Рішення

від 29.10.2024 по справі 620/9240/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2024 року м.ЧернігівСправа № 620/9240/24

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Клопот С.Л., розглянувши в порядку спрощеного позовного без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Благодійного організації «Благодійний фонд «Карітас Чернігів» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

У С Т А Н О В И В:

Чернігівське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулось до суду з адміністративним позовом до Благодійного організації «Благодійний фонд «Карітас Чернігів» та просить: стягнути з Благодійного організації «Благодійний фонд «Карітас Чернігів» в дохід Державного бюджету України 255 394,38 грн адміністративно-господарських санкцій та 7 151,20 грн пені.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем не виконано норматив робочих місць по працевлаштуванню осіб з інвалідністю, та не сплачено самостійно адміністративно-господарські санкції та пеню, що слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 09.07.2024 провадження у справі відкрито, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити в задоволенні позову та зазначає, що підприємством вжиті всі заходи по забезпеченню працевлаштування осіб з інвалідністю для недопущення господарського правопорушення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Відповідно до ч.1,4 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991р. (далі - Закон): «Для підприємств, установ, організацій ... установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.».

Згідно з ч.3 ст. 18 Закону: «Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.».

У травні 2023 року відповідачем було прийнято на роботу ОСОБА_1 - особу з інвалідністю на основне місце роботи за строковим трудовим договором з 01.05.2023р. по 31.03.2024р.

Інвалідність ОСОБА_1 підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1 . У зв`язку з помилковою подачею податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску - наймана особа з інвалідністю не відображалася у звітності. У зазначених Додатках 1 при заповненні даних застрахованої особи - ОСОБА_1 у рядку 08 (код категорії 30) помилково замість категорії 2 (працюючі особи з інвалідністю на підприємствах, в установах і організаціях) було вказано категорію 1 (наймані працівники на загальних підставах).

Відповідно зміни були внесені у звітність, шляхом подання уточнюючих звітів.

У березні 2024 року було надано пояснення разом з документами, що підтверджують працевлаштування особи з інвалідністю, проте посадовими особами Позивача не було прийнято їх до уваги.

До обов`язків роботодавців щодо забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю, в силу приписів частини 3 статті 17, частини 1 статті 18, частин 2, 3, 5 статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" фактично віднесено укладання трудового договору з особою з інвалідністю, який самостійно звернувся до роботодавця або був направлений до нього державною службою зайнятості, а в силу приписів частини 3 статті 18 даного Закону - підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі, спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Згідно з ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Проте, Відповідач не скоював правопорушення у сфері господарювання, а тому пеня не застосовується.

Таким чином, БФ «БФ «Карітас Чернігів» дотримано вимоги частини четвертої статті 19 Закону, відповідно до якої виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним, а тому застосування до підприємства адміністративно-господарських санкцій та стягнення пені є безпідставним.

Від так суд дійшов переконання, що у задоволенні позову слід відмовити.

Згідно із частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем не доведено ті обставини на яких ґрунтуються його позовні вимоги, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (вул. Вячеслава Радченка, 14,м. Чернігів,Чернігівська обл., Чернігівський р-н,14017) до Благодійного організації «Благодійний фонд «Карітас Чернігів» (вул. Сковороди, 50,м. Ніжин, Ніжинський р-н, Чернігівська обл.,16600) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 29 жовтня 2024 року.

Суддя Сергій КЛОПОТ