Рішення

від 25.10.2024 по справі 640/19166/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2024 року справа №640/19166/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Мегават Юкрейн» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про стягнення пені.

Суть спору: до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Мегават Юкрейн» (далі - позивач) з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач-1 та/або ГУ ДПС у м. Києві, контролюючий орган), Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (далі - відповідач-2 та/або ГУ ДКСУ у м. Києві), в якому позивач просить суд:

- стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегават Юкрейн» (01054, м. Київ, вул. Рейтарська, буд. 29-б, код ЄДРПОУ40137127) пеню, нараховану на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість за період з 03.06.2022 по 20.10.2022 в розмірі 78809,03 грн., інфляційні втрати на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість за період з 03.06.2022 по 30.09.2022 в розмірі 47316,87 грн. та 3% річних на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість за період з 03.06.2022 по 20.10.2022 в розмірі 7825,01 грн., а разом: 133950,91 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.11.2022 відкрито провадження в адміністративній справі №640/19166/22 за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.

Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

14.12.2022 вказаний Закон був опублікований в газеті "Голос України" №254 та набрав чинності 15.12.2022.

20.02.2023 на адресу Київського окружного адміністративного суду супровідним листом від 21.12.2022 №03-19/3177/22 "Про скерування за належністю справи" надійшли матеріали адміністративної справи №640/19166/22.

20.02.2023 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Кушновій А.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.03.2023 прийнято адміністративну справу №640/19166/22 до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Кушнової А.О. У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін відмовлено, та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Як свідчать матеріали справи позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачами порушено строки бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 680 030,67 грн, що зумовлює наявність правових підстав для нарахування на таку суму бюджетної заборгованості пені, відповідно до пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України, інфляційних витрат та 3% річних на суму такої заборгованості.

30.11.2022 в Окружному адміністративному суді міста Києва зареєстровано відзив на позовну заяву, поданий представником відповідача-2 (т. 1, а.с. 65-71), в якому останній просить суд відмовити в задоволенні адміністративного позову. Зокрема представник ГУ ДКСУ у м. Києві зазначає, що кошти для здійснення бюджетного відшкодування ПДВ від Державної казначейської служби України надійшли 20.10.2022 згідно меморіального ордеру № 10232 від 20.10.2022, оплата бюджетного відшкодування позивачу була здійснена 20.10.2022 згідно платіжного доручення від 04.10.2022 № 107568970 в сумі 680 030,67 грн. При цьому представником відповідача-2 висловлено позицію щодо відсутності правових підстав для застосування до спірних відносин положень Цивільного кодексу України та наголошено, що спірні правовідносини виникли внаслідок протиправної бездіяльності саме податкового органу, у зв`язку із чим заперечив стосовно стягнення з ГУ ДКСУ у м. Києві судових витрат.

01.12.2022 в Окружному адміністративному суді міста Києва зареєстровано відзив на позовну заяву, поданий ГУ ДПС у м. Києві, в якому останній стверджує про відсутність правових підстав для задоволення адміністративного позову. Контролюючий орган посилається на абзац другий пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України, стверджує про невірний розрахунок позивачем періоду пені. При цьому наполягає на відсутності правових підстав для стягнення інфляційних витрат та 3% річних, оскільки товариство у взаємовідносинах з ГУ ДПС у м. Києві не набуває статусу кредитора, відтак застосування положень статті 625 Цивільного кодексу України є безпідставними. Крім цього представник відповідача-1 висловлює не згоду із заявленою позивачем сумою судових витрат, понесених на правничу допомогу. Аналогічний за змістом відзив на позовну заяву зареєстровано в Київському окружному адміністративному суді 20.03.2023 (т. 1, а.с.

190-211).

13.12.2022 в Окружному адміністративному суді міста Києва зареєстровано відповідь на відзиви, в якому представник позивача стверджує про відсутність підстав для застосування положень абзацу другого пункту 200.23 статті 200 ПК України, наведення ним в позовній заяві розрахунку пені, посилається на правові висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 № 910/4590/19, та наголошує, що розмір судових витрат на правничу допомогу є співмірними зі складністю справи.

Згідно із частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

Головним управлінням ДПС у м. Києві було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Мегават Юкрейн» (ЄДРПОУ 40137127) з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за серпень 2019 року, результати якої оформлені актом від 08.11.2019 № 236/26-15-05-04-01/40137127.

У вказаному акті перевірки ГУ ДПС у м. Києві дійшло висновків про:

- встановлення перевіркою порушення ТОВ «Мегават Юкрейн» вимог пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України в результаті чого, відповідно до пункту 200.14 статті 200 Податкового кодексу України ТОВ «Мегават Юкрейн» відмовлено у бюджетному відшкодуванні ПДВ за серпень 2019 року на 708341 гривень;

- не встановлення перевіркою порушення ТОВ «Мегават Юкрейн» вимог Кодексу в частині достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за серпень 2019 року у розмірі 876564 гривень.

02 грудня 2019 року ТОВ «Мегават Юкрейн» отримано податкове повідомлення- рішення від 27.12.2019 № 001024504 (далі - ППР), яким відмовлено ТОВ «Мегават Юкрейн» у бюджетному відшкодуванні ПДВ за серпень 2019 року на 708341 гривень.

Дане ППР було предметом судового оскарження, за результатами якого рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.08.2021 у справі № 640/4467/20 визнано протиправним та скасовано прийняте Головним управлінням ДПС у м. Києві податкове повідомлення-рішення від 27.11.2019 № 001024504.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2022 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.08.2021 у справі № 640/4467/20 залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 19.07.2022 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.08.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2022 у справі №640/4467/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегават Юкрейн» до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

04.10.2022 ГУ ДПС у м. Києві відображено внесення інформаційної довідки щодо узгодження заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ в апеляційному/судовому порядку № 640/4467/20 по податковій декларації на податок на додану вартість № 9215961911 від 20.09.2019 в сумі 680 030,67 грн, що не заперечується контролюючим органом (т. 1, а.с. 76).

Бюджетне відшкодування з ПДВ здійснено органом казначейства на банківський рахунок товариства 20.10.2022, що також не заперечується сторонами.

Разом з цим ТОВ «Мегават Юкрейн» зазначає, що сума пені за період прострочення відшкодування ПДВ, всупереч вимогам пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України виплачено не було, що і стало підставою для звернення до суду із даним адміністративним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд застосовує положення чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі ПК України).

Згідно із підпунктом 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Відповідно до підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Разом з цим порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків врегульовано статтею 200 ПК України.

Так, згідно із пунктом 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.4 (б) статті 200 ПК України (тут і надалі, у редакції чинній станом на час подання товариством декларації за серпень 2019 року) при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (п. 200.7 статті 200 ПК України.

За правилами пункту 200.10 статті 200 ПК України (у редакції чинній станом на час подання товариством декларації за серпень 2019 року) у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Згідно із пунктом 200.11 статті 200 ПК України контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання провести документальну перевірку платника податку в разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від`ємного значення, сформованого за операціями:

за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками;

з придбання товарів/послуг за період до 1 січня 2017 року у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до статті 209 цього Кодексу.

Рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки.

В силу вимог пункту 200.12 (ґ) статті 200 ПК України зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат, зокрема, з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.

У випадках, передбачених підпунктами "а", "г" і "ґ" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України".

Відповідно до пункту 200.13 статті 200 ПК України на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів.

Згідно із пунктом 200.14 статті 200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Пунктом 200.15 статті 200 ПК України у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов`язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.

Суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення (п. 200.23 ст. 200 ПК України).

Аналіз наведеного дає суду підстави дійти до висновку, що у разі відмови контролюючого органу в наданні платнику податків бюджетного відшкодування шляхом надсилання останньому податкового повідомлення-рішення, за результатами, зокрема документальної перевірки та оскарження такого рішення в судовому порядку платником податків, заявлена сума ПДВ до бюджетного відшкодування набуває статусу узгодженої після набрання законної сили рішенням суду.

Безпосередньо після отримання відповідного рішення контролюючий орган зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

Разом з цим положення ПК України регламентують, що держава в особі відповідних державних органів, виконуючи певний комплекс дій, зобов`язана повернути платнику суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість протягом законодавчо встановленого строку після дня набуття відповідною сумою статусу узгодженої.

Якщо ж протягом згаданого строку необхідних дій для відшкодування податку здійснено не було, невідшкодовані суми перетворюються на бюджетну заборгованість, на яку в силу положень пункту 200.23 статті 200 ПК України нараховується пеня.

Нарахування пені пов`язується саме із недотриманням суб`єктами владних повноважень положень статті 200 ПК України, яка визначає, зокрема, комплекс дій, необхідних для своєчасного повернення сум бюджетної заборгованості з податку на додану вартість. Оскільки після закінчення процедури судового оскарження контролюючий орган зобов`язаний вчинити належні дії з реалізації актуального на час його застосування механізму бюджетного відшкодування.

Як вже було вказано судом вище 02.02.2019 ТОВ «Мегават Юкрейн» отримано ППР, яким відмовлено ТОВ «Мегават Юкрейн» у бюджетному відшкодуванні ПДВ за серпень 2019 року на 708341 гривень.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.08.2021 у справі

№ 640/4467/20 визнано протиправним та скасовано прийняте Головним управлінням ДПС у м. Києві податкове повідомлення-рішення від 27.11.2019 № 001024504.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2022 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.08.2021 у справі № 640/4467/20 залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 19.07.2022 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.08.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2022 у справі №640/4467/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегават Юкрейн» до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Отже, суд зазначає, що заявлена позивачем до відшкодування сума ПДВ набула статусу узгодженої 01.06.2022, тобто з дати набрання законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду в справі № 640/4467/20.

Таким чином саме з 01.06.2022 у відповідача виник обов`язок щодо вчинення ним дій для забезпечення відшкодування платнику податків (позивачу) заявленої до відшкодування суми ПДВ.

Разом з цим, судом встановлено, що листом ГУ ДПС у м. Києві від 29.07.2022

№ 45205/6/26-15-07-07 відповідач повідомив позивача, що 02.08.2022 буде внесено інформацію про узгодження залишку невідшкодованої суми ПДВ до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платнику податку товариству за серпень 2019 року у розмірі 680 030,67 грн (т. 1, а.с. 41-43).

Відповідно до листа ГУ ДПС у м. Києві 16.08.2022 № 48670/6/26-15-07 контролюючий орган зазначив, що внаслідок системного збою у роботі ІТС «Податковий блок» особова картка товариства з ПДВ формувала технічну помилку і як наслідок, не було технічної можливості узгодити суму бюджетного відшкодування платника податку за серпень 2019 року у розмірі 680 030,67 грн в Реєстрі заяв про повернення сум бюджетного відшкодування.

ГУ ДПС у м. Києві відмітило, що 26.08.2022 буде повторно внесено інформацію про узгодження залишку невідшкодованої суми ПДВ до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платнику податку товариству за серпень 2019 року у розмірі 680 030,67 грн (т. 1, а.с. 44-45).

Фактично відомості про набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування внесено контролюючим органом до відповідного реєстру 04.10.2022.

Згідно з випискою за рахунками за 20.10.2022 залишок невідшкодованої суми ПДВ у розмірі 680 030,67 грн відшкодовано позивачу (т. 1, а.с. 46).

Отже, під час розгляду справи судом встановлено порушення строків відшкодування позивачу заявленої суми ПДВ до бюджетного відшкодування.

При цьому, суд наголошує, що не вчинення податковим органом дій щодо внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування призвело до несвоєчасного перерахування на рахунок позивача узгодженої суми бюджетного відшкодування у визначений строк, що, у свою чергу, є підставою для виникнення у позивача права вимоги щодо виплати пені за прострочення бюджетного відшкодування протягом строку її дії, включаючи день погашення.

У той же час, суд відмічає, що ТОВ «Мегават Юкрейн» заявлений період для нарахування пені становить з 03.06.2022 по 20.10.2022.

В контексті періоду нарахування пені слід звернути увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 № 26 затверджено Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі Порядок

№ 26).

Тут і надалі судом застосовано положення законодавства, чинного у редакції станом на час набуття статусу узгодженої суми заявленого позивачем ПДВ до бюджетного відшкодування.

Згідно із пунктом 4 Порядку № 26 визначено, що орган ДФС вносить до Реєстру, зокрема, такі дані: дату та номер податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування за кожною заявою з урахуванням уточнюючого розрахунку (у разі їх подання), не узгоджену органом ДФС; дату початку оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, що оскаржується; дату закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, узгоджену за результатами оскарження; суму узгодженого органом ДФС бюджетного відшкодування за кожною заявою та дату її узгодження.

Відповідно до абзацу 2 пункту 7 Порядку № 26 після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду орган ДФС на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку.

В силу вимог пункту 12 Порядку узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу Казначейства для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі та перераховується органом Казначейства у строки, передбачені пунктом 200.13 статті 200 Податкового кодексу України, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

При цьому органу Казначейства стають доступними для виконання узгоджені суми бюджетного відшкодування, зазначені в Реєстрі, які підлягають поверненню.

За правилами пункту 200.13 статті 200 ПК України на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів.

Аналізуючи наведене, суд приходить до висновку що орган ДФС на наступний робочий день після отримання відповідного рішення суду зобов`язаний внести до Реєстру дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку.

Своєю чергою, орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів.

Резюмуючи викладене, 02.06.2022 контролюючий орган мав забезпечити відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування стан узгодженості заявленої позивачем до відшкодування суми ПДВ. Відшкодування ж такої суми платнику податку мало б бути здійснено органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п`яти операційних днів, тобто до 08.06.2022 (з урахуванням вихідних днів (04.06 та 05.06).

Отже, період нарахування пені має становити з 09.06.2022 (з наступного дня, після спливу п`яти операційних днів для відшкодування ПДВ) та по 20.10.2022 включно (дату виплати бюджетного відшкодування).

Водночас, як вже було вказано судом вище пунктом 200.23 статті 200 ПК України визначено, що суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Аналіз вказаної норми свідчить, що конкретний розмір облікової ставки Національного банку України застосовується для розрахунку пені виключно протягом дії такої ставки, при зміні розміру облікової ставки в період нарахування пені, обрахунок останньої має проводитись з урахуванням відповідних змін.

Аналогічна правова позиція неодноразово та послідовно висловлювалась Верховним Судом у постановах від 20.06.2019 у справі №820/1750/18, від 25.03.2020 у справі № 808/481/16, від 02.02.2021 у справі №810/1506/17, від 02.06.2021 у справі № 1.380.2019.004395, від 16.12.2021 у справі №816/3945/15.

Також, вказаний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 25.04.2023 у справі №140/9357/21.

Період нарахування пені становить з 09.06.2022 по 20.10.2022, тобто 139 календарних днів.

Отже, приймаючи до уваги наведене, суд вказує наступний розрахунок пені: 680 030,67 (сума бюджетного відшкодування) х 25% (облікова ставка НБУ) х 120% : 365 (кількість календарних днів у 2022 році) х 139 (кількість днів прострочення з 09.06.2022 по 20.10.2022) = 77 691,17 грн.

При цьому суд залишає поза увагою посилання ГУ ДПС у м. Києві в частині врахування при розрахунку періоду пені + 5 днів на підготовку висновку, оскільки зазначене стосується застосування положень пункту 43.5 статті 43 ПК України в частині дотримання умов повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені.

Резюмуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог, що обумовлено невірним розрахунком товариством періоду нарахування пені.

У той же час, надаючи оцінку посиланням представника відповідача-1 на положення абзацу другого пункту 200.23 статті 200 ПК України, як підстави для відмови у задоволенні позовних вимог, суд зазначає про таке.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022

№ 2120-IX (далі Закон № 2120-IX) доповнено пункт 200.23 статті 200 ПК України абазом 2 наступного змісту: «Положення другого речення абзацу першого цього пункту не застосовується у разі, якщо така заборгованість зумовлена виникненням форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у зв`язку із введенням воєнного, надзвичайного стану».

В свою чергу, воєнний стан в Україні введений Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб та в подальшому неодноразово продовжувався.

Аналіз вказаного дає суду підстави сформувати висновок про те, що положення абзацу 2 пункту 200.23 статті 200 ПК України підлягають до застосування щодо заборгованості, яка виникла внаслідок форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у зв`язку із введенням воєнного, надзвичайного стану, тобто у період з 24.02.2022.

Суд відмічає, що Законом № 2120-IX не зупинено перебіг строку нарахування пені на бюджетну заборгованість, яка виникла до введення в Україні воєнного стану.

Тобто, на переконання суду, період нарахування пені, заявлений позивачем до стягнення хоча і перебуває в часовому проміжку введеного в Україні воєнного стану, однак сума бюджетного відшкодування заявлена позивачем ще до періоду введення воєнного стану в Україні, відтак, за відсутності чинного закону, який зупиняє перебіг строку нарахування пені щодо такої заборгованості, стверджувати про наявність правових підстав для застосування положень абзацу 2 пункту 200.23 статті 200 ПК України до спірних правовідносин не вбачається за можливе.

При цьому, суд наголошує, що дана норма чітко вказує на те, що нарахування пені не застосовується лише у випадку, якщо бюджетна заборгованість зумовлена (спричинена, викликана) виникненням форс-мажорних обставин у зв`язку із введенням воєнного, надзвичайного стану, тобто, якщо причиною утворення такої заборгованості стали форс-мажорні обставини або іншими словами утворення/виникнення такої заборгованості було викликано настанням форс-мажорних обставин, а тому така заборона нарахування пені не поширюється на ту бюджетну заборгованість, яка утворилась внаслідок настання інших обставин, зокрема внаслідок невиконання податковим органом вимог законодавства та рішення суду.

Разом з цим доводи відповідача-1 в цій частині містять виключно посилання на поняття форс-мажор, однак, вказані обставини жодним чином не впливають на вирішення спору по суті та не вказують на наявність підстав для нівелювання наслідків, передбачених пунктом 200.23 статті 200 ПК України, в частині нарахування пені на бюджетну заборгованість з бюджетного відшкодування ПДВ.

Слід також зазначити, що наказом ДПС від 24.02.2022 № 243-о «Про встановлення простою у роботі Державної податкової служби України та її територіальних органів» встановлено простій у роботі ДПС та її територіальних органів з метою збереження життя і здоров`я працівників, при цьому, наказами ДПС (№ 168 від 10.03.2022, № 189 від 14.04.2022) припинено простій в роботі територіальних органів ДПС з метою реалізації державної податкової політики, контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків, зборів, платежів, здійснення повноважень, передбачених законом в умовах дії правового режиму воєнного стану. Також передбачено можливість запроваджувати простій у роботі для забезпечення належної організації роботи, здійснення функціональних повноважень з урахуванням першочергового гарантування безпечних умов роботи, збереження життя і здоров`я підпорядкованих працівників із дотриманням вимог Кодексу законів про працю України.

Отже, станом на час набуття статусу узгодженості суми бюджетного відшкодування з ПДВ, заявленого позивачем, простій в органах ДПС введений не був, тому посилання ГУ ДПС у м. Києві в окресленій частині не можуть бути покладені в основу рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Вирішуючи позовні вимоги в частині інфляційних витрат та 3% річних, суд зазначає наступне.

Положеннями частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд звертає увагу на те, що правові висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постанові від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19 не є релевантними спірним правовідносинам у справі, що розглядаються та не можуть бути застосовані до них, виходячи з наступного.

Так, у постанові від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою, а основною - вимога про сплату заборгованості бюджету з відшкодування ПДВ, яка розглядається за правилами адміністративного судочинства.

Тобто, такий спір щодо вимоги про стягнення з бюджету інфляційних та річних процентів, нарахованих на прострочену суму заборгованості бюджету з відшкодування ПДВ не може бути розглянутий судами в межах господарського судочинства, а належить розглядати - за правилами адміністративного судочинства, оскільки такі вимоги є акцесорними (додатковими до основного) та залежать від основного.

Крім того, у вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду також дійшла висновку, що за змістом статті 1192, частини другої статті 22 ЦК України відшкодування шкоди здійснюється лише за умови доведення розміру заподіяної шкоди, натомість відповідно до частини другої статті 625 ЦК України кредитор вправі вимагати сплати суми боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також процентів річних від простроченої суми. Ці правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника в певному заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно з відшкодуванням шкоди (зокрема, зі стягненням збитків) порядку.

Отже, стягнення інфляційних і процентів річних, передбачених частиною 2 статті 625 ЦК України, є способом компенсації майнових втрат кредитора, а не способом відшкодування шкоди. Таку ж природу має і пеня, визначена на рівні 120 відсотків облікової ставки НБУ, що нараховується на суму заборгованості бюджету з відшкодування ПДВ відповідно до пункту 200.23 статті 200 ПК України, і є способом компенсації майнових втрат.

Слід зазначити, що стаття 625 розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги п`ятої ЦК України та визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання. Приписи розділу І книги п`ятої ЦК України поширюють свою дію на всі види грошових зобов`язань, у тому числі як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги п`ятої ЦК України), так і на недоговірні зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги п`ятої цього Кодексу). При цьому у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Суд наголошує, що з метою запровадження дієвого механізму контролю за повним та своєчасним виконанням державними органами комплексу дій, спрямованих на повернення платнику сум бюджетного відшкодування, законодавцем було закріплено на рівні закону забезпечувальний засіб, а саме нарахування пені за кожен день прострочення зобов`язання протягом усього строку існування заборгованості бюджету (п. 200.23 статті 200 ПК України).

Відповідні положення ПК України є тою спеціальною нормою, якою врегульовано компенсаційний механізм для платника податків у разі невиконання контролюючим органом своїх обов`язків своєчасно та в повному обсязі.

Тобто, цей механізм/інструмент одночасно є істотною мірою майнової відповідальності держави в разі невиконання означеного комплексу дій та запобіжником від можливих зловживань, а також компенсаційним механізмом для платника податків.

Суд звертає увагу, що такий компенсаційний механізм (нарахування пені) не є та не може бути джерелом збагачення для платника податків, а є мірою відповідальності відповідного контролюючого органу та компенсацією у майновому вираженні за невиконання контролюючим органом своїх обов`язків своєчасно та в повному обсязі.

Враховуючи вказані положення чинного законодавства, суд вважає, що положення статті 625 ЦК України не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02.05.2023 у справі № 420/11860/20.

Резюмуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення адміністративного позову в цій частині.

Згідно із частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову.

Згідно із частиною 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Згідно із платіжним дорученням № 8 від 02.11.2022 товариством сплачено судовий збір у розмірі 2 481,00 грн (т. 1, а.с. 54).

Сума заявлених майнових вимог становить 133 950,91 грн.

Сума задоволених майнових вимог - 77 691,17 грн.

Отже, сума судового збору, яка підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, становить 1438,98 грн. (58% від суми сплаченого судового збору).

Що ж стосується витрат на правничу допомогу, суд враховує наступне.

Згідно з частиною 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 статті 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно з вимогами частини статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Як вбачається з пункту 1 частини 3 статті 134 КАС України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 134 КАС України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 4 статті 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із з частиною 5 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 6 статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7 ст. 134 КАС України).

Відповідно до договору про надання правничої допомоги від 18.11.2019 (т. 1, а.с. 47-49) Адвокатське бюро «НЕСТЕРИШЕНА» надає позивачу правову (правничу) допомогу на умовах і в порядку, що визначені цим договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно із пунктом 3.1 зазначеного вище договору за надання правової допомоги клієнт сплачує бюро гонорар у розмірі, що визначатиметься сторонами в актах приймання-передання наданих послуг в залежності від обсягу та складності наданих послуг, з урахуванням вимог, що передбачені правилами адвокатської етики.

Відповідно до додаткової угод № 2 ДО від 20.10.2022 обсяг наданих послуг становить 4 години (підготовка та подання позовної заяви) на загальну суму 8 000,00 грн (т. 1, а.с. 50).

Актом № 1 від 02.11.2022 приймання-передання правової (професійної правничої) допомоги по договору про надання правової (правничої) допомоги від 18.11.2019 розмір витрат визначено на рівні 8 000,00 грн (т. 1, а.с. 51).

Приймаючи до уваги те, що адміністративний позов підлягає до задоволення частково, враховуючи відсоткове співвідношення розміру задоволених майнових вимог у порівнянні із заявленими, суд вважає, що розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають відшкодуванню товариству становить 4640,00 грн.

Керуючись статтями 243-246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегават Юкрейн» (01054, м. Київ, вул. Рейтарська, буд. 29-б, код ЄДРПОУ 40137127) пеню, нараховану на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість за період з 09.06.2022 по 20.10.2022 в розмірі 77 691 (сімдесят сім тисяч шістсот дев`яносто одна) грн 17 коп.

3. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, б. 33/19, код ЄДРПОУ ВП: 44116011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегават Юкрейн» (01054, м. Київ, вул. Рейтарська, буд. 29-б, код ЄДРПОУ 40137127) судовий збір у розмірі 1438,98 грн. (одна тисяча чотириста тридцять вісім грн. 98 коп.).

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, б. 33/19, код ЄДРПОУ ВП: 44116011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегават Юкрейн» (01054, м. Київ, вул. Рейтарська, буд. 29-б, код ЄДРПОУ 40137127) витрати на правничу допомогу в розмірі 4640,00 грн (чотири тисячі шістсот сорок грн. 00 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кушнова А.О.