Ухвала

від 17.10.2024 по справі 917/898/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність

17.10.2024 Справа № 917/898/24

Суддя Господарського суду Полтавської області Ореховська О.О., при секретарі судового засідання Кобець Н.С., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні

заяву ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1

про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність,

За участю представників: згідно протоколу

В судовому засіданні суд постановив вступну та резолютивну частини даної ухвали суду відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України та повідомив, що зважаючи на те, що ухвали у справі про банкрутство, в яких вирішуються питання по суті, фактично є рішенням суду, повний текст ухвали суду буде виготовлено протягом 10 днів з дня проголошення вступної і резолютивної частин ухвали.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , заявник, боржник) (РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до Господарського суду Полтавської області із заявою (вх. №960/24 від 29.05.2024) про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність в порядку Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.05.2024 судовій справі присвоєно єдиний унікальний номер 917/898/24, справу передано на розгляд судді О.О.Ореховській.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 03.06.2024 заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність залишено без руху, встановлену заявнику спосіб та строк для усунення недоліків заяви.

У визначений судом строк заявник усунув недоліки заяви.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 14.06.2024 заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність прийнято судом; підготовче засідання суду призначено на 02.07.2024; відмовлено в задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 (вх. №8127 від 10.06.2024) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції; зобов`язано заявника надати до підготовчого засідання: додаткові відомості (за їх наявності), необхідні для вирішення питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність; письмові відомості щодо розміру щомісячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов"язань перед банківськими та мікрофінансовими установами, перелік яких наданий в заяві. Також зазначеною ухвалою суду заборонено ОСОБА_1 відчужувати майно.

02.07.2024 до Господарського суду Полтавської області від представника ОСОБА_1 - адвоката Мотальової-Кравець В.Ю. надійшло клопотання (вх. № 9163) про залучення до матеріалів справи письмових відомостей щодо розміру щомісячних платежів ОСОБА_1 .

У підготовчому засіданні суду 02.07.2024 суд постановив протокольну ухвалу про перерву у засіданні до 01.08.2024 до 10год. 20хв.

Підготовче засідання 01.08.2024 не відбулось у зв"язку відпусткою судді Ореховської О.О., у зв"язку з чим ухвалою суду від 05.09.2024 визначені нові дата та час проведення підготовчого засідання по справі - 17.10.2024 об 11год. 30хв.

Ухвала суду від 05.09.2024 була надіслана представнику заявника - адвокату Мотальовій - Кравець В.Ю. та арбітражному керуючому Солов"ю Ю.А., кандидатура якого запропонована заявником для виконання повноважень керуючого реструктуризації боргів, в їх електронні кабінети у системі ЄСІТС і була доставлена 06.09.2024, що підтверджується відповідними довідками про доставку електронного листа (а.с. 228, 229 т. 2).

У зв"язку з відсутністю у заявника ОСОБА_1 зареєстрованого електронного кабінету у системі ЄСІТС ухвала суду від 05.09.202 була направлена йому у паперовій формі засобами поштового зв"язку за адресою, зазначеною ним у заяві, і була отримана ним 20.09.2024, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 256 т. 2).

Заявник в судове засідання не з"явився, його явка в судове засідання обов"язковою не визнавалась.

Розглянувши в підготовчому засіданні надані заявником документи, дослідивши надані суду докази, проаналізувавши наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, суд встановив наступне.

Відповідно до преамбули Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Частиною 1 ст. 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Застосування положень Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За ст.1 КУзПБ визначено, що:

неплатоспроможність - неспроможність боржника (іншого, ніж страховик або кредитна спілка) виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом, або встановлена Національним банком України неплатоспроможність страховика відповідно до Закону України "Про страхування" чи неплатоспроможність кредитної спілки відповідно до Закону України "Про кредитні спілки";

грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.

До складу грошових вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції (ч. 3 ст. 115 КУзПБ).

Підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність наведені ч. 2 ст. 115 КУзПБ, а саме:

- боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців;

- у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;

- існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов`язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).

При цьому, право боржника звернутися із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не стоїть у залежності від наявності у сукупності всіх підстав, передбачених ч. 2 ст. 115 КУзПБ.

Тобто, для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи достатньо навіть однієї або більше однієї підстави у будь-яких комбінаціях, наведених у ч. 2 ст. 115 КУзПБ, оскільки законодавцем імперативно не визначено обов`язковим існування сукупності всіх підстав, як умови для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи (постанова Верховного Суду від 29.07.2021 у справі № 909/1028/20).

Системний аналіз ст. 113, ч.1 та ч. 2 ст. 116, ч. 1 ст. 119 КУзПБ дає можливість дійти висновку, що наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у кожному конкретному випадку повинна визначатись судом з урахуванням поданої боржником заяви та доданих до неї доказів на підтвердження настання обставин, що підтверджують неплатоспроможність фізичної особи (на момент звернення до суду з відповідною заявою) або загрозу її неплатоспроможності (у визначений зобов`язанням строк або в майбутньому).

Разом з тим, способи та засоби доведення підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність визначені законодавцем шляхом наведення у ч. 3 ст. 116 КУзПБ переліку документів, що мають додаватись до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та підтверджувати її зміст.

Згідно з частинами 1-3 ст. 119 КУзПБ, у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з`ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов`язані з розглядом заяви. Підготовче засідання проводиться у порядку, передбаченому цим Кодексом. За наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.

З урахуванням викладеного та положень ч. 3 ст. 13, ст.ст. 74, 76, 77 ГПК України, розглядаючи заяву боржника у підготовчому засіданні, суд повинен перевірити відповідність поданої заяви вимогам до її форми та змісту відповідно до статті 116 КУзПБ та з`ясувати на підставі поданих боржником доказів наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, визначених ч. 2 ст. 115 КУзПБ.

Обґрунтовуючи наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 зазначає, що він був змушений починаючи з грудня 2023 припинити погашення свої кредитних зобов"язань, він не має об"єктивної фінансової можливості виконувати свої грошові зобов"язання перед кредиторами у розмірі 100% місячних платежів по всіх кредитних зобов`язаннях упродовж більш ніж п"яти місяців. Крім цього, на даний час існують інші обставини, які свідчать, що найближчим часом він не зможе виконати грошові зобов`язання, що виникли внаслідок пандемії нової коронавірусної інфекції з 19.12.2020 та російсько-української війни з 24.02.2022. Заявник зазначає, що з початку 2023 року він перебував у кредитних відносинах з банківськими та іншими фінансовими установами України та укладав правочини, за якими отримував послуги споживчого кредитування у вигляді грошових коштів з метою придбання вкрай необхідних споживчих товарів, робіт та послуг для задоволення потреб власної сім"ї, до складу якої входять батьки похилого віку, яких заявник вимушений утримувати. Крім цього, син заявника навчається у ВНЗ (стаціонар) та потребує додаткових витрат, які пов"язані з його навчанням (забезпечення технічним приладдям, засобами зв"язку, відшукування інформації тощо). За повідомленням заявника матір його сина взагалі не приймає участь в його утриманні. Враховуючи незначний дохід від заробітної плати, необхідність оплати комунальних послуг, дрібних побутових витрат, а також навчання сина із врахуванням життєвих обставин заявник був змушений вступити у кредитні відносини з фінансовими установами.

Заявник зазначає, що після отримання кредитних коштів та здійснення декількох операцій по їх погашенню, він відчув проблеми із погашенням кредиту, у зв"язку з чим звертатися до інших фінансових установ з метою перекредитування та погашення усіх боргів перед вже існуючими на той час кредиторами. Проте грошових коштів на виконання всіх кредитних зобов"язань не вистачало, а тому він був вимушений врегульовувати кредитні спори з кредиторами в досудовому порядку йдучи на уступки і погашаючи боргові зобов`язання на нових умовах кредиторів (т.з. гарантійні листи), однак, попри обіцянки повного врегулювання кредитного зобов`язання боржника фінансові установи вводячи боржника в оману продовжували нараховувати відсотки та штрафні санкції на залишок заборгованості.

Крім того, внаслідок несприятливої економічної ситуації, що сталась в країні в останні роки, в тому числі підсилена спалахом пандемії нової коронавірусної інфекції (SARS-CoV-2) у 2021 році, а також початком воєнної агресії з боку росії проти України з 24.02.2022 накопичилась певна кількість грошових зобов`язань, які, як стверджує заявник, не можуть бути ним виконані з причин недостатності грошового доходу та відсутності майна, яке може бути реалізоване з метою погашення всієї суми заборгованості.

Згідно поданої заяви загальна сума невиконаних кредитних зобов`язань ОСОБА_1 перед фінансовими установами становить 499 662,29грн (у тому числі 191 367,00грн - заборгованість за кредитом та 309 064,30грн - заборгованість за відсотками), які виконати наразі він не має фінансової можливості.

Заявник зазначає, що до своєї заяви він додає Кредитну історію станом на 02.04.2024, яка була складена та сформована в електронному вигляді ТОВ "Українське бюро кредитних історій" у відповідності Закону України "Про організацію формування та обігу кредитних". Вказує, що усім кредиторам були направлені запити щодо підтвердження наявності його заборгованості перед кредиторами, її актуального розміру та підтверджуючих документів. Отримані на зазначений запит документи долучені до матеріалів справи.

Заявник вважає, що не може бути підставою для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність боржника сам лише факт ненадання кредитних договорів зі всіма заявленими кредиторами, виписок по рахунках та довідок банків та інших фінансових установ щодо розміру заборгованості, беручи до уваги часткове надання боржником кредитних договорів та виписок по рахункам щодо стану заборгованості, кредитної історії (кредитного звіту) боржника підписаної електронним цифровим підписом ТОВ "УБКІ" та скріплені електронною печаткою ТОВ "УБКІ", а також, зважаючи на надання доказів направлення особисто боржником та його представником запитів до його кредиторів щодо надання кредитних договорів (договорів позики), виписок по рахункам та довідок про стан заборгованості.

Заявник зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Заявник зазначає, що членами його сім"єї є: мати - ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ), батько - ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_3 ), син - ОСОБА_4 ( НОМЕР_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Щодо свого матеріального становища заявник зазначив, що згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об"єктів нерухомого майна йому на праві власності належить нерухоме майно, а саме:

- земельна ділянка (кадастровий номер 5320882500:00:007:0536) площею 4.1701га, яка знаходиться за адресою: Полтавська область, Гребінський район, с/рада Майорщинська та належить боржнику на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії РІ № 532592;

- 1/3 частка 2-кімнатної квартири, загальною площею 44,4 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що належить боржнику на праві власності на підставі свідоцтва про право власності серії САЕ № 001096 від 20.08.2010, виданого Майорщинською сільською радою.

Інше нерухоме та рухоме майно за заяником не зареєстровано.

За повідомленням заявника, на даний час він перебуває у трудових відносинах з ТОВ "Молочні роси" (код ЄДРПОУ 42508027). Він не має у банківських установах депозитних рахунків; не має часток у статутних капіталах юридичних осіб, інших корпоративних прав або будь-яких інших нематеріальних активів, включаючи права інтелектуальної власності; не має у власності цінних паперів (акцій, облігацій), а також будь-яких інших цінних паперів в розумінні чинного законодавства України про цінні папери; у нього відсутня дебіторська заборгованість.

У своїй заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 зазначає, що стосовно нього існують підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, передбачені ч. 2 ст. 115 КУзПБ, а саме:

- боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців (п. 2 );

- існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов`язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності) (п.4).

На підставі зазначеного, заявник просить суд відкрити провадження у справі про її неплатоспроможність.

Завданням підготовчого засідання господарського суду при розгляді заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи є перевірка підтвердження належними та допустимими доказами обставин, що зазначені боржником як ознаки його неплатоспроможності чи її загрози відповідно до положень ч. 2 ст. 115 КУзПБ.

Водночас при ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність простроченої заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов`язань найближчим часом (загроза неплатоспроможності) має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Такими доказами, серед іншого, можуть бути судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про фінансову операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, довідки) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов`язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання.

У відповідності до положень ст. 116 КУзПБ обов`язок подання документів, на підставі яких виникла заборгованість заявника, покладений на заявника.

Звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність фізична особа - боржник повинен розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості та строк виконання зобов`язань, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог ст.ст. 76, 77 ГПК України, що також передбачено п.п. 3, 14 ч. 3 ст. 116 КУзПБ.

Окрім того, положення КУзПБ визначають обов`язок боржника у своїй заяві про відкриття справи навести всі обставини неплатоспроможності та документально їх підтвердити.

ОСОБА_1 у заяві про відкриття у справі про неплатоспроможність зазначає про наявність у нього кредитних зобов"язань перед банківськими установами та макрофінансовими організаціями у загальному розмірі 499 662,29грн (див. Список кредиторів ОСОБА_1 станом на 22.05.2024, а.с. 116-117 т. 2) та відсутність фінансових можливостей для погашення зазначеної заборгованості

Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

В свою чергу, п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України від 04 липня 2018 року № 75 встановлює, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Відтак, доказами, які підтверджують факт надання кредитних коштів, наявність заборгованості, її розмір та строк прострочки по платежам, є первинні документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 30.01.2018 року у справі №161/16891/15-ц та від 25.05.2021 у справі №554/4300/16-ц).

Боржник зобов`язаний надати суду докази припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців, зокрема:

- докази на підтвердження факту отримання та строків платежу по кожному кредитору (договори; виписки по рахунку, тощо);

- докази припинення погашення кредитів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців (довідка фінансової установи про заборгованість; розрахунок фінансової установи про заборгованість (у усіма складовими), тощо).

В підтвердження наявності зобов`язань перед банківськими установами та макрофінансовими організаціями ОСОБА_1 надав кредитні договори, конкретизований список кредиторів, виписку з Українського бюро кредитних історій.

Разом з цим, заявником не надано належних доказів в частині (зокрема, квитанцій, банківських виписок тощо), що підтверджують суми грошових вимог всіх кредиторів заявника (заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстави виникнення зобов`язань, доказів їх часткового виконання, а також строку їх виконання згідно з договорами.

Надані заявником у якості доказів договори, укладені фізичною особою з фінансовими установами, можуть свідчити про домовленість сторін договорів та можуть бути доказами у справі про наявність дійсного основного зобов`язання боржника перед фінансовими установами, суми заборгованості та строку прострочки по платежам за основним зобов`язанням лише у сукупності з іншими доказами, зокрема, первинними документами.

В якості доказів заявник надав роздруківку кредитної історії про фінансові зобов`язання ОСОБА_1 із сайту Українського бюро кредитних історій (а.с. 66 - 104 т. 2).

Суд зазначає, що інформація, яка розміщена на вебсайті є електронним доказом, а роздруківка такої інформації паперовою копією електронного доказу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 96 ГПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

Згідно вимог ч. 3 ст. 96 ГПК України учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

За змістом ст. 3 Закону України "Про організацію формування та обігу кредитних історій" бюро кредитних історій - це юридична особа, виключною діяльністю якої є збір, зберігання, використання інформації, яка складає кредитну історію (надалі - бюро); ведення кредитної історії - це діяльність бюро із збирання, оброблення, зберігання, захисту, використання інформації, яка складає кредитну історію; "кредитна історія" - це сукупність інформації про юридичну або фізичну особу, що її ідентифікує, відомостей про виконання нею зобов`язань за кредитними правочинами, іншої відкритої інформації відповідно до Закону; користувач бюро - це юридична або фізична особа - суб`єкт господарської діяльності, яка укладає кредитні правочини та відповідно до договору надає та має право отримувати інформацію, що складає кредитну історію; кредитний звіт - це сукупність інформації про суб`єкта кредитної історії, яка є повним або частковим відображенням його кредитної історії; кредитний правочин - це правочин, за яким виникає, змінюється або припиняється зобов`язання фізичної або юридичної особи щодо сплати грошових коштів Користувачу протягом певного часу в майбутньому (в тому числі договір страхування або купівлі-продажу майна з відстроченням платежу).

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про організацію формування та обігу кредитних історій" джерелами формування кредитних історій є відомості, що надаються Користувачем до Бюро за письмовою згодою суб`єкта кредитної історії відповідно до цього Закону; відомості державних реєстрів, інформація з інших баз даних публічного користування, відкритих для загального користування джерел за винятком відомостей (інформації), що становлять державну таємницю.

У ст. 7 Закону України "Про організацію формування та обігу кредитних історій" визначено перелік інформації, що містить кредитна історія, а саме, - це, серед іншого, наступна інформація про грошове зобов`язання суб`єкта кредитної історії: відомості про кредитний правочин (номер і дата укладання правочину, сторони, вид правочину), суму зобов`язання за укладеним кредитним правочином, вид валюти зобов`язання, строк і порядок виконання кредитного правочину, відомості про розмір погашеної суми та остаточну суму зобов`язання за кредитним правочином, дату виникнення прострочення зобов`язання за кредитним правочином, його розмір та стадія погашення, відомості про припинення кредитного правочину та спосіб його припинення (у тому числі за згодою сторін, у судовому порядку, гарантом тощо), відомості про визнання кредитного правочину недійсним і підстави такого визнання.

У ст. 11 Закону України "Про організацію формування та обігу кредитних історій" визначено підстави та порядок надання кредитного звіту, а саме: бюро надають інформацію з кредитних історій у формі кредитних звітів; кредитні звіти містять усю інформацію з кредитної історії, якщо інші обсяги інформації не передбачені Положенням бюро або договором (частина 1), бюро надають інформацію, яка складає кредитні історії, виключно користувачам та іншим бюро на підставах, передбачених цим Законом (частина 3), бюро надають кредитні звіти користувачам за їх запитами на паперовому або електронному носіях на умовах, передбачених цим Законом та договором (частина 4), кредитні звіти надаються користувачам без права передачі їх або інформації, що міститься в них, третім особам (частина 5).

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про організацію формування та обігу кредитних історій" суб`єкт кредитної історії має право ознайомитися з інформацією, що міститься у його кредитній історії, а саме: кредитним звітом та інформацією з реєстру запитів (частина 1); суб`єкт кредитної історії має право ознайомитися з інформацією, що передбачена частиною першою цієї статті, шляхом звернення до бюро у порядку, визначеному Положенням про бюро (частина 2); бюро зобов`язане надати суб`єкту кредитної історії інформацію протягом двох робочих днів з дня отримання від нього відповідного запиту (частина 4).

Разом з тим, норми Закону України "Про організацію формування та обігу кредитних історій" не містять положень щодо порядку формування, форми та обов`язкових реквізитів кредитного звіту, наявність яких надавала б можливість ідентифікувати особу, яка відповідальна за його формування та відповідність даних самій кредитній історії.

За загальним правилом оформлення документації в частині підтвердження відповідності інформації, яку містить певний (конкретний) документ, відомостям, на підставі яких такий документ складений, відповідним належним підтвердженням є підписання документа відповідальною посадовою особою.

Судом встановлено, що роздруківка кредитної історії, яка надана боржником в підтвердження наявності зобов`язань, не підписана ані письмово, ані електронним цифровим підписом відповідною посадовою особою Кредитного бюро, а тому не може бути належним та допустимим доказом наявності грошових вимог в силу ст. 77 ГПК України, оскільки обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на зазначене, суд дійшов до висновку, що без необхідних доказів, суд не може встановити факт наявності заборгованості і як наслідок позбавляє можливості суд надати оцінку щодо права боржника звернутись до господарського суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство в порядку п. 2 ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства.

ОСОБА_1 у своїй заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність посилається на приписи п.4 ч. 2. ст. 115 цього Кодексу, згідно з якою боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов`язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності). Заявник зазначає, що існують інші обставини, які свідчать про наявність загрози неплатоспроможності боржника, що виникли у 2022-2023 роках та діють на даний час, а саме:

- військова агресія російської федерації проти України та введення в Україні воєнного стану з 24.02.2022;

- щомісячна девальвація національної валюти (гривні) з початку 2022, яка спричинена не тільки ускладненням економічної ситуації, а і початком воєнної агресії з боку росії;

- збільшення інфляції з початку 2022, тобто постійне та суттєве зростання рівня споживчих цін в країні на усі необхідні продукти та товари повсякденного вжитку, внаслідок чого боржником почались вживатись заходи щодо економії на певних продуктах та побутових товарах (дані опубліковано на сайті Держкомстату України та фінансового сайту "Мінфін");

- відсутність динаміки зростання власних доходів боржника, що свідчить про недостатній рівень доходів, з яких боржник мав би можливість повністю або частково виконувати свої кредитні зобов`язання (відновити погашення кредитів), особливо на фоні девальвації національної валюти та росту рівня інфляції в країні, що підтверджується довідкою про доходи.

За таких обставин, за твердженням ОСОБА_1 , на даний час він не тільки не може планувати відновлення платежів по кредитам, але й вважає, що зазначені вище обставини лише ускладнюють можливість у майбутньому погашення кредиторської заборгованості боржника та призведуть лише до щомісячного накопичення (збільшення) боргів перед його кредиторами, що є загрозою виникнення стійкої неплатоспроможності боржника, відновлення якої можливе не інакше, як через застосування процедур банкрутства у порядку, визначеному КУзПБ та зазначені вище обставини є окремою та додатковою підставою для звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 115 КУзПБ.

Проте, суд звертає увагу, що вказані у заяві ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність обставини хоч і є загальновідомими, проте сам лише факт існування даних обставин не є підставою виникнення загрози неплатоспроможності, оскільки ОСОБА_1 не наведено та не надано доказів на підтвердження того, яким чином вищевказані загальновідомі обставини впливали особисто на заявника й призвели до необхідності укладання кредитних договорів та неможливості вчасно виплачувати грошові зобов`язання; призвели до погіршення майнового стану та загрози неплатоспроможності, оскільки із 26 кредитних договорів, укладених заявником, окрім кредитних договорів з АТ "Перший Український Міжнародний Банк" та АТ КБ "Приватбанк", були укладені ним у період з серпня 2023 року по грудень 2023 року, тобто під час дії вищезазначених загальновідомих обставин.

Також заслуговує на увагу той факт, що із 24 кредитних договорів, укладених ОСОБА_1 з фінансовими установами у період з серпня 2023 року по грудень 2023 року, 9 кредитних договорів було укладено у жовтні 2023 року, 5 - у листопаді 2023 року, 7 - у грудні 2023 року (з яких 5 кредитних договорів датовані 10.12.2023).

Разом з цим, за даними Декларацій про майновий стан ОСОБА_1 за 2023 рік його загальний дохід у відповідний період становив 2023 році - 254 919,77грн, у тому числі від оренди майна 19 101,10грн.

Також суд зауважує, що у заяві та Деклараціях про майновий стан заявник ОСОБА_1 членами своєї сім"ї вказує: мати - ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ), батько - ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_3 ), син - ОСОБА_4 ( НОМЕР_4 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно поданих декларацій члени сім"ї боржника інформацію про свій фінансово - майновий стан, зокрема про суми отриманого ними доходу, наявність майнових активів, фінансових зобов"язань тощо, не надали.

З цього приводу суд зазначає таке.

З огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.

У судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, тому до боржника - фізичної особи за приписами Книги четвертої КУзПБ установлено спеціальні вимоги до його добросовісності, інше б суперечило засадам цивільного законодавства, зокрема таким, як добросовісність у здійсненні відповідного права та недопустимість зловживання правом (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 13 ЦК України).

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 сформулював принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.

Отже, до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов`язків.

Задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов`язки, зокрема на етапі ініціювання справи про його неплатоспроможність:

- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов`язань перед кредиторами тощо;

- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім`ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4 -11 частини третьої статті 116 КУзПБ), тому у разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог.

Реалізація обов`язку фізичної особи, яка звернулася до компетентного суду за визнанням факту її неплатоспроможності, у тому числі, надавати достовірну інформацію про все наявне майно, зумовлена не тільки формальними вимогами законодавця, а й сутнісним змістом процедур у справах про неплатоспроможність фізичної особи, тому надання повної і достовірної інформації у декларації про майновий стан є процесуальним обов`язком боржника у провадженнях про неплатоспроможність фізичної особи (подібний за змістом висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20).

Інститут надання фізичною особою декларації про майновий стан боржника за останні три роки разом із заявою про визнання її неплатоспроможною обумовлений, передусім, необхідністю визначення обсягів майнових активів боржника з метою ефективного здійснення процедури погашення боргів такої особи, зокрема шляхом їх реструктуризації та подальшого задоволення грошових вимог кредиторів.

Також, КУзПБ містить низку процесуальних запобіжників задля уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності, серед яких, зокрема, передбачає закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім`ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім`ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю (пункти 1-3 частини сьомої статті 123 КУзПБ).

Системне тлумачення приписів статей 123, 126 КУзПБ свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.

Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.

Отже, у силу пункту 11 частини 3 статті 116 КУзПБ до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, серед іншого, додається декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства. Наказом Міністерства юстиції України від 21.08.2019 № 2627/5 затверджено форму Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність. Пунктом 4 Розділу "Примітки" зазначеного вище Наказу встановлено, що декларація заповнюється власноруч або з використанням засобів комп`ютерної техніки українською мовою та не повинна містити виправлень, підчисток, помарок, дописок і закреслень.

Таким чином, декларація про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність є документом, що заповнюється та подається боржником для мети розкриття перед судом та кредиторами свого реального майнового стану та дослідження питання можливості реструктуризації боргів. Декларація про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність повинна відповідати принципам повноти та достовірності. Порушення цих принципів може свідчити про недобросовісність або необачність боржника.

Отже, з огляду на вищезазначене, суд доходить висновку, що декларації про майновий стан боржника при зазначенні у них того, що члени сім`ї боржника "не надали інформації" не відповідають принципам повноти та достовірності.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 119 КУзПБ господарський суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, зокрема, якщо відсутні підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність передбачені ч. 2 ст. 115 КУзПБ.

Про наявність таких підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника мають свідчити достатні фактичні обставини, які згідно із закріпленими в КУзПБ вказують на неплатоспроможність фізичної особи або загрозу її неплатоспроможності.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими доказами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Тобто, доказами, серед інших, є письмові документи, на підставі яких суд може встановити наявність або відсутність обставин (фактів), які стосуються наявного між сторонами спору або мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, а обов`язок з доказування певних обставин покладається на сторону, яка на них посилається.

Зважаючи на вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав у розумінні ст. 115 КУзПБ для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, у зв`язку з чим вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

Враховуючи ту обставину, що судом відмовлено у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , заява арбітражного керуючого Солов`я Юрія Анатолійовича про участь у справі про неплатоспроможність залишається судом без розгляду.

З урахуванням ч. 7 ст. 39 КУзПБ , відмова у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність за наявності підстав, встановлених цим Кодексом.

Керуючись Книгою 4 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкриті провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

2. Залишити без розгляду заяву арбітражного керуючого Солов`я Юрія Анатолійовича про участь у справі.

3. Скасувати заборону ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) відчужувати майно, накладену ухвалою Господарського суду Полтавської області від 14.06.2024.

4. Копію ухвали надіслати боржнику та арбітражному керуючому через систему "Електронний суд".

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення/підписання та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст.ст. 255, 256 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням приписів Кодексу України з процедур банкрутства.

Повний текст ухвали складено та підписано 28.10.2024

Суддя О.О. Ореховська