Рішення

від 29.10.2024 по справі 914/2059/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.2024 Справа № 914/2059/24

Господарський суд Львівської області у складі судді Никон О.З. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань та повідомлення сторін

справу № 914/2059/24

за позовом Державного публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Украгролізинг, м. Київ

до відповідача: Фермерського господарства Кіс-Агро, с. Суховоля, Львівська область

про стягнення 76 343, 50 грн

ВСТАНОВИВ:

Державне публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Украгролізинг звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з Фермерського господарства Кіс-Агро 76 343, 50 грн, з яких: 62 245, 61 грн заборгованості за лізинговими платежами, 2 074, 93 грн пені, 793, 78 грн інфляційних втрат, 1 981, 26 грн 25% річних, 9 247, 92 грн штрафу за неналежне виконання договору фінансового лізингу № 13-23-9 пл-ств/94.

Хід розгляду справи.

Ухвалою суду від 26.08.2024 постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань та повідомлення (виклику) сторін.

Позивач повідомлявся про розгляд справи шляхом направлення копії ухвали від 26.08.2024 в його електронний кабінет.

Відповідачу копія ухвали скеровувалась на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак згідно з трекінгами така з 30.08.2024 прибула до відділення.

Суд скеровував АТ «Укрпошта» запит про надання інформації стосовно поштового відправлення, однак відповіді товариство не надало. Поряд з цим, ухвала суду також скеровувалась і на адресу засновника товариства та вручена йому 12.10.2024.

Враховуючи викладене, суд здійснив усі дії для належного повідомлення відповідача про розгляд цієї справи, тому такий є належно повідомлений.

Аргументи сторін.

Позовна заява обґрунтована неналежним виконанням відповідачем умов договору фінансового лізингу № 13-23-39 пл-ств/94 від 09.08.2023 в частині своєчасної та повної оплати лізингових платежів на суму 62 245, 61 грн. Крім того, позивач на підставі пунктів 8.1., 8.3. договору та статті 625 Цивільного кодексу України просив стягнути з відповідача 9 247, 92 грн штрафу, 2 074, 93 грн пені, 1 981, 26 грн 25% річних та 793, 78 грн інфляційних втрат.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, щодо позову в установленому порядку не заперечив.

Обставини справи.

09 серпня 2023 року Державне публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Украгролізинг (далі - Лізингодавець) та Фермерське господарство Кіс-Агро (далі - Лізингоодержувач) уклали договір фінансового лізингу №13-23-39 пл-ств/94 (далі - договір), відповідно до пункту 1.1. якого Лізингодавець передає Лізингоодержувачу у користування на визначений Договором строк майно, яке є власністю Лізингодавця і визначено у додатку до Договору Найменування, кількість, ціна і вартість Об`єкта лізингу, що є специфікацією Об`єкта лізингу, а Лізингоодержувач сплачує за це лізингові платежі на умовах Договору.

Строк лізингу відраховується з дати підписання акту приймання-передачі між Сторонами, що укладається у 4-х автентичних примірниках. Перелік, кількість, ціна, вартість, строк передачі і адреса місця передачі Об`єкта лізингу, строк лізингу встановлюються додатками до цього Договору Найменування, кількість, ціна і вартість Об`єкта лізингу. Місцем поставки (передачі) Об`єкта лізингу є: Львівська область, Бродівський район, с. Суховоля (пункти 2.2., 2.3. договору).

Згідно з додатками № 1 та № 3 до договору позивач передав відповідачу в користування об`єкт лізингу - Трактор LOVOL TE354 з кабіною, вартість якого з ПДВ становить 200 926, 00 грн та напівпричіп тракторний 1ПТС-2 (1од.), вартість якого з ПДВ становить 30 272, 00 грн, строком на 13 місяців.

Відповідно до пунктів 4.2.1., 4.2.2., 4.2.3. договору з моменту підписання Акту Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцю лізингові платежі, що включають: відшкодування вартості Об`єкта лізингу рівними частками за весь термін лізингу від невідшкодованої попереднім лізинговим платежем вартості Об`єкта лізингу; комісію за організацію лізингової операції в розмірі 1 (одного) відсотка (без ПДВ) від вартості Об`єкта лізингу, відповідно до законодавства України щодо оподаткування податком на додану вартість, яка сплачується одночасно із сплатою першого лізингового платежу в частині відшкодування вартості Об`єкта лізингу та комісії за супроводження Договору згідно з Графіком сплати лізингових платежів, що є додатком до цього договору; комісію за супроводження договору в розмірі 25 відсотків річних (без ПДВ) від невідшкодованої попереднім лізинговим платежем та черговими лізинговими платежами вартості Об`єкта лізингу, відповідно до законодавства України щодо оподаткування податком на додану вартість.

Пунктами 4.3. та 4.4. договору передбачено, що лізингові платежі у частині відшкодування вартості об`єкта лізигну та комісії за супроводження Договору сплачуються Лізингоодержувачем на користь Лізингодавця щомісячно. Термін сплати кожного лізингового платежу встановлюється числом дати підписання Акта. Перший лізинговий платіж сплачується через 1 місяць з дати підписання Акта, всі наступні лізингові платежі щомісячно. Розмір лізингових платежів, їх складових частин встановлюються Графіком сплати лізингових платежів, що є додатком до цього договору.

Згідно з графіками сплати лізингових платежів, які є додатками № 2 та № 4 до договору відповідач зобов`язався сплатити позивачу 62 245, 61 грн чергових лізингових платежів (платежі 8, 9, 10, 11).

Відповідальність сторін погоджена у розділі 8 договору, зокрема, в абзаці 3 пункту 8.1. зазначено, що у разі порушення умов Договору втретє Лізингоодержувач зобов`язаний сплатити на користь Лізингодавця штраф у розмірі 5% від невідшкодованої вартості Об`єкта лізингу.

Для розрахунку штрафу, визначеного цим пунктом, сума невідшкодованої вартості Об`єкта лізингу становить різницю між первинною вартістю Об`єкта лізингу та сумою попереднього лізингового платежу в частині відшкодування вартості Об`єкта лізингу (абзац 5 пункту 8.1. договору).

Відповідно до пункту 8.3 договору сторони встановили, що на прострочену суму лізингових платежів нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені та відсотки (проценти) у розмірі 25% річних. Сплата Лізингоодержувачем на користь Лізингодавця пені та процентів, що були нараховані на прострочену суму чергового платежу за Договором, не звільняє Лізингоодержувача від сплати штрафу, встановленого п.8.1. цього Договору.

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач отримав об`єкти лізингу (Трактор LOVOL TE354 з кабіною, зав. № ТЕ001011LZ та напівпричіп тракторний 1ПТС-2, зав. № YARZ0983), що підтверджується актами приймання-передачі об`єкта лізингу № 1 та № 2 від 05.09.2023.

Однак позивач ствердив, що відповідач не здійснив сплату лізингових платежів 8, 9, 10 та 11.

09.08.2024 позивач скерував відповідачу вимогу про сплату лізингових платежів на суму 62 245, 61 грн та нарахованих санкцій.

Відповіді на претензію матеріали справи не містять. Тому позивач звернувся з позовом до суду.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення, висновки суду.

Відповідно до частини 1 статті 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у володіння та користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Предметом договору лізингу може бути майно, визначене індивідуальними ознаками, яке відповідає критеріям основних засобів відповідно до законодавства (частина 1 статті 807 Цивільного кодексу України).

Сторони у справі уклали 09.08.2023 договір фінансового лізингу №13-23-39 пл-ств/94.

Факт передачі позивачем та отримання відповідачем об`єкта лізингу підтверджено актами приймання-передачі об`єкта лізингу № 1 та № 2 від 05.09.2023.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У пункті 4.4. договору сторони погодили строки оплати щомісячно; термін сплати кожного лізингового платежу встановлюється числом дати підписання акта; перший лізинговий платіж сплачується через 1 місяць з дати підписання акта, всі наступні лізингові платежі щомісячно.

У графіках сплати лізингових платежів відображено суми, зокрема, 8 платіж 13 910, 26 грн та 2 095, 75 грн; 9 платіж 13 652, 67 грн та 2 056, 94 грн; 10 платіж 13 395, 07 грн та 2 018, 13 грн; 11 платіж 13 137, 47 грн та 1 979, 32 грн, які відповідач мав сплатити відповідно до 06.05.2024, 05.06.2024, 05.07.2024 та 05.08.2024.

Проте матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем 62 245, 61 грн лізингових платежів.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми основної заборгованості на суму 62 245, 61 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення штрафу, пені, 25% річних та інфляційних втрат.

Позивач заявив до стягнення також 9 247, 92 грн штрафу, 2 074, 93 грн пені, 1 981, 26 грн 25% річних та 793, 78 грн інфляційних втрат.

Пунктом 8.3. договору сторони погодили, що на прострочену суму лізингових платежів нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені та відсотки (проценти) у розмірі 25% річних. Сплата Лізингоодержувачем на користь Лізингодавця пені та процентів, що були нараховані на прострочену суму чергового платежу за Договором, не звільняє Лізингоодержувача від сплати штрафу, встановленого пунктом 8.1. цього Договору, а саме, 5% від невідшкодованої вартості Об`єкта лізингу за порушення умов договору втретє.

Згідно зі статтею 549 Цивільного кодекс України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Перевіривши розрахунок заявленої позивачем до стягнення пені на суму 2 074, 93 грн за період з 07.05.2024 по 05.08.2024, суд встановив, що позивач нарахував таку по кожному платежу окремо, визначивши правильні періоди нарахування.

Враховуючи систематичне порушення відповідачем умов договору, яке встановлено в рішенні Господарського суду Львівської області від 08.07.2024 у справі № 914/1237/24 в частині своєчасної сплати лізингових платежів, позовна вимога про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 5% є обґрунтована.

Розрахунок штрафу є арифметично правильним.

Тому позовні вимоги про стягнення 9 247, 92 грн штрафу та 2 074, 93 грн пені підлягають задоволенню.

Приписами статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача 1 981, 26 грн 25 % річних за період з 07.05.2024 по 05.08.2024, то така підлягає задоволенню частково, на суму 1 975, 85 грн.

При обчисленні 25% річних за 2024 році позивач не врахував, що у цьому році є 366 днів, а не 365 календарних днів, що мало наслідком допущення помилок при обрахунку 25% річних.

Тому у задоволенні решти позовних вимог, в частині стягнення 25 % річних, суд відмовляє у зв`язку з необґрунтованістю.

Заявлені позивачем до стягнення з відповідача інфляційні втрати на суму 793, 78 грн за травень-червень 2024 року обґрунтовані та підлягають до задоволення повністю.

Враховуючи викладене, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 62 245, 61 заборгованості за лізинговими платежами, 2 074, 93 грн пені, 9 247, 92 грн штрафу, 793, 78 грн інфляційних втрат та 1 975, 85 грн 25% річних.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 Господарського процесуального кодексу України).

Щодо судового збору.

На підставі приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 73, 74, 129, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фермерського господарства Кіс-Агро (місцезнаходження: 80652, Львівська область, Бродівський район, с. Суховоля, ідентифікаційний код: 22393626) на користь Державного публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Украгролізинг (місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Мечникова, 16-А, ідентифікаційний код: 30401456) 62 245, 61 основного боргу, 2 074, 93 грн пені, 9 247, 92 грн штрафу, 793, 78 грн інфляційних втрат, 1 975, 85 грн 25% річних та 3 027, 79 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в строки, визначені статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

СуддяНикон О.З.