Постанова

від 28.10.2024 по справі 640/15964/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/15964/19 Суддя (судді) першої інстанції: Балаклицький А. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Епель О.В., Карпушової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Вег-Трейд" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вег-Трейд" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.12.2018 № 0962951201.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2024 року адміністративний позов задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено, що ГУ ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку ТОВ «ВЕГ-ТРЕЙД» щодо своєчасності подання (неподання) Звіту про суми податкових пільг.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «ВЕГ-ТРЕЙД» вимог пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України (далі - ПК України), порушено граничні терміни подання звітності за І квартал 2017 року (граничний термін надання 10.05.2017), за І півріччя 2017 року (граничний термін надання 09.08.2017), за III квартали 2017 року (граничний термін надання 09.11.2017), за 2017 рік (граничний термін надання 09.02.2018).

За результатами перевірки ГУ ДФС у м. Києві складено акт перевірки від 12.11.2018 №3619/26-15-12-00-20/01-39312789 та винесено податкове повідомлення-рішення від 20.12.2018 №0962951201, яким до позивача застосовано штрафну санкцію у загальній сумі 4 080, 00 грн.

Не погоджуючись з податковим повідомленням - рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Відповідно до вимог пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Суд звертає увагу на те, що вказаний в акті перевірки (та в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні) пп. 49.18.2. п. 49.18. ст. 49 ПК України передбачає строки подання саме податкових декларацій, які, хоча і можуть бути у формі звітів, проте, мають відповідати вимогам, відмінним від вимог до Звіту про суми податкових пільг (ф. 1-ПП).

Наведене свідчить про неможливість застосування норми пп. 49.18.2. п. 49.18. ст. 49 ПК України до відносин із подання/не подання Звіту про суми податкових пільг (ф. 1-ПП).

Беручи до уваги вищевикладене, позивачем не було порушено вимог пп. 49.18.2. п. 49.18. ст. 49 ПК України внаслідок неподання вказаного вище звіту, адже такий звіт не є податковою декларацією.

Відповідно до вимог пп. 16.1.6 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв`язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг) та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг - пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб`єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку).

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що відповідно до акту перевірки, під час проведення камеральної перевірки відповідачем не було досліджено питання користування позивачем податковими пільгами, зокрема, в самому акті не визначено якими пільгами користується позивач, внаслідок чого фактично не є можливим встановлення обов`язку, в силу вищезазначених положень податкового законодавства, щодо подання звіту про суми податкових пільг.

Зазначене, на думку суду, прямо свідчить про необґрунтованість висновків контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.12.2018 № 0962951201.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.

При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2024 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

cуддя О.В.Епель

суддя О.В.Карпушова