Рішення

від 29.10.2024 по справі 915/1764/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2024 року Справа № 915/1764/23

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Cеменчук Н.О.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116

електронна пошта: info@gas.ua

до відповідача: Комунального некомерційного підприємства "Врадіївський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Врадіївської селищної ради, вул. Аграрна, буд.2, смт. Врадіївка, Врадіївський р-н, Миколаївська область, 56301

про: стягнення грошових коштів у розмірі 117 368,31 грн.

Позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить стягнути з відповідача грошові кошти за спожитий природній газ за договором постачання природного газу постачальником "останньої надії", затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року, у загальній сумі 117368,31 грн., з якої: 78337,60 грн. - основний борг; 11171,19 грн. - пеня; 3553,61 грн. - 3% річних; 24305,91 грн. - інфляційні втрати.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 27.11.2023 (суддя - Алексєєв А.П.) позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк 10 днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 11.12.2023 (суддя - Алексєєв А.П.) позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

У зв`язку з відпусткою судді Алексєєва А.П. (для догляду за дитиною), розпорядженням керівника апарату Господарського суду Миколаївської області №94 від 19.07.2024 призначено повторний автоматизований розподіл судових справ, які перебувають у провадженні судді Алексєєва А.П., зокрема, судової справи № 915/1764/23.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.07.2024 визначено головуючим у справі №915/1764/23 суддю Семенчук Н.О.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 29.07.2024 прийнято справу № 915/1764/23 до провадження судді Семенчук Н.О. за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у судове засідання за наявними матеріалами. Встановлено для сторін процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

Комунальне некомерційне підприємство "Врадіївський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Врадіївської селищної ради, в порушення ч. 6 ст.6, не зареєструвало особистий електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС.

У відповідності до ч. 1 ст. 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Як вбачається з долученого до матеріалів справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, копію ухвали суду від 29.07.2024 відповідачем отримано 09.08.2024.

Відповідач своїм правом у визначений судом строк на подання відзиву на позов оформлений згідно вимог ст. 165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення не скористався.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розгляд справи здійснено поза межами встановленого ГПК України строку у розумний строк, тривалість якого обумовлюється введенням в Україні Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, воєнного стану через військову агресію Російської Федерації проти України.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в судовому засіданні в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 04.07.2017 № 880 здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.

За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 917-р Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" визначено постачальником "останньої надії" на ринку природного газу.

Відповідно до п. 26 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу", постачальник "останньої надії" визначений Кабінетом Міністрів України це постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.

26.10.2021 набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 № 1102 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 р. № 809 і від 9 грудня 2020 р. № 1236", пунктом 2 якої визначено зобов`язання акціонерного товариства "Магістральні газопроводи України", товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", операторів газорозподільних систем забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника "останньої надії" обсягів природного газу, спожитих з 1 жовтня 2021 р. бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником.

Відповідач є бюджетною установою (в значенні Бюджетного кодексу України).

У зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) за участю операторів газорозподільних систем (далі - оператори ГРМ) об`єми природного газу, спожитого відповідачем з 01.11.2021 автоматично включено до портфеля постачальника "останньої надії" - Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених позивачем.

На підтвердження включення Комунального некомерційного підприємства "Врадіївський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Врадіївської селищної ради, до реєстру споживачів постачальника "останньої надії" та віднесення газу, спожитого відповідачем, до портфеля постачальника "останньої надії" з наведених вище підстав, позивачем надано до матеріалів справи: лист Оператора ГТС № ТОВВИХ-23-12554 від 11.09.2023 (відповідь на адвокатський запит позивача № 119/4.2.1-34925-2023 від 06.09.2023), Інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" та відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача з ЕІС-кодом 56XS000128GRP00Z (принтскрин з особового кабінету позивача на інформаційній платформі Оператора ГТС).

Правове регулювання технічних, організаційних, економічних та правових засад функціонування газотранспортної системи України здійснюється Кодексом Газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за №1378/27823.

За визначенням, наведеним у п. 5 гл. 1 розділу І Кодексу ГТС, інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.

Згідно з п. 5 гл. 3 розділу IV Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи виконує функції адміністратора інформаційної платформи.

Отже, суб`єкти ринку природного газу (в даному випадку позивач та відповідач, як продавець та покупець природного газу відповідно), користуються ресурсами інформаційної платформи, адміністратором якої є Оператор ГТС.

Інформаційна платформа має бути доступною всім суб`єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов`язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом.

Для вчинення вищезазначених дій веб-додаток інформаційної платформи має бути доступним у мережі Інтернет цілодобово, сім днів на тиждень (п. 2 гл. 3 розділу IV Кодексу ГТС).

Таким чином, позивач, як суб`єкт ринку природного газу має право доступ до Інформаційної платформи у межах прав на перегляд відображених відомостей.

Як вже вище було наведено, включення відповідача до реєстру споживачів постачальника "останньої надії" та віднесення газу, спожитого відповідачем, до портфеля постачальника "останньої надії" з наведених вище підстав підтверджується: інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника останньої надії від оператора ГРМ (Форма № 10); відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача.

Відповідно до пункту 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) № 2496 від 30.09.2015 року, договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" укладається у випадках, передбачених п. 3 розділу VI, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника "останньої надії" та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" не потребує двостороннього підписання.

Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" затверджений постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2501.

Таким чином, укладений та підписаний обома сторонами Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії", який міститься в матеріалах справи, є підставою для виникнення між сторонами господарського зобов`язання.

Відповідно до п. 11.1 Типового договору цей договір набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою Оператора ГТС днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Дія цього договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяці, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу Постачальником. Розірвання (припинення дії) цього договору не звільняє споживача від обов`язку сплатити заборгованість Постачальнику за цим Договором.

Відповідно до п. 1.3 Типового договору цей договір є договором приєднання.

При укладенні цього договору зі споживачем ураховуються вимоги статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України та укладення відбувається шляхом публічної оферти постачальника та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

Цей договір вважається укладеним зі споживачем з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) днем початку постачання природного газу споживачу в реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» відповідно до кодексу газотранспортної системи.

Відповідно до п. 2.1 Типового за цим договором постачальник зобов`язується постачати природний газ споживачу в необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.

Відповідно до п. 2.2 Типового договору обов`язковою умовою для постачання природного газу споживачу є наявність у споживача укладеного в установленому порядку з Оператором ГРМ договору розподілу природного газу або Оператором ГТС договору транспортування природного газу (для прямих споживачів).

Відповідно до п. 3.1 Типового договору постачання природного газу споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в Реєстрі споживачів Постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Відповідно п. 3.3 Типового договору, період безперервного постачання природного газу постачальником не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу споживачу постачальником, крім випадків дострокового розірвання договору.

Відповідно до п. 4.1 Типового договору постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою постачальником на своєму сайті. Така ціна визначається постачальником відповідно до розділу IV Правил постачання. Нова ціна є обов`язковою для сторін з дня, наступного за днем її оприлюднення постачальником на власному сайті.

Відповідно до п. 4.2 Типового договору об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу за розрахунковий період визначається за даними Оператора ГРМ/Оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що міститься в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані Споживачу Оператора ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

Відповідно до п. 4.3 Типового договору постачальник зобов`язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено).

Відповідно до п. 4.4 Типового договору споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до пункту 4.3 цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

Відповідно до п. 4.5 Типового договору у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до пп. 1 п. 5.2 Типового договору споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату поставленого природного газу згідно з умовами цього договору.

Відповідно до пп. 2 п. 5.2 Типового договору споживач зобов`язується укласти в установленому порядку договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ або договір транспортування природного газу з Оператором ГТС (для прямих споживачів) для набуття права на правомірний відбір газу із газорозподільної системи та фізичну доставку газу до межі балансової належності об`єкт споживача.

Відповідно до пп. 1 п. 6.1 Типового договору постальчаник має право отримувати від споживача плату за поставлений природний газ.

Відповідно до пп. 1 п. 6.2 Типового договору постачальник зобов`язується забезпечити безперервне постачання природного газу в порядку та на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до пп. 3 п. 6.2 Типового договору постачальник зобов`язується обчислювати і виставляти рахунки споживачу за поставлений природний газ відповідно до вимог та у порядку, передбачених Правилами постачання та цим договором.

Відповідно до п. 8.1 Типового договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством.

Відповідно до пункту 2 глави 7 розділу XII Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП № 2493 від 30.09.2015 у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).

Таким чином, об`єм (обсяг) спожитого Споживачем природного газу передається Оператором ГРМ в інформаційну платформу Оператора ГТС та використовується Постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу.

Отже, позивач проводить нарахування вартості спожитого Споживачем природного газу виключно на підставі даних Оператора ГРМ про об`єм (обсяг) розподіленого/спожитого Споживачем природного газу, які отримує в процесі доступу до інформаційної платформи оператора ГТС.

За відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача - Комунального некомерційного підприємства "Врадіївський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Врадіївської селищної ради, зазначено ЕІС-код споживача природного газу - 56XS000128GRP00Z.

Вартість природного газу визначається шляхом множення об`ємів природного газу, на ціну природного газу, визначену відповідно до встановленого тарифу.

З 01 жовтня 2021 року ціна природного газу, що постачається постачальником "останньої надії" щоденно розраховується за формулою, наведеною в пункті 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника "останньої надії", затвердженого постановою КМУ від 30 вересня 2015 р. № 809 в редакції Постанови КМУ № 1102.

Цією ж Постановою КМУ № 1102 на період постачання з 1 жовтня по 30 листопада 2021р. встановлено граничний розмір ціни природного газу для Бюджетних організацій, яка не може перевищувати 16,8 гривні за 1 куб. метр з урахуванням податку на додану вартість.

У період з 01 грудня 2021 року по 31 січня 2022 року і надалі ціна розраховувалась відповідно до формули пункту 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника «останньої надії», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 № 809, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 № 1102.

З 01 грудня 2021 ціна природного газу (з урахуванням ПДВ) відповідно до умов Договору опублікована/оприлюднена на сайті позивача за посиланням https://gas.ua/ukybusiness/news/pon-archive-price.

Як уже було наведено, відповідно до умов пункту 4.3 Типового договору, постачальник зобов`язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено).

Порядок же здійснення оплати визначений пунктом 4.4 Типового договору, яким передбачено, що споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до пункту 4.3 цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

Так, як вказує позивач, з 10.11.2021 по 30.11.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" поставило Комунальному некомерційному підприємству "Врадіївський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Врадіївської селищної ради природний газ в об`ємі 0, 88925 тис. куб. м. на суму 14 939,40 грн. З 02.12.2021 по 23.12.2021 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" поставило природний газ в об`ємі 1, 05947 тис. куб. м. на суму 63 398, 20 грн., а у загальній сумі 78 337, 60 грн., за який відповідач не розрахувався.

За даними Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", на виконання умов договору позивачем направлялися на адресу відповідача відповідні рахунки на оплату поставленого природного газу, акти приймання-передачі природного газу та коригуючий акт до акту приймання природного газу, а саме:

- акт № 18865 приймання-передачі природного газу на суму 14 939, 40 грн., коригуючий акт № 24666 до акту приймання-передачі природного газу № 18865 від 30.11.2021 та рахунок на оплату (природний газ) № 31696 (розрахунковий період 1-30 листопада 2021 року) на суму 14 939, 40 грн.;

- акт № 30877 приймання-передачі природного газу на суму 63 398, 20 грн. та рахунок на оплату (природний газ) № 1508 (розрахунковий період 1-31 грудня 2021 року) на суму 78 337, 60 грн.

Таким чином, за даними позивача, у відповідача сформувалась заборгованість за спожитий природній газ на суму 78 337, 60 грн.

Позивач звернувся до відповідача з вимогою № 119/4.3-15253-2022 від 21.09.2022 в якій вимагав сплати заборгованість за природний газ (основний борг) в сумі 78 337, 60 грн. до 05.10.2022 на поточний рахунок ТОВ «ГК «Нафтогаз».

Відповідач відповіді на вказану вимогу не надав, заборгованість за спожитий природній газ не сплатив, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості.

У зв`язку з порушенням відповідачем зобов`язань за договором позивачем було нараховано відповідачу пеню за зобов`язаннями листопада 2021 року в розмірі 1 809, 10 грн. та за зобов`язаннями грудня 2021 року в розмірі 9 362, 09 грн., три відсотки річних за зобов`язаннями листопада 2021 року в розмірі 708, 50 грн. та за зобов`язаннями грудня 2021 року в розмірі 19 465, 21 грн. інфляційні втрати за зобов`язаннями листопада 2021 року в розмірі 4 840, 70 грн. та за зобов`язаннями грудня 2021 року в розмірі 19 465, 21 грн.

Отже посилаючись на вищенаведені обставини Товариство з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України звернулось до Господарського суду Миколаївської області з відповідним позовом за захистом свого порушеного права.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до п. 26 ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу" постачальник "останньої надії" - визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.

Приписами ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" визначено, що постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами. Постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" може містити окремі умови для різних категорій споживачів. При цьому в межах кожної категорії споживачів договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним.

У відповідності до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом, у листопаді 2021 року відповідач був зареєстрований в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії", а використаний ним обсяг природного газу у вказаний період був внесений в алокацію позивача, який є постачальником "останньої надії" відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 917-р. У вказаному періоді позивачем було поставлено відповідачу природний газ в обсязі 1, 94872 тис. куб. м. на загальну суму 78 337, 60 грн., що підтверджується матеріалами справи, а саме:

- у листопаді 2021 року позивач поставив відповідачу природний газ в об`ємі 0,88925 тис. куб. м. на суму 14 939, 40 грн.;

- у грудні 2021 року позивач поставив відповідачу природний газ в об`ємі 1, 05947 тис. куб. м. на суму 63 398, 20 грн.

За даними позивача, не спростованими та не запереченими відповідачем, останній оплати за поставлений газ не здійснив.

За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

За таких обставин обов`язок доведення факту своєчасності оплати за поставлений природний газ закон покладає на споживача.

Отже, за висновками суду в спірних правовідносинах відповідачем порушені норми та приписи чинного законодавства в частині своєчасного здійснення розрахунків за поставлений природний газ, в зв`язку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" про стягнення з Комунального некомерційного підприємства "Врадіївський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Врадіївської селищної ради заборгованості за поставлений природний газ у розмірі 78 337, 60 грн. є обґрунтованими, матеріалами справи підтверджені та підлягають задоволенню.

Крім основного боргу, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача:

1. Пеню в розмірі 1 809, 10 грн. за зобов`язаннями листопада 2021 року за період прострочення з 01.01.2022 по 30.06.2022 та пеню в розмірі 9 362, 09 грн. за зобов`язаннями грудня 2021 року за період прострочення з 01.02.2022 по 31.07.2022.

2. Три проценти річних в розмірі 708, 50 грн. за зобов`язаннями листопада 2021 року за період прострочення з 01.01.2022 по 31.07.2023 та три проценти річних в розмірі 2 845, 11 грн. за зобов`язаннями грудня 2021 року за період прострочення з 01.02.2022 по 31.07.2023.

3. Інфляційні втрати в розмірі 4 840, 70 грн. за зобов`язаннями листопада 2021 року за період прострочення з 01.01.2022 по 31.07.2023 та інфляційні втрати в розмірі 19 465, 21 грн. за зобов`язаннями грудня 2021 року за період прострочення з 01.02.2022 по 31.07.2023.

Щодо нарахованої позивачем до стягнення з відповідача суми пені, суд зазначає, що за приписами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Приписами ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 4.5 Типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Отже, на підставі статті 549 ЦК України, статті 230 ГК України та умов Договору, позивач цілком правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню.

Судом встановлено, що нарахування пені за зобов`язаннями листопада 2021 року здійснено позивачем за період з 01.01.2022 по 30.06.2022, виходячи із суми заборгованості 14 939, 40 грн. складає 1 809, 10 грн. За зобов`язаннями грудня 2021 року за період з 01.02.2022 по 31.07.2022, виходячи із суми заборгованості 63 398, 20 грн. позивачем здійснено нарахування пені, яка складає 9 362, 09 грн.

Суд перевірив розрахунок пені, наведений позивачем, та встановив, що відповідне нарахування проведено правильно, а отже, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо заявлених до стягнення сум процентів річних та інфляційних витрат, суд зазначає таке.

За приписами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зауважує, що інфляційні та проценти, що сплачуються відповідно до ст. 625 ЦК України, складають зміст додаткових вимог, оскільки законодавець опосередковано визнає їх мірами відповідальності (відповідальність за порушення грошового зобов`язання).

Як інфляційні нарахування на суму боргу, так і сплата трьох відсотків річних від простроченої суми, не мають характеру штрафних санкцій, а виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора у зв`язку зі знеціненням коштів внаслідок інфляційних процесів та компенсації користування цими коштами.

Ст. 625 Цивільного кодексу України застосовується до всіх грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов`язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов`язання.

Отже, на підставі ст. 625 ЦК України позивач цілком правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідача проценти річні та інфляційні втрати за відповідні періоди.

Так, позивач згідно наданого до суду розрахунку нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3% річних за зобов`язаннями листопада 2021 року нараховані за період з 01.01.2022 по 31.07.2023, виходячи із суми заборгованості 14 939, 40 грн. в сумі 708, 50 грн. та за зобов`язаннями грудня 2021 року 3% річних нараховані за період з 01.02.2022 по 31.07.2023, виходячи із суми заборгованості 63 398, 20 грн. в сумі 2 845, 11 грн.

Судом за допомогою програми "IpLex", перевірено розрахунок 3% річних за зобов`язаннями листопада 2021 року та визначено, що розмір 3% річних, який підлягає стягненню з відповідача нарахований за період з 01.01.2022 по 31.07.2023, виходячи із суми заборгованості 14 939, 40 грн. становить 708, 49 грн.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 0, 01 грн. (708, 50 грн. - 708, 49 грн.) задоволенню не підлягають.

Судом за допомогою програми "IpLex", перевірено розрахунок 3% річних за зобов`язаннями грудня 2021 року та визначено, що розмір 3% річних, який підлягає стягненню з відповідача нарахований за період з 01.02.2022 по 31.07.2023, виходячи із суми заборгованості 63 398, 20 грн. становить 2 845, 10 грн.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 0, 01 грн. (2 845, 11 грн. - 2 845, 10 грн.) задоволенню не підлягають.

Також, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні за зобов`язаннями листопада 2021 року нараховані за період з 01.01.2022 по 31.07.2023, виходячи із суми заборгованості 14 939, 40 грн. в сумі 4 840, 70 грн. та за зобов`язаннями грудня 2021 року нараховані за період з 01.02.2022 по 31.07.2023, виходячи із суми заборгованості 63 398, 20 грн. в сумі 19 465, 21 грн.

Судом за допомогою програми "IpLex", перевірено розрахунок інфляційних за зобов`язаннями листопада 2021 року та визначено, що розмір інфляційних, який підлягає стягненню з відповідача нарахований за період з 01.01.2022 по 31.07.2023, виходячи із суми заборгованості 14 939, 40 грн. становить 4 722, 01 грн.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних в розмірі 118, 69 грн. (4 840, 70 грн. - 4 722, 01 грн.) задоволенню не підлягають.

Судом за допомогою програми "IpLex", перевірено розрахунок інфляційних за зобов`язаннями грудня 2021 року та визначено, що розмір інфляційних, який підлягає стягненню з відповідача нарахований за період з 01.02.2022 по 31.07.2023, виходячи із суми заборгованості 63 398, 20 грн. становить 18 968, 01 грн.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних в розмірі 497, 20 грн. (19 465, 21 грн. - 18 968, 01 грн.) задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За умовами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Будь - яких доказів того, що відповідач належним чином і в повному обсязі виконав свої зобов`язання щодо оплати послуг з розподілу природного газу в строки визначені Договором, відповідач, у порушення приписів ст. 73, 74 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки, підтверджують наявність вказаної у позові заборгованості, а відтак і обґрунтованість позовних вимог.

Ураховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

На підставі ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 11, 13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 210, 220, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Врадіївський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Врадіївської селищної ради, вул. Аграрна, буд.2, смт. Врадіївка, Врадіївський р-н, Миколаївська область, 56301, код ЄДРПОУ 38304997) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 40121452) основний борг у сумі 78 337, 60 грн., пеню в сумі 11 171, 19 грн., три відсотки річних у сумі 3 553, 59 грн., інфляційні втрати у сумі 23 690, 02 грн., а також 2 670, 04 грн. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Суддя Н.О. Семенчук