Рішення

від 23.10.2024 по справі 380/11149/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2024 рокусправа № 380/11149/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравціва О.Р. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Першої львівської державної нотаріальної контори Львівської області, про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.

Суть справи.

До Львівського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (далі позивач) з позовом до Першої львівської державної нотаріальної контори Львівської області (далі відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Першої львівської державної нотаріальної контори Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України;

- зобов`язати зняти обтяження з будинку №68 по вул. Шевченка, смт. Рудне, Львівського району, Львівської області, що було накладене Першою львівською державною конторою та внесене до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за №4466809 від 08.02.2007.

Ухвалою суду від 28.05.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін. Залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Акціонерне товариство «Українська оборонна промисловість» ТОВ «Львівський авіаційний завод «ЛДАРЗ».

В обґрунтування позовних вимог позивача зазначила, що після отримання відмови у державній реєстрації нерухомого майна, ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою про зняття обтяжень з нерухомого майна та долучила до неї довідку АТ «Українська оборонна промисловість» ТОВ «Львівський авіаційний завод «ЛДАРЗ» про відсутність заборгованості. Однак за результатами розгляду цієї заяви, відповідач відмовив у здійсненні такої нотаріальної дії.

Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві. Вказав, що у відповідь на заяву відповідач повідомив позивача, що реєстраційний запис щодо заборони внесений в Єдиний реєстр заборон відчуження нерухомого майна на підставі повідомлення Військової частини № НОМЕР_1 від 08.06.1985, а в 2007 році запис перенесений із системи «Феміда» в Єдиний реєстр відчужень заборон нерухомого майна державним підприємством «Інформаційний центр» в автоматичному режимі. Окрім цього, у відповіді на адвокатський запит відповідач повідомив про відсутність документів на підставі яких в 1985 році здійснювалося накладення заборони, оскільки документи даної категорії знищені у зв`язку із закінченням трирічного терміну зберігання. Враховуючи зазначене, у відповідача відсутні підстави для зняття заборони.

Третя особа, Акціонерне товариство «Українська оборонна промисловість» ТОВ «Львівський авіаційний завод «ЛДАРЗ», про розгляд справи повідомлена належним чином, пояснень чи клопотань не подавала.

Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі (частина 2 статті 262 КАС України).

Суд на підставі позовної заяви, відзиву, а також долучених письмових доказів,-

в с т а н о в и в :

На підставі рішення Залізничного районного суду м. Львова від 26.11.2019 у справі №462/3614/19 в порядку спадкування за ОСОБА_1 визнано всі права та обов`язки забудовника будинку АДРЕСА_1 , які належали померлій матері ОСОБА_2 .

З метою реєстрації права власності на нерухоме майно позивач звернулася до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради із заявою від 10.05.2023.

За результатами розгляду заяви державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_3 прийнято рішення №67591672 від 15.05.2023 про відмову в проведенні реєстраційних дій. Підстава відмови: наявність зареєстрованих обтяжень на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 .

Позивачем отримано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 23.01.2024 №362790172, згідно з яким Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна міститься запис про обтяження вказаного будинку, а саме:

«Тип обтяження: заборона (архівний запис), реєстраційний номер обтяження: 4466809; зареєстровано: 08.02.2007 10:32:35 за №4466809 реєстратором: Перша львівська державна нотаріальна контора, 79005, Львівська обл., м. Львів, вул. Саксаганського, 6, (0322) 74-00-89, 74-41-23; підстава обтяження: повідомлення, б/н, 08.06.1985, Військова частина № НОМЕР_1 ; об`єкт обтяження: будинок, склад: ціле, стан: добудоване, статус: жиле, адреса: АДРЕСА_2 ; власник: ОСОБА_2 , Причина відсутності коду: архівний запис; додаткові дані: архівний номер: 455934LVOV1, Архiвна дата: 02.06.1997, Дата виникнення: 08.06.1985, № реєстра: 10486-91, внутр. №8F015B2327EE22325C48, коментар: 7/19».

З метою зняття заборони відчуження об`єкта нерухомого майна позивач звернулася до Першої львівської державної нотаріальної контори Львівської області з заявою від 18.01.2024 до якої долучила, зокрема, довідку Акціонерного товариства «Українська оборонна промисловість» Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський авіаційний завод «ЛДАРЗ» про відсутність заборгованості працівника ОСОБА_2 .

Відповідач листом від 30.01.2024 повідомив позивача, що запис щодо заборони внесений в Єдиний реєстр заборон відчуження нерухомого майна на підставі повідомлення Військової частини № НОМЕР_1 від 08.06.1985, а в 2007 році запис перенесений із системи «Феміда» в Єдиний реєстр відчужень заборон нерухомого майна державним підприємством «Інформаційний центр» в автоматичному режимі. У зв`язку із вступом у дію 01.01.2013 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» до компетенції нотаріальної контори не входить зняття зазначеної заборони.

Вважаючи дії відповідачів протиправними, позивач звернулася за захистом своїх прав до суду.

Вирішуючи спір, суд застосовує такі норми права.

Завданням адміністративного судочинства України відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав, врегульовані положеннями Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 №1952-IV (далі Закон №1952-IV).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 2 Закону №1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі державна реєстрація прав) офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі Державний реєстр прав) єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 4 Закону №1952-IV державній реєстрації підлягають обтяження речових прав на нерухоме майно, зокрема, заборона відчуження та/або користування.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 10 Закону 1952-IV нотаріус є державним реєстратором.

Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні встановлено Законом України «Про нотаріат» від 02.09.1993 №3425-XII (далі Закон №3425-XII).

Частиною 1 статті 3 Закону №3425-XII визначено, що нотаріус це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Пункт 9 частини 1 статті 34 Закону №3425-XII передбачено, що нотаріуси накладають та знімають заборону щодо відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно), об`єктів незавершеного будівництва та майбутніх об`єктів нерухомості, що підлягають державній реєстрації.

Порядок внесення відомостей до Державного реєстру прав врегульовано статтею 26 Закону №1952-ІV.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону №1952-ІV за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав.

Згідно з частиною 3 статті 26 Закону №1952-ІV відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню, крім випадків, передбачених пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону.

При цьому, Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про нотаріат» щодо усунення законодавчих колізій та прогалин» від 14.07.2020 №775-ІХ (далі Закон №755-ІХ), який набрав чинності 08.08.2020, внесено зміни до пункту 9 частини 1 статті 34 Закону №3425-ХІІ.

У зв`язку з цим, зняттю заборони відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно), що підлягає державній реєстрації, надано статусу нотаріальної дії.

Вчинення нотаріальної дії «зняття заборони» регулюється статтею 74 Закону №3425-XII, главою 15 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 (далі Порядок №296/5) «Накладання та зняття заборони щодо відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно) і транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації», Правилами ведення нотаріального діловодства, затвердженими Наказом Міністерства юстиції України №3253/5 від 22.12.2010 (далі Правила).

Статтею 73 Закону №3425-ХІІ (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що нотаріус за місцезнаходженням житлового будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, іншого нерухомого майна або за місцем розташування земельної ділянки, або за місцезнаходженням однієї із сторін правочину накладає заборону їх відчуження:

за повідомленням установи банку, іншої юридичної особи про видачу громадянину позики (кредиту) на будівництво, капітальний ремонт чи купівлю жилого будинку (квартири);

за зверненням органу опіки та піклування з метою захисту особистих і майнових прав та інтересів дитини, яка має право власності або проживає у жилому будинку, квартирі, іншому приміщенні, на відчуження якого накладається заборона;

при посвідченні договору довічного утримання;

при посвідченні договору про заставу жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна;

за повідомленням іпотекодержателя;

в усіх інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 74 Закону №3425-ХІІ одержавши повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави, а також припинення чи розірвання договору довічного утримання, звернення органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини, нотаріус знімає заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна.

Згідно з частиною 5 глави 15 розділу ІІ Порядку №296/5 нотаріус знімає заборону відчуження майна при одержанні повідомлення: кредитора про погашення позики; про припинення (розірвання, визнання недійсним) договору застави (іпотеки); про припинення договору іпотеки у зв`язку з набуттям іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання, після припинення договору іпотеки у зв`язку з відчуженням іпотекодержателем предмета іпотеки; про припинення, розірвання, визнання недійсним договору ренти, довічного утримання (догляду), спадкового договору; органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини; про скасування рішення суду про оголошення фізичної особи померлою або закінчення п`ятирічного строку з часу відкриття спадщини на майно особи, оголошеної померлою; про смерть другого з подружжя, що склали спільний заповіт; про скасування рішення суду про позбавлення батьків дитини батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав; про смерть відчужувана за спадковим договором або про смерть другого з подружжя, що уклали спадковий договір; про відчуження майна, переданого під виплату ренти; за рішенням суду; про закінчення п`ятирічного строку з часу накладення заборони відчуження предмета договору про придбання квартири, іншого житлового приміщення, будинку садибного типу, садового або дачного будинку (у тому числі фінансування придбання такого приміщення/будинку, що буде споруджений у майбутньому, або інвестування/фінансування його будівництва) з використанням житлового сертифіката, укладеного в порядку надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна відповідно до Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України»; в інших випадках, передбачених законом; а також, у випадках, передбачених частиною 1 статті 537 Цивільного кодексу України.

Якщо заборону знімає нотаріус, який її не накладав, він направляє за місцем зберігання справи, що містить відомості про накладання заборони, повідомлення про зняття заборони (пункт 5.1 глави 15 розділу ІІ Порядку №296/5).

Відповідно до пункту 5.4 глави 15 розділу ІІ Порядку №296/5 про зняття заборони нотаріус письмово повідомляє кредитора (іпотекодержателя) про такі дії шляхом направлення відповідного повідомлення.

Про зняття заборони, а також про зняття судовими або слідчими органами та органами державної виконавчої служби накладеного ними арешту на майно нотаріус робить відповідні відмітки в реєстрі для реєстрації заборон і арештів та в алфавітній книзі обліку заборон відчуження і арештів нерухомого майна (пункт 6.1 глави 15 розділу ІІ Порядку №296/5).

Статтею 31-2 Закону №1952-IV визначено особливості державної реєстрації прав у результаті вчинення нотаріальних дій з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва.

Відповідно до частини 4 статті 31-2 Закону №1952-IV державна реєстрація припинення обтяження речових прав у результаті зняття нотаріусом заборони на відчуження нерухомого майна відповідно до Закону України «Про нотаріат» проводиться нотаріусом, яким знято відповідну заборону на відчуження нерухомого майна, одночасно з її зняттям.

Згідно з частиною 6 статті 31-2 Закону №1952-IV нотаріус у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва, що має наслідком набуття, зміну чи припинення речових прав, їх обтяжень одночасно зі вчиненням такої нотаріальної дії, самостійно формує та реєструє заяву про державну реєстрацію прав та проводить державну реєстрацію прав у порядку, передбаченому цим Законом.

З викладених норм права суд висновує, що нотаріус наділений повноваженням на вчинення таких нотаріальних дій, як накладення та зняття заборони відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно), що підлягають державній реєстрації, внаслідок чого має право на проведення державної реєстрації припинення обтяження речових прав у результаті зняття такої заборони. У процедурі зняття заборони відчуження нерухомого майна первинними є дії щодо завершення початої нотаріальної дії по накладенню заборони (з проставленням відміток у відповідному реєстрі та алфавітній книзі, та проставлення відмітки на правочині), та лише після цього можливе внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо припинення заборони на відчуження майна.

Приписами статті 49 Закону №3425-XII передбачено, що нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо: вчинення такої дії суперечить законодавству України; не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії; дія підлягає вчиненню іншим нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії; є сумніви у тому, що фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, усвідомлює значення, зміст, правові наслідки цієї дії або ця особа діє під впливом насильства; з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась особа, яка в установленому порядку визнана недієздатною, або уповноважений представник не має необхідних повноважень; правочин, що укладається від імені юридичної особи, суперечить цілям, зазначеним у їх статуті чи положенні, або виходить за межі їх діяльності; особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла плату за її вчинення; особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла встановлені законодавством платежі, пов`язані з її вчиненням; особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії щодо відчуження належного їй майна, внесена до Єдиного реєстру боржників та в інших випадках, встановлених законодавством (частина 1).

Нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, не приймає для вчинення нотаріальних дій документи, якщо вони не відповідають вимогам, встановленим у статті 47 цього Закону, або містять відомості, передбачені частиною третьою статті 47 цього Закону (абзац 1 частини 2).

Нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії (абзац 2 частини 2).

На вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов`язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову (абзац 3 частини 2).

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи суд встановив, що на підставі рішення Залізничного районного суду м. Львова від 26.11.2019 у справі №462/3614/19 за ОСОБА_1 в порядку спадкування визнано всі права та обов`язки забудовника будинку АДРЕСА_1 , які належала її померлій матері ОСОБА_2 .

На підставі повідомлення Військової частини № НОМЕР_1 від 08.06.1985 на об`єкт нерухомості працівниці ОСОБА_2 накладено обтяження, тип обтяження: «заборона». Зазначений запис внесено до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 08.02.2007 10:32:35 за №4466809 Першою львівською державною нотаріальною конторою.

Позивачем отримано від АТ «Українська оборонна промисловість» ТОВ «Львівський авіаційний завод «ЛДАРЗ» (правонаступника Військової частини № НОМЕР_1 ) відповідь на запит, відповідно до якої у колишньої працівниці ОСОБА_2 відсутня заборгованість.

З метою зняття заборони відчуження об`єкта нерухомого майна позивач звернулася до відповідача із заявою до якої долучила, зокрема, зазначену довідку.

Однак відповідач листом від 30.01.2024 лише повідомив позивача про автоматичне внесення запису в Єдиний реєстр відчужень заборон нерухомого майна державним підприємством «Інформаційний центр» та зазначив, що у зв`язку із вступом у дію 01.01.2013 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» до компетенції нотаріальної контори не входить зняття заборони.

З викладеного суд висновує, що позивачем вчинені дії з метою отримання документів, передбачених статтею 74 Закону №3425-ХІІ та частиною 5 глави 15 розділу ІІ Порядку №296/5.

Проте відповідач заяву позивача з долученими документами належним чином не розглянув, натомість розглянув цю заяву в порядку Закону України «Про звернення громадян». Тоді як положеннями статті 49 Закону №3425-XII передбачено, що про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.

На переконання суду, такі дії відповідача не є правильним способом поведінки нотаріуса за відповідних обставин, а лише відповіддю на заяву про зняття обтяження, оскільки, не містять чіткого та однозначного рішення про відмову, прийнятого у встановленому законом порядку, а отже не може вважатися «відмовою у вчиненні нотаріальної дії» у розумінні статті 49 Закону №3425-XII.

Також, відповідач не надав до суду жодних доказів, що розгляд порушеного у заяві питання здійснено відповідно до вимог Законів №1952-IV, №3425-XII та Порядку №296/5.

Окрім цього суд зазначає, що як і в листі відповідача, так і в відзиві на позовну заяву, відсутнє будь-яке правове обґрунтування відмови у вчиненні нотаріальної дії. Відзив на позовну заяву не містить жодної правової норми (закону, підзаконного акта тощо), які б обгрунтовували таку поведінку відповідача щодо не здійснення належного розгляду порушеного позивачем у заяві питання та за умови отримання повідомлення (довідки) підприємства про відсутність заборгованості.

З викладеного суд висновує, що відповідач не вчинив дій щодо зняття заборони відчуження нерухомого майна та не прийняв вмотивованої постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії як це передбачено нормами Законів №1952-IV, №3425-XII та Порядку №296/5, отже діяв не у спосіб передбачений законодавством та допустив протиправну бездіяльність.

Відповідно до частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про: визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункт 4); інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про зняття заборони відчуження об`єкта нерухомого майна від 18.01.2024, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Згідно з частиною 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог. Отже, позов необхідно задовольнити частково.

Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись статтями 2, 8-10, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257, 293, 295 КАС України, суд, -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Першої львівської державної нотаріальної контори Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

4. Зобов`язати Першу львівську державну нотаріальну контору Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (79005, вул. Саксаганського, 6, м. Львів; ЄДРПОУ 02899370) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) від 18.01.2024 про зняття заборони відчуження об`єкта нерухомого майна, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

5. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

6. Судовий збір зі сторін не стягувати.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кравців Олег Романович