Рішення

від 24.10.2024 по справі 924/773/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" жовтня 2024 р. Справа № 924/773/24

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Вибодовського О.Д., при секретарі судового засідання Комарніцькій Н.П., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтаекспрес", м. Хмельницький

до Фізичної особи-підприємця Щебетюка Олександра Васильовича, с. Пирогівці, Хмльницької області

про стягнення 291 435,97 грн., з яких: 168 627,84 грн. - пені за несвоєчасне виконання зобов`язання за договором поставки нафтопродуктів №ЕКС 01-09/04/21 від 09 квітня 2021 року, 81 402,68 грн. - процентів за користування чужими коштами та 41 405,45 грн. - збитків, які спричинені несвоєчасним проведенням розрахунків покупцем за товар та зміною курсу долара США до гривні за договором поставки нафтопродуктів № ЕКС 01-09/04/21 від 09 квітня 2021 року.

Представники сторін:

Від позивача: Романенко А.В. - на підставі ордеру серії ВХ №1077789 від 09.09.2024р.;

Від відповідача: не з`явився.

В судовому засіданні відповідно до ст.240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення

ВСТАНОВИВ:

Суть спору:

До Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтаекспрес", м. Хмельницький до Фізичної особи-підприємця Щебетюка Олександра Васильовича, с. Пирогівці, Хмльницької області про стягнення 291 435,97 грн., з яких: 168 627,84 грн. - пені за несвоєчасне виконання зобов`язання за договором поставки нафтопродуктів №ЕКС 01-09/04/21 від 09 квітня 2021 року, 81 402,68 грн. - процентів за користування чужими коштами та 41 405,45 грн - збитків, які спричинені несвоєчасним проведенням розрахунків покупцем за товар та зміною курсу долара США до гривні за договором поставки нафтопродуктів № ЕКС 01-09/04/21 від 09 квітня 2021 року.

Ухвалою суду від 20.08.2024р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 10.09.2024р. відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні суду.

На адресу суду 23.09.2024р. надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив в задоволенні позову відмовити повністю.

Також на адресу суду 24.08.2024р. від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Ухвалою суду, із занесенням до протоколу судового засідання, на підставі п.5 ст. 233 ГПК України від 24.09.2024р. відкладено розгляд справи в підготовчому провадженні.

Ухвалою суду, із занесенням до протоколу судового засідання, на підставі п.5 ст. 233 ГПК України від 01.10.2024р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 09.10.2024р. розгляд справи по суті було перепризначено на іншу дату.

На адресу суду 09.10.2024р. від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Присутній в засіданні суду представник позивача позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився.

Розглянувши матеріали справи, надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

09.04.2021р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафтаекспрес» (далі - позивач) та Фізичною особою-підприємцем Щебетюк Олександром Васильовичем (далі - відповідач) було укладено договір поставки нафтопродуктів № ЕКС 01-09/04/21, який підписано сторонами та скріплено печатками. Відповідно до умов якого продавець зобов`язується поставити покупцеві нафтопродукти в кількості та асортименті, що передбачені в додатках до даного договору, в подальшому товар, а покупець зобов`язується прийняти товар від продавця та оплатити його загальну вартість на умовах даного договору (п. 1.1 Договору).

04.11.2022р. позивачем було подано позовну заяву до Господарського суду Хмельницької області. Предметом спору було визначено стягнення з Фізичної особи-підприємця Щебетюка Олександра Васильовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтаекспрес» - 241 184,00 грн. - основної заборгованості за Договором, 78 011,56 грн. - пені, 62 796,00 грн. - штрафу, 44 456,13 грн. - процентів за користування чужими коштами, 94 531,27 грн. - збитків, спричинені несвоєчасним проведенням розрахунків за товар та зміні курсу долара США до гривні (несвоєчасне проведення розрахунків) та 7 814,68 грн. - судового збору.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 14.02.2023р. у справі № 924/819/22 позов було задоволено в повному обсязі.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.05.2023р. у справі № 924/819/22 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Щебетюка Олександра Васильовича від 28.02.2023р. було залишено без задоволення, рішення Господарського суду Хмельницької області від 14.02.2023р. у справі № 924/819/22 залишено без змін. Тією ж постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.05.2023р. у справі № 924/819/22 було доручено видати Господарському суду Хмельницької області судові накази.

Постановою Хмельницького відділу ДВС у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального МУ МЮ (м. Київ) було відкрито виконавче провадження від 04.07.2023р. за № АСВП 72169019 з примусового виконання наказу від 26.06.2023р. №924/819/22, виданого Господарським судом Хмельницької області про стягнення з Фізичної особи-підприємця Щебетюка Олександра Васильовича 241 184,00 грн. - основної заборгованості за Договором, 78 011,56 грн. - пені, 62 796,00 грн. - штрафу, 44 456,13 грн. - процентів за користування чужими коштами, 94 531,27 грн. - збитків, спричинені несвоєчасним проведенням розрахунків за товар та зміні курсу долара США до гривні (несвоєчасне проведення розрахунків) та 7 814,68 грн. - судового збору, загалом - 528 793, 64 грн.

Згідно пункту 9.14 договору даний договір набуває сили з моменту підписання і діє до 31.12.2023р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Відповідно до пунктів 4.2, 4.3 договору, розрахунки за товар здійснюються покупцем протягом 10-ти (десяти) календарних днів з моменту поставки товару, якщо інший строк (термін) оплати не визначено у додатках, що є невід`ємними частинами даного договору. Зобов`язання покупця по оплаті товару вважаються виконаними з моменту надходження грошових коштів за кожну окрему партію товару на розрахунковий рахунок продавця.

У такому разі, з врахуванням пункту 4.2 договору та пункту 5 додатків до договору, відповідач був зобов`язаний повністю оплатити вартість поставленого товару у строк до 29.11.2021р. включно (7 календарних днів з моменту останньої поставки від 22.11.2021р.).

Пунктом 6.1 договору поставки нафтопродуктів № ЕКС 01-09/04/21 від 09.04.2021р. передбачено, що за порушення умов даного договору винна сторона несе відповідальність в повному обсязі, яка полягає у відшкодуванні спричинених нею витрат (збитків) іншій стороні в тому числі неотриманий прибуток в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Згідно з пунктами 6.2.1-6.2.3 договору, за несвоєчасне проведення розрахунків покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу. У випадку якщо термін прострочення покупцем проведення взаєморозрахунків перевищує 15 календарних днів, покупець зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 25 % від суми заборгованості. За несвоєчасне проведення розрахунків продавець має право стягнути з покупця проценти за користування чужими коштами в розмірі 19 % річних від неоплаченої вартості товару. Проценти підлягають сплаті за весь період прострочення покупцем зобов`язання.

Пунктом 6.2.4 також врегульовано питання стягнення збитків, спричинених несвоєчасним проведенням розрахунків за товар та зміні курсу долара США до гривні.

В силу пункту 6.4 договору, сторони погодили, що нарахування штрафних санкцій (штрафу, пені) за прострочення виконання зобов`язань за даним договором не припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, і такі штрафні санкції (пені, штрафи) продовжують нараховуватися до дати повного виконання стороною відповідних прострочених зобов`язань за договором.

Згідно листа Хмельницького відділу державної реєстрації виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області від 30.07.2024р. № 41673/1 відповідачем було сплачено лише 4 691,05 грн., інша частина заборгованості на момент подання позову не погашена.

Згідно пункту 6.3 договору сторони погодили наступну черговість погашення покупцем своїх грошових зобов`язань за даним договором: 1) пеня; 2) штраф; 3) прострочена сума частково неоплаченого або несвоєчасно оплаченого товару; 4) оплата, яка провадилась в термін, визначений за договором (додатками до нього).

Таким чином, сума, сплачена в межах виконавчого провадження, є погашенням зобов`язань по сплаті пені, що підлягає сплаті згідно рішення Господарського суду Хмельницької області від 14.02.2023р. у справі № 924/819/22.

У зв`язку з чим та зважаючи на те, що позивачем у межах справи № 924/819/22 здійснювався розрахунок грошових зобов`язань за період з 30.11.2021р. - 04.11.2022р. в сумі 520 978,96 грн., а саме: 241 184,00 грн. - основної заборгованості за Договором, 78 011,56 грн. - пені, 62 796,00 грн. - штрафу, 44 456,13 грн. - процентів за користування чужими коштами, 94 531,27 грн. - збитків, спричинені несвоєчасним проведенням розрахунків за товар та зміні курсу долара США до гривні (несвоєчасне проведення розрахунків) та 7 814,68 грн. - судового збору, позивачем нараховано відповідачу 168 627,84 грн. - пені за несвоєчасне виконання зобов`язання за договором, (несвоєчасне проведення розрахунків за період з 05.11.2022р. по 14.08.2024р.), 81 402,68 грн. - процентів, за користування чужими коштами (за несвоєчасне проведення покупцем/відповідачем розрахунків згідно умов договору за період з 05.11.2022р. по 14.08.2024р.), а також 41 405,45 грн. - збитків, які спричинені несвоєчасним проведенням розрахунків покупцем за товар та зміною курсу долара США до гривні відповідно до детального розрахунку у додатку № 1 до позовної заяви.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків:

Частиною 1 ст.1 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб`єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Частиною 1 ст.15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

В пунктах 1-10 ч.2 ст.16 ЦК України наведено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів.

До того ж, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

В силу частини 1 статті 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

При цьому, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 627 ЦК України та ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частинами 1, 2 статті 180 ГК України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

В силу статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Згідно з частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

За приписами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно частини першої статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини другої статті 623 ЦК України розмір збитків завданих порушенням зобов`язання, повинен бути реальним та доведеним позивачем.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно частини шостої статті 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

09.04.2021р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафтаекспрес» (далі - позивач) та Фізичною особою-підприємцем Щебетюк Олександром Васильовичем (далі - відповідач) було укладено договір поставки нафтопродуктів № ЕКС 01-09/04/21, який підписано сторонами та скріплено печатками. Відповідно до умов якого продавець зобов`язується поставити покупцеві нафтопродукти в кількості та асортименті, що передбачені в додатках до даного договору, в подальшому товар, а покупець зобов`язується прийняти товар від продавця та оплатити його загальну вартість на умовах даного договору (п. 1.1 Договору).

Згідно пункту 9.14 договору даний договір набуває сили з моменту підписання і діє до 31.12.2023р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Відповідно до пунктів 4.2, 4.3 договору, розрахунки за товар здійснюються покупцем протягом 10-ти (десяти) календарних днів з моменту поставки товару, якщо інший строк (термін) оплати не визначено у додатках, що є невід`ємними частинами даного договору. Зобов`язання покупця по оплаті товару вважаються виконаними з моменту надходження грошових коштів за кожну окрему партію товару на розрахунковий рахунок продавця.

У такому разі, з врахуванням пункту 4.2 договору та пункту 5 додатків до договору, відповідач був зобов`язаний повністю оплатити вартість поставленого товару у строк до 29.11.2021р. включно (7 календарних днів з моменту останньої поставки від 22.11.2021р.).

Пунктом 6.1 договору поставки нафтопродуктів № ЕКС 01-09/04/21 від 09.04.2021р. передбачено, що за порушення умов даного договору винна сторона несе відповідальність в повному обсязі, яка полягає у відшкодуванні спричинених нею витрат (збитків) іншій стороні в тому числі неотриманий прибуток в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Згідно з пунктами 6.2.1-6.2.3 договору, за несвоєчасне проведення розрахунків покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу. У випадку якщо термін прострочення покупцем проведення взаєморозрахунків перевищує 15 календарних днів, покупець зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 25 % від суми заборгованості. За несвоєчасне проведення розрахунків продавець має право стягнути з покупця проценти за користування чужими коштами в розмірі 19 % річних від неоплаченої вартості товару. Проценти підлягають сплаті за весь період прострочення покупцем зобов`язання.

Пунктом 6.2.4 також врегульовано питання стягнення збитків, спричинених несвоєчасним проведенням розрахунків за товар та зміні курсу долара США до гривні.

В силу пункту 6.4 договору, сторони погодили, що нарахування штрафних санкцій (штрафу, пені) за прострочення виконання зобов`язань за даним договором не припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, і такі штрафні санкції (пені, штрафи) продовжують нараховуватися до дати повного виконання стороною відповідних прострочених зобов`язань за договором.

Постановою Хмельницького відділу ДВС у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального МУ МЮ (м. Київ) було відкрито виконавче провадження від 04.07.2023р. за № АСВП 72169019 з примусового виконання наказу від 26.06.2023р. №924/819/22, виданого Господарським судом Хмельницької області про стягнення з Фізичної особи-підприємця Щебетюка Олександра Васильовича 241 184,00 грн. - основної заборгованості за Договором, 78 011,56 грн. - пені, 62 796,00 грн. - штрафу, 44 456,13 грн. - процентів за користування чужими коштами, 94 531,27 грн. - збитків, спричинені несвоєчасним проведенням розрахунків за товар та зміні курсу долара США до гривні (несвоєчасне проведення розрахунків) та 7 814,68 грн. - судового збору, загалом - 528 793, 64 грн.

Відповідно до частини четвертої статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно правової позиції Касаційного господарського суду Верховного Суду від 26.11.2019р. по справі № 922/643/19 у наведеній правовій нормі мова йде про преюдиційні факти. Преюдиційність дозволяє уникнути ухвалення суперечливих судових актів щодо одного й того ж питання та вирішувати справи з найменшими витратами часу та засобів.

Тобто факти, установлені у прийнятих раніше судових рішеннях, мають для суду преюдиціальний характер. Преюдиціальність означає обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили, в одній справі, для суду при розгляді інших справ.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 14.02.2023р. у справі №924/819/22 позов було задоволено в повному обсязі.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.05.2023р. у справі №924/819/22 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Щебетюка Олександра Васильовича від 28.02.2023р. було залишено без задоволення, рішення Господарського суду Хмельницької області від 14.02.2023р. у справі №924/819/22 залишено без змін. Тією ж постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.05.2023р. у справі №924/819/22 було доручено видати Господарському суду Хмельницької області судові накази.

Постановою Касаційного господарського суду Верховного Суду від 10.12.2019р. по справі №910/6356/19 встановлено, що правило про преюдицію спрямовано не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив у законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі.

У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження та оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.

Тому, враховуючи положення чинного законодавства, доказуванню у даній справі підлягає невиконання боржником грошового зобов`язання, яке виникло на підставі рішення суду про стягнення заборгованості.

Згідно листа Хмельницького відділу державної реєстрації виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області від 30.07.2024р. № 41673/1 відповідачем було сплачено лише 4 691,05 грн., інша частина заборгованості на момент подання позову не погашена.

Згідно пункту 6.3 договору сторони погодили наступну черговість погашення покупцем своїх грошових зобов`язань за даним договором: 1) пеня; 2) штраф; 3) прострочена сума частково неоплаченого або несвоєчасно оплаченого товару; 4) оплата, яка провадилась в термін, визначений за договором (додатками до нього).

Таким чином, сума, сплачена в межах виконавчого провадження, є погашенням зобов`язань по сплаті пені, що підлягає сплаті згідно рішення Господарського суду Хмельницької області від 14.02.2023р. у справі № 924/819/22.

У зв`язку з чим та зважаючи на те, що позивачем у межах справи № 924/819/22 здійснювався розрахунок грошових зобов`язань за період з 30.11.2021р. - 04.11.2022р. в сумі 520 978,96 грн., а саме: 241 184,00 грн. - основної заборгованості за Договором, 78 011,56 грн. - пені, 62 796,00 грн. - штрафу, 44 456,13 грн. - процентів за користування чужими коштами, 94 531,27 грн. - збитків, спричинені несвоєчасним проведенням розрахунків за товар та зміні курсу долара США до гривні (несвоєчасне проведення розрахунків) та 7 814,68 грн. - судового збору, позивачем нараховано відповідачу 168 627,84 грн. - пені за несвоєчасне виконання зобов`язання за договором, (несвоєчасне проведення розрахунків за період з 05.11.2022р. по 14.08.2024р.), 81 402,68 грн. - процентів, за користування чужими коштами (за несвоєчасне проведення покупцем/відповідачем розрахунків згідно умов договору за період з 05.11.2022р. по 14.08.2024р.), а також 41 405,45 грн. - збитків, які спричинені несвоєчасним проведенням розрахунків покупцем за товар та зміною курсу долара США до гривні відповідно до детального розрахунку у додатку № 1 до позовної заяви.

Перевіривши надані позивачем розрахунки процентів річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про те, що вони є арифметично правильними та здійснені у межах можливих нарахувань.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи все вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що позивачем доведено належними, допустимими, достовірними та вірогідними, доказами наявність правових підстав для задоволення його позовних вимог, внаслідок чого суд вирішив позов задовольнити повністю.

Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права (ч. 1 ст. 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

У свою чергу, Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010р. у справі "Серявін проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, § 54, ЄСПЛ, 28.10.2010р.) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Суд враховує висновки, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Згідно з ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши всі обставини справи, давши їм правову оцінку, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Згідно ч.9, ст.129 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 2, 4, 74, 76-77, 86, 129, 233, 236-241, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Щебетюка Олександра Васильовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Нафтаекспрес (29015, м. Хмельницький, Старокостянтинівське шосе, 20/4, офіс 3П, код ЄДРПОУ: 41782433) 291 435,97 грн. (двісті дев`яносто одна тисяча чотириста тридцять п`ять гривень 97 коп.), з яких: 168 627, 84 грн. (сто шістдесят вісім тисяч шістсот двадцять сім тисяч гривень 84 коп.) - пені за несвоєчасне виконання зобов`язання за договором поставки нафтопродуктів №ЕКС 01-09/04/21 від 09 квітня 2021 року; 81 402, 68 грн. (вісімдесят одна тисяча чотириста дві гривні 68 коп.) - процентів за користування чужими коштами та 41 405, 45 грн. (сорок одна тисяча чотириста п`ять гривень 45 коп.) - збитків, які спричинені несвоєчасним проведенням розрахунків покупцем за товар та зміною курсу долара США до гривні за договором поставки нафтопродуктів № ЕКС 01-09/04/21 від 09 квітня 2021 року та 3 497, 23 грн. (три тисячі чотириста дев`яносто сім гривень 23 коп.) - витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно - західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 30.10.2024р.

СуддяО.Д. Вибодовський

Віддрук. 2 прим. - до справи.

Відповідачу - АДРЕСА_1 (рек. з повід.)

Позивачу, представнику позивача - надіслати до кабінету ЕС.