Рішення

від 23.10.2024 по справі 380/17143/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2024 рокусправа № 380/17143/24

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді - Брильовського Р.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агролайф корми» (81151, Львівська область, Львівський район, с. Давидів, вул. Львівська, 2а, ЄДРПОУ 36874925) до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (79026, м. Львів, вул. Стрийська, 35, ЄДРПОУ 43968090) про скасування податкових повідомлень-рішень, -

Встановив:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Агролайф корми» до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області, у якій просить суд: Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Головного Управління ДПС у Львівській області від 12 липня 2024 року: № 0307140410 та №0307160410.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що згідно з податковим повідомленням-рішенням від 12 липня 2024 року № 0307140410 контролюючий орган застосував штрафну санкцію в розмірі 74 055,80 грн. Акт перевірки, який слугував підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, складений 19 червня 2024 року та йому присвоєно № 25336/13-01-04-10/36874925, що говорить про проведення камеральної перевірки поза межами відведених для цього виду перевірки строків. Згідно з податковим повідомленням-рішенням від 12 липня 2024 року № 0307160410 встановлено порушення ТзОВ «Агролайф корми» строку сплати грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) та зобов`язано сплатити штраф у розмірі 10%, що становить 236 084,90 грн. В акті від 19 червня 2024 року № 25340/13-01-04-10/36874925 про результати камеральної перевірки не міститься мотивів встановлення в діях платника податку умислу, а лише наявний висновок про накладення стягнення. Товариство вважає, що до нього застосовано штрафні санкції на підставі акту, що проведений поза межами законодавчо встановлених строків, а також у зв`язку із тим, що контролюючим органом не доведено, що ТзОВ «Агролайф корми» мало можливість вжити заходи щодо дотримання правил та норм ПК України, але не здійснило цього. Зазначає, що позивач намагався вчасно виконувати свої податкові зобов`язання, проте з огляду на наявність воєнного стану, повітряні тривоги та відключення електроенергії був позбавлений можливості вчасно виконувати всі свої зобов`язання. Стверджує, що усі зобов`язання Товариства перед державою зі сплати податків та зборів, будуть виконані в повному обсязі. З наведених підстав позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 12.08.2024 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 23.08.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України).

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якій зазначив, що платником самостійно визначено та подано податкову декларацію з ПДВ, в якій задекларовано суми податкових зобов`язань до сплати. Декларація складена і підписана відповідно до ст.48 Податкового кодексу України та подана у спосіб визначений діючим законодавством. Підприємство було обізнано з вимогами Податкового кодексу України в частині своєчасності та повноти сплати ПДВ у визначені законодавством терміни, а також з порядком перерахування узгодженого грошового зобов`язання до бюджету. Платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких Податковим кодексом України передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання. Контролюючий орган за наслідком проведеної камеральної перевірки ТзОВ "Агролайф Корми" встановив порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість та застосовано до суб`єкта господарської діяльності штрафну санкцію у розмірі 236 084,90 грн. Інформація в Журналі реєстрації Рішень/Попередніх рішень щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку ІКС «Податковий блок» щодо подання ТзОВ "Агролайф Корми" заяви щодо неможливості виконання податкових зобов`язань, відсутня. що спірна камеральна перевірка проводилась не щодо самих податкових декларацій з податку на додану вартість та визначених у них податкових зобов`язань, а щодо дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних. Відповідач не встановлював правомірності/неправомірності нарахування позивачем у таких податкових деклараціях податкових зобов`язань, а досліджував питання дотримання строку реєстрації податкових накладних, що свідчить про безпідставність доводів позивача про необхідність застосування строку, визначеного в абзаці першому пункту 76.3 статті 76 ПК України. Стверджує, що спірна камеральна перевірка проведена з дотриманням строків, визначених статтею 102 ПК України, що вказує на безпідставність доводів сторони позивача в цій частині. Вказує, що позивач у своїй позовній заяві не зазначає та не надає жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того факту, що ним своєчасно та в повному обсязі були сплачені узгоджені суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість та дотримано граничні терміни реєстрації податкових накладних. Позивач не надає жодних доказів на підтвердження того, що ним вчинялись дій щодо повідомлення контролюючого органу про неможливість своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку. Позивач вказує про недотримання контролюючим органом процедурних моментів, щодо проведеної камеральної перевірки, що на думку контролюючого органу не може бути достатньою та вагомою підставою для визнання дій останнього протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення. Просив у задоволенні позову відмовити.

Всебічно дослідивши та об`єктивно оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, суд встановив наступне.

ГУ ДПС у Львівській області провело камеральну перевірку ТОВ «Агролайф Корми» з питання дотримання вимог п.192.1 ст.192, п.201.10 ст.201 ПК України.

За результатами перевірки складено акт від 19.06.2024 №25336/13-01-0410/36874925, згідно з яким перевіркою встановлено, що відповідно до ст.192, п.201.10 ст.201 та підпункту 69.1, 69.11 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідних положень» ПК України ПП «Агролайф Корми» порушено граничні терміни реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних.

На підставі зазначеного акту перевірки та у зв`язку з порушенням граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних прийнято податкове повідомлення-рішення від 12 липня 2024 року № 0307140410, яким нараховано штрафні санкції в розмірі 74 055,80 грн.

ГУ ДПС у Львівській області провело камеральну перевірку ТОВ «Агролайф Корми» з питання дотримання з питань порушення термінів сплати (перерахування) податку на додану вартість.

За результатами перевірки складено акт від 19.06.2024 №25340/13-01-04- 10/36874925 згідно з яким перевіркою встановлено, ТзОВ "Агролайф Корми " відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість.

На підставі зазначеного акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 12 липня 2024 року №№0307160410, яким нараховано штрафні санкції в розмірі 236 084,90 грн у відповідності до вимог п. 124.1 ст.124 Податкового кодексу України.

Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями ТзОВ "Агролайф Корми " звернулося з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (п. 1.1. статті 1 ПК України) (далі ПК України).

Згідно з пп.16.1.3 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Відповідно до абз.2 пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України предметом камеральної перевірки також може бути, зокрема, своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Пунктом 76.1 статті 76 ПК України передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПК України.

Відповідно до пункту 86.2 статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 вказаного Кодексу.

Порядок сплати ПДВ визначено п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України, а саме: сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Пунктом 50.1 ст.57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів, зобов`язаний, надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку.

Виконання податкового обов`язку є сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (п.38 ст.38 Податкового кодексу України). Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо.

Пунктом 57.1 ст.57 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Платник самостійно визначив та подав податкову декларацію з ПДВ, в якій задекларував суми податкових зобов`язань до сплати. Декларація складена і підписана відповідно до ст.48 Податкового кодексу України та подана у спосіб визначений діючим законодавством.

Щодо твердження позивача про те, що контролюючий орган провів камеральну перевірку податкових декларацій з ПДВ з пропуском строку, що визначений п. 76.3 ст. 76 ПК України.

Суд встановив, що за результатами проведеної камеральної перевірки ТзОВ "Агролайф Корми" відповідач склав Акт перевірки від 19.06.2024, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог пункту п.192.1 ст.192, п.201.10 ст.201 ПК України в частині порушення термінів реєстрації податкових накладних з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідач зазначає, що спірна камеральна перевірка проводилась не щодо самих податкових декларацій з податку на додану вартість та визначених у них податкових зобов`язань, а щодо дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних.

Отже, відповідач не встановлював правомірності/неправомірності нарахування позивачем у таких податкових деклараціях податкових зобов`язань, а досліджував питання дотримання строку реєстрації податкових накладних, що свідчить про безпідставність доводів позивача про необхідність застосування строку, визначеного в абзаці першому пункту 76.3 статті 76 ПК України.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що спірна камеральна перевірка проведена з дотриманням строків давності, визначених статтею 102 ПК України.

Стосовно твердження позивача про те, що в акті №25340/13-01-04-10/ НОМЕР_1 контролюючим органом не зазначено обставини та не доведено фактів, які свідчили б про умисне порушення платником податків строків сплати грошового зобов`язання, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 124.1 ст. 124 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього па підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно з п. 124.2 ст. 124 ПК України діяння, передбачені пунктом 124.1 цієї статті, вчинені умисно, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.

Відповідно до п. 124.3 ст. 124 ПК України діяння, передбачені пунктом 124.2 цієї статті, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов`язання на строк більше 90 календарних днів, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.

Пунктами 124.2 та 124.3 статті 124 ПК України передбачено штрафні санкції за діяння, передбачені пунктом 124.1, але ті, що вчинені умисно.

Отже, юридичним фактом, з яким законодавець пов`язує відповідальність у вигляді штрафу за п.п. 124.2 та 124.3 ст. 124 ПК України, є обов`язок доведення контролюючим органом вини платника податків у формі умислу, а саме, - що платник податків мав можливість вжити заходи щодо дотримання правил та норм ПК України, але умисно не вчиняв певні дії щодо сплати узгодженої суми грошового зобов`язання.

Законом України від 16.01.2020 № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» визначено, у яких випадках діяння вважається таким, що вчинене умисно, а також зазначено, що необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення, у випадках, визначених пунктом 119.3 статті 119, пунктами 123.2 - 123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2 - 125-1.4 статті 125-1 Кодексу, є встановлення контролюючими органами вини особи.

Відповідно до підпункту 109.1 статті 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом. Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктами 109.2, 109.3 статті 109 ПК України встановлено, що порушення податкового законодавства та вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України. У випадках, визначених пунктом 119.3 статті 119, пунктами 123.2-123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2-125-1.4 статті 125-1 цього Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи.

Стаття 112 ПК України визначає загальні умови притягнення до фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Зокрема, останньою установлено, що особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом (пункт 112.1). Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності (пункт 112.2). У разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків. Порядок доведення обставин, за яких особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинене податкове правопорушення, в межах судового провадження визначається процесуальним законодавством. Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи (пункт 112.7).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 3 серпня 2023 року у справі №520/22505/21, від 22 серпня 2023 року у справі №520/18519/21, від 5 жовтня 2023 року у справі №520/14773/21, від 16 листопада 2023 року у справі №160/24147/21 відповідальність, передбачена пунктом 124.1 статті 124 ПК України, не пов`язана із встановленням/доведенням вини платника податків у формі умислу у вчиненому діянні (дії або бездіяльності). Для притягнення до фінансової відповідальності платника податків згідно з цією нормою за загальним правилом достатнім є виявлення факту допущення платником податків порушення строку сплати узгодженої суми грошового зобов`язання. Водночас обов`язковою умовою, з якою законодавець пов`язує настання відповідальності у вигляді штрафу за пунктами 124.2 і 124.3 статті 124 ПК України, є доведення контролюючим органом вини платника податків у формі умислу, а саме, - що платник податків мав можливість вжити заходи щодо дотримання правил та норм ПК України, але умисно не вчиняв певні дії щодо сплати узгодженої суми грошового зобов`язання.

Невиконання або неналежне виконання встановлених законодавством правил завжди є наслідком дій (бездіяльності) особи, які кваліфікуються як умисні, оскільки як невиконання, так і неналежне виконання є порушенням обов`язків, закріплених за платником податків у статті 16 ПК України. Вина є характеризуючою обставиною дій (бездіяльності) особи, яка полягає у тому, що особа повинна та може дотримуватися встановлених Кодексом правил та норм. Вина в податкових правопорушеннях завжди нерозривно пов`язана з встановленням умислу. У противагу цьому умисел у діях платника податків відсутній, якщо результат його поведінки не залежить від змісту і порядку дій. Тобто у разі, коли платник, діючи своєчасно, добросовісно й з належною обачністю не зміг би уникнути негативних наслідків податкового характеру. Відтак, особа вважається такою, що умисно допустила порушення податкової дисципліни, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких ПК України передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

У випадку встановлення контролюючим органом під час проведення перевірки на підставі сукупності відповідних даних податкової інформації обставин, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог податкового законодавства, контролюючий орган не позбавлений можливості констатувати в діяннях платника податків вини в умисній формі. Такі обставини з відповідним обґрунтуванням висновків про умисність діяння в обов`язковому порядку мають бути зазначені в акті перевірки, який за усталеною позицією Верховного Суду є носієм доказової інформації щодо виявленого порушення.

Суд зазначає, що позивач не надав жодних доказів на підтвердження того, що ним вчинялись дій щодо повідомлення контролюючого органу про неможливість своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку.

Також позивач не надав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того факту, що ним своєчасно та в повному обсязі були сплачені узгоджені суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість та дотримано граничні терміни реєстрації податкових накладних.

В той же час, позиція позивача полягає в акцентуванні уваги на недотриманні контролюючим органом процедурних моментів, щодо проведеної камеральної перевірки.

Верховний Суд у постановах від: 19 травня 2020 року у справі №820/2300/18, від 30 квітня 2020 року у справі №810/384/16, від 17 березня 2020 року у справі № 808/4140/15, від 25 січня 2019 року у справі №812/1112/16 наголошував увагу на тому, що окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування.

Якщо спірне рішення прийняте контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), таке рішення може бути визнане судом правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів. Технічні помилки не є істотними недоліками форми оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Позивач мав можливість виконати норми податкового законодавства, за порушення яких Податковим кодексом України передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання.

Законом України від 12.05.2022 року № 2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», що набрав чинності 27.05.2022 року, внесено зміни, зокрема, до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, а саме:

платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року (включно), подання податкової звітності до 20 липня 2022 року (включно) та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року №225 затверджено «Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, та перелік документів на підтвердження».

Порядок розроблено відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу з метою тимчасового, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, підтвердження платниками податків можливості чи неможливості своєчасного виконання податкового обов`язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 глави 2 розділу II Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо.

Дія цього Порядку поширюється на платників податків - фізичних осіб - резидентів України, зокрема самозайнятих осіб, юридичних осіб (резидентів і нерезидентів України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування, та на яких покладено обов`язок зі сплати податків та зборів, подання звітності, виконання інших обов`язків, передбачених Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Як на підставу обґрунтування наявності умислу у діях (бездіяльності) ТзОВ "Агролайф Корми", контролюючим органом в акті камеральної перевірки було зазначено, що позивач самостійно визначив та подав декларації, уточнюючі розрахунки з ПДВ, в яких задекларував суми податкових зобов`язань до сплати. За даними ІТС «Управління документами» ГУ ДПС у Львівській області з боку платника податків відсутнє інформування ГУ про обставини, що звільняють від фінансової відповідальності за несвоєчасну сплату податкових зобов`язань. Крім того, підприємство обізнане з граничними строками сплати податку, адже вони закріплені в Кодексі та знаходяться у вільному доступі.

У своїй позовній заяві ТзОВ "Агролайф Корми" не зазначає та не надає жодних доказів на підтвердження тих обставин, що ним своєчасно та в повному обсязі були сплачені узгоджені суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість та дотримано граничні терміни реєстрації податкових накладних, або були обставини які цьому перешкоджали.

Відповідач стверджує, що інформація в Журналі реєстрації Рішень/Попередніх рішень щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку ІКС «Податковий блок» щодо подання ТзОВ "Агролайф Корми" заяви щодо неможливості виконання податкових зобов`язань, відсутня.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною першою та другою статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи встановлені по справі обставини, суд вважає, що відповідачем було надано належні докази на підтвердження своєї правової позиції, а відтак, приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України.

Отже, позовна вимога про визнання протиправними та скасування рішень не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяБрильовський Роман Михайлович