Постанова

від 30.10.2024 по справі 490/7461/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

30.10.24

22-ц/812/1640/24

Справа № 490/7461/24 Головуючий у 1-й інстанції Чулуп О. С.

Провадження № 22ц/812/1640/24 Доповідачка в апеляційній інстанції Ямкова О. О.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

30 жовтня 2024 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду у складі:

головуючої-судді: Ямкової О. О.,

суддів: Крамаренко Т. В., Локтіонової О. В.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_1

на ухвалу судді Центрального районного суду міста Миколаєва Чулупа О. С., постановлену 17 вересня 2024 року у приміщенні суду у місті Миколаєві зі складанням її повного тексту, по справі

за позовом

ОСОБА_1 до Комунального підприємства

«Госпрозрахункове проектно-виробниче архітектурно-планувальне бюро»

(далі - КП «ГПВ АПБ»),

про визнання трудових відносин припиненими,

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до КП «ГПВ АПБ» про визнання трудових відносин припиненими.

В обґрунтування позову зазначила, що з 9 січня 2023 року працювала на посаді головного бухгалтера в КП «ГПВ АПБ» та 18 липня 2024 року подала заяву про звільнення з роботи, у зв`язку з невиконанням роботодавцем умов колективного договору.

Між тим, 22 липня 2024 року отримала авансову виплату та 23 липня 2024 року була звільнена за частиною 4 статті 40 КЗпП із здійсненням остаточного розрахунку.

На підставі викладеного просила визнати трудові відносини припиненими згідно з частиною 3 статті 38 КЗпП.

Ухвалою судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 3 вересня 2024 року позовна заява ОСОБА_1 залишена без руху, у зв`язку з відсутністю доказів працевлаштування на роботу у бюро та виконання обов`язків касира, звернення із заявою про надання відпустки, а також докази звернення із заявою про надання доплат до заробітної плати та не сплатою судового збору за подачу позову.

На виконання вимог вищевказаної ухвали 13 вересня 2024 року позивачкою до суду подано копію заяви про надання відпустки та скріншот листування на підтвердження відмови у її наданні, копію витягу з колективного договору та наказу про прийняття на роботу, а також інші докази на обґрунтування доводів позовної заяви та квитанція про сплату судового збору .

Ухвалою судді того ж суду від 17 вересня 2024 року позовна заява повернута позивачці як неподана.

Постановлюючи таку ухвалу, суд виходив з того, що позивачкою не усунуто деякі недоліки позовної заяви, а саме не надано доказів звернення до роботодавця з заявою про надання доплат да заробітної плати.

В апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу судді про повернення позову та повернути справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування скарги позивачка зазначила, що усі наявні у неї докази долучені до позовної заяви та з огляду на предмет позову нею виконані вимоги статей 175 -178 ЦПК України.

Посилаючись на відповідну судову практику вказувала, що повернення позовної заяви, є формальним та сумнівним з точки зору дотримання права на доступ до правосуддя.

Ухвалами колегії суддів Миколаївського апеляційного суду з розгляду цивільних справ від 7 та 11 жовтня 2024 року справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами, у порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи у письмовому провадженні, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню із наступних підстав.

Залишаючи позовну заяву без руху, суддя вважав її такою, що не відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України, оскільки позивачем до позовної заяви не надано доказів на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а також не сплачено судовий збір.

Відповідно до статей 175-177, 185 ЦПК України, суддя, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, перевіряє, чи має особа відповідно до статті 4 ЦПК України право на звернення до суду за захистом відповідного права чи інтересу, чи відповідає форма та зміст заяви вимогам закону, чи дотримані правила підсудності та чи немає інших установлених законом перешкод для відкриття провадження у справі.

В силу частини 3 статті 175 ЦПК України позовна заява має містити найменування сторін, зміст позовних вимог; ціну позову щодо вимог майнового характеру; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування та таке інше.

Частиною 4 статті 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору, а частиною 1 цієї же статті визначено, що позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачкою вказані свої особисті дані, найменування та місце знаходження відповідача, викладено зміст обставин та вимоги, до заяви додані копії документів.

Додатково, на вимогу судді, зазначену в ухвалі про залишення позову без руху, позивачкою ОСОБА_1 13 вересня 2024 року до суду надано докази перебування з відповідачем у трудових відносинах та звернення з питань трудових відносин стосовно надання відпустки, а також інші докази щодо виниклих спірних відносин. Надана квитанція про сплату судового збору.

Але вважаючи, що 13 вересня 2024 року, подавши уточнену позовну заяву з додаванням додаткових доказів та квитанції про сплату судового збору, позивачкою повністю не виконані вказівки судді в частині необхідності надання доказів звернення до роботодавця з приводу надання доплат до заробітної плати, суддя повернув позовну заяву.

При цьому не звернув увагу на те, що недоліки, які перераховані ним в ухвалах про залишення позову без руху та поверненні, окрім сплати судового збору, можуть бути усунуті в підготовчому засіданні при розгляді справи, у порядку статті 197 ЦПК України, і тому такі недоліки не є вирішальними при відкритті позовного провадження.

Таким чином, подана позовна заява відповідає вимогам статті 175, 177 ЦПК України.

Разом з тим, постановлюючи ухвалу про повернення позову, суддя не врахував, що зазначені ним недоліки в ухвалі про залишення без руху не можуть бути підставою для повернення позову, оскільки при вирішенні питання про можливість відкриття провадження, суд не наділений повноваженнями давати оцінку обраному позивачем способу захисту порушеного права, належності, допустимості та достатності доказів, на які посилається позивач, визначати належних учасників справа, тощо.

За такого суддя безпідставно вважав позовну заяву такою, що підлягає поверненню позивачу.

Враховуючи викладене, оскаржувана ухвала судді підлягає скасуванню з направленням матеріалів позовної заяви до суду для продовження розгляду та вирішення питання про відкриття провадження, так як не було підстав для повернення позовної заяви.

Керуючись статтями 367, 369, 374, 379, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 17 вересня 2024 року скасувати, і направити справу для продовження розгляду та вирішення питання про відкриття провадження до того ж суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, але у випадках, передбачених статтею 389 ЦПК України може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуюча О. О. Ямкова

Судді Т. В. Крамаренко

О. В. Локтіонова