Рішення

від 29.10.2024 по справі 750/9365/24

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІГОВА

Справа № 750/9365/24

Провадження № 2/750/1894/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2024 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова в складі судді Логвіної Т.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом заступника керівника Чернігівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України, Чернігівської міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,

третя особа Комунальне некомерційне підприємство «Чернігівська міська лікарня №2» Чернігівської міської ради,

в с т а н о в и в :

У липні 2024 року до суду надійшов позов заступника керівника Чернігівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України, Чернігівської міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (стягнення витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину).

Позов обґрунтовано тим, що вироком Деснянського районного суду м.Чернігова від 12.03.2024 у справі №750/1725/24 ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч.2 ст.286 КК України, та з застосуванням ст.69 КК України призначено покарання у виді штрафу у розмірі 6000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 102000 грн., без позбавлення права керувати транспортними засобами. Вказаним судовим рішенням встановлено, що 08.12.2023 близько 21:20, ОСОБА_1 , керуючи технічно справним автомобілем марки «Lexus GX470», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись вул. Шевченка м. Чернігова в напрямку від перехрестя з вул. Земська до перехрестя з вул. Некрасова поблизу будинку, розташованого за адресою: м. Чернігів, вул. Шевченка, 90, при здійсненні випередження невстановленого досудовим слідством транспортного засобу марки «BMW» лівою відносно напрямку її руху суміжною з ним смугою, не відреагувала відповідним чином на стан поверхні проїзної частини, не врахувавши її шорсткість і зчеплення, та не обрала безпечну швидкість руху в установлених межах з урахуванням дорожньої обстановки в частині вказаних параметрів, у результаті чого втратила контроль над рухом керованого автомобіля марки «Lexus GX470», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що призвело до виїзду даного транспортного засобу на лівий відносно напрямку її руху тротуар, яким в той час рухалися пішоходи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , та здійснення на останніх наїзду, внаслідок якого ОСОБА_2 та ОСОБА_3 отримали тілесні ушкодження, що згідно висновку експерта відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості. У зв`язку з отриманими внаслідок ДТП тілесними ушкодженнями: ОСОБА_3 перебувала на стаціонарному лікуванні в КНП «Чернігівська міська лікарня №2» Чернігівської міської ради в період з 08.12.2023 по 26.12.2023, що становить 18 ліжко-днів та підтверджується довідкою про витрати КНП «Чернігівська міська лікарня №2» №4 від 20.02.2024; ОСОБА_2 перебувала на стаціонарному лікуванні в КНП «Чернігівська міська лікарня №2» Чернігівської міської ради в період з 08.12.2023 по 12.01.2024, що становить 35 ліжко-днів та підтверджується довідкою про витрати КНП «Чернігівська міська лікарня №2» №5 від 20.02.2024. Згідно вищевказаних довідок про витрати КНП «Чернігівська міська лікарня №2», загальна сума витрачених бюджетних коштів за час стаціонарного лікування потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 становить 104238,42 грн. Цивільний позов до ОСОБА_1 про стягнення коштів на користь держави в особі Національної служби здоров`я України та Чернігівської міської ради, витрачених на лікування потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в межах даного кримінального провадження не заявлявся. оскільки НСЗУ витратила державні (бюджетні) кошти при наданні медичних послуг - лікування потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які перебували на стаціонарному лікуванні з вини ОСОБА_1 , дані кошти необхідно стягнути з ОСОБА_1 та зарахувати до Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з вимогами статей 280-281 ЦПК України, суд вважає за можливе вирішити справу в заочному порядку.

Дослідивши наявні у справі матеріали, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що вироком Деснянського районного суду м.Чернігова від 12.03.2024 у справі №750/1725/24 ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч.2 ст.286 КК України, та з застосуванням ст.69 КК України призначено покарання у виді штрафу у розмірі 6000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 102000 грн., без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Вказаним судовим рішенням встановлено, що 08.12.2023 близько 21:20, ОСОБА_1 , керуючи технічно справним автомобілем марки «Lexus GX470», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись вул. Шевченка м. Чернігова в напрямку від перехрестя з вул. Земська до перехрестя з вул. Некрасова поблизу будинку, розташованого за адресою: м. Чернігів, вул. Шевченка, 90, при здійсненні випередження невстановленого досудовим слідством транспортного засобу марки «BMW» лівою відносно напрямку її руху суміжною з ним смугою, не відреагувала відповідним чином на стан поверхні проїзної частини, не врахувавши її шорсткість і зчеплення, та не обрала безпечну швидкість руху в установлених межах з урахуванням дорожньої обстановки в частині вказаних параметрів, у результаті чого втратила контроль над рухом керованого автомобіля марки «Lexus GX470», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що призвело до виїзду даного транспортного засобу на лівий відносно напрямку її руху тротуар, яким в той час рухалися пішоходи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та здійснення на останніх наїзду, внаслідок якого ОСОБА_2 та ОСОБА_3 отримали тілесні ушкодження, що згідно висновку експерта відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості.

У зв`язку з отриманими внаслідок ДТП тілесними ушкодженнями:

- ОСОБА_3 перебувалана стаціонарномулікуванні вКНП «Чернігівськаміська лікарня№2»Чернігівської міськоїради вперіод з 08.12.2023 по 26.12.2023, що становить 18 ліжко-днів та підтверджується довідкою про витрати КНП «Чернігівська міська лікарня №2» №4 від 20.02.2024

- ОСОБА_2 перебувала на стаціонарному лікуванні в КНП «Чернігівська міська лікарня №2» Чернігівської міської ради в період з 08.12.2023 по 12.01.2024, що становить 35 ліжко-днів та підтверджується довідкою про витрати КНП «Чернігівська міська лікарня №2» №5 від 20.02.2024.

Згідно вищевказаних довідок про витрати КНП «Чернігівська міська лікарня №2», загальна сума витрачених бюджетних коштів за час стаціонарного лікування потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 становить 104238,42 грн. (37396,26 грн. + 66842,16 грн. = 104238,42 грн.)

У вартість ліжко-дня включені витрати здійснені:

- за рахуноккоштів НСЗУ(державнийбюджет)в сумі80305,00грн. (27280,80 грн. + 53024,20 грн. = 80305,00 грн.);

- за рахунок коштів міського бюджету в сумі 23933,42 грн. (10115,46 грн. + 13817,96 грн.).

Цивільний позов до ОСОБА_1 про стягнення коштів на користь держави в особі Національної служби здоров`я України та Чернігівської міської ради, витрачених на лікування потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в межах даного кримінального провадження не заявлявся.

Відповідно до ч. 6 ст.82ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 131-1Конституції України на прокуратуру покладено представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частиною 3 статті 128 КПК України передбачено, що цивільний позов в інтересах держави пред`являється прокурором.

Згідно із ч.1 ст.1 166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.2 ст. 1191 ЦК держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, юридичні особи мають право зворотної вимоги до фізичної особи, винної у вчиненні кримінального правопорушення, у розмірі коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від цього кримінального правопорушення.

Відповідно до п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 07.07.1995 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат» питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з «Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16.07.1993. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров`я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

Відповідно до п.2 «Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16.07.1993 сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день.

Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого (форма 003/у) або інших документів, які підтверджують дату госпіталізації та виписки хворого із стаціонару лікувального закладу. Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентарю та обладнання.

Згідно з п.4 зазначеного Порядку стягнені в установленому порядку кошти залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров`я, у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного бюджету або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров`я.

Послуги КНП «Чернігівська міська лікарня № 2» Чернігівської міської ради пов`язані з наданням медичних послуг за програмою медичних гарантій пацієнтам, оплачуються НСЗУ як замовником медичних послуг за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про основи законодавства України про охорону здоров`я» закладом охорони здоров`я є юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, що забезпечує медичне обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників і фахівців з реабілітації.

Згідно статуту КНП «Чернігівська міська лікарня №2» є лікарняним і амбулаторним) закладом охорони здоров`я - комунальним унітарним некомерційним підприємством, що надає послуги первинної, вторинної/спеціалізованої, третинної/високоспеціалізованої медичної допомоги будь-яким особам в порядку та на умовах, встановлених законодавством України та цим Статутом, а також вживає заходи із профілактики захворювань населення та підтримання громадського здоров`я.

Засновником, власником та органом управління майном КНП Чернігівська міська лікарня №2» є Чернігівська міська рада. Підприємство є об`єктом комунальної власності територіальної громади міста Чернігова в особі Чернігівської міської ради. Фінансування діяльності Підприємства здійснюється у встановленому порядку за рахунок місцевого та державного бюджету, а також інших джерел, не заборонених законодавством України.

Відповідно до ч. 3 ст.56ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до ч. 4 ст.56ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Згідно із ч.1ст.16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.2 п.9ст.16 ЦК Україниспособами захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування шкоди.

Згідно з ч.1 та ч.2ст. 22 ЦК Україниособа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Відповідно до ч.ч.1,2ст.1166 ЦК Українимайнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно з ч. 1ст. 1206 ЦК України, особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього кримінального правопорушення,

Згідно з ч. 3 вказаної статті, якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, спільній власності територіальних громад, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету, за рахунок якого таке лікування фінансувалося.

Пунктом 13 постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, стягнення безпідставно нажитого майна» та п.2 постанови Пленуму ВСУ «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» судам роз`яснено, що шкода, заподіяна злочином, підлягає відшкодуванню особою, яка її заподіяла, в повному обсязі за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою «Реалізація програми державних гарантій медичного обслуговування населення» (КПКВК 2308060) визначено «Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті на реалізацію програми державних гарантій медичного обслуговування населення», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 №1086.

НСЗУ є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня та відповідальним виконавцем бюджетної програми.

Чернігівською окружною прокуратурою листом від 18.04.2024 повідомлено Національну службу здоров`я України про виявлені порушення та тим самим надано можливість відреагувати на порушення інтересів держави.

Однак, Національна служба здоров`я України, згідно листа від 13.05.2024, підстав для вжиття заходів претензійно-позовного характеру, спрямованих на стягнення з ОСОБА_1 витрат на лікування потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , не вбачає, зазначаючи, що відповідно до норм Положення про Національну службу здоров`я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 №1101, НСЗУ не наділена повноваженнями представляти інтереси держави у даних категоріях справ.

Вказане свідчить про бездіяльність Національної служби здоров`я України та відсутність наміру звернення до суду, оскільки окружною прокуратурою листом фактично повідомлено про виявленні порушення.

Відповідно до листа Чернігівської міської ради від 26.04.2024р. останньою заходи, спрямовані на відшкодування ОСОБА_1 витрат, понесених на стаціонарне лікування потерпілих від злочину ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не вживалися та вживатись в подальшому не будуть.

Чернігівська міська рада належним чином не здійснює покладені на неї обов`язки, оскільки до цього часу позов про стягнення витрат на стаціонарне лікування осіб, яка потерпіли від злочину, у сумі 23933,42 грн. (кошти міського бюджету) до суду не пред`явлений та відповідні витрати не відшкодовані, хоча моменту набрання вироку законної сили пройшов вже досить тривалий час.

Відповідно до ч.1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Доказів, які б спростовували вимогу позивача, відповідачем не надано.

З огляду на викладене, проаналізувавши докази, які містяться у матеріалах справи у їх сукупності та норми права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить висновку про обґрунтованість задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 141, 264, 265, 273, 280-283, 352, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

позов заступника керівника Чернігівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України (пр. Степана Бандери, 19, м. Київ, код ЄДРПОУ 42032422), Чернігівської міської ради (вул. Магістратська, 7, м. Чернігів, код ЄДРПОУ 34339125) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 ) про відшкодування шкоди задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі позивача - Національної служби здоров`я України кошти, витрачені на лікування потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в сумі 80305 грн, які зарахувати до Державного бюджету України.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Чернігівської міської ради кошти, витрачені на лікування потерпілих від злочину ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в сумі 23933,42 грн., які зарахувати в дохід місцевого бюджету.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Чернігівської обласної прокуратури судовий збір в сумі 3028 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: