Ухвала

від 30.10.2024 по справі 580/6326/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

м. Черкаси

30 жовтня 2024 року справа № 580/6326/24

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Паламаря П.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління містобудування, землевпорядкування, комунального майна та будівельного контролю Уманської міської ради, третя особа ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до управління містобудування, замлевпорядкування, комунального майна та будівельного контролю Уманської міської ради (20301, м. Умань, вул. Соборності, 1) в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ Управління містобудування, землевпорядкування, комунального майна та будівельного контролю Уманської міської ради №222/09-03 від 18.05.2023 Про затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач є власником суміжної земельної ділянки, наданої для будівництва індивідуальних гаражів, однак його земельна ділянка з моменту придбання оточена з трьох сторін спорудами, які знаходяться на приватних земельних ділянках. Доступ (прохід, проїзд) до його земельної ділянки по АДРЕСА_2 , можливо реалізувати тільки через земельну ділянку, яка належить ОСОБА_2 і якому спірним наказом затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва. За наведених обставин, не погоджуючись з вказаним рішенням, вважаючи його протиправним, таким, що порушує його права, позивач звернувся до суду.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 15.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що даний позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства в наслідок юрисдикційної належності розгляду даної справи в порядку цивільного судочинства.

Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних та юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясувати, у зв`язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Указаної позиції притримується Велика Палата Верховного Суду, що відображено у постановах від 17.04.2018 у справі №815/6956/15, від 06.06.2018 у справі №804/3509/17, від 06.06.2018 у справі №826/26536/15.

Отже, в разі порушення цивільного права чи інтересу у позивача виникає право на звернення до суду із застосуванням відповідного способу захисту, який відповідає характеру порушення його права чи інтересу.

Як установлено судом предметом даного спору є протиправні дії/рішення стосовно затвердження містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на суміжній земельній ділянці, яке унеможливить користування позивачем власною земельною ділянкою.

Суд звертає увагу на те, що позивач фактично оспорює містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, які є правовим актом індивідуальної дії. Такий правовий акт породжує права й обов`язки у першу чергу для тих суб`єктів (чи визначеного цим актом певного кола суб`єктів), яким його адресовано і стосується прав саме цих суб`єктів, тобто ОСОБА_2 .

В свою чергу, ОСОБА_1 не був безпосереднім учасником публічно-правових відносин, які виникли між управлінням містобудування, замлевпорядкування, комунального майна та будівельного контролю Уманської міської ради та ОСОБА_2 , та у межах яких прийняті оскаржувані містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки. Жодних актів, які були б наслідком здійснення відповідачем публічно-владних управлінські функції безпосередньо щодо позивача і породжували б для нього певні права, встановлювали обов`язки, у даному конкретному випадку не приймались.

Пунктом 10 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Таким чином, визнання незаконними рішень суб`єкта владних повноважень може бути способом захисту цивільного права або інтересу.

Отже, вимоги про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки є похідними і можуть бути розглянуті при вирішенні цивільним судом питання щодо законності проведення третьою особою будівельних робіт.

Аналогічна позиція була висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 22.08.18 у справі № 815/1568/16 та від 05.12.18 у справі № 804/3091/18.

Крім того, такого ж висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 17 лютого 2021 року по справі №420/288/20.

При цьому, згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Суд констатує, що позивач подав позовну заяву з метою захисту своїх цивільного права та інтересу, які, як випливає з встановлених обставин справи та підстав позову, порушені внаслідок виконання третьою особою будівельних робіт, а тому вимоги про скасування виданих третій особі містобудівних умов та обмежень є похідними і можуть бути розглянуті при вирішенні судом питання щодо законності проведення цією особою будівельних робіт.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно ч. 1, 2 ст. 239 КАС України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ. У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Також, відповідно до ч. 2 ст. 238 КАС України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 7 Закону України від 08.07.2011 № 3676-VI Про судовий збір визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Як встановлено судом, при зверненні до суду з позовною заявою, сплачено судовий збір в розмірі 1211,20грн., згідно квитанції АТ КБ Приватбанк від 21.06.2024, а тому суд дійшов висновку про повернення на користь позивача сплачений судовий збір.

Керуючись ст. ст. 238, 241, 248, 256 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до управління містобудування, землевпорядкування, комунального майна та будівельного контролю Уманської міської ради, третя особа ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу - закрити.

Роз`яснити позивачу що розгляд справи віднесено до юрисдикції місцевого суду в порядку ЦПК.

Повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з Державного бюджету України, сплачений судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 256 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції порядку та в строки, передбачені ст. ст. 295 - 297 КАС України.

Суддя Петро ПАЛАМАР