарня №2» №47 від 04.12.2023.

Загальна сума витрачених бюджетних коштів за час стаціонарного лікування з 24.09.2023 по 03.10.2023 становить 16786,68 грн.

У вартість ліжко-дня включені витрати здійснені:

-за рахунок коштів НСЗУ (державний бюджет) в сумі 15919,33 грн.;

-за рахунок коштів міського бюджету - 867,35 грн.

Цивільний позов про стягнення коштів на користь держави в особі Національної служби здоров`я України та Чернігівської міської ради, витрачених на лікування потерпілого, в межах даного кримінального провадження не заявлявся.

Відповідно до ч. 6 ст.82ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Листом від 23.04.2024 №55-75-3737вих-24 повідомлено Національну службу здоров`я України про виявлені порушення інтересів держави щодо витрат бюджетних коштів за програмою медичних гарантій, необхідність їх відшкодування, та тим самим надано можливість відреагувати на порушення інтересів держави. У листі НЗСУ від 21.05.2024 №17053/2-16-24 зазначено, що заходи претензійно-позовного характеру, спрямовані на стягнення витрат на лікування НСЗУ, на даний час, не вживались, не заперечують щодо звернення до суду в інтересах держави прокуратурою стосовно відшкодування витрат на лікування потерпілих від кримінальних правопорушень.

Листом від 29.04.2024 №586/2-10/вих./02/3650/20/вх./03, виконавчий комітет Чернігівської міської ради повідомила, що до їх компетенції не входить повноваження щодо стягнення витрат, понесених закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення.

Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 131-1Конституції України на прокуратуру покладено представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст.56ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до ч. 4 ст.56ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Згідно із ч.1ст.16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.2 п.9 ст.16ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування шкоди.

Згідно з ч.1 та ч.2 ст.22ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.1166ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ч. 2 ст. 1191 ЦПК України держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, юридичні особи мають право зворотної вимоги до фізичної особи, винної у вчиненні кримінального правопорушення, у розмірі коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 1206 ЦК України, особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього кримінального правопорушення,

Згідно з ч. 3 вказаної статті, якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, спільній власності територіальних громад, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету, за рахунок якого таке лікування фінансувалося.

Пунктом 13 постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, стягнення безпідставно нажитого майна» та п.2 постанови Пленуму ВСУ «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» судам роз`яснено, що шкода, заподіяна злочином, підлягає відшкодуванню особою, яка її заподіяла, в повному обсязі за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Відповідно до п. 2 «Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженого постановою КабінетуМіністрів України№545від 16.07.1993 сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день.

Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого (форма 003/у) або інших документів, які підтверджують дату госпіталізації та виписки хворого із стаціонару лікувального закладу. Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентарю та обладнання.

Згідно з п. 4 зазначеного Порядку стягнені в установленому порядку кошти залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров`я,, у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного бюджету або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров`я.

З 01.04.2020 змінено механізм фінансування КНП «Чернігівська міська лікарня №2» і здійснюється Національною службою здоров`я України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом оплати наданих лікарнею медичних послуг за програмами медичних гарантій відповідно до укладеного між КНП «Чернігівська міська лікарня №2» та НСЗУ Договорів про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій №0000- Т1Х6-М0000, №2494-Е223-Р000, №1245-Е223-Р000, №4337-Е523-Р000. Кошти перераховуються НСЗУ безпосередньо на рахунок лікарні.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про основи законодавства України про охорону здоров`я» закладом охорони здоров`я є юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, що забезпечує медичне обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників і фахівців з реабілітації.

Згідно статуту КНП «Чернігівська міська лікарня №2» є лікарняним (амбулаторним) закладом охорони здоров`я - комунальним унітарним некомерційним підприємством, що надає послуги первинної, вторинної/спеціалізованої, третинної/високоспеціалізованої медичної допомоги будь-яким особам в порядку та на умовах, встановлених законодавством України та цим Статутом, а також вживає заходи із профілактики захворювань населення та підтримання громадського здоров`я.

Механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою «Реалізація програми державних гарантій медичного обслуговування населення» (КПКВК 2308060) визначено «Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті на реалізацію програми державних гарантій медичного обслуговування населення», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 №1086.

НСЗУ є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня та відповідальним виконавцем бюджетної програми.

В той же час, оскільки НСЗУ витратила державні (бюджетні) кошти при наданні медичних послуг - лікування потерпілого ОСОБА_2 , який перебував та стаціонарному лікуванні з вини ОСОБА_1 - на підставі договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, укладеного між НЗСУ (замовник) та КНП «Чернігівська міська лікарня №2», дані кошти необхідно стягнути з ОСОБА_1 та зарахувати до Державного бюджету України.

Зважаючи на те, що уповноваженими органами упродовж тривалого часу не вжито жодних заходів, спрямованих на відшкодування витрат, понесених на стаціонарне лікування потерпілого, внаслідок чого не надходять кошти, зокрема до місцевого бюджету, в даному випадку порушуються інтереси держави в галузі охорони здоров`я та забезпечення пов`язаних з ними державних гарантій, і такі витрати негативно впливають на фінансування інших хворих, порушуються інтереси держави у сфері дотримання прав і свобод людини і громадянина та в галузі охорони здоров`я, забезпечення пов`язаних з ними державних гарантій. Вказане свідчить про бездіяльність НСЗУ та Чернігівської міської ради.

Відповідно до ч.1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідност. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Доказів, які б спростовували вимогу позивача, відповідачем не надано.

З огляду на викладене, проаналізувавши докази, які містяться у матеріалах справи у їх сукупності та норми права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить висновку про обґрунтованість задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 141, 264, 265, 273, 280-283, 352, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

позов заступника керівника Чернігівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України (пр. Степана Бандери, 19, м. Київ, код ЄДРПОУ 42032422), Чернігівської міської ради (вул. Магістратська, 7, м. Чернігів, код ЄДРПОУ 34339125) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) про відшкодування шкоди задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі позивача - Національної служби здоров`я України кошти, витрачені на лікування потерпілого ОСОБА_2 в сумі 15919,33 грн, які зарахувати до Державного бюджету України.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Чернігівської міської ради кошти, витрачені на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 в сумі 867,35 грн., які зарахувати в дохід місцевого бюджету.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Чернігівської обласної прокуратури судовий збір в сумі 3028 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: