Рішення

від 29.10.2024 по справі 520/21919/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

29 жовтня 2024 року № 520/21919/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПЦИОН ПЛЮС" до Вінницької митниці про визнання протиправними і скасування рішень, карток відмови, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОПЦИОН ПЛЮС" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: визнати протиправними та скасувати:

- рішення про коригування митної вартості товарів №UA401060/2024/000029/2 від 09.07.2024 року та картку відмови № UA401060/2024/000104 від 09.07.2024 року;

- рішення про коригування митної вартості товарів №UA401060/2024/000034/2 від 15.07.2024 року та картку відмови №UA401060/2024/000111 від 15.07.2024 року;

- рішення про коригування митної вартості товарів №UA401060/2024/000038/2 від 16.07.2024 року та картку відмови №UA401060/2024/000114 від 16.07.2024 року.

В обґрунтування позову зазначено, що прийняті 09.07.2024 р. рішення про коригування митної вартості товарів №UA401060/2024/000029/2 та картка відмови № UA401060/2024/000104, 15.07.2024 року рішення про коригування митної вартості товарів №UA401060/2024/000034/2 та картка відмови №UA401060/2024/000111, 16.07.2024 року рішення про коригування митної вартості товарів №UA401060/2024/000038/2 та картка відмови №UA401060/2024/000114 є необґрунтованими та безпідставними, оскільки під час митного оформлення позивачем надано всі документи на підтвердження вартості товарів і обраного методу її визначення.

Ухвалою суду від 09.08.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене провадження у справі.

Представником відповідача через канцелярію суду було подано відзив на позовну заяву, в якому вказано, що відповідач проти заявленого позову заперечував з підстав його необґрунтованості та недоведеності. При цьому, представником відповідача зазначено, що заявлена до митного оформлення вартість заявлених до митного оформлення товарів не підтверджується поданими документами, а додаткових підтверджуючих доказів підприємством позивача до митного оформлення подано не було.

Також представником позивача через канцелярію суду було подано відповідь на відзив із викладенням власної правової позиції. Крім того, заявлено клопотання про залишення відзиву без розгляду з підстав відсутності у особи, яка його подала повноважень відсутні повноваження на вчинення відповідних дій.

Суд зазначає, що згідно положень ч.ч.1, 2 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч.5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОПЦИОН ПЛЮС", код ЄДРПОУ 44290406, зареєстровано у відповідності до чинного законодавства України як суб`єкт господарювання.

Під час розгляду справи встановлено, що 15.05.2023 між позивачем, в якості покупця, та NOVINO TRADING LIMITED, в якості постачальника, укладено контракт № NTL20230515.

Додатковою угодою № б/н від 19.04.2024 до вказаного вище контракту між позивачем та NOVINO TRADING LIMITED доповнено статтю 3 контракту.

Статтею 1 контракту визначено, що: «За цим договором Постачальник зобов`язується поставити Покупцеві товари сорту (далі «Товар»). Покупець зобов`язується оплатити Товар відповідно до умов цього договору. Постачальник гарантує, що Товар належить йому на праві власності, не знаходиться в заставі, не заарештований, не є предметом претензій третіх осіб».

Згідно із абз. 2 ст.2 контракту встановлено, що загальна кількість і асортимент поставленого товару складається з партій товару, кількість яких визначається в інвойсі на кожну поставку. Відповідно до ст. 3 контракту поставка товару за цим договором здійснюється в повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010. Умови поставки визначаються і узгоджуються сторонами для кожної окремої партії товару і вказуються в інвойсі. Відповідно до абз. 2 ст. 5 контракту сторони домовилися, що оплата товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення), можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд покупця.

Також зі змісту позовної заяви та доданих до неї доказів встановлено, що 08.07.2021 між Приватним підприємством «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ», в якості виконавця, і позивачем, в якості замовник, укладено договір про надання послуг по декларуванню товарів № 08/07-21, п. 1.1 договору № 08/07-21 якого передбачено, що замовник доручає, а виконавець зобов`язується за обумовлену плату і в обумовлений термін надавати послуги по декларуванню товарів, майна, транспортних засобів та інших предметів (далі товарів) Замовника, що переміщуються через митний кордон України, та їх оформленню у митницях України, а також надавати інші, пов`язані із зовнішньоекономічною діяльністю замовника, послуги.

На виконання умов договору № 08/07-21 декларантом було подано до Вінницької митниці:

-08.07.2024 року - електронну митну декларацію, яка була прийнята митним органом з присвоєнням їй номера № 24UA401060010429U5 для митного оформлення (випуску) товарів, які було поставлено згідно контракту;

-15.07.2024 року - електронну митну декларацію, яка була прийнята митним органом з присвоєнням їй номера № 24UA401060010826U7 для митного оформлення (випуску) товарів, які було поставлено згідно контракту;

-16.07.2024 року - електронну митну декларацію, яка була прийнята митним органом з присвоєнням їй номера № 24UA401060010912U3 для митного оформлення (випуску) товарів, які було поставлено згідно контракту.

Зі змісту позовної заяви встановлено доводи представника позивача стосовно того, що на підтвердження заявленої в митній декларації № 24UA401060010429U5 від 08.07.2024 року інформації, зокрема, митної вартості товару, яка становить 36421,20 доларів США, разом із декларацією було подано наступні документи: пакувальний лист (Packing list) № б/н від 15.04.2024 року; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № NVLOP240415/1 від 15.04.2024 року; коносамент (Bill of lading) № 143454722771 від 19.04.2024 року; автотранспортна накладна (Road consignment note) № 1458 від 28.06.2024 року; декларація (Dispatch note model T1) 24ROCT1900E12098L5 від 02.07.2024 року; декларацiя про походження товару (Declaration of origin) № NVLOP240415/1 від 15.04.2024 року; прейскурант (прайс-лист) виробника товару № NTR20240306/1 від 06.03.2024 року (з перекладом); висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 20-15/07-2024 від 04.07.2024 року; розрахунок ціни (калькуляція) № NVLOP240415/1 від 15.04.2024 року (з перекладом); доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № б/н від 19.04.2024 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № NTL20230515 від 15.05.2023 року; договір про надання послуг по декларуванню товарів № 08/07-21 від 08.07.2021 року; видаткова накладна №NVLOP240415/1 від 15.04.2024 року (з перекладом); відвантажувальна специфікація № NVLOP240415/1 від 15.04.2024 року (з перекладом); комерційна пропозиція №NTL20230501 від 01.05.2023 року (з перекладом); лист №06/14-1 від 14.06.2024 року з інформацією від ТОВ «ОПЦИОН ПЛЮС», що страховка не здійснювалася; лист №06/14-2 від 14.06.2024 року з інформацією від ТОВ «ОПЦИОН ПЛЮС», що вантаж не підлягає процедурі ліцензування під час імпорту; лист №NVLOP240415/1-1 від 15.04.2024 року з інформацією від постачальника, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару (з перекладом); лист №NVLOP240415/1-2 від 15.04.2024 року з інформацією від постачальника, що страхування вантажу не здійснювалося (з перекладом); лист №NVLOP240415/1-3 від 15.04.2024 року з інформацією від постачальника, що посередницькі послуги не залучалися (з перекладом); лист №NVLOP240415/1-4 від 15.04.2024 року з інформацією від постачальника, що ліцензування товару не передбачено (з перекладом); лист №NVLOP240415/1-5 від 15.04.2024 року з інформацією від постачальника, що ніяких платежів від третіх осіб не було отримано (з перекладом); якісний опис №NVLOP240415/1 від 15.04.2024 року (з перекладом).

На підтвердження заявленої в митній декларації № 24UA401060010826U7 від 15.07.2024 року інформації, зокрема, митної вартості товару, яка становить 37783,45 доларів США, разом із декларацією було подано наступні документи: пакувальний лист (Packing list) № б/н від 25.04.2024 року; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № NVLOP240425/1 від 25.04.2024 року; коносамент (Bill of lading) № COSU6383347700 від 02.05.2024 року; автотранспортна накладна (Road consignment note) № 7230 від 09.07.2024 року; декларація (Dispatch note model T1) № 24PL322010NU6TLX49 від 10.07.2024 року; декларацiя про походження товару (Declaration of origin) № NVLOP240425/1 від 25.04.2024 року; прейскурант (прайс-лист) виробника товару № NTR20240306/27 від 06.03.2024 року (з перекладом); висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 20-47/07-2024 від 12.07.2024 року; розрахунок ціни (калькуляція) № NVLOP240425/1 від 25.04.2024 року (з перекладом); доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № б/н від 19.04.2024 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № NTL20230515 від 15.05.2023 року; договір про надання послуг по декларуванню товарів № 08/07-21 від 08.07.2021 року; видаткова накладна №NVLOP240425/1 від 25.04.2024 року (з перекладом); відвантажувальна специфікація №NVLOP240425/1 від 25.04.2024 року (з перекладом); комерційна пропозиція №NTL20230501 від 01.05.2023 року (з перекладом); лист №06/21-1 від 21.06.2024 року з інформацією від ТОВ «ОПЦИОН ПЛЮС», що страховка не здійснювалася; лист №06/21-2 від 21.06.2024 року з інформацією від ТОВ «ОПЦИОН ПЛЮС», що вантаж не підлягає процедурі ліцензування під час імпорту; лист №NVLOP240425/1-1 від 25.04.2024 року з інформацією від постачальника, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару (з перекладом); лист №NVLOP240425/1-2 від 25.04.2024 року з інформацією від постачальника, що страхування вантажу не здійснювалося (з перекладом); лист №NVLOP240425/1-3 від 25.04.2024 року з інформацією від постачальника, що посередницькі послуги не залучалися (з перекладом); лист №NVLOP240425/1-4 від 25.04.2024 року з інформацією від постачальника, що ліцензування товару не передбачено (з перекладом); лист №NVLOP240425/1-5 від 25.04.2024 року з інформацією від постачальника, що ніяких платежів від третіх осіб не було отримано (з перекладом); якісний опис №NVLOP240425/1 від 25.04.2024 року (з перекладом).

На підтвердження заявленої в митній декларації № 24UA401060010912U3 від 16.07.2024 року інформації, зокрема, митної вартості товару, яка становить 41325,26 доларів США, разом із декларацією було подано наступні документи: пакувальний лист (Packing list) № б/н від 30.04.2024 року; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № NVLOP240430/2 від 30.04.2024 року; коносамент (Bill of lading) № 143454726342 від 08.05.2024 року; автотранспортна накладна (Road consignment note) № 6392 від 10.07.2024 року; декларація (Dispatch note model T1) № 24PL322080NS6TM6J7 від 10.07.2024 року; декларацiя про походження товару (Declaration of origin) № NVLOP240430/2 від 30.04.2024 року; прейскурант (прайс-лист) виробника товару № NTR20240306/37 від 06.03.2024 року (з перекладом); висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 20-59/07-2024 від 15.07.2024 року; розрахунок ціни (калькуляція) № NVLOP240430/2 від 30.04.2024 року (з перекладом); доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № б/н від 19.04.2024 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № NTL20230515 від 15.05.2023 року; договір про надання послуг по декларуванню товарів № 08/07-21 від 08.07.2021 року; видаткова накладна № NVLOP240430/2 від 30.04.2024 року (з перекладом); відвантажувальна специфікація № NVLOP240430/2 від 30.04.2024 року (з перекладом); комерційна пропозиція № NTL20230501 від 01.05.2023 року (з перекладом); лист № 07/08-1 від 08.07.2024 року з інформацією від ТОВ «ОПЦИОН ПЛЮС», що страховка не здійснювалася; лист № 07/08-2 від 08.07.2024 року з інформацією від ТОВ «ОПЦИОН ПЛЮС», що вантаж не підлягає процедурі ліцензування під час імпорту; лист № NVLOP240430/2-1 від 30.04.2024 року з інформацією від постачальника, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару (з перекладом); лист № NVLOP240430/2-2 від 30.04.2024 року з інформацією від постачальника, що страхування вантажу не здійснювалося (з перекладом); лист № NVLOP240430/2-3 від 30.04.2024 року з інформацією від постачальника, що посередницькі послуги не залучалися (з перекладом); лист № NVLOP240430/2-4 від 30.04.2024 року з інформацією від постачальника, що ліцензування товару не передбачено (з перекладом); лист № NVLOP240430/2-5 від 30.04.2024 року з інформацією від постачальника, що ніяких платежів від третіх осіб не було отримано (з перекладом); якісний опис № NVLOP240430/2 від 30.04.2024 року (з перекладом).

Під час розгляду справи встановлено, що відповідачем було відмовлено у митному оформленні вищезазначених митних декларацій, винесені картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також рішення про коригування митної вартості товарів.

Так, з наявних в матеріалах справи копій доказів встановлено, що 09.07.2024 року відповідачем стосовно електронної митної декларації № 24UA401060010429U5 було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA401060/2024/000029/2, зі змісту якого вбачається зазначення про таке: «У відповідності до вимог пункту 5 статті 55 Митного кодексу України та пункту 4 статті 57 Митного кодексу України (далі МКУ) проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. Результати проведеної консультації наведено у електронному повідомленні, направленим декларанту. Обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог ст.ст.: 54, 55, 57-59 МКУ: 1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, в зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також в зв`язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МКУ, містять розбіжності які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (зокрема: - наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству; - декларантом не надана митна декларація країни відправлення; - наданий до митного оформлення прайс - лист № NTR20240306/1. від. 06.03.2024. є по суті для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо Товариству з обмеженою відповідальністю "ОПЦИОН ПЛЮС" та не відображає дійсну вартість у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. Так відповідно до ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуги, який адресований невизначеному колу покупців; - відсутній транспортний договір щодо морського перевезення згідно коносаменту 143454722771 від 19.04.2024 р.; - відсутні банківські/платіжні документи, що підтверджують факт оплати морського перевезення згідно коносаменту 143454722771 від 19.04.2024р.; - в інвойсі № NVLOP240415/1 від 15.04.2024 р. не зазначені умови оплати; - наданий до митного оформлення висновок експерта 20-15/07-2024 від 04.07.2024 р. взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів, через невідповідність вимогам ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 № 2658-ІІІ зі змінами та пп. 56-60 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна та майнових прав», затверджений Постановою КМУ від 10.09.2003 №1440 зі змінами; - відсутній договір та заявка про перевезення, з перевізником, що зазначений в CMR від 28.06.2024 р. № 1458; - відсутні транспортні довідки, рахунки; а також в зв`язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених п.3 ст.53 МКУ; 2) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари. При прийнятті даного Рішення застосовані «Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів», які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом Держмитслужби України від 01.07.2021 №476. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, з тієї ж країни (регіону) і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього, не відповідає заявленому. Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості містять розбіжності та неточності, не містять всіх конкретних числових значень щодо ціни, яка була сплачена, відповідно до пп.2, 3 ст. 58 МКУ застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та 60 МКУ) по причині відсутності у митного органу інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, що були оформлені у митному відношенні. Визначити митну вартість за другорядними методами (ст.62 та ст.63 МКУ) неможливо з причини відсутності у митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Відповідно до п.1 ст. 64 МКУ у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість буде визначена за резервним методом згідно ст. 64 МКУ. Декларантом під час проведення з ним консультацій додаткової інформації для застосування резервного методу також не надано. Таким чином, між митним органом та декларантом проведені консультації з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митного органу. Товар № 1. Джерелом числового значення митної вартості товару є ЕМД від 18.06.2024р. № UA401060 /2024/ 009549, за якою оформлено приблизно однакову кількість товару (вага нетто 10340 кг) у максимально наближений час за резервним методом ідентичний товар: 1.Трикотажне полотно поперечно в`язане, виготовлено з синтетичних волокон 100% поліестер, пофарбована в різні кольори. При виробництві тканини еластомірні і гумові нитки не використовувалися. Пропитки, дублювання та покриття пластмасами, що спостерігаються неозброєним оком, відсутнє. Загальна максимальна і мінімальна ширина 150 (+/-5)см, загальна максимальна і мінімальна ширина (по фону) між пругами 145 (+/-5) см: Fabricart. MFR240220AR-33507,00м. Поверхнева щільність складає 210 (+/-10) г/м2Fabric art. MFR231211AR-3795,00м. Поверхнева щільність складає 270 (+/-10) г/м2Fabric art. MFR240222GD-1151,00м. Поверхнева щільність складає 160 (+/-10) г/м2. Виробник ZHEJIANG FANTASY INTERNATIONAL TRADE CO., LTD. Торговельна марка Artel Tex, Grand Textile Країна виробництва CN та складає 3,97 USD за кг.

У зв`язку з прийняттям вказаного рішення про коригування митної вартості товару митним органом було винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401060/2024/000104 від 09.07.2024 року.

Через винесення відповідачем картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401060/2024/000104 від 09.07.2024 року та з метою випуску товару у вільний обіг у порядку, передбаченому ч. 7 ст.55 та ч. 2 ст. 263 Митного кодексу України, декларант з урахуванням коригувань подав нову митну декларацію ІМ 40 ДЕ МД № 24UA401060010489U2, додатково було сплачено різницю між сумами платежів, нарахованих згідно з митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, у розмірі 431230,61 грн.

Також під час розгляду справи встановлено, що 15.07.2024 року відповідачем стосовно електронної митної декларації № 24UA401060010826U7 було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA401060/2024/000034/2, зі змісту якого вбачається зазначення про таке: «У відповідності до вимог п.5 ст. 55 та п.4 ст.57 Митного кодексу України проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. Згідно п.5 ст.54 Митного кодексу України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, зокрема, має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Згідно п.2 ст.52 Митного кодексу України декларант зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог ст.ст.: 54, 55, 57-58 Митного кодексу України: 1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, в зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також в зв`язку з тим, що документи подані декларантом, містять розбіжності які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари: статтею 5 контракту від 15.05.2023 NTL20230515 передбачена можливість як після оплати, так і передоплати, разом з тим, в інвойсі відсутні відомості щодо форми та термінів оплати. Відповідно до статті 49 МКУ, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, проте банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, у графі 44 МД відсутні та на вимогу митного органу до митного оформлення не надані; - наданий до митного оформлення висновок експерта № 20-47/07-2024 від 12.07.2024 взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів, через невідповідність вимогам ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 № 2658-ІІІ зі змінами та пп. 56-60 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна та майнових прав», затверджений постановою КМУ від 10.09.2003 №1440 зі змінами; - наданий до митного оформлення прайс-лист є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо ТОВ "ОПЦИОН ПЛЮС" та не відображає дійсну вартість у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. Так відповідно до ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуги, який адресований невизначеному колу покупців. Окрім того, у наданому документі не зазначено конкретної одиниці виміру чи погонні метри, чи квадратні метри. - Згідно частини 2 статті 3 контракту, умови поставки визначаються і узгоджуються сторонами для кожної окремої партії товару і вказуються в інвойсі. Заявлені в інвойсі умови поставки - CPT Харків, Україна, разом з тим, частиною 3 статті 3 контракту обумовлено, що постачальник зобов`язаний завантажити товар на борт судна в порту навантаження в зазначену дату або в узгоджений період, а такі умови контракту відповідають умовам поставки згідно Інкотермс FOB порт країни відправлення (Китай). Окрім того, статтею 7 «приймання та передача товару» контракту № NTL20230515 визначено, що передача товару здійснюється в порту призначення, узгодженому сторонами. Портом призначення, згідно наданого коносаменту № COSU6383347700, є Гданськ, Польща. Вищенаведене суперечить задекларованим умовам поставки CPT Харків та може свідчити про не включення у ціну товару вартості транспортних витрат у повному обсязі - наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству; а також, у зв`язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених ст.53 МКУ: документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; додаткові угоди до контракту; банківські платіжні документи. При прийнятті даного рішення застосовані «Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів», які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом Держмитслужби України від 01.07.2021 №476. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, з тієї ж країни (регіону) і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього, не відповідає задекларованому. Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості містять розбіжності та неточності, не містять всіх конкретних числових значень щодо ціни, яка була сплачена, відповідно до пп.2, 3 ст. 58 МКУ застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та 60 МКУ) по причині відсутності у митного органу інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, що були оформлені у митному відношенні. Визначити митну вартість за другорядними методами (ст.62 та ст.63 МКУ) неможливо з причини відсутності у митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Відповідно до п.1 ст. 64 МКУ у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість буде визначена за резервним методом згідно ст. 64 МКУ. Декларантом під час проведення з ним консультацій додаткової інформації для застосування резервного методу також не надано. Таким чином, між митним органом та декларантом проведені консультації з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митного органу. Джерелом числового значення митної вартості товару №1 є МД від 20.04.2024 №UA408020/2024/021280, за якою у максимально наближений час за основним методом оформлено товар «Полотно трикотажне поперечно в`язане, без ворсу, пофарбоване: Тканина із синтетичних волокон у рулонах Країна виробництва : CN.» та складає 3,97 USD за кг. Джерелом числового значення митної вартості товару №2 є МД від 03.05.2024 №UA401060/2024/007071, за якою у максимально наближений час за резервним методом оформлено товар «Текстильний матеріал просочений акриловим просоченням. Виготовлений з синтетичних комплексних поліефірних ниток на 100 %. Загальна максимальна і мінімальна ширина 150 (+/-5) см., загальна максимальна і мінімальна ширина (по фону) між пругами 145. Виробник NOVINO TRADING LTD» та складає 3,97 USD за кг. В результаті консультації декларанту роз`яснено, що згідно з п. 3 ст.52 МКУ він має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу Держмитслужби про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом Держмитслужби; у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу Держмитслужби про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до ч.7 ст. 55 МКУ. Також роз`яснюється право на оскарження рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 МКУ або до суду».

У зв`язку з прийняттям вказаного рішення про коригування митної вартості товару митним органом було винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401060/2024/000111 від 15.07.2024 року.

Через винесення митним органом картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401060/2024/000111 від 15.07.2024 року та з метою випуску товару у вільний обіг у порядку, передбаченому ч. 7 ст.55 та ч. 2 ст. 263 Митного кодексу України, декларант з урахуванням коригувань подав нову митну декларацію ІМ 40 ДЕ МД № 24UA401060010868U3, додатково було сплачено різницю між сумами платежів, нарахованих згідно з митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, у розмірі 453789,15 грн.

Також 16.07.2024 року відповідачем стосовно електронної митної декларації № 24UA401060010912U3 було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA401060/2024/000038/2, зі змісту якого вбачається зазначення про таке: «У відповідності до вимог пункту 5 статті 55 Митного кодексу України та пункту 4 статті 57 Митного кодексу України (далі МКУ) проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. Результати проведеної консультації наведено у електронному повідомленні, направленим декларанту. Обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог ст.ст.: 54, 55, 57-59 МКУ: 1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, в зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також в зв`язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МКУ, містять розбіжності які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (зокрема: - наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству; - декларантом не надана митна декларація країни відправлення; - наданий до митного оформлення прайс - лист № NTR20240306/37 від 06.03.2024 є по суті для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо Товариству з обмеженою відповідальністю "ОПЦИОН ПЛЮС" та не відображає дійсну вартість у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. Так відповідно до ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуги, який адресований невизначеному колу покупців; - відсутній транспортний договір щодо морського перевезення згідно коносаменту 143454726342 від 08.05.2024 р.; - відсутні банківські/платіжні документи, що підтверджують факт оплати морського перевезення згідно коносаменту 143454726342 від 08.05.2024р..; - в інвойсі № NVLOP240430/2 від 30.04.2024 р. не зазначені умови оплати; - наданий до митного оформлення висновок експерта 20-59/07-2024 від 15.07.2024 р. взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів, через невідповідність вимогам ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 № 2658-ІІІ зі змінами та пп. 56-60 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна та майнових прав», затверджений Постановою КМУ від 10.09.2003 №1440 зі змінами; - відсутній договір та заявка про перевезення, з перевізником, що зазначений в CMR від 10.07.2024 р. № 6392; - відсутні транспортні довідки, рахунки; а також в зв`язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених п.3 ст.53 МКУ; 2) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари. При прийнятті даного рішення застосовані «Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів», які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом Держмитслужби України від 01.07.2021 №476. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, з тієї ж країни (регіону) і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього, не відповідає заявленому. Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості містять розбіжності та неточності, не містять всіх конкретних числових значень щодо ціни, яка була сплачена, відповідно до пп.2, 3 ст. 58 МКУ застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та 60 МКУ) по причині відсутності у митного органу інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, що були оформлені у митному відношенні. Визначити митну вартість за другорядними методами (ст.62 та ст.63 МКУ) неможливо з причини відсутності у митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Відповідно до п.1 ст. 64 МКУ у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість буде визначена за резервним методом згідно ст. 64 МКУ. Декларантом під час проведення з ним консультацій додаткової інформації для застосування резервного методу також не надано. Таким чином, між митним органом та декларантом проведені консультації з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митного органу. Товар № 1. Джерелом числового значення митної вартості товару є ЕМД від 13.05.2024р. № UA204060/2024/ 003023, за якою оформлено приблизно однакову кількість товару (вага нетто 10340 кг) у максимально наближений час за резервним методом ідентичний товар: №1 Трикотажне полотно поперечнов`язане, виготовлено з синтетичних волокон, пофарбоване - тканина синтетична (склад волокон 100% поліестер), просочення, дублювання та покриття пластмасами відсутнє, при виробництві тканини еластомірні та гумові нитки не використовувалися, може використовуватися в клінінговому сервісі: Fabric/Тканина. Всього 472 рулони. Виробник: SHAOXING HUAQI TEXTILE CO., LTD, торговельна марка: SHT. Країна виробництва CN та складає 3,96 USD за кг. Товар № 2 джерелом числового значення митної вартості товару є ЕМД від 03.07.2024 р. № UA205180/2024/010555, за якою оформлено приблизно однакову кількість товару (вага нетто 10340 кг) у максимально наближений час за резервним методом ідентичний товар: 1. Текстильні матеріали, з покриттям або дубльовані пластмасами, просочені, в асортименті: Fabric /Тканина - 649414 м. Тканина поставляється в картонних коробках, на картонній втулці, запаковано в термоусадочну плівку. Всього 1024 картонних коробки. Торговельна марка: Галеон Виробник: Bm-Up-Textile LTD Країна виробництва: CN, Китай та складає 3,97 USD за кг».

У зв`язку з прийняттям вказаного рішення про коригування митної вартості товару митним органом було винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401060/2024/000114 від 16.07.2024 року.

Через винесення митним органом картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401060/2024/000114 від 16.07.2024 року та з метою випуску товару у вільний обіг у порядку, передбаченому ч. 7 ст.55 та ч. 2 ст. 263 Митного кодексу України, декларант з урахуванням коригувань подав нову митну декларацію ІМ 40 ДЕ МД № 24UA401060010934U0, додатково було сплачено різницю між сумами платежів, нарахованих згідно з митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, у розмірі 481420,61 грн.

Позивач, вважаючи рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення протиправними, прийнятими із порушенням порядку, передбаченого митним законодавством та такими, що підлягають скасуванню, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ч.1 ст.257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

При цьому, п.23 ч.1 ст.4 Митного кодексу України передбачено, що митним оформленням є виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Митні формальності, відповідно до п.29 ч.1 ст.4 Митного кодексу України, становлять сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Як передбачено положеннями ст.248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно з ч.8 ст.257 Митного кодексу України, митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митним органом на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться, окрім іншого, відомості щодо митної вартості товарів та методу її визначення.

Вартість товарів, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари та використовується для митних цілей, виходячи з положень ч.1 ст. 49 Митного кодексу України, є митною вартістю товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до ч.1 ст.52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно з ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або надання митному органу додаткової інформації.

Одночасно з митною декларацією у випадках, передбачених митним кодексом України, виходячи з ч.1 ст.53 Митного кодексу України, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч.1 ст.54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до приписів ч.3 ст.53 Митного кодексу України підставами для видання митним органом письмової вимоги про подання платником додаткових документів є: 1) розбіжності у вже наданих документах, які мають вплив на правильність визначення митної вартості; 2) наявність ознаки підробки поданих документів; 3) відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Крім того, положеннями ч.4 ст.53 Митного кодексу України визначено, що обґрунтоване припущення Митниці про існування взаємозв`язку між продавцем і покупцем дозволяє додатково витребувати інформацію, зокрема, про вартість товару в звичайних умовах.

Відповідно до ч.2 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму Імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Суд вважає необхідним зазначити, що якщо митним органом виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, керуючись ч.1 ст.55 Митного кодексу України, митним органом приймається рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, відповідно до ч.2 ст.55 Митного кодексу України, має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Отже, виходячи з положень ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів є визначення митної вартості товарів за ціною договору.

Суд вказує, що якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Згідно із ч.4 ст. 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

При цьому, відповідно до п.п.5, 6, 7 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, 1) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 2) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 3) витрати на страхування цих товарів.

Згідно з ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Суд зазначає, що приписами ч.3 ст.54 Митного кодексу України передбачено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст.64 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (ч.1 ст.64); митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях (ч.2 ст.64).

Відтак, відсутність підстав для визнання митної вартості товару, розрахованої самостійно платником чи декларантом, не означає виникнення безумовної підстави для визначення такої митної вартості Митницею без дотримання усіх юридично значимих факторів.

До таких факторів законодавцем віднесені і параметри, згадані у положеннях ст.60 Митного кодексу України, де, зокрема, вказано, що під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними (ч.2 ст.60); для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку (ч.3 ст.60); ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари (ч.4 ст.60); у разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена (ч.5 ст.60).

У позовній заяві представником позивача вказано, що позивачем було підтверджено всі складові митної вартості та використані відомості підтверджені в повній мірі документально, а розбіжності у наданих документах відсутні.

Так, представником позивача повідомлено суду про те, що у поданих до відповідача документах на підтвердження митної вартості містяться всі складові для підтвердження митної вартості: вартість товару дол. США/м вказана у вже наявних у відповідача прайс-листах №NTR20240306/1 від 06.03.2024 року, № NTR20240306/27 від 06.03.2024 року, № NTR20240306/37 від 06.03.2024 року.

Загальна вартість товару, що відображена в митних деклараціях, підтверджена вже наявними у відповідача інвойсами № NVLOP240415/1 від 15.04.2024 року, № NVLOP240425/1 від 25.04.2024 року, № NVLOP240430/2 від 30.04.2024 року.

Так, інвойсами № NVLOP240415/1 від 15.04.2024 року, № NVLOP240425/1 від 25.04.2024 року, № NVLOP240430/2 від 30.04.2024 року визначено умову поставки CPT, що підтверджує включення витрат на транспортування у вартість товару. Додатково це підтверджено також і вже наявними у відповідача листами постачальника №NVLOP240415/1-1 від 15.04.2024 року, №NVLOP240425/1-1 від 25.04.2024 року, № NVLOP240430/2-1 від 30.04.2024 року відповідно до яких вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару.

Отже, інвойсами № NVLOP240415/1 від 15.04.2024 року, № NVLOP240425/1 від 25.04.2024 року, № NVLOP240430/2 від 30.04.2024 року підтверджено умову поставки СРТ, відповідно до якої витрати на транспортування включено у вартість товару, а також підтверджено і вартість самого товару.

Страхування вантажу за інвойсами не здійснювалося, що підтверджується вже наявними у відповідача листами постачальника №NVLOP240415/1-2 від 15.04.2024 року, №NVLOP240425/1-2 від 25.04.2024 року, № NVLOP240430/2-2 від 30.04.2024 року та листами ТОВ «ОПЦИОН ПЛЮС» №06/14-1 від 14.06.2024 року, №06/21-1 від 21.06.2024 року, № 07/08-1 від 08.07.2024 року.

Отримання платежів від третіх осіб не передбачено контрактом, платежів від третіх осіб отримано не було, що підтверджується вже наявними у відповідача листами постачальника №NVLOP240415/1-5 від 15.04.2024 року, №NVLOP240425/1-5 від 25.04.2024 року, №NVLOP240430/2-5 від 30.04.2024 року.

Відносно товару, відвантаженого за інвойсами № NVLOP240415/1 від 15.04.2024 року, №NVLOP240425/1 від 25.04.2024 року, № NVLOP240430/2 від 30.04.2024 року комісійні, посередницькі послуги не залучалися, що підтверджується вже наявними у відповідача листами постачальника №NVLOP240415/1-3 від 15.04.2024 року, №NVLOP240425/1-3 від 25.04.2024 року, №NVLOP240430/2-3 від 30.04.2024 року.

Відносно товару, відвантаженого за інвойсами № NVLOP240415/1 від 15.04.2024 року, №NVLOP240425/1 від 25.04.2024 року, № NVLOP240430/2 від 30.04.2024 року ліцензування не передбачено, що підтверджується вже наявними у відповідача листами постачальника №NVLOP240415/1-4 від 15.04.2024 року, №NVLOP240425/1-4 від 25.04.2024 року, №NVLOP240430/2-4 від 30.04.2024 року та листами позивача №06/14-2 від 14.06.2024 року, №06/21-2 від 21.06.2024 року, № 07/08-2 від 08.07.2024 року.

Представником позивача також зазначено, що всі витрати вказано у калькуляціях № NVLOP240415/1 від 15.04.2024 року, № NVLOP240425/1 від 25.04.2024 року, № NVLOP240430/2 від 30.04.2024 року, які також надавалися відповідачу, а інші витрати відсутні.

Отже представником позивача вказано, що всі вказані документи на підтвердження складових митної вартості товару за митними деклараціями № 24UA401060010429U5 від 08.07.2024 року, № 24UA401060010826U7 від 15.07.2024 року, № 24UA401060010912U3 від 16.07.2024 року відповідачу було надано та вони вже знаходилися у відповідача, а розбіжності у наданих документах відсутні. При цьому, всі необхідні документи вже наявні у відповідача у відповідних листах на повідомлення.

Стосовно посилань митного органу у спірних у цій справі рішеннях № UA401060/2024/000029/2 від 09.07.2024 року, №UA401060/2024/000038/2 від 16.07.2024 року на обставини не надання декларантом митної декларації країни відправлення судом встановлено таке.

Положеннями п.7 ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: копію митної декларації країни відправлення.

Отже, копія митної декларації країни відправлення не належить до документів, які підтверджують митну вартість товару відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, а може лише додатково надаватися відповідачу виключно у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України за її наявності.

Натомість, як встановлено під час розгляду справи зі змісту наданих представником позивача пояснень, позивачем до митного органу було одночасно з митними деклараціями № 24UA401060010429U5 від 08.07.2024 року, № 24UA401060010912U3 від 16.07.2024 року надано декларації на підтвердження факту експорту товарів, а саме №24ROCT1900E12098L5 від 02.07.2024 року, №24PL322080NS6TM6J7 від 10.07.2024 року, на які відповідач посилається й у спірних картках відмови № UA401060/2024/000104 від 09.07.2024 року, № UA401060/2024/000114 від 16.07.2024 року.

Відтак, твердження відповідача про нібито ненадання таких документів з його одночасним посиланням на нього у спірних картках відмови свідчить про суперечність доводів останнього, у зв`язку з чим не можуть вважатися обґрунтованими та доведеними.

Стосовно доводів представника відповідача, що стосуються цінової інформації відносно вартості товару судом встановлено таке.

Зі змісту спірних у цій справі рішень відповідача про коригування митної вартості товарів № UA401060/2024/000029/2 від 09.07.2024 року, № UA401060/2024/000038/2 від 16.07.2024 року вбачається, що останні містять посилання на обставини надання до митного оформлення прайс-листа, який, на думку відповідача, є по суті сформований для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо Товариству з обмеженою відповідальністю "ОПЦИОН ПЛЮС" та не відображає дійсну вартість у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. Так зазначено, що відповідно до ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайслист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуги, який адресований невизначеному колу покупців.

Також у спірному рішенні № UA401060/2024/000034/2 від 15.07.2024 року зазначено, що наданий до митного оформлення прайс-лист є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо ТОВ "ОПЦИОН ПЛЮС" та не відображає дійсну вартість у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. Так відповідно до ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуги, який адресований невизначеному колу покупців. Окрім того, вказано, що у наданому документі не зазначено конкретної одиниці виміру чи погонні метри, чи квадратні метри.

Надаючи оцінку вказаному, суд зазначає, що вказані документи є такими, що складаються виробником товару у процесі здійснення його господарської діяльності та не є технічними, товаросупровідними документами або документами, що засвідчують якість товару. Обов`язкової вимоги щодо отримання від суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності - виробника товару вказаної вище документації чинним законодавством, що регулює порядок виконання зовнішньоекономічних операцій, не передбачено.

Вказане є свідченням того, що відомості, наведені у вказаних документах виробника товару, не мають імперативного характеру, а, отже, у разі їх наявності можуть прийматися митними органами лише до уваги як додаткове джерело інформації.

Як повідомлено суду представником позивача, відповідачу одночасно з митними деклараціями надавалися прайс-листи № NTR20240306/1 від 06.03.2024 року, № NTR20240306/27 від 06.03.2024 року, № NTR20240306/37 від 06.03.2024 року.

Щодо доводів митного органу про те, що наданий прайс-лист є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо ТОВ ОПЦИОН ПЛЮС та не відображає дійсну вартість, суд зазначає, що таке твердження відповідача не засновано на жодних доказах та не може вважатися доведеним, оскільки відсутні законодавчі вимоги до форми та змісту таких документів, як прайс-лист.

Також суд зазначає, що в постанові від 23 жовтня 2020 року у справі № 810/690/17 Верховний Суд вказує, що прайс-лист: по-перше, не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів, по-друге, прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, по-третє, жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів. Тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару.

Аналогічний за змістом висновок зазначено Верховним Судом і у постанові від 08 грудня 2022 року у справі № 420/2792/19, де закцентовано, що наявність же чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо умов поставки, не може свідчити про заниження митної вартості товарів.

Водночас, суд зазначає, що прайс-лист від виробника товару може опосередковано бути корисним при визначенні митної вартості за другорядними методами ніж перший.

В рамках спірних правовідносин прайс-лист доповнює доведену митну вартість товару разом з іншими наданими документами та сам по собі не підтверджує та не спростовує митну вартість товару як такого.

Також суд зазначає, що твердження митного органу про незазначення у наданому документі не зазначено конкретної одиниці виміру чи погонні метри, чи квадратні метри є таким, що не відповідає дійсності, оскільки у наданих прайс-листах № NTR20240306/1 від 06.03.2024 року, № NTR20240306/27 від 06.03.2024 року, № NTR20240306/37 від 06.03.2024 року вказано одиниці виміру метри погонні, про що було зазначено і у листах позивача № 08/07/24-14 від 08.07.2024 року, № 15/07/24-3 від 15.07.2024 року, №16/07/24- 9 від 16.07.2024 року, направлених у відповідь на повідомлення митниці.

Відтак, доводи представника відповідача в цій частині є необґрунтованими та недоведеними.

Стосовно доводів представника відповідача, що стосуються перевізних транспортних документів суд зазначає таке.

У спірних у цій справі рішеннях про коригування митної вартості товарів № UA401060/2024/000029/2 від 09.07.2024 року, № UA401060/2024/000038/2 від 16.07.2024 року зазначено про відсутність транспортного договору щодо морського перевезення згідно коносаменту, відсутність банківських/платіжних документів, що підтверджують факт оплати морського перевезення згідно коносаменту, відсутність договору та заявки про перевезення, з перевізником, що зазначений в CMR, відсутність транспортних довідки, рахунку.

Положеннями п. 6 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, зокрема, передбачено, що транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, на підтвердження митної вартості товару надаються, але виключно в тому випадку, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару.

Зі змісту наданих представником позивача пояснень встановлено, що у рамках спірних правовідносин витрати на транспортування включені у вартість товару, що підтверджується, зокрема, але не виключно ст. 3 контракту №NTL20230515 від 15.05.2023 року, відповідно до якої поставка товару за цим договором здійснюється в повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010, а умови поставки визначаються і узгоджуються сторонами для кожної окремої партії товару і вказуються в інвойсі.

У Commercial invoice (рахунках-фактурах) №NVLOP240415/1 від 15.04.2024 року, № NVLOP240430/2 від 30.04.2024 року визначено умову поставки CPT Kharkiv, Ukraine.

Згідно з правилами Інкотермс 2010 CPT означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення.

Аналогічного висновку дійшов і Верховний Суд у постанові від 17.05.2022 у справі № 810/1661/17, де останнім зазначено, що з`ясовуючи обґрунтованість зазначених розбіжностей, судами попередніх інстанцій встановлено, що як вбачається з ЕМД №125150001/2016/710666 поставка товарів здійснювалась на умовах CPT Київ. Відповідно до правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати, поставка товарів на умовах CPT (фрахт/перевезення оплачені до (... назва місця призначення)) означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб. Таким чином, колегією суддів Верховного Суду вказано, що відповідно до умов поставки CPT, витрати щодо транспортування товару покладаються на продавця.

Отже, оскільки витрати на транспортування покладено на продавця, вимога щодо надання таких документів від покупця є незаконною.

Своєю чергою, як повідомлено представником позивача та не спростовано відповідачем під час розгляду справи, автотранспортні накладні (CMR № 1458 від 28.06.2024 року, № 6392 від 10.07.2024 року), а також і коносаменти № 143454722771 від 19.04.2024 року, № 143454726342 від 08.05.2024 року були надані позивачем та знаходяться у митному органі.

Також представником позивача вказано, що в коносаментах № 143454722771 від 19.04.2024 року, №143454726342 від 08.05.2024 року зазначено «FREIGHT PREPAID» (фрахт з передоплатою), що підтверджує включення витрат на транспортування, витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язаних з їх транспортуванням, до ціни товарів.

Враховуючи викладене вище, вимога митного органу про надання транспортних/перевізних документів є необґрунтованою, оскільки з урахування умови поставки CPT всі витрати на транспортування вже включено у вартість товару, а тому ненадання відповідно нормам митного законодавства документів не може бути підставою для коригування митної вартості товару.

Отже, за умовами поставки CPT витрати на транспортування вже включені у вартість товару (що також підтверджено наданими контрактом, інвойсами №NVLOP240415/1 від 15.04.2024 року, № NVLOP240430/2 від 30.04.2024 року та іншими документами), відповідно до п. 6 ч.2 ст. 53 Митного кодексу України вимога відповідача до позивача надати перевізні, транспортні документи була би незаконною, а тому ненадання документів, які відповідно до підстав та умов за ст. 53 Митного кодексу України не є обов`язковими для подання, не може бути та не є підставою для коригування митної вартості товарів.

Стосовно доводів митного органу про не врахування висновку експерта судом встановлено таке.

Зі змісту спірних рішень № UA401060/2024/000029/2 від 09.07.2024 року, № UA401060/2024/000034/2 від 15.07.2024 року, № UA401060/2024/000038/2 від 16.07.2024 року вбачається, що останні містять твердження про те, що наданий до митного оформлення висновок експерта взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів, через невідповідність вимогам ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 № 2658-ІІІ зі змінами та пп. 56-60 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна та майнових прав», затверджений Постановою КМУ від 10.09.2003 №1440 зі змінами».

Суд зазначає, що відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за надані до митного оформлення товари, встановлюються в інвойсах № NVLOP240415/1 від 15.04.2024 року, № NVLOP240425/1 від 25.04.2024 року, № NVLOP240430/2 від 30.04.2024 року.

Висновки стосовно протиправності коригування митної вартості на підставі такого додаткового документа, як висновок експерта, який митну вартість не підтверджує також викладено і Верховним Судом у постановах від 09 листопада 2022 року у справі №820/585/17, від 12 квітня 2023 року у справі № 826/7411/15, від 25 серпня 2023 року у справі № 826/3098/16.

Отже, надані позивачем до митного органу висновки експерта не є документами, що підтверджують митну вартість у розумінні ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, а є додатковими документами на підтвердження відсутності заниження рівня митної вартості товару, оскільки ціна, вказана в інвойсах, відповідає ринковій вартості товару.

Стосовно доводів представника відповідача щодо умов оплати та банківських платіжних документів судом встановлено таке.

Зі змісту спірних у цій справі рішень № UA401060/2024/000029/2 від 09.07.2024 року, №UA401060/2024/000038/2 від 16.07.2024 року вбачається зазначення висновків стосовно того, що в інвойсі не зазначені умови оплати.

Також спірне рішення № UA401060/2024/000034/2 від 15.07.2024 року містить висновок стосовно того, що статтею 5 контракту від 15.05.2023 NTL20230515 передбачена можливість як після оплати, так і передоплати, разом з тим, в інвойсі відсутні відомості щодо форми та термінів оплати. Відповідно до статті 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, проте банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, у графі 44 МД відсутні та на вимогу митного органу до митного оформлення не надані.

Під час розгляду справи встановлено доводи представника позивача стосовно того, що посилання митниці на не зазначення в інвойсі способу оплати за товар, як на наявність розбіжностей в документах, повинні бути відхилені судом, оскільки спосіб оплати товару не є ціноутворюючим фактором, а відсутність цієї інформації в інвойсі сама собою, як окремий факт, не може свідчити про заниження митної вартості товару, оскільки спосіб оплати обумовлено умовами відповідного договору, на який в інвойсі є посилання.

Так, мови оплати визначенні статтею 5 Контракту №NTL20230515 від 15.05.2023 року, де встановлено, що сторони домовилися, що оплата товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення), можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд покупця.

Рахунком-фактурою (інвойсом) № NVLOP240415/1 від 15.04.2024 року, № NVLOP240425/1 від 25.04.2024 року, № NVLOP240430/2 від 30.04.2024 року передоплату не визначено.

Відтак сторони домовилися, що покупець повинен здійснити платіж протягом трьох місяців з моменту поставки (митного оформлення).

Представником позивача повідомлено суду про те, що на момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена.

Пунктом 4 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України передбачено, що банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару надаються за умови, якщо рахунок сплачено.

Отже, рахунок сплачено не було, банківські платіжні документи відсутні, а тому, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України надання ТОВ «ОПЦИОН ПЛЮС» таких документів на законодавчому рівні не вимагається.

Крім того, як встановлено зі змісту наданих представником позивача пояснень, відповідачу були надані листи на повідомлення ТОВ «ОПЦИОН ПЛЮС» №08/07/24-13 від 08.07.2024 року, № 15/07/24-1 від 15.07.2024 року, № 16/07/24-7 від 16.07.2024 року, в яких вже була зазначена відповідна інформація.

Стосовно доводів представника відповідача, що стосуються умов поставки судом встановлено таке.

Зі змісту спірного у цій справі рішення № UA401060/2024/000034/2 від 15.07.2024 року вбачається висновок митного органу стосовно того, що згідно частини 2 статті 3 контракту, умови поставки визначаються і узгоджуються сторонами для кожної окремої партії товару і вказуються в інвойсі, заявлені в інвойсі умови поставки - CPT Харків, Україна, разом з тим, частиною 3 статті 3 контракту обумовлено, що постачальник зобов`язаний завантажити товар на борт судна в порту навантаження в зазначену дату або в узгоджений період, а такі умови контракту відповідають умовам поставки згідно Інкотермс FOB порт країни відправлення (Китай). Окрім того, вказано, що статтею 7 «приймання та передача товару» контракту № NTL20230515 визначено, що передача товару здійснюється в порту призначення, узгодженому сторонами, а портом призначення, згідно наданого коносаменту № COSU6383347700, є Гданськ, Польща. Наведене, на думку митного органу, суперечить задекларованим умовам поставки CPT Харків та може свідчити про не включення у ціну товару вартості транспортних витрат у повному обсязі.

Надаючи оцінку вказаному, суд зазначає, що відповідно до ст. 3 контракту №NTL20230515 від 15.05.2023 року встановлено, що поставка товару за цим договором здійснюється в повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010. Умови поставки визначаються і узгоджуються сторонами для кожної окремої партії товару і вказуються в інвойсі.

У Commercial invoice (рахунку-фактурі) № NVLOP240425/1 від 25.04.2024 року визначено умову поставки CPT Kharkiv, Ukraine, що згідно із правилами Інкотермс 2010 означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Пункт призначення в свою чергу визначено державу Україна.

Отже, сторони домовились, що витрати на транспортування вже включені у вартість товару.

Відповідно до правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати, поставка товарів на умовах CPT (фрахт/перевезення оплачені до (... назва місця призначення)) означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб.

Таким чином, відповідно до умов поставки CPT, витрати на транспортування, навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України покладаються на продавця.

Щодо умови поставки «FOB» - вільно на борті судна (найменування порту відвантаження) - FOB (free on board) - умова, яка використовується при морських перевезеннях. За нею продавець зобов`язаний за власний рахунок доставити товар на борт судна, зафрахтованого покупцем, а також у зазначений термін в узгодженому порту відвантаження повідомити та передати йому документи разом з коносаментом. Покупець укладає угоду перевезення, повідомляє продавцеві назву судна, місце відвантаження, необхідну дату поставки та несе всі витрати, пов`язані з переміщенням товару, з моменту фактичного переходу товару через поручні судна в зазначеному порту відвантаження.

Виходячи з наведеного вище, умови поставки «FOB» не відповідають умовам контракту №NTL20230515 від 15.05.2023 року.

Як встановлено судом, відповідачу одночасно з митною декларацією № 24UA401060010826U7 від 15.07.2024 року надано калькуляцію собівартості товару № NVLOP240425/1 від 25.04.2024 року, а також лист постачальника №NVLOP240425/1-1 від 25.04.2024 року на підтвердження того факту, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару. Також позивачем відповідачу був наданий лист № 15/07/24-4 від 15.07.2024 року на повідомлення митниці № 770463 від 15.07.2024 року, в якому вже була зазначена відповідна інформація.

Представником позивача також повідомлено суду про те, що коносамент № COSU6383347700 від 02.05.2024 року не є документом, що підтверджує умову поставки та по якому здійснюється поставка товарів, не є документом, що підтверджує митну вартість товарів, а є одним із документів, що підтверджує інформацію про транспортування (з якої країни, маршрут), рух товару, а тому висновки про умову поставки на підставі дослідження коносамента не можуть вважатися обґрунтованими та доведеними.

Своєю чергою представником позивача вказано, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та нестабільністю у роботі морських портів України, імпорт товару здійснювався не безпосередньо у морський порт, а поставлявся через третю/транзитну країну (Польща), але транзитна країна не є названим (кінцевим) місцем призначення, оскільки кінцевим місцем призначення є Україна.

Отже, умова поставки визначається, узгоджується і вказується в інвойсі №NVLOP240425/1 від 25.04.2024 року (CPT Kharkiv, Ukraine), в той час як коносамент №COSU6383347700 від 02.05.2024 року не є документом, що підтверджує митну вартість товару за ст. 53 Митного кодексу України і тим більше умову поставки, а тому його дані можуть сприйматися виключно як додаткове джерело інформації.

Таким чином, до митного оформлення було надано всі документи на підтвердження даних обставин, в тому числі, але не виключно, контракт, інвойс № NVLOP240425/1 від 25.04.2024 року, які чітко та однозначно дозволили би встановити, що умовами поставки є саме CPT, а не FOB, транспортні витрати у повному обсязі включені у вартість товару.

Стосовно доводів відповідача щодо того, що у митного органу наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству та в інформаційних базах даних митниці наявна інформація про відмінну митну вартість ідентичних товарів суд зазначає таке.

Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Доводи митного органу стосовно наявності сумнівів щодо достовірності заявленого рівня митної вартості, є безпідставними, оскільки позивачем був поданий пакет документів, яким підтверджено правильність визначення митної вартості, а митний орган не обґрунтував того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Також суд зазначає, що до суду не надано доказів того, що зазначене твердження відповідає умовам, наведеним у ч. 2 ст. 59 МК України, тому що до суду не надано доказів дослідження та встановлення обставин того, що задекларовані позивачем товари є ідентичними товарам, що вказуються відповідачем: за фізичними характеристиками, за виробником, за торгівельною маркою та іншими ознаками. Тобто, відповідно до ч. 2 ст. 59 Митного кодексу України митним органом не було дотримано умови порівняння, а подані позивачем документи є достатніми та такими, що у своїй сукупності підтверджують достовірність наданої інформації, а тому застосуванню підлягає перший метод визначення митної вартості товару.

Суд зазначає, що вказане підтверджується Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів (затверджені наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 р., зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.06.2012р. за №883/21195; далі за текстом - Правила №598), оскільки у графі 33 рішення про коригування митної вартості "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59 - 61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що зі змісту оскаржуваного у цій справі рішення вбачається, що останнє не містять повних відомостей про характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо. Так, відповідачем вказано лише номер та дату митної декларації, яка стала джерелом інформації для коригування митної вартості, що свідчить про помилковість зазначених доводів відповідача.

Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 21.12.2018 р. по справі №815/1670/17.

Відповідачем під час розгляду справи не надано до суду доказів здійснення детального порівняння, як і не надано доказів, які б підтверджували аналогічність характеристик імпортованого позивачем товару та товару, митна вартість якого була взята митницею за зразок для обчислення, що свідчить про необґрунтованість та недоведеність зазначеного висновку відповідача.

Відтак, враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідачем не надано до суду належних та достатніх доказів правомірності винесеного рішення про коригування митної вартості.

Стосовно доводів представника відповідача, викладених у спірному у даній справі рішенні, щодо не підтвердження декларантом документально всіх складових митної вартості товарів та документи містять розбіжності, що послугувало підставою для запиту додаткових документів в порядку, передбаченому ч.3 cт.53 Митного кодексу України суд зазначає наступне.

Позивачем у відповідності до вимог статей 52, 53 Митного кодексу України подано всі необхідні документи для митного оформлення товару за ціною договору, які не містили в собі будь-яких розбіжностей, зазначених в частині третій статті 53 Митного кодексу України.

Враховуючи, що відповідачем не доведено існування обґрунтованих сумнівів у правильності визначення декларантом митної вартості товарів, не доведено наявність недоліків в документах поданих до митного оформлення, то у відповідача відсутні підстави вимагати у декларанта документи передбачені у ч.3 ст.53 Митного кодексу України.

Також, відповідачем не було наведено у оскаржуваному рішенні ніяких відомостей про характеристики товарів, умови постачання цих товарів або інші комерційні умови (торгова марка, виробник), до ціни яких було скориговано вартість поставлених підприємством позивача товарів.

Відтак, суд приходить до висновку про те, що доводи митного органу стосовно наявності підстав, передбачених ч.3 ст. 53 Митного кодексу України, для витребування від позивача додаткових доказів, визначених приписами п.1 ч.3 ст.53 Митного кодексу України, стосовно спірної у даній справі митної декларації не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Стосовно посилань митного органу на обставини проведення консультації з митним органом суд зазначає таке.

Зі змісту спірний у цій справі рішень № UA401060/2024/000029/2 від 09.07.2024 року, № UA401060/2024/000034/2 від 15.07.2024 року, № UA401060/2024/000038/2 від 16.07.2024 року вбачається зазначення про те, що у відповідності до вимог пункту 5 статті 55 та пункту 4 статті 57 Митного кодексу України проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі, а результати проведеної консультації наведено у електронному повідомленні, направленим декларанту.

Судом встановлено під час розгляду справи, що при проведенні консультації, ніякої іншої інформації, крім вимоги про надання додаткових документів до позивача від митного органу не надходило, що свідчить про недотримання митним органом порядку проведення консультацій, а також неналежного обґрунтування неможливості застосування митної вартості за ціною договору, задекларованої позивачем.

Також суд встановлено доводи представника позивача стосовно того, що під час проведення консультацій позивачем наголошено, що ним подано усі необхідні та наявні документи, як за основним переліком на підтвердження митної вартості товару за ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, так і додаткові документи за ч.ч. 3, 4 ст. 53 Митного кодексу України, якими повністю підтверджено правильність визначення митної вартості товару декларантом, а спрацювання ризиків АСАУР та наявність в ЄАІС іншої цінової інформації про ідентичні або подібні товари не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Стосовно посилань митного органу у спірних у цій справі рішеннях № UA401060/2024/000029/2 від 09.07.2024 року, № UA401060/2024/000038/2 від 16.07.2024 року на не надання декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари суд зазначає таке.

Частиною 2 ст. 53 Митного кодексу України визначено перелік документів, які підтверджують митну вартість товару. Серед цього переліку інформація щодо угод на ідентичні товари відсутня.

Частиною 3 ст. 53 Митного кодексу України встановлено перелік документів, які митний орган виключно у встановлених цією частиною випадках та за наявності цих документів може їх витребувати. Серед цього переліку інформація щодо угод на ідентичні товари також відсутня.

Частиною 4 ст. 53 Митного кодексу України надано перелік документів, які митний орган може витребувати виключно за наявності та у випадку обґрунтованих підстав вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість. Серед цього переліку інформація щодо угод на ідентичні товари також відсутня.

Частиною 5 ст. 53 МК України прямо визначено, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Враховуючи викладене вище, суд зазначає, що інформація щодо угод на ідентичні товари є відмінною від тих документів, що визначені частинами 2, 3, 4 ст. 53 Митного кодексу України, а тому їх вимагання не передбачено.

В той же час спірні рішення не містять жодного об`єктивного обґрунтування відповідачем недостовірності заявленої позивачем вартості товарів, а саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, можливої відмінності між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості ідентичних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу її визначення.

Таким чином, не надання позивачем інформації щодо угод на ідентичні товари та відсутність цієї інформації у митного органу не є підставою для застосування другорядного методу визначення митної вартості товарів.

Вищевикладені обставини свідчать про не підтвердження під час розгляду справи правомірності рішень про коригування митної вартості товарів №UA401060/2024/000029/2 від 09.07.2024 року, №UA401060/2024/000034/2 від 15.07.2024 року та №UA401060/2024/000038/2 від 16.07.2024 року, у зв`язку з чим останні підлягають скасуванню.

Також, з огляду на обставини того, що картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401060/2024/000104 від 09.07.2024 року, №UA401060/2024/000111 від 15.07.2024 року та №UA401060/2024/000114 від 16.07.2024 року були прийняті на підставі рішень про коригування митної вартості товарів №UA401060/2024/000029/2 від 09.07.2024 року, №UA401060/2024/000034/2 від 15.07.2024 року та №UA401060/2024/000038/2 від 16.07.2024 року відповідно, то з огляду на висновки суду у цій справі суд приходить до висновку, що такі картки підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Суд також зазначає, що Другим апеляційним адміністративним судом в рамках розгляду справ № 520/30524/23 та №520/28376/23 вже надав оцінку аналогічним поставкам позивача за контрактом №NTL20230515, укладеним 15.05.2023 між позивачем та NOVINO TRADING LIMITED.

Згідно із положеннями ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПЦИОН ПЛЮС".

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 КАС України.

Також, представником позивача разом із позовними вимогами було заявлено клопотання про стягнення на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 60000,00 грн.

Представником відповідача у поданому до суду відзиві на позов вказано, вартість правової допомоги в розмірі 60000,00 грн є безпідставною, неспівмірною та не підлягає задоволенню.

Надаючи оцінку вказаному клопотанню представника позивача, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно із ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Отже, суд зазначає, що положеннями ч.1 ст.132 КАС України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Також суд зазначає, що згідно із положеннями ст.26 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Відповідно до ст.1 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Як визначено приписами ч.3 ст.27 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність передбачено, що до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Під час, розгляду справи встановлено, що на підтвердження обґрунтованості вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу з відповідача представником Позивача було надано копії: договору про надання правової допомоги б/н від 26.07.2024; додаткової угоди №1 від 26.07.2024; додаткової угоди №2 від 26.07.2024; платіжної інструкції №51391 від 01.08.2024 року із зазначенням призначення платежу: «за надання правової допомоги за дог. б/н від 26.07.2024 року без ПДВ» у сумі 60000,00 грн.

Сторони в додатковій угоді № 2 від 26.07.2024 р. до договору про надання правової допомоги б/н від 26.07.2024 р. визначили розмір правової допомоги у фіксованому розмірі.

Аналіз долучених до заяви документів свідчить, що в рамках надання послуг за договором про надання правової допомоги позивачу було надано послуги з професійної правничої допомоги.

Так, зі змісту договору про надання правової допомоги від 26.07.2024 р., додаткової угоди №1 до договору про надання правової допомоги від 26.07.2024 р., судом встановлено, що представник позивача приймає на себе зобов`язання про надання правової допомоги позивачу щодо визнання протиправними та скасування:

- рішення про коригування митної вартості товарів №UA401060/2024/000029/2 від 09.07.2024 року та картку відмови №UA401060/2024/000104 від 09.07.2024 року;

- рішення про коригування митної вартості товарів №UA401060/2024/000034/2 від 15.07.2024 року та картку відмови №UA401060/2024/000111 від 15.07.2024 року;

- рішення про коригування митної вартості товарів №UA401060/2024/000038/2 від 16.07.2024 року та картку відмови №UA401060/2024/000114 від 16.07.2024 року, винесених Вінницькою митницею на суму надмірно нарахованих митних платежів через коригування у розмірі 1366440,37 грн.

Своєю чергою зі змісту наявної в матеріалах справи копії додаткової угоди №2 до договору про надання правової допомоги від 26.07.2024 р., вбачається, що сторонами визначено, що позивач повинен сплатити гонорар Адвокатському Бюро " ОСОБА_1 " за надання правової допомоги у розмірі 60000,00 грн.

Однак, суду не подано доказів щодо кількісних характеристик послуги, вартості послуг, загальної суми, а також які саме з визначених сторонами послуг було надано. При цьому, стосовно визначення фіксованої ставки гонорару адвоката, суд зауважує, що в аспекті визначення співмірності наданих правничих послуг адвоката, їх обсяг та характер підлягають доведенню.

Також суд вважає за необхідне врахувати висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 14.11.2019 у справі №826/15063/18, згідно яких суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи, також, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Також, при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу слід виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Враховуючи положення ст. 134 КАС України суд зазначає, що до витрат на правову допомогу, які підлягають відшкодуванню позивачу належать ті, що пов`язані із розглядом справи.

Суд зазначає, що враховуючи вищевикладене та оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19 та 20 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, а також враховуючи складність справи та предмет позову, співмірність складності справи та обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), а також конкретні обставини справи, суд приходить до висновку, що сума, заявлена позивачем щодо сплати професійної правничої допомоги є неспівмірною із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), у зв`язку з чим слід дійти висновку про те, що заявлена позивачем до відшкодування сума у розмірі 60000,00 грн є необґрунтованою, а отже суд вважає, що на користь позивача підлягає стягненню сума суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Відтак, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання позивача про вирішення питання про судові витрати.

Також, на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 29580,61 грн.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПЦИОН ПЛЮС" (пр. Героїв Харкова, буд. 273, м. Харків, 61046) до Вінницької митниці (вул. Лебединського, буд. 17, м. Вінниця, 21034) про визнання протиправними і скасування рішень, карток відмови - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA401060/2024/000029/2 від 09.07.2024 року та картку відмови № UA401060/2024/000104 від 09.07.2024 року.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA401060/2024/000034/2 від 15.07.2024 року та картку відмови №UA401060/2024/000111 від 15.07.2024 року.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA401060/2024/000038/2 від 16.07.2024 року та картку відмови №UA401060/2024/000114 від 16.07.2024 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПЦИОН ПЛЮС" (пр. Героїв Харкова, буд. 273, м. Харків, 61046, код ЄДРПОУ - 44290406) сплачену суму судового збору у розмірі 29580 (двадцять дев`ять тисяч п`ятсот вісімдесят) грн 61 коп. та суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 (десять тисяч) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці Державної митної служби України (вул. Лебединського, буд. 17, м. Вінниця, 21034, код ЄДРПОУ - 43997544).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Мельников Р.В.