Ухвала

від 30.10.2024 по справі 904/3867/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 жовтня 2024 року

м. Київ

cправа № 904/3867/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Бакуліна С.В., Кібенко О.Р.,

за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.,

розглянувши клопотання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

про зупинення касаційного провадження

у справі №904/3867/21

за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Національний банк України,

про відшкодування шкоди у сумі 213 849 977,67 грн,

за участю представників учасників справи:

позивача - Іващенко В.О. , Гуленко Ю.В.,

відповідача - 3 ( ОСОБА_3 ) - Романчук Л.Г., Шпакова Т.С. , Цімерман О.І. ,

відповідача - 5 ( ОСОБА_5 ) - ОСОБА_5 ,

відповідачів 1, 2, 4, 6 - не з`явилися,

третьої особи - Донченко О.Г. ,

ВСТАНОВИВ:

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся до суду з позовом (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 02.08.2021) про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_11 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 шкоди у сумі 213 849 977,67 грн солідарно.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2023 у справі №904/3867/21 у задоволенні позову Фонду про відшкодування шкоди відмовлено.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 25.10.2023 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2023 у справі №904/3867/21 скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій ОСОБА_3 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.10.2023 у справі №904/3867/21, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.06.2023 у справі №904/3867/21 залишити в силі.

На обґрунтування своєї правової позиції скаржник із посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України відзначає, що судом апеляційної інстанції застосовано норми права без урахування висновків щодо їх застосування, викладених у постановах Верховного Суду:

- від 21.07.2021 у справі №910/12930/18, від 01.08.2023 у справі №910/9833/21 (щодо застосування статті 1166 Цивільного кодексу України);

- від 21.07.2021 у справі №910/12930/18 (щодо застосування статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та статті 58 Закону України "Про банки і банківську діяльність");

- від 21.07.2021 у справі №910/12930/18, від 07.09.2022 у справі №904/3867/21 (щодо застосування статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" в редакції чинній на момент подання позову; статті 89 ГК України, в редакції яка не була чинна станом на 2014 рік);

- від 21.07.2021 у справі № 910/12930/18, від 25.05.2021 у справі №910/11027/18 (щодо застосування частини п`ятої статті 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та визначення моменту початку позовної давності).

Також підставою касаційного оскарження касатор зазначає пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки вважає, що відсутні висновки Верховного Суду щодо застосування:

- статей 22, 1166 Цивільного кодексу України, статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" за умови покриття збитків за допомогою резервного фонду банку, який було сформовано згідно з приписами статті 36 Закону України "Про банки і банківську діяльність";

- частини п`ятої статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" в частині визначення розміру шкоди (збитків) за межами (з перевищенням) розміру недостатності майна банку для розрахунків з кредиторами, що була визначена в звіті ліквідатора;

- статті 22 Цивільного кодексу України, частини другої статті 1166 ЦК України, а саме презумпції вини завдавача шкоди у правовідносинах з приводу стягнення з пов`язаних з банком осіб шкоди за фактом укладення правочинів, що призвели до завдання банку збитків;

- частини сьомої статті 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення механізмів виведення банків з ринку та задоволення вимог кредиторів цих банків» № 1588-ІХ від 30.06.2021, стосовно визначення моменту, з якого починається перебіг строку позовної давності, для судових проваджень, позови за якими були подані до дати прийняття (набрання чинності) Закону України № 1588- ІХ від 30.06.2021;

- статей 256 та 261 Цивільного кодексу України стосовно визначення моменту, з якого починається перебіг строку позовної давності, у спорах з приводу стягнення з пов`язаних з банком осіб шкоди за фактом укладення правочинів, що призвели до завдання банку збитків.

Крім того, підставою касаційного оскарження скаржник зазначає пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України, а саме: пункт 4 частини третьої статті 310 ГПК України.

Ухвалою Верховного Суду від 12.02.2024 відкрито касаційне провадження у справі №904/3867/21 за касаційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.10.2023.

Національний банк України 27.02.2024 (згідно з поштовими відмітками на конверті) подав до Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просив Суд розглянути касаційну скаргу ОСОБА_3 відповідно до норм матеріального і процесуального права.

Фонд 11.03.2024 через «Електронний суд» подав до Суду клопотання про зупинення касаційного провадження у справі до закінчення розгляду Верховним Судом у складі палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду справи №916/3724/21.

Ухвалою Верховного Суду від 13.03.2024 клопотання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб задоволено. Зупинено касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.10.2023 у справі №904/3867/21 до закінчення розгляду палатою для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №916/3724/21.

Ухвалою Верховного Суду від 22.07.2024 поновлено касаційне провадження у справі №904/3867/21, касаційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.10.2023 у справі №904/3867/21 призначено до судового розгляду.

ОСОБА_3 13.08.2024 через «Електронний суд» подала до Суду письмові пояснення.

ОСОБА_3 19.08.2024 через «Електронний суд» подала до Суду додаткові пояснення у справі щодо строків позовної давності.

Фонд 20.08.2024 через «Електронний суд» подав до Суду клопотання про передачу справи на розгляд палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

ОСОБА_3 09.09.2024 через «Електронний суд» подала до Суду заперечення на клопотання Фонду про передачу справи на розгляд палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Фонд через «Електронний суд» 28.10.2024 подав до Суду клопотання про зупинення розгляду справи №904/3867/21 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №910/18526/21.

ОСОБА_3 29.09.2024 через «Електронний суд» подала до Суду заперечення на клопотання Фонду про зупинення розгляду справи №904/3867/21 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №910/18526/21.

Судом встановлено, що Верховний Суд ухвалою від 28.08.2024 передав справу №910/18526/21 за касаційними скаргами Фонду на рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2023 та ОСОБА_12 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2023 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Постановляючи дану ухвалу, Верховний Суд виходив з такого:

- у постанові від 12.07.2022 у цій же справі Верховний Суд розмежував два види позовів: 1) позов від імені Банку; 2) позов від імені Фонду. Аналогічні висновки були зроблені у постанові від 08.11.2023 у справі № 916/1489/22;

- на відміну від висновків Верховного Суду у справі №916/3724/21, Верховний Суд у справі №916/1489/22 дійшов висновку, що для вкладників та інших кредиторів банків збитки настають лише з дати припинення банку як юридичної особи, а відтак саме з цієї дати починає перебіг позовна давність (позиція, яка змістовно узгоджується із висновками Великої Палати, що містяться у постанові від 28.09.2021 у справі №761/45721/16-ц, Верховного Суду (КЦС), що містяться у постановах від 16.05.2018 у справі №757/34878/15-ц, від 09.09.2019 у справі №755/5789/17, від 12.12.2018 у справі №752/13711/16-ц, від 20.09.2018 у справі №753/23222/15-ц, від 26.09.2019 у справі №757/58254/16-ц, від 26.06.2019 у справі №757/172/16-ц, від 28.08.2019 у справі №295/12388/16-ц, від 30.06.2020 у справі №712/13267/17);

- Корпоративна палата у справі №916/3724/21 відзначила, що позовна давність для Фонду у даному випадку починається з моменту, коли Фонду стало відомо, що розмір вимог кредиторів не покривається наявними активами банку, що передбачає затвердження одного з двох документів, а саме: реєстру акцептованих вимог кредиторів або акту формування ліквідаційної маси банку шляхом відповідних розрахунків;

- натомість Велика Палата у своїй постанові від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16-ц зазначала, що відповідно до частини шостої статті 58 Закону України "Про банки і банківську діяльність" пов`язана з банком особа, дії або бездіяльність якої призвели до завдання банку шкоди з її вини, несе відповідальність своїм майном; якщо внаслідок дій або бездіяльності пов`язаної з банком особи банку завдано шкоди, а інша пов`язана з банком особа внаслідок таких дій або бездіяльності прямо або опосередковано отримала майнову вигоду, такі особи несуть солідарну відповідальність за завдану банку шкоду. Зазначена норма встановлює солідарну відповідальність пов`язаних з банком осіб перед банком за завдану йому шкоду. Натомість ані солідарна, ані субсидіарна відповідальність пов`язаних з банком осіб за вимогами вкладників та інших кредиторів до банку законом не встановлена. При цьому законом не передбачене повноваження вкладників та інших кредиторів банку звертатися від імені банку з позовними вимогами, зокрема із заподіяння банку шкоди (збитків) до заподіювачів такої шкоди (похідний позов);

- враховуючи висновки Корпоративної палати, що зроблені у постанові від 04.06.2024 у справі №916/3724/21, вважаємо за необхідне відступити від висновків, що містяться у постановах як Великої Палати (від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16-ц), так і Верховного Суду у складі колегій суддів КЦС (постанови від 16.05.2018 у справі №757/34878/15-ц, від 09.09.2019 у справі №755/5789/17, від 12.12.2018 у справі №752/13711/16-ц, від 20.09.2018 у справі №753/23222/15-ц, від 26.09.2019 у справі №757/58254/16-ц, від 26.06.2019 у справі №757/172/16-ц, від 28.08.2019 у справі №295/12388/16-ц, від 30.06.2020 у справі №712/13267/17), зазначивши, що у разі визнання банку неплатоспроможним збитки завдаються одночасно і банку і вкладникам, а отже, з таким позовом навіть до дати припинення банку може звертатися як банк, так і Фонд (як кредитор, який в силу приписів закону представляє всіх інших кредиторів банку);

- у справі наявна виключна правова проблема;

- до ухвалення Корпоративною палатою постанови від 04.06.2024 у справі № 916/3724/21 існувала усталена судова практика, що базувалася на численних висновках Верховного Суду, відповідно до яких: (1) розмежовувалися два види позовів до керівників та інших пов`язаних з банком осіб (позов банку про стягнення збитків, який подавався до припинення банку як юридичної особи і позов Фонду про стягнення шкоди, завданої колишнім кредиторам, який подавався після припинення банку); (2) існувала правова визначеність щодо моменту початку перебігу позовної давності (для позовів банків - з моменту, коли банк мав можливість визначити суму збитків, при цьому цей момент відрізнявся у залежності від того, чи завдані збитки конкретними правочинами чи в цілому неналежним управлінням банківськими ризиками та активами, тобто доведенням банку до неплатоспроможності; для позовів Фонду - з дати припинення банку як юридичної особи);

- після ухвалення Корпоративною палатою постанови від 04.06.2024 така узгодженість зникла, адже банк було по суті ототожнено з Фондом, оскільки Корпоративна палата дійшла висновку, що для Фонду та інших кредиторів позовна давність починає перебіг за такими самими правилами, що й для банку;

- більш того, у разі застосування такого нового підходу виникає питання щодо юрисдикційності цієї категорії спорів;

- оскільки статтями 302, 303 ГПК передбачено підстави і порядок передачі на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду саме справи, а не касаційної скарги у справі, то переданню на розгляд Великої Палати Верховного Суду у цьому випадку підлягає справа за касаційними скаргами як Фонду, так і ОСОБА_12 .

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно з пунктом 11 частини першої статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Враховуючи предмет та підстави позову, підстави касаційного оскарження у справі, що переглядається, та передачу на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи №910/18526/21 для відступу від висновків, викладених у наведених вище постановах Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду (висновки з яких підлягають врахуванню під час розгляду даної категорії спорів), Суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі №904/3867/21 до завершення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №910/18526/21.

Керуючись статтями 228, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Клопотання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб задовольнити.

2. Зупинити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.10.2023 у справі №904/3867/21 до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №910/18526/21.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Студенець

Судді С. Бакуліна

О. Кібенко