Рішення

від 30.10.2024 по справі 140/9191/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2024 року ЛуцькСправа № 140/9191/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Андрусенко О. О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області (далі ГУ ДСНС у Волинській області) про визнання дій протиправними щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 та зобов`язання відповідача провести нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018, зі встановленням базового місяця - січень 2008 року (з урахуванням виплачених сум).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходив військову службу у ГУ ДСНС у Волинській області. З наданого відповідачем листа від 26.08.2024 №4801-3800/4812 та довідок про заробітну плату позивач встановив, що за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 індексація грошового забезпечення йому не нараховувалась у зв`язку з тим, що кошти на її виплату не були передбачені в державному бюджеті.

Позивач дії відповідача щодо непроведення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за спірний період вважає протиправними та, з покликанням на нормативно-правові акти, наведені у тексті позовної заяви, вказує, що має право на отримання індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018, а базовим місяцем для проведення індексації є січень 2008 року.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 09.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач у відзиві на позов позовні вимоги не визнав та у їх задоволенні просив відмовити повністю. В обґрунтування цієї позиції вказав, що з квітня 2016 року індекс споживчих цін не перевищував величину порога індексації 103 відсотки, тому індексація грошового забезпечення позивачу відповідно до статті 4 Закону України від 03.07.1991 №1282-XII Про індексацію грошових доходів населення (далі - Закон №1282-ХІІ) у 2016 2018 роках не проводилася. Крім того, грошове забезпечення позивача у цей період значно перевищувало встановлений прожитковий мінімум, тож з врахуванням пункту 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок №1078) відсутні підстави для проведення індексації за ці роки. Також зазначив, що починаючи з 01.12.2015 обчислення індексу споживчих цін для про ведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займає працівник, в тому числі військовослужбовець. Відповідні зміни до Порядку №1078 були внесені постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів (далі - Постанова №1013), пунктом 3 якої запропоновано підвищити зарплати працівникам бюджетної сфери за рахунок збільшення посадових окладів (тарифних ставок) та підвищення постійних складових зарплати з тією метою, щоб з січня 2016 року розпочати обчислювати індекс споживчих цін для проведення індексації. Оскільки визначено базовий місяць (січень 2016 року), з якого в подальшому необхідно відштовхуватись для проведення індексації, то немає підстав для встановлення січня 2008 року як базового місяця для проведення індексації грошового забезпечення у межах спірного періоду. Крім того, відповідач вказав на пропуск позивачем строку звернення до суду.

Інших заяв по суті справи на адресу суду не надходило.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 з 01.01.2016 по 02.03.2022 проходив військову службу у ГУ ДСНС у Волинській області. Відповідно до витягу з наказу начальника ГУ ДСНС у Волинській області (по особовому складу) від 02.03.2022 №56 полковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 , заступника начальника ГУ ДСНС у Волинській області із запобігання надзвичайним ситуаціям, якого наказом ДСНС України від 01.02.2022 №38 звільнено зі служби цивільного захисту у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік), з 02.03.2022 знято з усіх видів забезпечення та виключено з кадрів ДСНС.

За результатами розгляду звернення позивача щодо виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 з врахуванням базового місяця - січень 2008 року ГУ ДСНС у Волинській області листом від 26.08.2024 №4801-3800/4812 повідомило, що за вказаний період індексація грошових доходів позивачу не проводилася у зв`язку з тим, що кошти на її виплату не були передбачені в державному бюджеті та не виділялися Державною службою України з надзвичайних ситуацій по кошторису, а підстави для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 зі встановленням базового місяця січень 2008 року відсутні, оскільки згідно з Постановою №1013 базовим є січень 2016 року.

При вирішенні даного спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Преамбулою Закону №1282-ХІІ передбачено, що цей Закон визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

За змістом статті 1 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

За приписами статті 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону №1282-XII (зі змінами, внесеними Законом України від 24.12.2015 №911-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, який набрав чинності 01.01.2016) індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Частинами першою, другою статті 5 Закону №1282-XII встановлено, що підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік (частина шоста статті 5 Закону №1282-XII).

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення встановлено Порядком №1078.

Як визначено пунктом 1-1 Порядку №1078 (зі змінами, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 року №491-IV Про внесення змін до Закону України Про індексацію грошових доходів населення. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Згідно з пунктом 2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру: грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Пунктом 4 Порядку №1078 визначено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

За приписами пункту 5 Порядку №1078 (у редакції Постанови №1013, застосовується з 01.12.2015) установлено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

З прийняттям Кабінетом Міністрів України Постанови №1013 істотно змінився порядок індексації зарплати та інших доходів населення. Зокрема, якщо раніше для обчислення індексу споживчих цін враховувався місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної зарплати, пенсій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій чи зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати), то після прийняття Постанови №1013 таким місяцем став місяць підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного грошового утримання, стипендій, виплат із соціального страхування. Крім того, якщо раніше місяць підвищення (базовий місяць) визначався в разі, коли зросла зарплата внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої постійної складової зарплати, то після внесення змін - тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад). Починаючи з 01.12.2015 обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займає працівник, в тому числі військовослужбовець, особи рядового і начальницького складу.

Пунктом 1 Постанови №1013 дійсно передбачено підвищення з 01.12.2015 посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати) працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери та деяких інших працівників. При цьому підвищення окладів не стосувалось військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу.

Посадові оклади осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу (далі - Постанова №1294), яка набрала чинності 01.01.2008 та була чинна до 01.03.2018.

Підвищення тарифних ставок (окладів) після 01.01.2008, в тому числі в період перебування позивача на службі з 01.01.2016 по 28.02.2018, що є підставою для встановлення іншого базового місяця при проведенні індексації, не відбувалося.

Після прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб (далі - Постанова №704, набрала чинності 01.03.2018), базовим місяцем для нарахування особам рядового і начальницького складу індексації став березень 2018 року.

Таким чином, якщо останнє підвищення окладу за посадою відбулось у січні 2008 року, то для визначення суми індексації грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту має застосовуватись індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з січня 2008 року до березня 2018 року, оскільки після прийняття Постанови №704 базовим місяцем для нарахування їм індексації став березень 2018 року.

Відповідач не надав суду доказів про те, що у період з січня 2008 року до березня 2018 року відбулося збільшення грошового забезпечення саме за рахунок зростання тарифної ставки (окладу).

При вирішенні спору суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29.11.2021 у справі №120/313/20-а, які полягають, зокрема, у такому.

Місяць, у якому відбулося підвищення тарифної ставки (окладу), є базовим для проведення індексації. За змістом пункту 5 Порядку №1078 підставою для встановлення чи зміни базового місяця при проведенні індексації грошового забезпечення є підвищення тарифної ставки (окладу) військовослужбовця. Отже, базовий місяць для такої індексації визначається нормативно і відповідач не наділений повноваженнями діяти на свій розсуд, обираючи інакший місяць базовим, ніж той, у якому відбулося підвищення тарифної ставки (окладу). Тому у разі настання визначених законодавством умов, відповідач зобов`язаний вчинити конкретну дію на користь позивача - провести індексацію його грошового забезпечення, враховуючи нормативно визначений базовий місяць. Якщо відповідач цієї дії не вчиняє, останнього можна зобов`язати до її вчинення у судовому порядку. Аналіз пункту 5 Порядку №1078 свідчить про те, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації пов`язується з місяцем підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає військовослужбовець. Отже, збільшення грошового забезпечення не за рахунок зростання тарифної ставки (окладу), а завдяки додатковим видам грошового забезпечення, не дає підстав вважати відповідний місяць базовим для подальшої індексації.

Відповідно до вимог абзацу третього пункту 10-1 Порядку №1078 (в редакції, чинній до 15.12.2015) обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснювалось з місяця прийняття працівника на роботу. Порівняльний аналіз законодавства про індексацію грошових доходів дає підстави стверджувати про те, що новим базовим місяцем для обчислення індексації грошового забезпечення: до 01.12.2015 був місяць прийняття працівника на роботу та місяць збільшення заробітної плати; після 01.12.2015 є місяць збільшення тарифної ставки (окладу) (вказана правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 22.03.2023 у справі №380/4689/21).

Верховний Суд у постановах від 12.05.2022 у справі №580/3335/21, від 19.05.2022 у справі №200/3859/21, від 28.06.2022 у справі №420/4841/21 та ін. дійшов висновку про те, що базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення є саме січень 2008 року, в якому Постановою №1294 встановлені підвищені розміри посадових окладів військовослужбовців, оскільки у період з 01.01.2008 по 01.03.2018 посадові оклади військовослужбовців були незмінними.

Повноваження державних органів щодо визначення місяця підвищення тарифних ставок (окладів) для цілей застосування Порядку №1078 не були дискреційними, оскільки нормами означеного Порядку установлено лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки відповідної установи галузі бюджетної сфери - проведення індексації грошових доходів у разі перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, встановленого у розмірі 103 відсотки, починаючи з місяця останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник, яким для військовослужбовців у спірному періоді був січень 2008 року (зазначені висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 24.03.2023 у справі №420/21241/21, від 13.04.2023 у справі №420/9187/21, від 01.06.2023 у справі №140/5246/21).

Крім того, при вирішенні спору суд враховує також висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду від 19.07.2019 у справі №240/4911/18 та від 07.08.2019 у справі №825/694/17, відповідно до яких індексація грошового забезпечення як складова грошового забезпечення військовослужбовців є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті; виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення; звільнення особи з військової служби не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин.

І хоч наведені висновки Верховного Суду зроблені при вирішенні спорів щодо виплати індексації військовослужбовцям, однак вони підлягають застосуванню і в цій справі, оскільки особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту посадові оклади також встановлені з 01.01.2008 Постановою №1294, а з 01.03.2018 Постановою №704. Тобто, підвищення тарифних ставок (окладів) відбулося у січні 2008 року, а наступне - у березні 2018 року. Тому умови обчислення індексації не відрізняються.

Отже, суд дійшов висновку про те, що нарахування та виплата позивачу індексації грошового забезпечення за період проходження служби з 01.01.2016 по 28.02.2018 повинно здійснюватися із застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким проводиться обчислення індексу споживчих цін. Застосування відповідачем іншого місяця для обчислення індексації у цей період є протиправним, оскільки в цьому місяці не вносилися зміни саме до посадових окладів особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту. Проте за вказаний період індексація грошового забезпечення позивачу не проводилася, а її розрахунок проводився із застосуванням базового місяця січня 2016 року, що відповідач не заперечує та підтвердив у листі від 26.08.2024 №4801-3800/4812.

З урахуванням наведених норм чинного законодавства України та встановлених обставин справи, виходячи з наданих суду статтею 245 КАС України повноважень, взаємопов`язані позовні вимоги належить задовольнити у спосіб визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо непроведення нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 (а не по 01.03.2018, як помилково вважає позивач) зі встановленням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 зі встановленням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін.

При вирішенні питання про дотримання позивачем строку звернення до суду із цим позовом суд наголошує, що спірні правовідносини виникли щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018.

При цьому суд враховує, що індексація грошового забезпечення відноситься до складових грошового забезпечення, про що зроблено висновок у постановах Верховного Суду від 20.11.2019 у справі №620/1892/19, від 05.02.2020 у справі №825/565/17.

Спір щодо виплати належного грошового забезпечення є спором, пов`язаним з недотриманням законодавства про оплату праці.

Верховний Суд у постанові від 19.01.2023 у справі №460/17052/21 вказував на безпідставності застосування для визначення строку звернення до суду положень частини п`ятої статті 122 КАС України у спорах щодо грошового забезпечення, а застосуванню підлягають приписи частини другої статті 233 КЗпП України.

Згідно з частиною другою статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених Законом України від 01.07.2022 №2352-ІХ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин; далі - Закон №2352-ІХ, набрав чинності 19.07.2022) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. З 19.07.2022 з огляду на зміни, внесені Законом №2352-ІХ до статті 233 КЗпП України, строк звернення до суду у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, обмежується тримісячний строком.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, зокрема, у постановах від 28.09.2023 у справі №140/2168/23, від 19.01.2023 у справі №460/17052/21, дія статті 233 КЗпП України в редакції Закону №2352-ІХ поширюється тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності. Право на звернення до суду із позовом відповідно до положень частини другої статті 233 КЗпП України (в редакції, чинній до 19.07.2022) не обмежене будь-яким строком.

Застосовуючи наведені висновки Верховного Суду, суд зазначає, що оскільки спірні правовідносини виникли до 19.07.2022, то відсутні підстави для застосування змін, внесених Законом №2352-IX до статті 233 КЗпП України.

Звертаючись до суду, позивач згідно з квитанцією від 02.09.2024 №1380123291 сплатив судовий збір у сумі 1211,20 грн.

Однак судом враховано висновки Верховного Суду у постановах від 05.05.2022 у справі №380/8976/21, від 08.03.2024 у справі №560/11906/23, від 27.03.2024 у справі №560/11102/23, за змістом яких спір про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення та компенсації за втрату частини доходу у зв`язку з порушенням строків їх виплати стосується заробітної плати, тож позивач звільнений від сплати судового збору за подання позову на підставі пункту 1 частини статті 5 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI Про судовий збір (далі - Закон №3674-VI).

З огляду на наведене відсутні підстави для розподілу судових витрат в порядку частини першої статті 139 КАС України, а судовий збір може бути повернутий позивачеві за його клопотанням відповідно до статті 7 Закону №3674-VI.

Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області щодо непроведення нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року зі встановленням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін.

Зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року зі встановленням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області (43020, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Електроапаратна, 6, ідентифікаційний код юридичної особи 38592652).

Суддя О. О. Андрусенко