Ухвала

від 29.10.2024 по справі 200/7593/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

29 жовтня 2024 року Справа №200/7593/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Куденкова К.О., розглянувши без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності і зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить: - визнати протиправною бездіяльність щодо не розгляду заяви від 31.08.2024 поданою 01.09.2024 і повторно поданої заяви від 19.09.2024 про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в порядку визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, як особі яка є здобувачем професійної освіти, навчається за денною формою та здобуває рівень освіти що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною 2 статті 10 закону України «Про освіту»; - зобов`язати відповідача в особі голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву від 31.08.2024 поданою 01.09.2024 і повторно подану заяву від 19.09.2024 про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації як особі, яка є здобувачем професійної освіти, навчається за денною формою та здобуває рівень освіти що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною 2 статті 10 закону України «Про освіту», про що видати відповідний документ та зробити відповідний запис у військово-обліковому документі про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та внести відповідні дані в електронний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг».

ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову, якою просить: - заборонити ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ) в особі його посадових осіб вчиняти дії щодо призову на військову службу під час мобілізації до набрання законної сили судовим рішення в адміністративній справі щодо визнання дій (бездіяльності) противоправними та зобов`язання вчинити певні дії.

На обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач посилається на те, що відповідно до довідки про здобувача освіти за даними Єдиної державної бази з питань освіти № 194733 від 17.08.2024 його було зараховано до відокремленого структурного підрозділу «Донбаський аграрний фаховий коледж Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля» і наразі він є здобувачем освіти за денною формою навчання (на підставі даних, що містяться в Єдиній державній базі з питань освіти, ОСОБА_1 поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту». Вважає, що військовозобов`язаного ОСОБА_1 якщо буде призвано на військову службу під час мобілізації в особливий період, він набуде нового юридичного статусу - військовослужбовця, що унеможливить реалізацію права на відстрочку, у разі встановлення наявності у нього такого права, а також унеможливить виконання рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача, оскільки надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації особі, яка вже є військовослужбовцем, є неможливим. Також вважає, що у разі задоволення позову в справі, неможливо буде виконати рішення суду, що виключає доцільність існування самого такого позову, оскільки в такому випадку суд не надасть ефективного захисту потенційно порушеному праву, що є неприпустимим.

Позивач вважає, що якщо його буде призвано на військову службу під час мобілізації в особливий період, він набуде нового юридичного статусу військовослужбовця, що унеможливить реалізацію права на відстрочку, а також унеможливить виконання рішення суду, якщо його буде прийнято на його користь, оскільки надання відстрочки/бронювання від призову на військову службу під час мобілізації особі, яка вже є військовослужбовцем, є неможливим.

Верховний Суд у постанові від 24.12.2019 у справі № 826/16888/18 вказав, що при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

За Рекомендацією №R(89)8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

Частиною 2 статті 150 КАС України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Пунктами 1, 2 і 4 ч. 1 ст. 151 КАС України передбачено, що позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

У відповідності до ч. 2 вказаної статті передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Проаналізувавши доводи позивача, викладені у позовній заяві та в заяві про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що жоден, з наведених позивачем аргументів, не є свідченням очевидної протиправності дій відповідача, які є предметом спору.

Для перевірки наведених позивачем аргументів необхідне всебічне та повне з`ясування фактичних обставин у справі. Висновок про правомірність/протиправність дій та бездіяльності відповідачів 1 і 2 та їх відповідність/невідповідність критеріям, наведеним у ч. 2 ст. 2 КАС, суд може зробити лише на наслідками розгляду справи по суті.

Будь-яких ознак, які поза обґрунтованим сумнівом свідчать про очевидну протиправність оспорюваних дій відповідача, а також про те, що вони явно суперечать вимогам закону, порушують права або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення, суд не виявив.

Отже, передбачені п. 2 ч. 2 ст. 150 КАС підстави забезпечення позову в даному випадку відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 КАС підставою для забезпечення позову є існування таких обставин, які можуть призвести не до будь-яких ускладнень для виконання рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних інтересів позивача, а лише до істотних ускладнень чи взагалі до унеможливлення виконання рішення чи ефективного захисту прав.

Усі наведені позивачем доводи зводяться до ймовірності його мобілізації в умовах воєнного стану, однак до суду не надано жодних доказів, які б підтверджували, що на час звернення ОСОБА_1 із цієї заявою про забезпечення позову відповідач вчиняє заходи, безпосередньо спрямовані на його призов на військову службу (а не на ведення військового обліку).

Отже, відсутні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 150, 151, 154, 248, 256, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала складена в повному обсязі і підписана суддею 29 жовтня 2024 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.О. Куденков