Рішення

від 25.10.2024 по справі 260/6103/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

25 жовтня 2024 року м. Ужгород№ 260/6103/24

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Маєцької Н.Д.

при секретарі судового засідання Деяк О.М.,

представників позивача Баблюк О.Б., Пеняк І.В.,

представника відповідача Гавриляк Р.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства Закарпаттяобленерго до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ч.3 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 25 жовтня 2024 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено 30 жовтня 2024 року.

Приватне акціонерне товариство «Закарпаттяобленерго» звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, якою просить: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 10.06.2024 року № 5983300040101.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами проведеної камеральної перевірки ПрАТ «Закарпаттяобленерго» відповідачем було складено Акт № 347/33-00-04-01-01/00131529 від 08.05.2024 року. Перевіркою встановлено порушення ПрАТ «Закарпатттяобленерго» строків сплати узгоджених сум податкового зобов`язання з податку на додану вартість за грудень 2022 року. За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.06.2024 року № 5983300040101 про застосування штрафу в розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового зобов`язання в сумі 996289,02 грн. Позивач вважає таке рішення протиправним, оскільки граничний термін сплати відповідно до абз. 1 п. 57.1 ст. 57 ПК України суми податкового зобов`язання з ПДВ по декларації за грудень 2022 року 30.01.2023 року. Позивачем 30.01.2023 року було сплачено, згідно платіжного доручення № 725 від 30.01.2023 року по декларації з податку на додану вартість за грудень 2022 року кошти в сумі 20022504,00 грн. Відтак, позивачем було виконано податкове зобов`язання з податку на додану вартість за грудень 2022 року у строк визначений чинним законодавством, а саме 30.01.2023 року, що підтверджується копією виписки по рахунку за 30.01.2023 року. Відтак, позивач вважає, що відповідачем помилково нараховано штрафні (фінансові) санкції за несвоєчасну сплату узгоджених сум податкового зобов`язання з податку на додану вартість за грудень 2022 року.

В судовому засіданні представники позивача підтримали вимоги позовної заяви, з підстав наведених у позовній заяві.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову в зв`язку з тим, що в ході проведення камеральної перевірки встановлено факт порушення ПрАТ «Закарпаттяобленерго» граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання, визначеної в податковій декларації з ПДВ за грудень 2022 року на суму 19925780,30 грн. На підставі висновків акта перевірки відповідачем винесено ППР від 10.06.2024 року № 5983300040101 про застосування штрафу в розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового зобов`язання в сумі 996289,02 грн. Відтак, оскаржене податкове повідомлення-рішення є правомірним та таким, яке винесене з дотриманням усіх норм чинного законодавства.

В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечив з мотивів, зазначених у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить наступних висновків.

Судом встановлено, що Західним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків проведено камеральну перевірку щодо порушення термінів сплати (перерахування) податку на додану вартість ПрАТ «Закарпаттяобленерго».

За результатами перевірки відповідачем складено Акт від 08 травня 2024 року № 347/33-00-04-01-01/00131529 «Про результати камеральної перевірки щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість за грудень 2022 року» .

Відповідно до вказаного акту, перевіркою встановлено, що ПрАТ «Закарпаттяобленерго» в законодавчо встановлені терміни подано до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2022 року та задекларовано до сплати ПДВ в сумі 20 022 504 гривні. Граничний термін сплати суми податкового зобов`язання з ПДВ по декларації за грудень 2022 року 30.01.2023 року. Станом на 31.12.2022 року переплата в ІКП по податку на додану вартість становила 69 505,70 грн. 24.01.2023 року підприємством сплачено 27218 грн. Станом на 30.01.2023 року недоїмка 19925780,3 грн. по декларації з податку на додану вартість за грудень 2022 року. Відповідно до інформації в СЕА ПДВ згідно платіжного документа органу Казначейства від 31.01.2023 року № 463097222 списання коштів відбулося 31.01.2023 року о 9 год 16 хв. Таким чином у платника станом на 30.01.2023 року виникла заборгованість по сплаті ПДВ по декларації за грудень 2022 року. ПрАТ «Закарпаттяобленерго» 31.01.2023 року сплачено ПДВ в сумі 19995286 грн. чим погашено заборгованість, але з протермінуванням на 1 день.

Відтак, в результаті проведення камеральної перевірки встановлено порушення граничних строків сплати узгоджених сум податкового зобов`язання з податку на додану вартість за грудень 2022 року. Відповідальність передбачена п. 124.1 ст. 124 ПК України.

Позивач подав заперечення від 27 травня 2024 року на Акт перевірки від 08 травня 2024 року № 347/33-00-04-01-01/00131529, в яких зазначив, що Товариством було виконано податкове зобов`язання з податку на додану вартість за грудень 2022 року у строк визначений чинним законодавством, а саме 30.01.2024 року, що підтверджується копією виписки по рахунку за 30.01.2023 року. Крім того, зазначає, що контролюючим органом у листі від 28.03.2024 року встановлено факт зарахування коштів на рахунок в системі адміністрування ПДВ, а саме 30.01.2023 року о 19 год. 16 хв. в сумі 20022504 грн., що свідчить про належне виконання платником податків свого зобов`язання щодо самостійної сплати суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість за грудень 2022 року.

Відповідно до листа Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з Великими платниками податків від 07 червня 2024 року № 2219/6/33-00-04-01-01, комісією Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків з розгляду спірних питань, заперечень та пояснень до актів перевірок прийнято наступні рішення: встановлені перевіркою порушення, що відображені в акті перевірки від 08.05.2024 року № 347/33-00-04-01-01/00131529 є правомірними, а заперечення ПрАТ «Закарпаттяобленерго» по даних порушеннях є необґрунтованими та не спростовують висновки акту перевірки та винести податкове повідомлення-рішення до платника в терміни, визначені чинним законодавством.

10 червня 2024 року Західним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків винесено податкове повідомлення-рішення № 5983300040101, яким за затримку на 1 календарний день сплати/зарахування банком/органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів зобов`язано позивача сплатити штраф у розмірі 5 % - 996289,02 грн.

Не погодившись із вищевказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач подав скаргу від 24 червня 2024 року № 154-25/5282.

Рішенням Державної податкової служби України від 23 серпня 2024 року № 2585/6/99-00-06-03-01-06 залишено без змін ППР Західного МУ ДПС про роботі із ВПП від 10.06.2024 року № 5983300040101, а скаргу без задоволення.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі -ПК України).

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно із підпунктом 75.1.1. пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також можуть бути, у тому числі своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до пунктів 76.1., 76.2., 76.3. статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Як вже встановлено судом, Західним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків проведено камеральну перевірку щодо порушення термінів сплати (перерахування) податку на додану вартість ПрАТ «Закарпаттяобленерго», за результатами якої складено Акт від 08 травня 2024 року № 347/33-00-04-01-01/00131529 .

Проведеною перевіркою встановлено порушення граничних строків сплати узгоджених сум податкового зобов`язання з податку на додану вартість за грудень 2022 року.

Відповідно до підпунктів 14.1.39 та 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня; податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

За змістом підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктами 36.1, 36.2 та 36.5 статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Пунктами 38.1 та 38.3 статті 38 ПК України передбачено, що виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. Спосіб, порядок та строки виконання податкового обов`язку встановлюються цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п. 57. 1 ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Виходячи з положень пунктів 109.1, 109.2 статті 109 ПК України, податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом. Порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Статтею 124 ПК України передбачена відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) податків.

Так, відповідно до пункту 124.1. статті 124 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно з пунктом 129.6 статті 129 ПК України за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні послуги", з вини банку, органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, небанківського надавача платіжних послуг, еквайра, емітента електронних грошей такий банк/орган, небанківський надавач платіжних послуг, емітент електронних грошей сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафи у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків (далі - платіжні системи) в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, визначає Закон України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 05 квітня 2001 року № 2346-III (далі - Закон № 2346), який також встановлює відповідальність суб`єктів переказу, а також визначає загальний порядок здійснення нагляду (оверсайта) за платіжними системами.

Відповідно до пунктів 1.15, 1.24, 1.30 частини 1 статті 1 Закону № 2346 ініціатор - особа, яка на законних підставах ініціює переказ коштів шляхом формування та/або подання відповідного документа на переказ або використання електронного платіжного засобу; переказ коштів (далі - переказ) - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі; платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Згідно з пунктом 8.1 частини 1 статті 8 Закону №2346 банк зобов`язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов`язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

За змістом статті 22 Закону №2346 ініціювання переказу здійснюється, зокрема, за платіжними дорученнями. Під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку. Банки виконують розрахункові документи відповідно до черговості їх надходження (крім випадків, встановлених законом) та виключно в межах залишку коштів на рахунках платників, крім випадків надання платнику обслуговуючим його банком кредиту.

Наведені законодавчі приписи дають підстави для висновку про те, що конституційний обов`язок платника зі сплати податку/збору слід вважати виконаним з дати подання до обслуговуючого банку платіжного доручення на перерахування до бюджету грошових коштів з рахунку платника в банку за наявності в нього достатнього грошового залишку на день платежу.

При цьому платник не несе відповідальності за дії банківських та кредитних установ, які беруть участь у багатостадійному процесі сплати та перерахування податків/зборів до бюджету.

Тобто за наявності в платника відповідних доказів, що підтверджують виконання усіх передбачених законодавством умов для визнання його добросовісним платником, обов`язок зі сплати відповідної суми податкового (грошового) зобов`язання слід визнати виконаним, незалежно від фактичного зарахування платежу до бюджетної системи України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.08.2018 року № 803/1054/17.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд, розглядаючи питання притягнення платників податків до відповідальності за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов`язання, неодноразово вказував, що податковий обов`язок є безумовним і першочерговим. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку законодавчо покладено на платника податків. Водночас, для вирішення питання про наявність/відсутність підстав для застосування до платника податку відповідальності за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов`язання необхідно встановити причини, що зумовили такий пропуск, та перевірити, чи вчинив платник податку усі залежні від нього дії з метою належного та своєчасного виконання податкового обов`язку.

Так, зокрема, у постановах від 03 квітня 2018 року у справі №809/3851/15 та від 10 грудня 2021 року у справі №810/5852/15 Верховний Суд зазначав, що виконання платником податкового обов`язку з перерахування до бюджету суми податкового зобов`язання, а отже його сплата, пов`язане з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов`язань, а ініціювання переказу вважається остаточно завершеним з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника, за подальший переказ сум податкового зобов`язання відповідальність несе банк.

Як вже встановлено судом, оскарженим податковим повідомленням-рішенням, позивача за затримку на 1 календарний день сплати/зарахування банком, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, зобов`язано сплатити штраф у розмірі 996289,02 грн.

Підставою винесення вищевказаного податкового повідомлення-рішення було встановлення в результаті проведення камеральної перевірки порушення граничних строків сплати узгоджених сум податкового зобов`язання з податку на додану вартість за грудень 2022 року. Так, перевіркою встановлено, що ПрАТ «Закарпаттяобленерго» в законодавчо встановлені терміни подано до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2022 року та задекларовано до сплати ПДВ в сумі 20 022 504 гривні. Граничний термін сплати суми податкового зобов`язання з ПДВ по декларації за грудень 2022 року 30.01.2023 року. Відповідно до інформації в СЕА ПДВ згідно платіжного документа органу Казначейства від 31.01.2023 року № 463097222 списання коштів відбулося 31.01.2023 року о 9 год 16 хв. Таким чином у платника станом на 30.01.2023 року виникла заборгованість по сплаті ПДВ пор декларації за грудень 2022 року. ПрАТ «Закарпаттяобленерго» 31.01.2023 року сплачено ПДВ в сумі 19995286 грн. чим погашено заборгованість, але з протермінуванням на 1 день.

В той же час, судом встановлено, що позивач подав до обслуговуючого банку платіжне доручення № 725 від 30 січня 2023 року на суму 20 022 504,00 грн., яке прийнято банком до виконання 30.01.2023, що підтверджується проставленим на платіжному документі штампом з відміткою банку «проведено банком 30.01.2023».

Здійснення вищевказаного перерахунку коштів у сумі 20 022 504,00 грн. на сплату узгоджених сум податкового зобов`язання 30 січня 2023 року підтверджується випискою по рахунку НОМЕР_1 за 30.01.2023 р.

Крім того, відповідно до листа Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 28 березня 2024 року № 1213/6/33-00-04-01-01 проведеним аналізом АІС «Податковий блок» та СЕА ПДВ «Архів електронної звітності» по ПрАТ «Закарпаттяобленерго» встановлено зарахування коштів на рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ 30.01.2023 року о 19 год 06 хв в сумі 20 022 504 грн., проте, відповідно до платіжного документа від 31.01.2023 року № 463097222 списання коштів відбулося 31.01.2023 року о 9 год 16 хв, у зв`язку з чим у платника станом на 30 січня 2023 року виникла заборгованість по сплаті ПДВ за грудень 2022 року, яка погашена 31.03.2023 року з протермінуванням на 1 день.

Відтак, вказаним листом встановлено та підтверджено факт зарахування коштів на рахунок в системі адміністрування ПДВ, саме 30.01.2023 року в сумі 20 022 504,00 грн.

Таким чином, вказані дії платника підтверджують намір останнього здійснити сплату грошового зобов`язання протягом встановленого п. 57.1 ст. 57 ПК України строку.

Вищевказане, на переконання суду, свідчить про належне виконання платником податків свого зобов`язання щодо самостійної сплати суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість за грудень 2022 року.

Крім того, будь-яких доводів щодо недобросовісності позивача у спірних правовідносинах відповідачем не наведено.

При цьому суд враховує, що відповідно до п. 56.21 ст. 56 ПК України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення було прийнято без урахування всіх обставин справи, необґрунтовано, а тому підлягає скасуванню.

У відповідності до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено правомірності оскарженого податкового повідомлення-рішення, вимоги позову відповідають вимогам законодавства та встановленим в судовому засіданні обставинам справи, що підтверджені належними та допустимими доказами та, за наведених обставин, позов слід задовольнити в повному обсязі, визнавши протиправними та скасувавши податкове повідомлення рішення Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 10.06.2024 року № 5983300040101.

У відповідності до ст. 139 КАС України необхідно стягнути на користь позивача судові витрати у розмірі 11956,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Приватного акціонерного товариства Закарпаттяобленерго (Закарпатська область, Ужгородський район, с. Оноківці, вул. Головна, буд. 57, код ЄДРПОУ 00131529) до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (м. Львів, вул. Стрийська, буд. 35, код ЄДРПОУ 44045187) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 10.06.2024 року № 5983300040101.

3. Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства Закарпаттяобленерго (Закарпатська область, Ужгородський район, с. Оноківці, вул. Головна, буд. 57, код ЄДРПОУ 00131529) за рахунок бюджетних асигнувань Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (м. Львів, вул. Стрийська, буд. 35, код ЄДРПОУ 44045187) судові витрати у розмірі 11956,00 (одинадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят шість гривень 00 коп.).

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяН.Д. Маєцька