Рішення

від 30.10.2024 по справі 913/379/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2024 року м. Харків Справа № 913/379/24

Провадження №15/913/379/24

За позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (вул. Грушевського, буд. 1 Д, м. Київ, 01001)

до відповідача-1 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Східліс» (бульвар Дружби Народів, буд. 34, м. Сєвєродонецьк Луганської області, 93404)

відповідача-2 - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Міністерство фінансів України (вул. Грушевського, буд. 12/2, м. Київ, 01008)

про стягнення 213 118 грн 93 коп.

Суддя Смола С.В.

Без повідомлення (виклику) представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ «ПриватБанк», банк) 02.09.2024 через систему «Електронний суд» звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом, який зареєстрований відділом документального забезпечення роботи суду 03.09.2024, до відповідача-1 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Східліс» (далі - ТОВ «Східліс»), та відповідача-2 - ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за кредитним договором від 20.12.2021 №40333147-КД-1 у сумі 213 118 грн 93 коп., яка складається із простроченої заборгованості по кредиту в сумі 100 022 грн 20 коп., заборгованості по процентах за період з 22.12.2021 до 03.07.2024 у сумі 13 074 грн 52, коп., заборгованості перед державою за зворотною вимогою за сплаченою гарантією у розмірі 100 022 грн 21 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням ТОВ «Східліс» зобов`язань з повернення сум кредиту, сплати процентів та гарантії за кредитним договором від 20.12.2021 №40333147-КД-1, виконання зобов`язань за яким забезпечено договором поруки від 20.12.2021 №40333147-ДП-1/1, який укладений між АТ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 .

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.09.2024 справа передана на розгляд судді Смолі С.В.

Ухвалою від 04.09.2024 зобов`язано Міністерство соціальної політики України надати суду наступні відомості з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 : дані про фактичне місце проживання на дату звернення; адреса, за якою із внутрішньо переміщеною особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції; номер телефону.

Ухвалою від 09.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі; визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; задоволено клопотання позивача про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Міністерства фінансів України; залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Міністерство фінансів України.

13.09.2024 через систему «Електронний суд» від Міністерства фінансів України надійшли пояснення від 13.09.204, у яких воно зазначило, що 20.12.2021 між позивачем та відповідачем-1 укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору, відповідно до пп. «а» п.1 якої сторони погодили, що протягом строку кредиту, зазначеного в п.А.3 кредитного договору, за умови належного виконання позичальником положень Порядку програми фінансової державної підтримки суб`єктів малого та середнього підприємництва та умов додаткової угоди, позичальник має право на отримання державної підтримки.

Указало, що пп. «в» п.1 додаткової угоди до кредитного договору передбачено, що позичальник обізнаний про те, що його грошові зобов`язання перед банком зі сплати основної суми кредиту частково забезпечені гарантією відповідно до Порядку надання державних гарантій та портфельній основі у 2020 році, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2020 №1151.

31.12.2020 між Міністерством фінансів України та АТ «ПриватБанк» укладено договір №13010-05/269 про надання державної гарантії на портфельній основі, на виконання умов якого на підставі вимоги АТ «ПриватБанк» перераховано суми сплату за гарантією в розмірі 100 022 грн 21 коп.

Указані письмові пояснення беруться судом до уваги та долучаються до матеріалів справи.

24.10.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшли додаткові пояснення, у яких він з посиланням на умови кредитного договору указав, що ним кожні три місяці з урахуванням зміни індексу UIRD переглядався розмір базової процентної ставки.

Зазначив, що з 20.03.2024 банком прийнято рішення про зменшення відсоткової ставки до базового рівня - 14,26% річних, оскільки суб`єкт підприємництва зареєстрований на тимчасово окупованій території, яка включена до переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції.

12.07.2023 між банком та ТОВ «Східліс» укладено договір про внесення змін до кредитного договору, відповідно до якого позичальник підтверджує свої зобов`язання щодо погашення заборгованості за договором, яка складається із суми неповернутого кредиту - 234 766 грн 66 коп., суми нарахованих до 11.07.2023 та не сплачених процентів за користування кредитом - 00 грн 00 коп.

Указав, що ТОВ «Східліс» до 12.07.2023 належним чином виконувало зобов`язання за кредитним договором, тому сума поточної заборгованості за відсотками у розмірі 5 401 грн 97 коп. в договорі про внесення змін зазначена не була, оскільки це була заборгованість Фонду розвитку підприємництва, яка погашена 02.08.2023 та 13.09.2024.

Указані письмові пояснення беруться судом до уваги та долучаються до матеріалів справи.

Відповідачі відзивів на позовну заяву не подали, хоча про розгляд справи були повідомлені належним чином, зокрема шляхом розміщення повідомлень на сайті судової влади, що підтверджується відповідними роздруківками.

Також відповідачі повідомлені шляхом направлення електронного примірника ухвали від 09.09.2024 на адресу електронної пошти - ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зазначена у п.А11 кредитного договору та у п.А.11 договору поруки від 20.12.2021 №40333147-ДП-1/1, що підтверджується відповідними роздруківками.

Листом від 12.09.2024 №20987/0/2-24/3 Міністерство соціальної політики України на запит суду відносно ОСОБА_1 повідомило, що згідно з відомостями, внесеними до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб (станом на 06.09.2024), стосовно запитуваної особи міститься така інформація - адреса фактичного проживання та листування: АДРЕСА_2 , телефон - 0509117455.

На вказану поштову адресу судом направлено копію ухвали від 09.09.2024, проте відправлення повернулось з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Крім того, суд телефоном на номером НОМЕР_2 , який указаний позивачем у позовній заяві та вищезазначеному листі Міністерства соціальної політики України як такий, що належить ОСОБА_1 , повідомив останню про розгляд справи, що підтверджується телефонограмою від 17.09.2024.

При передачі телефонограми ОСОБА_1 повідомила, що наразі не проживає за адресою, зазначеною у листі Міністерства соціальної політики України, а проживає за адресою: АДРЕСА_3 . Указала актуальну адресу електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_3

На вказану поштову адресу судом направлено копію ухвали від 09.09.2024, проте відправлення повернулось з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

На адресу електронної пошти направлено електронний примірник ухвали суду від 09.09.2024 та позовних матеріалів, що підтверджується відповідними довідкою про доставку електронного листа і роздруківкою.

Відповідно до ч.2 ст.121 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» учасники справи, остання відома адреса місця проживання (перебування) чи місцезнаходження яких знаходиться на тимчасово окупованій території і які не мають офіційної електронної адреси, повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень або шляхом розміщення тексту відповідного судового рішення на офіційному веб-порталі судової влади України, з урахуванням вимог, визначених Законом України «Про доступ до судових рішень», у разі обмеження доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень. З моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення.

Суд зауважує, що відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача-1 є: бульвар Дружби Народів, буд. 34, м. Сєвєродонецьк Луганської області, 93404.

За інформацією, розміщеною на офіційному вебсайті Акціонерного товариства «Укрпошта» за посиланням https://index.ukrposhta.ua відділення пошти у м. Сєвєродонецьк Луганської області тимчасово не функціонують.

Відповідно до інформації з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання відповідача-2 місцем реєстрації останнього є: АДРЕСА_1 .

За інформацією, розміщеною на офіційному вебсайті Акціонерного товариства «Укрпошта» за посиланням https://index.ukrposhta.ua відділення пошти у м. Рубіжне Луганської області тимчасово не функціонують.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» затверджений відповідний Перелік, відповідно до якого територія Сєвєродонецької міської територіальної громади Сєвєродонецького району Луганської області з 25.06.2022 та Рубіжанської міської територіальної громади Луганської області з 13.05.2022 і по теперішній час належать до тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України.

Ураховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачі належним чином повідомлені про розгляд справи.

Відповідно до ч.4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Частиною 8 ст.252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського и управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно зі ст.11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування, тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Згідно з ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст.1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч.2 ст.1054 ЦК України).

Частиною 1 ст.1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ч.3 ст.346 ГК України кредити надаються банком під відсоток. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.

У відповідності до вищезазначених приписів законодавства, 20.12.2021 між АТ «ПриватБанк» як банком та ТОВ «Східліс» як позичальником в електронному вигляді шляхом підписання кваліфікованими електронними підписами укладений кредитний договір №40333147-КД-1 з додатковою угодою до нього, у п.А.1 якого сторони визначили вид кредиту - невідновлювальна кредитна лінія.

Відповідно до п.А.2 кредитного договору ліміт цього договору: 500 000 грн 030 коп., у тому числі на наступні цілі: у розмірі 500 000 грн 00 коп. на поповнення обігових коштів; у розмірі 00 грн 00 коп. на сплату страхових платежів у випадках та у порядку, передбачених п.п.2.1.5, 2.2.12 цього договору.

У п.А.4 кредитного договору сторони визначили рахунки для обслуговування кредиту: рахунок 29093000603874 (у гривні), отримувач: АТ «ПриватБанк», МФО 304795, код ЄДРПОУ 4033147 (IBAN UA153047950000029093000603874).

Судом встановлено, що на виконання умов кредитного договору відповідачу-1 21.12.2021 був виданий кредит у розмірі 500 000 грн 00 коп., що підтверджується випискою за період з 20.12.2021 по 16.08.2024.

З урахуванням вимог ст.41 Закону України «Про Національний банк України», Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого Постановою правління Національного банку України від 04.07.2018 №75, виписки з особових рахунків клієнтів є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних операцій.

Виходячи із зазначеного, виписки по рахунках є належними доказами підтвердження видачі кредиту та наявності заборгованості.

Отже, позивачем доведений факт видачі ТОВ «Східліс» кредитних коштів.

Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Порушенням зобов`язання, у відповідності до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, тобто неналежне виконання.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Приписами ст.530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з п.А.3 кредитного договору термін повернення кредиту 01.12.2024.

12.07.2023 між АТ «ПриватБанк» та ТОВ «Східліс» в електронному вигляді шляхом підписання кваліфікованими електронними підписами укладено договір про внесення змін до кредитного договору, відповідно до умов якого позичальник підтверджує свої зобов`язання перед банком щодо погашення заборгованості перед банком за кредитним договором від 20.12.2021 №40333147-КД-1, яка складається з: суми неповернутого кредиту - 234 766 грн 66 коп.; суми нарахованих до 11.07.2023 та не сплачених позичальником процентів за користування кредитом - 00 грн 00 коп. (п.1 договору про внесення змін).

Також у додатку №1 до договору про внесення змін «Графік погашення заборгованості» сторони передбачили відповідний графік погашення, у якому визначили дату та суму кредиту до погашення, починаючи з 01.11.2023 по 01.04.2024 у сумі 6 944 грн 45 коп. щомісячно, з 01.05.2024 по 01.11.2024 у сумі 24 137 грн 50 коп. щомісячно і 01.12.2024 остаточна сплата кредиту в сумі 24 137 грн 46 коп.

Суд зауважує, що позичальник кредитні кошти повернув частково, самостійно сплативши банку 299 955 грн 59 коп.

При цьому погашення заборгованості за наданим кредитом відповідач-1 здійснював з порушенням строків, установлених умовами договору про внесення змін до кредитного договору від 12.07.2023.

Правове регулювання відносин щодо надання гарантій за кредитами здійснюється нормами як фінансового, так і цивільного, господарського та бюджетного права.

Згідно з ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, гарантією.

Відповідно до ч.2 ст.346 ГК України для зниження ступеня ризику банк надає кредит позичальникові за наявності гарантії платоспроможного суб`єкта господарювання чи поручительства іншого банку, під заставу належного позичальникові майна, під інші гарантії, прийняті у банківській практиці.

У п.151 ч.1 ст.2 Бюджетного кодексу України закріплено визначення поняття «гарантійне зобов`язання» яке становить собою зобов`язання гаранта повністю або частково виконати боргові зобов`язання суб`єкта господарювання резидента України перед кредитором у разі невиконання таким суб`єктом його зобов`язань за кредитом, залученим під державну гарантію.

Згідно з п.4 ст.116 Конституції України Кабінет Міністрів України розробляє і здійснює загальнодержавні програми економічного розвитку України.

Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання (ч.1 ст.117 Конституції України).

Пунктом 1 ч.1 ст.20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», зокрема, передбачено, що Кабінет Міністрів України у сфері економіки, фінансів, трудових відносин, зайнятості населення, трудової міграції, оплати та охорони праці забезпечує проведення державної економічної політики, здійснює прогнозування та державне регулювання національної економіки; забезпечує розроблення і виконання загальнодержавних програм економічного та соціального розвитку.

Відповідно до ч.1 ст.5, ч.1 ст.6 Закону України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» (далі - Закон) Кабінет Міністрів України забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері розвитку підприємництва, розроблення та виконання загальнодержавних програм розвитку малого і середнього підприємництва з урахуванням загальнодержавних пріоритетів, здійснює заходи щодо розвитку інфраструктури підтримки малого і середнього підприємництва, спрямовує, координує та контролює діяльність органів виконавчої влади, які забезпечують надання державної підтримки.

Статтею 12 Закону передбачено, що державна підтримка передбачає формування програм, в яких визначається механізм цієї підтримки. Державні програми підтримки затверджуються Кабінетом Міністрів України в установленому законом порядку.

Згідно зі ст.16 Закону фінансова державна підтримка надається за рахунок державного та місцевих бюджетів. Основними видами фінансової державної підтримки є, зокрема, надання гарантії та поруки за кредитами суб`єктів малого і середнього підприємництва. Порядок використання коштів державного бюджету для фінансової державної підтримки суб`єктів малого і середнього підприємництва затверджується відповідно до вимог бюджетного законодавства.

Згідно з ст.560 ЦК України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Частиною 1 ст.563 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.

Для зниження ступеня ризику банк надає кредит позичальникові за наявності гарантії платоспроможного суб`єкта господарювання чи поручительства іншого банку, під заставу належного позичальникові майна, під інші гарантії, прийняті у банківській практиці. З цією метою банк має право попередньо вивчити стан господарської діяльності позичальника, його платоспроможність та спрогнозувати ризик непогашення кредиту (ч.2 ст.346 ГК України).

Абзацом 1, 2 ч.1 ст.17 Бюджетного кодексу України визначено, що державні гарантії можуть надаватися виключно у межах і за напрямами, що визначені законом про Державний бюджет України, на підставі рішення Кабінету Міністрів України для забезпечення виконання боргових зобов`язань суб`єктів господарювання - резидентів України, у тому числі для забезпечення часткового виконання боргових зобов`язань за портфелем кредитів банків-кредиторів, що надаються суб`єктам господарювання мікропідприємництва, малого та/або середнього підприємництва - резидентам України, у розмірі, що не перевищує 80 відсотків загальної суми таких боргових зобов`язань за портфелем кредитів та 80 відсотків - за кожним окремим кредитом (далі - державні гарантії на портфельній основі). Порядок відбору банків-кредиторів, умови надання державних гарантій на портфельній основі, плата за надання таких гарантій, а також розмір та вид забезпечення, що надається відповідними суб`єктами господарювання, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Правочин щодо надання державної гарантії на портфельній основі оформляється в письмовій формі та має визначати: предмет гарантії; повне найменування та місцезнаходження кредитора; обсяг гарантійних зобов`язань та порядок їх виконання; права, обов`язки та відповідальність гаранта і кредитора; умови настання гарантійного випадку; строк здійснення виплат у разі настання гарантійного випадку; розмір та порядок сплати до державного бюджету плати за надання гарантії; порядок погашення заборгованості перед державою за виконання гарантійних зобов`язань; строк дії гарантії.

Обов`язковою умовою надання державної гарантії на портфельній основі є внесення суб`єктом господарювання - резидентом України плати за надання такої гарантії, а також надання майнового або іншого забезпечення виконання боргових зобов`язань за кредитним договором перед банком-кредитором.

Абзац 5 ч.9 ст.17 Бюджетного кодексу України чітко визначає, що прострочена заборгованість суб`єктів господарювання перед державою та перед банком-кредитором за кредитами, залученими під державну гарантію на портфельній основі, стягується з таких суб`єктів господарювання банком-кредитором у порядку, встановленому законодавством щодо управління проблемними активами в банках України та відповідним правочином щодо надання державної гарантії на портфельній основі, з подальшим перерахуванням пропорційної частки в рахунок погашення заборгованості перед державою.

Відповідно до положень ст.61 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 №294-IX установлено, що у 2020 році державні гарантії в обсязі до 5 000 000 тис. гривень, як виняток з положень ст.17 Бюджетного кодексу України, можуть надаватися за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, для забезпечення часткового виконання боргових зобов`язань за портфелем кредитів банків-кредиторів, що надаються суб`єктам господарювання мікропідприємництва, малого та/або середнього підприємництва - резидентам України, у розмірі, що не перевищує 80 відсотків загальної суми таких боргових зобов`язань за портфелем кредитів та 80 відсотків за кожним окремим кредитом (далі - державні гарантії на портфельній основі).

Порядок відбору банків-кредиторів та умови надання державних гарантій на портфельній основі, а також розмір та вид забезпечення, що надається такими суб`єктами господарювання, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

З огляду на вищевказане, Кабінет Міністрів України визначив умови, критерії, механізм надання фінансової державної підтримки за рахунок коштів державного бюджету за Програмою надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році, яку надає Міністерство фінансів України на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році» від 25.11.2020 №1151 на рівні агента в особі Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» та банків-кредиторів, у формі державних гарантій та в обсязі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України «Про надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році» від 23.12.2020 №1317, на період з 23.12.2020 по 31.12.2025.

Отже, порядок надання гарантій на портфельній основі у 2020 року було встановлено Кабінетом Міністрів України шляхом прийняття постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році» від 25.11.2020 № 1151, яким затверджено Порядок надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році (далі - Порядок №1151).

Слід відзначити, що Порядок №1151 регулює порядок дій суб`єктів у випадку не здійснення планового платежу згідно з графіком платежів за отриманим кредитом і такий платіж залишається несплаченим протягом 90 днів.

Постановою №1317 АТ «ПриватБанк» включено до переліку банків-кредиторів за вищевказаною програмою з граничним обсягом надання у 2020 році державних гарантій на портфельній основі у розмірі 400 000 000 грн 00 коп.

Так, 23.12.2020 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №1317 «Про надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році», якою надано у 2020 році державні гарантії на портфельній основі банкам-кредиторам у межах обсягів, затверджених цією постановою та уповноважено Міністра фінансів підписувати документи щодо надання державних гарантій на портфельній основі.

31.12.2020 Міністром фінансів України, який діє від імені держави за дорученням Кабінету Міністрів України (гарант) та позивачем (бенефіціар) було укладено договір про надання державної гарантії на портфельній основі №13010-05/269 для забезпечення співпраці сторін, пов`язаної з наданням державної підтримки суб`єктам мікропідприємництва та середнього підприємництва у вигляді державних гарантій на портфельній основі на підставі Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік», на виконання Порядку надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2020 №1151 (далі - договір про надання державної гарантії).

У п.1.1 договору про надання державної гарантії визначено, що принципал - це суб`єкт господарювання, якому надано кредит, включений до портфеля; портфель - це сукупність усіх кредитів, зобов`язання за якими частково забезпечені гарантією.

Відповідно до п.2.1 договору про надання державної гарантії, гарант на умовах цього договору та в межах ліміту гарантії надає на користь бенефіціара безвідкличну гарантію з метою гарантування виконання принципалами частини своїх грошових зобов`язань перед бенефіціаром за кредитними договорами, включеними до портфеля.

За умовами п.п.2.5, 2.6 договору про надання державної гарантії, ставка індивідуальної гарантії визначається на власний розсуд бенефіціара для кожного окремого кредиту та не може перевищувати 70% за кожним окремим кредитом. Ставка гарантії на портфельній основі в будь-який момент не може перевищувати 50%.

Згідно з п.5.1 договору про надання державної гарантії, у разі настання гарантійного випадку бенефіціар направляє гаранту вимогу, а агенту - копію вимоги разом з інформацією щодо сум, що належать до сплати гарантом, та підтверджувальними документами (лист із зазначенням переліку кредитів, за якими виникла прострочена заборгованість), не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, у якому виник гарантійний випадок.

За умовами п.5.3 договору про надання державної гарантії бенефіціар зобов`язаний протягом двох банківських днів з дати направлення відповідної вимоги гаранту письмово повідомити принципалів за кредитами, включеними до вимоги, про направлення відповідної вимоги гаранту.

Відповідно до п.5.5 договору про надання державної гарантії, гарант на підставі вимог, отриманих від бенефіціара, з урахуванням інформації агента щодо перевірки вимог, сплачує на рахунок бенефіціара ССГ (суму сплати за гарантією) згідно з вимогою раз на місць (але не пізніше 30 календарних днів після отримання відповідної вимоги), за умови що гарант отримав вимогу, яка подана відповідно до умов цього договору, та на момент отримання вимоги не закінчився строк дії гарантії.

Як свідчать матеріали справи, 03.06.2024 позивач направив на адресу електронної пошти відповідачів: anna.chumak123456@gmail.com, яка зазначена у п.А.11 кредитного договору від 20.12.2021 №40333147-КД-1 та у п.А.11 договору поруки від 20.12.2021 №40333147-ДП-1/1, повідомлення-вимогу від 03.06.2024 №11220LG19S0QS, у якому повідомив про наявність заборгованості за кредитним договором від 20.12.2021: за кредитом у сумі 200 044 грн 41 коп., простроченим кредитом у сумі 55 219 грн 45 коп., процентами у сумі 13 945 грн 57 коп., простроченими процентами в сумі 5 763 грн 24 коп., та вимагав достроково повернути кредит та погасити існуючу заборгованість у строк до 03.07.2024.

09.07.2024 АТ «ПриватБанк» звернулося до Міністерства фінансів України з вимогою на сплату за гарантією від 09.07.2024 №269 за договором про надання гарантії на портфельній основі від 31.12.2020 №13010-05/269.

Відповідне повідомлення про надсилання вимоги гаранту позивач 09.10.2023 також направив на адресу електронної пошти відповідачів.

02.08.2024 Міністерством фінансів України сплачено АТ «ПриватБанк» кошти за гарантією від 09.07.2024 №268-269 у сумі 100 022 грн 21 коп.

У п.6.1 договору про надання державної гарантії передбачено, що у разі здійснення гарантом виплати ССГ (суми сплати за гарантією) за будь-яким проблемним кредитом бенефіціар зобов`язується відобразити в обліку виникнення заборгованості принципала перед бюджетом на суму здійсненої гарантом виплати ССГ та застосувати інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації предмета забезпечення) за таким проблемним кредитом. Таке звернення стягнення має бути здійснено бенефіціаром у найкоротші строки.

Пунктом 6.2 договору про надання державної гарантії встановлено, що з метою реалізації зворотної вимоги (регресу) гаранта до принципала та на виконання ст.61 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» та вимог, передбачених пунктами 6.1 та 6.3 цього договору, бенефіціар, виступаючи на підставі Порядку та цього договору, зобов`язується: застосовувати інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації предмета забезпечення) за проблемним кредитом з метою погашення простроченої заборгованості перед бюджетом та зобов`язань позичальника зі сплати пені, нарахованої відповідно до п.6.8 цього договору за таким проблемним кредитом; застосувати заходи щодо стягнення суми, сплаченої гарантом, з усіма процесуальними правами, що надаються позивачу (за винятком права: підпису заяви про повну або часткову відмову від заяви про порушення (відкриття) провадження у справі про банкрутство, підпису заяви про відмову від заяви з грошовими вимогами до боржника; підпису заяви про повне або часткове визнання позову, повну або часткову відмову від позову, про зменшення розміру позовних вимог), в судах, а також органах нотаріату, органах державної виконавчої служби, з приватними виконавцями, арбітражними керуючими, адвокатами.

Згідно з п.6.3 договору про надання державної гарантії, кошти, отримані внаслідок застосування інструментів врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації предмета забезпечення) за проблемним кредитом, перераховуються на рахунок гаранта в сумі, пропорційній ставці індивідуальної гарантії за таким проблемним кредитом (але не більше загальної суми всіх ССГ, яка була сплачена за таким проблемним кредитом, та пені, нарахованої відповідно до пункту 6.8 цього договору), та зараховуються гарантом насамперед у рахунок погашення простроченої заборгованості перед бюджетом, у зв`язку з чим бенефіціар робить відповідний бухгалтерський запис та зменшує заборгованість принципала перед державним бюджетом.

Відповідно до пп. «а» п.1 додаткової угоди від 20.12.2021 №1 до кредитного договору від 20.12.2021 №40333147-КД-1 сторони узгодили, що протягом строку кредиту, зазначеного в п.А.3 кредитного договору, за умови належного виконання позичальником положень Порядку програми фінансової державної підтримки суб`єктів малого та середнього підприємства та умов цієї додаткової угоди, позичальник має право на отримання фінансової державної підтримки.

У пп. «в» п.1 додаткової угоди визначено, що позичальник обізнаний проте, що його грошові зобов`язання перед банком зі сплати основної суми кредиту частково забезпечені гарантією відповідно до Порядку надання державних гарантійна портфельній основі у 2020 році, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2020 №1151. При цьому, позичальнику відомі та повністю зрозумілі умови надання гарантії, з якими (умовами) він повністю погоджується та вважає їх прийнятними.

Згідно з п.2.13 додаткової угоди №1 позичальник визнає та підтверджує, що банк має всі повноваження стягувати з нього прострочену перед державою заборгованість та застосовувати інші інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації простроченої заборгованості перед бюджетом та зобов`язань позичальника зі сплати пені, нарахованої відповідно до п.2.11 цієї додаткової угоди).

За змістом п.2.14 додаткової угоди №1 грошові кошти, отримані від звернення стягнення щодо забезпечення або в результаті інших заходів щодо стягнення з позичальника простроченої заборгованості, направляються, в тому числі в рахунок відшкодування (в порядку регресу) сплачених гарантом коштів та нарахованої пені (відповідно до п.2.11 цієї додаткової угоди), до моменту повного повернення (відшкодування) гаранту сплачених сум сплати за гарантією та нарахованої пені.

З викладеного вбачається, що за договором про надання державної гарантії гарант надав позивачу право здійснювати стягнення з позичальника на свою користь. Стягнуті суми в подальшому перераховуються у погодженому порядку на рахунок гаранта. Позичальник, у свою чергу, у п.2.13 додаткової угоди від 20.12.2021 №1 до кредитного договору визнав та підтвердив, що банк має всі повноваження стягувати з нього прострочену перед державою заборгованість та застосовувати інші інструменти врегулювання заборгованості.

Як уже зазначалось, згідно з п.А.3 кредитного договору у редакції договору про внесення змін до кредитного договору від 12.07.2023 термін повернення кредиту 01.12.2024.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до п.2.3.2 кредитного договору при настанні будь-якої з наступних подій: неотриманні від позичальника згоди на зміну процентної ставки за користування кредитом, зміну періодичності порядку сплати платежів по кредиту; порушенні позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених умовами цього договору; порушенні заставодавцями/іпотекодавцями зобов`язань за договорами застави/іпотеки, укладеними в забезпечення виконання зобов`язань за цим договором, отриманні повідомлення від заставодавців про дострокове затребування вкладу (повністю або частково) за договором, майнові права за яким передані банку у заставу; неотриманні від заставодавців/іпотекодавців до укладення договору застави/іпотеки та під час його/їх дії повідомлення про усі відомі йому/їх права та вимоги інших осіб на предмет застави/іпотеки, у т.ч. не зареєстровані у встановленому порядку; у випадку передачі предмету застави/іпотеки іншій особі без згоди заставодержателя; порушенні заставодавцями/іпотекодавцями правил про заміну предмету застави; втрати предмету застави/іпотеки за обставинами, за які заставодержатель не відповідає, якщо заставодавець/іпотекодавець не замінив або не відновив предмет застави/іпотеки; порушенні господарським/цивільним судом справи про банкрутство позичальника або про визнання недійсними установчих документів позичальника, або про відміну державної реєстрації позичальника; ухваленні (прийнятті) власником або компетентним органом рішення про ліквідацію позичальника; притягнення до кримінальної відповідальності відносно позичальника; смерті позичальника; втрати можливості звернення стягнення на майно, надане у заставу/іпотеку в забезпечення виконання зобов`язань за цим договором (у т.ч. втрати, знищенні, пошкодженні або недоступності предмету застави/іпотеки для банку з будь-яких інших привидів), підтверджений актами перевірок; встановленні невідповідності дійсності відомостей, що містяться у п.2.2.10 цього договору; наявності судових рішень про стягнення грошових коштів з поточного рахунку позичальника, що набули законної чинності, наявності арешту на поточних рахунках, що належать позичальнику, наявності платіжних вимог про примусове списання та інших обставин, які явно свідчать про те, що наданий позичальнику кредит не буде повернений своєчасно; неодноразовому (два і більше разів) надання позичальником розрахункових документів на використання кредиту в порушення порядку, передбаченого п.1.1 цього договору, банк, на свій розсуд, має право: а) змінити умови цього договору - зажадати від позичальника дострокове повернення кредиту, сплати процентів за його користування, виконання інших зобов`язань за цим договором у повному обсязі шляхом відправлення повідомлення. При цьому згідно зі ст.ст.212, 611, 651 Цивільного кодексу України за зобов`язаннями, терміни виконання яких не наступили, терміни вважаються такими, що наступили, у зазначену у повідомленні дату. У цю дату позичальник зобов`язується повернути банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний строк його користування, повністю виконати інші зобов`язання за цим договором; або: б) розірвати цей договір у судовому порядку. При цьому в останній день дії цього договору позичальник зобов`язується повернути банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний термін його користування, повністю виконати інші зобов`язання за цим договором; або: в) достроково розірвати цей договір та вимагати повернення коштів/погашення заборгованості у разі, коли здійснення ідентифікації та/або верифікації позичальника є неможливим; якщо у суб`єкта первинного фінансового моніторингу виникає сумнів стосовно того, що особа виступає від власного імені; або: г) згідно зі ст.651 Цивільного кодексу України, ст.188 Господарського кодексу України здійснити одностороннє розірвання договору з відправленням позичальнику повідомлення. У зазначену у повідомленні дату цей договір вважається розірваним. При цьому в останній день дії договору позичальник зобов`язується повернути банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний термін його користування, повністю виконати інші зобов`язання за цим договором. Одностороння відмова від цього договору не звільняє позичальника від відповідальності за порушення зобов`язань за цим договором.

Банк, незалежно від настання термінів виконання зобов`язань позичальником за цим договором, має право вимагати дострокового повернення суми кредиту, сплати процентів та винагород, при настанні умов, передбачених п..2.3.2 цього договору або порушення позичальником вимог п.1.1 цього договору в частині вимог щодо цільового використання кредитних коштів (п.2.3.8 кредитного договору).

Ураховуючи вищезазначене, банк 03.06.2024 направив на адресу електронної пошти відповідачів: ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зазначена у п.А.11 кредитного договору від 20.12.2021 №40333147-КД-1 та у п.А.11 договору поруки від 20.12.2021 №40333147-ДП-1/1, повідомлення-вимогу від 03.06.2024 №11220LG19S0QS, у якому повідомив про наявність заборгованості за кредитним договором від 20.12.2021: за кредитом у сумі 200 044 грн 41 коп., простроченим кредитом у сумі 55 219 грн 45 коп., процентами у сумі 13 945 грн 57 коп., простроченими процентами в сумі 5 763 грн 24 коп., та вимагав достроково повернути кредит та погасити існуючу заборгованість у строк до 03.07.2024, що підтверджується відповідною роздруківкою.

Отже, у відповідності до приписів ст.530 ЦК України та умов п.3.3.2 кредитного договору у ТОВ «Східліс» виник обов`язок погасити існуючу заборгованість у строк до 03.07.2024 (включно), проте позичальник цього не зробив.

Ураховуючи наведене, суд зазначає, що право дострокового повернення означає, що кредитор вимагає виконання зобов`язання до настання строку виконання, визначеного договором.

Суд констатує, що АТ «ПриватБанк» за наявності простроченої заборгованості у відповідача-1 зі сплати кредитних платежів та процентів за користування кредитом правомірно звернувся до відповідачів з повідомленням-вимогою від 03.06.2024 і у відповідачів виник обов`язок сплатити наявну заборгованість за кредитним договором та нараховані проценти за користування кредитом.

Як убачається із наданого АТ «ПриватБанк» розрахунку, заборгованість відповідача-1 за тілом кредиту складає 200 044 грн 41 коп., у т.ч. заборгованість за тілом кредиту у сумі 100 022 грн 20 коп., заборгованість перед державою за зворотною вимогою за сплаченою гарантією в розмірі 100 022 грн 21 коп.

Указаний розрахунок суд уважає обґрунтованим та відповідачами він не оспорюється.

Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимоги позивача про стягнення з відповідача-1 заборгованості за кредитним договором від 20.12.2021 у сумі 200 044 грн 41 коп.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 2 ст.10561 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до п.А.6 кредитного договору за користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі 14,26% річних від залишку непогашеної заборгованості.

Відповідно до п.А.6.1 кредитного договору у випадку невиконання та/або неналежного виконання позичальником зобов`язань, передбачених п.2.2.13 цього договору банк за користування кредитом встановлює позичальнику проценти у розмірі 17,26% річних. При цьому банк направляє позичальнику письмове повідомлення із зазначенням підстави - порушення зобов`язань, передбачених п.2.2.13 цього договору та дати початку нарахування підвищених процентів, без внесення змін до цього договору. За умови відновлення виконання позичальником зобов`язань, передбачених п.2.2.13 цього договору, позичальник за користування кредитом сплачує проценти у розмірі зазначеному в п.А.6 цього договору. При цьому банк направляє письмове повідомлення позичальнику із зазначенням процентної ставки у розмірі, зазначеному в п.А.6 цього договору та дати початку її нарахування.

У випадку порушення позичальником грошового зобов`язання по сплаті кредиту позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі 28,52% річних від суми простроченої заборгованості за кредитом (п.А.7 кредитного договору).

У п.А.8 кредитного договору сторони передбачили, що проценти, встановлені п.п.А.6, А.6.1 договору, нараховуються та сплачуються щомісячно, датою сплати процентів є 1-е число кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання цього договору, якщо інше не передбачене п.7.3 цього договору. У випадку несплати процентів вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання цього договору згідно з п.2.3.2 цього договору). Платежі по кредиту сплачуються відповідно до графіку, який є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до п.2.1 додаткової угоди №1 за користування кредитом на умовах та в порядку визначених цією додатковою угодою, позичальник сплачує банку базову процентну ставку. Базова процентна ставка за кредитом змінювана, та становить на дату укладення цієї додаткової угоди розмір 14,26% річних. Розмір базової процентної ставки визначений за формулою: індекс UIRD (3 місяці) + 7%, але не більше індекс UIRD (12 місяців) + 6% (обмеження встановлюється на дату укладення цієї додаткової угоди). Подальший перегляд базової процентної ставки здійснюється відповідно до умов п.2.1 цієї додаткової угоди за визначеною вище формулою без обмежень.; де індекс UIRD - український індекс ставок за депозитами фізичних осіб, що розраховується на основі номінальних ставок ринку депозитів фізичних осіб, які оголошуються банками України на строк 3 місяці. На дату укладення цієї додаткової угоди значення індексу береться на дату, що передує даті підписання цієї додаткової угоди, або остання, що опублікована на офіційному сайті Міністерства Фінансів України. Дані про величину індексу є загальнодоступними в мережі інтернет на офіційному сайті Міністерства Фінансів України. Банк щокварталу з урахуванням зазначеного індексу переглядає розмір базової процентної ставки. При перегляді розміру базової процентної ставки банк використовує розмір індексу UIRD, що офіційно визначений на 14 число останнього місяця календарного кварталу або розміру, що є останнім до цієї дати та опублікованим на сайті Міністерства Фінансів України, надалі дата перегляду розміру базової процентної ставки. Датою зміни розміру базової процентної ставки за користування кредитом є 1 число першого місяця календарного кварталу, що слідує за кварталом, в якому банк визначив розмір індексу UIRD для розрахунку базової процентної ставки на наступний календарний квартал. Про зміну розміру базової процентної ставки банк за 15 календарних днів повідомляє позичальника/поручителя/заставодавця та інших зобов`язаних за договором осіб, на свій вибір шляхом: відправлення СМС-повідомлень на мобільний телефон клієнта; відправлення повідомлення за допомогою мобільного додатка «Viber»; ОТР-паролю; поштового листа; телеграми; повідомлення електронною поштою; повідомлення в банкоматах і терміналах самообслуговування; друку інформації на чеках в POS-терміналах; IVR-обдзвону; комунікації у ПК Приват24, в т.ч. його мобільній версії, комунікації в чаті з персональним менеджером «Чат Sender», а також за допомогою інших мобільних додатків банка та інших засобів комунікації.

Згідно з п.2.2 додаткової угоди №1 у випадку прострочення понад 15 днів позичальником своїх зобов`язань по погашенню кредиту і/або процентів в розмірі, зазначеному в п.2.3, 2.7 цієї додаткової угоди, позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом у порядку та в розмірі: в період прострочення з 1-го до 15-го включно - в розмірі базової процентної ставки, що діяла на період прострочення; в період з 16 числа місяця, в якому виникла прострочена заборгованість до дати її погашення - в розмірі, визначеному за формулою: розмір базової процентної ставки з урахуванням її зміни згідно п.2.1 цієї додаткової угоди + 5% річних; в період з дати погашення заборгованості до кінця місяця, в якому існувала заборгованість - в розмірі базової процентної ставки, що діяла на дату сплати.

12.07.2023 між АТ «ПриватБанк» та ТОВ «Східліс» в електронному вигляді шляхом підписання кваліфікованими електронними підписами укладено договір про внесення змін до кредитного договору, відповідно до п.3 якого з моменту набрання чинності цим договором про внесення змін проценти за користування кредитом нараховуються та сплачуються позичальником в розмірі та на умовах, як це визначено договором, з урахуванням зміни його умов, що внесені цим договором про внесення змін.

Також сторони дійшли згоди встановити наступні умови до договору: право банка у випадку невиконання (неналежного виконання) позичальником будь-якого із зобов`язань визначених п.п.1) - 2) п.ІІ цього договору про внесення змін, вимагати від позичальника дострокове повернення кредиту, сплати процентів за його користування, виконання інших зобов`язань за договором у повному обсязі шляхом направлення повідомлення. При цьому згідно зі ст.ст.212, 611, 651 ЦК України за зобов`язаннями, терміни/строки виконання яких не наступили вважаються такими, що наступили, у зазначену у повідомленні дату. У цю дату позичальник зобов`язується повернути банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний строк його користування, повністю виконати інші зобов`язання за договором (п.3 розділу ІІ договору про внесення змін).

Відповідач-1 сплачував проценти за користування кредитом з 28.07.2023 несвоєчасно та не у повному обсязі.

Суд бере до уваги, що, як зазначив позивач у додаткових поясненнях, оскільки ТОВ «Східліс» до 12.07.2023 належним чином виконувало зобов`язання за кредитним договором, тому сума поточної заборгованості за відсотками в розмірі 5 401 грн 97 коп. у договорі про внесення змін зазначена не була, оскільки це була заборгованість Фонду перед АТ «ПриватБанк», яка погашена Фондом розвитку підприємництва 02.08.2023 та 13.09.2024, що підтверджується відповідною випискою по рахунку .

Як убачається з наданого позивачем розрахунку, заборгованість ТОВ «Східліс» за процентами за користування кредитом за період з 28.07.2023 до 03.07.2024 складає 13 074 грн 52 коп.

Указаний розрахунок є арифметично правильним та обґрунтованим.

Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню та стягненню з ТОВ «Східліс» є проценти за користування кредитом за період з 28.07.2023 до 03.07.2024 у сумі 13 074 грн 52 коп.

Розглядаючи вимоги позивача до відповідача-2, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

У ст.554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Отже, порука є спеціальним заходом майнового характеру спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання чим обумовлюється додатковий характер поруки стосовно основного зобов`язання.

Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов`язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов`язання боржника та кредитором боржника.

20.12.2021 між АТ «ПриватБанк» як кредитором та ОСОБА_1 як поручителем в електронному вигляді шляхом підписання кваліфікованими електронними підписами укладений договір поруки №40333147-ДП-1/1, за умовами якого предметом цього договору є надання поруки поручителем перед банком за виконання ТОВ «Східліс» зобов`язань за кредитним договором від 20.12.2021 №40333147-КД-1 невідновлювальної кредитної лінії на суму 500 000 грн 00 коп. з терміном дії до 01.12.2024, у тому числі на наступні цілі: А.1 вид кредиту - невідновлювальна кредитна лінія; п.А.2 ліміт цього договору: 500 000 грн 030 коп., у тому числі на наступні цілі: у розмірі 500 000 грн 00 коп. на поповнення обігових коштів; у розмірі 00 грн 00 коп. на сплату страхових платежів у випадках та у порядку, передбачених п.п.2.1.5, 2.2.12 цього договору; А.3 термін повернення кредиту 01.12.2024; А.4 рахунки для обслуговування кредиту: рахунок 29093000603874 (у гривні), отримувач: АТ «ПриватБанк», МФО 304795, код ЄДРПОУ 4033147 (IBAN НОМЕР_3 ); А.6 за користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі 14,26% річних від залишку непогашеної заборгованості.

Згідно з п.А.11 договору поруки будь-які повідомлення, запити та кореспонденція за цим договором або у зв`язку з ним повинні бути в письмовій формі, можуть передаватися по електронній пошті, за умови, що оригінали юридично важливої кореспонденції і документації повинні передаватися визнаною в Україні кур`єрською службою або вручатися особисто. Будь-яке повідомлення повинно бути адресовано одержувачу на його адресу, що вказана нижче, або за іншою адресою, яка може час від часу повідомлятися в письмовій формі одержувачем відправнику як адреса одержувача. Для доказу вручення повідомлення або документа буде достатнім довести, що доставка була здійснена особисто або що конверт, що містить повідомлення або документ, мав вірно вказану адресу і був відправлений (відповідно до вимог даного пункту всі поштові витрати були повністю оплачені), або що повідомлення електронною поштою було направлено на адресу електронної пошти відповідної сторони. Адреса, згадана для обміну повідомленнями, така: адреса банку: вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпро, 49094, Україна. Електронна пошта: help@pb.ua, адреса позичальника: бульвар Дружби Народів, буд. 34, м. Сєвєродонецьк Луганської області, 93404, Україна. Електронна пошта: anna.chumak123456@gmail.com.

Відповідно до п.1.2 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежі, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

У відповідності до п.2.1.2 договору поруки кредитор має право у випадку невиконання позичальником якого-небудь зобов`язання, передбаченого п.1.1 цього договору, кредитор має направити поручителю вимогу із зазначенням невиконання(их) зобов`язання(нь). Ненаправлення кредитором вказаної вимоги не є перешкодою та не позбавляє права кредитора звернутися до суду з вимогою виконати взяті на себе поручителем зобов`язання або вимагати від поручителя виконання взятих на себе зобов`язань іншими способами. Поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник у випадку невиконання боржником зобов`язань за кредитним договором, незалежно від факту направлення чи ненаправлення кредитором поручителю передбаченої даним пунктом вимоги.

Сторони взаємно домовились, що порука за цим договором припиняється через 15 років після укладення цього договору. У випадку виконання позичальником та/або поручителем всіх зобов`язань за кредитним договором цей договір припиняє свою дію (п.4.1 договору поруки).

Отже, у силу укладеного між сторонами договору поруки та з огляду на неналежне виконання позичальником своїх зобов`язань зі своєчасного повернення кредиту та сплати процентів за користування ним, у ОСОБА_1 виник солідарний обов`язок з ТОВ «Східліс» з погашення існуючої заборгованості.

При цьому суд встановив, що порука не є припиненою, зокрема, на підставі ст.559 ЦК України, а у договорі сторони визначили, що строк припинення поруки - через 15 років після укладення цього договору поруки (п.4.1), тобто порука є дійсною.

Суд бере до уваги, що заборгованість за тілом кредиту як і заборгованість за процентами за користування ним поручителем перед кредитором не погашалась.

Частиною 1 ст.543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідачі позов не оспорили, доказів відсутності заборгованості суду не надали.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність повного задоволення позовних вимог.

Розв`язуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 557 грн 43 коп. підлягають покладенню на відповідачів порівну відповідно до ст.129 ГПК України.

Згідно з ч.ч.4, 5 ст.240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236 - 238, 240, 252 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до відповідача-1 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Східліс», та відповідача-2 - ОСОБА_1 , задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Східліс», бульвар Дружби Народів, буд. 34, м. Сєвєродонецьк Луганської області, 93404, ідентифікаційний код 40333147, та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 14360570, заборгованість за кредитом у сумі 100 022 грн 20 коп., заборгованість перед державою за зворотною вимогою за сплаченою гарантією в сумі 100 022 грн 21 коп., заборгованість за процентами за користування кредитом у сумі 13 074 грн 52 коп., про що видати накази після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Східліс», бульвар Дружби Народів, буд. 34, м. Сєвєродонецьк Луганської області, 93404, ідентифікаційний код 40333147, на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 14360570, судовий збір у сумі 1 278 грн 72 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 14360570, судовий збір у сумі 1 278 грн 71 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Учасники справи:

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 14360570.

Відповідач-1: Товариство з обмеженою відповідальністю «Східліс», бульвар Дружби Народів, буд. 34, м. Сєвєродонецьк Луганської області, 93404, ідентифікаційний код 40333147.

Відповідач-2: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Міністерство фінансів України, вул. Грушевського, буд. 12/2, м. Київ, 01008, ідентифікаційний код 00013480.

Відповідно до ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 30.10.2024.

Суддя Сергій СМОЛА