Рішення

від 30.10.2024 по справі 280/7835/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30 жовтня 2024 року Справа № 280/7835/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СУЧАСНА ЕНЕРГІЯ»

до Хмельницької митниці

про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СУЧАСНА ЕНЕРГІЯ» (далі позивач) до Хмельницької митниці (далі відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UА400040/2024/000052/2 від 08.07.2024, прийняте Хмельницькою митницею за результатами перевірки митної декларації №24UА400040018575U4;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UА400040/2024/000055/2 від 08.07.2024, прийняте Хмельницькою митницею за результатами перевірки митної декларації №24UА400040018569U6.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем надано всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, який переміщувався через митний кордон України, які відповідають характеру угоди, а посилання митного органу на виявлені під час перевірки поданих документів розбіжності є безпідставними. Позовні вимоги просить задовольнити.

Ухвалою судді від 26.08.2024 відкрито провадження у справі та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач проти адміністративного позову заперечив з підстав, викладених у письмовому відзиві відповідно до якого зазначено, що нижчий рівень митної вартості був лише підставою для ретельного опрацювання документів, поданих до митного оформлення в частині виявлення ознак, визначених положенням частини 3 статті 53 МКУ (розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари). Відповідач підкреслює, що підставами для винесення оскаржуваного рішення про коригування митної вартості була відмова від подання додаткових документів, які б усували виявлені розбіжності та підтверджували включення складових митної вартості товарів. Просить у задоволені позову відмовити.

Позивачем до суду подано письмову відповідь на відзив, відповідно до якої зазначено, що виходячи з правової позиції Верховного суду викладеної ним у постанові від 20 березня 2020 року у справі № 480/4423/18 «неподання декларантом документів, зазначених у частині другій - четвертій статті 53 МК України, саме по собі не тягне для нього негативних правових наслідків. Неподання таких документів може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, відповідно, коригування митної вартості товарів лише у тому випадку, коли у органу доходів і зборів будуть обґрунтовані підстави вважати, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість. Позивач вважає, що рішення митного органу про коригування митної вартості товарів №UА400040/2024/000052/2 від 08.07.2024 та №UА400040/2024/000055/2 від 08.07.2024 є необґрунтованими та безпідставними.

Відповідачем до суду подано письмові заперечення на відповідь на відзив, відповідно до яких зазначено, що підставою для винесення оскаржуваних рішень про коригування митної вартості була виключно наявність розбіжностей, які не було спростовано декларантом під час митного контролю, а також відсутність інформації про включення окремих складових до митної вартості товару, про що відповідно зазначено в графі 33 оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів.

Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з частини 4 статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Отже, відповідно до вищевказаних приписів КАС України, суд розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

25.01.2024 товариством з обмеженою відповідальністю «СУЧАСНА ЕНЕРГІЯ» укладено з компанією Energy3000 solar GmbH, Австрія, договір поставки товарів №2024/25.01. Відповідно до п. 1.1 договору постачальник (Energy3000 solar GmbH) зобов`язується забезпечити постачання та передачу у власність покупця (ТОВ «СУЧАСНА ЕНЕРГІЯ») товару в асортименті, кількості, комплектності, якості та на умовах, передбачених цим договором, протягом строку дії цього договору. Покупець зобов`язується своєчасно прийняти такий товар і оплатити його вартість на умовах, передбачених цим договором. Згідно до пунктів 2.1-2.2 договору асортимент та загальна кількість товару зазначаються сторонами в інвойсах (комерційні рахунки-фактури), які є невід`ємними додатками до цього договору. Кількість товару, що поставляється в кожній партії, обговорюється сторонами окремо на підставі замовлення покупця і відображається в товарно-транспортних накладних і інвойсах.

За пунктами 6.1-6.2 договору місце відвантаження товару - склад постачальника. Постачання товару від постачальника до покупця здійснюються на умовах EXW, FCA, CIP, CIF, FOB.

08.07.2024, декларантом до митного контролю та митного оформлення подано митну декларацію (далі МД) №24UA400040018575U4 від 08.07.2024 на товар зазначений в графі 31 МД: «Сонячні панелі (фоточутливі напівпровідникові прилади), зібрані у модуль, вмонтовані в панель: Longi LR5-54HTH-430M - 936 шт, вихідна потужність 430 Вт. Призначені для перетворення сонячного світла в електричну енергію. Не обладнані елементами, що дають можливість надавати електроенергію безпосередньо споживачу. Виробник: LONGi SolarTechnology Co.,Ltd.. Торгова марка: LONGi. Див. "електронний інвойс" 2 Місць 26 AG/1 26; СТ 936 в термоусадочній плівці»

Вартість заявлених до митного оформлення товарів визначена позивачем за ціною господарської операції, вчиненою у відповідності до положень договору № 2024/25.01 від 25.01.2024 р., інвойсу №AT42417600 від 28.06.2024 та становить 45864,00 EUR та 48046,87 EUR - митна вартість з урахуванням підтверджених транспортних витрат.

На підтвердження обґрунтованості заявленої позивачем митної вартості товарів, зазначеної у митній декларації №24UA400040018575U4 від 08.07.2024 позивачем надано митному органу наступні документи: - пакувальний лист (Packing list) №PAL-101017 від 03.07.2024; - рахунок-проформа (Proforma invoice) №AT22409525 від 24.05.2024; - рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №AT42417600 від 28.06.2024; - автотранспортна накладна б/н від 03.07.2024; - банківський платіжний документ №PI24062501873008 від 25.06.2024; - рахунок-фактура про надання транспортно експедиційних послуг №6511 від 04.07.2024; - довідка про транспортні витрати №OW010418 від 05.07.2024; - договір поставки товарів № 2024/25.01 від 25.01.2024; - договір транспортного експедирування №0710/25 від 07.10.2021; - договір на перевезення вантажу № 30-08/1-П від 30.08.2023; - договір на здійснення транспортних перевезень №ФЦ/157/П від 06.06.2024; - лист-пояснення б/н від 03.07.2024; - договір про надання послуг митного брокера №3 від 01.12.2023.

Позивачу було відмовлено у митному оформленні товару та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА400040/2024/000469 від 08.07.2024.

Також 08.07.2024 декларантом до митного контролю та митного оформлення подано митну декларацію (далі МД) №24UA400040018569U6 від 08.07.2024 на товар зазначений в графі 31 МД: «Сонячні панелі (фоточутливі напівпровідникові прилади), зібрані у модуль, вмонтовані в панель: Longi LR5-54HPB-410M - 936 шт, вихідна потужність 410 Вт. Призначені для перетворення сонячного світла в електричну енергію. Не обладнані елементами, що дають можливість надавати електроенергію безпосередньо споживачу. Виробник: LONGi SolarTechnology Co.,Ltd. Торгова марка: LONGi. Див. "електронний інвойс"».

Вартість заявлених до митного оформлення товарів визначена позивачем за ціною господарської операції, вчиненою у відповідності до положень договору № 2024/25.01 від 25.01.2024 р., інвойсу AT42417601 від 28.06.2024 р. та становить 42213,60 EUR та 44222,45 EUR - митна вартість з урахуванням підтверджених транспортних витрат.

На підтвердження обґрунтованості заявленої позивачем митної вартості товарів, зазначеної у митній декларації №24UA400040018569U6 від 08.07.2024 позивачем надано митному органу наступні документи: - пакувальний лист (Packing list) №PAL-101016 від 03.07.2024; - рахунок-проформа (Proforma invoice) №AT22411026 від 14.06.2024; - рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №AT42417601 від 28.06.2024; - автотранспортна накладна б/н від 03.07.2024; - банківський платіжний документ №PI24062701875864 від 27.06.2024; - рахунок-фактура про надання транспортно експедиційних послуг №6512 від 05.07.2024; - довідка про транспортні витрати №OW010419 від 04.07.2024; - договір поставки товарів № 2024/25.01 від 25.01.2024; - договір транспортного експедирування №0710/25 від 07.10.2021; - договір на перевезення вантажу № 30-08/1-П від 30.08.2023; - договір на здійснення транспортних перевезень №ФЦ/157/П від 06.06.2024; - лист-пояснення б/н від 04.07.2024; - договір про надання послуг митного брокера №3 від 01.12.2023.

Позивачу було відмовлено у митному оформленні товару та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА400040/2024/000472 від 08.07.2024.

08.07.2024 відповідачем прийняти рішення про коригування митної вартості товарів №UА400040/2024/000052/2 та №UА400040/2024/000055/2.

Відповідно до графи 30 рішення №UА400040/2024/000052/2 від 08.07.2024 (а.с. 28) митним органом було визначено митну вартість товару: «1. Сонячні панелі (фоточутливі напівпровідникові прилади), зібрані у модуль, вмонтовані в панель: Longi LR5-54HTH-430M - 936 шт. Вихідна потужність 430 Вт. Призначені для перетворення сонячного світла в електричну енергію. Не обладнанні елементами, що дають можливість надавати електроенергію безпосередньо споживачу. Виробник: LONGi Solar Technology Co, Ltd (Китай) Торгова марка: LONGi» за ціною в сумі 100591,40 EUR (при первинно заявленій декларантом митній вартості в розмірі 48046,87 EUR). Збільшення митної вартості склало 109,3%.

Відповідно до графи 30 рішення №UА400040/2024/000055/2 від 08.07.2024 (а.с. 40) митним органом було визначено митну вартість товару: «1. Сонячні панелі (фоточутливі напівпровідникові прилади), зібрані у модуль, вмонтовані в панель: Longi LR5-54HPB-410M - 936 шт. Вихідна потужність 410 Вт. Призначенідля перетворення сонячного світла в електричну енергію. Не обладнанні елементами, що дають можливість надавати електроенергію безпосередньо споживачу. Виробник: LONGi Solar Technology Co, Ltd (Китай) Торгова марка: LONGi» за ціною в сумі 100591,40 EUR (при первинно заявленій декларантом митній вартості в розмірі 44222,45 EUR). Збільшення митної вартості склало 127,46 %.

Вважаючи прийняті відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів №UА400040/2024/000052/2 від 08.07.2024 та №UА400040/2024/000055/2 від 08.07.2024 протиправними, позивач звернувся до суду із позовом про їх скасування.

Дослідивши спірні правовідносини та надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з частиною 1 статті 246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до частини 1 статті 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно з частиною 1 статті 257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно ч.1 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 1 статті 52 Митного кодексу України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до частини 2 статті 52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з частиною 1 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Такими документами є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2 ст.53 Митного кодексу України).

Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених Законом випадках. Даний висновок узгоджується з основним принципом оцінки товарів для митних цілей, закріпленим у ст.VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі «Оцінка товарів для митних цілей», згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито, або аналогічного товару.

Суд зазначає, що відповідно до приписів статті 53 Митного кодексу України, митниця має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в документах, перелік яких визначений частиною 2 даної статті.

При цьому, суд зазначає, що підставою для витребування додаткових документів не є наявність недоліків (описок, помилок, тощо), як таких, а наявність саме недоліків, які впливають на правильність визначення митної вартості товару.

З рішення про коригування митної вартості №UА400040/2024/000052/2 від 08.07.2024 вбачається , що митним органом в якості розбіжності зазначено, що у відповідності до статті VII ГАТТ, є підстави вважати, що інвойс, який подався до митного оформлення не містить достовірної інформації щодо «дійсної вартості» оскільки рівень митної вартості нижчий рівня митноївартості ідентичних моделей та пропорцій продажу ідентичних моделей від виробників в Китаї. При цьому, даний товар переміщується згідно посередницького контракту.

З рішення №UА400040/2024/000055/2 від 08.07.2024 вбачається , що митним органом в якості розбіжності зазначено, що заявлена митна вартість товару - 2,4575 дол. США/кг, не відповідає рівню, за яким декларантом самостійно заявлялась митна вартість ідентичного товару раніше - 5,59 дол. США/кг. Митний орган зазначив, що на сайтах продажу в Китаї мінімальні ціни на ідентичні моделі, що поставляються від виробників товарів значно вищі.

Стосовно цих розбіжностей суд зазначає наступне.

Для митного оформлення імпортованого товару Позивач надав документи, що передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої та п`ятої статті 58 Митного кодексу України.

При цьому, неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Згідно п. 1, 4 частини 2 Митного кодексу прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано та обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Посилання відповідача на нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості подібних товарів не може вважатися заниженням митної вартості і не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару, та не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.

До такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 18.08.2021 у справі №821/1050/17.

Добровільне завищення митної вартості при декларуванні товару у попередні періоди не є беззаперечною підставою для прийняття митним органом рішень про коригування митної вартості. Висновки Верховного Суду, які відповідають сталій практиці, викладений у постановах від 09.10.2018 у справі №826/24835/15, від 24.01.2019 у справі №820/636/17, від 21.01.2020 у справі №812/2336/14, від 13.02.2020 у справі №810/1175/16 від 26.01.2021, у справі №826/13892/16, відповідно до яких інформація про вищу митну вартість ідентичних товарів не є перешкодою для визначення митної вартості товару на підставі укладеного між сторонами договору, оскільки в інформаційній базі відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо можливих судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення.

Щодо зазначеної рішенні про коригування митної вартості №UА400040/2024/000052/2 від 08.07.2024 митним органом в якості розбіжності, що відправник товару зазначений в CMR не відповідає заявленому в митній декларації, суд зазначає наступне.

Пунктом 6.2. договору № 2024/25.01 передбачені умови постачання, які можуть використовуватися сторонами при виконанні договору: EXW, FCA, CIP, CIF, FOB.

Умови постачання FCA згідно правил Інкотермс передбачають, що продавець доставить вантаж, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Продавець зобов`язаний передати перевізникові або іншій особі, номінованій покупцем, товар в узгодженому пункті (якщо такий є) у пойменованому місці поставки в узгоджену дату або в узгоджений період. Поставка вважається виконаною: якщо пойменований пункт знаходиться в приміщеннях продавця, - коли товар завантажено в транспортний засіб, наданий покупцем.

Продавець товару - компанія Energy3000 solar GmbH, Австрія користується послугами складських операторів у різних країнах та здійснює відвантаження товарів з цих складів повідомляючи про це покупців, в т.ч. ТОВ «Сучасна Енергія». Вибір складів на території країн ЄС та взаємовідносини зі зберігачами власних товарів є внутрішньою справою компанії Energy3000 solar GmbH та знаходиться за межами домовленостей визначених контрактом № 2024/25.01.

Отже, відправниками належних продавцю товарів виступають міжнародні складські (логістичні) компанії, які за вказівкою продавця здійснюють відвантаження відповідних партій товару.

Згідно приписів Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.56, до якої приєдналась Україна згідно Закону України "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" від 01.08.2006 N 57-V вантажна накладна складається та підписується саме відправником та містить відомості щодо відправника, а не продавця по зовнішньоекономічному контракту.

Описаний порядок здійснення міжнародних торгових операцій (відвантаження товарів складом) є звичним та розповсюдженим у світі про що, безумовно відомо митному органу, а отже вказана підстава використовується відповідачем тільки для можливості необґрунтованого завищення митної вартості.

Після відвантаження товару продавцем - компанією Energy3000 solar GmbH, Австрія, направлялися Позивачу листи-повідомлення із зазначенням:інвойсу на відвантажений товар, склад вантажу (найменування товару, його кількість та вага), найменування вантажовідправника (логістичного/складського оператора), номер транспортної накладної (CMR), номер транспортного засобу перевізника, примітки в т.ч. уточнення щодо розбіжностей (помилок) у транспортних документах та, в такому випадку, які відомості слід вважати вірними. Зазначені листи-повідомлення продавця надавались декларантом під час митного оформлення.

В митній декларації №24UA400040018575U4 у якості експортера вказано продавця - компанію Energy3000 solar GmbH, Австрія, в графі 20 вказаної МД зазначаються умови постачання - FCA NL Rotterdam. Згідно транспортної накладної CMR відвантаження товару відбулося з міста Роттердам (Нідерланди), відправником - складом OOCL Logistics - Logwise Rotterdam, Shannonweg 80-82, 3197 LG Rotterdam. Місто Роттердам (Нідерланди) зазначається у довідці про транспортні витрати №OW010418 від 05.07.2024 та рахунку на сплату транспортних послуг №6511 від 04.07.2024, а також підтверджується листом-повідомленням продавця від 03.07.2024 стосовно замовлення №AT22409525.

В митній декларації №24UA400040018569U6 (рішення про коригування №UA400040/2024/000055/2) у якості експортера вказано продавця - компанію Energy3000 solar GmbH, Австрія, в графі 20 вказаної МД зазначаються умови постачання - FCA NL Rotterdam. Згідно транспортної накладної CMR відвантаження товару відбулося з міста Роттердам (Нідерланди), відправником - складом OOCL Logistics - Logwise Rotterdam, Shannonweg 80-82, 3197 LG Rotterdam. Місто Роттердам (Нідерланди) зазначається у довідці про транспортні витрати №OW010419 від 04.07.2024 та рахунку на сплату транспортних послуг №6512 від 05.07.2024, а також підтверджується листом-повідомленням продавця від 03.07.2024 стосовно замовлення №AT22411026.

Таким чином, складова митної вартості - транспортування до кордону України, розрахована від місця фактичного відвантаження.

З рішення про коригування митної вартості №UА400040/2024/000052/2 від 08.07.2024 вбачається , що митним органом в якості розбіжності зазначено, що документи, подані згідно ч.2 та ч.3 ст. 53 МКУ містять, розбіжності, що впливають на правильність визначення митної вартості, а саме: в частині перевізника та особи, з якою укладено транспортний договір.

В рішенні №UА400040/2024/000055/2 від 08.07.2024 митним органом в якості розбіжності зазначено, що подані до митного оформлення документи не містять визначних частиною 10 статті 58 МКУ, числових значень наступних складових митної вартості оцінюваних товарів: комісійних та брокерської винагороди, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця відвантаження товарів відповідно до заявлених умов поставки.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що для забезпечення та організації транспортування товару між позивачем та ТОВ «Ванвейл» було укладено договір транспортного експедирування №0710/25 від 07.10.2021.

Відповідно, до п. 1.1 договору №0710/25 експедитор зобов`язується за плату та за рахунок Клієнта здійснити або організувати надання транспортно-експедиторських послуг, пов`язаних з організацією та забезпеченням перевезень експортно-імпортних та транзитних вантажів Клієнта, а також додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу, в т.ч. надання митно-брокерських послуг.

Згідно з п. 4.2 зазначеного договору експедитор має право укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями/її агентами, експедиторськими та іншими підприємствами, які є резидентами або нерезидентами України, для виконання своїх обов`язків по цьому договору. Представляти інтереси клієнта у взаємовідносинах з перевізниками, портами, лініями, терміналами, аеропортами, з/д станціями та іншими організаціями. Залучати до виконання своїх обов`язків за Договором інші підприємства, установи, організації та осіб.

За п. 4.4.2.-4.4.4. договору транспортного експедирування №0710/25 експедитор зобов`язаний забезпечувати оптимальне транспортне обслуговування, а також організацію перевезення вантажів різними видами транспорту територією України та іноземних держав відповідно до Заявки Клієнта. Надавати в установленому законодавством порядку учасникам транспортно-експедиторської діяльності заявки на відправлення вантажів та нарядів на відвантаження. Здійснювати розрахунки з портами, транспортними організаціями за перевезення, перевалку, зберігання вантажів.

За п. 7.1.3 договору транспортного експедирування №0710/25 передбачено, що остаточна вартість послуг експедитора може уточнюватися актом прийому-передачі наданих послуг і рахунками-фактурами Експедитора, у яких зазначений фактичний обсяг наданих послуг.

Отже, до зобов`язань експедитора належить організація доставки (транспортування) товарудо узгодженого місця призначення, у тому числі пошук безпосередніх перевізників вантажу, укладення з ними договорів на перевезення конкретної партії товару, залучення посередників інших експедиторських організацій, оплата послуг перевізників, посередників та ін. Усі супутні транспортуванню послуги (зберігання, перевантаження та ін.) здійснюються на розсуд організатора перевезення експедитора, виходячи із економічноїдоцільності та об`єктивної необхідності таких супутніх послуг. Підсумкова вартість наданої послуги, з урахуванням усіх супутніх послуг, зазначаєтьсяу акті прийому передачі наданих послуг та рахунку експедитора.

В свою чергу, оперативне узгодження Позивачем та Експедитором особи безпосереднього перевізника товару, посередника чи особи надавача будь-яких допоміжних супутніх послуг (в т.ч. зберігання чи перевантаження), обов`язковість надання Позивачу первинних документів щодо договорів укладених між Експедитором та третіми особами договором транспортного експедирування №0710/25 не передбачена. Також не передбачені контрактом та іншими документами витрати на пакування, а навантаження включені у вартість товару за умовами поставки FCA (товар вважається поставленим після завантаження у транспортний засіб наданий покупцем та митного оформлення експорту). Таким чином, митним органом у рішенні про коригування зазначаються розбіжності не на підставі фактичних даних (які підтверджують числові відомості про вартість витрат невключених у митну вартість товару при декларуванні), а на підставі припущень про можливу наявність неврахованих декларантом додаткових супутніх транспортуванню витрат.

Згідно пункту 6, частини 2 статті 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Згідно Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 р. № 599 окремі документи, які можуть бути подані декларантом або уповноваженою ним особою для підтвердження витрат на транспортування, а саме: - рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; - калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Підсумовуючи зміст наведених вище норм, транспортні витрати підтверджуються будь-яким з наведених вище документів при можливості встановлення їх зв`язку з конкретною партією товару та відсутністю розбіжностей.

Більш того, оскільки Митним кодексом України не визначено види доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказано, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Аналогічна правова позиція наведена в постановах Верховного Суду від 31.05.2019 у справі № 804/16553/14, від 22.08.2019 у справі №810/2784/18, від 31.01.2018 у справі №810/2839/17.

Щодо зазначеної митним органом розбіжності в рішенні про коригування митної вартості №UА400040/2024/000055/2 від 08.07.2024 , що в CMR зазначено що товар переміщувався в контейнері що не відповідає дійсності та впливає на правильність визначення митноївартості в частині включення складових митної вартості завантаження та витрат пов`язаних з транспортуванням до місця ввезення на митну територію України, а саме перевантаження товару з контейнеру в автомобіль, суд зазначає наступне.

Номер контейнеру у транспортній накладній та інвойсі є внутрішньою обліковою величиною за якою продавцем обліковується певна партія товару від місця виробництва до моменту продажу позивачу. Так, після сплати за товар, згідно проформи, продавцем закріплюється (резервується) певна автомобільна партія товару, яка дорівнює місткості морського контейнеру, який, в свою чергу, на дату оплати може знаходитись на кораблі на шляху від місця виробництва у Китаї до складу визначеного компанією Energy3000 solar GmbH. Складськими операторами, якими користується компанія Energy3000 solar GmbH, здійснюється перевантаження товару з контейнерів до складського зберігання, або товар передається перевізнику шляхом завантаження в автомобіль. Більш того, у транспортній накладній CMR зазначається номер транспортного засобу та вантажного причепа у якому перевозиться вантаж наданий до розмитнення за спірними деклараціями. Зазначені у транспортних накладних CMR вантажні причепи не мають технічної можливості транспортування морських контейнерів, для транспортування яких використовуюся спеціальний транспорт - причепи (полупричепи) контейнеровози.

Отже, вказане митним органом перевантаження з контейнеру в автомобіль здійснюється складом (складським оператором) до моменту постачання товару на умовах FCA; зазначення номеру контейнеру у CMR здійснюється для внутрішніх облікових цілей Продавця та складу; вказані у CMR транспортні засоби і вантажні причепи не мають технічної можливості для перевезення морських контейнерів, а тому перевантаження з морського контейнеру в вантажний причеп після відвантаження товару неможливо без зміни номеру причепу; відсутні розбіжності у державних номерах фактичних вантажних транспортних засобів (автомобіля та вантажного причепу) та державних номерах транспортних засобів вказаних у CMR, а також у довідках про транспортні витрати та рахунках про оплату за транспортування.

До митного оформлення декларантом були надані листи продавця - компанії Energy3000 solar GmbH: - від 03.07.2024 стосовно замовлення №AT22409525 (інвойс №AT42417600 від 28.06.2024, МД №24UA400040018575U4), - від 03.07.2024 стосовно замовлення №AT22411026 (інвойс №AT42417601 від 28.06.2024, МД №24UA400040018569U6), якими було повідомлено про відвантаження відповідної партії товару. При цьому, окремо зазначено, що товар відвантажено не в контейнері, а номер контейнеру зазначено для обліку.

В рішення про коригування митної вартості №UА400040/2024/000052/2 від 08.07.2024 митним органом в якості розбіжності зазначено, що сума сплати в банківському платіжному документі не відповідає вартості товару. Тариф на перевезення до митного кордону України нижчий, ніж після митного кордону.

Стосовно цих розбіжностей суд зазначає, що сума сплати в банківському платіжному документі повністю відповідає вартості товару, яка зазначена в проформі та інвойсі.

Судом встановлено, що відповідно до транспортної накладної (CMR) б/н від 03.07.2024 та довідки про транспортні витрати №OW010418 від 05.07.2024 місце завантаження товару- м. Роттердам, Нідерланди. Згідно з довідки №OW010418 від 05.07.2024, рахунок №6511 від 04.07.2024 вартість транспортування до кордону України становить - 78 656,00 грн., по Україні - 25 718,00 грн. Відповідно до графи 29 митної декларації №24UA400040018575U4 перетинання кордону з Україною відбулося на пункті пропуску "Краківець-Корчова", митний пост "Яворів" (UA209030).

Суд наголошує на тому, що вибір маршруту здійснюється безпосереднім перевізником та залежить від багатьох умов.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач надав митному органу усі необхідні документи, які надають можливість перевірити та підтвердити заявлену митну вартість товару. Суттєвих недоліків поданих до митного органу документи не містили, а відповідно у відповідача не було підстав для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Відтак, суд вважає, що митний орган мав можливість пересвідчитись у достовірності митної вартості заявленої декларантом за ціною договору.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з пунктом другим частини 6 статті 54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Суд зазначає, що відповідно до вимог частини 3 статті 53 Митного кодексу України, додаткові документи надаються декларантом за наявності, відтак, саме по собі подання таких документів не в повному обсязі не може бути підставою для коригування митної вартості товару.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (ст. 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Зі змісту оскаржуваного рішення №UА400040/2024/000052/2 від 08.07.2024 про коригування митної вартості слідує, що джерелом для коригування митної вартості слугувала митна декларація: №UА209140/2024/012516 від 03.05.2024.

Зі змісту оскаржуваного рішення №UА400040/2024/000055/2 від 08.07.2024 про коригування митної вартості слідує, що джерелом для коригування митної вартості слугувала митна декларація №UА400040/2024/000392 від 08.01.2024.

Суд зазначає, що покликання відповідача на відомості з інформаційних баз даних контролюючого органу не є належним доказом щодо неправильного визначення позивачем митної вартості товару, зазначеного у митній декларації, оскільки такі відомості мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень та з об`єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати перевагу над наданими декларантом первинними документами про товар. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару.

Верховний Суд з цього питання сформував правову позицію, яка викладена у постановах від 21.02.2018 у справі № 820/17417/14, від 04.09.2018 у справі № 818/1186/17, відповідно до якої рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 у справі № 520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.

Отже, суд відхиляє посилання митниці на відомості спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України щодо іншої вартості подібних товарів, оскільки самі по собі відомості даної системи не є достатньою підставою для коригування заявленої декларантом митної вартості за умови відсутності сумнівів у достовірності наданих декларантом документів та їх повноти.

Під час митного оформлення позивач подав усі визначені статтею 53 Митного кодексу України документи, перелік яких є вичерпним, що підтверджують заявлену ним митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Отже, митний орган не довів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надані достатні докази, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору. Відтак наявність належних та беззаперечних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Тому суд доходить висновку, що позивач при подачі документів надав всі необхідні та достатні документи, що дають змогу визначити всі складові митної вартості товару, та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Разом з тим, відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості, не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості, що свідчить про порушення відповідачем вимог частини другої статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятих рішень.

З наведеного вбачається, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у зв`язку із чим дійшов висновку, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UА400040/2024/000052/2 від 08.07.2024 та №UА400040/2024/000055/2 від 08.07.2024 є протиправними та підлягає скасуванню.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем не доведено правомірність прийнятих рішень.

Митним органом не доведено за допомогою належних та допустимих доказів, що митна вартість імпортованого позивачем була визначена необґрунтовано, що б в свою чергу надавало митному органу права на коригування митної вартості товару.

При розгляді справи суд дійшов висновку, що при прийнятті оскаржуваних рішень відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішень, що зумовлює висновок суду про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Згідно із частиною 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями ст. ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139,241, 243-246, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СУЧАСНА ЕНЕРГІЯ» (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, каб. 502, код ЄДРПОУ 40038773) до Хмельницької митниці (29010, м. Хмельницький, вул. Пілотська, буд. 2, код ЄДРПОУ 43997560) про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UА400040/2024/000052/2 від 08.07.2024, прийняте Хмельницькою митницею за результатами перевірки митної декларації №24UА400040018575U4.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UА400040/2024/000055/2 від 08.07.2024, прийняте Хмельницькою митницею за результатами перевірки митної декларації №24UА400040018569U6.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СУЧАСНА ЕНЕРГІЯ» за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 11465, 30 гривень.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Стрельнікова