Ухвала

від 29.10.2024 по справі 924/634/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

УХВАЛА

"29" жовтня 2024 р. Справа № 924/634/24

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Мухи М.Є., при секретарі судового засіданні Лежніній Я.С. розглянувши матеріали

за позовом Летичівської селищної ради, смт.Летичів Хмельницький район, Хмельницька область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вігор Грейн", м.Київ

до Приватного акціонерного товариства "Летичівське", смт.Летичів Хмельницька область

про розірвання договору оренди землі від 25.02.2019

ВСТАНОВИВ:

Летичівська селищна рада звернулась із позовом до суду про розірвання договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 6823055100:10:003:0082 площею 0,9555га від 25.02.2019 укладеного між ПАТ "Летичівське" та ТОВ "Вігор Грейн".

Ухвалою від 01.08.2024 відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 02.09.2024. Ухвалою від 02.09.2024 підготовче засідання відкладено на 16.09.2024. Ухвалою від 16.09.2024 підготовче засідання відкладено на 30.09.2024. Ухвалою від 30.09.2024 відкладено підготовче засідання на 15.10.2024. Ухвалою від 15.10.2024 із занесенням до протоколу судового засідання від 15.10.2024 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 29.10.2024.

22.10.2024 та 29.10.2024 від ТОВ "Вігор Грей" надійшли клопотання про відкладення судового засідання на іншу дату у зв`язку із неможливістю забезпечити явку повноважного представника. Крім того, відповідач 1 просить продовжити строк розгляду справи на один місяць. В цій частині клопотання суд відмовляє, оскільки на стадії розгляду справи по суті законодавчо не передбачено можливості продовження строку.

Відповідач 2 явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.

Позивач явку повноваженого представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки не повідомив, заява про розгляд справи за його відсутності до суду не надходила.

Частиною 4 ст. 202 ГПК України визначено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 16.10.2020р. у справі № 910/8816/19, аналіз змісту наведених норм процесуального закону свідчить, що обов`язковими умовами для застосування передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами ст.ст. 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

Викладене відповідає висновкам Верховного Суду, наведеним у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2020р. у справі № 910/16978/19, від 16.10.2020р. у справі № 910/8816/19, які в силу положень ч. 4 ст. 236 ГПК України враховуються при виборі і застосуванні норм права.

Суд бере до уваги, що позивач був повідомлений про дату, час та місце судового засідання про що свідчить розписка по справі від 15.10.2024 оформлена за результатами закінчення підготовчого засідання, яка містить підпис представника позивача.

Окрім того, судом враховано стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) якою встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з нормами статті 17 Конвенції жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

Ратифікуючи зазначену Конвенцію, Україна взяла на себе зобов`язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

У своєму рішенні у справі "Калашников проти Росії" Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.

У своєму рішенні у справі "Пономарьов проти України" Суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

Згідно положень, визначених у постанові Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних і справ про адміністративні правопорушення" № 11 від 17.10.2014 року, при здійсненні правосуддя судам слід брати до уваги те, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, серед іншого, розумність строків розгляду справи судом (п. 10 ст. 3 ГПК України).

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).

Враховуючи викладене, та те, що представник позивача не з`явився в судове засідання 29.10.2024, попередньо не повідомивши суд про причини своєї неявки, заяви про розгляд справи за його відсутності суду не надав, суд вважає за необхідне залишити вказану позовну заяву без розгляду через неявку представника позивача, роз`яснивши йому, що після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду він має право звернутися до суду повторно.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного терміну. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України".

Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету (ч. 2 ст. 226 ГПК України).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Враховуючи залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України та ч.4 ст.202 ГПК України, судовий збір сплачений позивачем за звернення із даним позовом до суду поверненню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 145, 216, 226, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили 29.10.2024 та може бути оскаржена до Північно - західного апеляційного господарського суду в порядку та строки визначені ст. 256, 257 ГПК України.

СуддяМ.Є. Муха

Віддруковано 2 примірники: 1 - до справи, 2 - відповідачу 2 з повідомленням про вручення ( вул.Ворошилова, 2, смт.Летичів Хмельницька обл., 31500).

Позивачу та відповідачу 1 направлено до Електронних кабінетів в підсистемі Електронний суду ЄСІТС