Рішення

від 28.10.2024 по справі 910/9531/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.10.2024Справа № 910/9531/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., за участю секретаря судового засідання Салацької О.В., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Смілаенергопромтрас» (вул. Стуса Василя, буд. 41, м. Сміла, Черкаська обл., 20705; ідентифікаційний код 33931257)

до Державного підприємства «Гарантований покупець» (вул. Симона Петлюри, 27, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 43068454)

про стягнення 4 099 729, 05 грн,

Представники сторін:

від позивача: Самофал Владислав

від відповідача: Фартушна Віта

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції Позивача.

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Смілаенергопромтрас» (далі за текстом ТОВ «Смілаенергопромтрас», Позивач) з позовом до Державного підприємства «Гарантований покупець» (далі за текстом ДП «Гарантований покупець», Відповідач) про стягнення заборгованості за договором № 6323/02 від 17.08.2010 (далі за текстом Договір) за поставлену в період березень травень 2023 електричну енергію в розмірі 3 986 855, 29 грн, 3 % річних 25 162, 94 грн та інфляційні втрати 87 710, 82 грн.

В обґрунтування заявлених вимог Позивача зазначає, що ним виконано договірне зобов`язання та здійснено продаж електричної енергії Відповідачу, що підтверджується підписаними між сторонами актами.

Однак, Відповідачем договірне зобов`язання у встановлені строки не виконано у зв`язку з чим допущено прострочення виконання грошового зобов`язання, що в свою чергу, стало підставою для нарахування 3 % та інфляційних втрат.

2.Стислий виклад позиції Відповідача.

Із поданого відзиву на позовну заяву вбачається, що Відповідач посилаючись на положення частини 8 статті 16 Закону України «Про ринок електричної енергії» вказує, що з огляду на введення на території України воєнного стану ДП «Гарантований покупець» діє згідно із Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» і нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, які регулюють функціонування електроенергетики в умовах особливого періоду.

Відповідач вказує, що такими нормативно правовими актами є накази Міненерго від 28.03.2022 № 140, який був чинний до 05.07.2022 (втратив чинність на підставі наказу № 221 від 05.07.2022) та № 206 від 15.06.2022.

Так, згідно доводів Відповідача, оплата за спожиту електричну енергію здійснювалась у відповідності до наказу № 206 від 15.06.2022, яким зобов`язано ДП «Гарантований покупець» з дати набрання ним чинності, на період дії воєнного стану в Україні - з коштів, що наявні на поточному рахунку забезпечити перерахування коштів на сплату платежів за придбану електричну енергію, вироблену з альтернативних джерел енергії, в межах 75 % від середньозваженого розміру «зеленого» тарифу за 2021 рік із дотриманням Порядку у зв`язку з чим порушення з боку Відповідача відсутні.

З огляду на відсутність порушення основного зобов`язання, нарахування похідних сум у вигляді інфляційних втрат та 3 % річних є необґрунтованим.

При цьому Відповідач звертає увагу суду на невірний розрахунок Позивача 3 % річних та інфляційних втрат (невірно визначено дату прострочення зобов`язання Відповідача).

З поміж викладеного вище, Відповідач просить суд зменшити 3 % річних та інфляційні втрати.

3. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2024 відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 09.09.2024.

21.08.2024 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву.

22.08.2024 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.

06.09.2024 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшли додаткові пояснення Відповідача та клопотання про об`єднання справ в одне провадження.

У підготовчому засіданні 09.09.2024 судом відмовлено у задоволення клопотання Відповідача про об`єднання справ в одне провадження з підстав необґрунтованості. Дана інформація занесена до протоколу судового засідання від 09.09.2024.

У підготовчому засіданні 09.09.2024 судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 07.10.2024.

Судове засідання 07.10.2024 не відбулося у зв`язку із перебуванням судді на лікарняному.

09.10.2024 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Позивача про закриття провадження у справі в частині.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2024 судове засідання призначено на 28.10.2024.

У судовому засіданні 28.10.2024, яке відбулося в режимі відеоконференції представник Позивача надав пояснення по суті заявлених вимог, просив суд їх задовольнити.

Представник Відповідача заперечував щодо задоволення вимог, просив суд відмовити, а також врахувати часткову оплату заявленої до стягнення суми основного боргу.

Відтак, заслухавши вступні слова представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, у судовому засіданні 28.10.2024 відповідно до статті 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

17.08.2010 між ТОВ «Смілаенергопромтранс» та ДП «Енергоринок» (далі ДПЕ) укладений Договір № 6323/02 (далі Договір)

30.06.2019 з метою реалізації Закону України «Про ринок електричної енергії» в частині правонаступництва гарантованого покупця за договором купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим тарифом між ДПЕ та виробником електричної енергії між ДП «Енергоринок», ДП «Гарантований покупець» та ТОВ «Смілаенергопромтранс» укладена Додаткова угода № 197/01 до Договору, згідно пункту 10 якої вона набирає чинності з 01.07.2019.

Згідно пункту 1 додаткової угоди від 30.06.2019 № 197/01 сторони дійшли згоди в преамбулі Договору слова «Державне підприємство «Енергоринок» (далі ДПЕ), що діє на підставі ліцензії на право здійснення підприємницької діяльності з оптового постачання електричної енергії від 18.01.2012 № 579645 та має статус платника податку на прибуток на загальних умовах» замінити на слова «Державне підприємство «Гарантований покупець» (далі Гарантований покупець), що діє на підставі ліцензії на провадження господарської діяльності зі здійснення функцій гарантованого покупця».

В подальшому укладено низку додаткових угод до Договору, а саме від 28.12.2019 № 1873/07, від 05.05.2020 № 1350/01/20, від 26.02.2021 № 982/01/21, від 25.05.2023 № 1369/07/23, від 12.02.2024 № 1893/07/24.

Позивачем заявляється до стягнення заборгованість за продаж електричної енергії за березень-травень 2023 у зв`язку з чим застосовується редакція договору, що діяла в цей період.

Відповідно до пункту 1.1 Договору продавець за «зеленим» тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за «зеленим» тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього Договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641 (далі Порядок № 641), або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13.12.2019 № 2804 (далі - Порядок продажу електричної енергії споживачами).

Відповідно до підпунктів 3.1-3.3 Договору обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку або глави 5 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку або глави 4 Порядку продажу електричної енергії споживачами. Розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок продавця за «зеленим» тарифом, з урахуванням ПДВ. Оплата електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавців за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, оплат продацем за «зеленим» тарифом частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця, формування актів купівлі-продажу електричної енерії та актів приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця здійснюється згідно з главою 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами.

Таким чином порядок розрахунків регульований Порядком купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641.

Позивач зазначає, що ним на виконання умов Договору продано Відповідачу електричну енергію, зокрема, протягом березня, квітня, травня 2023, що підтверджується наступним:

Акт купівлі-продажу електроенергії від 31.03.2023 за період березень 2023 на суму 16 004 765,56 грн.;

Акт купівлі-продажу електроенергії від 30.04.2023 за період квітень 2023 на суму 15 981 163,37 грн.;

Акт купівлі-продажу електроенергії від 31.05.2023 за період травень 2023 на суму 16 307 390,10 грн.

Зазначені акти підписані представниками сторін без зауважень та претензій, що підтверджує належне виконання Позивачем зобов`язань з продажу електричної енергії та прийняття її Відповідачем без зауважень та претензій.

08.05.2024 Постановою НКРЕКП № 896 затверджено розмір вартості зазначеної послуги, наданої Відповідачем у грудні 2022, у березні-червні 2023 та у листопаді та грудні 2023.

Вказана постанова оприлюднена 10.05.2024, у зв`язку з чим Позивач зазначає, що за березень-травень 2023 ДП «Гарантований покупець» зобов`язаний повністю розрахуватися за електроенергію, яка продана товариством у відповідні місяці, не пізніше 15.05.2024.

Однак, всупереч зазначеному Відповідачем здійснено лише часткову оплату в розмірі 14 938 210, 67 грн за електричну енергію, отриману у березні 2023 згідно наступних доказів:

-15.03.2023 в розмірі 4 955 448, 94 грн згідно платіжної інструкції № 282 717 від 15.03.2023;

-24.03.2023 в розмірі 5 377 100, 82 грн згідно платіжної інструкції № 284 652 від 24.03.2023;

-31.03.2023 в розмірі 4 605 660, 91 грн згідно платіжної інструкції № 285 618 від 31.03.2023.

Відтак, у Відповідача за березень існує заборгованість в розмірі 1 066 554, 89 грн.

За електричну енергію, отриману у квітні 2023 Відповідачем сплачено 13 592 162, 42 грн згідно наступних доказів:

- 14.04.2023 в розмірі 5 759 322, 68 грн згідно платіжної інструкції № 1244161018901 від 14.04.2023;

- 25.04.2023 в розмірі 5 878 657, 07 грн згідно платіжної інструкції № 1253897510201 від 25.04.2023;

- 28.04.2023 в розмірі 1 954 185, 67 грн згідно платіжної інструкції № 1256442164201 від 28.04.2023.

Відтак, у Відповідача за квітень існує заборгованість в розмірі 2 388 997,95 грн.

За електричну енергію, отриману у травні 2023 Відповідачем сплачено 15 776 087, 65 грн згідно наступних доказів:

15.05.2023 в розмірі 5 936 673, 06 грн згідно платіжної інструкції № 15/05/2023292 980 від 15.05.2023;

25.05.2023 в розмірі 4 703 345, 67 грн згідно платіжної інструкції № 25/05/2023294 від 25.05.2023;

31.05.2023 в розмірі 5 136 068, 72 грн згідно платіжної інструкції № 31/05/2023295 від 31.05.2023;

Відтак, у Відповідача за травень існує заборгованість в розмірі 531 302, 45 грн.

З огляду на викладене вище Позивач зазначає, що у Відповідача за Договором існує борг в розмірі 3 986 855, 29 грн за отриману електричну енергію за період березень-травень 2023, а оскільки Відповідачем також прострочено виконання грошового зобов`язання Позивачем здійснено нарахування 3 % річних та інфляційних втрат.

Згідно тверджень Відповідача, ним не заперечується обсяг та часткова оплата електричної енергії, поставленої Позивачем у спірний період, однак зазначається, що заявлена до стягнення заборгованість є неправомірною з огляду на дію та дотримання спеціального нормативного регулювання спірних відносин.

Так, Відповідач зазначає, що при вирішенні питання щодо розміру коштів, що підлягають сплаті за поставлену електричну енергію слід керуватися нормативно-правовими актами, які встановлювали та встановлюють регуляторні механізми щодо розміру розподілу грошових коштів у ці періоди.

Такими актами, на переконання Відповідача, є наказ Міненерго № 140 від 28.03.2022 (далі за текстом Наказ 140), який втратив чинність на підставі наказу № 221 від 05.07.2022 та № 206 від 15.06.2022 (далі за текстом Наказ 206).

Так, згідно доводів Відповідача, Наказом № 206 зобов`язано ДП «Гарантований покупець» з дати набрання ним чинності на період дії воєнного стану України з коштів, що наявні на поточному рахунку забезпечити перерахування коштів на сплату платежів за придбану електричну енергію, вироблену з альтернативних джерел енергії, в межах 75 % від середньозваженого розміру «зеленого» тарифу за 2021 рік.

Відповідач зазначає, що всі його розрахунки здійснені у відповідності до зазначених вище наказів, а тому згідно доводів Відповідача Позивачем не доведено порушення порядку розрахунків та строків оплати електричної енергії, а Відповідачем навпаки, сплачено понад встановлену норму.

Відповідач заперечує щодо нарахування Позивачем 3 % річних та інфляційних втрат оскільки такі вимоги є похідними від основного зобов`язання, яке в свою чергу заявлено Позивачем безпідставно.

Водночас, Відповідач просить суд зменшити розмір нарахованих 3 % річних та інфляційних втрат та посилається на практику Верховного Суду у справі № 902/417/18.

Додатково Відповідачем звернуто увагу суду на те, що при розрахунку Позивачем дати настання у Відповідача обов`язку з остаточної оплати за отриманий товар не враховано нову редакцію Порядку № 641 від 26.01.2024.

З поміж викладеного, згідно поданого Позивачем клопотання, Відповідачем за час розгляду справи в суді здійснено часткове погашення суми існуючого основного боргу в розмірі 649 917, 48 грн у зв`язку з чим Позивач просить суд закрити провадження у справі в цій частині та повернути судовий збір.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі за текстом) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є, договори та інші правочини.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, двосторонній договір купівлі-продажу електричної енергії (двосторонній договір).

Двосторонній договір - договір купівлі-продажу електричної енергії, укладений між двома учасниками ринку поза організованими сегментами ринку, крім договору постачання електричної енергії споживачу (пункт 17 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії ).

Згідно з частиною 1 статті 66 Закону України «Про ринок електричної енергії» купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами здійснюють виробники, електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, трейдери, гарантований покупець та споживачі.

Згідно вимог статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму їх використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. Вказані положення кореспондуються з положеннями статті 275 ГК України. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію (частини 6, 7 статті 276 ГК України).

Відповідно до частини 2 статті 65 цього ЗУ «Про ринок електричної енергії» гарантований покупець зобов`язаний купувати у суб`єктів господарювання, яким встановлено «зелений» тариф, всю відпущену електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії за встановленим їм «зеленим» тарифом, аукціонною ціною з урахуванням надбавки до нього/неї протягом всього строку застосування «зеленого» тарифу, або строку дії підтримки, якщо такі суб`єкти господарювання входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця.

За умовами пункту 3.3 укладеного між сторонами у справі Договору (у редакції додаткової угоди від 12.02.2024), оплата електричної енергії здійснюється відповідно до Порядку № 641.

Як встановлено судом вище, 08.05.2024 Постановою НКРЕКП № 896 затверджено розмір вартості зазначеної послуги, наданої Відповідачем у грудні 2022, у березні-червні 2023 та у листопаді та грудні 2023.

Вказана постанова оприлюднена 10.05.2024.

Так, суд погоджується з доводами Відповідача щодо необхідності застосування Порядку № 641 в редакції від 26.01.2024 з огляду на час виникнення спірних правовідносин.

Згідно з пунктом 11.4 Порядку № 641 Гарантований покупець забезпечує проведення розрахунку та здійснення оплати за відпущену продавцем за «зеленим» тарифом у попередньому розрахунковому періоді (місяці) електричну енергію протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.

При визначенні суми коштів для здійснення остаточного місячного платежу за відпущену продавцем за «зеленим» тарифом у попередньому розрахунковому періоді (місяці) електричну енергію гарантованим покупцем, зокрема враховується сума коштів, сплачених такому продавцю за «зеленим» тарифом шляхом здійснення авансових платежів, та сума коштів, отриманих гарантованим покупцем від ОСП відповідно до Договору про надання послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.

З огляду на викладене вище, зобов`язання у Відповідача з остаточної оплати за відпущену Позивачем за «зеленим» тарифом електричну енергію в період з березня по травень 2023 існувало з 11.05.2024 по 17.05.2024.

Враховуючи те, що матеріали справи не містять доказів належного виконання Відповідачем зобов`язання за спірний період, станом на 18.05.2024 Відповідачем допущено прострочення виконання грошового зобов`язання.

З огляду на часткову сплату Відповідачем суми основного боргу в розмірі 649 917, 48 грн провадження у справі в цій частині підлягає закриттю на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України у зв`язку з відсутністю спору в цій частині.

Так, станом на дату ухвалення даного рішення ДП «Гарантований покупець» умови договору не виконав, отриману електричну енергію оплатив частково, що відповідно призвело до існування заборгованості 3 336 937, 81 грн., що свідчить про обґрунтованість вимог Позивача в цій частині.

На виконання вимог частини восьмої статті 16 Закону України «Про ринок електричної енергії» Міненерго в межах, визначених йому повноважень, у зв`язку із введенням воєнного стану на території України видало накази від 28.03.2022 року «Про розрахунки на ринку електричної енергії» № 140 та від 15.06.2022 «Про розрахунок з виробниками за «зеленим» тарифом» №206.

Наказ № 140 видавався з метою забезпечення безпеки постачання електричної енергії та зобов`язано ДП «Гарантований покупець» забезпечити перерахування коштів на сплату авансових платежів за придбану електричну енергію, вироблену з альтернативних джерел енергії, виробникам, що мають договірні відносини з ДП «Гарантований покупець», із дотриманням Порядку № 641.

З огляду на те, Наказ № 140 втратив свою чинність на підставі наказу Міненерго № 221 від 05.07.2022, судом не вбачається підстав для надання оцінки останньому оскільки спірні правовідносини виникли пізніше.

З 05.07.2022 року Наказ № 140 втратив чинність, натомість набув чинності Наказ № 206.

Метою Наказу № 206 визначено забезпечення безпеки постачання електричної енергії споживачам та уникнення ризиків призупинення діяльності виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії в умовах воєнного стану.

Міненерго змінило відсоткове співвідношення розподілу коштів між виробниками за «зеленим» тарифом з метою збереження можливості для всіх виробників здійснювати виробництво електричної енергії з альтернативних джерел. Обов`язок розподілу покладено на ДП «Гарантований покупець» у залежності від коштів, що наявні на його поточному рахунку, та надходять від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії.

Отже, у Наказі № 206:

- мова йде про розподіл грошових коштів на оплату авансових платежів виробникам з альтернативних джерел енергії, що мають договірні відносини з ДП «Гарантований покупець»;

- наказ не звільняє ДП «Гарантований покупець» від повної оплати придбаного товару.;

- наказ не змінює обов`язок ДП «Гарантований покупець» здійснити остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення НКРЕКП щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.

Правовий аналіз названих підзаконних правових актів дає підстави для висновку про те, що на час воєнного стану на ДП «Гарантований покупець» покладено обов`язок пропорційного розрахунку з виробниками електричної енергії з альтернативних джерел з урахуванням коштів, що наявні на його поточному рахунку, та надходять від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.03.2024 у справі № 910/6185/23.

Наказ № 206 втратив чинність 01.04.2024 на підставі наказу Міненерго № 136 від 01.04.2024.

Так, суд зазначає, що Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів відсутності на його рахунках коштів, необхідних для розрахунку з виробниками електричної енергії з альтернативних джерел, а підзаконні нормативно правові акти прийняті в рамках та на виконання приписів законодавства та, зокрема, з метою уникнення ризиків призупинення діяльності виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії в умовах воєнного стану (на які посилається Відповідач) не можуть тлумачитись всупереч меті його прийняття, тобто не змінюють чи припиняють обов`язок ДП «Гарантований покупець» здійснити своєчасний розрахунок відповідно чинного законодавства, Порядку № 641 та Типового договору, затвердженого НКРЕКП.

Суд вважає за необхідне зазначити, що Об`єднана палата Верховного Суду у постанові від 21.06.2024 у справі № 910/4439/23 у схожих за суттю правовідносинах зазначила, що Наказ № 206, як і попередній Наказ № 140 ніяким чином не обмежує право позивача як виробника електричної енергії за «зеленим» тарифом на отримання повної вартості проданої електричної енергії, встановленої укладеним сторонами в справі договором, а також не змінює терміни виникнення та виконання грошових зобов`язань гарантованого покупця щодо проведення остаточних розрахунків за договором та згідно з пунктом 10.4 Порядку №641.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 30 Закону України «Про ринок електричної енергії» Виробник має право на своєчасне та у повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію відповідно до укладених договорів на ринку електричної енергії та за допоміжні послуги.

Згідно з пунктом 8 частини 9 статті 65 Закону України «Про ринок електричної енергії» Підприємство зобов`язане сплачувати своєчасно та повному обсязі за електричну енергію, куплену у виробників, яким встановлено «зелений» тариф, а також у виробників, які за результатами аукціону набули право на підтримку.

Відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до частини 2 статті 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, що є способом захисту майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц).

Зобов`язання зі сплати як 3% річних, так і інфляційних втрат, є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги (пункт 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі №910/4590/19; пункт 64 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19).

Заходи відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, передбачені статтею 625 ЦК України, не є неустойкою чи штрафними санкціями, тому не можуть бути зменшені судом на підставі статті 233 ГК України, статі 551 ЦК України.

Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.04.2020 у справі № 920/653/19 та від 31.01.2022 у справі № 910/15116/18.

При цьому суд зазначає, що згідно висновків Верховного Суду у постанові 18.03.2020 у справі № 902/417/18 зменшено може бути розмір таких відсотків річних, а не нараховані суми таких відсотків.

Зазначене спростовує заперечення Відповідача, викладені у відзиві на позов.

Враховуючи викладене вище, суд зазначає, що правомірним нарахуванням 3 % річних та інфляційних втрат буде з дати 18.05.2024, у зв`язку з чим за підрахунками суду арифметичними та правомірним буде стягнення з Відповідача 3 % річних в розмірі 24 508, 36 грн та інфляційні втрати за червень 2024 в розмірі 87 710, 82 грн, у зв`язку з чим вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання особа повинна довести: наявність обставин непереборної сили; їх надзвичайний характер; неможливість попередити за даних умов завдання шкоди; причинний зв`язок між цими обставинами і понесеними збитками. Для звільнення від відповідальності сторона також повинна довести неможливість альтернативного виконання зобов`язання.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 01.10.2020 у справі №904/5610/19.

Крім того, частиною першою статті 14-1 ЗУ «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України (далі - ТППУ) та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Зазначений сертифікат є документом, який підтверджує виникнення форс-мажорних обставин та строк їх дії.

В порушення приписів чинного законодавства на підтвердження форс-мажорних обставин Відповідач не надав відповідного документа.

Відтак, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

При цьому, суд зазначає, що іншим доводам сторін оцінка судом не надається, адже, вони не спростовують встановлених судом обставин, та не впливають на результат прийнятого рішення.

Що стосується вимоги Позивача про покладення судових витрат на Відповідача суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Відповідно до частини 3 статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Суд зазначає, що у позовній заяві Позивачем визначено суму судового збору однак не визначено саме орієнтовну суму інших судових витрат, зокрема і витрат на професійну правничу допомогу, що фактично позбавляє суд можливості здійснити їх розподіл.

З огляду на те, що Позивачем у позовній заяві та до закінчення судових дебатів у справі не зроблено заяву про необхідність додатково часу для подання додаткових доказів понесення судових витрат, в тому числі і на правничу допомогу згідно частини 8 статті 129 ГПК України, судом не вбачається підстав для відкладення питання їх розподілу, а в силу необґрунтованості останніх такі витрати не підлягають відшкодуванню Позивачу.

Частинами 1-2 статті 74 ГПК України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 1-3 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Підсумовуючи встановлене вище судом, за сукупність наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку, що Відповідачем порушено умови Договору в частині здійснення оплати за поставлену електричну енергію, у зв`язку з чим вимоги Позивача є правомірними, а позов підлягає частковому задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Судовий збір пропорційно розміру вимог, провадження в частині яких закрито на підставі пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» підлягає поверненню Позивачу.

Інші судові витрати не відшкодовуються Товариству з обмеженою відповідальністю «Смілаенергопромтрас» та покладаються на нього.

Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, пункт 2 частини 2 статті 231, статтями 240 та 241 ГПК України, пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір», Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі № 910/9531/24 в частині суми основного боргу в розмірі 649 917, 48 грн закрити.

2. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Смілаенергопромтрас» - задовольнити частково.

3. Стягнути з Державного підприємства «Гарантований покупець» (вул. Симона Петлюри, 27, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Смілаенергопромтрас» (вул. Стуса Василя, буд. 41, м. Сміла, Черкаська обл., 20705; ідентифікаційний код 33931257) основний борг 3 336 937 (три мільйони триста тридцять шість тисяч дев`ятсот тридцять сім) грн 81 коп, інфляційні втрати 39 754 (тридцять дев`ять тисяч сімсот п`ятдесят чотири) грн 17 коп, 3 % річних - 14 524 (чотирнадцять тисяч п`ятсот двадцять чотири) грн 31 коп, судовий збір 40 694 (сорок тисяч шістсот дев`яносто чотири) грн 60 коп.

4. В задоволенні іншої частини позову відмовити.

5. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Смілаенергопромтрас» (вул. Стуса Василя, буд. 41, м. Сміла, Черкаська обл., 20705; ідентифікаційний код 33931257) з Державного бюджету України 7 799 (сім тисяч сімсот дев`яносто дев`ять) грн. судового збору, сплаченого згідно платіжної інструкції № 3140 від 01.08.2024.

6. У відшкодуванні Товариству з обмеженою відповідальністю «Смілаенергопромтрас» витрат (на професійну правничу допомогу) відмовити.

7. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано: 30.10.2024

Суддя Антон ПУКАС