Ухвала

від 30.10.2024 по справі 914/2216/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

30.10.2024 Справа №914/2216/24

Господарський суд Львівської області у складі судді Манюка П.Т., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія Логістик", м. Кременчук,

про забезпечення позову

у справі № 914/2216/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія Логістик", м. Кременчук,

до відповідача: Приватного підприємства "Оскарпарк", м. Львів,

про стягнення 8 522 086, 95 грн

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергія Логістик звернулося в Господарський суд Львівської області з позовом до Приватного підприємства "Оскарпарк" про стягнення 8 522 086, 95 грн за договором.

Ухвалою господарського суду (суддя Петрашко М.М.) від 16.09.2024 відкрито провадження у справі № 914/2216/24 за правилами загального позовного провадження.

На адресу суду 28.10.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія Логістик" надійшла заява про забезпечення позову.

У зв`язку з перебуванням судді Петрашка М.М. у відпустці, за результатами повторного автоматизованого розподілу, заяву про забезпечення позову передано на розгляд судді Манюку П.Т.

29.10.2024 на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів сплати судового збору.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Статтею 136 ГПК України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України визначено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Співмірність передбачає врахування господарським судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Отже, аналізуючи викладене, можна дійти висновку, що метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Правові позиції Верховного Суду в питаннях забезпечення позову зводяться до того, що господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості й адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.10.2018 у справі № 913/257/18).

Суд зазначає, що адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони/ зобов`язання відповідача вчиняти певні дії.

Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд керується тим, що у випадку задоволення позову, судове рішення має бути реалізованим, позаяк це рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Як на підставу позовних вимог позивач посилається на те, що 22.11.2023 між ПП «Оскарпарк» та ТзОВ «Енергія Логістик» було укладено договір № СБ-22/11/2023, відповідно до якого ПП «Оскарпарк», як продавець, зобов`язується поставити позивачу, як покупцю, товар сою.

На виконання умов вказаного договору ТзОВ «Енергія Логістик» сплатила ПП «Оскарпарк» 7 950 000, 90 грн, проте відповідач не здійснив поставку товару, отже позивач не набув право власності на вказаний товар сою, з огляду на це, на думку позивача, відповідач повинен повернути безпідставно збережені кошти у розмірі 7 950 000, 90 грн.

З огляду на вищевказане, позивач звернувся із позовом до господарського суду Львівської області про стягнення з ПП «Оскарпарк» 8 522 086, 95 грн, з яких: 7 950 000, 90 грн основного боргу, 175 403, 95 грн 3 % річних та 396 682, 70 грн інфляційних втрат.

У заяві про забезпечення позову позивач просить накласти арешт на грошові кошти, що належать Приватному підприємству "Оскарпарк", які знаходяться на всіх рахунках відповідача в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах у межах суми позову у розмірі 8 522 086, 95 грн.

Відповідно до інформації наданої позивачем, у ПП «Оскарпарк» згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно відсутнє у володінні нерухоме майно. Таким чином, єдиним можливим заходом забезпечення позову є накладення арешту на грошові кошти відповідача. Також позивач звертає увагу, що з лютого 2024 року ПП «Оскарпарк» не було вчинено жодних дій щодо погашення своєї кредиторської заборгованості.

Виконання в майбутньому судового рішення у даній справі, за позовом ТзОВ «Енергія Логістик» про стягнення 8 522 086, 95 грн, у разі задоволення позовних вимог безпосередньо залежатиме від тієї обставини, чи матиме відповідач необхідну суму грошових коштів, тому застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на грошові кошти, безпосередньо пов`язане із предметом позову.

Надаючи оцінку доводам позивача щодо можливості застосування обраного позивачем заходу забезпечення позову, суд звертається до правової позиції Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеної у постанові від 17.06.2022 у справі № 908/2382/21. У цій постанові суд касаційної інстанції виснував, що виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язано з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.

Господарський суд повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого рішення.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частини третя статті 13 ГПК України).

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

Суд враховує, що заходи забезпечення позову, виконуючи роль гарантії виконання судового рішення з конкретним предметом спору, водночас не повинні припиняти чи іншим чином негативно впливати на діяльність сторони зобов`язання чи інших осіб. Проте, у заявлений позивачем спосіб забезпечення позову і в межах суми спору, що є предметом стягнення у справі № 914/2216/24, законні права відповідача не порушуються. Арешт на грошові кошти, який накладається судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, має на меті подальше звернення стягнення на них в разі задоволення позову. Відповідний спосіб забезпечення позову не порушує балансу інтересів сторін, а є законним тимчасовим заходом до результатів вирішення спору, спрямованим на забезпечення гарантії виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Таким чином, у даному випадку, застосування судом обраного заходу забезпечення позову направлено, насамперед, на забезпечення дійсної ефективності судового захисту та упередження можливості додаткового порушення прав та законних інтересів заявника.

Також у рішенні Європейського суду з прав людини від 18.05.2004 року у справі «Продан проти Молдови» Суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов`язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній із сторін.

Таким чином, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого судового рішення, що повністю відповідає позиції Європейського суду зазначеній вище.

Згідно зі статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу/іншим особам здійснювати певні дії (постанова Верховного Суду від 22.07.2021 у справі № 910/4669/21).

За таких обставин, суд вважає вимоги заяви позивача про забезпечення позову обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Приватному підприємству "Оскарпарк", які знаходяться на рахунках відповідача в банківських або інших фінансово-кредитних установах у межах суми позову у розмірі 8 522 086, 95 грн

Відповідно до вимог п. 6 ч. 1 ст. 139 ГПК України, заява про забезпечення позову повинна містити пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

За умовами ст. 141 ГПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі, визначеному судом. Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову. В ухвалі про забезпечення позову або про зустрічне забезпечення зазначаються розмір зустрічного забезпечення або інші дії, що повинен вчинити заявник в порядку зустрічного забезпечення. Строк надання зустрічного забезпечення визначається судом та не може перевищувати десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову або ухвали про зустрічне забезпечення, якщо інше не випливає зі змісту заходів зустрічного забезпечення.

Щодо зустрічного забезпечення ТзОВ «Енергія Логістик» пропонує суду застосувати захід зустрічного забезпечення позову у вигляді внесення позивачем на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі 0, 5 % від ціни позову, що дорівнює 39 750, 00 грн, на переконання позивача вказана сума зможе в повному обсязі забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.

З огляду на зазначене, з метою гарантії захисту майнових прав Приватного підприємства «Оскарпарк» в контексті забезпечення відшкодування можливих збитків, спричинених забезпеченням позову, суд вважає за необхідне вжити заходів зустрічного забезпечення шляхом зобов`язання заявника внести на депозитний рахунок суду грошові кошти.

Таким чином, суд зобов`язує Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергія Логістик» внести на депозитний рахунок Господарського суду Львівської області грошові кошти у розмірі 39 750, 00 грн.

Згідно з ч. ч. 7, 8 ст. 141 ГПК України, особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову із застосуванням зустрічного забезпечення, протягом визначеного судом строку має надати суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення. Якщо особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову, не виконує вимоги суду щодо зустрічного забезпечення у визначений судом строк, суд скасовує ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення.

Керуючись ст. ст. 136, 140, 141, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія Логістик» про забезпечення позову у справі № 914/2216/24 задовольнити повністю.

2. Накласти арешт на грошові кошти Приватного підприємства «Оскарпарк» (79034, місто Львів, вул. Луганська, будинок 3, код ЄДРПОУ 43618111), які знаходяться на рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, в межах суми позову в розмірі 8 522 086, 95 грн, до набрання законної сили рішенням суду у справі № 914/2216/24.

3. Дана ухвала відповідно до ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» є виконавчим документом. Строк пред`явлення ухвали про забезпечення позову до примусосого виконання становить три роки.

4. Сторонами у виконавчому провадженні за даною ухвалою є:

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергія Логістик» (39600, Полтавська область, місто Кременчук, вулиця Університетська, буд. 2В, офіс 6, код ЄДРПОУ 45001308).

Боржник: Приватне підприємство «Оскарпарк» (79034, місто Львів, вул. Луганська, будинок 3, код ЄДРПОУ 43618111).

5. Застосувати заходи зустрічного забезпечення шляхом внесення позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергія Логістик» (39600, Полтавська область, місто Кременчук, вулиця Університетська, буд. 2В, офіс 6, код ЄДРПОУ 45001308) на депозитний рахунок Господарського суду Львівської області (рахунок отримувача - UA108999980313141206083013954, код ЄДРПОУ 38008294, банк Державна казначейська служба України) суми коштів в розмірі 39 750, 00 грн.

6. Позивачу не пізніше 10.11.2024 надати суду належні докази сплати на депозитний рахунок Господарського суду Львівської області суми зустрічного забезпечення в розмірі 39 750, 00 грн.

7. Суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

8. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

9. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в строки та в порядку визначеному ст. ст. 256, 257 ГПК України.

Суддя Манюк П.Т.