Постанова

від 30.10.2024 по справі 160/14195/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

30 жовтня 2024 року м. Дніпросправа № 160/14195/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),

суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І.,

за участю секретаря судового засідання Тарантюк А.Р.

розглянувши в м. Дніпро у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 липня 2024 року (суддя Рябчук О.С.) про закриття провадження у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

ПрАТ «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» звернулось з позовом до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування наказу.

Позивач просить визнати протиправним та скасувати наказ Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПрАТ «ДТРЗ» від 08.05.2024 № 110-п.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 липня 2024 року було провадження у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування наказу закрито.

Позивачем подана апеляційна скарга, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції застосував правову позицію Великої палати Верховного Суду не враховуючи обставини, що виникли між позивачем та відповідачем, обставини справи що розглядається не є тотожними обставинам у справі №816/228/17.

Відповідачем направлено відзив на апеляційну скаргу, просить ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, оскільки спірним наказом призначена документальна невиїзна перевірка, незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки.

Представник позивача апеляційну скаргу підтримав.

Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Додатково учасники справи пояснили, що за результатами перевірки, на підставі акту від 27.06.2024 №634/32-00-07-05-14/00659101 було прийнято відповідне податкове повідомлення-рішення, яке позивачем було оскаржено до суду.

Як було встановлено судом першої інстанції, Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків винесено наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПрАТ «ДТРЗ» від 08.05.2024 № 110-п.

Відповідно до зазначеного наказу, прийнято рішення на підставі пп. 78.1.1. та пп. 78.1.4. п. 78.1. ст. 78 Податкового кодексу України провести документальну позапланову невиїзну перевірку ПрАТ «ДТРЗ» з метою здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати земельного податку з юридичних осіб за користування земельною ділянкою кадастровий номер 1210100000:06:111:0007 за період діяльності з 01.03.2018 по 31.12.2019.

Строк проведення перевірки з 19.06.2024 тривалістю 2 робочі дні.

20.06.2024 Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПрАТ «ДТРЗ» та за результатами перевірки складено акт від 27.06.2024 р. №634/32-00-07-05-14/00659101.

Суд першої інстанції, закриваючи провадження у справі, посилався на пункт першої частини першої статті 238 КАС України, на правову позицію Верховного Суду, зокрема на постанову Великої палати Верховного Суду від 08.09.2021 у справі 816/228/17 та зазначив, що спір не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства та що такі позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку жодного судочинства.

За висновками суду першої інстанції, у разі якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права.

Колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 19 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

В абзаці 4 пункту 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23 червня 1997 року № 2-зп у справі № 3/35-313 вказано, що … за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію .

У пункті 5 Рішення Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 року № 9-рп/2008 в справі № 1-10/2008 вказано, що при визначенні природи правового акта індивідуальної дії правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії) стосуються окремих осіб, розраховані на персональне (індивідуальне) застосування і після реалізації вичерпують свою дію.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 238 КАС суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Колегія суддів враховує ті обставини, що 20.06.2024 Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПрАТ «ДТРЗ» та за результатами перевірки складено акт від 27.06.2024 р. №634/32-00-07-05-14/00659101, за результатами перевірки, на підставі акту від 27.06.2024 №634/32-00-07-05-14/00659101 було прийнято відповідне податкове повідомлення-рішення, яке позивачем було оскаржено до суду.

З урахуванням вказаного, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що спірний наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права, а такий спір не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Поняття спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства слід тлумачити в ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

Судом першої інстанції вірно було зазначено, що незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 липня 2024 року про закриття провадження у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування наказу залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції в строк, передбачений ст. 329 КАС України.

Постанова у повному обсязі складена 30 жовтня 2024 року.

Головуючий - суддяА.А. Щербак

суддяН.П. Баранник

суддяН.І. Малиш