Рішення

від 25.10.2024 по справі 380/10969/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2024 рокусправа № 380/10969/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сподарик Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу,-

в с т а н о в и в:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Львівській області (79026, м. Львів, вул. Стрийська, 35; код ЄДРПОУ 43968090) з вимогою:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Львівській області «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» від 10.05.2024 №17-дс.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що працює на посаді начальника Городоцького відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС у Львівській області. Відповідно до наказу Головного управління ДПС у Львівській області від 10.05.2024 року № 17-дс, Позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за здійснення перегляду в підсистемах ІКС «Податковий блок» відомостей стосовно близьких осіб: брата ОСОБА_2 12.02.2024; двоюрідного брата ОСОБА_3 12.02.2024; ТзОВ «ЛеРай» 02.11.2023, 23.11.2023, 29.11.2023, 12.02.2024, де його дружина ОСОБА_4 є засновником; ТзОВ «АВТО ПАРТС ТРЕЙД» - 12.02.2024, де його брат ОСОБА_2 , є засновником (всього 22 записи) та всупереч пункту 2 наказу Головного управління ДПС у Львівській області від 31.08.2022 року № 611 «Про врегулювання конфлікту інтересів» ОСОБА_1 письмово не повідомив безпосереднього керівника про вчинення таких дій, чим порушено низку вимог правових актів. Вважає, що у наказі Головного управління ДПС у Львівській області «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» 10.05.2024 року № 17-дс не заначено та не враховано всіх елементів складу дисциплінарного проступку об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкта, суб`єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника. Лише посилання в наказі на положення законодавства без належного наведення мотивів застосування певних норм права або незастосування інших норм при обранні виду дисциплінарного стягнення не є належним обґрунтуванням оскаржуваного наказу. Наголошує, що відповідач не обґрунтував, на яких саме підставах ґрунтуються його висновки про наявність в діях позивача дисциплінарного проступку, чітко не вказав, в чому саме полягає протиправна поведінка позивача (які дії чи бездіяльність були ним вчинені), яким нормативним документом було передбачено обов`язок позивача на вчинення чи не вчинення таких дій, які шкідливі наслідки були спричинені та який зв`язок між поведінкою Позивача та такими наслідками, а також про наявність вини в діях позивача. Вважає оскаржуваний наказ протиправним, просить суд позовні вимоги задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 27.05.2024 відкрито провадження в адміністративній справі за цим позовом та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання. Копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслано учасникам справи, відповідачу запропоновано у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання цієї ухвали подати суду відзив на позовну заяву, в якому вказати про визнання/заперечення позовних вимог.

31.05.2024 за вх.№41548 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Зазначив, що позивач обізнаний з вимогами законодавства в сфері захисту інформації та антикорупційного законодавства. Також позивач ознайомлений з вимогами наказу Головного управління ДПС у Львівській області від 31.08.2022 № 611 згідно з яким до нього застосовано захід зовнішнього врегулювання конфлікту інтересів у вигляді - усунення від виконання завдань, вчинення дій, прийняття рішення чи участь у його прийнятті, що стосуватимуться його близьких осіб. Однак, позивач, незважаючи на це, здійснював моніторинг інформації в ІКС «Податковий блок», в режимі перегляду в системі співставлення та Єдиному вікні подання електронної звітності стосовно свої близьких осіб (всього 22 записи), чим порушив норми законодавства, що стало підставою для застосування щодо позивача заходів дисциплінарної відповідальності. Вважає позовні вимоги необґрунтованими, просить суд у задоволенні позову відмовити.

14.06.2024 за вх.№45303 від представника позивача надійшли письмові пояснення у справі. Вважає, що позивач не вчинив дій, які йому було заборонено вчиняти згідно наказу ГУ ДПС у Львівській області «Про врегулювання конфлікту інтересів» від 31.08.2022 №611, а саме не вчиняв дій, не розглядав справ, не брав участі у підготовці та прийнятті рішень чи участь в його прийнятті, що стосувалися ТзОВ «ЛеРай», ОСОБА_2 , ТзОВ «Авто Партс Трейд» та ОСОБА_3 . Зазначає, що позивач не вчиняв дій, які б порушували загально визначені етичні норми поведінки державного службовця.

18.07.2024 за вх.№54775 та 19.07.2024 за вх.№55209 від представника відповідача надійшли клопотання про долучення додаткових доказів у справі.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін в порядку частини сьомої статті 262 КАС України від учасників справи не надходило. З огляду на ці обставини суд на підставі частини п`ятої статті 262 КАС України розглянув справу в порядку письмового провадження (без проведення судового засідання, за наявними матеріалами) в межах строку, визначеного статтею 258 КАС України.

Суд з`ясував зміст позовних вимог, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини:

ОСОБА_1 працює в Головного управління ДПС у Львівській області.

Відповідно до наказу №419-О від 26.08.2022 «Про переведення» відповідно до пункту 1 частини першої статті 41 Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» та у зв`язку із введенням в дію організаційної структури та штатного розпису Головного управління ДПС у Львівській області на 2022 рік відповідно до наказів ГУ ДПС у Львівській області від 02.05.2022 №112 «Про введення в дію організаційної структури ГУ ДПС у Львівській області» і від 05.07.2022 №47-Ф «Про введення в дію штатного розпису на 2022 рік ГУ ДПС у Львівській області з 26.08.2022 ОСОБА_1 , начальника Стрийського відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС у Львівській області на посаду начальника Городоцького відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Львівській області.

Наказом Головного управління ДПС у Львівській області від 28.03.2024 №37-дп «Про порушення дисциплінарного провадження» відповідно до статей 17, 64-69, 73 Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу», підпункту 1.28 пункту 1 доручення в.о. начальника ГУ ДПС у Львівській області від 21.03.2024 №22-д (14) до доповідної записки управління з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДПС у Львівській області від 18.03.2024 №439/13-01-14-11, відносно позивача порушено дисциплінарне провадження.

Дисциплінарне провадження порушено з метою визначення наявності, характеру і тяжкості вчинення дисциплінарного проступку в діях ОСОБА_1 , який використовуючи наданий йому доступ до інформаційних, комунікаційних та інформаційно-комунікаційних систем ДПС, здійснював 02.11.2023, 23.11.2023, 29.11.2023 перегляд інформації в ІКС «Податковий блок» стосовно ТзОВ «ЛеРай» (41603318), де його близька особа - дружина ОСОБА_4 є засновником, та на порушення вимог пункту 2 наказу Головного управління ДПС у Львівській області від 31.08.2022 р. №611, письмово не повідомив безпосереднього керівника про вчинення таких дій.

Підставою для порушення дисциплінарного провадження щодо ОСОБА_1 стали результати перевірки, проведеної відповідно до наказу Головного управління ДПС у Львівській області від 26.02.2024 №106, з питань викладених у листі Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції ДПС України від 19.02.2024 №4287/7/99-00-14-02-07 та результати перевірки, проведеної відповідно до наказу ГУ ДПС у Львівській області від 14.03.2024 №129, з питань викладених у листі Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції ДПС України від 08.03.2024 №6535/7/99-00-14-02-07.

В ході проведеної перевірки, позивачем було надано письмові пояснення від 08.03.2024, в яких останній зазначив:

«…Стосовно перегляду і ІКС «Податковий блок» реєстраційних даних, засновників по ТзОВ «Лерай» можу повідомити наступне: для заповнення щорічної декларації державного службовця на сайті НАЗК мені потрібно уточнити указані дані, оскільки зі слів моєї дружини протягом 2021-2022 років у реєстраційних даних цього підприємства відбулися зміни.

Стосовно перегляду документів податкової звітності 02.11. та 23.11.2023, можу повідомити, що в період з 20.11.2023 по 20.12.2023 проводяться камеральні перевірки з податку на додану вартість. Працівниками підрозділу в той період проводяться камеральні перевірки з ДПВ під час яких досліджується повнота нарахування податкових зобов`язань та податкового кредиту з ПДВ. Перегляд податкової звітності відбувається за кодом ЄДРПОУ а не за ОСОБА_5 під час дослідження, я набрав код ЄДРПОУ підприємства, але побачивши, що це підприємство стосовно якого врегульовано конфлікт інтересів, я карточку закрив. Інформацію стосовно показників звітності не переглядав, не копіював, не поширював і не використовував в інший спосіб…».

Листом від 29.03.2024 за №4168/5/13-01-14-10, ГУ ДПС у Львівській області повідомило НАЗК, що під час перевірки встановлено, що начальник Городоцького відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ОСОБА_1 , використовуючи наданий йому доступ до інформаційних, комунікаційних та інформаційно-комунікаційних систем ДПС, здійснював 02.11.2023, 23.11.2023, 29.11.2023 перегляд інформації в ІКС «Податковий блок» стосовно ТзОВ «ЛеРай», де його близька особа: дружина ОСОБА_4 є засновником. Інформацію надано з урахуванням положень статті 255 КУпАП для метою прийняття рішення.

У відповідь на зазначений лист, керівник Департаменту моніторингу і контролю за виконанням актів законодавства про конфлікт інтересів та запобігання корупції, повідомив, що наразі відсутні підстави для констатації факту використання ОСОБА_1 інформації з ІКС «Податковий блок» у власних інтересах, оскільки викладених даних недостатньо для підтвердження вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-8 КУпАП. В той же час, зазначено, що наведені у листі обставини можуть свідчити про вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п.2 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу».

Так, в ході проведення дисциплінарного провадження, встановлено відомості про моніторинг позивачем інформації і ІКС «Податковий блок» в режимі перегляду інформації в Системі співставлення та Єдиному вікні подання електронної звітності стосовно близьких осіб: брата ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , двоюрідного брата ОСОБА_3 12.02.2024, ТзОВ «ЛеРай» 02.11.2023, 23.11.2023, 29.11.2023, 12.02.2024, де його дружина ОСОБА_4 є засновником; ТзОВ «АВТО ПАРТС ТРЕЙД», де його брат ОСОБА_2 є засновником, а саме:

23.11.2023 стосовно суб`єкта за ЄДРПОУ 41603318, тип операції: в підсистемі Перегляд документу податкової звітності 5 записів;

23.11.2023 стосовно суб`єкта за ЄДРПОУ 41603318, тип операції: в підсистемі перегляд Реєстраційні дані 1 запис;

23.11.2023 стосовно суб`єкта за ЄДРПОУ 41603318, тип операції: в підсистемі Податкова звітність 1 запис;

02.11.2023 стосовно суб`єкта за ЄДРПОУ 41603318, тип операції: в підсистемі Перегляд документу податкової звітності 5 записів;

02.11.2023 стосовно суб`єкта за ЄДРПОУ 41603318, тип операції: в підсистемі Реєстраційні дані 1 запис;

29.11.2023 стосовно суб`єкта за ЄДРПОУ 41603318, тип операції: в підсистемі Реєстраційні дані 1 запис;

12.02.2024 стосовно суб`єкта за ЄДРПОУ 42332784 3 записи;

12.02.2024 стосовно суб`єкта за РНОКПП НОМЕР_2 2 записи;

12.02.2024 стосовно суб`єкта за РНОКПП НОМЕР_2 2 записи.

Також встановлено, що відповідно до вимог статей 28, 29, 30 Закону України від 14.10.2014 №1700-VII «Про запобігання корупції», наказом ГУ ДПС у Львівській області від 31.08.2022 №611 застосовано захід зовнішнього врегулювання конфлікту інтересів до позивача у вигляді усунення від виконання завдань, вчинення дій, прийняття рішень чи участь у його прийнятті, що стосуватимуться його близьких осіб.

18.03.2024 ОСОБА_1 подано письмові пояснення, в яких зазначив, що 12.02.2024 ним було здійснено перегляд реєстраційних даних та податкової звітності за кодами: 3078308591, 3669505790, 42332784 з метою переконатися, що дані особи не здійснюють діяльності, щоб в подальшому ним було усунуто якісь дії стосовно них, на предмет запобігання в майбутньому вчинення стосовно них та підприємств будь-яких дій. Інформації в ІКС «Податковий блок» не копіював, не передавав, не використовував в інший спосіб.

Дисциплінарною комісію з розгляду дисциплінарних справ Головного управління ДПС у Львівській області прийнято подання від 01.05.2024 №936/13-01-14-11, відповідно до якого, Дисциплінарною комісію встановлено факт вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, визначеного пунктами 2 та 5 частини другої статті 65 Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу».

За результатами дисциплінарного провадження, враховуючи подання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Головного управління ДПС у Львівській області від 01.05.2024 року №936/13-01-14-11 позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з наказом Головного управління ДПС у Львівській області від 10.05.2024 року № 17-дс та накладено дисциплінарне стягнення у виді догани.

Відповідно до наказу Головного управління ДПС у Львівській області від 10.05.2024 року № 17-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за здійснення перегляду в підсистемах ІКС «Податковий блок» відомостей стосовно близьких осіб: брата ОСОБА_2 ( НОМЕР_2 ) 12.02.2024; двоюрідного брата ОСОБА_3 ( НОМЕР_3 ) 12.02.2024; ТзОВ «ЛеРай» (41603318) 02.11.2023, 23.11.2023, 29.11.2023, 12.02.2024, де його дружина ОСОБА_4 є засновником, ТзОВ «АВТО ПАРТС ТРЕЙД» (42332784) 12.02.2024, де його брат ОСОБА_2 ( НОМЕР_2 ), є засновником (всього 22 записи) та всупереч пункту 2 наказу Головного управління ДПС у Львівській області від 31.08.2022 №611 «Про врегулювання конфлікту інтересів» ОСОБА_1 не повідомив безпосередньо керівника про вчинення таких дій, чим порушено вимоги:

розділу 6 «Умови служби» посадової інструкції начальника Городоцького відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ОСОБА_1 , затвердженої в.о. начальника ГУ ДПС у Львівській області 02.11.2023;

підпункту 2.2.21 положення про Городоцький відділ податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС у Львівській області, затвердженого в.о. начальника ГУ ДПС у Львівській області від 01.11.2023, яким керувався у своїй діяльності ОСОБА_1 ;

пункту 5.1 Правил етичної поведінки в органах Державної податкової служби, затверджених наказом Державної податкової служби України від 02.09.2019 №52;

пункту 1 розділу IV Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби від 05.08.2016 №158, зі змінами;

частини першої статті 38 Закону України від 14.10.2014 №1700-VII «Про запобігання корупції»;

пункту 7.2 Порядку доступу до інформації в інформаційних, електронних комунікаційних та інформаційно-комунікаційних системах Державної податкової служби України, затвердженого наказом ДПС України від 15.05.2020 №216;

пункту 2 наказу Головного управління ДПС у Львівській області від 31.08.2022 №611 «Про врегулювання конфлікту інтересів»;

пунктів 1, 2, 7, 8 частини першої статті 8, пункту 1 частини першої статті 62 Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу».

Вважаючи рішення відповідача таким, що порушує його права стосовно проходження публічної служби, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України, встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Позивач, є особою на яку поширюється дія Закону України «Про державну службу» та Закону України «Про запобігання корупції».

Відносини, що виникають у зв`язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, правовий статус державного службовця регулює Закон України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (Закон № 889-VIII, у редакції, чинній на час спірних правовідносин).

Згідно ст.1 Закону України «Про державну службу» державна служба це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань та функцій держави, зокрема щодо: аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів, забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів, забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг, здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства, управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням, управління персоналом державних органів, реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством.

Відповідно до положень частин 1, 3 статті 5 Закону № 889-VIII правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

За приписами пунктів 1, 8 частини 1 статті 8 Закону № 889-VIII державний службовець зобов`язаний: дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України.

Державні службовці виконують також інші обов`язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах, та контракті про проходження державної служби (у разі укладення).

Згідно зі статтею 62 Закону № 889-VIII державний службовець зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені статтею 8 цього Закону, а також: 1) не допускати вчинків, несумісних із статусом державного службовця; 2) виявляти високий рівень культури, професіоналізм, витримку і тактовність, повагу до громадян, керівництва та інших державних службовців; 3) дбайливо ставитися до державного майна та інших публічних ресурсів. Державний службовець особисто виконує покладені на нього посадові обов`язки.

Частиною 1 статті 64 Закону № 889-VIII передбачено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 65 Закону № 889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

В силу вимог пункту 5 частини 2 статті 65 Закону № 889-VIII дисциплінарним проступком є невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

За змістом частини 1 статті 66 Закону № 889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану (частина 3 статті 66 Закону № 889-VIII).

Відповідно до частини 1 статті 67 Закону № 889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

Згідно з положеннями частин 2 - 4 статті 67 Закону № 889-VIII обставинами, що пом`якшують відповідальність державного службовця, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка та відсутність дисциплінарних стягнень; 3) високі показники виконання службових завдань; 4) вжиття заходів щодо попередження, відвернення або усунення настання тяжких наслідків, які настали або можуть настати в результаті вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування заподіяної шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

Під час застосування дисциплінарного стягнення можуть враховуватися також інші, не зазначені у частині другій цієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність державного службовця.

Обставинами, що обтяжують відповідальність державного службовця, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного сп`яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або токсичних засобів; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно, до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого державного службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення щодо нього; 4) вчинення проступку умисно з мотивів неповаги до держави і суспільства, прав і свобод людини, окремих соціальних груп; 5) настання тяжких наслідків або заподіяння збитків внаслідок вчинення дисциплінарного проступку.

Згідно з частиною 1 статті 69 Закону № 889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (дисциплінарна комісія).

Постановою Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 року № 1039 затверджено Порядок здійснення дисциплінарного провадження, який визначає процедуру здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців (Порядок № 1039).

Пунктом 33 Порядку № 1039 визначено, що Комісія, дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання.

Комісія, дисциплінарна комісія повинна встановити: чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження; чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку; чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби; чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності; який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця.

За приписами частин 10, 11 статті 69 Закону № 889-VIII результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення.

Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.

Відповідно до частини 2 статті 74 Закону № 889-VIII дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця.

Згідно з частиною 1 статті 77 Закону № 889-VIII рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення.

За змістом частини 2 статті 77 Закону № 889-VIII у рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.

Аналіз наведених положень Закону № 889-VIII, Порядку № 1039 свідчить про те, що підставою для застосування дисциплінарного стягнення є вчинення особою дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених Законом № 889-VIII та іншими нормативно-правовими актами.

Ці обставини, як і характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він учинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків з`ясовуються під час службового розслідування та/або прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження. Рішення суб`єкта призначення про накладення дисциплінарного стягнення має ґрунтуватись на матеріалах дисциплінарної справи.

При цьому, об`єктивною стороною дисциплінарного проступку є вчинення державним службовцем дій чи бездіяльності, або прийняття рішення, що містять ознаки протиправності, тобто, суперечать вимогам законодавства. Водночас, з суб`єктивної сторони дисциплінарний проступок характеризується наявністю вини державного службовця, під чим розуміється ставлення останнього до своїх протиправних дій чи бездіяльності, або рішення і їх шкідливих наслідків.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду від 28 квітня 2020 року у справі № 822/46/18.

Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Відповідний висновок щодо застосування норм права міститься у постанові Верховного Суду від 10 грудня 2020 року у справі № 812/831/16.

Пунктом 5 частини 2 статті 65 Закону № 889-VIII передбачено, що дисциплінарним проступком є невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

Так, предметом спору у цій справі є питання правомірності наказу Головного управління ДПС у Львівській області від 10.05.2024 №17-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», яким, на підставі подання дисциплінарної комісії від подання дисциплінарної комісії від 01.05.2024 №936/13-01-14-11, року вирішено застосувати до заступника начальника управління - начальника Городоцького відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Львівській області ОСОБА_7 стягнення у вигляді догани.

Також позивачу інкримінується порушення вимог:

розділу 6 «Умови служби» посадової інструкції начальника Городоцького відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ОСОБА_1 , затвердженої в.о. начальника ГУ ДПС у Львівській області 02.11.2023;

підпункту 2.2.21 положення про Городоцький відділ податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС у Львівській області, затвердженого в.о. начальника ГУ ДПС у Львівській області від 01.11.2023, яким керувався у своїй діяльності ОСОБА_1 ;

пункту 5.1 Правил етичної поведінки в органах Державної податкової служби, затверджених наказом Державної податкової служби України від 02.09.2019 №52;

пункту 1 розділу IV Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби від 05.08.2016 №158, зі змінами;

частини першої статті 38 Закону України від 14.10.2014 №1700-VII «Про запобігання корупції»;

пункту 7.2 Порядку доступу до інформації в інформаційних, електронних комунікаційних та інформаційно-комунікаційних системах Державної податкової служби України, затвердженого наказом ДПС України від 15.05.2020 №216;

пункту 2 наказу Головного управління ДПС у Львівській області від 31.08.2022 №611 «Про врегулювання конфлікту інтересів»;

пунктів 1, 2, 7, 8 частини першої статті 8, пункту 1 частини першої статті 62 Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу».

Щодо зазначення в наказі про порушення позивачем розділу 6 «Умови служби» посадової інструкції начальника Городоцького відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ОСОБА_1 , суд зазначає таке.

Суд встановив, що розділ 6 «Умови служби» посадової інструкції не містять конкретної заборони в частині використання чи перегляду інформації в ІКС «Податковий блок».

Щодо твердження відповідача про порушення позивачем підпункту 2.2.21 Положення про Городоцький відділ податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС у Львівській області, то згідно з п.2.2 Положення про Городоцький відділ податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб відділ здійснює такі функції, а відповідно до підпункту 2.2.21 Положення функція: інформаційно-аналітичне забезпечення (56.2.) містить такі процедури: використання інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем ДПС для отримання інформації, необхідної для виконання функціональних обов`язків структурними підрозділами ГУ (56.2.5).

В той же час відповідач в оскаржуваному наказі не вказав в чому полягає порушення позивачем підпункту 2.2.21 Положення про Городоцький відділ.

Позивач надав письмові пояснення, у яких він зазначив, що стосовно перегляду інформації в ІКС «Податковий блок» 02.11.2023 та 23.11.2023, повідомив, що в період з 20.11.2023 по 20.12.2023 проводяться камеральні перевірки з податку на додану вартість. Працівниками підрозділу в той період проводяться камеральні перевірки з ДПВ під час яких досліджується повнота нарахування податкових зобов`язань та податкового кредиту з ПДВ. Перегляд податкової звітності відбувається за кодом ЄДРПОУ, а не за назвою. Ймовірно під час дослідження, набрав код ЄДРПОУ підприємства, але побачивши, що це підприємство стосовно якого врегульовано конфлікт інтересів, карточку закрив. Інформацію стосовно показників звітності не переглядав, не копіював, не поширював і не використовував в інший спосіб.

Крім цього, в поясненнях, які були надані позивачем 18.03.2024, останній зазначив, що 12.02.2024 ним було здійснено перегляд реєстраційних даних та податкової звітності за кодами: 3078308591, 3669505790, 42332784 з метою переконатися, що дані особи не здійснюють діяльності, щоб в подальшому ним було усунуто якісь дії стосовно них, на предмет запобігання в майбутньому вчинення стосовно них та підприємств будь-яких дій.

Твердження ОСОБА_7 про те, що він інформацію стосовно показників звітності не передавав, не поширював і не використовував у інший спосіб, не спростоване відповідачем.

У наказі про притягнення Позивача до дисциплінарної відповідальності також зазначено, що ОСОБА_1 порушив пункт 2 наказу Головного управління ДПС у Львівській області від 31.08.2022 №611 «Про врегулювання конфлікту інтересів».

Відповідно до Наказу Головного управління ДПС у Львівській області «Про врегулювання конфлікту інтересів» від 31.08.2022 №611 до позивача застосовано захід зовнішнього врегулювання конфлікту інтересів - усунення від виконання завдань, вчинення дій, прийняття рішень чи участі в їх прийнятті, які будуть стосуватися ТзОВ «ЛеРай» (ЄДРПОУ 41603318), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ТзОВ «Авто Партс Трейд» (ЄДРПОУ 42332784) та ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ).

Вказаним наказом Позивачу встановлено, що у випадку отримання до виконання завдань, що передбачатиме вчинення дій, розгляд справ, підготовку та прийняття рішення чи участь в його прийнятті, що стосуватиметься ТзОВ «ЛеРай» (ЄДРПОУ 41603318), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ТзОВ «Авто Партс Трейд» (ЄДРПОУ 42332784) та ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ), не вчиняти дій та не приймати рішень, та письмово інформувати начальника управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Львівській області або особу, яка виконує його обов`язки, для залучення до прийняття такого рішення або вчинення відповідних дій інших працівників відділу.

Суд зазначає, що відповідач не надав суду жодних доказів про надання ОСОБА_1 завдань, що передбачатиме вчинення дій, розгляд справ, підготовку та прийняття рішення чи участь в його прийнятті, що стосуватиметься ТзОВ «ЛеРай», ОСОБА_2 , ТзОВ «Авто Партс Трейд» та ОСОБА_3 .

Відповідно у позивача не виникло обов`язку письмово інформувати начальника управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Львівській області або особу, яка виконує його обов`язки.

Суд погоджується з твердженням позивача про те, що позивач не вчиняв дій, які йому було заборонено вчиняти згідно з наказом Головного управління ДПС у Львівській області «Про врегулювання конфлікту інтересів» від 31.08.2022 №611, а саме, не вчиняв дій, не розглядав справ, не брав участі у підготовці та прийнятті рішень чи участь в його прийнятті, що стосувалися ТзОВ «ЛеРай», ОСОБА_2 , ТзОВ «Авто Партс Трейд» та ОСОБА_3 .

Суд наголошує, що перегляд позивачем інформації стосовно ТзОВ «ЛеРай», ОСОБА_2 , ТзОВ «Авто Партс Трейд» та ОСОБА_3 не спричинив жодних негативних наслідків. Самим же відповідачем у поданні дисциплінарної комісії не зазначено, що виявлені недоліки та порушення призвели до будь-яких наслідків.

Крім того, відповідач, вважаючи, що позивач порушив низку норм нормативно-правових актів, які встановлюють обов`язки позивача як посадової особи, зазначив лише, що позивач «переглядав» інформацію, однак про «використання» відповідної інформації, що власне і становило би недотримання передбачених посадових обов`язків і в результаті могло б спричинити негативні наслідки, як це визначено означеними вище нормами, - відповідач висновків не зробив.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що матеріалами дисциплінарної справи щодо позивача не підтверджено наявність у його діях усіх складових дисциплінарного проступку: протиправних дій (бездіяльності) позивачки у зв`язку з неналежним виконанням покладених на неї посадових обов`язків; вини позивачки. Не враховано ступінь тяжкості, наявність шкоди, заподіяною позивачем. Недоведеність цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку, а відтак і підстави для дисциплінарної відповідальності.

Зазначене зумовлює висновок суду про необґрунтованість висновків відповідача при прийнятті оскаржуваного наказу.

На переконання суду, вчинені позивачем дії, не спричинили жодних негативних наслідків, та відповідачем також не встановлено таких наслідків.

Крім того, суд зазначає, що у поданні Дисциплінарної комісії не зазначено, що виявлені недоліки та порушення призвели до тяжких наслідків.

Так, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16.03.2021 у справі №140/2819/19, суд дійшов висновку, що для накладення дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність протиправної поведінки державного службовця, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає у порушенні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених Законом №889-VIII та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення. Також необхідно враховувати інші обставини, що мають значення: характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

Тобто, для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку - об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкта, суб`єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника. Об`єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб`єкта (працівника), шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає у порушенні трудових обов`язків, закріплених нормами спеціального законодавства про працю, які регламентовані зокрема Законом №889-VII, положеннями, посадовими інструкціями, а також у порушенні або невиконанні наказів і розпоряджень роботодавця, уповноваженої ним адміністрації.

Підсумовуючи викладене вище, суд зазначає, що матеріалами дисциплінарної справи щодо позивача не підтверджено наявність у діях позивача усіх складових дисциплінарного проступку: протиправних дій (бездіяльності) позивача у зв`язку з неналежним виконанням покладених на нього посадових обов`язків; вини позивача. Не враховано ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника. Недоведеність цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку, а відтак і підстави для дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікованої Україною 17 липня 1997 року, набула чинності для України 11 вересня 1997 року) "Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Суд зазначає, що рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

При цьому, прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку, що наказ Головного управління ДПС у Львівській області від 10.05.2024 №17-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01 від 06.09.2005, пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00 від 18.07.2006, пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04 від 10.02.2010, пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, пункт 29).

Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст.14, 72-77, 139, 241-247, 250-251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Львівській області (79026, м. Львів, вул. Стрийська, 35; код ЄДРПОУ 43968090) визнати протиправним та скасування наказу.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Львівській області «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» від 10.05.2024 №17-дс.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області сплачений судовий збір в сумі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

СуддяСподарик Наталія Іванівна