Рішення

від 30.10.2024 по справі 916/3513/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" жовтня 2024 р. м. Одеса Справа № 916/3513/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., за участю секретаря судового засіданні Крутькової В.О., розглянувши у відкритому засіданні справу

за позовом Приватного підприємства "Ладатур"

до відповідача Департаменту морегосподарського комплексу, транспортної інфраструктури та зв`язку Одеської обласної державної адміністрації

про зобов`язання продовжити дію договору

представники сторін не прибули

Приватне підприємство "Ладатур" через підсистему Електронний суд подало позов до Департаменту морегосподарського комплексу, транспортної інфраструктури та зв`язку Одеської обласної державної адміністрації про зобов`язання продовжити дію договору про організацію перевезення пасажирів на автобусному маршруті (маршрутах) загального користування за № 62/17 від 04.08.2017, укладеного між Приватним підприємством "Ладатур" та Одеською обласною державною адміністрацією в особі нначальника управління транспортно-комунікаційної інфраструктури Кононенко Ю.В. на строк 1 рік 3 місяці та 23 дні, починаючи з дня фактичного продовження строку дії договору.

Ухвалою від 13.08.2024 позов залишено без руху.

22.08.2024, у встановлений строк, позивач надав докази усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 27.08.2024 відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 25.09.2024.

25.09.2024 судом закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 23.10.2024. В судовому засіданні 23.10.2024 оголошувалась перерва до 30.10.2024.

Позивач у позові наполягає на задоволенні позовних вимог, посилаючись на неможливість виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.11.2021 року, яке залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2022, відповідно до якого: визнано протиправним та скасовано наказ від 5 квітня 2021 року № 17/0-2021 року; зобов`язано Департамент економічної політики та стратегічного планування Одеської обласної державної адміністрації продовжити виконання договору «Про організацію перевезення пасажирів на автобусному маршруті (маршрутах) загального користування від 04.08.2017 № 62/17. Під час виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2021 року, ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 11.08.2022 р. було замінено боржника у виконавчому провадженні № 69317734, відкритому 01.07.2022 року за виконавчим листом № 420/9344/21, виданим Одеським окружним адміністративним судом 22 червня 2022 року, замінено Департамент економічної політики та стратегічного планування Одеської обласної державної адміністрації на Департамент морегосподарського комплексу, транспортної інфраструктури та зв`язку Одеської обласної державної адміністрації. 14.12.2022 представником Департаменту морегосподарського комплексу, транспортної інфраструктури та зв`язку Одеської обласної державної (військової) адміністрації до суду подана заява про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, в якій заявник просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий лист Одеського окружного адміністративного суду від 22.06.2022 № 420/9344/21 у зв`язку із спливом строку дії договору. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 26.12.2022 р. у задоволенні заяви Департаменту морегосподарського комплексу, транспортної інфраструктури та зв`язку Одеської обласної державної (військової) адміністрації про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відмовлено. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2023 р. Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 26.12.2022 р. скасовано, прийнята нова постанова, якою визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист Одеського окружного адміністративного суду від 22.06.2022 № 420/9344/21. Після прийняття вищевказаної постанови суду стало неможливим виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2021 року щодо продовження виконання договору «Про організацію перевезення пасажирів на автобусному маршруті (маршрутах) загального користування від 04.08.2017 № 62/17. Вищевказаний договір перевезення пасажирів був протиправно розірваний з 12.04.2021 року, що підтверджено вищевказаним судовим рішенням. Термін дії цього договору - до 04.08.2022 року. Тобто, дія договору була незаконно припинена на 1 рік 3 місяці та 23 дні. Позивач просить зобов`язати Відповідача продовжити дію договору про організацію перевезення пасажирів на автобусному маршруті (маршрутах) загального користування на строк 1 рік 3 місяці та 23 дні, починаючи з дня фактичного продовження строку дії договору.

Відповідач в судове засідання не прибув, відзиву не надав, причини неявки не повідомив.

Позивач в засідання 30.10.2024 не прибув.

Розглянувши матеріали справи та надані докази, суд

в с т а н о в и в:

Між Одеською обласною державною адміністрацією, як організатором, в особі начальника управління транспортно-комунікаційної інфраструктури, та ПП «Ладатур» (Позивач), як перевізником, в особі директора, укладено договір про організацію перевезення пасажирів на автобусному маршруті (маршрутах) загального користування від 04.08.2017 № 62/17 (далі - Договір)(а.с. 76-82).

Предметом договору є надання організатором перевізнику права на перевезення пасажирів та багажу на автобусному маршруті (маршрутах) загального користування: 591/592 Одеса АС АВ Привоз-Михайлопіль (ч/з Іванівку); 619/620 Одеса АС АВ Привоз-Конопляне; 750/751 Конопляне-Одеса АС АВ Привоз; 897/898 Одеса АС АВ Привоз-Миколаївка АС (ч/з Доброслав); 512/511 Одеса АС АВ Привоз-Михайлопіль, на умовах, визначених рішенням конкурсного комітету та цим договором.

Відповідно до п. 5.1 вказаного договору термін дії договору становить 5 років від дати укладення, тобто до 04.08.2022.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25.11.2021 року, яке залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2022, визнано протиправним та скасовано наказ Управління транспортно-комунікаційної інфрастурктури Одеської обласної державної адміністрації від 5 квітня 2021 року № 17/0-2021 року Про розірвання договору про організацію перевезення пасажирів на автобусному маршруті (маршрутах) загального користування від 04.08.2017 №62/17; зобов`язано Департамент економічної політики та стратегічного планування Одеської обласної державної адміністрації продовжити виконання договору «Про організацію перевезення пасажирів на автобусному маршруті (маршрутах) загального користування від 04.08.2017 № 62/17. Під час виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2021 року, ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 11.08.2022 р. було замінено боржника у виконавчому провадженні № 69317734, відкритому 01.07.2022 року за виконавчим листом № 420/9344/21, виданим Одеським окружним адміністративним судом 22 червня 2022 року, замінено Департамент економічної політики та стратегічного планування Одеської обласної державної адміністрації на Департамент морегосподарського комплексу, транспортної інфраструктури та зв`язку Одеської обласної державної адміністрації.

14.12.2022 представником Департаменту морегосподарського комплексу, транспортної інфраструктури та зв`язку Одеської обласної державної (військової) адміністрації до суду подана заява про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, в якій заявник просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий лист Одеського окружного адміністративного суду від 22.06.2022 № 420/9344/21 у зв`язку із спливом строку дії договору. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 26.12.2022 р. у задоволенні заяви Департаменту морегосподарського комплексу, транспортної інфраструктури та зв`язку Одеської обласної державної (військової) адміністрації про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відмовлено. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2023 р. Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 26.12.2022 р. скасовано, прийняте нове рішення, визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист Одеського окружного адміністративного суду від 22.06.2022 № 420/9344/21.

За твердженням Позивача, після прийняття вищевказаної Постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду стало неможливим виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2021 року щодо продовження виконання договору «Про організацію перевезення пасажирів на автобусному маршруті (маршрутах) загального користування від 04.08.2017 № 62/17. Вищевказаний договір перевезення пасажирів, був протиправно розірваний з 12.04.2021 року. Термін дії цього договору - до 04.08.2022 року. Тобто, дія договору була незаконно припинена на 1 рік 3 місяці та 23 дні. Позивач просить зобов`язати відповідача продовжити дію договору про організацію перевезення пасажирів на автобусному маршруті (маршрутах) загального користування на строк 1 рік 3 місяці та 23 дні, починаючи з дня фактичного продовження строку дії договору.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких грунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, - суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступник підстав.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Приписами ч 1, 5 ст. 12 Цивільного кодексу України встановлено, що особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Якщо законом встановлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: визнання правочину недійсним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.1 ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Приписами ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України унормовано, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Спірні правовідносини врегульовано законодавством (чинним та у редакції станом на момент виникнення відповідних правовідносин): Законом України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-III (далі - Закон № 2344-III), Порядком проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 № 1081 (далі - Порядок № 1081), Правилами надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 р. № 176 (зі змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України №512 від 29.04.2022)(далі - Правила № 176).

Відповідно частин 1, 3 статті 5 Закону № 2344-III основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Державне регулювання та контроль у сфері автомобільного транспорту реалізується шляхом проведення центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування економічної, тарифної, науково-технічної та соціальної політики, ліцензування та сертифікації на автомобільному транспорті, задоволення потреб автомобільного транспорту в паливно-енергетичних і матеріально-технічних ресурсах і транспортних засобах.

Забезпечення організації пасажирських перевезень покладається, зокрема: на приміських і міжміських автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі території Автономної Республіки Крим чи області (внутрішньообласні маршрути), - на Раду міністрів Автономної Республіки Крим або обласні державні адміністрації. (ст. 7 Закону № 2344-III).

Згідно з ч. 1 ст. 29 Закону № 2344-III автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб`єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах.

Відповідно до положень ст. 31 Закону № 2344-III відносини автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування міських, приміських та міжміських, які не виходять за межі території області (внутрішньообласні маршрути), із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування визначаються договором про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування, у якому встановлюються: перелік маршрутів загального користування, які буде обслуговувати автомобільний перевізник, умови організації перевезень, показники якості транспортного обслуговування населення, термін роботи автомобільного перевізника, зобов`язання органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо облаштування маршруту, підтримки проїзної частини автомобільної дороги та під`їзних шляхів у належному стані (тільки для міських автобусних маршрутів), розмір компенсації витрат автомобільного перевізника внаслідок перевезення пільгових пасажирів та регулювання тарифів, механізм їх виплати.

Відносини автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування приміських та міжміських, які виходять за межі території області (міжобласні маршрути), із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування визначаються дозволом органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування на обслуговування автобусних маршрутів, у якому встановлюються: перелік маршрутів загального користування (рейсів), які буде обслуговувати автомобільний перевізник, умови організації перевезень, показники якості транспортного обслуговування населення, термін роботи автомобільного перевізника.

Форму дозволу, порядок його видачі та анулювання визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.

У договір можуть бути включені інші питання за згодою сторін.

Частинами 1, 6 статті 42 Закону № 2344-III передбачено, що договір про організацію перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування міському, приміському та міжміському, які не виходять за межі території області (внутрішньообласні маршрути), укладається між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування та автомобільним перевізником і вважається укладеним з моменту його підписання сторонами.

Положеннями ч. 1 ст. 43 Закону № 2344-III встановлено, що визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування здійснюється виключно на конкурсних засадах.

Відповідно до ч. ч. 5-8 ст. 44 Закону № 2344-III договір з переможцем конкурсу (або дозвіл) органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування укладають (або надають) на термін від трьох до п`яти років.

Договір з переможцем конкурсу (або дозвіл) у разі відсутності в нього автобусів, що відповідають умовам конкурсу, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування укладають (або надають) на один рік.

Дозвіл органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування пасажирському перевізнику на обслуговування автобусних маршрутів надається на термін до п`яти років.

Автомобільний перевізник - переможець конкурсу повинен самостійно забезпечувати перевезення.

Згідно з п. 1 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2008 р. № 1081, цей Порядок визначає процедуру підготовки та проведення конкурсу з перевезення пасажирів на міжміських та приміських автобусних маршрутах загального користування, що виходять за межі території області, на міжміських та приміських автобусних маршрутах загального користування, що проходять територією двох або більше територіальних громад та не виходять за межі території Автономної Республіки Крим чи області, на міських, приміських та міжміських автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі території однієї територіальної громади (далі - конкурс).

Відповідно до абзаців 6-8 п. 53 Порядку № 1081 у договорі або дозволі визначаються умови перевезень на маршруті (маршрутах) відповідно до визначеного об`єкта конкурсу.

Якщо перевізник-претендент брав участь у конкурсі і визнаний переможцем у кількох конкурсах, договір укладається (дозвіл видається) окремо на кожний об`єкт конкурсу. Строк дії договору або дозволу, який укладається (видається) за результатами конкурсу, становить від трьох до п`яти років.

Строк дії договору продовжується один раз на три роки за рішенням організатора перевезень за наявності заяви автомобільного перевізника - переможця попереднього конкурсу, яку він подає за формою згідно з додатком 7, в якій, зокрема, зазначається інформація про підтверджене інвестування коштів на придбання більш нових та/або комфортабельних автобусів стосовно тих, які використовувались автомобільним перевізником на об`єкті конкурсу, а також за відсутності у зазначеного автомобільного перевізника, що здійснював перевезення за цим маршрутом протягом попереднього періоду, порушень умов укладеного попереднього договору, строк дії якого становить від трьох до п`яти років.

Цивільний кодекс України визначає, зокрема, загальні положення щодо договорів.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Положення ч. 4 ст. 631 ЦК України визначено, що закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

З огляду на наведене, закінчення строку дії договору припиняє підстави для виконання сторонами їх зобов`язань передбачені договором, однак не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Судом встановлено, що строк дії договору про організацію перевезення пасажирів на автобусному маршруті (маршрутах) загального користування від 04.08.2017 № 62/17 сплив 04.08.2022. Відомості про його продовження відсутні.

Таким чином, зобов`язання Департамента морегосподарського комплексу, транспортної інфраструктури та зв`язку Одеської обласної державної адміністрації, як правонаступника Департамента економічної політики та стратегічного планування Одеської обласної державної адміністрації, та ПП «Ладатур» за договором про організацію перевезення пасажирів на автобусному маршруті (маршрутах) загального користування від 04.08.2017 № 62/17 припинилися 04.08.2022 у зв`язку з закінченням строку дії даного договору.

Водночас, будь-які зобов`язання, які могли б бути виконані поза межами строку дії вказаного договору, відсутні.

Згідно з п. 14-1 Правил № 176, договір про організацію перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування міському, приміському та міжміському, які не виходять за межі території області (або дозвіл на перевезення пасажирів на міжобласних маршрутах загального користування), строк дії якого закінчується у період дії воєнного стану в Україні, вважається таким, дію якого продовжено на період дії воєнного стану в Україні і протягом одного року з дня його припинення чи скасування.

Продовження строку дії договору про організацію перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування міському, приміському та міжміському, які не виходять за межі території області, можливе за згодою сторін та за умови підтвердження автомобільним перевізником спроможності виконувати зобов`язання відповідно до укладеного з ним договору.

Аналогічні за змістом положення викладені у п. 4-1 Порядку № 1081.

Правила № 176 та Порядок № 1081 доповнені пунктами 14-1 і 4-1 відповідно згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2022 р. № 512 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 р. № 176 і від 3 грудня 2008 р. № 1081», яка набрала чинності 06.05.2022, тобто до закінчення строку дії договору від 04.08.2017.

Положення абзаців 1-2 п. 14-1 Правил № 176 та абзаців 1-2 п. 4-1 Порядку № 1081 визначають право учасників правовідносин на продовження строку дії договору у період дії правового режиму воєнного стану та умови, за виконання яких можливе таке продовження. Невиконання таких умов унеможливлює продовження строку дії договору.

Відповідно до абз. 2 п. 14-1 Правил № 176 та абз. 2 п. 4-1 Порядку № 1081 продовження строку дії договору про організацію перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування міському, приміському та міжміському, які не виходять за межі теиторії області, можливе за згодою сторін та за умови підтвердження автомобільним перевізником спроможності виконувати зобов`язання відповідно до укладеного з ним договору.

Вказані положення встановлюють умови, виконання яких необхідне для продовження дії договору, а саме: згода сторін договору та підтвердження автомобільним перевізником спроможності виконувати зобов`язання відповідно до укладеного з ним договору.

Позивачем не надано доказів на підтвердження волевиявлення сторін щодо продовження строку дії договору відповідно до положень п. 14 -1 Правил № 176, п. 4-1 Порядку № 1081, доказів звернення Позивача до Департаменту морегосподарського комплексу, транспортної інфраструктури та зв`язку Одеської обласної державної адміністрації з питання отримання згоди, а також відсутні докази підтвердження Позивачем спроможності виконувати зобов`язання відповідно до укладеного договору.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Серявін та інші проти України", № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати в розмірі сплаченого судового збору покладаються на Позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 232, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Повне рішення складено та підписано 30 жовтня 2024 р.

Суддя В.В. Литвинова