Ухвала

від 30.10.2024 по справі 140/7446/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

30 жовтня 2024 року ЛуцькСправа № 140/7446/24 Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Валюха В.М., розглянувши в порядку письмового провадження з власної ініціативи питання про зупинення провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Маневицька виправна колонія (№ 42)» про визнання протиправною бездіяльності, стягнення середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Державної установи «Маневицька виправна колонія (№42)» про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні, стягнення середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні в сумі 22745,80грн та моральної шкоди в сумі 20000,00 грн.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 22.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі, з огляду на таке.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд має право зупинити провадження у справі в разі: перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.

10.10.2024 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду постановив ухвалу про передачу справи №440/6856/22 за позовом ОСОБА_1 до Полтавської міської ради про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні на розгляд Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду.

Вказана ухвала мотивована тим, що під час касаційного перегляду встановлено наявність неоднакової практики Верховного Суду.

Так, у постановах від 29.01.2024 у справі №560/9586/22, від 15.02.2024 у справі №420/11416/23, від 22.02.2024 у справі № 560/831/23, від 29.02.2024 у справі № 460/42448/22, від 30.11.2023 у справі № 380/19103/22, від 28.06.2023 у справі № 560/11489/22 Верховний Суд зауважив на тому, що правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц викладено щодо приписів статті 117 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) у редакції, яка діяла до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 №2352-ІХ (далі Закон №2352-ІХ).

Наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду підхід щодо критеріїв/способів зменшення суми середнього заробітку, який підлягає стягненню у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, був побудований з урахуванням, зокрема, того, що оплаті середнім заробітком підлягав весь час затримки по день фактичного розрахунку, оскільки на той час стаття 117 КЗпП Українине обмежувала період, за який може стягуватися середній заробіток у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні.

Верховний Суд у вищеозначених постановах вказав, що застосовувати практику Верховного Суду, зокрема, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі№ 761/9584/15-ц, до правовідносин, які регулюються статтею 117 КЗпП України в редакції Закону №2352-ІХ, недоречно, адже вона була сформована за попереднього нормативного регулювання спірних правовідносин.

Разом з цим, у постанові від 20.06.2024 у справі №120/10686/22 Верховний Суд зауважив, що фактично зміст частини першої статті 117 КЗпП України із набранням чинності Законом №2352-ІХ не змінився, а лише доповнився формулюванням «але не більше як за шість місяців». Отже, обмеживши з 19.07.2022 шестимісячним строком час, за який роботодавець має виплатити працівникові середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, законодавець як і в попередній редакції норми частини першої статті 117 КЗпП України, не передбачав можливості зменшення його розміру. Протилежний підхід був сформований правовими позиціями Великої Палати Верховного Суду з урахуванням її висновків про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності. У згаданих рішеннях суду касаційної інстанції критерій періоду затримки (прострочення) виплати такої заборгованості був лише одним з принаймні чотирьох інших. Разом з тим, такі критерії як: розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум; причини тривалості невиплати заборгованості, ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника; співмірність можливого розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні - фактично не скасовані та/або змінені, починаючи з 19.07.2022.

Викладене, за позицією суду у справі №120/10686/22, не дає підстави вважати неможливим, з огляду на приписи частини п`ятої статті 242 КАС України, застосування сформульованих Великою Палатою Верховного Суду правових позицій щодо застосування приписів статті 117 КЗпП України у редакції Закону №2352-ІХ.

Вказані висновки застосовано Верховним Судом у постановах від 26.06.2024 у справі№ 520/9192/22, від 29.08.2024 у справі № 200/3662/23.

З урахуванням різних підходів щодо застосування приписів статті 117 КЗпП Україниу редакції Закону №2352-ІХ із застосуванням правових позицій Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів, з метою забезпечення єдності практики вирішення спорів у подібних правовідносинах, дійшла висновку про наявність підстав для передачі справи № 440/6856/22 (касаційне провадження № К/990/22912/23) на розгляд палати, до якої входить колегія, що розглядає цю справу - судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду.

На думку суду, оскільки з метою забезпечення єдності практики вирішення спорів у подібних правовідносинах судова палата з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду здійснює перегляд судового рішення у справі №440/6856/22 у справі у подібних правовідносинах, що і у цій справі (а саме у правовідносинах щодо застосування приписів статті 117 КЗпП України у редакції Закону №2352-ІХ), тому з метою запобігання ухваленню рішення суду у цій справі всупереч правовій позиції, що буде сформована вказаною палатою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі №440/6856/22, провадження у цій справі необхідно зупинити до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції у зазначеній справі, на підставі пункту 5 частини другої статті 236 КАС України.

Керуючись пунктом 5 частини другої статті 236, статтею 248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Провадження в адміністративній справі №140/7446/24 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Маневицька виправна колонія (№ 42)» про визнання протиправною бездіяльності, стягнення середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні та моральної шкоди зупинити до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції у справі №440/6856/22 за позовом ОСОБА_1 до Полтавської міської ради про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Роз`яснити, що провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвалу суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.М.Валюх