Постанова

від 22.10.2024 по справі 160/2815/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

22 жовтня 2024 року м. Дніпросправа № 160/2815/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),

суддів: Кругового О.О., Добродняк І.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства економіки України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2024 р. (суддя Рищенко А.Ю.) в адміністративній справі №160/2815/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Ніко Тьюб» до Міністерства економіки України, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Ніко Тьюб» звернулось до суду з позовною заявою, в якій просило визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства економіки України про відмову у видачі Товариству з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Ніко Тьюб» висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за операціями, що здійснюються відповідно до зовнішньоекономічного контракту №21/2418 від 26.08.2021 укладеного з LABORTECH s.r.o. (Чеська Республіка), яке затверджено Наказом Мінекономіки України від 17 листопада 2023 року №17460; зобов`язати Міністерство економіки України видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Ніко Тьюб» висновок щодо продовження граничних строків розрахунків за операцією, що здійснюється відповідно до зовнішньоекономічного контракту №21/2418 від 26.08.2021, укладеного з LABORTECH s.r.o. (Чеська Республіка) в частині здійсненної попередньої оплати 09.09.2021 на суму 91 387,50 Евро на строк з 31.07.2023 до 31.01.2024.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 17.07.2023 ним було до відповідача подано заяву про продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком по Контракту №21/2418 від 26.08.2021, а також документи, необхідні для прийняття позитивного рішення. Проте, відповідач протиправно відмовив у видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, прийнявши рішення поза межами строків, встановлених законом.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2024 р., ухваленим за результатом розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, позовну заяву задоволено частково. Суд визнав протиправним та скасував рішення Міністерства економіки України про відмову у видачі ТОВ «Інтерпайп Ніко Тьюб» висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за операціями, що здійснюються відповідно до зовнішньоекономічного контракту №21/2418 від 26.08.2021, укладеного з LABORTECH s.r.o. (Чеська Республіка), яке затверджено Наказом Мінекономіки України від 17.11.2023 №17460, та зобов`язав Міністерство економіки України повторно розглянути заяву ТОВ «Інтерпайп Ніко Тьюб» №05/2-0977 від 16.10.2023 на одержання висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, відповідно до контракту №21/2418 від 26.08.2021, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні. В іншій частині позовних вимог судом відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено про те, що суд першої інстанції підтвердив обставини, на яких ґрунтується відмова у видачі висновку позивачу а саме, порушення позивачем вимог щодо оформлення документів. Разом з цим, суд дійшов висновку про формальний підхід до розгляду заяви позивача, з чим скаржник не погоджується і вважає, що Мінекономіки діяло виключно в межах повноважень і відповідно до Порядку 104. Мінекономіки просить суд апеляційної інстанції звернути увагу на те, що факт перевищення строків розгляду заяви позивача не відміняє факту порушення позивачем правил оформлення документів при зверненні із заявою до Мінекономіки від 16.10.2023 № 05/2-0977. Незначне перевищення Міністерством строку розгляду заяви позивача є формальним порушенням, яке не порушує його прав. Скаржник також вважає, що при вирішення спору по суті не можуть бути враховані посилання позивача на інші заяви щодо отримання висновку, які були задоволені Мінекономіки за аналогічно поданих документів, оскільки наведене не може бути оцінено судом, з огляду на те, що такі обставини не входять до предмету доказування в межах даної адміністративної справи та не можуть бути підставою для задоволення адміністративного позову.

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити оскаржене рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обґрунтоване, зазначаючи про те, що назва Додатку № 1, яка вказана в пункті 1.2 Контракту № 21/2418 від 26 серпня 2021 р. є «Технічне завдання», але при укладанні Контракту в найменуванні додатку допустили технічну описку, тому Додаток №1 має назву «Технічна специфікація». Сторони контракту своїми підписами та печатками підтвердили, що зміст Додатку № 1 відповідає саме тому змістовному значенню, яке вони мали на увазі при укладанні Контракту. Крім того, Міністерство економіки України за заявою ТОВ «Інтерпайп Ніко Тьюб» від 16 вересня 2022 р. вже надавало позитивний висновок щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, яким продовжено граничні строки розрахунків по контракту № 21/2418, а саме - з 21 вересня 2022 р. до 31 липня 2023 р. При цьому, невідповідність назви Додатку № 1 до Контракту не була перешкодою у надані висновку.

Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 цього ж Кодексу.

Судом першої інстанції встановлено наступні обставини, що не оспорюються сторонами:

26 серпня 2021 р. між ТОВ «Інтерпайп Ніко Тьюб» (Замовник) та LABORTECH s.r.o. (Виконавець) було укладено Контракт №21/2418, за умовами якого, в редакції Додаткової угоди №21/2418-Д/4 від 28.08.2023, Виконавець виконує, а Замовник приймає комплекс робіт згідно з Додатком №1 «Технічне завдання». 16 жовтня 2023 р. позивач звернувся до Міністерства економіки України із заявою №05/2-0977 про надання Висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком по Контракту №21/2418 від 26.08.2021 за платежем 91 387 Євро 50 центів. До заяви було додано копії із перекладом контракту №21/2418 від 26.08.2021, додатків №№1-3 від 26.08.2021; додаткових угод №21/2418-Д/1 від 15.02.2022; №21/2418-Д/2 від 01.09.2022; №21/2418-Д/3 від 06.07.2023; платіжної інструкції №185 від 09.09.2021; листа компанії LABORTECH s.r.o. від 06.07.2023. Листом Мінекономіки №4432-10/3634-07 від 27.11.2023 повідомлено ТОВ «Інтерпайп Ніко Тьюб» про те, що наказом від 17.11.2023 №17460 прийнято рішення про відмову у видачі висновку ТОВ «Інтерпайп Ніко Тьюб» за операцією, що здійснюється відповідно до зовнішньоекономічного контракту №21/2418 від 26.08.2021.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність спірного рішення відповідача. Способом відновлення порушеного права суд першої інстанції обрав зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 16.10.2023.

Позивач рішення суду першої інстанції в частині, якою йому відмовлено у задоволенні позовної вимоги, не оскаржено.

Суд першої інстанції правильно встановив характер спірних правовідносин, які регулюються (Закон №2473-VIII) та Порядком видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2019 №104 (Порядок №104).

Згідно статті 13 Закону №2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати). За окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку (Міністерство економіки України), приймає рішення про видачу чи відмову у видачі зазначеного висновку протягом десяти робочих днів з дня отримання відповідної заяви. Інформація про виданий висновок оприлюднюється на офіційному веб-сайті цього органу не пізніше наступного робочого дня після видачі висновку.

Пунктом 3 Порядку №104 визначено, що для одержання висновку резидент надсилає поштою або подає особисто у паперовому вигляді чи через Єдиний державний портал адміністративних послуг Мінекономіки в електронній формі такі документи: заяву на одержання висновку за формою, затвердженою Мінекономіки, що містить відомості про стан виконання зовнішньоекономічного договору (контракту) на момент звернення та обґрунтування необхідності продовження установленого строку розрахунків на певний період; копії зовнішньоекономічного договору (контракту), усіх специфікацій, додатків, додаткових угод та інших документів, які є невід`ємними частинами договору (контракту), засвідчені в установленому законодавством порядку. У разі коли зовнішньоекономічний договір (контракт) укладено іноземною мовою, резидент додає його переклад на українську мову; копії документів, що підтверджують здійснення операції з експорту (імпорту) товарів, зокрема платіжних банківських документів, довідок банків, митних декларацій, коносаментів, транспортних документів, актів приймання-передачі товару (виконання робіт, надання послуг), засвідчені в установленому законодавством порядку; копії листів, повідомлень, які обумовлюють та обґрунтовують необхідність продовження установлених строків розрахунків, засвідчені в установленому законодавством порядку.

За правилами, визначеними у пунктах 4-9 Порядку №104, Мінекономіки розглядає подані резидентом для одержання висновку документи згідно з цим Порядком і протягом 10 робочих днів з дати їх одержання приймає рішення про видачу або про відмову у видачі висновку.

У видачі висновку може бути відмовлено у разі, коли: у поданих резидентом документах виявлено недостовірну інформацію; документи подано з порушенням вимог, зазначених у пункті 3 цього Порядку, в тому числі вимог щодо комплектності та оформлення документів; заява, додані до неї документи (документ) підписані (засвідчені) особою, яка не має на це повноважень; у зовнішньоекономічному договорі (контракті) відсутні істотні умови договору, передбачені законодавством; операція резидента з експорту (імпорту) товарів не належить до окремої операції, визначеної пунктом 2 цього Порядку; операція резидента здійснюється з товарами, що включені до переліку товарів, за якими звернення про видачу висновку залишаються без розгляду, згідно з додатком; продовження строків розрахунків виконання зовнішньоекономічного договору (контракту) за операцією з експорту (імпорту) товарів зумовлено форс-мажорними обставинами; у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні відомості про резидента або наявні відомості про його припинення.

Згідно із пунктом 12 Порядку №104 у рішенні про відмову у видачі висновку зазначаються причини відмови з посиланням на положення законодавства.

Як встановлено судом першої інстанції, підставою для відмови у видачі позивачу висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів зазначено абзац третій пункту 10 Порядку № 104, тобто недотримання вимог щодо комплектності та оформлення документів - відсутність додатку №1 «Технічне завдання», який відповідно до пункту 1.2 Контракту є його невід`ємною частиною. Із заявою позивач надав додаток № 1 «Технічна специфікація», який, на переконання відповідача, не є тотожним додатку № 1 «Технічне завдання».

Суд першої інстанції дослідив наявні у справі письмові докази і дійшов висновку про те, що невідповідність назви додатку №1 до контракту №21/2418 не може бути підставою для відмови у видачі висновку, оскільки за такими самими документами позивач отримував висновок щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, згідно наказу Міністерства економіки України №4330 від 02.11.2022.

Звернув суд першої інстанції увагу і на порушення відповідачем строку розгляду заяви та документів, поданих позивачем 16.10.2023. Незважаючи на визначений законодавцем строк у 10 робочих днів з дати одержання документів для прийняття рішення про видачу або про відмову у видачі висновку, відповідачем спірне рішення було прийнято 17.11.2023, про що позивач був повідомлений лише 27.11.2023.

Колегія суддів вважає, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, зобов`язаний діяти послідовно, а його рішення не повинні прийматися з формальних підстав і обмежувати позивача, як резидента і учасника зовнішньоекономічних відносин, у правах, визначених Законом №2473-VIII.

Доводи скаржника про те, що недотримання ним строку розгляду документів не порушує права позивача та не впливає на правомірність спірного рішення, колегія суддів вважає неспроможними, оскільки за змістом статті 19 Конституції України суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти виключно у межах повноважень, на підставі та у спосіб, визначеними Конституцією та законами України. Тобто, передбачена чинним законодавством процедура розгляду заяв та документів резидентів має бути чітко дотримана уповноваженим державним органом.

Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування оскарженого рішення суду, передбачені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Міністерства економіки України - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2024 р. в адміністративній справі №160/2815/24 - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили 22 жовтня 2024 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає згідно частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддяА.В. Шлай

суддяО.О. Круговий

суддяІ.Ю. Добродняк