Постанова

від 30.10.2024 по справі 520/16409/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2024 р. Справа № 520/16409/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.08.2024, головуючий суддя І інстанції: Сагайдак В.В., по справі № 520/16409/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦБУД-3 ЛТД"

до Головного управління ДПС у Харківській області , Державної податкової служби України

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СПЕЦБУД-3 ЛТД» (далі - позивач, ТОВ «СПЕЦБУД-3 ЛТД») звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі - відповідач 1, ГУ ДПС у Харківській області) Державної податкової служби України (далі - відповідач 2, ДПС України), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Харківській області про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 26542 від 23.05.2024 року;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «СПЕЦБУД-3 ЛТД» з переліку ризикових;

- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Харківській області про відмову в реєстрації податкової накладної № 10647654/43130685 від 29.02.2024 року; № 10632849/43130685 від 28.02.2024 року; № 10647653/43130685 від 29.02.2024 року; № 10996632/43130685 від 02.05.2024 року; № 10859833/43130685 від 05.04.2024 року; № 10904444/43130685 від 16.04.2024 року; № 10650977/43130685 від 01.03.2024 року; № 10650979/43130685 від 01.03.2024 року; № 10650978/43130685 від 01.03.2024 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, датою їх фактичного надходження контролюючому органу, а саме: ПН № 9 від 20.11.2023 11.12.2023 року; податкова накладна № 1 від 11.12.2023 26.12.2023 року; податкова накладна № 4 від 18.12.2023 26.12.2023 року; податкова накладна № 5 від 18.12.2023 09.01.2024 року; податкова накладна № 6 від 18.12.2023 08.01.2024 року; податкова накладна № 7 від 29.12.2023 09.01.2024 року; податкова накладна № 1 від 24.01.2024 05.02.2024 року; податкова накладна № 2 від 26.01.2024 09.02.2024 року; податкова накладна № 3 від 31.01.2024 09.02.2024 року;

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.08.2024 позов задоволено.

Головне управління ДПС у Харківській області, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просило скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування зазначає, що за результатами розгляду наданих позивачем документів комісією регіонального рівня, на вимогу поданого органу, позивачем не надано додаткових документів, необхідних для реєстрації ПН, визначених у п.5 Порядку №520, для підтвердження відсутності наявності ризику за податковими накладними, отже рішення комісії ГУ ДПС про відмову в реєстрації податкових накладних є правомірними.

Зазначає, що суд першої інстанції втрутився в дискреційній повноваження податкового органу зобов`язавши зареєструвати ПН/РК в ЄРПН .

Також просить врахувати, що за результатами проведеного аналізу операцій встановлена відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній (відсутні відомості про об`єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно- матеріальних цінностей, тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності (код податкової інформації 03). Також встановлено взаємовідносини з ризиковими контрагентами. Вищенаведене свідчить про ймовірність задіяння ТОВ «СПЕЦБУД-3 ЛТД» у мінімізації сплачених до бюджету сум ПДВ та про можливість віднесення платників до переліку ризикових та про можливість віднесення до переліку ризикових.

Відтак, комісією ГУ ДПС у Харківській області правомірно віднесено до переліку платників податку, які відповідають Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, ТОВ «СПЕЦБУД-3 ЛТД» за критерієм ризиковості відповідно до п. 8 «у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування» .

Наголошує, що позовна вимога щодо виключення платника податків із переліку ризикових є неправомірною, так як суд в даному випадку перебирає на себе дискреційні повноваження податкового органу.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому вказує, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

ДПС України правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалось.

Відповідно до ч. 1 ст. 308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та апеляційним судом підтверджено, що Рішенням від 14.01.2022 комісії Головного управління ДПС у Харківській області № 2575 ТОВ «СПЕЦБУД-3 ЛТД» включено до переліку платників податку, які відповідають Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, затверджених постановою КМУ від 11.12.2019 № 1165 за критерієм ризиковості відповідно до п. 8, обґрунтоване наявністю податкової інформації, що підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій. (т.1 а.с.29)

17.05.2024 ТОВ «СПЕЦБУД-3 ЛТД» надіслало до податкового органу пояснення (т.1 а.с.30-34) та копії документів у кількості 59 шт. (т.1 а.с.35 т.2 а.с.139), які на думку підприємства, підтверджують реальність господарської діяльності та спростовують сумніви щодо ризиковості платника податків.

23.05.2024 комісією ГУ ДПС у Харківській області прийнято рішення № 26542 про відповідність платника податку ТОВ «СПЕЦБУД-3 ЛТД» п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Зазначено коди податкової інформації, які стали підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, а саме: 12 постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку; 13 придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. Зазначено, що платником податку не надано копії документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку. (т.2 а.с. 140-142)

За наслідками оскарження позивачем рішення комісії регіонального рівня в адміністративному порядку (т.2 а.с. 143-144), рішеннями ДПС України від 04.06.2024 № 28125 скаргу залишено без задоволення, а спірне рішення - без змін, (т.4 а.с.112-113).

Також , позивачем подані до контролюючого орану документи про надання пояснень та копій документів щодо спірних податкових накладних № 9 від 20.11.2023 ; № 1 від 11.12.2023 ; № 4 від 18.12.2023 ; № 5 від 18.12.2023 ; № 6 від 18.12.2023 ; № 7 від 29.12.2023 ; № 1 від 24.01.2024 ;№ 2 від 26.01.2024 ; № 3 від 31.01.2024 реєстрацію яких зупинено.

Так, ТОВ "СПЕЦБУД-3 ЛТД" складена та надіслана до податкового органу для реєстрації в Реєстрі :

- податкова накладна №9 від 20.11.2023 на загальну суму 749 544,02 грн., в тому числі сума ПДВ 124 924,00 грн. (т.4 а.с.114) на підставі договору від 06.07.2023 №68070604 між КП «ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» (Замовник) та ТОВ «СПЕЦБУД-3 ЛТД» (Підрядник), за умовами якого Підрядник зобов`язується протягом 2023 року виконати роботи Реконструкція теплових мереж в м. Харкові, а Замовник прийняти ці роботи та оплатити їх (т.4 а.с.184-192) та Акту №9 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2023 року на загальну суму 749544,02 грн. (т.4 а.с.127-134)

- податкова накладна №1 від 11.12.2023 на загальну суму 669 999,13 грн., в тому числі сума ПДВ 111 666,52 грн. (т.5 а.с.18) на підставі договору будівельного субпідряду від 20.11.2023 №2011 між Фірма «МИР» - ТОВ (Підрядник) та ТОВ «СПЕЦБУД-3 ЛТД» (Субпідрядник), за умовами якого Субпідрядник зобов`язується виконати роботи Реконструкція теплових мереж в м. Харкові, а Замовник (КП «ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» і Підрядник зобов`язаний прийняти роботи та оплатити їх вартість у строки визначені умовами цього договору (т.5 а.с.43-50), Акту приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2023 року на загальну суму 669999,13 грн. (т.5 а.с.80-84)

- податкова накладна №4 від 18.12.2023 на загальну суму 28 473,11 грн., в тому числі сума ПДВ 4 745,52 грн. (т.5 а.с.102) на підставі договору від 12.12.2023 №68121205 між КП «ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» (Замовник) та ТОВ «СПЕЦБУД-3 ЛТД» (Виконавець),за умовами якого Виконавець зобов`язується в строк до 31.12.2023 року надати послуги з ремонту і технічного обслуговування дорожньої інфраструктури і пов`язаного обладнання та супутні послуги. Замовник зобов`язаний прийняти роботи та оплатити їх вартість у строки визначені умовами цього договору (т.5 а.с.118-121), Акту №1/205 приймання виконаних будівельних робіт за грудень на загальну суму 28473,11 грн. (т.5 а.с.133-135)

- податкова накладна №5 від 18.12.2023 на загальну суму 4 516 077,86 грн., в тому числі сума ПДВ 752 679,64 грн. (т.5 а.с.150) на підставі договору від 12.12.2023 №68121205 між КП «ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» (Замовник) та ТОВ «СПЕЦБУД-3 ЛТД» (Підрядник), за умовами якого Підрядник зобов`язується виконати роботи з Відновлення асфальтобетонного покриття у м. Харкові. Замовник зобов`язаний прийняти роботи та оплатити їх вартість у строки визначені умовами цього договору (т.5 а.с.225-233), Акту №1/539 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2023 року на загальну суму 4516077,86 грн. (т.5 а.с.248 т.6 а.с.5)

- податкова накладна №6 від 18.12.2023 на загальну суму 827 763,48 грн., в тому числі сума ПДВ 137 960,58 грн. (т.6 а.с.200) на підставі договору від 28.07.2023 №68072811 між КП «ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» (Замовник) та ТОВ «СПЕЦБУД-3 ЛТД» (Підрядник), за умовами якого Підрядник зобов`язується виконати роботи з відновлення асфальтобетонного покриття у м. Харкові. Замовник зобов`язаний прийняти роботи та оплатити їх вартість у строки визначені умовами цього договору (т.6 а.с.211-218), Акту №1/811 приймання виконаних будівельних робіт за грудень на загальну суму 827763,48 грн. (т.6 а.с.229 233)

- податкова накладна №7 від 29.12.2023 на загальну суму 13 589,86 грн., в тому числі сума ПДВ 2 264,98 грн. (т.7 а.с.84) на підставі договору від 26.06.2023 №68062613 між КП «ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» (Замовник) та ТОВ «СПЕЦБУД-3 ЛТД» (Підрядник), за умовами якого Підрядник зобов`язується виконати роботи з відновлення асфальтобетонного покриття у м. Харкові. Замовник зобов`язаний прийняти роботи та оплатити їх вартість у строки визначені умовами цього договору (т.7 а.с.158-165), Акту №2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2023 року на загальну суму 13589,86 грн. (т.7 а.с.99 102)

- податкові накладні №1 від 24.01.2024, №2 від 26.01.2024, №3 від 31.01.2024 на загальну суму 823 854,56 грн., зокрема:

№1 від 24.01.2024 на загальну суму 176 590,94 грн., в тому числі сума ПДВ 29 431,82 грн. (т.7 а.с.199)

№2 від 26.01.2024 на загальну суму 173 432,00 грн., в тому числі сума ПДВ 28 905,33 грн. (т.8 а.с.163)

№ 3 від 31.01.2024 на загальну суму 473 831,62 грн., в тому числі сума ПДВ 78 971,94 грн. (т.9 а.с.108), на підставі договору підряду від 01.11.2023 №01/11/23 між ТОВ «БК «ФОРТ-ПОСТ» (Генпідрядник) та ТОВ «СПЕЦБУД-3 ЛТД» (Підрядник), за умовами якого Генпідрядник доручає, а Підрядник зобов`язується виконати всі необхідні роботи пов`язані з новим будівництвом зовнішніх теплових мереж теплопостачання, на об`єкті будівництва Генпідрядника (т.8 а.с.43-54), Акту №1 приймання виконаних будівельних робіт за січень 2024 року на загальну суму 823854,56 грн. (т.8 а.с.12 27)

ГУ ДПС у Харківській області зупинено реєстрацію всіх вищезазначених податкових накладних та запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН, про що складено квитанції.

ТОВ «СПЕЦБУД-3 ЛТД» направлено контролюючому органу пояснення та копії документів, а саме:

- щодо податкової накладної № 9 від 20.11.2023: пояснення від 12.02.2024, договір №6807604 від 06.07.2023, договірна ціна, розрахунки та відомість ресурсів до нього; дефектний акт; довідка про вартість виконаних робіт; акти приймання виконаних будівельних робіт; договір про надання послуг; акт звіряння взаєморозрахунків; виписка по особовому рахунку; видаткові накладні; змінні рапорти машиніста; ТТН; та інші, загалом 68 копій документів.

- щодо податкової накладної № 1 від 11.12.2023: пояснення від 13.02.2024, договір субпідряду №2011 від 20.11.2023, договірна ціна, розрахунки та відомість ресурсів до нього; акти приймання виконаних послуг та будівельних робіт; довідка про вартість виконаних робіт; акт звіряння взаєморозрахунків; виписка по особовому рахунку; видаткові накладні; змінні рапорти машиніста; ТТН; та інші, загалом 53 копії документів.

- щодо податкової накладної № 4 від 18.12.2023: пояснення від 14.02.2024, договір №68121205 від 12.12.2023, договірна ціна, розрахунки та відомість ресурсів до нього; акти приймання виконаних будівельних робіт та послуг; довідка про вартість виконаних робіт; договір про надання послуг; акт звіряння взаєморозрахунків; видаткові накладні; змінні рапорти машиніста; ТТН; та інші, загалом 31 копія документів.

- щодо податкової накладної № 5 від 18.12.2023: пояснення від 17.04.2024, договір №68081539 від 15.08.2023, договірна ціна, розрахунки та відомість ресурсів до нього; довідка про вартість виконаних робіт; акт приймання виконаних будівельних робіт; акт звіряння взаєморозрахунків; договори поставки, постачання, оренди; договір на послуги механізмів та транспорту; акт приймання виконаних послуг; ТТН; видаткові накладні; виписка по рахунку 311; витяг по рахунку 631; оборотна відомість по рахунку 205; та інші, загалом 29 копій документів.

- щодо податкової накладної № 6 від 18.12.2023: пояснення від 20.03.2024; договір №68072811 від 28.07.2023, договірна ціна, розрахунки та відомість ресурсів до нього; довідка про вартість виконаних робіт; акт приймання виконаних будівельних робіт; акт звіряння взаєморозрахунків; договори поставки, постачання, оренди; договір на послуги механізмів та транспорту; акт приймання виконаних послуг; ТТН; змінні рапорти машиніста; видаткові накладні; виписка по рахунку 311; витяг по рахунку 631; оборотна відомість по рахунку 205; та інші, загалом 19 копій документів.

- щодо податкової накладної № 7 від 29.12.2023: пояснення від 29.03.2024; договір №68062613 від 26.06.2023, додаткова угода, договірна ціна, розрахунки та відомість ресурсів до нього; довідка про вартість виконаних робіт; акт приймання виконаних будівельних робіт; виписка по рахунку 311; акт звіряння взаєморозрахунків; та інші, загалом 6 копій документів.

- щодо податкової накладної № 1 від 24.01.2024: пояснення від 16.02.2024; договір підряду №01/11/23 від 01.11.2023; рахунки на оплату; видаткові накладні; ТТН; паспорт якості; витяг по рахунку 631; договори поставки з додатковими угодами; договір оренди; акти приймання виконаних послуг та будівельних робіт; акт звіряння взаєморозрахунків; та інші, загалом 32 копії документів.

- щодо податкової накладної № 2 від 26.01.2024: пояснення від 16.02.2024; договір підряду №01/11/23 від 01.11.2023; рахунки на оплату; видаткові накладні; ТТН; паспорт якості; витяг по рахунку 631; договори поставки з додатковими угодами; договір оренди; акти приймання виконаних послуг та будівельних робіт; акт звіряння взаєморозрахунків; та інші, загалом 34 копії документів.

- щодо податкової накладної № 3 від 31.01.2024: пояснення від 16.02.2024; договір підряду №01/11/23 від 01.11.2023; рахунки на оплату; видаткові накладні; ТТН; паспорт якості; витяг по рахунку 631; договори поставки з додатковими угодами; договір оренди; акти приймання виконаних послуг та будівельних робіт; акт звіряння взаєморозрахунків; та інші, загалом 34 копії документів.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня надіслала позивачу повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів:

- від 24.04.2024 щодо податкової накладної №5 від 18.12.2023 в якому запропонувала надати копії документів на підтвердження інформації зазначеної у податковій накладній, а саме розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

- від 05.04.2024 щодо податкової накладної №7 від 29.12.2023 в якому запропонувала надати копії документів на підтвердження інформації зазначеної у податковій накладній, а саме: договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них, первинних документів щодо придбання товарів, послуг, транспортування продукції, накладних, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

- від 22.02.2024 щодо податкової накладної №1 від 24.01.2024, № 2 від 26.01.2024, № 3 від 31.01.2024, в якому запропонувала надати копії документів на підтвердження інформації зазначеної у податковій накладній, а саме: договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них, первинних документів щодо зберігання продукції, складських документів, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

У відповідь, позивачем надано додаткові пояснення та документи щодо підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних:

- №5 від 18.12.2023 надано : договір №68081539 від 15.08.2023, договірна ціна, розрахунок та відомість ресурсів до нього; довідка про вартість виконаних будівельних робіт; акт приймання виконаних будівельних робіт; акт звіряння взаєморозрахунків; договори поставки; договір оренди частки будівлі; акт приймання-передачі будівлі; договір на послуги механізмів та транспорту; акт приймання виконаних послуг; ТТН; видаткові накладні; виписки по рахунках 311,361; витяг по рахунку 631; оборотна відомість по 205 рахунку.

- №7 від 29.12.2023 надано : договір будівельного субпідряду №06/26 від 26.06.2023 із додатками; довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат; акт №2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2023 року; відомість ресурсів; розрахунки; акт звіряння взаєморозрахунків; витяг по рахунку 631; ТТН; змінні рапорти машиніста.

- №1 від 24.01.2024 надано : договір оренди частки будівлі №1 від 04.09.2019, додаткова угода до нього та акт приймання-передачі будівлі; відомості по складу за липень-листопад 2023 року; договори поставки; рахунок; видаткова накладна; ТТН; паспорт якості; виписки по рахункам 311; витяг по рахунку 631.

- №2 від 26.01.2024 надано : договір оренди частки будівлі №1 від 04.09.2019, додаткова угода до нього та акт приймання-передачі будівлі; оборотно-сальдова відомість по рахунку 205; договори поставки та купівлі-продажу; ТТН; виписки по рахункам 311; витяг по рахунку 631.

- №3 від 31.01.2024 та надано копії документів, у кількості 46 штук.

За наслідками розгляду поданих документів, Комісія ГУ ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, рішеннями № 10647654/43130685 від 29.02.2024 року; № 10632849/43130685 від 28.02.2024 року; № 10647653/43130685 від 29.02.2024 року; № 10996632/43130685 від 02.05.2024 року; № 10859833/43130685 від 05.04.2024 року; № 10904444/43130685 від 16.04.2024 року; № 10650977/43130685 від 01.03.2024 року; № 10650979/43130685 від 01.03.2024 року; № 10650978/43130685 від 01.03.2024 року відмовила у реєстрації податкових накладних № 9 від 20.11.2023; № 1 від 11.12.2023; № 4 від 18.12.2023; № 5 від 18.12.2023; № 6 від 18.12.2023; № 7 від 29.12.2023; № 1 від 24.01.2024; № 2 від 26.01.2024; № 3 від 31.01.2024.

Підставою для відмови в реєстрації вищевказаних податкових накладних слугувало ненадання/часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН, реєстрацію якої зупинено в ЄРПН, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів.

Разом з цим, в графі додаткової інформації не зазначено які конкретні документи не було надано.

За наслідками оскарження позивачем рішень комісії регіонального рівня в адміністративному порядку, рішеннями ДПС України скарги залишено без задоволення, а спірні рішення - без змін.

Не погодившись з рішенням про відповідність платника податку ТОВ «СПЕЦБУД-3 ЛТД» п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, а також з рішеннями про відмову в реєстрації податкових накладних, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що рішення контролюючого органу про відповідність критеріям ризиковості не містить обґрунтованих підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН», як і не містить доказів наявності податкової інформації, що свідчить про здійснення платником ризикових операцій з посиланнями на відповідні документи.

Також, за висновками суду першої інстанції, спірні рішення про відмову у реєстрації податкових накладних є протиправними, оскільки позивачем під час реєстрації ПН подані необхідні документи для їх реєстрації, а відповідачами не наведено мотивів їх не врахування.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Щодо рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі ПК України), на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі Порядок №1165).

Відповідно до п. 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з п. 6 Порядку № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Критерії ризиковості платника податків на додану вартість викладено у Додатку 1 до Порядку № 1175, відповідно до яких таким критерієм є, зокрема:

п. 8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

З системного аналізу наведених вище норм вбачається, що законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Так, рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

При цьому, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду викладеній в постановах від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 , від 23.06.2022 у справі №640/6130/23.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням комісії ГУ ДПС у Харківській області оскаржуваного рішення, визнано відповідність позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку у зв`язку із наступним: 12 - постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку; 13 - придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до п. 5 Порядку, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У рішенні про відповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1 комісія регіонального рівня зазначає наявну інформацію, що свідчить про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, виявлену під час моніторингу господарських операцій, відображених у податкових накладних/ розрахунках коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі, у тому числі податкових накладних/розрахунках коригування, реєстрацію яких зупинено.

При цьому не може бути підставою для розгляду питання відповідності/ невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 операція, відображена у податковій накладній/розрахунку коригування, дата реєстрації якої/якого у Реєстрі припадає на період, що перевищує 180 днів до дати прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

Якщо за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1, комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, в такому рішенні зазначається:

- інформація щодо операцій, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування, дата подання для реєстрації в Реєстрі яких не раніше 180 днів до дати прийняття попереднього рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев`ятого цього пункту.

З аналізу наведених норм вбачається, що Порядком встановлено вимоги до контролюючого органу, який здійснює перевірку платника податку на відповідність критеріям ризиковості. Підставою для прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості може бути виключно інформація щодо операцій, відображених у податковій накладній, дата подання для реєстрації яких не раніше 180 днів до дати прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

Разом з тим, як вірно зазначив суд першої інстанції, відповідач в якості підстав для прийняття оскаржуваного рішення про відповідність платника критеріям ризиковості вказує операції, відображені в податкових накладних, дата реєстрації яких припадає на період, що перевищує 180 днів до дати прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, оскільки відповідні операції припадають на періоди 30.07.2021 -13.01.2022; 08.06.2022 -09.06.2022; 29.12.2021 - 29.12.2021; 12.06.2023 - 26.12.2023.

Отже, ухваливши оскаржуване рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості відповідач допустив порушення Порядку № 1165, оскільки операції, які слугували підставою для розгляду питання про відповідність платника критеріям ризиковості, відбулися у період, що перевищує 180 днів до дати прийняття оскаржуваного рішення № 26542 від 23.05.2024.

Доводів на спростування вказаних обставин відповідачем не надано ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанції.

Зі змісту спірного рішення вбачається, що висновок контролюючого органу про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку фактично ґрунтується на інформації баз даних ДПС, що серед контрагентів позивача є суб`єкти господарювання, які включені до переліку ризикових, що свідчить про те, що негативна податкова інформація стосується не господарської діяльності підприємства позивача, а інших осіб.

Колегія суддів зазначає, що контролюючий орган здійснює моніторинг податкових накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДПС.

Здійснюючи такий моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням Податкового кодексу України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг, дані про які зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку.

Отже, комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на наявну у контролюючих органах податкову інформацію, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Разом з тим, в межах спірних правовідносин відповідач не довів наявність обґрунтованих підстав для віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості.

Суд враховує принцип індивідуальної відповідальності платника податків, також доктринально закріплений у судовій практиці Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Рішенням ЄСПЛ у справі "Інтерсплав проти України" визначено, що платник податків не може відповідати за зловживання свого контрагента за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що такий платник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Отже, виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема у вигляді віднесення до категорії ризикових платників податку, можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що податковим органом, не наведено доводів та не надано доказів тому, що позивач діяв без належної обачності та був обізнаним про можливі допущення його контрагентами певних порушень законодавства при веденні господарської діяльності, оскільки, укладаючи угоду зі своїми контрагентами, позивач мав всі підтвердження господарської правосуб`єктності контрагента: здійснювати господарську діяльність, реалізовувати господарську компетенцію, мати зобов`язання, нести за ними відповідальність тощо.

Колегія суддів зазначає, що висновки відповідача щодо господарських правовідносин позивача з контрагентами, в більшості, ґрунтуються на податковій інформації стосовно його контрагентів і не є безумовною підставою для висновків про відповідність ТОВ «СПЕЦБУД-3 ЛТД» критеріям ризиковості платника податку.

Доказів щодо проведення перевірки контрагентів позивача відповідачем не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Доводи апелянта про встановлення взаємовідносини з ризиковими контрагентами: постачальниками - ТОВ "БУДПАРТНЕР ПРО" (п.н. 43290358), TOB "ТК СПІРОПЛАСТ" (п.н. 44388205), ТОВ ЛП СПІРОПЛАСТ" (п.н. 42052543); покупцями - ТОВ "РОЛЛО ТРЕЙДІНГ" (п.н. 38238694), ФІРМА "МИР" - ТОВ (п.н. 23470569), колегія суддів вважає не обґрунтованими, оскільки податковим органом не надано жодних доказів, які б свідчили про віднесення вказаних контрагентів до переліку ризикових, та ставили під сумнів реальність здійснених позивачем господарських операцій, свідчили б про невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, та/або про наявність інших обставин що підтверджують недобросовісність позивача, як платника податків.

Також колегія суддів зазначає, що посилання відповідача на наявну у нього негативну інформацію є недоведеними, жодних доказів її існування суду не надано , крім того інформація баз даних ДПС є лише статистичними даними, які самі по собі не можуть свідчити про вчинення підприємством порушень та не є достатньою для підтвердження ризиковості платника податків. Будь-яка податкова інформація, зокрема, надана іншими контролюючими органами носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні закону.

В свою чергу, в межах спірних правовідносин податковий орган не надав обґрунтованих пояснень з посиланням на докази, які досліджувались в ході засідання Комісії таслугували підставою для прийняття оскаржуваного рішення, а також були покладені в основу їх прийняття, а також не зазначено інших обставин, які могли б свідчити про порушення останнім законодавства України.

При цьому, відповідач не обґрунтував, які саме документи, достатні для прийняття комісією рішення про виключення позивача з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, позивач мав надати на розгляд комісії, але не надав.

Разом з тим, податковим органом лише вказано про ризикових контрагентів.

Суд зазначає, що за презумпцією добросовісності платника, передбачено економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності обставин, які б могли свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

На підставі наведених вище обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що рішення відповідача від 23.05.2024 №26542 є протиправним та підлягає скасуванню.

Також суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Така правова позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 08.11.2019 у справі № 227/3208/16-а.

Суд звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Таким чином, колегія суддів погоджується з обраним судом першої інстанції способом захисту прав позивача шляхом скасування спірного рішення та зобов`язання Головне управління ДПС у Харківській області виключити ТОВ "СПЕЦБУД-3 ЛТД" з переліку ризикових.

Щодо рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до п.п. "б" п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі - ПК України) об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Пунктом 187.1 ст. 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до абзацу першого п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Абзацами першим, другим п. 201.10 ст. 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Функціонування Єдиного реєстру податкових накладних (далі за текстом - ЄРПН) відбувається в автоматизованому режимі за правилами, визначеними Порядком ведення єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок № 1246).

Зокрема, п. 12 Порядку № 1246 передбачено, що саме в автоматизованому режимі здійснюється перевірка одержаної від платника податків податкової накладної на предмет наявності підстав для зупинення реєстрації.

Згідно з п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Колегія суддів зазначає, що обставини зупинення реєстрації податкових накладних обов`язково підлягають дослідженню, оскільки є юридично значимими та такими, що тягнуть за собою прийняття в подальшому рішення про реєстрацію податкових накладних або відмову у реєстрації на підставі витребуваних документів у платника податку за результатами зупинення реєстрації.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі - Порядок № 1165, в редакції чинній на момент зупинення реєстрації податкових накладних).

За визначенням п. 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Відповідно до п. 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

В силу приписів пункту 7 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет (п. 8 Порядку № 1165).

Відповідно до п. 10 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з п. 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Колегією суддів встановлено, що відповідно до квитанцій про зупинення реєстрації спірних податкових накладних, операції, які в них відображені, відповідають п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Критерії ризиковості платника податку визначені у Додатку №1 до Порядку № 1165.

Відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Проте, наведена обставина хоча і є передумовою для зупинення реєстрації податкових накладних відповідно до п. 6 Порядку №1165, проте не створює безумовних підстав для відмови у реєстрації такої податкової накладної у ЄРПН.

Вживання податковим органом загального посилання на пункт 8 Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Крім того, квитанція про зупинення реєстрації спірної податкової накладної не містить пропозицій щодо надання конкретних документів, які є достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної, що позбавляло позивача можливості надати документи на підтвердження обґрунтованості складення відповідної податкової накладної.

Колегія суддів зазначає, що в даному випадку недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призводить до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен надати контролюючому органу, внаслідок чого у відповідача виникає можливість прояву нічим необмеженої дискреції.

Таким чином, вказані обставини, призводять до прояву суб`єктом владних повноважень негативного розсуду, внаслідок чого платник податків не має змоги належним чином виконати свої обов`язки, мета яких - реєстрація податкової накладної.

При цьому, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 10.04.2020 у справі № 819/330/18, від 18.06.2020 у справі № 824/245/19-а, від 27.01.2022 у справі № 380/2365/21, від 18.05.2022 у справі № 500/3703/20.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежуються права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН і, хоч і є визначеним у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 29.06.2023 по справі № 500/2655/22.

Колегія суддів зауважує, що недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, які прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної, теж не є законним.

Відповідно до п. 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 (далі - Порядок № 520), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Відповідно до п. 9 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту.

Згідно з п. 10 Порядку № 520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Дослідивши підстави для відмови у реєстрації податкових накладних № 9 від 20.11.2023; № 1 від 11.12.2023; № 4 від 18.12.2023; № 6 від 18.12.2023, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з оскаржуваних рішень, підставою для відмови у реєстрації податкових накладних № 9 від 20.11.2023; № 1 від 11.12.2023; № 4 від 18.12.2023; № 6 від 18.12.2023 слугувало ненадання/часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.

Проте, ГУ ДПС у Харківській області, в порушення ч.ч.1,2 ст.77 КАС України не надано доказів направлення на адресу позивача повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що спірні рішення є незаконним, оскільки податковим органом додаткові документи та/або пояснення від підприємства не вимагались, доказів зворотного відповідачем суду не надано.

Підставою відмови у реєстрації податкових накладних № 5 від 18.12.2023; № 7 від 29.12.2023, № 1 від 24.01.2024; № 2 від 26.01.2024; № 3 від 31.01.2024 слугувало ненадання/часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН, платником податку.

Додатково, податковим органом не зазначено, які саме документи не були надані позивачем.

Разом з тим, позивачем, як під час реєстрації , так і додатково подавались контролюючому органу додаткові документи, на вимогу податкового органу у повідомленнях від 24.04.2024 щодо податкової накладної №5, від 05.04.2024 щодо податкової накладної №7, від 22.02.2024 щодо податкових накладних №1,2,3, а саме:

- щодо податкової накладної №5 від 18.12.2023: договір №68081539 від 15.08.2023, договірна ціна, розрахунок та відомість ресурсів до нього; довідка про вартість виконаних будівельних робіт; акт приймання виконаних будівельних робіт; акт звіряння взаєморозрахунків; договори поставки; договір оренди частки будівлі; акт приймання-передачі будівлі; договір на послуги механізмів та транспорту; акт приймання виконаних послуг; ТТН; видаткові накладні; виписки по рахунках 311,361; витяг по рахунку 631; оборотна відомість по 205 рахунку.

- щодо податкової накладної №7 від 29.12.2023: договір будівельного субпідряду №06/26 від 26.06.2023 із додатками; довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат; акт №2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2023 року; відомість ресурсів; розрахунки; акт звіряння взаєморозрахунків; витяг по рахунку 631; ТТН; змінні рапорти машиніста.

- щодо податкової накладної №1 від 24.01.2024: договір оренди частки будівлі №1 від 04.09.2019, додаткова угода до нього та акт приймання-передачі будівлі; відомості по складу за липень-листопад 2023 року; договори поставки; рахунок; видаткова накладна; ТТН; паспорт якості; виписки по рахункам 311; витяг по рахунку 631.

- щодо податкової накладної №2 від 26.01.2024: договір оренди частки будівлі №1 від 04.09.2019, додаткова угода до нього та акт приймання-передачі будівлі; оборотно-сальдова відомість по рахунку 205; договори поставки та купівлі-продажу; ТТН; виписки по рахункам 311; витяг по рахунку 631.

- щодо податкової накладної №3 від 31.01.2024 надано копії документів, у кількості 46 штук.

Колегія суддів зазначає, що вказані документи та пояснення стосовно здійсненних господарських операцій позивачем були надані до ГУ ДПС у Харківській області, що підтверджується повідомленнями наданими до відповідача, не заперечується першим відповідачем, та, на думку колегії суддів є достатніми для прийняття рішень про реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, відповідачами не зазначено підстав неврахування вказаних документів та неможливості зареєструвати податкові накладні.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо відсутності у податкового органу правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних, зважаючи на наявність копій усіх необхідних документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом та на те, що відповідні документи були надані контролюючому органу, а тому оскаржувані рішення відповідача підлягають скасуванню, а позовні вимоги -задоволенню.

Окрім цього, колегія суддів зауважує, що рішення суб`єкта владних повноважень мають відповідати критерію обґрунтованості, який вимагає від останнього враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами.

Колегія суддів враховує, що відповідно до сталої практики Верховного Суду в аналогічних спорах, при розгляді таких спорів судами, крім іншого, має бути встановлено настання обставин, якими обумовлено обов`язок платника податків скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН.

У постанові від 21 лютого 2023 року по справі № 2240/3271/18 Верховний Суд зауважив на тому, що предметом доказування при вирішенні вимог про зобов`язання податкового органу зареєструвати податкову накладну (у разі скасування рішення Комісії про відмову в реєстрації податкової накладної) мають бути встановленими обставини достатності документів для її реєстрації.

Такий же підхід продемонстровано Верховним Судом і у постанові від 27 квітня 2023 року по справі № 460/8040/20, у якій Суд висловився про те, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинні бути вказані об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.

В свою чергу, з настанням першої події, із визначених пунктом 187.1 статті 187 ПК України, зокрема, надання послуг, і було пов`язано складання спірних податкових накладних та подача їх на реєстрацію.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини цієї справи колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що подані позивачем документи для реєстрації податкових накладних, підтверджують зазначені у них дані та є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію в ЄРПН.

Крім того, слід зазначити, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України.

Такий же підхід продемонстровано Верховним Судом у постановах від 7 грудня 2022 року по справі № 500/2237/20 та від 1 лютого 2023 року по справі № 140/506/22.

Суд вважає за доцільне наголосити, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акту індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації ПН/РК, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини можуть бути підтверджені, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

І навпаки, не наведення мотивів прийнятих рішень «суб`єктивізує» акт державного органу та не дає змогу суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган прийшов саме до таких висновків, надати їм правову оцінку та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

Суд також звертає увагу на те, що у випадку не конкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації ПН платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції прийняття рішення про відмову в реєстрації ПН.

Зупинення реєстрації податкової накладної не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів, дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2020 року у справі № 819/330/18.

Водночас, позивачем своєчасно, за встановленою формою та в необхідному обсязі, відповідно до приписів пункту 6 Порядку № 1165, пункту 5 Порядку № 520 і підпунктів 201.16.1., 201.16.2. пункту 201.16. статті 201 ПК України подано до ГУ ДПС у Харківській області інформацію та документи, які підтверджують здійснення господарських операції та є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію спірних податкових накладних.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що податковий орган не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних, зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів про ризиковість здійснення операції та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, а тому оскаржуване рішення податкового органу підлягає скасуванню.

Щодо доводів апелянта про наявність дискреційних повноважень ДПС України в частині вирішення питання щодо реєстрації податкових накладних.

Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.

Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Відповідно до Рекомендацій Ради Європи № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих Кабінетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

Водночас, адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції.

Відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Податковим кодексом України визначено правові наслідки відсутності факту реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Така податкова накладна не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних, у свою чергу, є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Відтак, відсутність реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних впливає на правовий стан платників податків. Покупець товарів позбавляється права на формування податкового кредиту за рахунок відповідних сум, а продавець може зазнати небажаних для нього наслідків у вигляді проведення його позапланової перевірки.

Законодавством не передбачений інший ефективний спосіб захисту порушеного права у спірних правовідносинах, відмінний від зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, датою їх фактичного надходження контролюючому органу, а саме: податкова накладна № 9 від 20.11.2023 11.12.2023 року; податкова накладна № 1 від 11.12.2023 26.12.2023 року; податкова накладна № 4 від 18.12.2023 26.12.2023 року; податкова накладна № 5 від 18.12.2023 09.01.2024 року; податкова накладна № 6 від 18.12.2023 08.01.2024 року; податкова накладна № 7 від 29.12.2023 09.01.2024 року; податкова накладна № 1 від 24.01.2024 05.02.2024 року; податкова накладна № 2 від 26.01.2024 09.02.2024 року; податкова накладна № 3 від 31.01.2024 09.02.2024 року.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.08.2024 по справі № 520/16409/24 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.Б. Русанова Судді С.П. Жигилій Т.С. Перцова