Постанова

від 22.10.2024 по справі 683/1523/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2024 року

м. Хмельницький

Справа № 683/1523/24

Провадження № 22-ц/4820/1821/24

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії

суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Грох Л.М. (суддя-доповідач), Янчук Т.О., Ярмолюка О.І.,

секретар судового засідання Чебан О.М.,

з участю представника апелянта ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Фермерського господарства «Залісся» про розірвання договору оренди земельної ділянки за апеляційними скаргами Фермерського господарства «Залісся» на рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області в складі судді Сагайдак І.М. від 15 липня 2024 року, додаткове рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області в складі судді Сагайдак І.М. від 09 вересня 2024 року.

Заслухавши доповідача, пояснення учасника процесу, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

У травні 2024 року ОСОБА_2 , звертаючись в суд з цим позовом до відповідача, вказувала, що їй належить на праві власності земельна ділянка площею 2,7848 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6824286700:07:025:0028, що знаходиться на території Старокостянтинівської ОТГ Хмельницької області.

06 лютого 2008 року між нею та ФГ «Залісся» укладено договір оренди землі, за умовами якого вона передала, а ФГ «Залісся» прийняло у строкове платне користування належну їй земельну ділянку кадастровий номер 6824286700:07:025:0028 строком на 49 років. 26 лютого 2008 року вказаний договір оренди землі зареєстрованийв Старокостянтинівському районному відділі регіональної філії ДП «Центр ДЗК», про що в Державному реєстрі земель вчинено запис №040874700251.

Позивачка вказувала, що з часу використання ФГ «Залісся» земельної ділянки, останнє жодного разу не здійснювало виплату їй як орендодавцю орендної плати за користування належною їй на праві власності земельною ділянкою, чим порушило істотні умови договору оренди та позбавляє її отримувати прибуток від земельної ділянки сільськогосподарського призначення.

Договором оренди землі від 06 лютого 2008 року встановлено, що передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами. Проте вона жодної продукції чи послуг в рахунок орендної плати, а також орендної плати у готівковій формі від орендаря не отримувала з 2008 року по 2023 рік, тобто, до дня подачі позову. Порушення істотних умов договору в частині несплати орендної плати носить систематичний характер, тому позивачка просила розірвати договір оренди землі з кадастровим номером 6824286700:07:025:0028, укладений 06 лютого 2008 року між нею та ФГ «Залісся».

Рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від

15 липня 2024 року позов ОСОБА_2 задоволено.

Розірвано договір оренди землі від 06 лютого 2008 року, укладений між ОСОБА_2 та Фермерським господарством «Залісся» щодо земельної ділянки площею 2,7848га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6824286700:07:025:0028, якийзареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі 26 лютого 2008 року за реєстраційним номером 040874700251.

Стягнуто з Фермерського господарства «Залісся» на користь ОСОБА_2 1211,20 грн. судового збору.

Додатковим рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 09 вересня 2024 року стягнуто з Фермерського господарства «Залісся» на користь ОСОБА_2 15000 грн. витрат на професійну правничу допомогу в суді.

В апеляційних скаргах ФГ «Залісся» просить скасуватирішення судупершої інстанціїяк незаконніта відмовитив позові ів стягненнівитрат направову допомогу. На думку апелянта, суд першої інстанції не встановив, чи передавала орендодавець ОСОБА_2 земельну ділянку орендарю ФГ «Залісся», чи складався акт приймання-передачі землі, чи існує акт визначення меж земельної ділянки в натурі, кадастровий план земельної ділянки і чому вона не приєднала їх до позовної заяви. Орендодавець не виконав зобов`язання передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування, тому будь-яке стягнення коштів з орендаря не передбачено. При ухваленні рішення суд не встановив, у кого у володінні та користуванні знаходиться ця земельна ділянка з часу державної реєстрації і по цей час, що має істотне значення для вирішення справи.

Також вказує, що відповідно до ст. 246 ЦПК України сторона позивача не навела поважних причин неможливості подати докази щодо понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, тому суд безпідставно стягнув з апелянта ці витрати.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу відхилити як безпідставну, а рішення суду залишити без змін. Документи, зокрема, план-схема земельної ділянки, яка передається в оренду, кадастровий план земельної ділянки, акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), акт приймання-передачі об`єкта оренди, проект відведення земельної ділянки подавалися для державної реєстрації договору оренди землі. Згідно правових норм, які діяли на момент реєстрації спірного договору оренди землі, без дотримання відповідного порядку та наявності усіх необхідних додатків до договору оренди землі, його державна реєстрація була б неможлива. ФГ «Залісся» відображало у своїй податковій звітності нарахування позивачу сум доходу «від надання в оренду або суборенду земельної ділянки», що підтверджує наявність між сторонами укладеної угоди про оренду земельної ділянки.

В засіданні апеляційного суду представник апелянта підтримав апеляційні скарги з викладених в них мотивів.

Інші учасники в суд не з`явилися, будучи повідомленими про розгляд справи.

Апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_2 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №123461 від 31 липня 2006 року є власницею земельної ділянки площею 2,7848 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6824286700:07:025:0028, що знаходиться на території Пеньківської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області.

Право власності ОСОБА_2 на зазначену земельну ділянку 05 березня 2024 року зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер відомостей про речове право 54024486.

06 лютого 2008 року між ОСОБА_2 та ФГ «Залісся» укладено договір оренди землі, згідно з умовами якого позивачка передала, а відповідач прийняв у строкове платне користування належну їй земельну ділянку площею 2,7848 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6824286700:07:025:0028, строком на 49 років.

26 лютого 2008 року договір оренди землі від 06.02.2008 року зареєстрований в Старокостянтинівському районному відділі регіональної філії ДП «Центр ДЗК», про що в Державному реєстрі земель вчинено запис №040874700251.

Відповідно до пункту 9 договору оренди землі орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі готівкою. Факт отримання орендної плати орендодавець підтверджує відповідними розписками, які містять інформацію про отриману суму, дату та період, за який сплачується орендна плата, та форма яких затверджена у додатку 1 до цього договору. Розмір орендної плати встановлюється у 260,56 грн. на рік. За погодженням сторін розрахунки за цим договором можуть здійснюватися у натуральній формі шляхом поставки продукції, надання послуг та ін., що оформлюється відповідним додатком до цього договору. У такому випадку конкретні обсяги продукції належні до поставки чи обсяг послуг визначається за угодою сторін. Передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами.

Пунктом 11 договору оренди встановлено строк виплати орендної плати - з 01 січня по 30 грудня відповідного року. Незалежно від зазначеного у пункті 11 цього договору, перший орендний платіж за договором здійснюється протягом 365 днів після набрання чинності цим договором.

Вказаним договором оренди землі перегляд розміру орендної плати не передбачений (п.13 договору).

Згідно Відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період з І кварталу 2008 року по І квартал 2024 року стосовно ОСОБА_2 , наданих Шепетівською державною податковою інспекцією ГУ ДПС у Хмельницькій області №2220-24-02537 від 20.06.2024, ФГ «Залісся» щорічно з 2008 року відображало у своїй податковій звітності нарахування ОСОБА_2 сум доходу від надання майна в оренду, а також сплачувало з нарахованого доходу відповідні податки. Зокрема, ФГ «Залісся» нараховувало ОСОБА_2 дохід від надання майна в оренду в наступних розмірах: за 2008 рік в сумі 260,56 грн.; 2009 рік 900,62 грн.; 2010 рік 900,62 грн.; 2012-2015 роки по 900,62 грн. щорічно; 2016-2018 роки по 900 грн. щорічно; 2019 рік 2818,25 грн.; 2020-2022 рік по 4697,08 грн. щорічно.

В матеріалах справи відсутні докази виплати відповідачем орендної плати позивачці за користування земельною ділянкою у період з 2008 по 2023 роки.

Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що між сторонами існують договірні відносини щодо оренди землі, відповідачем не доведено виконання ним умов договору щодо виплати позивачці орендної плати за договором оренди від 06.02.2008 року за період з 2008 по 2023 роки, тому є підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки.

Доводи апеляційної скарги відповідача щодо помилковості цих висновків суду та наявності підстав для відмови у позові є необґрунтованими.

Так, відповідно до ст.1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно з ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом ч.ч.1-2 ст. 21 цього Закону орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України.

Частинами 1-2 статті 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч.1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

У пункті «д» ч.1ст.141 ЗК України зазначено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Отже, законодавство передбачає як необхідну умову для розірвання договору оренди землі - систематичне невиконання умов договору, в тому числі і несплату орендної плати (два та більше випадки), передбаченої договором.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Неналежне виконання умов договору, а саме невиконання обов`язку зі сплати орендної плати є порушенням умов договору оренди землі, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена у подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Такий висновок викладено в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17.

За змістомст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В засіданні апеляційного суду голова ФГ «Залісся» підтвердив факт укладення договору оренди землі між сторонами, проте заперечив фактичну передачу вказаної земельної ділянки в оренду Фермерському господарству. Вказував, що сторони не підписували акт приймання-передачі землі, він не міг визначити місцезнаходження земельної ділянки, і ФГ нею не користувалося. Орендна плата дійсно нараховувалася позивачці (перераховувалися податки з неї), оскільки у господарства виник такий обов`язок з часу реєстрації договору оренди землі та передачі відповідних відомостей органу ДПС, проте не сплачувалася ОСОБА_2 , оскільки ФГ ділянкою не користувалося.

При цьомуФГ «Залісся»впродовж 2008-2022років жодного разуне вимагало відорендодавиці передати земельнуділянку, всівідомості щодо земельноїділянки кадастровий номер 6824286700:07:025:0028,її межта місця розташування знаходяться в Державномуземельному кадастрі, щоспростовує твердження представникаапелянта про відсутність унього даних про місцезнаходження земельної ділянки і непередання ділянки господарству фактично.

ФГ «Залісся»щорічно нараховувало,проте невиплачувало оренднуплату згіднодоговору позивачці ОСОБА_2 (щовідображалося уподатковій звітності щодонарахування їйдоходу віднадання земельноїділянки воренду), сплачувалощорічно знарахованого доходуподатки згідновідомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу від 20.06.2024 року №2220-24-02537.

З врахуванням наведеного суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність між ОСОБА_2 та ФГ «Залісся» договірних відносин на підставі договору оренди землі від 06 лютого 2008 року та систематичне невиконання відповідачем договірних зобов`язань щодо сплати орендної плати.

Посилання апелянта на те, що спірна земельна ділянка фактично не передавалася фермерському господарству в оренду і воно нею не користувалося спростовується зазначеними доказами.

За наведеного обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про систематичну несплату орендної плати за користування земельною ділянкою орендарем орендодавцю, що відповідно до ст. 141 Земельного кодексу України є обов`язковою підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки.

Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків суду.

Щодо стягнення судових витрат апеляційний суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини третьоїстатті 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 2 ст.137ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч.1 ст.246 ЦПК якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Як вбачаєтьсяз матеріалівсправи, правничу допомогу ОСОБА_2 надавав за договором про надання правничої допомоги від 09.04.2023 року адвокат Ткач В.В.

Акт приймання-передачі наданих послуг №16/07-24, квитанцію про сплату 15000 грн. за договором складено 16.07.2024 року, після ухвалення рішення у справі, а отже, позивач з поважних причин не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі.

Розмір витрати на правову допомогу є обґрунтованим тапропорційним до предметаспору зурахуванням значеннясправи длясторін, тривалості розгляду справи, тому доводи ФГ «Залісся» про безпідставне стягнення витрат на професійну правничу допомогу не ґрунтується на доказах.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Рішення суду ґрунтуються на повно, всебічно досліджених матеріалах справи, постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційних скарг не вбачається.

Керуючись ст.ст. 374,375,382,384,389,390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційні скарги Фермерського господарства «Залісся» залишити без задоволення.

Рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 15 липня 2024 року та додаткове рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 09 вересня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 29 жовтня 2024 року.

Судді Л.М. Грох

Т.О. Янчук

О.І. Ярмолюк