Ухвала

від 30.10.2024 по справі 440/12243/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

30 жовтня 2024 рокум. ПолтаваСправа № 440/12243/24

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Супрун Є.Б., розглянувши заяву заступника керівника Полтавської обласної прокуратури Іллі Титарчука про поновлення строку на звернення до суду з позовом заступника керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної інспекції архітектури та містобудування України до Управління з питань містобудування та архітектури Виконавчого комітету Полтавської міської ради про визнання протиправним та скасування наказу,

В С Т А Н О В И В:

14.10.2024 заступник керівника Полтавської обласної прокуратури Ілля Титарчук, діючи в інтересах держави в особі Державної інспекції архітектури та містобудування України, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Управління з питань містобудування та архітектури Виконавчого комітету Полтавської міської ради, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 12.07.2019 №135 (зі змінами, внесеними наказом від 11.09.2019 №190), яким затверджено містобудівні умови та обмеження на об`єкт будівництва: "Реконструкція громадського будинку (банку) під готель з розширенням за рахунок добудови та надбудови по вул. Котляревського, 1/27 в м. Полтаві", що був прийнятий за результатами розгляду заяви замовника в особі ТОВ "ПАФ Гарант" (код ЄДРПОУ 32478714; вул. Європейська, 14, смт. Велика Багачка, Великобагачанський район, Полтавська область, 38300).

Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2024 року позовну заяву залишено без руху з мотивів пропуску заявником строку звернення до суду за відсутності заяви про поновлення такого строку та запропоновано усунути виявлений недолік шляхом надання до суду відповідної заяви з поясненням поважності причин пропуску такого строку.

Залишаючи позовну заяву без руху, суддя виходив з обставин того, що заявник оскаржує наказ відповідача, який прийнятий 12.07.2019, тоді як позовну заяву подано до суду 14.10.2024. Звідси суддя виявив той факт, що позов заявлений з пропуском тримісячного строку, встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України.

28.10.2024 заступник керівника Полтавської обласної прокуратури Ілля Титарчук на виконання ухвали від 15.10.2024 засобами системи "Електронний суд" надіслав до суду заяву про поновлення процесуального строку, в якій, як і у позовній заяві, стверджує, що станом на момент подачі прокурором позову не припинили існувати підстави для звернення до суду, оскільки протягом всього строку дії спірних містобудівних умов і обмежень, з моменту їх видачі 12.07.2019 і по сьогодні, вони є підставою для розробки проектної документації без погодження з органами охорони культурної спадщини, для отримання дозволу на виконання будівельних робіт та реконструкції об`єкту на земельній ділянці, що не відведена для цієї мети. Саме тому, згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України, строк звернення до суду з позовною заявою про визнання протиправним та скасування наказу Управління з питань містобудування та архітектури Виконавчого комітету Полтавської міської ради від 12.07.2019 №135 (зі змінами, внесеними наказом від 11.09.2019 №190) не є пропущеним.

У зв`язку з цим просить суд відкрити провадження у справі №440/12243/24 та здійснювати розгляд справи в загальному порядку.

На підкріплення власних тверджень заявник посилається на позицію Верховного Суду, що викладена у постанові від 15.12.2018 у справі № 522/6212/17, де суд також сформулював висновки щодо строків на оскарження містобудівних умов і обмежень через призму акта індивідуальної дії. Зокрема, Верховний Суд зазначив, що за своєю юридичною природою містобудівні умови і обмеження, - це акт індивідуальної дії, який видається уповноваженими органами містобудування та архітектури і покладає на замовника будівництва певні обов`язки й обмеження. Правовідносини, що виникають на підставі містобудівних умов і обмежень, носять довготривалий характер, оскільки діють до закінчення будівництва об`єкту. Відповідно, якщо містобудівні умови і обмеження неправомірно видані Управлінням з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету, то вони порушують вимоги містобудівного та земельного законодавства, протягом всього строку своєї дії, а не лише в момент їх видачі.

Надаючи оцінку доводам, наведеним у заяві про поновлення строку звернення до суду з позовом, суддя виходить з наступного.

Статтею 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

За змістом статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно з частиною першою статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені статтею 123 КАС України, відповідно до якої, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Окреслюючи мету законодавчого запровадження строків у судочинстві слід зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя. Такі обмеження спрямовані на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Верховний Суд у постанові від 20.04.2021 у справі №640/17351/19 зазначав про те, що визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

У зв`язку з цим слід підкреслити, що єдність судової практики відіграє надважливу роль у забезпеченні однакового правозастосування в адміністративному судочинстві, що сприяє правовій визначеності для учасників судового процесу під час вирішення спірних ситуацій.

З цього приводу у Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень зазначено, що, визнаючи повноваження судді тлумачити закон, слід пам`ятати також і про обов`язок судді сприяти юридичній визначеності, яка гарантує передбачуваність змісту та застосування юридичних норм, сприяючи тим самим забезпеченню високоякісної судової системи.

В Україні завдання забезпечення єдності судової практики, відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та процесуальних кодексів, покладається на Верховний Суд.

Разом з тим, принцип єдності судової практики не є абсолютним, оскільки в протилежному випадку це означало б неможливість виправити судом свою позицію або виключало б можливість динамічного розвитку права та суспільних правовідносин.

У даному контексті слід зазначити, що Велика Палата Верховного Суду під час розгляду справи №755/10947/17 зробила висновок, відповідно до якого під час вирішення тотожних спорів має враховуватись саме остання правова позиція.

У позовній заяві заявник зазначає, що Полтавською обласною прокуратурою за результатами опрацювання відомостей із відкритих джерел, даних Реєстру будівельної діяльності ЄДЕССБ та Єдиного державного реєстру судових рішень щодо законності будівництва по вул. Котляревського, 1/27 у місті Полтаві встановлено порушення вимог містобудівного законодавства у діяльності Управління з питань містобудування і архітектури Виконавчого комітету Полтавської міської ради. Так, у відповідності до відомостей, що містяться в Реєстрі будівельної діяльності ЄДЕССБ, рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 22.06.2022 у справі №440/9869/21 скасовано дозвіл на виконання будівельних робіт від 03.03.2021 №ІV012210212996, виданий на вищевказаний об`єкт, замовник ТзОВ "ПАФ Гарант".

Як з`ясував суддя, рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.06.2022 у справі №440/9869/21 набрало законної сили 29.07.2022.

У зв`язку з цим суд звертає увагу на висновки Верховного Суду, сформульовані у постанові від 21.09.2023 у справі №380/7550/22, де колегія суддів, погодившись з висновками судів щодо пропуску прокурором строку звернення до суду без поважних причин, зазначила, що дата отримання прокурором відповіді на звернення не змінює моменту, з якого прокурор повинен був дізнатися про порушення своїх прав, а лише свідчить про час, коли він почав вчиняти активні дії щодо реалізації свого права, і ці події не пов`язуються з початком перебігу строку звернення до суду у спірних правовідносинах.

Також у постанові від 13.02.2019 у справі №826/13768/16 Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що обставини виявлення прокурором під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні відповідних порушень інтересів держави, які підлягають захисту в суді, поза межами строку звернення до суду повинні враховуватися судами як поважні причини пропуску строку звернення до адміністративного суду, якщо прокурор звернувся до суду протягом встановленого законом строку звернення з дня виявлення таких порушень. Проте направлення прокурором листів до відповідних державних органів щодо здійснення заходів захисту інтересів держави не зупиняє та не перериває перебігу встановленого процесуальним законом строку звернення до суду.

Аналогічна позиція була сформульована Верховним Судом у постанові від 23.08.2023 (справа №380/7024/22), у постанові від 21.09.2023 (справа №380/7839/22).

З урахуванням висновку Великої Палати Верховного Суду, відповідно до якого під час вирішення тотожних спорів має враховуватись саме остання правова позиція, суддя не приймає до уваги посилання заявника на правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 15.12.2018 (справа №522/6212/17), від 19.06.2018 (справа №464/2638/17), від 28.11.2018 (справа №815/2311/15), від 29.04.2021 (справа №640/19594/20).

Натомість суддя враховує правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 21.09.2023 (справа №380/7550/22), від 23.08.2023 (справа №380/7024/22), від 21.09.2023 (справа №380/7839/22), як більш пізні у порівнянні з тими, що перелічені заявником.

Таким чином результати опрацювання Полтавською обласною прокуратурою відомостей із відкритих джерел, даних Реєстру будівельної діяльності ЄДЕССБ та Єдиного державного реєстру судових рішень щодо законності будівництва по вул. Котляревського, 1/27 у місті Полтаві, за наслідками чого було встановлено порушення вимог містобудівного законодавства у діяльності Управління з питань містобудування і архітектури Виконавчого комітету Полтавської міської ради, не можуть свідчити про наявність у позивача об`єктивних обставин, які свідчать про поважність причин пропуску строку звернення до суду з позовом, як і не може свідчити про таку поважність твердження заявника щодо триваючого характеру правовідносин, які виникають на підставі містобудівних умов і обмежень.

Тож навіть з урахуванням обставин скасування дозволу на виконання будівельних робіт, виданого ТОВ "ПАФ Гарант", встановлених рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 22.06.2022 у справі №440/9869/21, що набрало законної сили 29.07.2022, на які посилається заявник, слід констатувати факт пропуску строку звернення до суду з позовом за відсутності поважних причин такого пропуску, з огляду на що заява заступника керівника Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_1 про поновлення строку на звернення до суду з цим позовом задоволенню не підлягає.

Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Зважаючи на те, що позивач не повідомив поважних причин пропуску строку звернення до суду, у суду наявні підстави, встановлені частиною 2 статті 123 та пунктом 9 частини 4 статті 169 КАС України, для повернення позовної заяви.

Керуючись статтями 122, 123, 169 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Заяву заступника керівника Полтавської обласної прокуратури Іллі Титарчука про поновлення процесуального строку - залишити без задоволення.

Позовну заяву заступника керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної інспекції архітектури та містобудування України до Управління з питань містобудування та архітектури Виконавчого комітету Полтавської міської ради про визнання протиправним та скасування наказу - повернути позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, але може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з моменту її підписання до Другого апеляційного адміністративного суду.

СуддяЄ.Б. Супрун